CC BY
23
РЕЦЕНЗП
УДК 94(450)"476/1945"(049.32) О.В. Головко
РЕЦЕНЗ1Я НА ВИДАННЯ:
Волониць В.С., Н1кольченко Ю.М., Сабадаш Ю.С. 1стор1я Ггалн. Середньов1ччя. Ренесанс. Новий i Нов1тн1й час: Навчальний пос1бник / В.С. Волониць, Ю.М. Нiкольченко, Ю.С. Сабадаш; За гол. ред. проф. Ю.С. Сабадаш. - Марiуполь: МДУ, 2014. - 237 с.
У cmammi проанал1зовано навчальний пос1бник «1стор1я 1тали», тдготовлений викладачами Марiупольського державного утверситету для студентiв спецiальностi «Мова та лтература (талтська)». У виданш даеться короткий виклад переб^у icторичних подт на Апентнському пiвоcтровi (територiя сучасног 1тали) вiд раннього Середньовiччя (VI с. н.е.) до завершення Другог свтовог втни (1945 р.).
1сторичний процес розвитку талтського сустльства представлено в контекcтi його сощально-полтичного, економiчного i духовного розвитку, т^но пов'язаного i3 загальноевропейськими цивтзацтними процесами.
Клю^о^^ слова: Марiупольcький державний утверситет, «Мова та лтература (талтська), «Icторiя 1тали», навчальний поЫбник, Апентнський пiвоcтрiв, етногенез, Iталiя, талтський народ, Середньовiччя, Новий i Новтнт час, талтське сустльство, Свропа.
У сучасному свт щнуються квалiфiкованi фахiвцi, яю мають не тшьки вузькофаховi знання, але й високий piBeHb 0CBi4eH0CTi, ерудицп та загально'1 культури, що передбачае глибою знання i розумшня суп процеав, яю вщбуваються у свт. Саме тому першочерговим завданням в^чизняно'1 системи вищо'1 освiти мае бути пiдвищення ефективносп ii загально-культурного компонента. Для цього потрiбне створення ч^ко'1 орiентацii на цiлiсне сприйняття свiту.
Це стосуеться i спецiальностi «Мова та лтература ^талшська)», фаховою дисциплiною для яко'1 е «Iсторiя Ггалп». У цьому розумшш фахiвець повинен орiентуватися в рiзноманiтних суспiльно-полiтичних i культурних процесах минулого i сучасного Ггалп. На жаль викладання цього курсу до сьогодш не було забезпечене вщповщною сучасною навчальною i методичною л^ературою, в першу чергу, украшською мовою.
На нашу думку, змшити ситуацiю на краще допоможе навчальний поабник «Iсторiя Ггалп», де висв^люються найважливiшi iсторичнi подп в цш кра'1ш вiд раннього середньовiччя (VI ст. н.е.) до завершення Друго'1 св^ово'1 вiйни (1945 р.). Авторами видання е викладачi Марiупольського державного ушверситету В.С. Волониць, доцент кафедри юторичних дисциплiн, Ю.М. Нiкольченко, доцент кафедри культурологи та шформацшно'1 дiяльностi, Ю.С. Сабадаш, професор кафедри ^алшсько'1 мови, лiтератури та культури.
Iсторiя Ггалп - одна з найбшьш об'емних, складних i одночасно щкавих у Всесвiтнiй
icTopii. Ця обставина спонукала aBTopiB посiбника запропонувати студентам його чГтку структуру, в якш поеднуються piзнi кoнцептyальнi схеми, дiаxpoни та синхронп, хpoнoлoгiчний i цившзацшний методи щодо закoнoмipнocтей взаемодп етнонащонально! та пол^ично! сфер на Апенншському пiвocтpoвi протягом двох ocтаннiх тисячол^ь. При цьому вони зауважують, що усталеного i загальноприйнятого визначення етатв становлення i розвитку ^алт^ко^' цившзаци у вiтчизнянiй i заpyбiжнiй юторичнш наyцi дoci не icнyе (с. 5-13).
Структурно навчальне видання складаеться зi вступу, 6 роздшв, 36 тем, тслямови i хронолопчно! таблищ. До кожного з poздiлiв тдготовлений список рекомендовано! лiтеpатypи.
З огляду на краще сприйняття студентами юторичного матеpiалy автори навчального пociбника лопчно i вipнo сформулювали напрямки роздшв та наповнили !х вiдпoвiдним змютом:
- Рoздiл 1. Iталiя доби cеpедньoвiччя;
- Рoздiл 2. Ггалшський Ренесанс (XIV-XVI ст.);
- Роздш 3. Нова доба юторп Ггалп;
- Рoздiл 4. Рicopджиментo - боротьба за нащональне, пoлiтичне i культурне возз'еднання 1талп (1820-1870 pp.);
- Роздш 5. Становлення та розвиток ггалшсько! лiбеpальнoi держави (1861-1918 pp.);
- Роздш 6. Iталiя в роки фашистсько! диктатури.
У Встут на yнiкальнoмy пpикладi icropn ^апт^ко! цившзацп, вiд антично! до нов^ньо!, В.С. Волониць, Ю.М. Ккольченко i Ю.С. Сабадаш стверджують, що гармоншне icнyвання cycпiльcтва буде реальним лише при свщомому i добровшьному cпpийняттi бiльшicтю його громадян внутршнього устрою та нововведень. 1сторичний досвщ 1талп заcтеpiгае нас вiд ^норування, а тим бiльше порушення загальних закoнoмipнocтей розвитку людства, силових спроб загальмувати або зупинити суспшьний прогрес i вopoжнечi, якi загрожують непоправними наслщками.
У рецензованому навчальному поабнику з штори 1талп сконцентрований фактичний матеpiал, який базуються на пеpевipениx часом джерелах i авторитетних наукових дослщженнях. Автори показують зв'язок ^алшсько! icTOpn iз цiлим рядом наукових галузей: широко використовуються ocтаннi досягнення як юторично!, так i cyмiжниx з нею наук: етнологл, етнографп, пол^ологл, культурологи, pелiгiезнавcтва.
Не зважаючи на те, що у виданш icтopiя 1талп розглядаеться починаючи з Сеpедньoвiччя, визначальними е теми про ^алшську наpoднicть й iталiйcькy державшсть. Подано кoнцепцiю походження iталiйцiв. Представляючи етногенез та етшчну icтopiю ^алшщв, автори знайомлять cтyдентiв iз основними теopiями 1хнього походження (Теодор Моммзен, Ладя Вiнничyк та iн.), з перюдизащею та icтopичнoю oбyмoвленicтю ^алшського cycпiльcтва. В ii ocнoвi лежить принцип безперервносп етногенетичних пpoцеciв серед мюцевих племен у етруський перюд i до 1хнього завершення у VII ст. до н. е., коли ^алшський народ постае перед сучасниками як цшком сформована юторична спшьшсть, яка продовжила у Середземномор'! тpiyмфальний розвиток антично! icTOpn i культури, започаткований Стародавньою Гpецiею.
Значення теми обумовило актyальнicть даного навчального поабника i зробило його змют таким, що мае практичне значення для удосконалення знань i навичок студенив-фiлoлoгiв з icтopГi краши, мова яко! визначена 1хньою фаховою тдготовкою. Матеpiал подано за юторичними епохами з пеpcoналicтичним пгдходом у кожнш з них. Такий метод дав змогу вщповщним чином упорядкувати його i зробити 6гльш зрозумшим для cтyдентiв -фглологгв.
Безпосередньо у темах належним чином, вичерпно, за допомогою вщповщних
наукових методiв, з позицш iсторизму висвiтлено драматичний процес нащонального, полiтичного i культурного формування ^алшськох державностi протягом Х11-Х1Х ст. Особлива увага придшена авторами роздшам, присвяченим юторп Гталп в Нову добу i перiод Рiсорджименто, коли було закладено основи п нацiонального, полiтичного i культурного вiдродження.
Широко розкриваеться драматична iсторiя Гталп першо'1' половини ХХ ст. У цей перюд волею долi вона першою в свiтовiй юторп у 1922-1945 рр. вщчула на собi весь трагiзм фашистсько'1' диктатури, була одним iз пiдпалювачiв Друго'1' св^ово'1' вiйни i заплатила за це важку щну сотнями тисяч загиблих громадян, економiчними i соцiальними потрясшнями, якi були вiдчутнi не тшьки на Апеннiнському пiвостровi Свропейського континенту, айв усьому свт.
Звернемося конкретно до роздшв поабника. У першому - слiд вiдзначити актуальне тлумачення та змютовне обгрунтування термiнiв «середш вши» i «феодалiзм», юторп та особливост 1хнього розвитку в Гталп. У виданнi досить зрозумiло i цiкаво для студентсв-фiлологiв даеться пояснення сутi феодального способу виробництва та характеристика феодального суспшьства у Швшчнш, Середнiй i Пiвденнiй Ггалп. Поштичний та економiчний розвиток ^алшсько'1 цившзаци в середнi вiки всебiчно розкритий крiзь призму етапiв державного розвитку мют-комун, папсько'1 областi й Священно'1 Римсько'1 iмперii шмецькох нацп.
Значне мiсце у посiбнику выводиться аналiзу iталiйського суспiльства у Х1У-ХУ1 ст., коли завершуеться доба Середньовiччя i на Апеннiнському пiвостровi вщбуваються значнi цивiлiзацiйнi трансформаций вiдомi у Захщнш Gвропi як «iталiйський Ренесанс». Важливим е висвiтлення рiзних поглядiв i пiдходiв до назви цього перюду, а також звернення уваги на здатнють iталiйських республiк у цей перюд зробити прогресивний рух уперед, об^нати Францiю, Iспанiю, Англда, Нiдерланди та продовжити iндустрiальний розвиток. У пол^ичних процесах Гталп автори поабника звертають увагу на те, що вони характеризуются гострою внутршньою боротьбою Венецп, Флоренцп, Мiлану з папством та европейськими монархiчно-феодальними режимами. Щодо культурних процесiв, то у поабнику цей матерiал подаеться як трiумф iталiйського ренесансного мистецтва.
У наступному роздш вiрно наголошуеться, що у ХУ11-на початку XIX ст. пол^ичний, соцiально-економiчний i культурний розвиток Ггалп пiд впливом зовнiшнiх (агреая Гспанп, Австрп, Францп) i внутршшх (падiння республiканського ладу, домiнуюче становище Папсько'1 областi) факторiв зазнае значних трансформацш. Краша втрачае свое домшуюче мiсце в европейськiй цившзацп як носш iндустрiального i культурницького прогресу.
Четвертий роздiл видання присвячений Рюорджименто - боротьбi iталiйського народу з шоземними загарбниками за нацiональне, пол^ичне i культурне возз'еднання краши у 1820-1870 рр. Тут на багатому фактичному матерiалi виписана герохчна дiяльнiсть (легальна, пiдпiльна i збройна) ^алшських патрiотiв - Товариства карбонарпв, лiбералiв П'емонту, «Молодо! Гталп», Р. Сетпмо, К. Кавура, Д. Мадзiнi i Д. Гарiбальдi, Д. Вердi, А. Мадзош, Р. Мамелi, А. Поеро та багатьох шших в iм'я незалежностi Гталп, яка була проголошена у Туринi 17 березня 1861 р. на загальному засiданнi парламенту.
Становленню та розвитку ^алшськох лiберальноi держави у 1861 -1918 рр. присвячений п'ятий роздш поабника, де автори традицшно i цiкаво охарактеризували пол^ичний i соцiально-економiчний розвиток Ггалп в умовах розвитку нацюнальнох державносп.
Глобальну еволюцiю iталiйського суспiльства актуально проаналiзовано крiзь призму його суперечностей та конфлш^в, що стали образами та символами епохи, такими як тривалий пол^ичний конфлшт з Ватшаном, антинародна дiяльнiсть правого уряду у 18611876 рр., реформами «Нового блоку» у 1876-1887 рр., полгтичною, економiчною i
соцiальною кризою в королiвствi в 1887-1900 рр., участю разом з Нiмеччиною i Австро-Угорщиною у Троютому союзi в 1882-1915 рр., «Ерою лiбералiзму» в 1900-1914 рр.
Участ 1талп у Першш свiтовiй вiйнi 1914-1918 рр., не безпщставно, автори посiбника присвятили окрему тему роздшу. Вони детально розглядають обставини, що «пщштовхнули» крашу до вступу у вшну спочатку на бощ Нiмеччини i Австро -Угорщини а потiм, у травш 1915 р., примусили ïï розiрвати вiдносини з ними i перейти на бш Антанти (Англiя, Франщя, Росiя).
Завершуе вказану тему конкретна вщповщь авторiв на важливе питання: як сталося, що в кршш, яка була колискою захiдноевропейськоï християнсько'1' цившзацп, у жовтнi 1922 р. владу захопили фашисти на чолi з Б. Муссолiнi? Розгорнуту та грунтовну вiдповiдь на нього вони дають в останньому роздiлi поабника «Iталiя в роки фашистсько'1 диктатури».
Головними складовими цiеï трагедп, на 1хню думку, були: криза буржуазно -лiберального полiтичного керiвництва 1талп i монархи у проведеннi внутршньо'1 i зовнiшньоï полiтики, крах iдеалiв i стереотипiв довоенного часу в масовш психологи iталiйцiв, як наслщок «покалiченоï перемоги» у Першiй св^овш вiйнi, демагогiчна пропаганда «Нацiональноï фашистсько'1 парти», яка вимагала лшвщаци монархи i скасування титулiв, введення податку на великий каттал, скасування обов'язково! вiйськовоï повинностi, 8-годинного робочого дня, аграрно! реформи за принципом «Земля тим, хто ïï обробляе», терор фашистських военiзованих загонiв проти оргашзованого робiтничого руху i демократичних сил.
Опанувавши матерiал роздiлу, студенти дiзнаються про те, що доступившись до влади, фашисти прагнули вщродити Римську iмперiю i перетворити Середземне море у «mare nostrum» («наше море», як його називали давш римляни). Реалiзацiя цих завойовницьких плашв була прямим шляхом до вшни. Фашисти на чолi з Б. Муссолш, поряд з лшвщащею демократичних iнститутiв, почали процес мштаризаци економiки i всiх аспекпв життя суспiльства. Диктатор активно формуе свш культ як вождя наци - дуче.
Наслiдком цього процесу стала окупащя Ефюпи в 1935-1936 рр., приеднання у листопадi 1937 р. до Антикомштершвського пакту («вюь» Берлiн -Рим-Токiо), агресiя проти республ^^ь^ 1спани, окупацiя Албани (1939 р.) участь у Другш свiтовiй вшш (у перiод з 1940 по 1943 рр.) на бощ гiтлерiвськоï Кмеччиш та ïï союзникiв.
Безсумшвним висновком авторiв е той факт, що Iталiя вийшла з вшни шакше, нiж Нiмеччина. Ще у 1943 р. Б. Муссолш було скинуто, а новий антифашистський уряд оголосив ш вшну. У вщповщь на це гiтлерiвцi окупували твшчну частину крайни i вiдновили владу дуче. Це викликало розгортання масового руху Опору, в якому брали участь майже 500 тис. ^алшщв. Союзниками по антигiтлерiвськiй коалщи та партизанам вдалося звшьнити значну частину територп 1талп, захопити в полон i стратити Б. Муссолiнi. Пщ час боротьби з фашистами сформувався союз партш i рухiв: християнських демокрапв, комунiстiв i соцiалiстiв, яю у 1944 р. увiйшли до складу демократичного уряду 1талп. У силу цього союзники не розглядали 1тали як ворога; на ïï територп не був встановлений окупацшний режим, а мирний договiр 1947 р. не передбачав значних територiальних втрат.
Насамкiнець зауважуемо, що розробка науково виваженоï типологiï цивiлiзацiй входить у число актуальних завдань юторюграфи. Вщ ïï успiшного вирiшення багато в чому залежить дослiдження загальних закономiрностей ххнього iсторичного розвитку. У зв'язку з цим надзвичайно важливим е подане у поабнику концептуальне ядро пщходу, що втiлюеться в видiлення центрiв становлення i розвитку ^алшського суспiльства спочатку у ранньому Середньовiччi, на пiвночi Апенншського пiвострова в Ломбардiï, пiзнiше - в центральнш його частинi, у Тоскаш, а з XII ст. - на твдш, у Сицилп.
Цi iмпульси виявилися найбiльш дiевими для зростання i розширення полггичних, економiчних i культурних ареалiв у детермшантах руху i хронотопi ^лш^^ iсторiï: в добу
Ренесансу - знову Тоскана на чолГ з Флоренщею стае прогресивним центром Гталшсько! цившзацп. В бароковий перюд домшуе Папська область на чолГ з Римом, а в Х1Х ст. попереду вже шдустрГальна ПГвнГчна 1талГя на чолГ з П'емонтом, який став центром боротьби за незалежшсть i об'еднання краши. У першГ десятилГття ХХ ст. знову домшуе столичний регюн краши - Лацю, а Рим стае центром трГумфу фашистсько! диктатури Б. МуссолшГ, лГквГдацГя яко! розпочнеться тд час Друго! свГтово! вГйни у липш 1943 р. успГшним десантом англо-американських вГйськ на СицилГю.
Не менш важливим у посГбнику е те, що основна увага придшена авторами явищам i процесам, що визначають сутшсш риси Гталшсько! цившзацп з VI ст. по 1945 р., а також формуванню п локальних структур. Такий тдхщ дав можливють з бшьшою повнотою висвГтлити, а в окремих випадках, тдняти i розглянути ряд важливих питань, пов'язаних Гз розвитком ГталГйського суспшьства достатньо тривалого хронолопчного перГоду.
Звичайно, варто висловити i деякГ побажання для наступного видання навчального посГбника. На нашу думку, необхГдно включити до його складу роздш, присвячений античнш icropn Гталп i, безумовно, продовжити матерГалами з Гсторп ¡талшсько! цившзацп тслявоенно! доби, включно до початку ХХ1 ст.
Також е сенс доповнити кожний роздш питаннями для самоконтролю, подати зразки теспв, додати словник використовуваних специфГчних термшГв. В свою чергу, цГ вдосконалення дозволять тдвищити статус цього навчально-методичного видання до тдручника.
В цшому слГд зазначити досить широку науково-шформацшну базу навчального посГбника «1сторГя Ггалп», що тюно вплГтаеться в його змют i визначае актуальнГсть проблематики, новизну тдходГв до Гсторичних подш та належний теоретичний рГвень висновкГв. ВГн мае важливе практичне значення, адже може цшком використовуватися в украшських вищих навчальних закладах студентами-фшологами спецГальностГ «Мова та лГтература (Гталшська)» в процесГ опануваннГ навчально! дисциплши «1сторГя Гталп», а також у спещальних курсах та на практичних заняттях з ВсесвГтньо! юторп на спещальностях «1сторГя» i «МГжнароднГ вщносини».
На нашу думку навчальний посГбник здобуде заслужену популярнГсть серед широкого кола науковщв, викладачГв вузГв, педагопв та учнГв старших класГв ЗОШ, гГмназГй i лГце!в, а також всГх, хто цГкавиться ГсторГею Гталп.
Стаття надГйшла до редакцГ! 15.12. 2014
A.V. Golovko
BOOK REVIEW
Volonice V.S., Nikolchenko Y.M., Sabadash Y.S. History of Italy. Of the middle ages. A Renaissance. The modern and contemporary period: textbook / V.S. Volonice, Y.M. Nikolchenko, Y.S. Sabadash; editor-in-chief Professor Y.S. Sabadash. - Mariupol: MSU, 2014. - 237 s.
The article analyzes the textbook "History of Italy", prepared by the teachers of Mariupol state University for students majoring in Language and literature (Italian)". The publication provides a summary of historical events on the Apennine Peninsula (modern Italy) from the early middle Ages (VI century BC) to the end of the Second world war (1945).
Historical development of the Italian society presented in the context of its socio-political, economic and spiritual development, closely linked with the European civilizationalprocesses.
The authors of the manual have recreated complex, thorny, ambiguously treated in scientific circles, the path of the Italian people for independence and statehood are not bypassing the dramatic and majestic pages in his life.
The publication will be useful for a wide range of scientists, University professors, students,
teachers and pupils of the senior classes of school, gymnasiums and lyceums, as well as those interested in the history of Italy.
Key words: Mariupol state University, «Language and literature (Italian)», «History of Italy», a training manual, the Apennine Peninsula, ethnogenesis, Italian people, middle Ages, Italia, modern and contemporary period, the Italian society, Europe.
УДК 902.2(477.81)"1970/1990"(049.32) Ю.М. Школьченко
РЕЦЕНЗ1Я НА ВИДАННЯ:
Пономарьова Т., Булига О. Переправа незабутня. 1стор1я одшеУ експедицн / Т. Пономарьова, О. Булига. - Луцьк: Волинськч старожитност1, 2014. - 188 с., ш.
У cmammi проанал1зовано монографЮ «Переправа
незабутня. Icmopin odmei експедгщп», гцо с вдалою спробою поповнити втчизняну icmopioepacpiw битвы nid Берестечком 1651 р., яка була одтею з найвыдатншых nodiîi Наг0оналъно-внзволъно1 втны 1648-1658 роюв. Bnepuie у науковый об\г вводиться багато унталъног, HeeidoMOï досл\дннкам ¡нформаг0г про результаты 20-ргчных археолог\чннх розкопок mepnmopiï, на якт в\дбулася битва, проведеннх археолог\чною експедтрею Р\вненського обласного краезнавчого музею nid кер\втщтвом доктора историчных наук I.K. Свешнтова облызу ал Пляшева й Ocmpie Радивгтвсъкого району гвненськог областi.
Ключовi слова: монографiя, битва nid ерестечком, PiemrnbKm обласний краезнавчий музей, fyзей-заnовidник «Козацьт могили», археологiчна експедшря, козацъко-селянсъкий maôip, переправы, результаты розкопок, реставраг^я.
Серед геро'1'чних сторшок Нащонально-визвольно'1' вшни 1648-1658 рр. Берестецька битва, яка вщбулася 29 червня-10 липня 1651 р. мiж селами Солошв, Острiв i Пляшева сучасно'1' Рiвненськоï обласп, знайшла свое вщображення в ушкальних документальних i наративних джерелах, свщченнях сучасниюв, втизнянш та зарубiжнiй юторюграфп, художнш i мемуарнш л^ератур^ чисельнш перюдищ, пам'ятках матерiальноï культури, здобутих тд час дослщження ïï територп археолопчними методами [2; 3; 5; 6].
Характерною особливютю цих дослiджень е синтез юторичного, археологiчного, документознавчого i, навт, культурологiчного пiдходiв до аналiзу реальностей буремних подiй пiд Берестечком у л^ку 1951 р. Водночас, макропублщистичний фактор дослiдження проблеми, не завжди репрезентуе реальний стан речей, що регулюе i детермiнуе ïï шформацшний простiр. З ща причини поважний, на перший погляд, вш в^чизняно'1' науково'1' юторюграфп так i не розставив крапки над «i» у цьому питанш, а, навпаки, загострив штерес дослiдникiв до нього, особливо тсля проголошення незалежностi Украши. Наприклад, анотований бiблiографiчний довiдник, присвячений 340^ччю Берестецько'1' битви, за обсягом складав 10.5 друкованих аркушiв [7].
