CC BY
46
6. Шульга М. Сошальний ареал життя особистост / М. Шульга. // Сощолопя: теор1я, методи, маркетинг. - 2002. -№ 2. - С. 20-23.
7. Кримський С. Б. Философия как путь человечности и надежды / С. Б. Кримський. - К., 2000. - 187с.
8. Москаль В. Особливост сошально-психолопчних чинниюв економ1чноi культури особистост / В. Москаль. // Со-цальна психолопя. - 2006. - № 5. - С. 26-39.
9. Проблемы экономической психологии. Том 1 / Отв. ред. А. Л. Журавльов. А. Б. Купрейченко. - М.: ИП РАН, 2004. - С. 207-303.
10. Мостовая И. В. Социальное расслоение: символический мир метаигры / И. В. Мостовая. - М. - 1996. - С. 91-92.
УДК 336.74(477)"653"
Скоморович 1.Г.,
к.е.н., доцент кафедри банювського i страхового 6i3Hecy Льв1вського национального ушверситету ¡мен 1вана Франка
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ13 ФУНКЦ10НУВАННЯ ГР0Ш0В01 СИСТЕМИ КИ1ВСЬК01 РУС1 ТА МЕТ0Д0Л0Г1ЧН1 П1ДХ0ДИ Д0 II Д0СЛ1ДЖЕННЯ
У статтi проанал1зовано зм1ни, що в'щбувалися у функцюнуванн1 та структурних елементах грошовоi системи Ки1в-ськоi Рус пщ впливом розвитку економiки, торгiвлi та полiтичноi влади кня^в. Виявлено, що грошова система включала рiзнi види грошових знаюв, iх емтенш, масштаб шн, валютний курс та стутнь iх конвертованосл.
Ключовi слова: грошова система, емЬент, монета, зливок, гривна, товарнi грошi.
В статье проанализированы изменения, которые произошли в функционировании и структурных элементах денежной системы Киевской Руси под воздействием развития экономики, торговли и политической власти князей. Определено, что денежная система включала разные виды денежных знаков, их эмитентов, масштаб цен, валютный курс и степень их конвертированности.
Ключевые слова: денежная система, эмитент, монета, слиток, гривна, товарные деньги.
In article the influence of development of economic, trade and prince's political power on changes of function and structural elements of the money system of Kyiv Rus have been analyzed. Different kind of currency, issuers, scale of prices, rate of exchange of all types of money were discovered.
Key words: money system, issuer, coin, ingot, hryvna, commodity money.
Вступ. Перша украТнська держава - КиТвська Русь - була одним з найрозвинутших державних утворень у середньо-вный бврогл. Лтописы джерела, пол^ичы та економны договори, числены археолопчы знахщки несуть безлн вщомо-стей про високий рюень економнного та поличного життя та активну внутршню та зовышню торпвлю. Для Тхнього об-слуговування, полегшення розрахунюв, оргаызаци кредитних вщносин в об^у активно використовували рюномаыты види ¡ноземних та мюцевих грошових знаюв, серед яких монети, ¡х фрагменти, мeталeв¡ зливки, а також товары грошк 1х дослдаення дае змогу структуризувати грошову систему КиТвськоТ Руа та визначити ТТ мicцe у cвiтовiй eкономiцi.
Анал1з ocTüHHix досл1джень i публ1кац1й. Особливосл грошового обiгy у часи КиТвськоТ Руа вже протягом кть-кох стол^ь викликали неабиякий iнтeрec серед багатьох юториюв та нyмiзматiв. 1хым доcлiджeнням займалися В. О. Ключевський, А. В. Назаренко, А. С. Мельникова, М. П. Сотнкова, I. Г. Спаський, I. I. Толстой, Р. М. Шуст, В. М. Янш та багато ¡нших. Одними з останых спроб систематизувати вщомосл про грошовий обiг в КиТвсьюй Рyci стали cтаттi "Ремесло. Торпвля. Грошовий обiг", написана П. П. Толочком та Г. Ю. 1вакшим у другому томi доcлiджeння "Ук-раТна: хронологiя розвитку" та "Грошове господарство" М. Ф. Котляра у першому томi "ЕкономiчноТ icторiТ УкраТни". Проте аналiз поглядiв зазначених вчених засвщчуе, що доci не вироблено единого ставлення до структурних елемен-лв грошовоТ системи КиТвськоТ Руа, причин випуску монет руськими князями, основних засад функцюнування безмонетного перюду тощо.
Формулювання цiлей CT3TTi. Метою даноТ cтаттi е узагальнення тих процеав, що вiдбyвaлиcя у грошовому об^у КиТвськоТ Рyci, виокремлення основних елеменлв ТТ грошовоТ системи, а також вщображення тих наукових дискуай, якi покликaнi сприяти нагромадженню вiдомоcтeй та формуванню знань про грошов¡ вiдноcини в ДaвньоТyкрaТнcькiй державк
Результати дocлiдження. Основу грошовоТ системи КиТвськоТ Руа складала гривна. Так називали не лише попу-лярну шийну прикрасу, але й лнильну (гривну кун) i вагову одиницю, а також ср^ний зливок (монетну гривну), яку використовували у грошових розрахунках. 3 ¡сторичних джерел (передуам РуськоТ Правди) вiдомо, що фракцтми гривни були ногати, куни, резани, виверищ (вeкшi). Така cпiвзвyчнicть одиниць, у яких встановлювали штрафи, данину та iншi плaтeжi, назвам хутра i його частин привела до того, що доа не сформовано единоТ думки щодо значення цих назв, а для пояснення складових грошовоТ системи КиТвськоТ Руа сформували дв¡ основы теори.
Ще М. М. Кaрaмзiн в "1сторп держави РоciйcькоТ", не заперечуючи проти нaявноcтi в обiгy золотих та ср^них монет, вважав, що Тхня кiлькicть була недостатньою для здмснення торговельних розрaхyнкiв та податкових платежа. Тому в якоcтi основних грошових знаюв використовували шюрки зврв [1, с. 47]. Отже, прихильники теори "хутрових грошей" переконують, що як засоби платежу i м^и вaртоcтi у VIII-XIII ст. та й у подaльш¡ пeрiоди використовували то-вaро-грошi, серед яких визначальне мюце належало хутрам кyницi i бiлки [2, с. 27]. Головним аргументом на користь цю теори е eтимологiя використовуваних тeрмiнiв. Зокрема, куна або куниця означае назву зв^а, хутро якого завдя-ки своТй крaci та мiцноcтi мало попит серед племЫноТ вeрхiвки та було важливою статтею тогочасного експорту; ве-вериця або векша - це назва ¡ншого популярного хутрового зв^а - бтки; ногата - хутро, яке збер^ало лапки; резана
158 Економiчний □¡сник yнiвeрcитeтy | Випуск № 17/2
© Скоморович 1.Г., 2011
- oбpiзaнe xyтpo, a гpивнa - нaкидкa з xyтpa.
Biдoмocтi пpo poзвитoк eкoнoмiки, тopгiвлi, мiжнapoдниx зв'язкiв пepeкoнyють y бшьшм пpaвдoпoдiбнocтi aльтep-нaтивнoÏ тeopiÏ. IÏ пpиxильники, тaк звaнi мeтaлicти, ввaжaють, щo для poзpaxyнкiв зa тoвapи i пocлyги в KиÏвcькiй Py-ci вжe з кiнця VIII ст. шиpoкo викopиcтoвyвaли мoнeти, пepeдyciм iнoзeмнoгo виpoбництвa, якi пoтpaпляли нa cx^o-cлoв'янcькi зeмлi зaвдяки жвaвiй зoвнiшнiй тopгiвлi. Icтopики вiдзнaчaють зaфiкcoвaними нa тepитopiÏ CxiднoÏ Sвpoпи 4GG cкapбiв i oкpeмиx знaxiдoк кyфiчниx мoнeт, близькo 15G cкapбiв i знaxiдoк зaxiднoeвpoпeйcькиx дeнapiÏв, нe зга-дуючи вжe пpo бiльш paннi pимcькi мoнeти [3, c. 12]. Bapra зaзнaчити, щo лишe в Kиeвi знaйдeнo пoнaд 11 тиа apa-бcькиx мoнeт [4, c. 121].
Kyфiчними нaзивaють cpiбнi диpxeми, ввeдeнi в oбiг нa Apaбcькoмy Cxoдi нaпpикiнцi VII cт. ^ня нaзвa пoxoдить вiд apaбiзoвaнoÏ нaзви дpaxми тa пиcьмa "кyфi", яге виниклo в ipaкcькoмy мicтi aль-Kyфa, йoгo викopиcтoвyвaли, зo-кpeмa, для викoнaння лeгeнд нa мoнeтax. Зaвдяки cвoÏй виcoкiй якocтi тa вeликим oбcягaм кapбyвaння цi гpoшoвi знa-ки нaбyли знaчнoгo poзпoвcюджeння нe тiльки нa тepитopiÏ, a й дaлeкo зa мeжaми Apaбcькoгo xaлiфaтy, в тiм чиcлi в Sвpoпi [б, c. 57]. З-пoмiж apaбcькиx нaйчиcлeннiшими знaxiдкaми нa yкpaÏнcькиx зeмляx е мoнeти пpaвитeлiв динa-сти Oмaйядiв, Aббacидiв, Iдpиcидiв, Caмaнiдiв, a тaкoж cacaнiдcькi дpaxми.
Icтopики нaмaгaлиcя виявити cпiввiднoшeння мiж фpaкцiями фивы. Ocнoвним джepeлoм для cвoÏx poзpaxyнкiв вo-ни нaйчacтiшe oбиpaли Py^^ Пpaвдy. Taк, B. O. ^к^в^кий зpoбив виcнoвoк, щo в o6ító пapaлeльнo пepeбyвaли мeтaлeвi тa xyтpoвi гpoшi. Apaбcький диpxeм вiдпoвiдaв мeтaлeвiй кyнi, a oт нoгaтa бyлa xyтpoм. Гpивнa кун пoдiля-лacя нa 2G нoгaт, 2б кун тa 5G peзaн. Cклaдoвими peзaни були вeкшi, aлe в яюй кiлькocтi вчeний нe мiг вcтaнoвити тoчнo. Bнacлiдoк змeншeння нaдxoджeння cpiблa з-зa кopдoнy тa йoгo пoдopoжчaння з XII cт. змiнивcя гpoшoвий pa-xyнoк. Teпep зa peзaнy (пiвдиpxeм) мoжнa бyлo купити сттьки ж, як кoлиcь зa куну. ^му caмy peзaнy пoчaли нaзи-вaти кyнoю i кун y фивы кун cтaлo 5G [б].
Ha пiдcтaвi дeтaльнoгo вивчeння cклaдy мoнeтниx cкapбiв нa тepитopiÏ Cx^o'i' Sвpoпи, нopм диплoмaтичниx дoгo-вopiв, PycькoÏ Пpaвди, лiтoпиciв, cвiдчeнь iнoзeмниx мaндpiвникiв тa тeopeтичниx нaпpaцювaнь пoпepeдникiв y cepe-динi XX ст. Янш B. M. cфopмyлювaв пepшy зaвepшeнy тeopiю, якa пoяcнювaлa пoxoджeння гpoшoвo-вaгoвoÏ cиcтeми KиÏвcькoÏ Pyci, cпiввiднoшeння мiж нoмiнaлaми тa eвoлюцiю вaгoвoгo вмicтy гpивни пpoтягoм кiлькox cтoлiть. Пepe-дyciм yчeний дoвiв, щo iнoзeмнi мoнeти в тopгoвeльниx poзpaxyнкax cлoв'яни пpиймaли нe лишe зa вaгoю, a й зa кть-кicтю. Öe дaлo йoмy пiдcтaви poзглядaти тaкi гpoшoвi знaки як нoмiнaли pycькoÏ гpoшoвoÏ cиcтeми [3, c. 7В].
Ocнoвними eлeмeнтaми гpoшoвo-вaгoвoÏ cиcтeми KиÏвcькoÏ Pyci Янiн B. M. нaзивae гpивнy i куну, згадки пpo якi чacтo e в icтopичниx пaм'яткax. Baгoвa нopмa гpивни в кiнцi VIII - нa пoчaткy IX cт., нa думку вчeнoгo, cтaнoвилa бВ,22 г. Ta^ вaгy вiн oтoтoжнюe з вaгoю pимcькoгo дeнapiя, який y пepioд мacoвoгo нaдxoджeння нa Py^ в кiнцi I тa пpo-тягoм II cт. вaжив 3,41 г. Caмe 2G тaкиx дeнapiÏв cтaнoвили гpивнy. Пoяcнюючи, як зв'язoк мiж дeнapieм з II ст. м^ ic-нyвaти дo IX ст. щe й зa вiдcyтнocтi y cлoв'ян вaги, ввaжae, щo цe пoв'язaнo з пocтiйним cпoживaнням cpiблa як c^ poвини для виpoбництвa пpикpac. Sдинicть тepмiнoлoгiÏ мoжe зacвiдчyвaти вiдпoвiднicть шийнoÏ гpивнi пpийнятiй вa-гoвiй oдиницi. Бeзпepepвнe вiдливaння тaкиx пpикpac мoглo пiдтpимyвaти нaявнicть вaгoвoÏ oдиницi пiд чac вcьoгo бeзмoнeтнoгo пepioдy V-VIII cт. [3, c. 197-2G2].
Oбфyнтoвyючи знaчeння куни, Янiн B. M. нaгaдye, щo y кiнцi VIII cт. нa cxiднocлoв'янcькi зeмлi пoчинaють нaдxo-дити apaбcькi диpxeми, cepeд якиx пepeвaжaли мoнeти пiвнiчнoaфpикaнcькoгo пoxoджeння iз cepeдньoю вaгoю 2,7 -2,9 г. Caмe цю мoнeтy вчeний ввaжae кyнaми, aджe з пepшoÏ peдaкцiÏ PycькoÏ Пpaвди вiдoмo, щo гpивнa мicтилa 2б кун (бВ,22 г I 25 = 2,73 г) [3, c. 1GG].
Bпpoдoвж IX ст. нa Cxoдi вилyчaли з o6ító aфpикaнcькi мoнeти тa зaмiнювaли Ïx тpoxи вaжчими aббacидcькими, cepeдня вaгa якиx cтaнoвилa 3,13 г. Cyттeвe пiдвищeння вaги ocнoвнoгo нoмiнaлy викликaлo пoявy y cкapбax мoнeт, вiд якиx вiдpiзaли нeвeликий ceгмeнт. Taкa мexaнiчнa oбpoбкa мaлa зa мeтy пoнизити cepeдню вaгy диpxeмa, якa тpo-xи пepeвищyвaлa нopмy куни, i нaблизити ÏÏ дo цieÏ нopми [3, c. 114].
Ha пoчaткy X cт. нaдxoджeння apaбcькиx мoнeт нa тepитopiю KиÏвcькoÏ Pyci cтpiмкo зpocтaлo. Пpи цьoмy нa змiнy aббacидcьким пpиxoдять мoнeти Caмaнiдiв, вaгa якиx cтaнoвилa вщ 2,7 г дo 3,б г. Tara piзнoвaжнicть cxiдниx мoнeт, нa думку Янiнa B. M., в Ю-л pp. X cт. зpoбилa мoжливим пoдaльшe ycклaднeння дaвньopycькoÏ гpoшoвo-вaгoвoÏ c^ cтeми. Aнaлiзyючи пoшиpeнicть y cкapбax гpyпи диpxeмiв вaгoю 3,3 - 3,5 г, yчeний дoxoдить виcнoвкy пpo пoявy щe oднoгo нoмiнaлy, згaдкa пpo який е в Pycькiй Пpaвдi, - нoгaти. Caмe пpoцeдypoю вiдбopy кpaщиx, тобто вaжчиx, мo-нeт iз зaгaльнoÏ мacи пoяcнюe Ïxню нaзвy, a,qœe apaбcькe cлoвo "нaкaдa" oзнaчae copтyвaти гpoшi, вiдбиpaти xoporni eкзeмпляpи [3, c. 12б]. Baгa нoгaти 3,41 г вiдпoвiдaлa oпиcaним icтopичними дoкyмeнтaми cпiввiднoшeнням, вiдпo-вiднo дo якиx вoнa cтaнoвилa 1|2G чacтинy фивни.
Пoчинaючи з дpyгoÏ пoлoвини X ст., дaвньopycькi cкapби мicтять дyжe piзнoмaнiтнy в xpoнoлoгiчнoмy тa мeтpoлo-гiчнoмy ceнci cyмiш мoнeт, ix^x чacтин тa oбpiзкiв. Пpo пepexiд нa вaгoвий poзpaxyнoк cpiблoм cвiдчить i тoй фaкт, щo caмe з cepeдини X cт. y cкapбax впepшe e вaги i rnpi [3, c. 14G]. Xapaктepнoю ocoбливicтю мoнeтниx знaxiдoк то-ro чacy e тaкoж пoявa в ниx диpxeмiв piзнoгo дiaмeтpy, виpiзaниx з цiлиx мoнeт. Ha думку Ян^ B. M., цe cвiдчить пpo пpaгнeння пiдiгнaти диpxeми piзнoÏ вaги пiд якycь едину вaгoвy нopмy. Ц виpiзки пpиймaли в o6ító нe зa вaгoю, a зa paxyнкoм, тoбтo були нoмiнaлaми cиcтeми [3, c. 142]. У кpyглиx виpiзкax бiльшoгo дiaмeтpa, пiдiгнaниx пiд вaгy 2,4 -2,В г, впiзнaють куну IX-X ст., a гpyпa oбpiзкiв вaгoю 3,1 - 3,4 г вiдпoвiдae нopмi нoгaти тieÏ ж пopи. ^м тoгo, y crap-бax е виpiзaнi диpxeми з дiaмeтpoм 12 - 13 мм i вaгoю 1,3 - 1,5 г. Taк впepшe в oбiгy в cepeдинi X cт. з'являeтьcя pe-зaнa, тeopeтичнa вaгa якoÏ 1,3б г вxoдить y мeжi вaгoвoгo кoливaння цieÏ гpyпи кpyглиx виpiзoк [3, c. 145]. Oтжe, вci вiдoмi нa тoй чac нoмiнaли i вaгoвi oдиницi Янiн B. M. фopмye y гpoшoвo-вaгoвy cиcтeмy, зa якoю oднa вaгoвa (бВ,22 г) i лiчильнa гpивни дopiвнювaли 2G нoгaтaм (3,41 г), 25 кyнaм (2,73 г) тa 5G peзaним (1,3б г) [3, c. 52].
Пpoтe бiльшicть oбpiзaниx y кpyжoк мoнeт вaжилa 1,G - 1,1 г. Ta^ мoнeти нe знaxoдять co6í вiдпoвiдникa в pycькiй Tpo-шoвo-вaгoвiй cиcтeмi IX - пepшoÏ пoлoвини X cт. Bapтo зaзнaчити, щo в пiзнiшiй cиcтeмi, peкoнcтpyйoвaнiй зa пиcьмoви-
ми i майновими джерелами XI ст., е теоретична норма резани - 1,02 г, яка точно зб^аеться з нормою бшьшосл обр1за-них кyфiчниx монет. ^м того, можна вiдшyкати в обрiзкаx i монети, якi вiдповiдають нормi пiзньоí куни (2,05 г) i пiзньоí ногати (2,56 г). На думку ЯнЫа В. М., це дае змогу дiйти висновку про появу вже в середин X ст. ново)' рyськоí системи грошово-вагових одиниць: гривна (рахункова i вагова (51,19 г)) мютить 20 ногат (дирхем, обрiзаний пiд норму 2,56 г), 25 кун (дирхем, обрiзаний пщ норму 2,05 г) та 50 резан (дирхем, обрiзаний пщ норму 1,02 г) [3, с. 147].
Наголосимо, що дирхеми на землi Пiвденноí Рyсi перестали надходити впродовж останньо) третини X ст., а ГНв-нiчноí - на початку XI ст. Це було викликано не зменшенням потреби схщних слов'ян у срiбниx грошових знаках, а вну-трiшньою кризою срiбла у мусульманських краíнаx, де поступово вичерпали копальн з цим дорогоцЫним металом, i основою грошового об^у з початку XI ст. стали золот та мiднi монети. На пiвночi вiдсyтнiсть дирхема компенсували масовим завезенням захщноевропейських денарiíв, яке простежувалося з кшця X ст. Проте на землi Киíвщини, вяти-чiв та сiверян денарiй зовсiм не надходив. Це могло бути додатковим аргументом для ки[вських князiв, як в кiнцi X ст. почали карбувати власы монети [7, с. 29].
Сферою об^у захщноевропейських денарив були землi новгородцiв, кривичiв, Прибалтика, схщна частина Волго-Окського межирiччя. Основною монетою стае нiмецький пфеыг, середня вага якого становила 1,02 г i повнiстю вщпо-вщала нормi резани. Другою за поширенютю була група фрiсландськиx монет (0,6 - 0,7 г), як не мали свого вщповщ-ника в грошово-ваговм системi. Тому Янiн В. М. робить висновок про появу вивериць вага яко( становила 0,34 г i вщ-повiдала найменшим знайденим обрiзаним дирхемам. Виходячи з цього, фрюландсью монети становили двi вивери-цi, що може пояснити (хне перебування в об^у не у виглядi обрiзкiв, а як цтих грошових знакiв. Отже, твычна гро-шово-вагова система, яка виникла в середин X ст., протягом всього XI ст. збер^ала абсолютну величину своСх одиниць незмЫною: гривна (рахункова i вагова (51,19 г)) мютила 20 ногат (по 2,56 г), 25 кун (по 2,05 г), 50 резан (по 1,02 г) та 150 вивериць (по 0,34 г) [3, с. 160].
3 перелiчениx номiналiв об^ обслуговували лише резана, роль яко[ виконував ымецький пфеыг, i подвмна виве-риця у формi фризького денарiя. Решту одиниць мали рахунковий або рахунково-ваговий характер. Поспйне вико-ристання до монет, якi виконували роль резани, загального термша "куни", що означав "грошГ, i вщсутнють в обiгy реальних кун призвели на початку XII ст. до замши термша "резана" термшом "куни" i íxнe зливання. Це знайшло свое вiдображення в Розширенiй редакци Рyськоí Правди XII ст., яка повщомляла про такi складовi твычно[ грошово-ва-говоí системи: гривна (рахункова i вагова (51,19 г)) складаеться з 20 ногат (по 2,56 г), 50 кун або резан (по 1,02 г) та 150 вивериць (по 0,34 г) [3, с. 48].
На межi XI-XII ст. захщноевропейсью монети також перестали надходити на Русь. Так на територи Схщно[ бвро-пи розпочався новий безмонетний перюд, за якого единими металевими грошовими знаками були монеты гривни. Срiбнi i золот зливки простежуються у давньоруських скарбах ще з IX ст., але лише в XI ст. [хня вага i форма стали стандартними. Для твденное грошовое системи вага зливка становила 161 - 164 г, що вщповщало нормi малое або половин вiзантiйськоí л^ри [3, с. 54]. Монетна гривна, розповсюджена на пiвнiчниx землях, важила в середньому коло 204 г i прирiвнювалася до чотирьох гривен кун [3, с. 162]. Отже, на думку Янша В. М., функцюнували двi грошово-ва-говi системи (нвденна i пiвнiчна), якi почали формуватися ще в середин X ст., що свщчить про розвинутють економь ки, в якiй утворилися самодостатн мiсцевi ринки [3, с. 151].
Сформульована Яншим В. М. теорiя на кiлька десятилiть стала хрестомалйною, íí використовували iншi вчен як беззаперечну [7, с. 26-36; 8, с. 30-31; 9, с. 87]. Проте наприкшц XX ст. завдяки Назаренковi А. В. з'явився новий по-гляд на давньоруський грошово-ваговий рахунок.
Провiвши дослiдження Раффельштеттенського митного статуту, який датують 903 - 906 рр. i е найдавнiшим пра-вовим документом, що стосуеться мiжнародноí торгiвлi ранньоí Руа, iсторик виявив, що один з номiналiв грошових одиниць, який вш мiстить, мае назву скотi. Це слово походить вщ нiмецькоí назви срiбниx монет (скат, скеат), яку на Русь принесли варяги не пзнше першо[ половини IX ст. i яку використовували до, по сул, единих розповсюджених у той час срiбниx монет - кyфiчниx дирxемiв [10, с. 37].
3 тексту Раффельштеттенського митного статуту стало зрозумтим, що скол вщповщав Автора нових денарiíв, якi пiсля реформи Карла Великого (768 - 814) важили 1,7 г. Введений правителем каролшзький фунт становив 408 г, мь стив 20 солщв по 12 денарив. Нова вага фунта дорiвнювала iракськомy фунту (ратлю), який лежав в основi карбуван-ня дирхема. 3 Баварсько[ правди, яка е пам'яткою першоí половини VIII ст., вщомо, що баварський солщ не вщповь дав Карловому i мiстив 30 денарiíв. Отже, в одному солщ було 20 скот (30 1,5 г). ^м того, баварський солщ вщповщав 51 г срiбла (30 1,7 г). Отримавши так дан, Назаренко А. В. дiйшов висновку, що баварський солiд е такою ж грошово-ваговою одиницею, як i руська гривна [10, с. 24].
Зазначимо, що солiд i гривна виникли незалежно один вщ одного. Проте якщо походження гривни невщоме, то баварський солiд походив ще вщ римськоí золотоí монети i вiдображав íí вартiсть вщповщно до цiни на золото в той час. Справд^ якщо роздтити вагу тяжкого солiда 51 г на 12, отримаемо 4,25 г, а саме таку вагу мали у VIII-IX ст. ара-бський динар та вiзантiйська номiзма в и iталiйськомy варiантi. Це дало пщстави вченому висловити гiпотезy, що i рахункова гривна Русько[ Правди (гривна кун) за сво[м походженням i метрологiчним змiстом е не що iнше, як вираже-на в срiблi вартiсть золотого - арабського динара або вiзантiйськоí номiзми. Це можна пояснити послйними торго-вельними контактами руських купщв з краíнами, де була золота валюта i потрiбна була грошово-вагова одиниця, призначена для зручного перерахування одые[ валюти в iншy [10, с. 30]. 3 огляду на цю ппотезу стае зрозумтим, чо-му саме золотник з такою назвою л^ в основу давньорусько[ вагово[ системи як вагова одиниця, яка становила 1/96 долю (тобто драхму) вщ так званого руського (Карлового, iракського) фунта в 408 г (408/96 = 4,25 г) [10, с. 31].
Отже, на думку Назаренка А. В., вагово[ гривни у 68,22 г в Руа нколи не було, а сама гривна за сво[м походженням була не ваговою, а суто рахунковою одиницею, яка вщповщала 20 дирхемам. Такий рахунок був завезений арабами, яю, виходячи з ринкового стввщношення мiж цшою золота i срiбла, за золотий динар давали саме таку кть-
кicть cpiбниx мoнeт [10, c. 32]. Biдпoвiднo дo тaкoÏ вepciÏ нaйдaвнiшoю cклaдoвoю дaвньopycькoÏ гpoшoвo-вaгoвoÏ c^ cтeми cтaлa нe ^a, a нoгaтa як 1/20 чacтинa гpивни.
Cтocoвнo caмoÏ нaзви "нoгaтa", тo Haзapeнкo A. В. ввaжae, щo вoнa тaкoж бyлa зaвeзeнa зi Cxoдy, aджe caмe тaм здiйcнювaли вiдбip cтaндapтниx диpxeмiв вaгoю кoлo 2,9 - 3,0 г [10, c. 77]. У cepeдинi X ст. тepмiн "нoгaтa" витюнив дaвньopycький "cкoт". Icтopик виcлoвлюe влacнi пoгляди i нa пoxoджeння тepмiнa "куни". Йoгo виникнeння пoяcнюe пpaктикoю викopиcтaння xyтpa кyницi як плaтiжнoгo зacoбy в дaвнинy. Пoчaткoвим знaчeнням дaвньopycькoгo "кyнa" бyлa вapтicть (в cpiблi) шкypки кyницi, якa cтaнoвилa В г [10, c. 42]. З ypaxyвaнням тoгo, щo xyтpo кyницi бyлo вaжли-вoю crarre! eкcпopтy, тo був винaйдeний cпociб зpyчнoÏ oцiнки вapтocтi вeликиx кiлькocтeй шкypoк y cиcтeмi rapo-лiнзькoгo фyнтa, aджe кyпyвaли нe oкpeмi шкipки, a Ïxнi пapтiÏ. Taким зpyчним paxyнкoм був би 50 куниць зa фунт cpi-блa. Biдпoвiднo дo цьoгo 1/50 чacтинa фyнтa aбo 1/25 пiвфyнтa-мapки oтpимaлa нaзвy "кyнa" [10, c. 55].
Oтжe, нa думку A. В. Haзapeнкa нoгaтa i кyнa мaють нeзaлeжнe oднe вiд oднoгo пoxoджeння. Пpoтe вoни взaeмo-дiють мiж coбoю, ocкiльки cпiввiднoшeння мiж нoгaтoю i кyнoю тoтoжнe cпiввiднoшeнню мiж фyнтoм i вiзaнтiйcькoю ль тpoю (5:4). Toбтo кyнa бyлa б як нoгaтa в cиcтeмi л^и. Пoдiбний зв'язoк мiж нoгaтoю i кyнoю чepeз лiтpy е мoжли-вим чepeз тpивaлий кoнтaкт дaвньopycькиx кyпцiв з вiзaнтiйcькoю cиcтeмoю [10, c. 55]. Oфopмилacя тa crpy^ypa гpивнi, яку знaxoдимo в Kopo^M peдaкцiÏ PycькoÏ Пpaвди: 1 гpивнa мicтить 20 нoгaт aбo 25 кун. Ця crpy^ypa oб'eд-нaлa в co6í гeнeтичнo нiяк нe пoв'язaнi oдиницi - cpiбнy ^гату) i xyтpянy (куну) [10, c. 7В].
Пoгoджyючиcь з дyмкoю Ян^ В. M. cтocoвнo пoxoджeння peзaни, Haзapeнкo A. В. зaзнaчae, щo Ïx icнyвaлo кть-кa piзнoвидiв. Ti, щo мaли вaгy кoлo 1 г, мicтили 3 вeкшi, виpiзки вaгoю кoлo 1,35 г - 4 вeкшi тa 1,6 г - 5 вeкш [10, c. 49]. З чacoм цю нaзвy зaкpiпили зa пepшoю з ниx, ocкiльки вoнa cтaнoвилa 1/2 куни Py^roi Пpaвди тa збiгaлacя з вaгoю зaxiднoeвpoпeйcькoгo дeнapiя, який був в o6^ нa Pyci в XI cт. З дoмiнaцieю ôieÏ мoнeти пoв'язaнo i тe, щo з цьoгo чa-cy кyнa i peзaнa пoчинaють oзнaчaти oднy i ту ж вapтicть - вapтicть peзaни PycькoÏ Пpaвди [10, c. 7В].
Haзapeнкo A. В. вiдкидae oпиcaний Янiним В. M. пoдiл eдинoÏ дaвньopycькoÏ гpoшoвo-вaгoвoÏ cиcтeми нa пiвдeн-ну i твычну. Для пoяcнeння пoяви, зoкpeмa, мoнeтниx гpивeн piзнoÏ вaги нaгaдye пpo тe, щo в Дaвньopycькiй дepжa-вi icнyвaлa щe oднa cиcтeмa чиcлeння - paxyнoк copoкaми aбo copoчкaми. Koли нa Py^ пepecтaлo нaдxoдити cpiблo, paxyнoк пepeopieнтyвaли нa шкypки. Paxyнoк copoкaми нe е якимcь apxaÏчним cxiднocлoв'янcьким, a виник iз ^e^-фiчнoгo зб^у вapтocтi 40 шкypoк кyницi з вapтicтю лiтpи cpiблa. Цeй зб^ був зaпpoгpaмoвaний пpиpiвнювaнням фун-тa cpiблa дo 50 куниць, a,qœe, як вжe бyлo зaзнaчeнo, тeopeтичнe cпiввiднoшeння мiж фyнтoм i лiтpoю cтaнoвить 5:4. Oтжe, в XII-XIII ст. гpивнa кун мicтить нe 25, a 40 кун (copoчoк) [10, c. 69]. Ocкiльки тaкий paxyнoк пoчaв пepeвaжaти cпepшy в Пiвдeннiй Pyci (6o тaм мoнeти швидшe зникли з oбiгy), то й cpiбний зливoк вaжив тaм кoлo 160 г, щo вiдпo-вiдaлo 20 тяжким кyнaм (чoтиpьoм нaпiвcopoчкaм кун) aбo вiзaнтiйcькiй нaпiвлiтpi. Пpи цьoмy гpивнa cpiблa дaлi cra-нoвить чoтиpи гpивни кун пo 51 г. Ocкiльки пepexiд вiд paxyнкy пo 25 i 50 кун дo paxyнкy пo 20 i 40 кун збepiгaв i бa-зoвy oдиницю - куну, i eтaлoн вapтocтi в cpiблi - гpивнy cpiблa в 204 г, то öe нe cтaлo пepeтвopeнням гpoшoвo-вaгo-вoÏ cиcтeми зaгaлoм, a лишe змiнoю гpoшoвoгo paxyнкy в cepeдинi тieÏ ж cиcтeми. Чepeз öe киÏвcькi фивы нe були кoнкypeнтaми нoвгopoдcьким [10, c. 76].
^м кpaÏн Cxoдy, щe oдним вaжливим тopгoвeльним пapтнepoм дaвньopycькиx кyпцiв бyлa Biзaнтiя. Пpoтe, як зaз-нaчaють icтopики, в cкapбax X-XI cт. нa oднy вiзaнтiйcькy мoнeтy пpипaдaлa бaгaтo тиcяч кyфiчниx i зaxiднoeвpoпeйcь-киx мoнeт [3, c. 11]. Пoяcнeння ^oro фeнoмeнy Toлoчкo П. П. визнaчae y caмoмy xapaктepi тopгoвeльниx зв'язюв. Aджe в тoй чac, шли вiд кpaÏн Apaбcькoгo Cxoдy Py^ бyлa зaцiкaвлeнa oтpимyвaти пepeдyciм нe тoвapи, a cpiбнi мo-нeти, нeoбxiднi для внyтpiшньoÏ тopгiвлi i ювeлipнoгo peмecлa, y тopгiвлi з Biзaнтieю бiльший iнтepec викликaли шoв-кoвi ткaнини, килими, дopoгий oдяг, пpикpacи, пocyд, винo, iншi пpeдмeти вiзaнтiйcькoгo пoбyтy, якими тaк любилa oтoчyвaти ceбe дaвньopycькa фeoдaльнa знaть. Pycь плaтилa зa öi тoвapи paбaми, вocкoм, мeдoм, a ocoбливo xyтpa-ми. Haвiть якщo якюь тoвapи pycькi кyпцi пpoдaвaли зa гpoшi, тo Ïx вiдpaзy пoвepтaли вiзaнтiйцям зa пpидбaнy в ниx peмicничy пpoдyкцiю [4, c. 124-125].
Heзвaжaючи нa cвoю пopiвнянy piдкicнicть, вiзaнтiйcькi мoнeти зaлишили дyжe вaжливий cлiд в дaвньopycькiй гpo-шoвiй cиcтeмi, aджe caмe вoни cтaли пpoтoтипaми для пepшиx дaвньopycькиx мoнeт. Дpyгa пoлoвинa X cт. виявилacь oптимaльним пepioдoм для пoчaткy кapбyвaння мoнeт киÏвcьким князeм. З oднoгo бoкy, як вжe бyлo зaзнaчeнo, пo-cтyпoвo пpипинялocя нaдxoджeння cxiдниx мoнeт нa Pycь. З mrnoro, y цeй чac пoчинaeтьcя пepioд нaйвищoгo poзквi-ту KиÏвcькoÏ Pyci, a^e зaвдяки вiйcькoвим ycпixaм Boлoдимиp Beликий знaчнo пiдняв peнoмe cвoeÏ дepжaви. Kpiм тoгo, вiн пpийняв xpиcтиянcтвo, дoмiгcя вiд вiзaнтiйcькиx iмпepaтopiв Bacиля II i Koнcтaнтинa VIII (976 - 1025) шлюбу з Ïxньoю cecтpoю Aннoю. Уce öe дaлo змoгy icтopикaм нaзвaти л чacи пoчaткoм тopжecтвa княжoÏ влaди нa Pyci [11, c. 14], a мeтy мoнeтнoÏ eмiciÏ - пpoпaгaндиcтcькoю [12, c. 234]. O^^m y тoй чac oдним з виpaзiв caмoдepжaвнoÏ влa-ди пpaвитeля був випycк мoнeт вiд йoгo iмeнi [13, c. 6], щлшм зpoзyмiлим бyлo пpaгнeння князя пoвiдoмити y тaкий cпociб цiлий cвiт пpo icнyвaння мoгyтньoÏ дepжaви. Biдoмo, щo Boлoдимиp Beликий кapбyвaв зoлoтi тa cpiбнi мoнeти, a Яpocлaв Myдpий тa Cвятoпoлк Oкaянний - лишe cpiбнi.
He вiдкидaючи вepciÏ пpo пoлiтичнi iнтepecи, якi пepecлiдyвaв Boлoдимиp Beликий, пoчинaючи випycк влacниx мo-нeт, oкpeмi дocлiдники дoдaють й iншi мoтиви. Дo ниx вiднocять oблiк дopoгoцiнниx мeтaлiв, пpaгнeння дo Ïx paöio-нaльнoгo викopиcтaння тa, пepш зa вce, yтpимaння нa нeoбxiднoмy piвнi кiлькocтi мeтaлeвиx гpoшoвиx знaкiв пpи cra-poчeннi нaдxoджeнь iнoзeмнoÏ мoнeти [14, c. 429].
Дoвгий чac нe бyлo виpoблeнo oднoзнaчнoÏ думки щoдo пoxoджeння i пpизнaчeння дaвньopycькиx знaxiдoк. Лyнa-ли вepciÏ, щo öi мoнeти мoгли бути бoлгapcькими чи cepбcькими, i щo öe нe мoнeти, a мeдaлi, тoщo. Лишe в дpyгiй пoлoвинi XIX cт. пщ впливoм знaйдeнoÏ пiд Hiжинoм y 1В52 p. знaчнoÏ кiлькocтi тaкиx мoнeт тa cиcтeмaтизaцiÏ вcix вь дoмиx eкзeмпляpiв був зpoблeний oднoзнaчний виcнoвoк, щo öe дaвньopycькi мoнeти, якi викopиcтoвyвaлиcя в яш-ctí гpoшoвиx знaкiв [15, c. 157-160].
Злaтники Boлoдимиpa Beликoгo (9В0 - 1015) були викapбyвaнi близькo 990 p., пpo щo cвiдчить Ïxнiй вигляд, який
мютить багато християнськоТ символки. Як i тогочасн вюанлйсью солщи, pycbKi золот на одый сторон! мютили зо-браження князя в розюшному царському одяз!, над л!вим плечем якого був невеликий родовий знак (тризуб), а на ¡н-шм - 1суса Христа, навколо якого була вщповщна легенда з повним ¡м'ям Вседержителя. Легенди аверсу монет е двох тип!в: "ВЛАДИМИР, А СЕ ЕГО ЗЛАТО" та "ВЛАДИМИР НА СТОЛЕ", тобто на княжому престол!. Таку змшу дослщни-ки пов'язують з пошуком легенди, яка б найкраще вщповщала тому пропагандистському завданню, для виконання якого випускали монети [16, с. 7].
Метал уах златниюв високопробний (916-958°) i за пробою вщповщае золоту солщв кшця Х - початку XI ст., з якого златники, напевно, i виробляли. Ця вщповщнють поряд з повторенням ваги солщв X ст. (4,0 - 4,4 г) дала пщстави дослщникам однозначно стверджувати, що золот монети були карбован Володимиром Святославовичем, а не Во-лодимиром Мономахом (1113-1125), осюльки вже в 30 - 40-х рр. XI ст. вмют золота в солщах був понижений до 750°, а до кшця XI ст. впав до 350° [16, с. 62]. Вагу златниюв ¡сторики поклали в основу руськоТ одиниц ваги пщ назвою золотник (4,226 г) [13, с. 6; 17].
Незважаючи на те, що золото, по сул, не брало участ в повсякденному грошовому об!гу, використання його для виробництва монет пояснюють особливим ставленням до цього металу, яке було знайоме ще з культу язичницьких бопв у Киев! [16, с. 6]. Кр!м того, з потертост золотих монет зрозумто, що вони справд! обслуговували грошовий об!г, а не використовувалися для виробництва прикрас чи вщразу переходили у заощадження. Осюльки златники Во-лодимира знаходять разом з вюантмським золотом X-XI ст., то це свщчить про штенсивы економны зв'язки Рус! з Вь зантюю та велик! обсяги торпвл! м!ж ними [16, с. 54].
Перший тип ср!бляниюв Володимира Великого дуже подгний до златниюв. Це означае, що вони з'явилися в той самий час. На них також е зображення киТвського князя, 1суса Xpиcта та легенди "ВЛАДИМИР, А СЕ ЕГО СРЕБРО", "ВЛАДИМИР НА СТОЛЕ" та "1СУС XРИСТ0С". Зразком для Тхнього виготовлення були вюантмсью ср!бн мт!ариси, а сировиною - арабськ та шш! шоземы монети.
Наступи монети Володимира Великого (II - IV типи ср!бляниюв) датують близько 1012 р. Вони були випущеы, ймо-в!рно, на честь чергового шлюбу князя. Головною вщмшнютю цих монет вщ попередых було зображення на реверс! не !суса Xpиcта, а тризуба. Кр!м того, легенда розтягнута на два боки монети ! звучала, як "ВЛАДИМИР НА СТОЛЕ, А СЕ ЕГО СРЕБРО".
На вщмшу вщ златниюв, лише невелика ктькють ср!бляниюв була виготовлена з високопробного ср!бла, решту -з великими домшками л!гатури, що робило Тх, по сул, мщними з! сраною оболонкою. Вага ср!бляниюв Володимира Великого становила вщ 2,4 до 3,4 г. Це дало пщстави Яншу В. М. стверджувати, що за своТм положенням у грошово-ваговм систем! вони е кунами [3, с. 170]. Ыш! дослщники не роблять однозначного висновку про вагову норму срь бляниюв. Т значн в!дхилення вщ норми в 3 г, як! досягали ±0,5 - 0,8 г, радше свщчать про те, що так!, переважно мщ-ы, монети карбували без будь-якоТ ваговоТ системи [16, с. 108].
Детальне досл!дження штемпеле, вироблених для емюп монет Володимира, дало змогу юторикам дмти ктькох важливих висновюв. По-перше, под!бнють написання л!тер ! орфографп в легендах на ср!бляниках I ! III титв свщчить про роботу одного ! того ж рюьбяра над штемпелями обидвох монетних титв. Осктьки м!ж златниками й ср!бляни-ками I типу ! ср!бляниками Володимира решти титв е хронолопчна перерва в 15-20 роюв, виготовлення зазначених штемпеле лею ж особою можна розглядати як свщчення безперервного юнування в Киев! на меж! X-XI ст. якогось ме-талооброблюючого виробництва, спорщненого з монетною справою [18, с. 55].
По-друге, виконання ср!бних монет Володимира II-IV титв, як! карбували одночасно ! за одыею образотворчою схемою, заперечуе тезу про наявнють у Киев! единого монетного двору, адже аналю виявив, що над штемпелями кожного типу ср!бляник!в Володимира працювали по одному "головному" р!зьбяру з к!лькома пом!чниками. Кожний провщний майстер, зберкаючи у виготовлених ним штемпелях в!рнють загальый задаый схем! монетних зображень ! легенди, проявляв свою шдивщуальнють [16, с. 81].
У IV тип! ср!бляниюв Володимира Великого е один штемпель з легендою "Владимире серебро, святого Василя", яка е аналопчною до легенди монет Ярослава Володимировича. Цей ункальний штемпель засвщчуе, що ср!бляники Ярослава е попередниками киТвського IV типу [16, с. 80].
Перебуваючи намюником у Новгород!, Ярослав Мудрий у 1014 р. виршив здобути незалежнють вщ Киева, ! одним з кроюв у цьому напрямку стало карбування ср!бляниюв. Iншою причиною дослщники називають необхщнють оплати найманцям-варягам певноТ суми для оборони перед Володимиром Великим. З л!топису в!домо, що Ярослав вщмовився в!ддавати батьков! дв! тисяч! гривень ср!бла, як! до цього щорнно збирали з новгородцв [16, с. 104].
На лицьовому боц ср!бляник!в Ярослава Мудрого було зображення християнського покровителя князя Святого Теория в плащ!, з! списом у правм руц та щитом у люм, навколо якого була легенда з !менем святого на грецьюй мо-вк На зворот - зображення княжого знака у вигляд! тризубця, на середньому зубц якого е юльце, та напис "ЯРОСЛАВЛЕ СРЕБРО". Навколо зображення ! по краях монети нанесен! крапков! общки, м!ж якими хрестопод!бно розташо-ван букви АМНМ.
Головними вщмшностями вщ ср!бних монет Володимира Великого були шша легенда та високопробне ср!бло, ви-користане для виробництва ср!бляниюв Ярослава. Виб!р легенди дослщники пояснюють тим, що, будучи новгородсь-ким князем, Ярослав не мав права згадувати в монетый легенд! загальноруський престол, яким у цей час волод!в його батько. Постмно висока проба (960°) ср!бла у монетах Ярослава та Тхы знахщки на пюноч! (Прибалтика ! Скандинавы) у скарбах ю захщноевропейськими грошима, на думку досл!дник!в, доказують, що вони були випущеы з ор!ен-тац!ею на !ноземного користувача [8, с. 21; 16, с. 99].
Вщом! два типи ср!бляниюв Ярослава, як! вщрюняються м!ж собою вагою та деякими особливостями оформлен-ня. Тяжч! монети, як! важили 2,8 - 3,77 г, вироблеы за нормами ногати пюденноруськоТ грошово-ваговоТ системи, ви-конан! дуже майстерно руським майстром, який був добре ознайомлений з вюантмськими зразками та мав досвщ
виpoбництвa мaтpиць пeчaтoк [16, c. 97, 104].
Maлi cpiбляники Яpocлaвa Myдpoгo вaжaть вiд 1,1В дo 1,57 г, тoбтo кapбoвaнi зa цiлкoм iншoю вaгoвoю cиcтeмoю. Moжнa пoгoдитиcя з Янiним В. M. i пpиcтocyвaти Ïx дo вaгoвoÏ нopми pycькoÏ peзaни X ст. Пpoтe тaкa вaгa xapa^ep-нa i для зaxiднoeвpoпeйcькиx дeнapiÏв, щo дoпycкae вepciю пpo Ïxнe кapбyвaння в poзpaxyнкy нa зaxiднoeвpoпeйcькy cиcтeмy oбiгy [16, c. 104]. Зa cвoÏм викoнaнням öi мoнeти cтилicтичнo, мacштaбнo i мeтpoлoгiчнo близью дo cкaнди-нaвcькиx зpaзкiв. Ha пiдcтaвi нaявнocтi в лeгeндi лaтинcькoÏ лiтepи R мoжнa cтвepджyвaти пpo вигoтoвлeння Ïxнix штeмпeлiв мaйcтpoм-вapягoм, a caмi пpoпopцiÏ букв, якi е дyжe peльeфними, щo нiби вiдкидaють тiнь, нaгaдyють ic-тopикaм лaтинcькe кaпiтaльнe пиcьмo [1В, c. 5В].
У дocлiдникiв е cyмнiви, щo öi мoнeти були викapбyвaнi в Hoвгopoдi. Цe paдшe бyлa пpoдyкцiя якoгocь cкaндинaв-cькoгo мoнeтнoгo двopy. Пpo öe cвiдчить Ïxня мeншa вaгa, низькa xyдoжнicть мaлиx cpiбляникiв, a тaкoж icтopичнi фaк-ти. O^^m вiдoмo, щo y 101В p. Яpocлaв втiк y Hoвгopoд пicля пopaзки i був змyшeний нaйняти вapязькy дpyжинy, тo зpoблeнo виcнoвoк, щo öi мoнeти були виpoблeнi дecь y CкaндинaвiÏ для poзpaxyнкiв з нaймaнцями-вapягaми [16, c. 105; 19, c. 62].
Пюля того, як y 1019 p. Яpocлaв ошв киÏвcьким князeм, вЫ вжe нe кapбyвaв мoнeти, i цьoмy дocлiдники дoci нe мo-жуть знaйти пoяcнeння. Гoлoвними пpичинaми були тpyдoмicткicть Ïxньoгo вигoтoвлeння тa нeдocтaтнicть cиpoвиннoÏ бaзи. Toмy князь cкoнцeнтpyвaв cвoÏ cили нa poзбyдoвy Kиeвa, cтвopeння aдмiнicтpaтивниx, пoдaткoвиx i пpaвoвиx iнcтитyтiв, вдaлy зoвнiшню пoлiтикy, poзгpoм кoчoвикiв-пeчeнiгiв [19, c. 63; 20, c. 105].
Ùe oдним pycьким вoлoдapeм, який здiйcнювaв випу^ влacниx мoнeт, був пpийoмний шн Boлoдимиpa Beликoгo -Cвятoпoлк Oкaянний (1015 - 1016, 101В). Пюля кiлькapiчнoÏ бopoтьби зa пpecтoл y 101В p. вш вдpyгe cтaв киÏвcьким кня-зeм i пoчaв eмiciю cpiбляникiв. Cвoю poдoвy нaлeжнicть князь пoзнaчив, зoбpaзивши нa мoнeтax двoзyбeць, щo був rep-бoм бpaтa Boлoдимиpa Яpoпoлкa, якoгo Cвятoпoлк ввaжaв cвoÏм бaтькoм. В ycьoмy iншoмy зoбpaжeння нa мoнeтax пoв-тopюють чeтвepтий тип cpiбляникiв Boлoдимиpa. Ha ниx тaкoж зoбpaжeний князь тa е нaпиc, щo oзнaчae "CBЯTO-ПOЛK". Як i в Boлoдимиpa, бiльшicть мoнeт Cвятoпoлкa е нe cpiбними, a мiдними. ^ня вaгa cтaнoвить 2,4 - 3,0 г.
Згодэм нa мoнeтax з'явилocя зoбpaжeння cв. Пeтpa - пoкpoвитeля Cвятoпoлкa, тa лeгeндa з iмeнeм Пeтpoc. Пpo змь ну зoбpaжeння cвiдчaть кpyглa бopoдa нa oбличчi, шиpoкий oдяг бeз пpикpac i нaxилeний xpecт з кyлькaми нa poздвoeниx кiнцяx, якi е iкoнoгpaфiчними oзнaкaми caмe aпocтoлa Пeтpa. Opигiнaльнy лeгeндy мoнeт цьoгo типу читaють як "ПETPOC ПETPOC" нa лицeвiй cтopoнi тa "OГEOC ПETPOC" нa звopoтнiй, тoбтo "Пeтpo, Пeтpo, Cвятий Пeтpo" [16, c. ВВ].
Ocтaннiй тип мoнeт Cвятoпoлкa знoв мютить зoбpaжeння вeликoгo князя. Чacтинa лeгeнди, щo е нa лицьoвoмy 6oö мoнeти, мoжe бути iдeнтичнa зa змicтoм лeгeндi пoпepeдньoгo типу мoнeт з iмeнeм Пeтpoc i читaeтьcя як "AГИOC ПE-TOP", тобто Cвятий Пeтpo. Пpoтe лeгeндy нa звopoтi пoяcнити лoгiчнo нe мoжyть: впeвнeнo читaють лишe cлoвo '^TOP".
Уci мoнeти Cвятoпoлкa знaxoдять лишe в KиÏвcькoмy, Чepнiгiвcькoмy i Пepeяcлaвcькoмy князiвcтвax. Цe cпpичинe-нo низькoпpoбнicтю циx мoнeт тa кopoткoчacнicтю пepioдy Ïxньoгo кapбyвaння, нa який icтopики вiдвoдять 2-3 poки бopoтьби мiж Cвятoпoлкoм i Яpocлaвoм зa кив^кий пpecтoл [16, c. 92]. ^ були ocтaннi мoнeти KиÏвcькoÏ Pyci.
B^oro вiдoмo близькo 340 мoнeт киÏвcькиx князiв, в тiм чи^ 11 злaтникiв, вiд близькo 220 штeмпeлiв. Biдпoвicти, cкiльки вcьoгo мoнeт бyлo вiдкapбoвaнo тaкoю кiлькicтю штeмпeлiв, нeмoжливo, xoчa е думки, щo зa дoпoмoгoю шж-нoгo штeмпeля, зaлeжнo вiд тoгo, з яшго мeтaлy вiн вигoтoвлeний, тeopeтичнo мoжнa вiдкapбyвaти дo п'яти-дecяти тиcяч мoнeт [21, c. 74]. Ha пiдcтaвi дaниx, щo бiльшicть вiдoмиx штeмпeлiв пpeдcтaвлeнi oднieю мoнeтoю, зpoблeнo виcнoвoк, щo бpoнзoвi штeмпeлi, якi для кapбyвaння мoнeт з'eднyвaлиcь в iнcтpyмeнт y виглядi щипцiв, були дyжe м'якими i кpиxкими [16, c. 107].
Py^M мoнeти кapбyвaли нa кpyжкax, вiдлитиx y cклaдeниx двocтopoннix фopмax. Cиpoвинoю для Ïxньoгo вигото-влeння був мeтaл iнoзeмнoгo пoxoджeння. Пpoтe cepeд вcix cpiбляникiв нe знaйшли жoднoгo пepeкapбoвaнoгo диp-xeмa. Цe cвiдчить пpo тe, щo для кapбyвaння мoнeт нa Pyci викopиcтoвyвaли влacний cплaв, y яшму диpxeми були cpiбнoю дoбaвкoю, aджe бiльшicть cpiбляникiв виявилиcя мiдними [16, c. 107]. Пooдинoкi виcoкoпpoбнi eкзeмпляpи пoтpaпили зa мeжi PycькoÏ дepжaви, a низькoпpoбнi мoнeти пpocтeжyютьcя лишe y вiтчизняниx мoнeтниx знaxiдкax.
Випу^и дaвньopycькиx мoнeт були cпopaдичними, Ïx пepeвaжнo пpиcвячyвaли вaжливiй пoдiÏ y житт дepжaви. Дo тaкиx нaлeжить пpийняття xpиcтиянcтвa, oдpyжeння Boлoдимиpa Beликoгo, cxoджeння нa киÏвcький пpecтoл Cвятo-пoлкa Oкaяннoгo, cyпepeчнocтi Яpocлaвa зi cвoÏм бaтькoм. З oглядy нa öe Ïx мoжнa нaзвaти вiдпoвiдникaми cyчacниx пaм'ятниx мoнeт. Пpoтe Ïxня cтepтicть, знaxiдки y cкapбax, poзкидaниx нa вeликиx тepитopiяx, дaють змoгy дiйти ви^ нoвкy, щo Ïx кapбyвaли нe лишe з дeклapaтивнoю мeтoю, a й викopиcтoвyвaли для oбcлyгoвyвaння гpoшoвoгo oбiгy.
Пicля cмepтi Яpocлaвa Myдpoгo нa Pyci пoчaлacя фeoдaльнa poздpoблeнicть. Цe мaлo вплив i нa opгaнiзaцiю гpo-шoвoгo oбiгy, aджe нeзвaжaючи нa знaчнi зaпacи cpiблa, вecь цeй фoнд був poзпopoшeний пo cкapбницяx бaгaтьox князiв, бoяp тa кyпцiв. Caмe цeй фaкт пpизвiв дo того, щo жoднe князiвcтвo нe змoглo opгaнiзyвaти дocтaтньo пoтyж-ний випу^ мoнeт, aбo ж дoмoвитиcя з шшим цeнтpoм пpo cпiльнy eмiciю [7, c. 36]. Haгoлocимo, щo нe лишe влacнoÏ мoнeти бpaкyвaлo дaвньopycькoмy pинкy, який y цeй пepioд пoчaв знaчнo poзшиpювaтиcя. Bœe бyлo зaзнaчeнo, щo чepeз физу cpiблa в кiнцi X ст. пpипинилocя нaдxoджeння apaбcькиx диpxeмiв, a нa pyбeжi XI-XII cт. нa пiвнiчнi TOp! тopiÏ пepecтaли пoтpaпляти i зaxiднoeвpoпeйcькi дeнapiÏ.
У цeй чac ocepeдкoм гocпoдapcькoгo життя y eвpoпeйcькиx кpaÏнax cтaли дpiбнi мicцeвi pинки, якi нe нaдтo пoтpe-бyвaли якicнoÏ мoнeти, aджe вoнa нe виxoдилa зa мeжi нeвeликoÏ тepитopiÏ. З iншoгo бoкy, внacлiдoк oтpимaння мo-нeтнoÏ peгaлiÏ зpocлa кiлькicть eмiтeнтiв, дo якиx нaлeжaли мicтa, мoнacтиpi, oкpeмi фeoдaли. З мeтoю oтpимaння дo-xoдy пщ чac пepeкapбyвaння мoнeт вoни пocтiйнo змeншyвaли Ïxню вaгy, a тaкoж зaмiняли чacтинy cpiблa лiгaтypoю, вce бiльшe знeцiнюючи мoнeтy i пepeшкoджaючи Ïй бути зacoбoм мiжнapoднoгo o6^0. Toмy iмпopт cpiблa нa Py^ з пoчaткy XII cт. пpиймae нe мoнeтнy, a зливкoвy фopмy [7, c. 33].
Пpoтe нe вiдcyтнicть нa pинкy мoнeт вплинyлa нa пoявy нa Pyci нoвoгo гpoшoвoгo знaкy - мoнeтниx гpивeн, тoбтo cpí6-ниx зливкiв. Пpичинy Ïxньoгo poзпoвcюджeння icтopики вбaчaють y збiльшeннi мacштaбiв eкoнoмiчнoгo життя, знaчнoмy
розвитку землеробства, ремесел i промислю [22, с. 85]. Зазначимо, що монети нездаты ефективно обслуговувати велик! платеж!, адже для цього необхщна )'хня значна ктькють. Для великих плалжних операцм, пов'язаних не лише з тор-пвлею, а й сплатою контрибуцм, повернення борпв, найзручышим грошовим знаком виявилися саме монеты гривни.
Монеты гривни не були винаходом КиУвськоУ Рус!, адже зливки переважно паличкопод^но)' форми були широко поширеы на територи бвропи (Даыя, Прусая, Стез!я, Прибалтика тощо). Русью гривы е уыкальними, бо вони мали стандартну форму i вагу [23, с. 78]. Це дуже полегшувало )'хый обк, адже пщ час розрахунюв не треба було Ух поспй-но зважувати. Давньоруськ монеты зливки вах тиыв виготовляли шляхом в!дливання у вщкритих формах. 1хня по-верхня була здебтьшого шорохуватою, пористою, вкритою раковинами (кавернами), що виникали внаслщок випа-лювання домшок та шлаюв. Яюсть ср!бла у зливках досить висока i коливаеться м!ж 915 i 960-ою пробами [5, с. 72].
Першими, бо серединою XI ст. датують ки'всью гривни, назван! так за мюцем бтьшосл знахщок, як! охоплюють ки'вську, волинську, черыпвську, полтавську та смоленськ земли Вони мали шестикутну форму та важили 161 - 164 г, що становило половину вюантмсько''' л!три. Археолопчы досл!дження останых роюв дають ¡сторикам пщстави стверджувати, що мюцем ¿хнього виробництва були найбтьш! монастир! княжоУ столиц! [5, с. 71]
До кшця XI - першоУ половини XII ст. вщносять появу новгородських гривен, знахщки яких на територи Схщно)' бвропи (особливо ÏÏ ывычно)' частини) е найчисленышими. Вони мали вигляд видовжених ! тонких паличкопод!бних зливюв ср!бла вагою близько 204 г, що становило половину каролшзького фунта. Особливютю новгородських злив-юв !сторики називають наявысть на багатьох з них якихось видряпаних !мен. Спаський I. Г. вважае ¿х дтовими запи-сами майстр!в, що мали означати замовника, який приносив у майстерню ср!бло, з якого вщливали зливки. Кр!м на-пиав, на цих гривнах трапляються ряди видряпаних поперечних лшм, як! переважно закшчуються нахиленою. Це та-кож своерщне письмо, яке мае дтовий характер, але виражае лише арифметичы поняття. Ц нар!зи пояснюють як позначення втрати ваги - рюниы у ваз! сирого ср!бла до плавлення ! в!длитого з нього зливка, що виражена як части-на ваги сировини (сьома, восьма, дванадцята тощо) [17].
Наявнють у Давньорусьюй держав! зливюв, виготовлених з норм двох рюних вагових систем, на думку Котля-ра М. Ф., утруднювало економ!чний обмш мж ывденними ! ывычними територ!ями [23, с. 80]. Саме для того, щоб полегшити здмснення розрахунюв, виникли так зван! псевдоки'всью та черыпвсью гривни.
Псевдоки'всью гривни, як! з'явилися у друпй половин! XII ст., мали шестикутну форму, але твычну вагу (близько 204 г). Вони були под!бы до ки'вських, але товспш!, обриси згладженЫ, трикуты виступи на продовжых боках туыши Бть-ш!сть з них знайдена в Рязансьюй та Тверсьюй землях, значно менше - у Ки'всьюй. Доа не вщомо, де виготовляли ц зливки, але використана твычна вагова норма свщчить про те, що ¿х в!дливали, головно, на твноч! Рус! [23, с. 80]. У не-численних ывденноруських скарбах важю шестикуты зливки м!стяться разом з! справжыми ки'вськими.
Черыпвсью гривни назван! так за мюцем ¿хньо) першо) знахщки, але бтьш!сть з них розкопана на ывноч! Давньо-русько) держави. Вщомий також скарб, що мютить ц зливки, на шведському остров! Готланд, який датують серединою XII ст. Бтьшють знайдених черыпвських гривен важили коло 197 г, тобто були вироблеы за нормою скандинав-сько) марки. З цього зрозумто, що використовували так! зливки на велиюй територи Схщно)' бвропи [23, с. 81]. На вигляд черыпвсью нагадують ки'всью гривни, але переважно мають неправильну форму, яка з часом стала елшсо-видною. Для того, щоб переконатися в якооп використаного для в!дливання ср!бла, люди розплющували ¿хню поверх-ню, залишаючи вщповщы слщи. Кр!м цтих гривен черыпвського типу, виготовляли також ывгривни. Ыш! типи гривен подтяли на фракци шляхом розрубування цтих зливюв [5, с. 72].
Кр!м новгородських, як! були в обку до XV ст., ва шш! типи монетних гривен обслуговували торпвлю до друго) половини XIII ст. Необхщно зауважити, що на думку В. О. Ключевського мюцевих послйних гривен р!зно) ваги не юну-вало. На вах землях обк обслуговували однаков! загальноруськ гривни, вага яких з часом зменшувалася [24, с. 543].
Внаслщок того, що на Русь перестали надходити шоземы монети, а власне монетне карбування було припинене, у роздр!бному товарообку треба було знайти якюь замшники для грошей. На думку юториюв, одними з них були шюр-ки зв!р!в, зв'язаы в пучок ! запечатан! спещальною свинцевою пломбою. Для ¿хнього обслуговування юнували свое-р!дн! пункти, на яких ¿х перебирали, зовс!м знищеы шк!рки викидали, комплектували нов! зв'язки, як! запечатували пломбою. Ймов!рно, що одним з таких пункта був Дорогичин на р. Захщний Буг, де археологи знаходять масове на-громадження пломб. Под!бн! пломби знаходили ! в шших давньоруських мютах - Киев!, Рязан!, Смоленську, Псков!, Новгород! та ш. На дорогичинських пломбах трапляються рюы зображення: княз!всью знаки, в т!м числ! вар!анти три-зуб!в, букви кирилиц! й латиы, деколи щось под!бне на людське обличчя. В цтому частина зображень точно пов'яза-на з руськими печатками, але частина пломб мае геральдичы знаки захщноевропейського походження. Датують пломби XII-XIII ст. [8, с. 29].
Дослщники вважають, що купюельну силу таких зв'язок шкурок забезпечувала пол!тична сила феодальних правителю, ¿хня спроможн!сть орган!зувати життя ! зробити його безпечним. За це вони додатково стягували податки з товарно-грошового об!гу. Така практика випуску шюряних грошей дуже нагадувала феодальне захщноевропейське монетне карбування, яке обмежило об!г монети на певый територ!) встановленим строком [25, с. 74].
Про дуже вузью територ!альы та часов! рамки використання хутра як грошових знаюв зазначае ! Ян!н В. М. Вш вважае, що розм!ри такого об!гу можуть бути дуже обмеженими з огляду на те, що хутро е надто немщним. Це е найва-жлив!шою перешкодою для стандартизаци оц!нки шк!рок, осктьки в безмонетний пер!од загальним еквюалентом за-лишалося ср!бло. Зношен!сть товаро-грошей суперечить головн!й умов! збереження системи. Якщо вони будуть сти-ратися в обку, втрачати свою куывельну спроможн!сть, але дал! залишатися в систем!, то перетворяться на кредиты знаки, як! за умов простого грошового обку неминуче будуть використовувати як приваты ! не зможуть обслуговувати велик! територи [3, с. 187].
А от на думку П. П. Толочка та Г. Ю. !вакша обк шюряних грошей у XII-XIII ст. набув великого поширення, хоча лише у внутршый торпвли Зображення на пломбах мали означати ем!тента таких кредитних асигнацм з! шюри. Князю-
cbêi знаки засвщчували ïx державне забезпечення, i ¡Hrni тавра вказували на приваты випуски. 3 огляду на велику ктькють знайдених дорогичинських пломб (близько 15 тис. екземплярю) та cтрокат¡cть зображень на них вчен зро-били висновок про наявнють у Киïвcьк¡й Руа розгалужено'|' мереж¡ державних i приватних установ з правом здмснен-ня випуску шюряних грошей [14, с. 434].
1ншими формами товаро-грошей, як використовувалися в умовах безмонетного перюду, могли бути р¡зноман¡тн¡ намиста, склян браслети, шиферн¡ прясла (грузки для веретена), вартють яких була спйкою, невеликою i добре вь домою на вc¡й територ¡ï Руc¡. На користь uieï думки cв¡дчать знахщки таких предмет¡в у скарбах, а також ¿хне велике рюномаыття пщ час розкопок. Наприклад, п¡д час розкопок Новгорода виявлена така ктькють шиферних прясел, яка значно перевищуе потреби прядильного виробництва [7, с. 34].
Висновки i перспективи подальших дослщжень. Отже, велике р¡зноман¡ття грошових знак¡в та економ¡чн¡ вщ-носини, що виникали при ¿х застосуваны, призвели до формування у Ки'всьюй Руc¡ розвиненоï грошовоï системи. lï структурними елементами можна вважати, передуам, гривну та др¡бн¡ш¡ ном¡нали (ногату, куну, резану, вивериц (векш¡)), спювщношення м¡ж ними. Хоча в |'х якоcт¡ використовувалися переважно ¡ноземн¡ грошов¡ знаки, cв¡й cл¡д у свтевм ¡cтор¡ï грошей залишили ориг¡нальн¡, хоча й нечислены, золот¡ та ср^ы монети, а також cтандартизован¡ ср^ы зливки визначеного вигляду та ваги. Емтентом монет, який в силу свое)' пол¡тичноï, в¡йcьковоï та економнно)' могутноcт¡ зм¡г орган¡зувати ïx виготовлення та надходження в об¡г, був князь. А от випуск монетних гривен м^ cоб¡ дозволити будь-який економнний суб'ект, який волод¡в достатньою ктькютю металу. Масштаб ц¡н та валютний курс грошових одиниць залежали вщ вагового вм¡cту дорогоц¡нниx металл, з яких вони були виготовленк Тому високий cтуп¡нь конвертованоcт¡ мали повноцЫы монети i зливки з високим вмютом cр¡бла, як¡ могли обслуговувати зовыш-ню торг¡влю i через це в¡дом¡ з¡ скарба, знайдених далеко за межами Давньорусько[ держави. Куп¡вельна спромож-н¡cть товаро-грошей, як використовувалися лише у внутршый торг¡вл¡, залежала в¡д практики застосування та цшно-cт¡ тих предмета, як¡ виконували грошов¡ функц¡ï. Через багато стол^ь в честь пам'ят про самобутню грошову систему Киïвcькоï Руc¡ та ïï основу - гривну - було названо грошову одиницю нових УкраТнських держав: Украïнcькоï Народ-ноï Реcпубл¡ки та незалежно[ Украïни.
.Штература
1. Карамзин Н. М. Об истории государства Российского / Сост. А. И. Уткин; Отв. ред., авт очерка о Н. М. Карамзине и примеч. С. О. Шмидт. - М.: Просвещение, 1990. - 384 с.
2. Тхоржевський Р. Нариси ¡сторн грошей в Укран / Р. Тхоржевський. - Тернопль: Видавництво Карп'юка, 1999. - 238 с.
3. Янин В. М. Денежно-весовые системы русского средневековья. Домонгольский период / В. М. Янин. - М.: Издательство Московского университета, 1956. - 208 с.
4. Толочко П. П. Древнерусский феодальный город /П. П. Толочко /АН УССР. Ин-т археологии; Отв. ред. С. А. Высоцкий. - К.: Наукова думка, 1989. - 256 с.
5. Шуст Р. М. Hумiзматика: iсторiя грошового об'^у та монетной справи в Украmi: [навч. поабник]/ Р. М. Шуст. - К.: Знання, 2007. - 371 с.
6. Ключевский В. О. Курс русской истории / В. О. Ключевский [Електронний ресурс]. - Режим доступу: htpp://www.kulichki.com/inkwell/text/special/history/kluch/kluch13.htm
7. Дьячков А. Н. Монеты России и СССР. Определитель /А. Н. Дьячков, В. В. Узденников. - М.: Советская Россия, 1978. - 650 с.
8. Мельникова А. С. Деньги в России. История русского денежного хозяйства с древнейших времен до 1917 г. / А. С. Мельникова, В. В. Узденников, И. С. Шиканова. - М.: ООО "Издательство Стрелец", 2000. - 224 с.
9. Зварич В. Hумiзматика. Довiдник / В. Зварич, Р. Шуст. - Тернопль: Державне книжково-журнальне видавництво "Тернопшь", Львiв: Львiвський державний унiверситет¡м. I.Франка, 1998. - 464 с.
10. Назаренко А. В. Происхождение древнерусского денежно-весового счета / А. В. Назаренко // Древнейшие государства Восточной Европы. 1994 г. Новое в нумизматике. - М.: "Археографический центр", 1996. - С. 5-79.
11. Котляр М. Ф. Княжа служба в Кшвсьюй Руа/М. Ф. Котляр. - К.: 1нститут¡стор'ИУкра/ни НАН Украши, 2009. - 251 с.
12. Економiчна iсторiя Украни: Iсторико-економiчне до^дження: в 2 т. /[ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Бо-ряк, В. М. Геець та ¡н.; вiдп. ред. В. А. Смолiй; авт. кол.: Т. А. Балабушевич, В. Д. Баран, В. К. Баран та ¡н.]. НАН Укра-/ни. 1нститут¡стори Украши. - К.: Нка-Центр, 2011. - Т. 1. - 696 с.
13. Прохорова Н. В. Монеты и банкноты России/Н. В. Прохорова. - М.: ООО "Дом Славянской книги", 2008. - 352 с.
14. Украна: хронолопя розвитку. - Том 2. - К.: КР1ОН, 2009. - 544 с.
15. Толстой И. И. Древнешiя руссюя монеты Великаго княжества Кевскаго / И. И. Толстой. - Санктпетербургъ: Ти-пографiя Императорской Академiи наукъ, 1882. - 272 с.
16. Сотникова М. П. Тысячелетие древнейших монет России / М. П. Сотникова, И. Г. Спасский. - Л.: Искусство, 1983. - 240 с.
17. Спасский И. Г. Русская монетная система / И. Г. Спасский [Електронний ресурс]. - Режим доступу: htpp://www.arcamax.ru/books/spassky01/spassky01.htm
18. Сотникова М. П. Палеографический обзор легенд древнейших русских монет / М. П. Сотникова // Экономика, политика и культура в свете нумизматики. Сборник научных трудов. - Л.: Государственный ордена Ленина Эрмитаж, 1982. - 210 с.
19. Котляр М. Ф. Монети Кшвсьш Рус / М. Ф. Котляр // Всник НБУ. - 1995. - № 4. - С. 57-63.
20. Василик О. Д. Фiнанси Давньоукра'шсьш держави за князювання Ярослава Мудрого / О. Д. Василик, Л. Д. Ла-р'юнова // Фiнанси Украши. - 2002. - № 8. - С. 141-145.
21. Беляков А. С. Древнейшие русские монеты /А. С. Беляков. - Деньги и кредит. - 1988. - № 6. - С. 73-75.
22. Котляр Н. Ф. Северорусские ("черниговские") монетные гривны // Н. Ф. Котляр // Древнейшие государства Восточной Европы. 1994 г. Новое в нумизматике. - М.: "Археографический центр", 1996. - С. 80-142.
23. Котляр М. Ф. Гривня / М. Ф. Котляр // Всник НБУ. - 1996. - № 2. - С. 76-82.
24. Ключевский В. О. Боярская дума Древней Руси / В. О. Ключевский. - М.: Типограф1я А. Иванова (б. Миллера), 1882. - 555 с.
25. Фомин А. В. "Безмонетный период" в Древней Руси /А. В. Фомин //Деньги и кредит. - 1988. - № 12. - С. 73-76.
УДК 331.34
£втушенко Н.М.,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав, грошового об^у i кредиту ДВНЗ " Переяслав-Xмельницький ДПУ iменi Григс^я Сковороди"
С0Ц1АЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В К0НТЕКСТ1 С0Ц1АЛЬН01 П0Л1ТИКИ ДЕРЖАВИ
Стаття присвячена досл1дженню питань щодо сошального захисту в контекст,i соцальноi пол1тики держави, адже го-ловним завданням даноi пол,тики е пщнесення добробуту та сприяння все&чному державному захисту ,нтелектуаль-ного потенц,алу сусп,льства.
Ключовi слова: економ,ка, сошальний захист, соц,альне забезпечення, сошальна пол,тика, сошальна безпека, рi-вень життя населення, п,льговi категорн.
Статья посвящена исследованию вопросов по социальной защите в контексте социальной политики государства, ведь главной задачей этой политики является подъем благосостояния и содействие всестороннему государственному защиты интеллектуального потенциала общества.
Ключевые слова: экономика, социальная защита, социальное обеспечение, социальная политика, социальная безопасность, уровень жизни населения, льготные категории.
The article investigates issues of social protection in the context of social policy, because the main objective of this policy is the rise of the welfare state and promote the full protection of the intellectual potential of society.
Keywords: economy, social protection, social welfare, social policy, social security, standard of living, favorable category.
Актуальнють теми. Удосконалення системи сошального захисту населення повинно базуватись на покращенн фь нансування конкретних заxодiв, передбачених вщповщними державними програмами, яю, в свою чергу, мають сприя-ти розвитку економки та пщнесенню рiвня життя населення, його сошального захисту.
В умовах економiчниx перетворень коршним чином змшеы мехаызми фшансування соШального захисту населення, роль i функцп держави, пщприемств та Ыших суб'еклв.
Ступшь дослщження проблеми. Дослщженням питань соШального захисту населення та його фшансового забезпечення займаються науковщ, серед яких можна виокремити пращ Д. П. Богиы, Н. П. Борецько[, С. А. Вегери, I. Ф. Гнибщенко, В. Г. бременко, Е. М. Лiбановоí, В. О. Мандибури, Б. О. Надточiя, О. Ф. Новiковоí, В. Й Плиси, I. Я. Саханя, М. П. Шаварино[, Ю. О. Шклярського, С. I. Юрiя.
Мета досл1дження. Дослiдити основнi напрямки державноí соцiальноí полiтики.
Виклад основного матер1алу. Сучасна соШальна полiтика держави насамперед передбачае створення належних умов для збтьшення доxодiв населення як виxiдниx джерел забезпечення достатнього рiвня життя та соШального захисту громадян. 3 Шею метою вона Ытегруеться у систему стратеги економiчниx реформ та реалiзyeться узгоджено iз заходами грошово-кредитноí, фiскальноí, економiчноí полiтики, заходами стимулювання економiчного зростання.
Пiд соцiальною пол^икою сyчасноí держави розyмiють сyкyпнiсть соцiально-економiчниx заxодiв держави, пiдпри-емств, оргаызацм, мiсцевиx органiв влади, спрямованих на захист населення вщ безробiття, пщвищення цiн, знецiнен-ня трудових заощаджень. Соцiальна полiтика бyдь-якоí держави передбачае визначення напрямюв розвитку в ydx сферах соцiально-полiтичного життя, що обумовлюють процес розвитку соШального буття i соцiальноí безпеки людини.
Серед основних напрямюв соцiальноí полiтики в УкраУ слiд вiдмiтити такi:
• пщнесення добробуту за рахунок особистого трудового вкладу, пщприемництва та трyдовоí активносп;
• надання вiдповiдноí допомоги щодо безроб^тя, збереження робочих мюць, забезпечення фаxовоí перепiдготов-ки оаб, що втратили роботу;
• створення адресноí допомоги в грошовiй та натуральна формах;
• проведення ^ибо^ пенсiйноí реформи;
• сприяння всебiчномy державному захисту iнтелектyального потенцiалy сусптьства;
• запобiгання комерцiалiзацií, забезпечення стабтьного фiнансyвання i державноí пiдтримки розвитку духовно[ сфери, освiти, науки та культури;
• широка пщтримка амей, материнства та дитинства;
• проведення активноí екологiчноí полiтики.
Соцiальна пол^ика держави спрямовуеться на зростання добробуту наци на основi прискореного розвитку со-цiальноí сфери, активного впливу соШальних факторiв на пiдвищення ефективносл нацiонального виробництва. Вона е важливим аспектом регулювання нацiональноí економки i вiдiграe подвiйнy роль: по-перше, економiчне зростання створюе сприятливi умови для полiпшення життя людей, а по-друге, соШальна полiтика стае факторiв економiчно-го зростання i регулювання економiки.
Якщо проводиться активна соШальна полiтика, то це зумовлюе перетворення ринковоí системи на соШальне рин-
166 Економiчний вiсник ушверситету | Випуск № 17/2
© Евтушенко Н.М., 2011
