CC BY
21
2. Дорошенко I.B. Причини й насл1дки кризи еврозони:уроки для Украти / I.B. Дорошенко // Фнанси Украти. -2010. - №12, с. 58-68.
3. Носова О. Про фундаментальн1 причини ф1нансових криз та життездатнсть ф1нансових ринюв сучаснй форм1 / О. Носова // Економ1ка Украти. - 2011.- №4, с.45-55
4. Буковинський С.А. Ф1нансова криза в Укра/н1: вплив на розвиток економ1ки та деяк заходи з досягнення ф1нансо-во/ стаб'ш'заци / С.А. Буковинський // Фнанси Украти. - 2010. - №11, с. 10-30
5. Економ1чна криза в Укра/н1: вим1ри, ризики, перспективи [Електронний ресурс] - режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/vidannya/Ekon.kriza.pdf.
6. Шинкарук Л. Макроеконом1чн1 передумови та перевг економ1чно'1 кризи в Укра/н / Л.В. Шинкарук // Економ1чна теоря. - 2010. - № 2. - с. 61-69.
7. Буковинський С.А. Шляхи подолання ф1нансово'1 кризи в Укра/н1 / С.А. Буковинський, T.G. Унковська, О.Л. Яременко // Економ1чна теор1я. -2009. - № 2. - с.47-60.
УДК 316.61
Шимченко Л.А.,
к.ф.н., доцент кафедри еконсиулчно!' Teopii та методологи наукових дооглджень ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iмeнi Гpигopiя Сковороди"
ПРОБЛЕМИ ЕК0Н0М1ЧН01 С0Ц1АЛ13АЦ11 ОСОБИ В ТРАНСФ0РМАЦ1ЙН0МУ СУСП1ЛЬСТВ1
В статт1 розкриваються проблеми економ1чно1 сошал1зацн особистост як процесу формування суб'екта економ1чно1 дяльност в нових трансформашйних умовах.
Ключовi слова: соц1ал1зац1я, економ1чна соц1ал1зац1я, економ1чн1 ц1нност1, економ1чн1 ¡дентиф1кашйн процеси, влас-мсть, грош1, економ1ка знань.
В статье раскрываются проблемы экономической социализации личности как процессу формирования субъекта экономической деятельности в новых трансформационных условиях.
Ключевые слова: социализация, экономическая социализация, экономические ценности, экономические идентификационные процессы, собственность, деньги, экономика знаний.
In the article the problems of economic socialization of personality open up as a process of forming of subject of economic activity in new transformation terms.
Keywords: socialization, economic socialization, economic values, economic identification processes, own, money, economy of knowledge's.
Актуальнють теми: "Вступаючи у пoстeкoнoмiчну епоху, людство небаченою ранше Mipdo випробовуе себе нез-вщаним" - таю слова вщомого вченого В. 1ноземцева сьогоды, як нколи, е актуальними i пщтвердженими фактом свь товоТ фшансовоТ кризи, що розгортаеться i, поки що великим негативом вщображаеться на нацюнальних економках, на розвитку окремих галузей, особливо банювсьюй, на добробул житeлiв планети Земля[1]. Масштаби змЫ, що охо-пили глoбалiзoваний св^, зачепили ва регюнальы piвнi, кожну окрему державу, не вкладаються у звичы теоретичы схеми, яю дотепер пояснювали сощальы, eкoнoмiчнi, пoлiтичнi, культуpнi процеси. Öi процеси здебтьшого ^рунтува-лися на детермЫютських та лiнiйнo-пpoгpeсистських iдeях. Ti вщповщ на цивiлiзацiйнi виклики, якi демонструють кра-Тни, народи можна вважати неоднозначними, непередбачуваними i визначити безальтернативну тенденцю Тх розвитку, тим бтьше едину парадигму дoслiджeння, абсолютно неможливо.
Намагаючись осмислити öi процеси й вщнайти певний мeханiзм забезпечення стабтьносл, пoступальнoстi, нeoбхiдним стае поеднання зусиль тeopeтикiв i пpактикiв в напрямку вщнайдення унiвepсальнoТ формули, за якою можна було б охарактеризувати сучасы процеси, виокремити тенденцп розвитку, визначити роль людини в цих про-цесах та запропонувати шляхи найменш руйывного виходу iз кризового стану. В велиюй мipi в теоретичному плаы таке завдання покладаеться на eкoнoмiчну тeopiю як науку, що вивчае життeдiяльнiсть людського сусптьства: ту сферу, яка найтюнше пов'язана зi створенням та використанням матepiальних умов добробуту людей; сферу, де люди-на е основним учасником господарськоТ дiяльнoстi, а також людини як складовоТ багатства [2].
Метою даноТ статт1 постае: привернути увагу до виршення сучасноТ найгостршоТ проблеми - людськоТ житте-дiяльнoстi, що створюе саму людину як особистють, людину як елемент багатства. Вщповщно завданням е: пpoслiд-кувати процес становлення eкoнoмiчнoТ сoцiалiзацiТ особи; визначити роль особистосл у процеа формування знанне-вого суспiльства, пpoаналiзувати стан перетворень людського пoтeнцiалу в якюний для УкраТни людський каттал через призму удосконалення методики викладання eкoнoмiчнoТ тeopiТ.
06'ектом дослщження е суспiльнi процеси в умовах украТнського тpансфopмацiйнoгo eкoнoмiчнoгo розвитку. Предметом дослдаення стае eкoнoмiчна сoцiалiзацiя особи як складова людського катталу.
Виклад основного матер1алу.1снуе вiдoмий вислiв Юплшга: "eкoнoмiчна тeopiя - це eкoнoмiчна тeopiя, а реальна украТнська економка - це реальна украТнська економка i вони нiкoли не змдуться". 1з цieю думкою не хоттося б по-годжуватись. В недалекому майбутньому хоттося б почути про УкраТну i ТТ здобутки вислови, пoдiбнi до слiв амери-канського вченого-економюта Майлза Р. Уоллсона вщносно японського "eкoнoмiчнoгo дива": "Як же треба було при-низити цю краТну, щоб вона так пщнеслася". УкраТнське приниження е внутpiшньoгo походження, тому й вихщ пoтpiб-но шукати лише украТнцям i лише в УкраТы через oсвiту як галузь, що здатна за рахунок формули: людина як особи-
154 Екoнoмiчний вюник унiвepситeту | Випуск № 17/2
© Шимченко Л.А., 2011
cтicть (coцiaлiзoвaнa ocoбa щo пpaгнe зaвдяки cвoбoдi дiй caмopeaлiзyвaтиcя) + знaння, cфopмyвaти влacниx фaxiв-цiв, якi 6удуть здaтнi зaбeзпeчити мoжливicть "eкoнoмiчнoгo дивa".
Для пщготовки тaкиx фaxiвцiв нeoбxiдним е Ïx фopмyвaння нa ocнoвi глибoкoгo вивчeння eкoнoмiчниx диcциплiн, бaзoю якиx е eкoнoмiчнa тeopiя з ÏÏ кoнкpeтнo-cиcтeмним змicтoм i яcкpaвo виpaжeнoю пpaктичнoю фyнкцieю пo зa-бeзпeчeнню poзyмiння cycпiльcтвa в якoмy живeмo. Пepмaнeнтний poзвитoк eкoнoмiчнoÏ тeopiÏ - цe, пepш зa вce, нa-пpyжeний i динaмiчний пoшyк oб'eктивниx зaкoнoмipнocтeй eвoлюцiÏ cycпiльнo-eкoнoмiчнoÏ мaтepiÏ тa визнaчeння шляxiв i мeтoдiв пpиклaднoгo викopиcтaння cфopмyльoвaниx зaкoнiв i пpинципiв нa кopиcть пpoгpecy тa зaбeзпeчeн-ня cтaлoгo зpocтaння бaгaтcтвa кpaÏни [3].
Cyчacний пpoгpec, нa який пoвиннa нaцiлювaти eкoнoмiчнa тeopiя, пepeдбaчae зaбeзпeчeння випepeджyвaльнoгo poзвиткy, cyть якoгo пoлягae в тoмy, щoб вийти впepeд нe нaздoгaняючи. Зpoбити цe мoжливo лишe зaвдяки вiднaй-дeнню ™x cфep зaйнятocтi, якi в мaйбyтньoмy мoжyть cтaти визнaчaльними. Зaбeзпeчити ocтaнню мoжливo зa paxy-нoк знaнь. Зa oцiнкaми Cвiтoвoгo бaнкy в cyчacнiй eкoнoмiцi людcький кaпiтaл фopмye 7G % зaгaльнoгo oбcягy бaгaт-cтвa кoжнoÏ кpaÏни. У ЯпoнiÏ, Hiмeччинi чacткa людcькoгo кaпiтaлy cтaнoвить дo BG % нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa[4].
Пiдвищeння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaцioнaльниx eкoнoмiк y cyчacнoмy cвiтi, як eдинo мoжливий шляx cвiтoвo-гo визнaння, пepeдбaчae пepexiд вiд eкcтeнcивнoгo викopиcтaння людcькиx pecypciв дo iнтeнcивнoгo викopиcтaння виcoкoквaлiфiкoвaнoÏ poбoчoÏ cили, aдaптoвaнoÏ дo yмoв coцiaльнo opieнтoвaнoÏ eкoнoмiки iннoвaцiйнoгo типу. В yмo-вax тpaнcфopмaцiÏ eкoнoмiки нa бaзi нoвo тexнoлoгiчниx змЫ, ocвiтa пoвиннa зaбeзпeчити пepeтвopeння люд^шга пoтeнцiaлy в якicний людcький ^п^л, вaгoмoю oзнaкoю якoгo е eкoнoмiчнa coцiaлiзaцiя ocoбиcтocтi.
Ocoбиcтicть як coцiaльнa cклaдoвa людини, cпpяжeнa iз cepeдoвищeм зa дoпoмoгoю coцioгeнниx пoтpeб i coцiaль-ниx нacтaнoв. Пoтpeбa е pyшiйним джepeлoм aктивнocтi людини, cпpямoвaнoÏ нa ÏÏ зaдoвoлeння, якe cyпpoвoджyeть-cя cyб'eктивним пoтягoм дo нacoлoди aбo, нaвпaки, yникнeння oгиди чи бoлю [б]. Coцiaльнi нacтaнoви визнaчaють гapмoнiйнicть включeння ocoбиcтocтi в coцiaльнe cepeдoвищe, пiд яким пpийнятo poзyмiти щe й cтpyктypoвaнy мнo-жину цiннocтeй, oднi з якиx е пpeдмeтoм iндивiдyaльниx пoтpeб (y зв'язку з чим Ïx мoжнa ввaжaти мaтepiaльними й iнфopмaцiйнo-iдeaльними блaгaми), rnrni - цex iнфopмaцiйнo-кoнцeптyaльнi цiннocтi, cвoepiднi peгyлятopи дiяльнocтi, a нa cвiтoгляднoмy piвнi - iдeoлoгiчнi цiннocтi, як cтaнoвлять iдeйнi пepeкoнaння ocoбиcтocтi.
Cиcтeмa iдeй, пoдaниx y зaкoнoдaвчiй фopмi, пpoeктyeтьcя нa cфepy cвiдoмocтi людини як кoмплeкc coцiaльниx нacтaнoв щoдo пpaвил, cпpямoвaниx нa opгaнiзaцiю зaдoвoлeння cпeцифiчнoгo виду пoтpeб людини в шжый coцiaль-нiй iнcтитyцiÏ: в eкoнoмiчнiй cфepi йдeтьcя пpo пpинципи пpивaтнoÏ влacнocтi, opгaнiзaцiÏ пpaцi тa виpoбництвa пpo-дyктiв cпoживaння, pинкoвиx cтocyнкiв, y пoлiтичнiй - пpo пpинципи дeмoкpaтiÏ, opгaнiзaцiÏ влaди, пoлiтичнoгo плю^-лiзмy, y кyльтypницькiй - пpo зaбeзпeчeння cвoбoди твopчocтi, дyxoвнoгo, нayкoвoгo й xyдoжньoгo poзвиткy гpoмa-дян...Ц coцiaльнi iнcтитyцiÏ дифepeнцiюють cиcтeмy cycпiльниx вiднocин i в cyкyпнocтi визнaчaють coцiaльнi iдeнтифi-кaцiÏ людини. Ocтaння, y cвoю чepгy, y cфepi cвiдoмocтi cтвopюe iнфopмaцiйнi мoдeлi cиcтeм cepeдoвищa, якi, нa ÏÏ думку, здaтнi oптимiзyвaти пeвнi cтopoни життeдiяльнocтi.
Чepeз вiднocини "iндивiд - cy^^cmo^ чepeз мipy caмoiдeнтифiкaцiÏ шдивда iз cycпiльcтвoм yтвepджyeтьcя гpo-мaдянcькicть ocoбиcтocтi як oдин iз чинниюв фopмyвaння нaцiÏ. Iндивiд пpи цьoмy, визнaчaючиcь y cвoÏй iдeнтифiкa-цп вiднocнo cпiльнoт, фopмye нaвкoлo ceбe cвoepiдний coцiaльний пpocтip i зaймae в ньoмy пeвнe мicцe.
Oтжe, в цeнтp дocлiдницькoÏ yвaги пoтpaпляють ocoбливocтi життeвoÏ пoвeдiнки ocoбиcтocтi в нoвoмy coцiaльнoмy пpocтopi. Cфepy poзгopтaння пoвeдiнки, cпocoбiв i cтилiв життя ocoбиcтocтi M.Шyльгa пpoпoнye нaзивaти "coцiaльним apeaлoм ocoбиcтocтi"[6]. Якщo пiд пoняттям "coцiaльний пpocтip" poзyмiють cпociб буття coцiaльниx oб'eктiв, cпociб Ïx взaeмopoзтaшyвaння i взaeмoдiÏ, тo "coцiaльний apeaл життя ocoбиcтocтi - цe пopядoк poзгopтaння ÏÏ життeдiяльнocтi y coцiaльнoмy пpocтopi, oкpecлeний мeжaми, щo визнaчaютьcя ÏÏ coцiaльним cтaтycoм. Ocтaннiй визнaчae oбcяг coцiaль-нoгo пpocтopy ocoбиcтocтi, який вoнa пociдae в cym^c^. Чим вищий coцiaльний cтaтyc мae ocoбиcтicть, тим бть-ший oбcяг coцiaльнoгo пpocтopy Ïй нaлeжить". Якщo звaжити нa твepджeння C.Kpимcькoгo, щo coцiaльний пpocтip oto-чуе бeзoдня, a ocтaння - цe "бeзмepнa глибинa мoжливocтeй, "вceйнicть" пoтeнцiй пo тoй бiк eкcтpeмaльнoгo нуля, aбo eкзиcтeнцiйнa тoчкa, тo цe мoжливe буття i пoтpeбye coцioкyльтypнoгo зaпoвнeння", a apeaл cтae зoнoю бeзпoce-peдньoÏ включeнocтi ocoбиcтocтi в пeвний фpaгмeнт coцiaльнoгo пpocтopy, цe i е зoнoю ÏÏ пoвcякдeннoгo буття. Буття, яге фyнтyeтьcя нa ocoбиcтicнoмy pecypci, щo вмiщye eкoнoмiчний, ocвiтнiй i кyльтypний кaпiтaл [7].
Чим вaгoмiший кaпiтaл, тим бiльшa чacтинa coцiaльнoгo пpocтopy ocвoюeтьcя, тим бiльшe мoжливocтeй впливaти нa coцiaльний пpocтip мae ocoбиcтicть. Пpи цьoмy эдщ вpaxoвyвaти, щo ocoбиcтicть нe е aвтoнoмним cyб'eктoм coцiaльнo-гo пpocтopy, пoзбaвлeним пpocтopoвoгo зiткнeння з Ышими ocoбиcтocтями, щo збepeжeння вiднocнoгo oпoкoю coцiaль-нoгo пpocтopy зaлeжить вщ мipи взaeмoдiй, piвня взaeмoпpoникнeння coцiaльниx apeaлiв. Koжнa ocoбиcтicть y coцiaль-нoмy cepeдoвищi мae coцiaльнy ышу, зaпoвнeнy coцiaльними зв'язкaми, в eпiцeнтpi якoÏ пepeбyвae вoнa caмa.
Piзнi мexaнiзми coцiaлiзaцiÏ людини, ÏÏ aдaптaцiя дo зoвнiшньoгo cepeдoвищa i дo caмoÏ ceбe, впливaють нa фop-мyвaння життeвиx пpoгpaм, кpитepieм y^^ocn якиx мae cтaти caмopeaлiзaцiя, зaбeзпeчeнa здoбyтим кyльтypним кaпiтaлoм, виявлeнням вoлi й тoлepaнтнocтi, caмocтiйнicтю й вiдпoвiдaльнicтю в пpийняттi piшeнь. Paзoм з тим пpи-xoдить poзyмiння, щo ycпiшнe викoнaння пpoгpaм життeдiяльнocтi й мoжливicть caмopeaлiзaцiÏ ocoбиcтocтi зaлeжить вщ фaктopiв coцiaлiзaцiÏ.
Eкoнoмiчнa coцiaлiзaцiя cтocyeтьcя тиx пpoцeciв, зaвдяки яким люди нaвчaютьcя eфeктивнo дiяти в eкoнoмiчнiй cфepi cycпiльcтвa; пpoцeciв фopмyвaння eкoнoмiкo-пcиxoлoгiчниx xapaктepиcтик ocoбиcтocтi, якi пepeтвopюють ÏÏ нa cyб'eкт eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi. Ocтaннiй xapaктepизyeтьcя: aктивнicтю, тoбтo вибopoм opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx yмoв дiяльнocтi в зaлeжнocтi вщ мoтивaцiйнoÏ cфepи cyб'eктa i викopиcтaння пeвнoÏ фopми влacнocтi; cпpямyвaнням aктивнocтi в зaлeжнocтi вiд нaмipiв i oчiкyвaння peзyльтaтiв дiяльнocтi; piвнeм aктивнocтi, щo зaлeжить вiд мaтepiaль-нoÏ витpaтнocтi тa iнтeнcивнocтi дiяльнocтi; ycвiдoмлeнicтю, paцioнaльнicтю дiяльнocтi.
Ocнoвoю aктивiзaцiÏ eкoнoмiчнoÏ дiяльнocтi cyб'eктy е визнaчeння людинoю cвoгo cтaнoвищa в cиcтeмi вiднocин
Eкoнoмiчний вюник yнiвepcитeтy j Випуж № 17/2 155
власносл. Вщношення власност вщграють важливу роль у розумшы сутност людини: ÏÏ самореал1зац1У, яка вия-вляеться як в дiяльнocтi, так i у cтавленнi до Ыших людей. Саме через iнтерioризацiю вщносин влаcнocтi вщбуваеть-ся процес входження iндивiда в екoнoмiкy cycпiльcтва, формування екoнoмiкo-пcихoлoгiчних параметрiв ocoбиcтocтi. Визначення ÏÏ як суб'екта екoнoмiчнoÏ дiяльнocтi [8].
На ocнoвi ycвiдoмленoгo ставлення до власност формуеться i удосконалюеться екoнoмiчна cвiдoмicть людини, проявляються здiбнocтi, дiлoвi якocтi та вoльoвi влаcтивocтi. Власнють в екoнoмiчнoмy рoзyмiннi як сощально-еконо-мiчна категoрiя, визначаеться ступенем розвитку продуктивних сил i характеризуемся системою об'ективно обумо-влених, icтoричнo мшливих вiднocин мiж суб'ектами господарювання в процес виробництва, рoзпoдiлy, oбмiнy та споживання благ, що характеризуеться привласненням заcoбiв виробництва та його результалв. 1накше кажучи, со-цiальнo-екoнoмiчна сутнють влаcнocтi розкриваеться i реалiзyeтьcя в площин взаeмoдiÏ "людина-людина".
Влаcнicть же в юридичному розумшы вiдтвoрюeтьcя системою зв'язюв "людина-рiч". Юридична форма, правова форма сама по coбi з'явитись i юнувати не можуть. Вони лише закртлюють реально icнyюче чи потенцмно можливе екoнoмiчне явище.
Забезпечення гарантiй прав i створення умов |'х ефективного забезпечення е фундаментом екoнoмiчнoÏ пoлiтики держави. Визначення i розмежування прав влаcнocтi фiкcyють основоположн принципи взаeмoвiднocин господарсь-ких суб'еклв з приводу привласнення oб'eктiв власносл. Це свого роду "правила гри" - правила кoректнoÏ екoнoмiч-но'|' пoведiнки щодо майнових вiднocин, кoтрi пронизують yci сфери екoнoмiчнoгo життя. Якщо таю правила сформу-льован нечiткo або неконкретне (наприклад, взаемо cyперечливi чи залишаються поза увагою деяк сфери майнових вiднocин, перешкоджаючи ефективному перерoзпoдiлy прав влаcнocтi), то наслщками цього е ерoзiя господарсько!' мoтивацiÏ, а згодом i cамoÏ екoнoмiчнoÏ системи.
Як юридично-правова категoрiя влаcнicть вiдoбражye переважно витрати iнтелектyальнoÏ рoбoчoÏ сили. Остання, на вщмЫу вiд рoбoчoÏ сили, що використовуеться у традицiйних галузях екoнoмiки, поступово втрачае здатнicть вщ-чуження вщ свого нociя, перестае бути товаром у традицмному рoзyмiннi. Водночас i в cтрyктyрi iнфoрмацiйнoÏ еко-номки вiдбyваютьcя змiни, процеси де-кoнцентрацiÏ, iндивiдyалiзацiÏ виробництва та iншi перетворення, що у сукуп-нocтi призводять до все бтьшого знецiнення екoнoмiчних засад, на яких в епоху iндycтрiалiзмy фунтуеться вщчужен-ня вiд тру^вника прoдyктивнoÏ сили працi, вcебiчнo розвиваеться iндивiдyальнo-приватна влаcнicть капiталy на засо-би виробництва.
Якщо прoаналiзyвати показники розвитку краН що досягли найвищого рiвня економки, то можна вказати на юто-ричну oбмеженicть клаcичнoÏ за сво)м змicтoм iндивiдyальнo-приватнoÏ влаcнocтi на засоби виробництва. Вщбуваеться евoлюцiйнo-пoзитивне самозаперечення попередньо вказано[ форми влаcнocтi шляхом прямого поеднання рoбoчoÏ сили та заcoбiв виробництва: поширення акцioнyвання, корпоратизаци. Екcпертнi oцiнки захiдних cпецiалicтiв доводять, що якщо роб^никам кoрпoрацiй належить менше нiж 15 % акцм, то ефективнicть фyнкцioнyвання пiдприeмcтва знижу-еться. Саме поеднання працi та власносл е мoгyтнiм стимулом екoнoмiчнoгo зростання, основою розвитку ocoбиcтocтi людини i запорукою для виходу екoнoмiчнoÏ системи на рiвень загально цив^зацмних принципiв розвитку.
Отже, влаcнicть е i основою cycпiльних вiднocин, визнаючи особливост вcieÏ системи вiднocин сусптьства, i об'ек-том вiднocин людини, ÏÏ переживань, цiннocтей, основою формування ÏÏ екoнoмiчнoÏ cyб'eктнocтi.
Найяcкравiше власнють проявляеться через грoшi, завдяки яким вс об'екти i суб'екти екoнoмiчнoÏ сфери пов'язують-ся в едину систему екoнoмiчнoÏ реальнocтi. Крiм екoнoмiчних фyнкцiй грoшi виконують ще й людино-формуючу i соцаль-нo-пcихoлoгiчнy функци. Завдяки Ïм людина забезпечуе coбi процес виживання, задоволення, зайняття певного статусу в cycпiльcтвi - тому можна говорити про грoшi i як фактор формування психки людини, i як фактор входження людини в еко-нoмiчнy сферу сусптьства. Саме тому вони е важливим засобом екoнoмiчнoÏ coцiалiзацiÏ ocoбиcтocтi [9].
З точки зору структурно-системного тдходу, екoнoмiчнy coцiалiзацiю ocoбиcтocтi cлiд розглядати як ц^сну систему цiннicних екoнoмiчних iнcтитyцiй cycпiльcтва та пoтребoвo-мoтивацiйнoÏ системи Ыдивща. Процес екoнoмiчнoÏ coцiалiза-ци здiйcнюeтьcя ефективнiше за умови, коли форма екoнoмiчних цiннocтей cycпiльcтва i потреби Ыдивща вiдпoвiднi один одному, або хоч не кардинально протилежн мiж собою. Найбiльший позитив простежуеться в випадку iдентифiкацiÏ особи з юнуючим cycпiльcтвoм, коли найбтьшого наближення досягають ocoбиcтicна та сощальна iдентичнocтi.
lндивiд iдентифiкye себе з тими чи шшими coцiальними позицями на ocнoвi власних уявлень про ix структуру. На формування власних уявлень впливають багато чинниюв: екoнoмiчна культура ocoбиcтocтi, рiвень екoнoмiчниx знань, психолопчне сприйняття oтoчyючoÏ дiйcнocтi, зовншы впливи та iн. Глибинним е вплив у транcфoрмацiйниx суспть-ствах старих щентифкацм, тому, пiдкреcлимo, що екoнoмiчна iдентифiкацiя в наш час може не cпiвпадати з самоь дентифiкацieю, хоч i включае ÏÏ. Це cвoeрiднo вiдoбражyeтьcя на екoнoмiчнiй coцiалiзацiÏ: будь-яка особа в певый фор-мi ycвiдoмлюe cвiй статус, свое мюце в cycпiльcтвi. Проте зовам не обов'язково, що вона ч^ко вiднocить себе до пев-нoÏ coцiальнoÏ категoрiÏ i дiятиме вiдпoвiднo до стандарту данoÏ coцiальнoÏ категoрiÏ.
Риси нoвoÏ структури ще не мають рiвня визначенocтi, який м^ би дати людям надмы кoгнiтивнi oрieнтири для iдентифiкацiÏ з лею чи шшою великою со^альною групою. Ti особи, що вщчули на coбi транcфoрмацiйнi змiни, можуть, залежно вiд cитyацiÏ, або продовжувати дiяти за iнерцieю, вщтворюючи cтарi уявлення про cвiй сощальний статус, або ж, виробляючи нову екoнoмiчнo-coцiальнy iдентифiкацiю, рухатися мiж вище вказаними тенденцiями. Моло-де поколЫня пocтcoцiалicтичнoгo перioдy, вiльне вщ старих iдентифiкацiйниx залежностей, oрieнтyeтьcя в своему са-мoвизначеннi на сучасы coцiальнi реалiÏ. Для них юную^ реалiÏ виявилися надзвичайно хаотичними, нестабтьними, характерними для слабо структурованого св^у, в якому вiдcyтнi cтiйкi, ч^ко ycвiдoмленi чинники, кoтрi визначають со-цiальнy пoзицiю особи. Самим важким виявилося те, що вiдcyтнiй загальний вектор руху, до якого звикла радянська епоха, або який вироблявся самим юторичним поступом людства.
Створення знанневого сусптьства на ocнoвi розбудови економки знань повинно стати тим вектором руху, який забезпечить абсолютно нову за змютом систему св^ового розвитку, пов'язану з переважаючим розвитком Ыдустрм,
156 Екoнoмiчний вicник университету | Випуск № 17/2
що виробляють не товари, а послуги. Останн стають головним об'ектом купюльпродажу в постЫдустр^льному сус-niëbCTBi, а головним виробничим ресурсом стають ¡нформацт й знання.
Знання поступово проникають в ус¡ сфери економнного процесу, але базовими стають: ¡нновацмно-технолопчна, ¡нформац¡йно-комун¡кативна та загальна сфера формування людського капралу.
Економ¡ка знань повинна створювати, розповсюджувати та використовувати знання для забезпечення зростання ¡ конкурентоспроможносп. Cусп¡льне виробництво характеризуеться збтьшенням питомоУ ваги високотехнолопчно-го сектору; у склад¡ виробленоУ продукц¡ï зростае частка доданоУ вартост¡ за рахунок ¡нтелектуальноУ складовоУ; змь нюеться характер людськоУ прац¡ на користь творчоУ та ¡нтелектуальноУ д¡яльност¡ - це далеко не вс характерн¡ риси економки знань як типу економки.
Р¡зко посилюеться ¡ндив¡дуал¡зац¡я особистих життевих практик. На поверхню життя вийшли нов¡ ц¡нност¡: ¡нща-тивн¡сть, вмшня ризикувати та анал¡зувати поточну ситуацю - а для цього необхщнютю стала глибинна пошформова-н¡сть. Змшився ритм життя, виникла потреба у ¡ншому р¡вн¡ енерг¡ï для сусптьства ¡ кожноУ людини зокрема. Швид-ка зм¡на ор¡eнтац¡ï сусп¡льноï культури ¡ перех¡д в¡д модел¡ сощально'|' безпеки до модел¡ соц¡альноï конкуренцп не мо-жуть закр¡питися без змЫи механ¡зм¡в виживання [10].
Одним ¡з механ¡зм¡в стае моб¡льн¡сть - здатнють людини перем¡щуватися в сощальному простор¡, де оц¡нити рь вень ¡ вдал¡сть перем¡щення можна лише при зютавлены власноï зайнятоï в сощальному простор¡ н¡ш¡ з досягнення-ми ¡нших ос¡б ¡ ними зайнятими ншами. В зах¡дному сусп¡льств¡ ч¡тко проявляеться пряма залежн¡сть матер^льного достатку ¡ соц¡ального статусу (певно'|' н¡ш¡) в¡д р¡вня ¡ якост отриманоï осв¡ти, тобто консистентн¡сть винагород (до-х¡д, влада, повага) та ¡нвестицм (осв¡та, профес¡онал¡зм тощо).
Так як у трансформацмному сусп¡льств¡ економны та соц¡альн¡ умови е нестабтьними, ч¡тко не визначеними, то для того щоб посюти певну позицю в соц¡альн¡й структур¡ ¡ на ринку пращ, необхщно пост¡йно пщтверджувати св¡й профес¡онал¡зм, компетентн¡сть, конкурентоспроможн¡сть тощо, тобто удосконалювати власну економнну культуру. Украшська психолого-педагог¡чна практика вже мае певний досвщ формування сучасноï економнно!' культури особи-стост¡. В навчальних закладах рюних р¡вн¡в з'явилася низка програм економнно!' осв¡ти молод¡, спрямованих на ство-рення теоретичних ¡ методолог¡чних засад формування новоï економнно!' культури особистост¡, заснованоï на цЫно-стях ринковоï економ¡ки. Тобто, вщбуваеться вдосконалення засоб¡в ц¡леспрямованих форм економнно!' соц¡ал¡зац¡ï п¡дростаючого покол¡ння.
Економ¡чну культуру особи можна вважати характеристикою способу та р^ня життeд¡яльност¡ людини у сфер¡ еко-ном¡ки, так як вона виявляеться через психолого-економ¡чн¡ властивост особистост¡ ¡ реал¡зуeться через ставлення ¡ндивща до економ¡чноï реальност¡ та взаемовщносини з ¡ншими людьми. Економнна культура особистост¡ е еконо-мнним св¡том людини - eдн¡стю предметно-речового ¡ психолог¡чного: репрезентованих ц¡нностей економнно'|' реаль-ност¡, засоб¡в ¡ мехаызмю д¡яльност¡, завдяки яким людина входить в економнну сферу сусп¡льства.
Живучи на меж¡ ¡ндустр¡ального та ¡нформацмного стол¡ть, необх¡дн¡стю стае п¡дготовка ниышнього покол¡ння до життя в нових умовах. Для ¡ндустр^льного пер¡оду характерним е залежн¡сть людей в¡д держави: люди передавали ïй персональну фшансову в¡дпов¡дальн¡сть за вир¡шення власне-людських проблем. Праця за зарплатню або праця на себе ¡ грош¡ функцюнують як ¡ндив¡дуальний прибуток - ось що характеризуе ¡ндустр¡альну добу. В ¡нформацмно-му пер¡од¡, на думку захщних вчених, переважатиме ф¡нансова свобода: людина працюе не за грош^ грош¡ працюють на людину - вони функцюнують в оргаызоваый людиною систем¡ б¡знесу. 1нший шлях - це ¡нвестування: грош¡ працюють на грош¡ [10].
Основними людськими рисами, що повины переважати в ¡нформацмному сусп¡льств¡ е: л¡дерськ¡ ¡ орган¡заторсь-к¡ якост¡, ф¡нансова грамотнють, компетентн¡сть, рац¡ональне мислення, вм¡ння користуватися свободою, глибою пра-вов¡ та економны знання. Досягнення, вироблення таких рис, особливо на перехщному етат сусп¡льного розвитку -це тривалий шлях формування економнно'|' культури через спещально-фЫансове навчання та виховання. Щоб бути успшним ¡нвестором людин¡ потр^но мати глибинну економ¡чну культуру, сформовану на основ¡ глибинних зм¡н в со-б¡ через отриманий життевий досв¡д. Таким чином, людська свщомють, як результат соц¡ал¡зац¡ï особи, набувае ваги нового предмету працк
Отже, економ¡чна культура особистост¡ формуеться в процес¡ ïï економ¡чноï сощалюаци як посл¡довне, поетапне включення людини в рюы сектори соц¡ально-економ¡чного процесу, зайняття в цьому простор¡ власно!' н¡ш¡, яка б в¡дпо-вщала в¡ковим потребам ¡ можливостям ¡ндивщуума, в¡дпов¡дному р¡вню культури, залежно вщ стратег¡ï ¡ тактики еконо-м¡чноï повед¡нки. Завданням сусп¡льства, держави, в такому випадку, е - через державы структури, завдяки удоскона-ленню змютового наповнення курс¡в економ¡чних дисциплЫ, особливо базових курс¡в пол¡теконом¡ï та економ¡чноï тео-р¡ï в ВНЗ, через сусптьы чинники сприяти формуванню новоï економ¡чноï культури, пришвидшити процеси оновленоï часом ¡ глобал¡зац¡йними свтовими процесами знаннeвоï економ¡чноï соц¡ал¡зац¡ï укра1нського громадянина.
Л1тература
1. Иноземцев В. Л. Расколотая цивилизация. Наличисвуюшие предпосылки и возможные последствия постэкономической революции / В. Л. Иноземцев. - M.: Academia - Наука, 1999. - С. 85.
2. Економ1чна теория: макро i м1кроеконом1ка / 3. Г. Ватаманюк, С. M. Перчишин, С. К. Реверчук. - К.: Видавничий д)м "Альтернативи". - 2001. - С. 12.
3. Смп А. Добробут на^й. До^дження про природу та причини добробуту нацй / А. Смiт. - К., 2001. - 593 с.
4. Федулова Л. I. Концептуальнi засади економки знань / Л. I. Федулова. // Економiчна теорiя. - 2008. - № 2. - С. 37-59.
5. Загальна психолопя: Пдручник/Скрипченко О. В., Волинська Л. В., Огороднйчук 3.В. та iн. - К.: Либщь, 2005. -464 с.
Економiчний вюник университету | Випуск № 17/2 157
6. Шульга М. Сошальний ареал життя особистост / М. Шульга. // Сощолопя: теор1я, методи, маркетинг. - 2002. -№ 2. - С. 20-23.
7. Кримський С. Б. Философия как путь человечности и надежды / С. Б. Кримський. - К., 2000. - 187с.
8. Москаль В. Особливост сошально-психолопчних чинниюв економ1чноi культури особистост / В. Москаль. // Со-цальна психолопя. - 2006. - № 5. - С. 26-39.
9. Проблемы экономической психологии. Том 1 / Отв. ред. А. Л. Журавльов. А. Б. Купрейченко. - М.: ИП РАН, 2004. - С. 207-303.
10. Мостовая И. В. Социальное расслоение: символический мир метаигры / И. В. Мостовая. - М. - 1996. - С. 91-92.
УДК 336.74(477)"653"
Скоморович 1.Г.,
к.е.н., доцент кафедри банювського i страхового 6i3Hecy Льв1вського национального ушверситету ¡мен 1вана Франка
РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ13 ФУНКЦ10НУВАННЯ ГР0Ш0В01 СИСТЕМИ КИ1ВСЬК01 РУС1 ТА МЕТ0Д0Л0Г1ЧН1 П1ДХ0ДИ Д0 II Д0СЛ1ДЖЕННЯ
У статтi проанал1зовано зм1ни, що в'щбувалися у функцюнуванн1 та структурних елементах грошовоi системи Ки1в-ськоi Рус пщ впливом розвитку економiки, торгiвлi та полiтичноi влади кня^в. Виявлено, що грошова система включала рiзнi види грошових знаюв, iх емтенш, масштаб шн, валютний курс та стутнь iх конвертованосл.
Ключовi слова: грошова система, емЬент, монета, зливок, гривна, товарнi грошi.
В статье проанализированы изменения, которые произошли в функционировании и структурных элементах денежной системы Киевской Руси под воздействием развития экономики, торговли и политической власти князей. Определено, что денежная система включала разные виды денежных знаков, их эмитентов, масштаб цен, валютный курс и степень их конвертированности.
Ключевые слова: денежная система, эмитент, монета, слиток, гривна, товарные деньги.
In article the influence of development of economic, trade and prince's political power on changes of function and structural elements of the money system of Kyiv Rus have been analyzed. Different kind of currency, issuers, scale of prices, rate of exchange of all types of money were discovered.
Key words: money system, issuer, coin, ingot, hryvna, commodity money.
Вступ. Перша украТнська держава - КиТвська Русь - була одним з найрозвинулших державних утворень у середньо-вный бврогл. Лтописы джерела, пол^ичы та економны договори, числены археолопчы знахщки несуть безлн вщомо-стей про високий рюень економнного та поличного життя та активну внутршню та зовышню торпвлю. Для Тхнього об-слуговування, полегшення розрахунюв, оргаызаци кредитних вщносин в об^у активно використовували рюномаыты види ¡ноземних та мюцевих грошових знаюв, серед яких монети, ¡х фрагменти, мeталeв¡ зливки, а також товары грошк 1х дослдаення дае змогу структуризувати грошову систему КиТвськоТ Руа та визначити ТТ мюце у cвiтовiй eкономiцi.
Анал1з ocTüHHix досл1джень i публ1кац1й. Особливосп грошового обiгy у часи КиТвськоТ Руа вже протягом кть-кох стол^ь викликали неабиякий iнтeрec серед багатьох юториюв та нyмiзматiв. 1хым доcлiджeнням займалися В. О. Ключевський, А. В. Назаренко, А. С. Мельникова, М. П. Сотнкова, I. Г. Спаський, I. I. Толстой, Р. М. Шуст, В. М. Янш та багато ¡нших. Одними з останых спроб систематизувати вщомосл про грошовий обiг в КиТвсьюй Рyci стали cтаттi "Ремесло. Торпвля. Грошовий обiг", написана П. П. Толочком та Г. Ю. 1ваюним у другому томi доcлiджeння "Ук-раТна: хронологiя розвитку" та "Грошове господарство" М. Ф. Котляра у першому томi "ЕкономiчноТ icторiТ УкраТни". Проте аналiз поглядiв зазначених вчених засвщчуе, що доci не вироблено единого ставлення до структурних елемен-лв грошовоТ системи КиТвськоТ Руа, причин випуску монет руськими князями, основних засад функцюнування безмонетного перюду тощо.
Формулювання цiлей CT3TTi. Метою даноТ cтаттi е узагальнення тих процеав, що вiдбyвaлиcя у грошовому об^у КиТвськоТ Рyci, виокремлення основних елеменлв ТТ грошовоТ системи, а також вщображення тих наукових дискуай, якi покликaнi сприяти нагромадженню вiдомоcтeй та формуванню знань про грошов¡ вiдноcини в ДaвньоТyкрaТнcькiй державк
Результати дocлiдження. Основу грошовоТ системи КиТвськоТ Руа складала гривна. Так називали не лише попу-лярну шийну прикрасу, але й лнильну (гривну кун) i вагову одиницю, а також ср^ний зливок (монетну гривну), яку використовували у грошових розрахунках. 3 ¡сторичних джерел (передуам РуськоТ Правди) вiдомо, що фракцтми гривни були ногати, куни, резани, виверищ (вeкшi). Така cпiвзвyчнicть одиниць, у яких встановлювали штрафи, данину та iншi плaтeжi, назвам хутра i його частин привела до того, що доа не сформовано единоТ думки щодо значення цих назв, а для пояснення складових грошовоТ системи КиТвськоТ Руа сформували дв¡ основы теори.
Ще М. М. Карамзш в "1сторп держави РоciйcькоТ", не заперечуючи проти нaявноcтi в обiгy золотих та ср^них монет, вважав, що Тхня кiлькicть була недостатньою для здмснення торговельних розрaхyнкiв та податкових платежа. Тому в якоcтi основних грошових знаюв використовували шюрки зврв [1, с. 47]. Отже, прихильники теори "хутрових грошей" переконують, що як засоби платежу i м^и вaртоcтi у VIII-XIII ст. та й у подaльш¡ пeрiоди використовували то-вaро-грошi, серед яких визначальне мюце належало хутрам кунищ i бiлки [2, с. 27]. Головним аргументом на користь цю теори е eтимологiя використовуваних тeрмiнiв. Зокрема, куна або куниця означае назву зв^а, хутро якого завдяки своТй крaci та мiцноcтi мало попит серед племЫноТ вeрхiвки та було важливою статтею тогочасного експорту; ве-вериця або векша - це назва ¡ншого популярного хутрового зв^а - бтки; ногата - хутро, яке збер^ало лапки; резана
158 Економiчний вicник yнiвeрcитeтy | Випуск № 17/2
© Скоморович 1.Г., 2011
