CC BY
15
УДК 338.48:005.33(477.7+495) http://doi.org/10.5281/zenodo.3448145
ВАЖИНСЬКИЙ Ф.А., КОЛОД1ЙЧУК А.В.
Антикографiчний туризм на ^вдш Украши: стан, передумови й специфiка
Предметом домдження е питання подальшого розвитку антикограф'нного туризму на укра-¡нському Пiвднi.
Метою до^дження е з'ясування стану, передумов та специф'1ки антикограф'чного туризму на Пвды Украни.
Методи досл'1дження. У прац використан'1 д^алектичний метод наукового пзнання, метод ана-лiзу i синтезу, пор'1вняльний метод, метод узагальнення даних.
Результат роботи. У статт'1 визначено проблеми розвитку антикограф'нного туризму на п'1в-дн нашо1 держави, розглянуто передумови його виникнення в ретроспектив'1 й окреслен нин'1шня специфка i особливост'1 подальшого розвитку в перспектив'1. Детально розглянута i описана ту-ристична нфраструктура даного виду туризму. Доведена необхщысть розвитку сторичного дай-вiнl—туризму у цьому репош на приклад заруб 'жного досв'щу.
Висновки. Результатами проведеного досл'щження стали наступн висновки: сторико—архео-лопчш пам'ятки древньогрецьких колонй на Пiвднi Украни залишаються серцевиною втчизня-но1 краезнавчоi туристичноi '¡ндустрИ, а ¡х збереження — це обов'язок держави. До них на територИ Украни в'щносяться остр'в—комплекс Березань, Ольв'я, Тра, Херсонес Таврйський, Панлкапей, Н'1мфей, Кiммерiк, Калос—Л'мен. Грецький та 'зральський досв'щ доводять необхщысть розвитку сторичного дайвнг—туризму у репоы.
Ключов-! слова: туризм, антикограф'мний туризм, грецьк полси, коло^за^я, рекреа^я, сто-ричний дайвнг—туризм, артефакти, запов'щник.
ВАЖИНСКИЙ Ф.А., КОЛОДИЙЧУК А.В.
Антикографический туризм на Юге Украины: состояние, предпосылки и специфика
Предметом исследования является вопрос дальнейшего развития антикографического туризма на украинском Юге.
Целью исследования является выяснение состояния, предпосылок и специфики антикогра-фического туризма на Юге Украины.
Методы исследования. В работе использованы диалектический метод научного познания, метод анализа и синтеза, сравнительный метод, метод обобщения данных.
Результаты работы. В статье определены проблемы развития антикографического туризма на Юге нашего государства, рассмотрены предпосылки его возникновения в ретроспективе и очерчены нынешняя специфика и особенности дальнейшего развития в перспективе. Подробно рассмотрена и описана туристическая инфраструктура данного вида туризма. Доказана необходимость развития исторического дайвинг—туризма в регионе на примере зарубежного опыта.
Выводы. Результатами проведенного исследования стали следующие выводы: историко— археологические памятники древнегреческих колоний на Юге Украины остаются сердцевиной отечественной краеведческой туристической индустрии, а их сохранение — это обязанность государства. К ним на территории Украины относятся остров—комплекс Березань, Ольвия, Тира, Херсонес Таврический, Пантикапей, Нимфей, Киммерик, Калос—Лимен. Греческий и израильский опыт доказывают необходимость развития исторического дайвинг—туризма в регионе.
Ключевые слова: туризм, антикографический туризм, греческие полисы, колонизация, рекреация, исторический дайвинг—туризм, артефакты, заповедник.
© ВАЖИНСЬКИЙ ФА, КОЛОД1ЙЧУК А.В., формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (218-219)/2019 81 2019
VAZHYNSKYY F.A., KOLODIYCHUK A.V.
Anticographic tourism in the South of Ukraine: state, preconditions and specifics
The subject of the study is the issue of the further development of anticographic tourism in the Ukrainian South.
The purpose of the study is to find out the condition, preconditions and specifics of anticographic tourism in the South of Ukraine.
Research methods. In the work used dialectic method of scientific knowledge, the method of analysis and synthesis, comparative method, method of data aggregation.
Results of work. The paper defines the problems of development of anticographic tourism in the south of our state, the preconditions for its occurrence in the retrospective are considered and the current specificity and features of further development in the future are outlined. The tourist infrastructure of this type of tourism is considered and described in detail. The necessity of development of historical diving-tourism in this region is proved on the example of foreign experience.
Conclusions. The results of the conducted study resulted in the following conclusions: Historical and archaeological sites of the ancient Greek colonies in the south of Ukraine remain the core of the local lore tourism industry, and their preservation is a duty of the state. They in Ukraine include the island complex Berezan, Olbia, Thira, Chersonesos Taurida, Pantikapai, Nymphi, Kimmerik, Kalos-Limen. Greek and Israeli experience proves the need to develop historical diving tourism in the region.
Keywords: tourism, anticographic tourism, Greek polises, colonization, recreation, historical diving-tourism, artefacts, reserve.
Постановка проблеми. Древньогрецька коло-ызацт niBHÍ4Horo Причорномор'я у 7-6 столпгях до нашоТ ери привела до виникнення мют-дер-жав, як проюнували аж до юнця епохи Стародав-нього св^у (тобто п'ятого столпгя нашоТ ери). До-вга iсторiя цих полов нараховуе 12 стол^ь. Вони юнували як самос^йы вiйськово-полiтичнi утво-рення, так i в складi РимськоТ iмперiТ та тимчасово залежного вщ неТ Боспорського царства, що бу-ло розташоване на Керченському та Тамансько-му твостровах. Якщо говорити про сучаснють, то Тхн руТ'ни стали центрами притягання античного туризму. Можна видтити чотири райони античного туризму на Пвды УкраТни (з урахуванням тимчасово окупованих територ^ Криму та Севастополя): район ^ра (м. Бтгород-Днютровський), район Березань-Ольвiя, район Херсонес-Керкг нтда, район Боспору (Панткапей).
Анал'1з останшх досл'!джень та публiка-цш. В план економки i туризму антикографг ц в лiтературi уваги придтено небагато, про-те дослщжень у сферi юторп i краезнавства тут е вдосталь: це прац А. Доватура, Д. Каллютова, C. Кржицького, В. Смолiя, I. Шишова та Ы. Окре-мi аспекти географм туризму й туристичного краезнавства з вщомих «античних» мiсць затронули
у своТх працях С. Кузик, В. Петраывський, М. Ру-тинський та iH. Проте цiлicно ця проблематика не дос^джувалася, тому обрана наукова проблема е актуальною i потрiбною.
Мета crarri - з'ясувати стан, передумови й специфку антикографiчного туризму на Пвды УкраТни.
Виклад основного Marepiany. Розгляне-мо спочатку незаселений, але зате привабливий в туристичному планi лиманний острiв Березань (Очакiвський район на МиколаТ'вщиы). Грецька назва Березанi - Борисфенща. До острова ту-ристи можуть дiстатися водним шляхом (який об-слуговують катери), вiд розташованого на Ышо-му боцi села Рибаювка. Площа острова становить майже 24 га. Туристична пам'ятка античних ча^в нин входить до складу академiчного заповщни-ка «Ольвiя», куди входить також всесв^ньовщо-ма Ольвiя. Березанське поселення пiсля розми-ву Таганрозького поселення залишилось единим в район пiвнiчного узбережжя Чорного моря, що залишилось вщ раннього перюду древньогрець-коТ колоызацм. Саме в цьому його туристична i науково-культурна цiннiсть. Проте, об'ект до не-давнього часу державою належно не охороняв-ся i зазнавав перюдичних руйнувань в результатi
дiй вaндaлiв, а також зacмiчeння. Природна осо-бливють об'екта в тому, що це лише один з двох материкових островiв (як острiв Зммний) у всьому регюы. Давньогрецьке поселення було створено ще у 7 ст. до н.е., коли острiв ще був пiвостровом, який пiзнiшe частково затопило морем, в результат чого вЫ став, власне, островом. З культур-но-aрхeологiчних знaхiдок, що були в Борисфенг дi, можна назвати святилище Афродiти (+ храм) та святилище Ахтла Понтараха.
Бтьше вiдомим для туристiв юторико-археоло-пчним зaповiдником е Ольвiя, залишки якоТ роз-тaшовaнi на Бузькому лиман (рiчковa дельта Пв-денного Бугу та Дыпра) на територм площею у 50 га. Туристичнiй привабливост пам'ятки спри-яе близькiсть розташування до обласного центру - мюта Миколаева. В комплекс входять подв^-нi ворота Ольвм, типiчнa грецька агора, священ-нi Зaхiдний та Схщний теменоси (руТни храму Зевса, храму Аполлона ДельфУя), ольв^сью лaзнi, iподром, некрополь (цвинтар), майстеры, судовий дeкaстeрiй, дрeвнi житловi примщення та театр. Важливою пам'яткою був збудований в Ольвм палац царя скiфiв Скiлa, а також залишки римськоТ гарызонноТ цитaдeлi на ольв^ських примiських пагорбах в район балки Заяча. Цiкaвинкою для ту-ристiв являються бронзовi ольвiйськi монети, зро-блeнi у виглядi дельфЫчиюв. В обiгу ходили ще оды ункальы мiсцeвi грошовi одиницi - «рибки». Оль-вiя зникла з юторичноТ арени на початку 4 вку н.е. в рeзультaтi нападу гунських племен, як прийшли з Азм, в епоху Великого переселення нaродiв.
Ще один об'ект античного туризму на Пвды УкраТни, розташований на нeокуповaнiй ТТ територм - це грецька колонiя ^ра, яка була розта-шована у гирлi рiки Днiстeр. 1сторична пам'ятка збереглася погано, осктьки була забудована се-рeдньовiчним мiстом Аккерман на фундаментах споруд фактичного, а частково - залита водами Днютровського лиману в результат повеней. Тому збереглося лише 10-12 га територм древ-ньогрецького мюта. Безумовно головною спору-дою залишилась римська цитадель площею май-же 3 га зi стiнaми i вежами, а також двоколонним портиком. У римському форт проходили службу вексиляцм (пщроздти) першого iтaлiйського легг ону та 11-го римського легюну Клaвдiя. Збер^-ся частково також й трський некрополь, а також залишки житлових споруд. По сул, Тiрa на Днг стрi була головним римським военним об'ектом в
рeгiонi (обороны лУ в три ряди), а такою базою Мез^ськоТ ескадри римського в^ськового флоту (вiдомих ще з ча^в першого iмпeрaторa Октaвia-на Августа маневрених лiбурн). Оборонний пункт римських в^ськ чaсiв Траяна знаходився ще й на територм села Орловка (Одещина).
Херсонес Тавр^ський знаходиться на околицях сучасного Севастополя Мж Пюочною i Каран-тинною бухтами) i займае площу у 33 гектари. У червы 2013 року об'ект ув^шов до перелку свг товоТ спадщини ЮНЕСКО. Колонiя була заснова-на у 5 ст. до н.е. i через вигщне гeогрaфiчнe розташування на Кримському пiвостровi змушена була вiдстоювaти свою позицм у военних дiях, в основному з сюфськими племенами. Робити самостй-но це було непросто, тому жт^ Херсонеса просили допомоги у понлйських правш^в, а згодом - у РимськоТ iмпeрiТ'; така допомога була надана, а воены експедицм на ывыч сягали ниышньоТ Хер-сонськоТ област i Керченського пiвостровa (походи Дюфанта, придушення повстання Савмака у 2 ст. до н.е., походи Плавта Стьвана у 1 ст. н.е.). Як i Тiрa, Херсонес був римською военною сухопутною базою (де стояли вексиляцм трьох римських легюыв), а також в^ськово-морською базою Риму. УкраТнська держава довгий час планувала створити Херсонеський археолопчний парк (на зразок юнуючих тривалий час грецьких, ^ал^-ських, юпанських), проте подГТ 2014 року в Кри-му завадили цим планам рeaлiзувaтися. В зaхiднiй частин Криму залишились руТни давньогрецького полюу Кeркiнiтiдa, в межах мiстa 6впaторiя. Воно iснувaло з 6 по 2 столптя до нашоТ ери як окре-ме державне утворення, поки не було захоплене i зруйноване скiфaми, а його тери^я увiйшлa до складу степовоТ Сюфм.
Столичним мiстом (а не мютом-державою, як розглянутi вище приклади) БоспорськоТ держави був Пaнтiкaпeй, який розкинувся на 100 гeктaрiв i знаходиться, на вщмЫу вiд Фанагорм, на укра-Тнському бeрeзi КерченськоТ протоки. Цей ме-трополiйний центр древых чaсiв тяжiв до вщомоТ гори М^ридат (висота понад 90 м) в район сучасного мюта Керч. Тутешых туристiв приваблюе мiфiчнe походження мiстa, до якого приклали руки знaмeнитi аргонавти. ^м того, Пaнтiкaпeй називають бaтькiвщиною древньогрецького героя Геракла. В комплекс ключових споруд мюта входили: древый акрополь + храм Аполлона та храм Д^мени на горi М^ридат, портова аго-
pa, пaлaци боcпоpcькиx цapiв (пaлaц ^apTOU-дiв), xpaм Афpодiти-Дiонica, зaлишки оборонно! cтiни мicтa, eлiтний нeкpополь. Оcобливicтю мю-тa е xapaктep його yкpiплeнь, який знaчно пepe-вepшy8 гpeцькi АфЫи. Ha пiвднi мicтa пpимикa8 до лaнцюгa cотнi пaгоpбiв, що iмeнyeтьcя кpaeз-нaвцями як Юз-Обa. Сaмe тут знaxодятьcя eлi-тapнi ^ф^ю поxовaння. Цiкaвою для тypиcтiв е т^шня дpeвня нyмiзмaтикa - цЫы пaнтикa-пeйcькi золотi монeти-cтaтepи. Зacновaнe гpe-кaми мicто Фeодоciя y 6 ст. до Ke. збepeгло cвою дpeвньоicтоpичнy нaзвy (точнiшe повepнyлоcь до нeï y 1B04 роф). Ha околицяx cxiднокpимcького Eльтiгeнa pозтaшyвaлacя щe однa гpeцькa ко-лоыя - мicто Hiмфeй. В ньому е cвятилищe Дe-мeтpи, «aлeя cклeпiв», peлiгiйний тeмeноc. Мicто вxодило до плeяди боcпоpcькиx полiciв i cлaви-лоcя cвоeю гaвaнню, про нього згaдyвaв щe знa-мeнитий aвтоp тpaгeдiй Ecxiл. Площa мicтa cя-гa8 лишe 9 Ta, a caмe мicто знaxодитьcя лишe нa вiдcтaнi 17 км вщ Пaнтiкaпeю в paйонi Кepчi. До peчi, воно 6уло зaвойовaно y 4 ст. до нaшоï epи боcпоpcьким пpaвитeлeм Сaтиpом I i включeно тaким чином до cклaдy Боcпоpcького цapcтвa. В paйонi гори опук, зa пiвcотнi кiломeтpiв до Kep-чi нa пiвдeнний зaxiд, pозтaшовyeтьcя дpeвнiй гpeцький Kiммepiк. Знaмeнитe цe мicто як обо-ронний форпост Бо^ор^го! дepжaви вiд нaбi-гiв cкiфiв (циклопiчнi cтiни товщиною бiля 3 мe-тpiв). Воно розгорнуло^ нa 5 гeктapiв. Якщо Рим цe мicто нa ^ми пaгоpбax, то Kiммepiк - мюто нa тpьоx пaгоpбax. Для тypиcтiв воно цiкaвe нe лишe фоpтифiкaцieю, aлe й цiнною кepaмiкою (пiдвaл з пифоcaми - гpeцького поcyдy вeликиx pозмipiв).
Пpотe нe зaвжди дepжaвнi влacтi були бaйдyжi у д^ розвитку aнтичного туризму i збepeжeння ic-торичноТ aнтичноï cпaдщини. Цe нaглядно можнa побaчити нa пpиклaдi icтоpичного paйонy дaвньо-гpeцького мicтa Kaлоc Лiмeн (Тapxaнкyтcький тв-оcтpiв в зaxiднiй чacтинi Криму). Щe у 19B7 pоцi тут був cтвоpeний мyзeй, a в 1997 роц - зaповiдник. 1сторичний доcвiд мicтa покaзy8, що чepeз ypaзли-вe гeогpaфiчнe pозтaшyвaння - в глибин ^ф^ко! тepитоpiï, мюто нe могло pозвивaтиcя мирно i по-вноцiнно, нeзвaжaючи нa тюы зв'язки з Xepcонe-cом Тaвpiйcьким. Сaмe мicто було нeвeликим зa pозмipaми i pозкинyлоcя вcього нa чотири re^a-ри. Оcобливicтю мicтa були двi гaвaнi, нaявнi в його pозпоpяджeннi. Чepeз цe мicто одepжaло нaзвy «Пpeкpacнa гaвaнь». Сьогоднi воно знaxодитьcя
в мeжax cyчacного мicтa Чоpномоpcькe (Ак-Me-чeть). У мicтi був 16-мeтpовий мaяк, нa якому був вiйcьковий зaгiн, озброений кaтaпyльтaми, a тaкож оборонний мур з чотирикутними вeжaми. ^ вдa-лоcя вcтaновити зa apxeологiчними pозкопкaми. Поceлeнцi у гpeцькиx колонiяx зacнyвaли дeкiлькa cвятилищ мiжполicного пpизнaчeння [2]: Афpодiти Апaтypи - поблизу Фaнaгоpiï; cвятилищe iз cтaтy-ею Пapтeноc - нa миci Пapтeнiй; кaбipiв, Афродг ти, Дeмeтpи - у Hiмфeï; Дeмeтpи - нa Гiполa8вомy миci (в мicцi злиття Днiпpa тa Пiвдeнного Бугу); гай Гeкaти - нa Kiнбypнcькомy твостров^ Аxiллiв дром - нa Тeндpiвcькiй коci; cвятилищe Аxiллa нa оcтpовi Лeвкa (оcтpiв Змй'ний).
Пiдводнi apxeологи знaйшли у бepeгiв rpe^ï зaлишки дpeвнього мicтa нa мicцi стоянки фло^в пpотибоpчиx cтоpiн у морздю битвi при Сaлaмiнi, що вiдбyлacя в eпоxy гpeко-пepcькиx вiйн, у 4B0 р. до Ke. Точнiшe - цe оcтpiв Сaлaмiн, що знaxо-дитьcя у зaтоцi Сapонiкоc в Eгeйcькомy моpi, нe-подaлiк вiд cтоличного мicтa Афiни. Про ц мю-ця пиcaв щe Ecxiл у дооШ тpaгeдiï «Агaмeмнон» (вийшлa в 45B р. до Ke.). Kpiм того, Сaлaмiн - цe щe оcтpiв гомepiвcького гароя Аякca. Знaйдeнa cтaтyя богa Гepмeca, a тaкож зaлишки 15^e-трово! cпоpyди, можливо aдмiнicтpaтивноï бyдiвлi чaciв дaвнини. He виключeно, що знaйдeнi цiннi apтeфaкти пpоcто випaли з вiйcьковиx коpaблiв чaciв caлaмiнcькоï битви. Головною пpоблeмою тут е вaжкодоcтyпнicть apтeфaктiв, якi лeжaть нa морскому днi. Для вчeниx головнe cпiвcтa-вити пиcьмовi icтоpичнi джepeлa ^pa^ ^родо-тa) зi знaйдeними пaм'яткaми минyлиx eпоx, щоб вiдтвоpити пepeбiг тодiшнix подiй у пpaвильно-му порядку. Туризму зaвaжae тe, що оcтpiв пepe-твоpeний чacтково у в^ьковий об'ект, оcкiльки вiн yœe в нaшi чacи cтaв бaзою гpeцькиx вiйcько-во-моpcькиx cил. Сприяе туризму клiмaт оcтpо-вa, дe е pощi фicтaшковиx дepeв, дyжe pозвинyтe caдiвництво. Зaгaлом, нa пpибepeжниx тepито-piяx (Аттикa, Пeлопоннec) добpe розвинутий туризм, пpотe юторичний дaйвiнг зaлишa8 бaжaти кpaщого. Щe один гpeцький цeнтp icтоpично-го дaйвiнг-тypизмy - Амбpaкiйcькa (iншa нa-звa - Аpтcькa) зaтокa. Тут йдeтьcя про битву нa ми^ Акцiй у вepecнi 31 року до Ke. Тaкож Амб-pa^^ra мicцинa пpивaблюe тypиcтiв cво8ю фayною - моpcькими чepeпaxaми [6], дeльфiнa-ми, eнотaми. Пpовiдний у cвiтi цeнтp icтоpично-го дaйвiнг-тypизмy - ^parn^ Зa кiлькicтю дpeв-
нiх пам'яток вЫ сильно поступаеться Грецм, однак Ыфраструктура тут значно краще пiдготовлена. У 1984 роц бiля берегiв 1зраТлю, пiд водою, був знайдений Атл^-Ям (7000 р. до н.е.). Коректнг ше кажучи - це неолiтичне село бiля берегiв 1з-раТлю, значно старiше за 8гипетськi трамщи Хеопса i Джосера (3 тисячол^я до новоТ ери).
Висновки
Отже, iсторико-археологiчнi пам'ятки древньо-грецьких колоый на Пiвднi УкраТни залишаються серцевиною вп"чизняно'Т краезнавчо'Т туристичноТ Ы-дустрм, а Тх збереження - це обов'язок держави. До них на територм УкраТни вщносяться острiв-комп-лекс Березань, Ольвiя, Тiра, Херсонес Тавр^ський, Пантiкапей, Нiмфей, Кiммерiк, Калос-^мен. Грець-кий та iзраТльський досвщ доводять необхiднiсть розвитку iсторичного дайвЫг-туризму у регiонi.
Список використаних джерел
1. Доватур А. И., Каллистов Д. П., Шишова И. А. Народы нашей страны в «Истории» Геродота. Тексты, перевод, комментарий. М., 1982. 456 с.
2. Кржицький С. Д. Античн держави Пвычно-го Причорномор'я // Eнциклопедiя юторп УкраТни: Т. 1: А-В / редкол.: В. А. Смолiй (голова) та i н.; 1нсти-тут юторп УкраТни НАН УкраТни. К.: Наукова думка, 2003. 688 с. Режим доступу: http://www.histony.ong. ua/?termin=Antychni_derzhavy.
3. Кузик С. П. Географiя туризму: навч. поаб. К.: Знання, 2011. 271 с.
4. Лггопис руський / пер. з давньорус. Л. £. Махнов-ця; вiдп. ред. О. В. Мишанич. К.: Днiпро, 1989. XVI+591 с.
5. Петраывський В. Л., Рутинський М. Й. Туристич-не краезнавство: навч. посiб. К.: Знання, 2006. 575 с.
6. APXEЛQN XuAAoyoq riaxqv npoaxaaia Tr|Q OaAaaaiaq XeAwvag Website. 2019, Jun 22. Retrieved from www.anchelon.gn.
References
1. Dovatun, A. I., Kallistov, D. P., Shishova, I. A. (1982). Nanody nashey stnany v «Istonii» Genodota. Teksty, penevod, kommentaniy [Peoples of oun countny in the «Histony» of Henodotus. Texts, tnanslation, comment]. Moscow. [in Russian].
2. Knzhytskyy, S. D. (2003). Antychni denzhavy Pivnichnoho Pnychonnomon»ya [Ancient states of the Northern Black Sea negion]. In V. A. Smoliy (Ed.), Entsyklopediya istoniyi Uknayiny [Encyclopedia of the histony of Uknaine]: Vol. 1: A-V. Institute of Histony of Uknaine
of the National Academy of Sciences of Uknaine. Kyiv: Naukova dumka. Retnieved fnom http://www.histony.ong. ua/?tenmin=Antychni_denzhavy. [in Uknainian].
3. Kuzyk, S. P. (2011). Heohnafiya tunyzmu [Geognaphy of tounism]: Manual. Kyiv: Knowledge. [in Uknainian].
4. Myshanych, O. V. (Ed.) (1989). Litopys nus'kyy [Chnonicle of Rus]. Tnanslated fnom language of Ancient Rus. Kyiv: Dnipno. [in Uknainian].
5. Petnanivskyy, V. L., & Rutynskyy, M. Y. (2006). Tunystychne knayeznavstvo [Tounist local studies]: Manual. Kyiv: Knowledge. [in Uknainian].
6. APXEЛQN XuAAoyoq riaxqv npoaxaaia Tr|Q QaAaaaiaq XeAwvaq [ARCHELON Association fon the Pnotection of the Sea Tuntle]: Website (2019, Jun 22). Retnieved fnom www.anchelon.gn. [in Gneek].
Даш про автора
Важинський Фед^р Анатол'йович,
к.е.н., старший науковий ствробтик, ДУ 1нсти-тут репональних до^джень iм. М.1. Долшнього НАН УкраТни e-mail:Kaf-et@uzhnu.edu.ua Колод^йчук Анатолй Володимирович, к.е.н., доцент, Ужгородський торговельно-еконо-мiчний Ыститут КиТвського нацюнального торговель-но-економiчного уыверситету e-mail: info@utei-knteu.ong.ua
Данные об авторе Важинский Федор Анатольевич,
к.э.н., старший научный сотрудник, ГУ Институт региональных исследований им. М.И. Долишнего НАН Украины e-mail:Kaf-et@uzhnu.edu.ua Колодийчук Анатолий Владимирович, к.э.н., доцент, Ужгородский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета e-mail: info@utei-knteu.ong.ua
Data about author Fedir Vazhynskyy,
Ph.D., Senion Reseanchen, SI «Institute of Regional Reseanch n.a. M. I. Dolishniy of the NAS of Uknaine» e-mail:Kaf-et@uzhnu.edu.ua Anatoly Kolodiychuk,
PhD, Associate Pnofesson of Uzhgonod Tnade and Economic Institute of the Kyiv National Tnade and Economic Univensity e-mail: info@utei-knteu.ong.ua
