CC BY
71
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК.372.878:373.5
А. Е. В1ЛЬЧКОВСЬКА
ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ Д1ТЕЙ ТА МОЛОД1 У ПОЛЬЩ1 (X-XVIII СТОЛ1ТТЯ)
Розглянуто становлення i розвиток системи музичного виховання дтей та Monodi у Польщi впродовж Х—XVIII ст. Вказано, що впродовж цього iстoричнoгo nерioду воно здтснювалося в рiзних типах шкт, костелах, музичних бурсах, кoлегiях та народному музичному середoвищi. Вiдзначенo вплив тогочасного музичного виховання на розвиток польськог культури.
Ключовi слова: музичне виховання, дти, молодь, школа, костел, релiгiя.
А. Е. ВИЛЬЧКОВСКАЯ
ВОЗНИКНОВЕНИЕ И СТАНОВЛЕНИЕ МУЗЫКАЛЬНОГО ВОСПИТАНИЯ ПОДРАСТАЮЩЕГО ПОКОЛЕНИЯ В ПОЛЬШЕ (X-XVIII ВЕКА)
Рассмотрено становление и развитие системы музыкального воспитания детей и молодежи в Польше в X—XVIII ст. Отмечено, что в этот исторический период оно осуществлялось в разных типах школ, костелах, музыкальных бурсах, коллегиях и народной музыкальной среде. Показано влияние музыкального воспитания на развитие польськой культуры.
Ключевые слова: музыкальное воспитание, дети, молодежь, школа, костел, религия.
А. Е. VILCHKOWSKA
THE ORIGIN AND ESTABLISHING OF CHILDREN AND YOUTH'S MUSIC
EDUCATION IN POLAND
The establishing and development of the system of children and youth's music education in Poland during the X—XVIII centuries are revealed. It was performed in different types of schools, churches, music school, collegias and folk music environment.
Kaywords: music education, childrens, youth, school, church, religion.
Головною метою виховання дией та молодi на сучасному етат модершзацп системи шшльно! освии е передання молодому поколшню сощального досвiду, багатства духовно! культури народу, його нащонально! ментальносп. 1дея виховання тдростаючих поколшь засобами мистецтва у вах кра!нах св^ набувае все бшьшо! значущосп та ваги.
Можна повшстю погодитись з думкою французького музикознавця Е. Сурю, який вважае, «що музика як чинник виховання набувае важливого значення, осшльки володiе ушверсальними властивостями: формуе мислення, розвивае увагу, вражливють i в кшцевому рахунку впливае на моральшсть. Процес формування особистостi не може обштись без музики, оскiльки вона входить в систему виховання не як предмет розкош^ а як необхвдшсть» [1, с. 6].
Мета статп полягае у здiйсненнi ретроспективного анатзу виникнення i розвитку системи музичного виховання дией та молодi у X-XVIII ст.
У своему становленш та розвитку польська система музичного виховання дией та молодi пройшла тривалий шлях, який був псно пов'язаний з iсторичним розвитком держави.
Перюд виникнення i становлення музичного виховання дией та молодi з 996 р. (хрещення населення Польщi) до листопада 1918 р. (проголошення незалежно! Польсько! держави) в можна подшити на два етапи. Перший з них, зпдно з висновками до^джень
польських та украшських вчених (М. Пшеходзинська, Е. Просняк, А. Серпенко, Г. Школа! та ш.), тривав вiд прийняття населениям Польщi християнства до першого розподiлу Речi Посполито! (996-1772 рр.). Початок другого етапу спшпадае iз втратою Польщею незалежностi внаслiдок розподiлу И територп Росiею, Прусiею та Австрiею.
Витоки музичного виховання у Польщi треба шукати у народних обрядах, звичаях та всiх рiзновидах нацюнально! музично! творчостi. Основи музичного виховання тдростаючих поколiнь закладались у процесi музично! творчосп i мистецьких народних традищях. В музичних народних традiцiях значне мюце вiдводилось обрядовим пiсиям. Участь дией в обрядах, як1 в сво!й основi пов'язувались з господарськими штересами, мали велике значення для усввдомлення ними значущосл працi, засвоення певно! шформацп про навколишне життя.
Зазначимо, що в римському i вiзантiйському християнських обрядах музика посщала суттеве мiсце. Винятково важливе значення у становленнi музичного виховання дией та молодi мало введення християнства у Польщ^ це вплинуло на оргашзащю шк1л, навчання в яких i богослужiния у костелах проводилось в л часи латинською мовою.
Осшльки музика вiдiгравала велику роль у католицькому вихованнi учнiв, значне мюце в костелах вiдводилось хоровому ству. На жоден предмет у школi (за винятком граматики) не вводилось стiльки часу, як на церковний ств. Учнi кожно! школи щоденно обов'язково спiвали у монастирському або приходському костелi, а також на вих заупокойних службах. М. Сперанський, який дослiджував iсторiю народних шшл у Захiднiй Gвропi, писав: «Учш повиннi були спiвати вранщ, спiвати ввечерi, спiвати латинськi пмни, непотрiбнi не спiвакам, не слухачам, ствати то перед одним, то перед шшим олтарем» [4, с. 103].
Засвоення багатоголосих хорових творiв було дуже складним процесом, осшльки воно здшснювалося на слух за допомогою прийомiв хейрономп - умовних рухiв рук i пальцiв, осшльки iснуюча в той час система невменно! нотацп давала лише приблизно уявлення про висоту i тривалють звуков. Для оволодшня елементарними теоретичними вiдомостями iснували навчальнi рукописнi поибники у формi платонiвських дiалогiв. Наочними поибниками також були малюнки, таблищ, монохорд [9].
Вчителями ству в цих школах були кантори, як здебшьшого навчалися музики в монастирях. Головною метою навчального предмета «Стви» була чiтка практична спрямованiсть - сформувати в учшв вокальнi вмшня у костельному спiвi на основi розвитку !х мнемiчних здiбностей.
У середньовiчнiй Польщi основним типом навчальних закладiв були кафедральнi школи, в яких навчали не тшьки ктришв, а й канцлерiв (управителiв етскопатських канцелярiй). В них також здшснювалася музична пiдготовка ксьондзiв та свиських осiб для спiву пiд час лпурги в костелi, оск1льки оргашв на той час майже не було [6, с. 8].
У «золотому вщЬ> польсько! культури (XV—XVI ст.) особливого розквиту набувае ренесансна архиектура (Я. Замойский, В. Ствош), лтратура (Я. Кохановський, М. Рей) та музичне мистецтво. Я. Люблшський, М. Гомулка, М. Леополiта та iншi педагоги включали до зшсту сво!х творш нацiональний фольклор i мали досконалий полiфонiчний стиль. Бшьшють з цих творiв увiйшла до репертуару шшльних хорiв.
Таким чином, в епоху Ренесансу польсьш фшософи i педагоги почали розглядати музику як засiб для розвитку особистосп. Зокрема, вiдомий фiлософ епохи В^одження професор Крак1вського унiверситету Себастьян Петрщ (1554-1625) у працi «Коментарi до пол^ики Аристотеля» писав: «Музика е рекреащею, добродшним вiдпочинком; вона вщновлюе стомлений розум, полегшуе працю, змщнюе силу духу» [10, с. 470].
В юторичних джерелах (хроники, шони, картини) е iнформацiя про те, що в XV-XVI ст. навчання музики учнiв у польських школах здшснювалось не тiльки шляхом мехашчного засвоення И на слух, а й за допомогою нотних запиав. Крiм релiгiйних пiсень, рифмованих легенд i колядок до репертуару музичного виховання школярiв в цей перюд включали також народнi та юторичш пiснi.
Новi суспiльнi вiдносини, як склалися в Польщi в цей юторичний перiод, сприяли гуманiстичнiй спрямованост освiти та мистецтва. Вони зумовили штенсивний розвиток свпсько! музики, II популяризацш та застосування у музичному вихованш пiдростаючих
поколшь. Важливий вплив на цей процес мало удосконалення нотного письма, видання лиератури з музичного мистецтва, зростання в кра!ш рiзного типу шк1л.
З друго! половини XV ст. свиська музика поступово включаеться до навчального процесу приходських шкiл, якi були найбiльш розповсюдженими у Польщi. Пiдручниками у музичному вихованнi школяр1в були гуситськ1 канцюнали, трактати Себастьяна з Фельштина, Я. Глагослава та Я. Люблшського. Значну роль у музичному вихованнi ввдграв пiдручник з музики польською мовою Яна Горчина, який у встуш до нього писав: «Мо! задуми не в тому, що мрш всiх музикантами бачити, але щоб л, хто пишаеться iменем поляка знали теорш i вмiли грати на шструментах» [7, с. 362].
Важливе мiсце у розвитку освии у Польщi, в тому чи^ музичного виховання, належить Крак1вському ушверситету, заснованому у 1364 р. Найчисленшшим з чотирьох вiддiлiв унiверситету був ввддш «вiльних мистецтв». Його випускники виконували функцп вчител1в i канторiв. Лекцiйний курс з музики для студенпв викладався на основi трактату Боещя «Бе^йШйопешшюа», який популяризував античну музичну естетику i спирався на шфагоршське вчення про числову природу музики, а також популярних праць з музики М. Пселльоса ^занля XI ст.) та Жана де Мюра (Франщя XIV ст.).
У Середньовiччя пiдготовка фахiвцiв музики здшснювалась також у монастирських та кафедральних школах, як працювали пiд епдою католицького собору. Професiйнi вимоги до випускнишв цих навчальних закладш передбачали виконання канторських обов'язк1в -керiвництво хором (вмiнь навчати дiтей ству). Вчитель музики повинен був грати на музичних iнструментах, мати теоретичш знання з математичного обчислювання штервалш та володiти системою нотного лшшного запису. Для пiдготовки фахiвцiв з музики в цих школах використовувалися широко вiдомi у Захвднш Сврош працi чеха Моравського, французiв Фша де Вiтрi i Гiйома де Машо, а також польського музикознавця М. Шидловати, який розробив основи методики навчання грегорiанського спiву.
У Х^Х"УШ ст. у багатьох польських мiстах (Бар, Бидгощ, Гродно, Кракш, Варшава, Люблiн, Плоцьк, Сандомеж, Калш та iн.) вiдкриваються музичнi бурси (Ьш^ешшюогшш) при езу!тських колегiях, подабних до iталiйських консерваторiй, в яких навчалася переважно молодь з бвдних имей i сироти. До бурс приймали хлопц1в з 12 рошв, однак основний контингент учнiв мав вш бiльше 15-16 рок1в. Навчання в них тривало вiд 3 до 6 рошв i було безкоштовним. Бурсаки вивчали теорiю музики, композищю, гру на музичних шструментах (скрипка, флейта, гобой, кларнет, фагот, валторна, труба, трамбон, клавесин, орган), !х також обов'язково навчали ству та диригуванню.
Пiсля зак1нчення бурси найбшьш здiбнi випускники мали можливють залишитись у нiй на викладацькш роботi, а також працювати костельними оргашстами, канторами, викладати музику в епархiальних школах, продовжувати навчання в орденських або епархiальних семiнарiях чи колепях. Частина випускникiв бурси потрапляла на службу до i заможних шляхтичiв i призначалась керiвниками хорових капел, оркестрiв, а також вчителями музики дией родини. Поступово там бурси стають у Польщi центрами музично! освiти, перетворюючись на професшш музичнi школи. 1х переважно оргашзовували й опiкали езу!ти у рiзних куточках кра!ни.
Центрами пропаганди музичного мистецтва серед аристократа в епоху Середньовiччя та Вiдродження були корол1всью i магнатськ1 двори. За традищею при кожному з них юнували капели, в яких брали участь талановип музиканти-виконавцi, композитори, сп1ваки, причому не т1льки поляки, а також запрошет на службу з-за кордону, переважно з 1талп, фахiвцi з музики. Варто зазначити, що активна дяльтсть iталiйських композиторiв, музикант1в та стваюв, якi працювали у Польщ^ сприяла вiдкриттю в 1625 р. у Варшавi оперного театру - другого в Сврот пiсля Флоренци (1600 р.). Це значною мiрою вплинуло на пропаганду музичного мистецтва серед варшав'ян, а також тдвищенню рiвня музично! освiти учнiв в бурсах i колегiях.
У цей перюд значно! популярност1 набули музичш концерти (виступи оркестр1в, окремих музикантш та сп1вак1в), як1 регулярно проводились у рiзних мiстах Польщ1. З друго! половини XVIII ст. серед заможних амей та аристократв юнувала традиц1я вчити сво!х д1тей (за наявносп у них музичного слуху) грати на музичних шструментах: фортетано, скрипщ, вiолончелi. Для цього запрошувались вчителi музики, як1 проводили заняття з дiтьми в домашнiх умовах.
ЗА РУБEЖEM
Коpолiвська влада та аристокрапя використовували музичне мистецтво з метою прославляння власно1' могyтностi, для розваги та надання сво1'м pезиденцiям iмiджy певних осередк1в музично1' культури. Св1тська музика була у той юторичний пеpiод частиною побуту аpистокpатiв у переважнш бiльшостi краш Gвpопи. Вмшня спiвати i грати на музичних iнстpyментах розглядалось як важливий елемент св1тського виховання.
Суттеву роль у музичному вихованнi дггей i молодi в епоху Сеpедньовiччя та В1дродження вiдiгpав католицький костел, де з XIV ст. богослуж1ння супроводжувалось грою на оpганi. Перший орган в Польщi було встановлено в м. Торут у 1300 р. У XV-XVII ст. цi мyзичнi шструменти були pозмiщенi майже у вс1х мiських костелах i мистецтво грати на цьому iнстpyментi досягло в т1 часи свого pозквiтy. H зважаючи на те, що музика вщгравала допомiжиy роль у костельнш лiтypгiï, вона мала великий емоцшний вплив на всiх учасник1в богослужшня незалежно вiд 1'х вiкy.
В епоху В1дродження на зм1ну середньовшовш теологи та iepаpхiï божественного i людського приходить шше розумшня св1ту - антропоцентричне, яке проголошуе щею самоцiнностi людськоï осо6истост1. Гyманiзм цього юторичного пеpiодy зумовив також тднесення у р1зних сферах мистецькоï творчост! «Для музичного мистецтва та осв1ти гyманiзм означав передус1м заглиблення у св1т людських почутт1в, визнання за ними новоï естетичноï ц1нност1. Усе бшьше висуваються на перший план естетичш й пiзнавальнi фyнкцiï музики, ïï здатнiсть виражати внутр1шн1й св1т людини», - зазначае С. С. Горбенко [1, с. 89].
Зазначимо, що iдеï музичного виховання як важливоï частини загальноï системи шкiльноï осв1ти, були обгpyнтоваиi визначними педагогами Вщродження. Зокрема, Ян Амос Коменський у пpацi «Велика дидактика» обгрунтував роль сгпб1б як необидного засобу у всеб1чному виховаинi Учн1в, як1, на його думку, не повинн були обмежуватись лише pелiгiйними тснями. Репертуар учн1б мав охоплювати обов'язково народт тст, як1 були знайом1 д1тям з раннього б1ку, адже 1х спiвали батьки, а також щ п1сн1 виконувались на р1зних святах, весшлях, п1д час в1дпочинку п1сля пpацi.
Отже, Сеpедньовiччя i В1дродження були першим 1сторичним перюдом у становленнi музичного виховання в Польщ1. Воно здiйснювалось у р1зних типах шк1л, костелах, музичних бурсах, колепях, при дворах магнатiв, а також у народному музичному середовищ1 шляхом прилучення дiтей i молод1 до народних о6ряд1б, pелiгiйних свят, масових народних irop тощо. Цей перюд був виpiшальним у закладенш основ оpганiзацiï та методiв музичного виховання д1тей i молод1, яке проводилося у наступних стол1ттях.
Л1ТЕРАТУРА
1. Горбенко С. С. 1стор1я гyманiзацiï музично1 осб1ти дiтей дошкшьного б1ку / С. С. Горбенко. -Кам'янець-Подшьський, 2007. - 34S с.
2. Школа1 Г. Ю. Myзично-педагогiчна осБiта б Польщ1 : ютор1я та сyчаснiсть / Г. Ю. Hiколаï. - Суми: СДПУ 1м. А. С. Mакаpенка, 2007. - 395 с.
3. Сергиенко А. П. История становления и развития музыкального воспитания б Польше: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / А. П. Сергиенко. - К., 1993. - 193 с.
4. Сперанский H. Очерки по истории народной школы б Западной Европе. Возникновение народной школы / H. Сперанский. - M: Тов-во типографии А. Mамонтова, 1SS6. - С. 100-114.
5. Педагогическое наследие / Я. А. Коменский, Д. Ж. Локк, Ж. Ж. Руссо, Й. Г. Песталоцци; сост. В. Кларин, А. Джуринский. - M: Педагогика, 19S7. - 412 с.
6. Buda U. Pocz^tki ksztalcenia muzycznego w Przemyslu (do XX wieku) / U. Buda // Kultura muzyczna Galicji w kontekscie stosunków polsko-ukrainskich / Pod red. L. Mazera. WSP Rzeszów, 1999. - T. 2. Muzyczna Galicja. - 53 s.
7. Historia wychowania / red. L. Kordybacha. T. 1. - Wroclaw, 196S. - 36S s.
S. Karbowiak A. Dzieje wychowania i szkol w Polsce w wiekach srednich / A. Karbowiak. - Lwow; Warszawa; Kraków, 1923. - 564 s.
9. Mokrecki L. Wychowanieis zkolnictwo w Sredniowieczu // Historia wychowania / Pod red. J. Helwiga. -Poznan, 1994. - s. 22-25.
10. Petrycy S. Pisma wybrane. T. 1-2. Seria: Biblioteka Klasy Filozofii PWN / S. Petrycy. - Warszawa, 1956. - 5S9 s.
11. Przychodzinska M. Polskie koncepcje powszechnego wychowania muzycznego: tradycje -wspólczesnosc. Warszawa: Wyd. WsiP, 19S9. - 19S s.
12. Prosniak J. Z dziejów wychowania muzycznego w Polsce / J. Prosniak // Wychowanie Muzyczne w Szkole. - 1970. - Nr. 3 - 5. - S. 32-36.
