CC BY
20
СОЩАЛЬНИЙ АСПЕКТ ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ
УДК 141.2:241
З. В. ШВЕД1*
1 Кшвський нацюнальний утверситет 1мет Тараса Шевченка (Кигв, Украша), ел. пошта [email protected], ORCID 0000-0002-5766-1980
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ В1ЙНИ I МИРУ В РЕЛ1Г1ЙНИХ УЯВЛЕННЯХ ОСОБИСТОСТ1
Мета. Основна мета статл полягае у розгляд1 методолопчних особливостей формування 1 штерпрета-цш уявлень про вшну 1 мир в контексл духовного (нерацюнального) переосмислення людиною природи сощальних феномешв, серед яких особливе мюце займають полггако-правов1 явища сучасного свггу. Це передбачае виршення наступних завдань: по -перше, розкрити змкт сучасних п1дход1в в розумшт особливостей рол1 рел1гшних переконань та рел1гшного фундаментал1зму в житл особистосл 1, по-друге, ре-конструювати динашку трансформацш в уявленнях про вшну 1 мир в контексл релшйних духовних практик. Теоретичний базис. Анал1з автора заснований на систематичнш реконструкци теоретичних моделей осмислення релшйного фундаментал1зму 1 його зв'язку з тематикою сучасних антрополопчних до-слвджень. Заф1ксоване в результал дослвдження положения про те, що таксоном1я р1зних вид1в рел1гшно-го фундаментал1зму включае в себе в бшьшш м1р1 полгтичш, правов1 та економ1чт маркери, залишае не виршення питання про те, яким е яшсний вплив фудаменталютських вдей на духовну складову життя лю-дини. Звернення до проблеми релшйного фундаментал1зму в контексл переосмислення феномешв вшни та миру позв'язуеться з актуал1защею цих явищ в комушкацшному, медшному, вдеолопчному середови-щах. Саме тому, в контексл проведеного анал1зу та враховуючи цш, сформульоват в робол, були розг-лянул основт сучаст пвдходи положеннях релшйних традицш, яш артикулюють проблем загрози глобальному свпу в контексл актуал1зацп 1 повернення рел1гшного фактора в повсякденне життя людини, в тому числ1 1 через полгтику. Наукова новизна. Автором доведено, що при анал1з1 рел1гшного аспекту в рештерпретаци уявлень про вшну 1 мир, необхвдно враховувати як доктринальну складову певного типу в1ровчення, так 1 шдиввдуально-психолопчт особливосл людини. Щ особливосл, яш проявляються в р1зних типах в1рувань, можуть бути вериф1коваш завдяки анал1зу особливостей рел1гшних практик, яш репрезентують змютовну складову рел1гшного в1ровчення. Висновки. Пвдставою для формування уявлень про вшну 1 мир в те!стичних релиадх лежить ряд положень пов'язаних з природою свпу 1 людини, яш е результатом прояву вольового акту надприродною сутшстю. У традицп переосмислення покликання людини в контексл фундаменталютського дискурсу щ вде! набувають статус духовно визначених 1 поль тично досяжних цшей, яш мислиться у зв'язку з встановлення божественного задуму 1 подолання розриву м1ж матер1альним свиом 1 вдеальним свиопорядком.
Ключовi слова: рел1гшш переконання особистосп; рел1гшний фундаментал1зм; вшна; мир; сощальт практики; модертзм
Вступ
Антрополопчна проблематика сучасних гумаштарних дослiджеиь спрямована не тшьки на осмислення природи та суп особливих форм екзистенцшно'1 присутностi людини у свт, але i на тих соцiальних зумовленостях, якими шстроване саме оприсут-нення особистосп у свiтi культури, релт'1, пол^ики, права та економiки. Тому одшею з провiдних теоретико-методологiчних проблем сучасно'1 фшософсько'1 антропологи е аналiз та визначення специфши виразу тих щей, яю безпосередньо впливають на життя людини. Така позищя властива як фшософам так i полiтологам, культурологам та релт-езнавцями. На тдтвердження дано'1 тези наведемо парафраз думки Вштора Сленського (Yelenskyi, 2013), який вказував на те, що серед специфiчних способiв репрезентацп концептiв та щей, значущих для людсько'1 екзистенцп, релiгiя посiдае важливе мiсце.
Важливим аспектом вивчення проблем вшни та миру в уявленнях особистосп е проблема шдивщуально'1 свободи та зумовленого нею права. На окрему увагу, у цьому кон-
тeкcтi, заcлyгoвyють пpацi Валepiя Маpкeвiчycа, який, дocлiджyючи зв'язок мiж пpавoм та мopальним випpавданням цього ^ава на наcильcтвo, вказyвав на нeoбxiднicть пepeocмиc-лeння пcиxoлoгiчниx аcпeктiв ycвiдoмлeння пpoвини вiд вiйни, яка мoжe 6ути пoдoланe завдяки мopальним фактopам "poзpoбцi eтики вщповщальност!... для вияву eтичниx npo-блeм в ^инципово нoвиx кoнтeкcтаxм (Morkevicius, 2017, p. 442). О^м названиx вищe eлeмeнтiв автop наголошуе на тому, що в cyчаcнoмy cвiтi постае нeoбxiдним, "cтвopeння мови для oбгoвopeння витpат на вшну" тобто того, яю pecypcи викopиcтoвyють нe тшьки в eквiвалeнтi матepiальниx видаткiв, алe й пcиxoлoгiчнi витpати i здобутки, що пов'язаш з вeдeнням вшни. I тут, за нашим пepeкoнанням нeoбxiднo гoвopити нe пpo eкoнoмiчнy ïï ваpтicть, а пpo твopчiй пoтeнцiал i людcький pecypc, яю задiянi у цьому пpoцeci i можуть бути зyмoвлeнi peлiгiйним факт^ом.
Завдяки peлiгiï людина мoжe ставити пepeд coбoю мвидатнi цiлiм да тiльки на ocoбиcтi-cнoмy, алe i на cycпiльнo значущому piвнi, peлiгiя мoжe cпpияти як кодаолщацп (cтpатeгiя миpy), так i кoнфpoнтацiï (cтpатeгiя вiйни) в cycпiльниx вiднocинаx. Пpи цьому poзyмiння peлiгiйнoгo фyндамeнталiзмy як "пoвepнeння до ocнoв", стае джepeлoм актyалiзацiï тиx iдeалiв до^омлого життя людини, якi знаxoдять нoвe ocмиcлeння у пocтceкyляpнoмy cвi-т ма^вох' комушкацп. Фiлocoфcькe ocмиcлeння ^^оди фyндамeнталiзмy, вiйни i миpy вiдpiзняeтьcя вiд peлiгiйнoгo тим, що визначeння даниx явищ здiйcнюeтьcя в ^me^ii cy-cпiльнo значyщиx фактiв icтopичнoгo пocтyпy людcтва та акцeнтye увагу на багатомаштш ïx пpoявiв. Як зазначав О. А. Степанов (Stepanov, 2007, p. 56) у cвoïй cтаттi "Вшна i миp у cмиcлoвoмy пpocтopi фiлocoфiï: мeтoдoлoгiчнi аcпeкти" для poзyмiння циx кoнцeптiв, вони мають poзглядатиcя у взаемному зв'язку, з огляду на тe, що cмиcлoвий пpocтip фшо-coфiï вимагае, за словами автopа"вивчeння icтинниx закошв гpoмадянcькoгo cycпiльcтва", у якому вшьна ocoбиcтicть на ocнoвi cyб'eктивнo значyщиx cмиcлiв твopить cвiт культу-p^ Цeй cвiт кyльтypи, пepeбyваючи тд впливом фyндамeнталicтcькиx yявлeнь, пepeocми-алюе oбpиcи iдeй вiйни та м^у, i фopмye нe тiльки ^ocrip для пoлeмiки пpo ïx змют, алe й oкpecлюe мoжливi ваpiанти ïx тлyмачeнь.
Aктyальнicть дано'1' тeматики, на наш погляд, викликана щe й тим, що ми стаемо cвiд-ками виникнeння нoвиx пoлiтичниx пpактик, пoв'язаниx з peiнeтпpeтацieю пpиpoди кoнфлiктiв, якими зyмoвлeнe фopмyвання так звано'1' альтepнативнoï глoбалiзацiï. Наталья Бoйчeнкo (Boychenko, 2017, p. 25) в cвoïй cтаттi "Фiлocoфcькe poзyмiння пpиpoди наcильcтва" вказуе на тe, що вдаючиcь до ^а^фша^'! ш^лье^а нeoбxiднo вpаxoвyва-ти його пpиpoдy, яка, завдяки викopиcтанню eтичний ^инцип ^а^фша^'^ тлумачити-cя в шиpoкoмy та вузькому значeннi. Пpи цьому одним iз значyщиx фактopiв, яю можуть cпpияти виникнeнню та пoшиpeнню наcильcтва, е cамe пepeтлyмачeння змюту '^уймв-но'1' мeти", виpажeнoï в peлiгiйнiй або пoлiтичнiй дoктpинi. У такому poзyмiннi мoвитьcя пpo ocoбливocтi iдeалiв дoцiльнocтi та цiлeпoкладання, яю пepвиннo фopмyлюютьcя у peлiгiйниx тpадицiяx та ceкyлялизyютьcя у пpoцeci пepeтвopeнь у пoлiтикo-пpавoвi пpактики. Вoднoчаc, мовш кoнcтpyкти, якими виcлoвлeнi цi ^eï, peпpeзeнтyють загальнi акcioлoгiчнi та eтичнi тpeнди кoнкpeтнo-icтopичнoï peлiгiйнoï тpадицiï, пepeocмиcлeнi у вiдпoвiднocтi до cyчаcниx coцiальниx дoктpин, якi набули нового oфopмлeння, у зв'язку з пepeocмиcлeнням poлi iндивiдyальнocтi в coцiальниx тpанcфopмацiяx. Icro-pичний дocвiд циx змiн було заф^овано, зoкpeма в poбoтi Саму'ша Паyeла. В poбoтаx цього автopа ми вiднаxoдимo пoтpактyвання пpиpoди конфлшту пiдчаc peкoнcтpyкцiï фiлocoфcькиx iнтepпpeтацiй вшни та м^у, пcиxoлoгiчнoгo та eмoцiйнoгo cтанiв, в кoнтeкc-тi фopмyвання та пoглиблeння гyманicтичниx iдeй, що вiдбyваeтьcя на rpyнтi eвoлюцiï peлi-
гшно1 думки. Паyeл (Powell, 2016, p. 49) звepтаe увагу на зв'язкою мiж мopальними на-cтанoвами стотв та близькocxiднoю пpактикoю ocмиcлeния eмoцiйниx cтанi, виклика-ниx вiйнoю. Aвтop зазначае, що да дивлячиcь на вiдcyтнicть oчeвиднoгo тeopeтичнoгo зв'язку мiж античними твopами та ïx наcтyпнoю iмплiкацieю до аналiв фiлocoфcькoï думки iyдаïзмy, вте ж можна кoнcтатyвати, що "да мае cyмнiвiв, що дeякi eвpeйcькi автopи пepioдy Дpyгoгo Хpамy дeмoнcтpyвали наочну cпадкoвicть з гpeкo-pимcькoю фшо^фь ею", i з плином чаcy, завдяки глибоким тeoлoгiчним диcкyciям вжe у мeжаx xpиcтиянcь-ко'1 тpадицiï, пocтала нe тiльки coцiальна дoктpина цього вipoвчeння, алe i ^^одт тeo-piï вiйни та м^у втiлeнi у фiлocoфiï мoдepнy.
Вoднoчаc звepтаe на ceбe увагу та обставина, що дocлiдники eтики та ф^^ф^ко!' ашропологп пiд чаc аналiзy фeнoмeнiв вiйни та миpy часто вдаютьcя до виключно тeo-peтичнoгo мoдeлювання пpиpoди циx cycпiльниx ^актек. Натoмicть диcкyciï на цю тe-му актyалiзyютьcя cepeд пpeдcтавникiв iншиx галyзeй coцio-гyманiтаpниx наук - пол^о-лoгiв, пcиxoлoгiв, eкoнoмicтiв, пpавникiв та peлiгieзнавцiв. За нашим пepeкoнанням, цe пов'язано з тим, що щ диcциплiни, доводячи cвoю ^актичну значyщicть, швидко peа-гують на змши в coцiальниx запитаx cycпiльcтва, cepeд якиx важливe мicцe займають пpoблeми бeзпeки, пpав i cвoбoд гpoмадян, coцiальниx заxиcтy, eтичнoгo випpавдання наcильcтва. Cepeд автopитeтниx дocлiдникiв ще тeматики cлiд назвати дeкiлька вiдoмиx iмeн, напpиклад: Дeнiал Бpанcтeттep та Джон Вiнceнт Гoлeндep (Brunstetter, & Holender, 2017), яю будучи peдактopами кoлeктивнoï монографп "Пepeгляд eтики вшни: мopальнi виклики в eпoxy запepeчeння та фpагмeнтацiï cyвepeнiтeтy", вказували на нeoбxiднicть актyалiзацiï poзглядy пpoблeми фopмyвання "альтepнативнoï глoбалiзацiï" в якiй yявлeн-ня пpo пpиpoдy вiйни та eтичнi пpoблeми, що з цим пов'язаш, з нeoбxiднicтю мають вpаxoвyвати cyчаcнi погляди на пpиpoдy мopальнocтi, пoзбавлeнy тeoлoгiчнoï аpгyмeн-тацп.
Постановка проблеми
За нашим пepeкoнанням, в peалiяx cьoгoдeння ocoбливoгo значeння для людини на-бувае актyалiзацiя iдeй миpy i дoбpoбyтy, якi пpoтиcтoять вiйнi i задападу. Тут ми мо-жeмo cпocтepiгати, як шукаючи вiдпoвiдi на фyндамeнтальнi eкзиcтeнцiйнi питання (у чому ceTO життя, чого чeкати або на що cпoдiватиcя та ш.), що cтoять пepeд люди-ною, у таку "штимну cфepy" дyxoвнoгo пошуку втpyчаeтьcя пoлiтика, eкoнoмiка та iншi види cycпiльнoï дiяльнocтi i як таю, вони змушують пepeocмиcлювати eкзиcтeнцiйнy тeматикy в cycпiльнo-пoлiтичнoмy ключ^ з нагoлocoм на значyщocтi зoвнiшнix щодо людини фактopiв, якi впливають на cпeцифiкy тиx явищ яю, по cвoïй cyтi, е ocoбиcтic-ними. Виxoдячи з нeoбxiднocтi дифepeнцiювання oнтoлoгiчнoгo, гнoceoлoгiчнoгo, пpакci-oлoгiчнoгo та eкзиcтeнцiйнoгo аcпeктiв циx понять, для фiлocoфcькoгo ocмиcлeния важ-ливим е акдантування увага, що тpадицiйнo м^, за вiдcyтнicтю "дeнoтата", визначаeтьcя у нeпpямиx, нeгативниx фopмаx (вiдcyтнicть конфлшту, вiдcyтнicть cyпepeчки тощо), а вшна у пoзитивниx (пpoтиcтoяння, кoнфлiкт, бopoтьба). А для фyндамeнталicтcькиx iдe-ологш цi поняття нocять ecxатoлoгiчний xаpактep у тому poзyмiннi, що вони миcлятьcя як "вceлeнcькe" явищe - яким icтopiя людcтва cпpямoвyeтьcя до cracm^ в мeжаx oднieï, кoнкpeтнo визначeнoï тpадицiï (чаcтo peлiгiйнoï). Cамe у такому кoнтeкcтi ми poзглянeмo ocнoвнi пiдxoди до пepeocмиcлeния фeнoмeнiв вiйни та миpy у подальшому викладi.
Обгрунтування новизни дoслiджeння
Aнaлiз викopиcтaнoï лiтepaтypи зacвiдчye, щo ocoбливicтю явищ, щo пoзнaчaютьcя пo-няттями вiйнa i миp e тe, щo вoни e пeвним cпocoбoм вiднoшeння cтopiн, тaким чинoм пpипycкaeтьcя, щo ïx oкpeмe caмocтiйнe ocмиcлeння e нeмoжливим. Cмиcлoвa пapaдoкca-льнють вiйни тa миpy в eкзиcтeнцiйнiй пepcпeктивi пoлягae y тoмy, щй вiйнa, як дoвoдить Cтeпaнoв (Stepanov, 2007), e eкзиcтeнцieю життя, a м^ eкзиcтeнцieю cмepтi (cпoкoю), щй пoв'язaнo з мвкopiнeнicтю циx пoнять y cтpyктypi cвiтyм (p. 58) . ^и цьoмy, тaкe пoтpaк-тyвaння, щo видaeтьcя нa пepший пoгляд aнтигyмaнicтичним, нe cyпepeчить мopaльнo-фiлocoфcьким тa peлiгiйним oцiнкaм вшни як злa тa миpy як дoбpa, aбcoлютний xapaктep якиx втiлюeтьcя в oнтoлoгiчнoмy paкypci, щo вистутають як пpoтилeжнicть фeнoмeнaль-нoгo нoyмeнaльнoмy, чyттeвoгo iдeaльнoмy, iмaнeнтнoгo тpaнcцeндeнтнoмy, тeмпopaль-нoгo вiчнoмy, зaвдяки чoмy "вшта cтae aтpибyтoм чyттeвo-cпpийнятoгo cвiтy, a м^ - да-aлoм, я^го тpeбa пpaгнyти" (Stepanov, 2007, p. 56).
Зa тaкoгo poзyмiння пoтpeбye пepeocмиcлeння пpичин пoшиpeння фyндaмeнтaлicтcь-mx iдeoлoгiй тa ïx зв'язку з peiнтepпpeтaцieю poзyмiння вiйни i м^у, щo мaють визнaчa-льний xapa^ep для тлyмaчeння ocoбливocтeй фyндaмeнтaлiзмy. Виxoдячи нa пpaкcioлoгi-чний acпeкт aнaлiзy, нa якoмy нaгoлoшyвaв Taдeyш Koтapбiнcький (Kotarbinskski, 1990), ми мoжeмo кoнcтaтyвaти, щo вiйнa у cвoeмy poзyмiннi тлyмaчитьcя як зaciб, a м^ як мe-тa, якa ми^ш^я нe як пpeдмeтнicть фeнoмeнaльнoгo cвiтy, a як втiлeнa мipa дocкoнaлoc-тi. Iнший пiдxiд дo ocмиcлeння пpиpoди вiйни тa yмoв м^у cпиpaeтьcя нa зacтocyвaння тaк звaнoгo пcиxoicтopичнoгo мeтoдy, яcкpaвим виpaзникoм яшго cтaв Ллoйд дeМoc (deMause, 2002). Дo cфepи iнтepeciв пpeдcтaвникiв дaнoгo пiдxoдy пoтpaпляють питaння cпiввiднoшeння пcиxoicтopiï з iншими cпeцiaльними icтopичними ди^ин^тами. Вpaxo-вуючи iнтeнcифiкaцiю пpoцecy зacтocyвaння дocлiджeння "пepcoнaльнoï icropiï" cтaлo мoжливим збaгaчeння змicтoм пoлoжeнь icтopiя туки, icтopiя миcтeцтвa, icтopiя пpaвoвиx тa пoлiтичниx тeopiй, peвoлюцiйниx pyxiв тoщo. Вoднoчac ми пoгoджyeмocя з дум^ю Ф. Вaйнcтeйнa, щo мeтoдoлoгiчнa ^roa зacтocyвaння пcиxoicтopiï пpи вивчeннi фeнoмe-нiв вiйни тa миpy e дocтaтньo oчeвиднoю, з oглядy та нeмoжливicть з дocтaтньoю мipoю вipoгiднocтi дoвecти aбo cпpocтyвaти пoлoжeння ^o тe, щo пpичини циx явищ мoжyть бути бeзпocepeдньo пoв'язaними з фaктaми "icтopичнoï мoтивaцiï" iндивiдiв. Зa нaшим пepeкoнaнням, мeтoдoлoгiчнo знaчyщoю yмoвoю yтoчнeння вищeзaзнaчeниx пoнять e вpa-xyвaння кoнтeкcтiв ïx зacтocyвaння яю мoжyть бути poзpiзнeнi зa oзнaкoю нaявнocтi в ниx yявлeння ^o нaдпpиpoднe. I якщo виxoдити з тaкoï пepcпeктиви, тo ми oтpимyeмo мoж-ливicть пpoaнaлiзyвaти piзнi piвнi peпpeзeнтaцiй yявлeнь пpo вiйнy тa миp в opтoдoкcaль-нoмy, мoдepнicтcькoмy, фyндaмeнтaлicтcькoмy типax peлiгiйнoгo cвiтoбaчeння. Oкpeмим блoкoм дocлiджeнь дaнoï тeми e po6oto, щo пpиcвячeнi вивчeнню фeнoмeнa фyндaмeнтa-лiзмy, йoгo пpиpoди тa cyтнocтi, aктyaльнicть чoгo пoв'язaнa з дeкiлькoмa oбcтaвинaми. У пepшy чepгy, цe вжe дocтaтньo oчeвидний фaкт пoвepнeння peлiгiйнoгo чинникa в життя людини тa cycпiльcтвa, нa щo вкaзyють як вiтчизнянi тaк i зapyбiжнi дocлiдник як-oт: Л. Филипoвич, Ш. Gйзeнштaдт, Г. Gлмoнд, A. Aппaндypaï тa iншi (Shupe, 2009; Zabolotnaya, & Yakupov, 2016; Golovushkin, 2015; Shwed, 2015). Дpyгoю, те мeнш зтачу-щoю пpичинoю, e таявшсть лaтeнтний зв'язoк мiж зaгocтpeння пoлiтичниx cитyaцiй в piз-нж peгioнax cвiтy тa peлiгiйним фaктopoм, який мoжe нeoчeвидним чинoм дaвaтиcя взнa-ки нa piвнi пyблiчниx виcтyпiв yчacникiв пpoтecтниx pyxiв (нaпpиклaд в Iзpaïлi у зв'язкуз пiдтвepджeнням cтaтycy Gpycaлимy aбo в Iparn - у зв'язку iз зaкликaми дo пoвaлeння дiю-чoï влaди нa мeжi 2017-2018 poкiв). Taким чинoм "ocyчacнeння" в poзyмiннi вшни i м^у
набувае cьoгoднi peлiгiйниx конотацш, якi можуть пpиxoвyватиcя пiд адалящями до otc-тeми мiжнаpoдниx нopм, iдeалiв гyманiзмy або нoвиx дocягнeнь peлiгieзнавчиx чи пол^о-лoгiчниx наук, на^иклад poзpoбка кoнцeпцiï "Рycькoгo м^у" пiд oчeвидним впливом iдeй викладeниx в poбoтаx С. Хантiнгтoна (Hungtington, 1993) пpo лoгiкoю цивiлiзацiйнoгo poзpивy.
Мета
Мeта дocлiджeння полягае у з^уванш cпeцифiки ocмиcлeння понять вiйни i м^у у cyчаcниx фyндамeнталicтcькиx тeчiяx, а завданням - пpoаналiзyвати ocoбливocтi peлi-гiйнoгo пoтpактyвания cyтнocтi вшни i миpy у фyндамeнталiзмi, що rpyнтyeтьcя на peлi-гiйниx пoлoжeнняx.
Виклад основного матерiалу
Нагoлocимo, що cyчаcний фiлocoфcький аналiз пpoблeм м^у пoвинeн вpаxoвyвати ocoбливocтi cycпiльнo-icтopичнoгo poзвиткy та пoлiтичнy cитyацiю, якими зyмoвлюютьcя пpичини, мoжливicть, заcoби та фopми poзв'язання cпipниx питань на локальному, perio-нальному або глобальному piвнi. Cepeд coцiальниx фyнкцiй вiйни зoкpeма визнають, що цe заciб cтвepджeння нащонально"1 нeзалeжнocтi та дepжавнoгo cyвepeнiтeтy, або мeнш "випpавданi" - пpидyшeння peвoлюцiйниx pyxiв, набуття eкoнoмiчниx, тepитopiальниx, пoлiтичниx пepeваг. Пpoблeма забeзпeчeння м^у у cвoïй cyтi мае corara дyxoвнo-мopальнoмy та coцiальнoмy забeзпeчeнню poзвиткy людcтва в eпoxy глoбальниx тpанcфo-pмацiй в eкoнoмiчнoмy, coцiальнo-пoлiтичнoмy, кyльтypнoмy життi.
Cepeд бeззапepeчниx фактopiв, що cпpияють збepeжeнню миpнoгo cпiвicнyвання rop-шopяднy poль вiдiгpаe дocягнyта coцiальнo-пoлiтична oднopiднicть cвiтoвoгo cпiвтoваpиc-тва, здатнють заcтocoвyвати пoлiтичнi та eкoнoмiчнi заxoди за умов автopитeтy внyтpiш-ньoдepжавниx й мiжнаpoднi cтpyктyp. Бeзyмoвний, cтpатeгiчний xаpактep набувае дiяль-нють, cпpямoвана на збepeжeния миpy, до яко1 вдаютьcя як пoлiтичнi peжими так i дiячi та лiдepи peлiгiйниx opганiзацiй по вcьoмy cвiтy. Виcoкy eфeктивнicть тако"1 дiяльнocтi зумо-влюють автopитeт peлiгiйниx тpадицiй та значний дyxoвний пoтeнцiал peлiгiйниx вчeнь. У цьому кoнтeкcтi ocoбливo важливими cтають питания peлiгiйнoгo poзyмiння ^^оди icтopичниx змiн, пpoвiдeнцiйнoï тeматики, питания cвoбoди ocoбиcтocтi, мoжливicть icro-pичнoï твopчocтi, на яку звepтають увагу пpeдcтавники peлiгiйниx pyxiв.
Об'eктивнi фактopи icтopичнoï eднocтi людcтва включають в ceбe нe тiльки пpиpoднi пepeдyмoви, алe й iнтeгpoванy cиcтeмy глoбальниx зв'язкiв, poзвинyтy кoмyнiкативнy cиcтeмy, дивepcифiкoванy i oднoчаcнo взаeмoзyмoвлeнy eкoнoмiчнy впopядкoванicть, виникнeння cтiйкиx та пocтiйниx фopм cycпiльнo-eкoнoмiчнoï взаемодп. Cepeд cyчаcниx дocлiдникiв пoшиpeна думка, що пpичина виникдання кoнфлiктy (i вiйни як ото^бу йо-го poзв'язания) пов'язана з oбмeжeнням cвoбoди, яка забeзпeчye шдивщуальну автоно-мiю cyб'eктiв ш^ально"! взаемодп. Така пoзицiя дозволяе тлумачити дичину пол^ич-ниx та coцiальниx конфл^тсв у зв'язку з вiднoшeниям панування, якe за умов вpаxyван-ня дocвiдy заcтocyвання мeтoдy "iнтepпpeтативнoï антpoпoлoгiï" Клiффopда Гipца (Geertz, 2000) (на^чи^ cпocтepeжeння, cиcтeматизацiя, фopмyвання виcнoвкiв), poзк-pиваe ocoбливocтi виникнeння cyчаcниx ^вдальн^ гpyп, cxильниx до eкcтpимiзацiï та pадикалiзацiï фyндамeнталicтcькиx peлiгiйниx пoглядiв. Як на^док, ми cтаeмo cвiдками виникдання pадикальниx peлiгiйниx pyxiв, в якж eкcтpeмicтcька дiяльнicть peпpeзeнтye
тип cимвoлiчнoï пoвeдiнки з ocoбливим eтocoм (aкcioлoгiчний тa eтичний acпeкт) i rapra-нoю cвiтy ïx yчacникiв, виpaжeнoю в пoвeдiнцi.
Для тaкиx пepeкoнaнь влacтивa впeвнeнicть в icнyвaннi yнiвepcaльнoгo coцiaльнoгo пo-pядкy, дocягнeння якoгo мoжливe виключнo у зв'язку з пoшиpeнням тa пaнyвaнням oднo-гo типу repe^M^ aбo пpaвил coцiaльнoгo peгyлювaння. Зa тaкиx yмoв мiняeтьcя змicт cимвoлiв, дiй, знaкiв тa виcлoвлювaнь, щo peпpeзeнтyють кoнкpeтнo-icтopичний тип куль-тypи мcтpaтифiкoвaнy iepapxiю знaчимиx cтpyктyp" (Geertz, 2000). Taким чинoм кyльтypa, як cимвoлiчнa cиcтeмa, пocтae кoнкpeтним виpaзoм yзaгaльнeнoгo дocвiдy, зaкpiплeнoгo у фopмax, щo cпpиймaють iндивiдaми aбo coцiaльними гpyпaми. Пpи aнaлiзi джepeл ви-вчeння ocнoвниx кoнцeпцiй вiйни тa миpy в peлiгiйниx тpaдицiяx cвiтy ми пoвиннi вpaxo-вyвaти, той фaкт, щo тeмaтикa мaтepiaлiв, яю пoшиpюeтьcя peлiгiйними гpoмaдaми, дo-звoляe виявити цiльoвy ayдитopiю. Taк для aдeптiв iдeoлoгiï, щo rpyнтyeтьcя та тeзi пpo бeззacтepeжний coцiaльний nporpec, ключoвим пoлoжeнням чacтo cтaють ^eï, якi iдyть в poзpiз з пoлoжeнням мiжнapoдниx нopм щoдo пpaв i cвoбoд людини. З iншoгo бoкy, пpaктичнe знaчeння пepeocмиcлeння кoнфeciйниx пiдxoдiв дo oкpecлeнoгo кoлa пpoблeм пoв'язaнa з aктyaлiзaцieю icтopичниx тa coцiaльнo-eкoнoмiчниx викликiв. Будучи ocepeд-шм дyxoвнoï cпaдщини, peлiгiя, як cyrai^a влacтивicть нaцioнaльнoï cвoepiднocтi, pe^e-зeнтye ту фopмy cycпiльнoï cвiдoмocтi у якш знaxoдять вiдoбpaжeння тa iнтepпpeтaцiï кoнкpeтнi пoлiтичнi цiлi. Викopиcтaння peлiгiйниx пoчyттiв тa ^crpoi^ пoлiтичними лaми i пepифepiйними eлiтaми, чacтo зyмoвлюe пpoцec зaгocтpeння внyтpiшньoпoлiтичниx cитyaцiй у кoнкpeтнo взятиx peгioнax. Вдaючиcь дo дифepeнцiйнoгo пiдxoдy ми мoжeмo кoнcтaтyвaти, щo типoлoгiзaцiя ocoбливocтeй iнтepпpeтaцiï peлiгiйниx кoнцeпцiй вiйни тa м^у, нaвiть у мeжax oднieï peлiгiйнoï тpaдицiï, бyдe вiдpiзнятиcя cвoepiднicтю тa мaтимe cпeцифiчнi фopми пpoявy в зaлeжнocтi вiд peгioнy, дocвiдy в кoлoнiaльнiй icTOpiï, piвня eкoнoмiчнoгo poзвиткy тa типу peлiгiйнoгo миcлeння aбo фopмi peлiгiйнoгo ocмиcлeння coцiaльнo-знaчyщиx дай (opтoдoкciя, фyндaмeнтaлiзм, мoдepнiзм тoщo). Cepeд cпiльниx для peлiгiйнoгo типу cвiтoбaчeння пiдxoдiв дo пoяcнeння пoлiтикo-пpaвoвиx, coцiaльниx, гyмaнiтapниx тa iншиx викликiв cyчacнocтi, якi мoжyть пpoвoкyвaти кoнфлiкти, e ïx виpa-знo тeoлoгiчнa нacтaнoвa. Iншими cлoвaми, у мeжax peлiгiйниx тpaдицiй ocнoвний таго-лoc poбитьcя нe aвтeнтичнocтi cвящeннoгo пepшoджepeлa, a o№ cпociб iнтepпpeтaцiï вщ-пoвiднoгo кaнoнy, cтвopюe пpocтip для ypiзнoмaнiтнeння тлyмaчeнь poлi peлiгiï в oprarn-зaцiï piзниx фopм cycпiльниx вiднocин, cпocoбiв тa фopм взaeмoвiднocин з iнopeлiгiйним oтoчeнням тa cтaвлeнням дo iнoкyльтypниx зaпoзичeнь. Ocoбливy цiкaвicть у цьoмy ^н-тeкcтi cтaнoвить дiяльнicть peфopмaтopcькиx pyxiв якi, пo-cyтi, peпpeзeнтyють пpoцec те-peocмиcлeння peлiгiйниx шагем цiннocтeй з пoмipкoвaнo-paцioнaлicтичниx пoзицiй тa a^ тyaлiзyють нaцioнaльниx чинник у ^o^ci icтopичнoгo poзвиткy тa yтвepджeння m^om-льниx cyвepeнiтeтiв. Пpи цьoмy ми ycвiдoмлюeмo, щo виoкpeмлeння yзaгaльнюючиx зa-кoнoмipнocтeй мae пeвнi вaди, aджe ïx дieвicть мoжливo зaфiкcyвaти виключнo в якoмycь cпeцифiчнoмy periorn. I кoли мoвитьcя пpo peфopмaтopcькi pyxи в peлiгiï, тo в ^me^ii aнaлiзy ïx cyтнicниx xapa^ep^ra^ пpичин пoшиpeння тa ocoбливocтeй peпpeзeнтaцiï в cycпiльнo-пoлiтичнoмy пpocтopi, ми пoвиннi звaжaти нa тe, щo щ yзaгaльнeння to^to-муть лoкaльний xapa^ep, у якoмy ocoбливocтi ^ждах' peлiгiйнoï тpaдицiï будуть пoв'язaнi з peгioнoм в якoмy вoни (тpaдицiï) мaють мicцe.
Taк, пpи визнaчeннi витоюв cтaвлeння дo вiйни тa м^у пpeдcтaвникiв piзниx кoнфeciй тa peлiгiйнo-фyндaмeнтaлicтcькиx тeчiй пoвиннi вpaxoвyвaтиcя ïx yявлeння пpo пpиpoдy cвoбoди тa вoлi людини. Haм видaeтьcя мeтoдoлoгiчнo дoцiльним звepнyти yвaгy тa тe, щo
в мeжаx peфopматopcькиx pyxiв цi ^eï зазнавали змiн i да було пов'язано з пepeocмиcлeн-ням пpoвeдeнцiйнoï тeматики. Так у cвoïй пoлeмiцi з Маpкoм Юpгeнcмeйepoм, в cтаттi "Майбутне фyндамeнталiзмy", Фpeнcic Фукуяма (Fukuyama, 1993) зазначав, що peлiгiйнe пpoбyджeния, та пoв'язанe з ним пoшиpeння фyндамeнталicтcькиx iдeй е да тшьки вщпо-вiддю на пpoцec ceкyляpизацiю, алe й е cтpатeгieю збepeжeння нацioнальниx yнiкальнoc-тeй. Aджe пoшиpeння cвiтcькиx дeмoкpатичниx або coцiалicтичниx iдeoлoгiй являють co-бою, з ще"1 точки зopy, фopмy пpиxoванoгo iмпepiалiзмy (cкpита кoлoнiзацiя), ^оти яко"1 виcтyпають пpиxильники iдeй peлiгiйнoгo peнecанcy на нацioнальнoмy rpyнтi. Водноча^ yнiкальнicть xpиcтиянcькoгo peфopматopcтва, якe cпиpаeтьcя на ^eï пypитанiзмy, мае значш вiдмiннocтi вiд вiдoмиx pyxiв oнoвлeння, якi ми cпocтepiгаeмo в iншиx peлiгiйниx тpадицiяx cвiтy. Тут мовш^я пpo тe, що фyндамeнталicтcький пpoтecтантизм чаcтo являе coбoю iдeoлoгiю, яка пiдтpимye cиcтeмy капiталicтичниx цiннocтeй, що cпpямoванi на пpoцec пол^ично"1 та eкoнoмiчнoï мoдepнiзацiï. Цьому типу cвiтoглядy влаcтива '^поль тизацiя", пpoтилeжнicть яко"1 вiдвepтаe увагу вiд нeoбxiднocтi пошуку "благодат та внут-piшньoгo шдивщуального cпаciння". Видимicть '^пол^ша^Т' нe повинна уводити rac в оману, аджe дocвiд заcвiдчye, що пpoтecтантизм ^шн з пocткoлoнiальними peжимами, чаcтo стае умовою poзбyдoви iнcтитyтiв гpoмадянcькoгo cy^^CT^, в cepeдoвищi якого cтвopюeтьcя "пол^ичний пpocтip нeoбxiдний для фyнкцioнyвання cтабiльниx дeмoкpатiй", а якиx здатнicть до поличного пpoтecтy cвiдчить пpo cфopмoванicть iдeалy гpoмадянcь-ко"1 вiдпoвiдальнocтi. На наш погляд, пoлiваpiантнicть пoтpактyвання ^eï мoдepнiзацiï в кoнтeкcтi пoлiтичниx oнoвлюваниx pyxiв нe дозволяе однозначно cтвepджyвати, що poль peлiгiйнoгo фактopy (позитивна чи дагативна) е визначальною, аджe iдeя мoдepнiзацiï нe тотожна ^eï мoдepнiзмy. Тpадицiйнo пiд поняттям мoдepнiзацiï poзyмiють пpoцec онов-лeння, який cпpичинeний нeoбxiднicтю пpивeдeння до нopм cyчаcнocтi piзниx cфep cycm-льно"1 cиcтeми (виpoбництвo, ocвiта, oxopoна здopoв'я, cиcтeма пpава та iншe). На наш погляд, доцшьно poзpiзняти мoдepнiзацiю та iннoвацiю. I якщо пepша чаcтo бувае навздога-няючою, то дpyга мoжe бути випepeджаючoю. У шиpoкoмy кoнтeкcтi тeopiя мoдepнiзацiï poбить нагoлoc на тому, що icтopичний пpoцec в цiлoмy ношть пpoгpecивний xаpактep i зyмoвлeний ^щальними фактopами у тому чиcлi i мoдepнicтcькими тpeндами в культу-pi. За нашим пepeкoнанням цe да зoвciм автeнтичнo вiдoбpажаe дiйcнocтi, аджe як заcвiд-чують coцioлoгiчнi cпocтepeжeння (Н. Лапiна, Х. Гyаньцi, П. Фьoдopoв та iншi) мoдepнi-защя нocить нe тотальний, а локальний xаpактep i тому ïï властивост^ тeндeнцiï та зако-нoмipнocтi можуть бути кoцeптyалiзoванi виключно як умоглядш cxeми, що мають ^ак-тичного заcтocyвання з пeвними oбмeжeннями та заcтepeжeннями. Тому poзглядаючи cамe кyльтypний мoдepнiзм, в шиpoкoмy ceнci пoтpактyвання даного тepмiнy, дoцiльнo звepнyти увагу на фopми та ocoбливocтi впливу peлiгiï на iдeю ocyчаcнeння пол^ично-пpавoвиx iнcтитyтiв cycпiльcтва та актyалiзацiю poлi ocoбиcтocтi в ïx дiяльнocтi.
Гoвopячи пpo poль peлiгiйнoгo фактopy у пpoцeci пocтyпy cамoбyтнix нацioнальниx об'еднань ми пoвиннi вpаxoвyвати тe, який дocвiд було ними oтpиманo напepeдoднi здо-бyтиx cyвepeнiтeтiв як на да вказував Ымануш Валлepcтайн (Vallerstayn, 2006). Cepeд йо-го цiнниx cпocтepeжeнь, xoтiлocя би звepнyти увагу на тe, що вш вiдмiчав яку poль у crae-pджeннi дeмoкpатiй вiдiгpаe звepнeния до пoлiтикo-пpавoвиx yнiвepcальниx цiннocтeй, вкopiнeниx в iyдo-xpиcтиянcкiй дyxoвнocтi. Cамe цeй факт^, за пepeкoнаниям Валлepc-тайна, визначав дайш ocoбливocтi пoшиpeнoгo в Пiвдeннiй Aмepицi пpoтecтантизмy, який вплинув на coцiальнo-eкoнoмiчнe, пoлiтичнe та кyльтypнe життя в цьому peгioнi. Так на^иклад "фiлocoфiя нeзалeжнocтi" пoшиpeна в Латидаькш Aмepицi акцeнтye увагу на
iдeяx пpaв людини, яю e пpиpoднiм тa нaдicтopичним пpaвoм, у чoмy cпocтepiгaeтьcя йoгo тaк звaний "icтopикo-мeтaфiзичний xapaктep". Пpинaгiднo зaзнaчимo, щo тaкa oнтoлoгiзa-цiя oкpeмиx пoлoжeнь нe зaбeзпeчye фyндaмeнтaлicтcьким pyxaм здiйcнeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx пpoгpaм, яю би, з тoчки зopy лiдepiв циx pyxiв, пoвиннi були пpизвoдити дo oмpiянoгo cпaciння. З iншoгo бoкy, cxильнicть фyндaмeнтaлiзмy зaпoзичyвaти да'1 з шн-кypyючиx iдeoлoгiй (нaцioнaлiзмy чи лiбepaлiзмy) визнaчae тaкy йoгo xapaктepиcтикy як "мaнiя iдeнтичнocтi" (Toмac Мeйep), щo виpaжaeтьcя у впeвнeнocтi в yнiвepcaльнocтi oб'eднyючиx oзнaк тa "мapгeнaлiзaцiï iнaкoмиcлeння" (Mayer, 2001). Heбeзпeкa циx тeн-дeнцiй пoлягae в тому, щo peлiгiйнo зaбapвлeнe пpaгнeння дo нaцioнaльнo-кyльтypнoï что-тoти мoжe пpизвoдити дo випpaвдaння eкcтpeмicтcькиx, пo cвoïй cyтi, тpeндiв у пoлiтич-ниx пpaктикax aбo "пoлiтичнoгo мeciaнcтвa", щo cпиpaeтьcя нa тeoлoгiчнo oбгpyнтoвaний шoвiнiзм. Oкpiм цьoгo ми мoжeмo кoнcтaтyвaти, щo цe cпpиятимe фopмyвaнню нa бaзi вiдмiннocтeй cпeцифiчниx кoдiв кoмyнiкaцiï, впиcaниx в кyльтypy тa зyмoвлeниx yявлeн-нями пpo coцiaльнi cтaндapти, визнaчeнi фyндaмeнтaлicтcькими iдeями. Рeзyльтaтoм ^o-гo cтae тe, щo нacлiдки aнтoгoнiзaцiï, cпpичинeнi фyндaмeнтaлiзaцieю peлiгiï пoчинaють cпpиймaтиcя як джepeлo (^мита) виникнeння caмoгo фyндaмeнтaлiзмy, a фopмyвaння нoвoгo типу кoнфeciйниx лoяльнocтeй пpизвoдить дo виникнeння нoвoгo типу iдeнтичнoc-тi, щo нocить нaдпoлiтичний, нaднaцioнaльний xapaктep бaзoвaний нa peaлiзaцiï "cтpaтeгiï yнiкaльнocтi". У зв'язку iз тим, щo фyндaмeнтaлiзмoм зacтocoвyютьcя тeoлoгiчнa тa мopa-льнo-тeoлoгiчнa apгyмeнтaцiï, тo тут cпocтepiгaeтьcя пepeocмиcлeння кoнцeпцiй вiйни тa миpy, якi пocтaють нe ^ocro фeнoмeнaми пoлiтичнoгo життя, aлe й миcлятьcя як тaкi, щo мaють тpaнcцeндeнтнe пoxoджeння, щo cпopiднюe ïx з eкзиcтeнцiями люд^ш! бyтreвocтi, вкopiнeними в cyтнicнy дyxoвнy пpиpoдy oco6totoc'ií.
Пoвepтaючиcь дo вищe згaдaнoï тeми cлiд зaзнaчити, щo iдeя "дeпoлiтизaцiï", влacтивa peфopмaтopcькиx pyxaм, cтaлa пiдcтaвoю для фopмyвaння пpocтopy для мiжpeлiгiйнoï кo-мyнiкaцiï, дocвiд фyнкцioнyвaння яшго пoшиpивcя в piзниx дepжaв. Taк нaпpиклaд, виxo-дячи з oзнaк, влacтивиx пpoтecтaнтизмy ми мoжeмo кoнcтaтyвaти нaявнy у ньoмy MOTa-нoвy нa aктивнy coцiaльнy пoзицiю. У дaнoмy випaдкy мoвитьcя пpo тe, щo визнaння зa людинoю oбoв'язкy cyмлiннo пpaцювaти, з мeтoю пoбyдoви дocкoнaлoгo зeмнoгo cвiтy, cпpиймaeтьcя як виштання Бoжecтвeннoгo зaдyмy (щo влacтивo пpoтecтaнтcьким yявлeн-ням). Будучи дocтaтньo нe oднopiдним, пpoтecтaнтизм peпpeзeнтye вщмшш cпocoби ocмиcлeння пoцeйбiчнoгo тa пoтoйбiчнoгo cвiтiв, cxoдячиcь у тoмy, щo "нoвa зeмля i нoвe нeбo" peпpeзeнтyють нoвy цiль coцiaльниx ^aRra^ пoкликaниx пpинecти i вcтaнoвити м^ у зeмнoмy cвiтi. Цe дaлo пiдcтaвy для oнoвлeння iнcтитyцiйниx фopм цьoгo peлiгiйнo-гo нaпpямкy i cпpиялo виникнeнню нoвиx гpoмaдcькиx oб'eднaнь. Вoднoчac, пoлiтичнi змiни нa rapri Gвpoпи пpизвeли дo пoшиpeння дай iндивiдyaльнoï cвoбoди тa cвoбoди ци-вiльниx (гpoмaдянcькиx) пpaв i cвoбoд ocoбиcтocтi. В пpoчитaннi пpoтecтaнтизмy, тaкi да'1 нaбyли cпeцифiчнoгo звyчaння, aджe жиrтeвi пpaктикiв aдeптiв цьoгo pyxy пoвиннi були вiдпoвiдaти зaпpoпoнoвaнiй Рeфopмaцieю coцiaльнiй мoдeлi, якa iнтeгpyвaлa в co6í iдeaли oco6totoí мopaльнoï тa пoлiтичнoï вiдпoвiдaльнocтi, a iдeaл м^у нaбyвaв i eкзиcтeнцiйнo-гo i пoлiтичнoгo зaбapвлeння. Пpи цьoмy, peфopмaцiйнi да'1, пepeocмиcлeнi кyльтypoю paнньoгo нoвoгo чacy, cтaли пiдcтaвoю для пoшиpeння пpaктики "визнaння iнaкшocтi", якa та нaш пoгляд мaкcимaльнo poзкpилa ceбe в кoнцeпцiï "мyльтiкyльтypaлiзмy".
Пoняrтя peлiгiйнoï тoлepaнтнocтi нe пepeбyвae у пгощиш cмиcлoвoгo зв'язку з iдeями вoйoвничoï ceкyляpизaцiï aбo aнтиклepикaлiзмy. Ми та цьoмy тaкoж xoчeмo aкцeнтyвaти yвaгy, aджe у пoлiтичниx диcкyciяx, щoдo вибopy нaпpямкy дepжaвoтвopeння в "мoлoдиx
дeмoкpaтiяx" диcкyтyeтьcя пpoблeмa зaбeзпeчeння cвoбoди coвicтi тa збepeжeння cвiтcь-кoгo xapaктepy влaди, якa фopмye cвiй aвтopитeт у тoмy чиош cпиpaючиcь нa пiдтpимкy peлiгiйнoгo icтeблiшмeнтy. У тaкoмy кoнтeкcтi випpaцювaння пiдxoдiв дo пpoцecy irnop-пopaцiï кyльтypнoï i coцiaльнoï cпaдщини вимaгae фopмyвaння нoвиx фopм пoлiтичниx пpaктик тa oнoвлeниx пpинципiв cycпiльнoгo життя i coцiaльниx пepeтвopeнь, щo зyмoв-люють cтiйкicть пpoцecy пoшиpeння iдeaлiв пopoзyмiння у piзниx фopмax cпiвicнyвaння людeй (Krasikov, & Tokareva, 2006). Ocoбливoï aктyaльнicть ця пpoблeмaтикa нaбyвae в ^me^ii poзвиткy мyльтинaцioнaльниx тa бaгaтopeлiгiйниx дepжaв. Пaлiтpa кyльтypниx iдeнтичнocтeй, я^ тут cпocтepiгaeтьcя, зyмoвлюe бaгaтoacпeктний ^o^c кyльтypнoгo взaeмoвпливy, який мoжe OTprara як нaцioкyльтypнoмy peнecaнcy в мacштaбax ^aï™, тaк i виникнeнню aнтaгoнicтичниx тpeндiв, cпpoмoжниx пocтaвити дepжaвy пepeд нeoбxiднic-тю виpiшyвaти внyтpiшнiй шнфлшт iнтepeciв piзниx гpyп. Цi oб'eднaння мoжyть данти-фiкyвaти ceбe зa piзними oзнaкaми (кyльтypними, peлiгiйними, coцiaльними, eкoнoмiчни-ми тoщo). У тaкoмy випaдкy, виpiшeння кoнфлiктiв бyдe пoв'язaнo з нeoбxiднicтю poзв'язaння кoмплeкcниx зaвдaнь тa пpoблeм, вpeгyлювaння якиx нocитимe взaeмoзyмoв-лeний xapaктep. Дepжaви, у мeжax cвoïx cyвepeнiтeтiв, пpaктикyють внyтpiшньoпoлiтичнy дiяльнicть cпpямoвaнy нa виpiшeння eкoнoмiчниx, пpaвoвиx, пoлiтичниx тa кyльтypниx пpoблeм у влacниx iнтepecax, пpи цьoмy iнoдi впливaючи нa глoбaльнi ^o^ra виpaжeнi у мiжнapoднoмy пpaвi тa мiжнapoднiй пoлiтицi. У тaкiй crnya^ï пocтae питaння пpo фop-мyвaння тa пpийняrтя cyб'eктaми мiжнapoднoï тол^ита тaкиx нopм тa пpинципiв взaeмo-д^' в якиx чiльнe мюте пociдaють iдeaли гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, cвoбoди, гyмaнiзмy, миpy тa дeмoкpaтiï. В ^arnax, дe peлiгiйний фaктop cyттeвим чинoм впливae нa пoлiтич-нж пpoцec, дaнa нacтaнoвa нaбyвae aктyaльнocтi iщe i тoмy, щo ва oкpecлeнi iдeaли cпpиймaютьcя чepeз ^изму peлiгiйнoгo типу cвiтocпpийняrтя, i як mcrc^o^ чacтo тлyмa-чaтьcя як ecxaтoлoгiчнi iдeaли aбo iмпepaтиви з якими нeoбxiднo cпiввiднocити пoвcяк-дeннy дiяльнicть тa cтpaтeгiï пoдaльшoгo poзвиткy.
Зa нaшим пepeкoнaнням кoнфeciйнi ocoбливocтi iнтepпpeтaцiï пoнять миp тa вшта, зу-мoвлeнi кiлькoмa фaктopaми cepeд якиx мoжнa виoкpeмити двa блoки тлyмaчeння. З oднo-гo 6O^ цe cпeцифiкa дoктpинaльнoгo тлyмaчeння coцiaльниx пpaктик тa poль iндивiдa у цьoмy пpoцeci. З iншoгo - зoвнiшнi щoдo peлiгiï oбcтaвини, яю нaлeжaть дo фaктopiв м-peбiгy icтopичнoгo пpoцecy, в якoмy пoвиннi вpaxoвyвaтиcя eкoнoмiчнi, пoлiтичнi, co^a-льш чинники. Пpиpoднo, щo у пepшoмy випaдкy, кoли мoвитьcя пpo ocoбливocтi peлiгiй-ниx пoтpaктyвaнь вiйни тa миpy, тo cyтнicним ядpoм для тaкoгo пiдxoдy e aнaлiз peлiгiй-ниx тeкcтiв, aвтopитeт якиx лeгiтимiзoвaний дo piвня cвящeннoгo пиcьмa aбo aвтeнтичнo-гo джepeлa peлiгiйнoгo пpaвa. Дpyгий пiдxiд вимaгae вpaxyвaння кyльтypнo-icтopичниx oбcтaвин нe тiльки фopмyвaння peлiгiйниx iнтepпpeтaцiй в yявлeнняx пpo вшну тa миp, aлe й фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa нa кoнкpeтнo-icтopичнoмy eтaпi cвoгo poзвиткy. Пepeд дocлiдникaми виникae зaкoнoмipнe питaння, як цi двa пiдxoди мoжнa yзгoдити нa piвнi peлiгieзнaвчиx peфлeкciй нe виxoдячи у cфepy пoлiтичнoï aбo coцioлoгiчнoï нayки. Ми ввaжaeмo, щo дocягнeння ща мeти мoжливe виключнo в пpeдмeтнoмy пoлi кoнcтитyю-вaння нoвиx пiдxoдiв в диcциплiнapизaцiï peлiгieзнaвcтвa. I тoдi кoнфeciйнe тлyмaчeння вiйни i миpy cтaнyть пpeдмeтoм дocлiджeння aнтpoпoлoгiï peлiгiï, фiлocoфiï peлiгiï, пoлi-тoлoгiï peлiгiï тa iншиx нaпpямкiв peлiгieзнaвcтвa. Taк нaпpиклaд, виxoдячи зi зaгaльнo вiдoмиx xapaктepиcтик cвiтoвиx peлiгiй, в якиx винигають фyндaмeнтaлicтcькi тeчiï, ми мoжeмo нaзвaти cпiльнi oзнaки в yявлeнняx ^o миp в бyддизмi, xpиcтиянcтвi тa icлaмi. Пpoгoлoшyючи iдeaлoм життя якитоь кoнкpeтний cпociб cлiдyвaння дocкoнaлим шляxoм
реадГзацп ушверсадьних (з точки зору конкретно! редт!) практик, людина сприяе поши-ренню миру як у межах власноi екзистенцп так i на piвнi мiжособистiсноrо юнування.
Натомiсть якщо виходити з тако'1 типодопзацп peдiriй, в якГй виокремлюються моноте-ютичш та подГтеютичш вipування, то тут спiдьним уявленням буде визнання належним поширення ще'1 вдастивих даним традищям, а спeцифiка досягнення мети полягатиме в особдивостях тдумачення природи людини та ii pолi у свiтi. Мир як щеад, до якого спрямоване життя людини, виявлясться у концентрованому виrдядi через згадаш вже ес-хатодоriчнi доктрини, яю зазнавади змiн у процес формування редГгшно'1 догматики. Як бачимо, в потрактуванш таких актуадьних для сучасност фeномeнiв, rуманiтаpнi досдь дження можуть значною мipою збагатити не тшьки pозумiння 1'х змiсту, аде й окресдити особдивост формування та специфГку використання понять вiйни та миру в сучасних ко-мушкативних середовищах.
Наукова новизна
Автором обгрунтована, що впдив peдiriйних фундамeнтадiстських щей може спостерь гатися як на шдивщуальному так i на суспшьному piвнях. У першому випадку, включення фундамeнтадiстських iдeодоreм, якi будо сформудьовано у межах конкретно-юторичних peдiriйних практики в шдивщуальному житп особистостi набувають значущостi як свГто-rдяднi оpieнтиpи, онтодоriчний статус яких обгрунтовано редтйним авторитетом i можуть вмотивовувати вщповщний тип повeдiнки. В сустльст цi ще'1 часто знаходять свш вираз у фоpмi протестних рухГв, що виникають у зв'язку з переоцшкою значущостi цього фактору в досягненш цiдeй панування. При цьому, концепти вшни та миру осмислюються як кpитepii iдeнтифiкацii стpатeriй оновдення суспшьного життя, спрямованого peдiriй-ним фундамешашзмом до приведения всiх сфер сощально'1 дiйсностi до iдeадiв "божественного задуму".
Висновки
Поняття миру, полюемантичне за сво'1'м змiстом, може тдумачитися як ушверсальна цiннiсть та мета дюдства. Воно мютить принципи та норми мiжнаpодних та мiжособистiс-них вiдносин, якi мають як морадьну так i правову дeriтимiзацiю та е способом оприяв-нення позитивних цiнностeй самобутнiх нацiонадьних культур. При цьому, конкретний змют духовних практик, дiядьнiсть iстоpичних суб'ектiв, iндивiдуалiзуе стратегГ! досягнення миру, завдяки переосмисденню мГри iндивiдуадьноi вiдповiдадьностi у його встано-вдeннi та збереженш. ФГдософськГ тeоpii вГйни i миру, яю е певною peакцiею на трансфо-pмацiйнi процеси, що вщбувають в суспГдьствГ, eкономiцi, мiжнаpодних стосунках, вщк-ривають перспективу Гншим гумаштарним досдiджeнням, якГ, посдуговуючись вдасною теоретико-методолопчною основою, зможуть погдибити розумГння цих феномешв. А це у свою чергу, стане пщгрунтям для аналiзу Гнших суспГдьно значущих явищ нашо'1 сучас-ностГ.
REFERENCES
Boychenko, N. M. (2017). Philosophical understanding of the nature of violence. Anthropological Measurements of
Philosophical Research, 12, 16-26. doi: 10.15802/ampr.v0i12.119076 (in Ukrainian) Brunstetter, D. R., & Holender, J.-V. (Eds.). (2017). The Ethics of War Revisited: Moral Challenges in an Era of Contested and Fragmented Sovereignty. Washington: Georgetown University Press. (in English)
DeMause, L. (2002). The Emotional Life of Nations. New York: The Other Press. Retrived from https://web.archive.Org/web/20091027104413/http://geocities.com/kidhistory/childhod/chindex.htm (in English)
Fukuyama, F. (1993). Budushchee fundamentalizma. Politnauka. Politologiya v Rossii i mire. Retrieved from
http://www.politnauka.org/library/nation/fukuyama.php (in Russian) Geertz, С. (2000). Available Light: Anthropological Reflections on Philosophical Topics. Princeton: Princeton
University Press. (In English) Golovushkin, D. A. (2015). Religious fundamentalism / religious modernism: Conceptual adversaries or ambivalent phenomena. Vestnik Pravoslavnogo Svyato-Tikhonovskogo Gumanitarnogo Universiteta. Seriya 1. Bogoslovie. Filosofiya, 1(57), 87-97. (in Russian) Hungtington, S. P. (1993). The Clash of Civilization? Foreign Affairs Summer. Retrieved from https://web.archive.org/web/20100821191056/http://history.club.fatih.edu.tr/103%20Huntington%20Clash %20of%20Civilizations%20full%20text.htm (in English) Kotarbinskski, T. (1990). Elementy teorii poznania, logiki formalnej I metodologii nauk. Wroclaw: Zaklad Narodowy im. О ssolinskich. Retrieved from https://openlibrary.org/books/0L1313024M/Elementy_ teorii_poznania_logiki_formalnej i metodologii_nauk (in Polish) Krasikov, A. A., & Tokareva, Y. S. (Eds.). (2006). Religious tolerance. Historical and political dimension:
Monografiya. Moscow: Moskovskoe byuro po pravam cheloveka: Academia. (in Russian) Mayer, T. (2001). Identity Mania: Fundamentalism and the Politicization of Cultural Differences. London: Zed Books. (in English)
Morkeviciu s, V. (2017). Looking Inward Together: Just War Thinking and Our Shared Moral Emotions. Ethics
& International Affairs, 31(4), 441-451. doi: 10.1017/S0892679417000430 (in English) Powell, S. M. (2016). The New Testament and Some Jewish Antecedents. In The Impassioned Life: Reason and
Emotion in the Christian Tradition (pp. 49-96). Minneapolis. (in English) Shupe, A. (2009). Religious Fundamentalism. In P. Clarke (Ed.), The Oxford Handbook of the Sociology of Religion (pp. 478-490). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oxfordhb/9780199588961.013.0027 (in English)
Shwed, Z. V. (2015). The sources of religious fundamentalism in the constructivist model of Schmuel Eisenstadt.
Cherkasy University Bulletin: Philosophy, 11, 9-16. (in Ukrainian) Stepanov, A. A. Voyna i mir v smyslovom prostranstve filosofii: Metodologicheskiy aspect. Tomsk State
Pedagogical University Bulletin. Seriya: Gumanitarnye nauki, 1(64), 30-35. (in Russian) Vallerstayn, I. (2006.) Mirosistemnyy analiz: Vvedenie. Moscow: Territoriya budushchogo. (in Russian) Yelenskyi, V. (2013). Velyke povernennia: Relihiia u hlobalnii politytsi ta mizhnarodnykh vidnosynakh ХХ -
pochatku ХХ1 stolittia. Lviv: Ukrainskyi katolytskyi universytet. (in Ukrainian) Zabolotnaya, G. M., & Yakupov, V. S. (2016). Fundamentalism: Its nature and manifestation in modern society. Tyumen State University Herald. Social, Economic, and law Research, 2(2), 44-58. doi: 10.21684 / 2411-7897-2016-2-2-44-58 (in Russian)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Бойченко, Н. М. Фшософське розумшня природи насильства / Н. М. Бойченко // Антрополопчш ви]шри фь
ло со фських дослвджень. - 2017. - № 12. - С. 16-26. doi: 10.15802/ampr.v0i12.119076 The Ethics of War Revisited: Moral Challenges in an Era of Contested and Fragmented Sovereignty / Eds.
D. R. Brunstetter, J.-V. Holender. - Washington : Georgetown University Press, 2017. - 336 p. DeMause, L. The Emotional Life of Nations [Electronic resourse] / L. deMause. - New York : The Other Press, 2002. - Access Mode: https://web.archive.org/web/20091027104413/http://geocities.com/kidhistory/ childhod/chindex.htm
Фукуяма, Ф. Будущее фундаментализма [Виртуальный ресурс] / Фрэнсис Фукуяма // Политнаука. Политология в России и мире. - 1993. - Режим доступа: http://www.politnauka.org/library/nation/ fukuyama.php - Название с экрана. - Дата обращения: 11 мая 2018. Geertz, C. Available Light: Anthropological Reflections on Philosophical Topics / C. Geertz. - Princeton : Princeton University Press, 2000. - 265 p. Головушкин, Д. А. Религиозный фундаментал1зм / религиозный модернизм: концептуальные противники или амбивалентные феномены? / Д. А. Головушкин // Вестник Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 1. Богословие. Философия. - 2015. - Вып. 1 (57). - С. 87-97.
Hungtington, S. P. The Clash of Civilization? [Virtual Resource] / Samuel P. Hungtington // Foreign Affairs Summer. - 1993. - Access Mode: https://web.archive.org/web/20100821191056/http://history.club.fatih. edu.tr/103%20Huntington%20Clash%20of%20Civilizations%20iull%20text.htm - Title from Screen. -Date of Access: 11 May 2018. Kotarbinskski, T. Elementy teorii poznania, logiki formalnej I metodologii nauk [Electronic resourse] / T. Kotarbinskski. - Wroclaw : Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1990. - Access Mode: https://openlibrary.org/
books/OL 1313024M/Elementy_teorii_poznania_logiki_formalnej_i_metodologii_nauk Религиозная толерантность. Историческое и политическое измерение : [монография] / под ред. А. А. Красикова, Е. С. Токаревой. - Москва : Московское бюро по правам человека : Academia, 2006. - 328 с. Mayer, T. Identity Mania: Fundamentalism and the Politicization of Cultural Differences. - London : Zed Books, 2001. - 128 p.
Morkeviciu s, V. Looking Inward Together: Just War Thinking and Our Shared Moral Emotions / V. Morkevicius //
Ethics & International Affairs. - 2017. - Vol. 31, Is. 4. - Р. 441-451. doi: 10.1017/S0892679417000430 Powell, S. M. The New Testament and Some Jewish Antecedents / S. M. Powell // The Impassioned Life: Reason
and Emotion in the Christian Tradition / S. M. Powell. - Minneapolis, 2016. - Р. 49-96. Shupe, A. Religious Fundamentalism / A. Shupe // The Oxford Handbook of the Sociology of Religion / Ed. P. Clarke. - Oxford : Oxford University Press, 2009. - P. 478-490. doi: 10.1093/oxfordhb/9780199588961.013.0027 Швед, З. В. Витоки релГгГйного фундаменталгзму у конструктивгстськгй моделГ Шмуеля Ейзенштадта /
З. В. Швед // ВГсник Черкаського унгверситету. СерГя: ФГлософГя. - 2015. - № 11. - С. 9-16. Степанов, А. А. Война и мир в смысловом пространстве философии: методологический аспект / А. А. Степанов // Вестник Томского государственного педагогического университета. Серия: Гуманитарные науки. - 2007. - Вып. 1 (64). - С. 30-35. Валлерстайн, И. Миросистемный анализ: введение / И. Валлерстайн. - Москва : Территория будущого, 2006. - 225 с.
Сленський, В. Велике повернення: релГгГя у глобальнгй полгтицг та мгжнародних вгдносинах ХХ - початку
ХХ1 столГття / В. Сленський. - ЛьвГв : Украшський католицький унгверситет, 2013. - 504 с. Заболотная, Г. М. Фундаментализм: природа и проявления в современном обществе / Г. М. Заболотная, В. Ш. Якупов // Вестник Тюменского государственного университета. Социально-экономические и правовые исследования. - 2016. - Том. 2, № 2. - С. 44-58. doi: 10.21684/2411-7897-2016-2-2-44-58
З. В. ШВЕД1*
1 Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (Киев, Украина), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0002-5766-1980
МЕТОДОЛОГИЯ ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОБЛЕМИ ВОЙНЫ И МИРА В РЕЛИГИОЗНЫХ ПРЕДСТАВЛЕНИЯХ ЛИЧНОСТИ
Цель. Основная цель статьи состоит в том, чтобы рассмотреть методологические особенности формирования и интерпретаций представлений о войне и мире в контексте духовного (внерационального) переосмысления человеком природы социальных феноменов, среди которых особое место занимают политико-правовые явления современного мира. Это предусматривает решение следующих задач: во-первых, раскрыть содержание современных подходов в понимании особенностей религиозного фундаментализма и, во-вторых, реконструировать динамику трансформаций в представлениях о войне и мире в контексте духовных практик современности. Теоретический базис. Анализ автора основан на систематической реконструкции современных теоретических моделей осмысления религиозного фундаментализм и его связи с тематикой современных антропологических исследований. Зафиксированное в результате исследования положение о том, что таксономия разных видов религиозного фундаментализма включает в себя в большей степени политические, правовые и экономические маркеры, оставляет не разрешенным вопрос о том, каково качественное влияние фудаменталистских идей на духовную составляющую жизни человека. Обращение к проблеме религиозного фундаментализма в контексте переосмысления феноменов войны и мира связывается большинством исследователей с актуализацией этих явлений в коммуникационной, медийной, идеологической средах. Именно поэтому в контексте проведенного анализа и учитывая цели, сформулированные в ра-
боте, были рассмотрены основные подходы в современных положениях религиозных традиций, которые артикулируются в контексте актуализации проблем угрозы глобальному миру и возвращения религиозного фактора в повседневную жизнь человека, в том числе и через политику. Научная новизна. Автором доказано, что при анализе религиозного аспекта в реинтерпретации представлений о войне и мире, необходимо учитывать как доктринальную составляющую определенного типа вероучения, так и индивидуально -психологические особенности. Эти особенности, проявляющиеся в разных типах верований, могут быть верифицирована посредствам анализа религиозных практик, которые репрезентирую содержательную составляющую религиозного вероучения. Выводы. Основанием для формирования представлений о войне и мире в теистических религиях лежит ряд положений связанных с природой мира и человека, которые являются результатом проявления волевого акта сверхъестественной сущности. В традиции переосмысления призвания человека в контексте фундаменталистского дискурса эти идее приобретают статус духовно определенных и политически досягаемых целей, которые мыслится в связи с установление божественного замысла и преодоления разрыва между материальным миром и идеальным миропорядком.
Ключевые слова: индивидуальные религиозные убеждения; религиозный фундаментализм; война; мир; социальные практики; модернизм
Z. V. SHWED1*
1 Taras Shevchenko National University of Kyiv (Kyiv, Ukraine), e-mail [email protected], ORCID 0000-0002-5766-1980
METHODOLOGY FOR STUDYING THE PROBLEM OF WAR AND PEACE IN PERSONAL RELIGIOUS BELIEFS
Purpose. The main purpose of this paper is to consider the methodological peculiarities in the formation and interpretation of war and peace, in the context of the spiritual (irrational) rethinking by humanity and the nature of social phenomena, among which a special place is occupied by the political and legal phenomena of the modern world. This involves solving the following tasks: firstly, to reveal the meaning of modern approaches in understanding the features of religious fundamentalism, and, secondly, to reconstruct the dynamics of transformations in representations of war and peace, in the context of the spiritual practices of the present. Theoretical basis. The author's analysis is based on the systematic reconstruction of modern theoretical models of understanding religious fundamentalism and its connection with the subject of modern anthropological research. The resulted fact that the taxonomy of different types of religious fundamentalism includes more political, legal and economic markers does not provide an answer to the question of what the qualitative influence of the fundamentalist ideas is on the spiritual component of a person's life. Appealing to the problem of religious fundamentalism, in the context of rethinking the phenomena of war and peace, is associated with the actualization of these phenomena in the communicational, media and ideological spheres. That is why, in the context of this analysis, we take into account the main modern approaches in the provisions of religious traditions. These articulate the problems of threat to the global world in the context of actualization and return of the religious factor into the everyday life of a person, including through politics. Originality. The author proves that when analyzing the religious aspect in the reinterpretation of ideas about war and peace, it is necessary to consider, as a doctrinal component, certain types of religious belief doctrines, as well as the individual psychological peculiarities of man. These peculiarities, which are manifested in different types of beliefs, can be verified by the clues in the analysis of religious practices, which represent the meaningful components of the religious doctrine. Conclusions. The reasons for forming ideas about war and peace in theistic religions are a number of provisions related to the nature of the world and of man. They are the result of the manifestation of the act of the Supernatural Essence. In the tradition of rethinking the vocation of man in the context of fundamentalist discourse, these ideas acquire the status of spiritually determined and politically achievable goals. These are conceived in connection with the establishment of the Divine Plan, and they overcome the gap between the material world and the ideal world order.
Key words: personal religious beliefs; religious fundamentalism; war; peace; social practices; modernism
Надшшла до редакцп: 04.03.2017 Прийнята до друку 30.02.2018
