Зародження грошових систем в українських землях Текст научной статьи по специальности «История и археология»

УДК 336.7 (477) Доц. 1.Г. Скоморович, канд. екон. наук -

Львiвський НУ M. 1вана Франка

ЗАРОДЖЕННЯ ГРОШОВИХ СИСТЕМ В УКРАШСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

Розглянуто започаткування власного виробництва монет у твденноукрашсь-ких мiстах, становлення грошових систем, зародження валютно-обмiнних операцш в укра!нських землях.

Ключов1 слова: монета, емiсiя грошей, монетна система, грошова система.

Assoc. prof. I. G. Skomorovych - L 'viv NU named after Ivan Franko Origin of monetary system in Ukrainian lands

Formation of own production of coin in the south-Ukrainian cities, organize of monetary systems, origin of exchange operations in Ukrainian lands are reviewing in the article.

Keywords: coin, emission of money, coin system, monetary system.

На VIII-VI ст. до н.е. припадае перюд масово! колошзаци греками уз-бережжя Чорного i Азовського мор1в. Розповсюджуючи сюди сво! сфери впливу, в пошуках сировини (меташв i люу), хлiба, а також рабiв i ринюв збу-ту, приходили в Швшчне Причорномор'я вихiдцi з Греци i Мало! Ази. Пiсля того, як у VII ст. до н.е. на територи Стародавньо! Греци розпочинаеться та масово розповсюджуеться процес карбування монет, воно не могло оминути i мют, заснованих вихщцями з давньогрецьких мiст-полiсiв. Вибiр монетно! системи залежав вiд того, який полю заснував це мюто, а також популярност певних грошових одиниць в Середземномор'!.

Монетне карбування у мютах, розташованих на укра!нських землях Швшчного Причорномор'я, вперше розпочалося в Пантжапе! (сучасне мiсто Керч) у другш чвертi VI ст. до н.е. Дослщники вважають, що найбшьш ймовiр-но першi монети у цьому мют були вiдкарбованi близько 530 р. до н.е., що засв^уе той факт, що Панпкапей одним з перших в Сврош почав емiсiю власних грошей. На грошах з одного боку було зображено голову лева, що по-яснюеться впливом Мшету, та втиснутий квадрат, подшений на чотири мен-ших, на другiй. Вони вироблялися зi срiбла за егiнською монетною системою.

Коло 490 р. до н.е. Пантжапей перейшов на перську монетну систему, а з 480 р. до н.е. почався перюд утворення Боспорсько! держави. Одшею з версш об'еднання е релтйний мотив. Доказом цьому може бути той факт, що якраз в цей час до влади в Пантшапе! прийшли представники династи Архе-анактидiв, як були жерцями найпопуляршшого серед колошс^в культу бога Аполлона Лжаря. Тому з 480 по 438 р. до н.е. в мют спостер^алося пара-лельне храмове та полюне карбування. На монетах, що карбували у храмах Аполлона, мютяться зображення, подiбнi до тих, що були на мюьких, але вони розрiзнялися написами зi згадкою про бога Аполлона чи назвою мюта.

IV ст. до н.е. стало перюдом розквггу для Боспору. Вш проводив жва-ву торпвлю (особливо зерном) з Грецiею, розвивалася металообробка, активно велося будiвництво. Економiчний розквiт держави привiв до започаткування регулярного карбування золотих монет, який розпочався з 380 р. до н.е. i тривав протягом цшого IV ст. до н.е. Золот монети прирiвнювалися до юзи-кiнiв, що були тодi монетою, котра виконувала роль свггових грошей. За од-

шею верЫею така рiвнiсть була встановлена для того, щоб боспорський ста-тер мй вийти на зовнiшнiй ринок. Iншi дослiдники вважають, що це було зроблено в штересах мюцево! торгiвлi, щоб зменшити залежнiсть вщ привiз-них кiзикiнiв. Крiм золотих, в IV ст. до н.е. продовжувалося карбування срiб-них та невелико! кшькосп мiдних монет. Така тенденщя продовжувалася до завоювання Боспорсько! держави Римом.

Римляни втручалися у питання управлшня, намагалися перетворити причорноморську державу в захисний редут перед варварськими племенами, постачальника хлiба та сировини. У боспорському карбуванш це проявлялося в появi на монетах портретiв римських iмператорiв тодi, коли мiсцевi прави-телi позначалися через монограми. Крiм того, з кшця I ст. до н.е. Боспор пов-нiстю перейшов на римську монетну систему. Так, з мад карбувалися аси та його фракцй, а золотi статери вiдповiдали римським ауреусам. За iмператора Нерона, який заборонив Боспору карбування золотих монет, почалася емiсiя нових мщних номiналiв.

У кiнцi свого юнування Боспорське царство ще намагалося вiдродити минулу славу: здiйснювалася емiсiя золотих i срiбних монет, дуже штенсив-но працював монетний двiр. Але загальна криза античного свггу, погiршення якостi монет, внутрiшня боротьба за престол призвели до припинення у 336/337 рр. монетного карбування. Боспор не змй вистояти перед натиском варварських племен i потрапив шд протекторат гушв, як спалювали навко-лишнi городища та поселення. У кшщ IV ст. вш був приеднаний до Вiзан-тшсько! iмперй.

Але не завжди жшеш мiст Укра!нського Причорномор'я тiльки кош-ювали надбання давньогрецьких майстрiв-монетарйв. Ольвiя та Керкинiтида залишили свiй варто у свгговш економiчнiй юторй через випуск грошей нестандартно! форми - ольвшських стрш i дельфшв та керкинiтидських стршо-риб. Ольвiя, що була заснована на зламi VII-VI ст. до н.е. на територй сучас-ного селища Парутино, протягом столтя стала не тшьки типовим грецьким полiсом, але й вагомим виробничим i торговельним центром. Вона швидко поширила сво! впливи на навколишш поселення, в тому чи^ Березань - першу грецьку колонда, засновану в 645/644 р. до н.е.

Найбшьш поширеним на територi! Пiвнiчного Причорномор'я у перь од заснування Ольвi! був культ бога Аполлона Лшаря. Традицй того часу ви-магали на новоосвоених територiях будувати храм божеству i приносити йому дари. Оскшьки атрибутами Аполлона Лiкаря були лук i стрiли, пожер-твування мали вигляд стрiл, якi згодом стали виконувати роль грошових зна-юв. 1х вiдливали з бронзи i вони важили приблизно 5,3 г.

У третш чвертi VI ст. до н.е. в Ольвй став популярним культ Аполлона Дельфшя. Цим пояснюеться факт виникнення нових грошей у формi дельфiнiв. Вони перебували в обiгу паралельно зi стрiлами за сшввщношен-ням 10 до 6. Важили дельфши 3-3,5 г. Обидва види грошей були результатами приватних емiсiй, оскшьки приватними мусять бути пожертвування. Вони залишалися в обйу до кшця IV ст. до н.е.

У першш половит V ст. до н.е. розпочалося економiчне шднесення Ольвй, результатом якого став полюний випуск грошей у виглядi монет.

Близько 480-470 рр. до н.е. вщбулася емiсiя бронзових асiв вагою 54-76 г з зображенням голови Афши Паллади i дельфiна на однш сторонi та колеса -на зворотнш. Цi аси мали прирiвнюватися 12 стрiлам або 20 дельфшам.

З метою припинення функцiонування приватних стрш i дельфiнiв нап-рикшщ V ст. до н.е. влада мюта ухвалила про цiлковиту замшу !х державни-ми монетами. З щею метою випущено ваговi еталони. Дельфiни i стрiли, якi вщповщали цим еталонам, обмiнювалися як грошовi знаки на бронзовi аси.

Початок емiсi! власних грошей у Керкиштид^ яка знаходилася на те-риторй сучасно! Gвпаторi!, датуеться другою половиною V ст. до н.е. Це були, так зваш, стршо-риби - монети специфiчно! форми, одна сторона яких на-гадуе наконечник стрши, а зворотна - рибу. Дослщники вважають, що такi лит монети повиннi були стати е^валентом для ольвiйських мстрiлм i "дель-фiнiвм. У кiнцi V ст. до н.е. на змшу приватним стршо-рибам прийшли дер-жавнi керкиштидсью аси, якi, як i ольвшсью, мiстили згадку про назву мюта.

На вiдмiну вiд Керкинiтиди, де монети перестали виробляти ще у III ст. до н.е., в Ольвй й надалi спостерiгалися масовi випуски золотих, срiбних i мщних монет, що спершу карбувалися як вщ iменi полiсу, так i храмами. Зго-дом храмове карбування припинилося i на початку III ст. до н.е. три номшали мщних монет карбували вiд iменi колегi! Семи - одного з керiвних органiв полiсу, який розпоряджався священною казною.

З початку II ст. до н.е. Ольвiя перебувала шд впливом скiфсько! дер-жави, зберйаючи при цьому певну полггичну незалежнiсть. На початку дру-го! половини II ст. до н.е. тут карбував сво! мiднi монети сюфський цар Ски-лур. Вони мютили зображення самого володаря, грецьких бопв i богинь, скiфських воза та рiзноманiтно! збро!.

У 50-х роках I ст. н.е. в Ольвй паралельно з випуском мюьких мщних монет проводилося карбування золотих статерiв сарматського царя Фарзоя. Саме тодi на монетах з'явилися роки ольвшсько! ери, яка почалася в 46/47 р., та роки правлшня першого архонта. Крiм цього, варто зазначити, що мюью емiсi! вщбувалися завдяки допомоги Риму, про що свщчить зображення на монетах Зевса i римського орла.

Надалi в Ольвй випускалися тiльки мiднi монети. Крiм цього, попу-лярним заходом було надкарбування монет попередшх емiсiй, що здшснюва-лося за згодою Риму. Починаючи з II ст., в мют розташовувався римський гаршзон, що сприяло надходженню сюди римських монет. З чаЫв правлiння Септимiя Севера (193-211 рр.) на ольвшських монетах з'являються портрети iмператорiв та члешв !хнiх сiмей. Саме в цей час Ольвiя ввiйшла до складу римсько! провiнцi! Нижня Мезiя.

Останнi монети Ольвi! карбувалися у на початку III ст. А вже у 30-х роках III ст. Ольвiя була сильно розорена готами i у IV ст. мюто перестало юнувати.

Варто зауважити, що Стародавня Грещя мала вплив не тшьки на емь сш монет, але й на регулювання грошового об^у у Пiвнiчному Причорно-мор'!, адже саме з Еллади походить практика заборони обйу шоземних монет на територй певного полюу. Свщчення про це можна знайти в ольвшському декретi Каноби, що датуеться першою половиною IV ст. до н.е. Його статл

були витесаш на мармурових стелах поряд Ï3 подiбними документами iнших грецьких мют. На територда полiсу можна було ввозити будь-як золотi та cpi6m монети, але вони пiдлягали обов'язковому продажу за ольвiйськi срiбнi та мщш грошi. При цьому курс обмшу встановлювався за угодою. Виняток становили електровi кiзикiни, якi продавалися за 10,5 ольвiйських статерiв.

Операци купiвлi-продажу iноземних валют здiйснювалися на спещ-альному мiсцi, де вщбувалися народнi збори (на каменi в еклеЫастери). Така практика обмiну грошей на агорi походить зi Стародавньо1 Греци. Саме там розмiщувалися мшяйли, якi повиннi були знати вс грошовi знаки, вмiст ме-талу в них та ïx курс в шших полiсах. Ольвiйськi мшяйли, як i ïxm грецькi ко-леги, суворо стежили за правдивютю iноземниx монет. Для припинення об^у фальшивих грошей використовувалися пробiрнi камеш, що давали змогу пе-ревiрити якiсть коштовних металiв, iз яких були зроблеш монети. Порiвню-ючи слiди на каменi, що залишалися вiд еталону мiняйла, та монети, яка пе-ревiрялася, можна було переконатися, правдивий чи фальшивий шоземний або ольвiйський грошовий знак.

Наприкшщ V ст. до н.е. (422-421 рр. до н.е.) на березi Карантинноï бух-ти сучасного Севастополя вихщщ з Гераклеï Понтiйськоï заснували мiстечко, яке назвали Херсонес. Це був типовий грецький полю, житет якого займалися торгiвлею, сiльським господарством та рiзноманiтними ремеслами.

На 390-380 рр. до н.е. до^дники вщносять початок емiсiï грошей в Хер-сонесi. Це були срiбнi та мщш монети, якi мiстили на аверс вiдтворення голови богинi Дiви, зображення яко1' характерне i для наступних випускiв монет, ос-кшьки культ ще1" богинi був дуже великим в Херсонесi i проюнував аж до утвер-дження християнства. У нш поеднувалися риси мюцево1" богинi Тixе та грецько1' Артемщи. Поступово Дiва стала основною мюькою богинею. Першi срiбнi хер-сонеськ монети випускали за перською ваговою системою. Такий висновок дослiдники зробили на основi порiвняння ваги окремих номiналiв.

У 350-330 рр. до н.е. протягом 18 роюв здшснювався випуск мiдниx монет з зображенням квадриги на однш сторонi та воша, що стоггь на коль нах та озброений списом i щитом. Щорiчний випуск цих монет позначався послщовними буквами грецького алфавггу вiд А до £. Дослщники поясню-ють цей факт правлшням в мiстi олiгарxiв, якi так позначали роки свого вла-дарювання, протягом яких демократичнi iнститути не юнували.

З середини IV ст. до н.е., за винятком перюду правлшня олiгарxiв, на херсонеських монетах почали зазначати iмена членiв колеги номофiлакiв (стражiв закону). Вона складалася з трьох чоловiк, якi на чолi з дiойкетом, виносили законодавчi пропозицiï на розгляд народних зборiв. Саме номофь лаки визначали необхщнють випуску нових монет, обсяг 1'хньо1' емiсiï, виби-рали метал, вагову систему, монетнi типи та номшали майбутнього карбування, а також здшснювали контроль за цiлим процесом.

На кшець IV - початок III ст. до н.е. припадае перюд найбшьшого роз-квiту Херсонеса. Поряд з сшьським господарством, в якому переважали виноградарство i виноробство, значно розвивалося будiвництво. Одшею з будь вель в ^rnpi мiста став монетний двiр.

Ще з початку II ст. до н.е. в Швденно-Захщному Криму спостерйало-ся зростання впливу скiфських племен. Вони почали загрожувати Херсонесу. Щоб протидiяти ïm, мiсто було змушене звернутися по допомогу до понтшсь-кого царя Митридата VI Свпатора. Послане ним вiйсько на чолi з Дiофантом вiдвело загрозу вщ Херсонеса, але з 120-110 рр. до н.е. мюто потрапило в по-лiтичну залежнiсть вiд Понтшсь^' держави. Така ситуацiя тривала до смерт Митридата VI Свпатора (63 р. до н.е.), шсля чого контроль над Херсонесом перейшов до Боспорського царства. Втрата незалежност означала припинен-ня автономного карбування монет у Midi та залежнiсть ïхнього випуску вiд економiчноï полiтики шоземних володарiв. Але, варто зазначити, що навггь пiд час понтiйськоï чи боспорсь^' залежностi на херсонеських монетах про-довжують зображати основну мюьку богиню Дiву з ïï атрибутами.

Шсля втрати автономи замiсть колегп номофiлакiв функци вщповь дального за карбування монет виконував один мюький чиновник (можливо, дюйкет). Вiдомi також паралельш випуски мiських та храмових монет. Якщо на монетi мютився напис, що означав назву мюта, мiськоï общини, iм,я мапс-трату, то це свiдчило, що ïï емiсiя проводилася вiд iменi мюта. Якщо ж на монетах була монограма, що означала ïm^ богиш Дiви, то ïхнiй випуск фшансу-вався храмом.

У 46/45 р. до н.е. за розпорядженням римського iмператора Цезаря Херсонес отримав свободу, так звану "першу елевтерш". Ця подiя знайшла вiдображення у вщповщних написах на монетах. Дана свобода означала, що мюто залишалося пiд протекторатом Боспорськоï держави, але збершало право видавати декрети вщ iменi полiсних органiв управлшня, карбувати монети. Вдячнiсть Риму i бажання вiдмежуватися вiд Боспору дае деяким дослщ-никам змогу зробити висновок, що це були першi монети, карбоваш за римською монетною системою.

Римсько-боспорська вiйна середини I ст. н.е. спричинила перехщ мю-та пiд владу Риму, який контролював також випуск грошей. Вагома участь у цш вшш херсонеських вiйськ спричинила сприятливу пол^ику Риму по вщ-ношенню до Херсонеса, що виявилося у карбуванш тут з 47 р. золотих стате-рiв. За вагою вони вщповщали римським ауреусам. Крiм золотих, карбувалися мщт монети. Дослщники вважають, що у 50 р. н.е. Херсонес повшстю перейшов на римську монетну систему.

Останш монети у перюд Античностi випускали в Херсонесi в часи правлшня римського iмператора Галлiена (253-268 рр.). Надалi мiсто втрати-ло статус вшьного. Його основним завданням стало втримування натиску варварських племен, як в цей перiод проявляли особливу актившсть на Кримському пiвостровi. Надшш укрiплення не дозволили гунам зруйнувати Херсонес, який з розвалом Римсь^' iмперiï увiйшов до складу Вiзантiï i став виконувати роль пограничного форпосту, але аж до Х11 ст. в ньому тривали перюдичш випуски монет.

Крiм перелiчених вище mîct, власнi випуски монет проводили Шко-нiй, Нiмфей, Феодосiя та Тира. Таке намагання кожного мюта Украшського Причорномор'я здiйснювати емiсiю власних грошей пояснюеться необхщшс-

тю тдтвердження економiчноl самостiйностi, високого розвитку ремесел та торпвль Монети мiст Швшчного Причорномор'я мiстили зображення мюце-вих, грецьких та римських бопв, !хт атрибути, портрети мiських i римських правителiв, монограми осiб, якi фшансували 1хнш випуск, назви полiсiв та номшали. Вщповщальшсть за 1хню емiсiю несли колективно (номофiлаки, колегiя Семи) або шдивщуально (архонт, цар чи iмператор). Беручи за основу давньогрецью i давньоримськi зразки, монетнi майстри швденноукрашських мiст змогли внести свш вклад у розвиток свiтового грошового господарства та збагатити його власним досвщом.

УДК 061.66 (477) Асист. Н.Б. Турчин - Львiвський НУ M. 1вана Франка

ЕКОНОМ1ЧНА СУТН1СТЬ ТА ФУНКЦ1ОНАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ

БАНК1ВСЬКИХ РЕЙТИНГ1В

Дослщжено суть та значения банювських рейтинпв. Видшено основних корис-тувач1в шформацп банювських рейтинпв та !х фуикцiоиальие значення для кожного зокрема. Виокремлено основш функци банювського рейтингування.

Ключовi слова: рейтинг, баикiвський рейтинг, рейтингова система, рейтингова оцшка.

Assist. N.B. Turchyn - L 'viv NU named after Ivan Franko Economic essence and functional value of the bank ratings

Essence and value of the bank ratings are researched. The basic users of information of the bank ratings are selected and them functional value for each in particular. The basic functions of the bank ratings are selected.

Keywords: rating, bank rating, rating system, rating estimation.

Банювська система - це складний комплекс, утворений множиною са-мостшних економiчних шдсистем - банюв, яю функцюнують i розвиваються вщповщно до загальноекономiчного та соцiально-полiтичного становища держави. Вона характеризуеться багатьма показниками, яю дають фахiвцям змогу всебiчно проаналiзувати !! роботу i надiйнiсть.

Для прийняття економiчно обгрунтованих рiшень щодо здiйснення ак-тивних операцiй iз банками, тобто рiшення котрi вщповщають обраному спiввiдношенню прибутковостi i ризику, суб'екти господарсько! дiяльностi, приватнi особи i самi банки потребують об'ективно! шформацп фiнансового стану сво!х банкiв-партнерiв. Для задоволення саме ще! потреби i слугують публiчнi рейтинги, що надають банкам рейтинговi агенци. Таю рейтинги дають можливють будь-якому користувачу рейтингу здшснювати порiвняльну оцшку рiзноманiтних банкiв без проведення детального аналiзу !хнього фь нансового стану.

Проблематикою дослщження банювських рейтингiв займалися як вгг-чизнянi, так i зарубiжнi вченi, зокрема: В. Галасюк, В. Гриценко, О. Дубiлет, А. Незнамова, С. Ширинська, З. Щибиволок, В. Ляшенко, А. Шеремета та шшь

Метою статтi е дослщження сутност банкiвських рейтингiв та !х фун-кцiональне призначення. Для досягнення зазначено! мети визначено такi ос-