CC BY
29
Н.О. Пономаренко, к.е.н.
РЕСТРУКТУРИЗАЦ1Я ШДПРИСМСТВ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ З МЕТОЮ
П1ДВИЩЕННЯ IX КАШ1ТАЛ1ЗАЦ11 (ТЕОРЕТИЧН1 АСШЕКТИ)
Розкрито суттсть i змкт категорш «реструктуризащя», «реформування», «реоргангзацгя» i «каniталiзацiя». Структуровано органiзацiйно-економiчнi заходи щодо реструктуризацИ тдприемств державного сектору економжи та запропоновано використання реструктуризацИ як iнструменту антикризового управлшня.
Раскрыты сущность и содержание категорий «реструктуризация», «реформирование», «реорганизация» и «капитализация». Структурированы организационно-экономические мероприятия по реструктуризации предприятий государственного сектора экономики и предложено использование реструктуризации в качестве инструмента антикризисного управления.
Essence and maintenance of categories open up «restructuring», «reformation», «reorganization» and «capitalization». Organizationally economic measures are structured on restructuring of enterprises state the sector of economy and the use of restructuring in quality of instrument of антикризового management is offered.
© Н.О. Пономаренко, 2010
Пщвищення катт^заци економжи, виршення проблеми неплатоспроможност суб'екпв господарювання державного сектору економши й ефективний захист прав власниюв, постачальниюв, споживачiв, кредиторiв можливi на основi розвитку рiзних форм оргатзацП бiзнесу в Укра1т. Йдеться про створення та розвиток таких форм оргашзаци бiзнесу, яю б могли ефективно функцюнувати у правовому полi ринково! економжи.
Вiдомим способом зняття протирiч мiж вимогами ринково! економiки i застаршою логiкою управлiння державним пiдприeмством може служити !х реструктуризацiя. Цю сферу економiчних вiдносин поки що не до юнця розроблено, що створюе благотворну пiдставу для порушення прав як самих власниюв, так i трудових колективiв у процесi реструктуризацИ' тдприемств.
Вщсутшсть повноцiнного понятiйного апарату е вiдмiтною ознакою укра!нського законодавства у сферi реструктуризацИ, що дае привщ для численних суперечок i тлумачень.
Метою статтi е узагальнення та систематизацiя категорiй «реструктуризащя», «реформування», «реоргашзащя» i «капiталiзацiя», структурування оргатзацшно-економiчних заходiв щодо реструктуризацИ тдприемств державного сектору економжи й обгрунтування необхiдностi розробки методичних рекомендацiй з реструктуризацИ як важливого iнструменту антикризового управлшня.
Чинне укра!нське законодавство передбачае можлившть використання реструктуризацИ для вщновлення платоспроможностi боржника. Зокрема, для цшей Закону Укра!ни «Про вiдновлення платоспроможност боржника або визнання його банкрутом» термiн «реструктуризацiя пiдприемства» мiстить, перш за все, санацш, реорганiзацiю, перехщ боргових зобов'язань, змiну форми власноси, управлiння, оргашзацшно-правово! форми, фiнансове оздоровления та задоволення вимог кредиторiв [1, ст. 1].
До нормативних докуменив, якi регламентують поняття «реструктуризацiя», можна вщнести: положення про порядок реструктуризацИ тдприемств; методику розробки плашв реструктуризацИ державних пiдприемств та органiзацiй; методичт рекомендацИ щодо проведення реструктуризацИ державних тдприемств [2-4].
У зазначених методичних документах визначення поняття «реструктуризащя» е щентичним - це здiйснення органiзацiйно-економiчних, правових, технiчних заходiв, спрямованих на змiну структури пiдприемства, його управлшня, форм власноси, органiзацiйно-правових форм, здатних привести тдприемство до фiнансового оздоровлення, збшьшення обсягiв випуску конкурентноспроможно! продукцИ, пiдвищення ефективностi виробництва.
По-перше, такi визначення категорИ «реструктуризацiя» у законодавчому та нормативних актах мають широке тлумачення, що призводить до виникнення питань
практичного характеру, вщповвд на яю безпосередньо впливають на легiтимнiсть дiй учасниюв процесу реструктуризации По-друге, немае розмежувально1 лши мiж корпоративним законодавством i законодавством про неплатоспроможнiсть компанiй, як це було зроблено у британському законодавствi у 1985-1989 рр. [5, 61]. По-трете, на даний час методичш рекомендаци щодо проведення реструктуризацп державних пiдприемств не вiдповiдають вимогам чинного украшського законодавства i не враховують особливостей вiдчуження майна у державному секторi економiки.
Питання реструктуризацп е об'ектами дослщжень багатьох в^чизняних та зарубiжних науковцiв: М.Д. Актово!, О.М. Алимова, О.1. Амошi, В.М. Гейця, А.П. Сфименка, О.М. Кон-драшова, Л.М. Кузьменко, В.В. Лаврененко, I.I. Мазура, О.Б. Погребса, А. Полуектова, В.М. Ращупкшо1, О.О. Терещенка, В.Д. Шапiро, А.А. Bevan, S. Estrin, M.E. Schaffer та шших.
Характерною рисою бiльшостi дослiджень е вщсутшсть конкретного визначення сутностi та змюту категорп «реструктуризащя». Частково це можна пояснити багатограннiстю дано! категорп.
Саме через це, на думку вчених-економюив О.О. Терещенка i Н.В. Валошанюка, в економiчнiй лiтературi немае единого визначення сутност й алгоритму проведення реструктуризацп [7, 82]. З точки зору цих науковщв, реструктуризащю пщприемства можна визначити як комплекс фiнансово-економiчних, органiзацiйних i правових заходiв, спрямованих на оновлення структури пщприемства й управлшня, фiнансiв i виробництва, оргашзацшно-правово1 форми дiяльностi, що дають змогу вдосконалити фшансово-економiчнi вщносини пiдприемства для забезпечення ефективного використання його потенщалу та збiльшення його ринково! вартостi [там само, с. 84]. I залежно вiд типу фiнансово-економiчних вiдносин, на вдосконалення яких спрямована реструктуризащя, ll' пропонуеться подшяти на внутрiшню i зовнiшню. Внутршня реструктуризацiя спрямована на вдосконалення й адаптащю внутрiшньовиробничих фiнансово-економiчних вiдносин, розв'язання внутрiшнiх конфлiктiв iз метою пщвищення ефективностi дiяльностi пiдприемства. У межах тако1 реструктуризацп мають реалiзовуватися заходи з полшшення внутршньо1 оргашзацшно1 структури, структури активiв i управлiння, вдосконалення системи мотивацп персоналу й менеджменту. Зовшшня реструктуризацiя спрямована на полшшення фшансових вiдносин мiж пiдприемством i зовнiшнiми групами iнтересiв, у тому чи^ власниками, кредиторами, конкурентами, державою i включае заходи щодо реоргашзацп компани (корпоративна реструктуризацiя), основним завданням яких е одержання переваг у виглядi ефекту синергiзму або конкурентних переваг у результатi диверсифжаци дiяльностi та правово1 вiдособленостi окремих структурних пiдроздiлiв (реорганiзацiя, спрямована на розукрупнення) [там само, с. 84-85].
Р.В. Скудар у поняття реструктуризацп включае формування рiзних форм власностi, впровадження нових форм управлiння, законодавче за^плення вiдносин мiж виробниками, фiнансове забезпечення пщприемницько1 дiяльностi [8, 3].
На думку О.М. Кондрашова, «поняття «реструктуризащя» може по^зному трактуватися залежно вщ iнтересiв суб'ектiв управлiння, рiзних власниюв i безпосередньо суб'екта - пщприемства, а також варiанта ll реалiзацil, але мета i змiст реструктуризацп залишаються единими. Так, наприклад, для пщприемства реструктуризащя е комплексною змшою структури внутршшх ресурсiв пiдприемства (активiв i пасивiв), а також системи управлшня, свщоме приведення 1'х у вщповщшсть до зовнiшнiх умов з метою пщвищення рентабельност й конкурентоспроможност виробництва. При цьому змiнюеться сшввщношення, структура названих ресурсiв: зокрема, за рахунок лшвщаци (вiддiлення) непродуктивних ресурав чи активiв (зайвих у данш ринковiй ситуаци) i привнесення вщсутшх ресурсiв (капiталу «ноу-хау»). Саме такий споЫб пiдвищення ефективностi пiдприемств е специфшою реструктуризацп та вiдмежовуе ll вiд iнших iнструментiв впливу на виробництво» [9, 24]. Для держави (як власника) мета i змют реструктуризацп полягае також у дотриманш нацiональних iнтересiв, у першу чергу забезпеченш зайнятостi та надходжень у бюджет, економiчноl безпеки й обороноздатност кра1ни [там само].
Окрiм зазначеного, для реструктуризацп як виду структурних перетворень притаманне введення нових принцитв функщонування суб'екта господарювання, що змшюють його iнституцiональний статус. Однак самi по собi процеси реструктуризацп та реоргашзаци не
можуть вщбуватися поза межами загального державного регулювання, тому що наслiдки ïx реалiзацiï можуть бути багато в чому непередбаченими [9, 22].
Незважаючи на наявшсть вiдмiнностей у тлумаченнях як самого термiна, так i змюту процесiв реструктуризацiï, загальновизнаним е той факт, що реальна реструктуризащя е елементом теxнологiï виявлення поточних i перспективних резервiв розвитку пщприемства, використання яких дозволяе пiдвищити ефектившсть його дiяльностi на користь власниюв даного пiдприемства [10, 140].
Залежно вщ характеру заxодiв, якi застосовуються, видiляють такi форми реструктуризацiï: виробництва; активiв; фiнансова; корпоративна (реорганiзацiя) [11, 62].
Видами реструктуризацп е: «управленческая, производственная, технологическая, инновационная, финансовая, кадровая, маркетинговая, организационно-структурная, информационная» [12, 101, 102].
Заслуговуе на увагу думка щодо основних ситуацш, коли може застосовуватися реструктуризащя. По-перше, коли пщприемство перебувае у сташ глибокох' кризи. По-друге, коли поточний стан пщприемства можна визнати задовшьним, однак прогнози його дiяльностi е несприятливими. Це може бути в разi небажаних тенденцш щодо конкурентоспроможностi, зниження показниюв продажiв, прибутку, рентабельностi, рiвня попиту, збiльшення витрат тощо. Тут реструктуризащя е результатом реакцп на негативш змiни, поки вони не стали незворотними. По-трете, реструктуризацп можуть пщлягати благополучш органiзацiï, якi швидко розвиваються. ïx завдання полягае в прискореному нарощуваннi темпiв вiдриву вiд найближчих конкурентiв i створеннi унiкальниx конкурентних переваг [13, 27-28]. Мiсiю реструктуризацп для галузевих пiдприемств пропонуеться визначити таким чином: створити на пщприемствах сприятливi умови для стiйкого функщонування та розвитку за рахунок рацiоналiзацiï фiнансовиx потокiв i пiдвищення ефективност використання всix видiв ресурсiв до рiвня, що забезпечуе окупнiсть цих ресурсiв i беззбитковiсть роботи пщприемств в iнтересаx акцiонерiв. Виходячи з мiсiï реструктуризацiï пропонуеться визначати загальш стратеги, якi можна класифiкувати таким чином: наступальна; iнновацiйна; збереження позицш; захисна [13, 29].
Росiйськi вчеш до причин реструктуризацiï вiдносять: зменшення обсягiв продажiв; зниження ефективностi виробничих процесiв; постiйну недостатнiсть фiнансовиx або шших ресурЫв i занижену ощнку бiзнесу третiми особами (кредиторами i потенцшними iнвесторами); рейдерськi атаки або пильну увагу з боку державних оргашв; вiдсутнiсть единих формалiзованиx принцитв i стратегiï розвитку холдингу. При цьому, як правило, нова структура бiзнесу мае вщповщати таким принципам: прозорють структури володiння бiзнесом для треих осiб; оптимальний рiвень захисту активiв, що дозволяе здiйснити продаж бiзнесу або його частини як на територп Росiйськоï Федераци, так i за кордоном; адекватна система управлшня, що використовуе поеднання однооЫбних i колепальних органiв управлiння, а також професшних менеджерiв або управляючоï компани; ефективне залучення зовнiшнього фшансування, зокрема банкiвського; створення единоï стратеги розвитку, единих стандартсв i корпоративноï культури для всix компанiй групи i застосування ïx на легальних пiдставаx [14, 45].
Краши-члени Свропейського Союзу е лiдерами реформування корпоративного права, яке е складовою частиною глобальноï регуляторноï реформи, що активно вщбуваеться у багатьох крашах св^ i мае на метi спрощення умов здiйснення пiдприемницькоï дiяльностi. Слщ зазначити, що в даний час саме модель регулювання поглинань у Великобританп е найдавшшою, бiльш досконалою та демократичною. У Великобританiï регулювання поглинань компанш здiйснюеться за допомогою документа, який мае назву Кодексу Ст про поглинання та злиття (City Code on Takeovers and Mergers). Цей документ не е нормативно-правовим актом. Цшями Кодексу Ст е, по-перше, забезпечення рiвностi, захисту та поiнформованостi акцiонерiв про поглинання; по-друге, обмеження дш ради директорiв товариства, що поглинаеться [6, 219, 220].
У межах законодавства Свропейського Союзу не шнуе ушфжованого нормативного документа, який би здшснював регулювання уах способiв реорганiзацiï. Проте таю форми реоргашзаци, як злиття (приеднання) та подш, регулюються вщповщно третьою Директивою про злиття акщонерних товариств та шостою Директивою про подш акщонерних товариств.
^и ^oMy слiд зaзнaчити, щo шoстa Диpeктивa бyлa yхвaлeнa y 1982 p. з мeтoю зaпoбiгaння yхилeнню тoвapиств вiд викoнaння вимoг TpeTboï Диpeктиви шляхoм здiйснeння склaднoï фopми peopгaнiзaцiï, вiдoмoï пiд нaзвoю «злиття-шдш». Для тaкoï peopгaнiзaцiï хapaктepнi piзнoмaнiтнi спoлyчeння злиття (пpиeднaння) з poздiлoм: пepeхiд мaйнa вiд oднoгo iснyючoгo тoвapиствa дo двoх i бiльшe iснyючих тoвapиств; злиття Tpbox тoвapиств y двa нoвoствopeнi тoщo. Пpoвeдeння пoдiбних peopгaнiзaцiй дoзвoлялo зaцiкaвлeним oco6aM oбхoдити вимoги щoдo злиття, зaпpoвaджeнi тpeтьoю Диpeктивoю [5, 362].
В Укpaïнi дoслiджeння з питaнь peстpyктypизaцiï здiйснюються Haцioнaльнoю aкaдeмieю дepжaвнoгo yпpaвлiння пpи Пpeзидeнтoвi Укpaïни, Hayкoвo-дoслiдним eкoнoмiчним iнститyтoм Miнiстepствa eкoнoмiки Укpaïни. Пpoтe встaнoвити лiдиpyючi пoзицiï вiтчизняних таутових opгaнiзaцiй з пpoблeми peстpyктypизaцiï дoстaтньo склaднo.
У кoнтeкстi цьoгo дoслiджeння пoняття «peстpyктypизaцiя», «peфopмyвaння» i «peopгaнiзaцiя» нe oтoтoжнюються. Рeфopмyвaння - ^ бiльш шиpoкe пoняття, якe включae peстpyктypизaцiю тa peopгaнiзaцiю. У свoю 4epry, пpoцeси peстpyктypизaцiï тa peopгaнiзaцiï дoпoвнюють oдин oднoгo, oскiльки ввдговщш являють сoбoю зaгaльнo- тa внyтpiшньoсистeмнi пepeтвopeння i мaють peгyлювaтися дepжaвoю. Йдeться, пepш зa всe, npo peгyлювaння цих пpoцeсiв нa зaкoнoдaвчoмy тa нopмaтивнoмy piвнях шляхoм визнaчeння чiткoï пpoцeдypи здiйснeння peopгaнiзaцiï тa peстpyктypизaцiï, вiдoкpeмлeння кopпopaтивнoгo зaкoнoдaвствa вщ зaкoнoдaвствa npo нeплaтoспpoмoжнiсть кoмпaнiй, aнтимoнoпoльних oбмeжeнь, пoдaткoвих i кpeдитних iнстpyмeнтiв, пpoцeдypи лiквiдaцiï тoщo.
Пpoцeси peстpyктypизaцiï слiд poзглядaти у двoх acne^ax: спpямyвaння нa ствopeння дoдaнoï вapтocтi для влacникiв тa нa зaбeзпeчeння збepeжeння вжe cтвopeнoï вapтocтi. Ha^ бiльш тeopeтичнo oбrpyнтoвaним мoтивoм iз пoзицiï cтвopeння дoдaнoï вapтocтi e викopиcтaння cинepгeтичниx eфeктiв, щo пpoявляютьcя чepeз знижeння витpaт виpoбництвa, зoкpeмa пocтiйниx, a6o збiльшeння виpyчки. Tara мoтиви pecтpyктypизaцiï, як пoпepeджeння шглитання й peйдepcтвa, у кpaщoмy paзi зaбeзпeчyють збepeжeння cтвopeнoï вapтocтi [7, 87].
Виpiшeння пpoблeми cтвopeння дoдaнoï вapтocтi, тoбтo кaпiтaлiзaцiï, пoтpeбye poзpoбки вiдпoвiднoгo зaкoнoдaвчoгo тa нopмaтивнoгo голя, якe б cтимyлювaлo пiдпpиeмcтвa дepжaвнoгo ceктopy eкoнoмiки викopиcтoвyвaти дoxoди та poзшиpeння виpoбничoï дiяльнocтi. Вoднoчac слщ пpипинити пpoцec cпeкyлятивнoгo пepepoзпoдiлy дepжaвнoï влacнocтi. Цeй пpoцec в Укpaïнi здiйcнюeтьcя кoнфлiктнo, пepioдичнo, з вишким piвнeм coцiaльниx витpaт.
Ha piзниx piвняx тeopeтичнoгo дocлiджeння тepмiн «кaпiтaлiзaцiя» Mae cвoю iнтepпpeтaцiю. Зoкpeмa, та мiкpopiвнi - цe кaпiтaлiзaцiя ^ибутку, iнвecтyвaння. Maкpoeкoнoмiчнa кaпiтaлiзaцiя iнтeгpye гaлyзi, зaбeзпeчye мaкpoeкoнoмiчнy piвнoвaгy зa дoпoмoгoю дepжaвниx вaжeлiв, a caмe вщговщних зaкoнoдaвчиx i нopмaтивниx aктiв.
^йбшьш тяжкий cтaн cклaвcя з ocнoвним виpoбничим кaпiтaлoм у дepжaвнoмy ce^opi eкoнoмiки внacлiдoк йoгo знocy, oбyмoвлeний, пepш зa вce, нe тшьки вiдcyтнicтю iнвecтицiй, aлe i cиcтeми нaкoпичeння кaпiтaлy.
У виpiшeннi цих пш^нь вaжливe мicцe мoжe бути вiдвeдeнe кopпopaтивнiй pecтpyктypизaцiï, щo e cтpaтeгiчним iнcтpyмeнтoм, зaвдяки якoмy, пo-пepшe, cтвopюютьcя yмoви для зaлyчeння ran^any нa фoндoвиx pинкax, пo-дpyгe, вiдбyвaeтьcя кoнцeнтpaцiя виpoбництвa, бiзнecy й вapтocтi шляxoм cтвopeння вeликиx вepтикaльнo iнтeгpoвaниx cтpyктyp [7, 89].
Узaгaльнeння нaвeдeниx у мeтoдичниx дoкyмeнтax i тау^вш лiтepaтypi opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчниx зaxoдiв щoдo pecтpyктypизaцiï дoзвoляe cтpyктypyвaти ïx тaким чинoм:
мaйнoвi пepeтвopeння включaють: пpивaтизaцiю; пepeдaчy мaйнa в opeндy; здшсжння cпiльнoï дiяльнocтi бeз cтвopeння юpидичнoï ocoби (пpocтe тoвapиcтвo) згiднo з вимoгaми чиннoгo зaкoнoдaвcтвa; peopгaнiзaцiю у фopмax, пepeдбaчeниx чинним зaкoнoдaвcтвoм (злиття, ^тедтання, пoдiл, видiл, пepeтвopeння); лшвдацш пiдпpиeмcтв;
cтpaтeгiчнi пepeтвopeння включaють: змiнy opгaнiзaцiйнoï cтpyктypи yпpaвлiння тa впpoвaджeння нoвиx фopм i мeтoдiв yпpaвлiння; пepeтвopeння дepжaвниx пiдпpиeмcтв нa вщ^ит aкцioнepнi тoвapиcтвa (кopпopaтизaцiя); зaлyчeння нeдepжaвниx iнвecтицiй, у тoмy чиcлi iнoзeмниx; дoдaткoвy eмiciю aкцiй вiдпoвiднo дo вимoг чиннoгo зaкoнoдaвcтвa;
фiнaнcoвi пepeтвopeння включaють: фiнaнcoвий лiзинг; зaлyчeння кpeдитiв; eмiciю oблiгaцiй; peфiнaнcyвaння; y4aCTb у cтaтyтниx фoндax iншиx ^д^жмсте, включaючи iнoзeмнi, у тoмy чи^ нa yмoвax cпiльнoï дiяльнocтi бeз cтвopeння юpидичнoï ocoби.
Слiд зaзнaчити, щo pecтpyктypизaцiя мoжe пepeдбaчaти як кoмплeкcнi, тaк i oкpeмi opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнi пepeтвopeння.
Maйнoвi пepeтвopeння e тайбшьш cклaдними cepeд нaвeдeниx. Бiльшicть iз них peглaмeнтyeтьcя зaгaльними нopмaми цившьшго i гocпoдapcькoгo зaкoнoдaвcтвa, дo яких мoжнa вiднecти: Цивiльний i Гocпoдapcький кoдeкcи Укpaïни, зaкoни Укpaïни: <^po гocпoдapcькi тoвapиcтвa», «Пpo aкцioнepнi тoвapиcтвa», «Пpo пpивaтизaцiю дepжaвнoгo мaйнa», «^po opeндy дepжaвнoгo тa кoмyнaльнoгo мaйнa», «Пpo дepжaвнy peecтpaцiю юpидичниx ocí6 тa фiзичниx ociб-пiдпpиeмцiв», «Пpo вiднoвлeння плaтocпpoмoжнocтi бopжникa aбo визнaння того бaнкpyтoм» [1; 15-20]. Toбтo для peглaмeнтaцiï тaкoгo нaйвaжливiшoгo opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнoгo зaxoдy мipи мaйнoвoгo пepeтвopeння, як peopгaнiзaцiя, нe пepeдбaчeний oкpeмий зaкoн, який би зaбeзпeчив кoмплeкcнe peгyлювaння шституту peopгaнiзaцiï, a гoлoвнe - peглaмeнтyвaв би пopядoк тaкoï пpoцeдypи (вщ вимoг дo yмoв yxвaлeння piшeння npo peopгaнiзaцiю, пopядкy yзгoджeння пш^нь щoдo peopгaнiзaцiï з yчacникaми в гocпoдapcькиx тoвapиcтвax дo пopядкy визтання peopгaнiзaцiï нeдiйcнoю).
Сaмe фiнaнcoвa ^rna мae змусити пepeглянyти пoгляди та вeдeння бiзнecy тa викopиcтaти pecтpyктypизaцiю як iнcтpyмeнт aнтикpизoвoгo yпpaвлiння. Рecтpyктypизaцiя ввaжaeтьcя oдним iз нaйcклaднiшиx yпpaвлiнcькиx piшeнь. Цe пoв'язaнo з тим, щo пpoцec pecтpyктypизaцiï e дocтaтньo тpивaлим, i в Укpaïнi вш здiйcнюeтьcя в yмoвax пeвнoгo пpaвoвoгo вaкyyмy тa мae вpaxoвyвaти бaгaтo icнyючиx oбмeжeнь i pизикiв.
^му вaжливoю e poзpoбкa нayкoвo-мeтoдичниx peкoмeндaцiй щoдo pecтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтв дepжaвнoгo ce^opy eкoнoмiки, якi пepш зa вce вpaxoвyвaли б динaмiчнi змiни в чиншму зaкoнoдaвcтвi щoдo yпpaвлiння oб'eктaми дepжaвнoï влacнocтi тa вiдчyжeння ix мaйнa пpoтягoм ocтaннix дecяти poкiв, a тaкoж нaкoпичeний пpaктичний дocвiд тa дocлiджeння нayкoвцiв у цш cфepi дiяльнocтi.
Ha cьoгoднi нeмae i нe мoжe бути eдинoгo пiдxoдy дo pecтpyктypизaцiï вcix тд^дамств, у тoмy чиcлi пiдпpиeмcтв дepжaвнoгo ceктopy eкoнoмiки. Кepiвництвo кoжнoгo пiдпpиeмcтвa aбo opгaн, yпoвнoвaжeний yпpaвляти дepжaвним мaйнoм (дepжaвними кopпopaтивними пpaвaми), мae poзpoбити cвoю cтpaтeгiю pecтpyктypизaцiï з ypaxyвaнням cтaнy ^д^^мотв^ йoгo пoтeнцiaлy тa cпeцифiки, пoзицiй нa внyтpiшньoмy тa зoвнiшньoмy pинкax, icнyючoï кoнкypeнцiï тa бaгaтьox iншиx фaктopiв. ^и цьoмy cлiд ypaxoвyвaти дocвiд poзвинeниx кpaïн Gвpoпeйcькoгo Сoюзy cтocoвнo здшсшння пpoцeciв peopгaнiзaцiï.
Ha cьoгoднi вaжливим e нayкoвe oбrpyнтyвaння тa poзpoбкa мeтoдичниx пiдxoдiв дo pecтpyктypизaцiï тд^жмств дepжaвнoгo ceктopy eкoнoмiки з ypaxyвaнням вимoг чиннoгo зaкoнoдaвcтвa. Toбтo poзpoбкa нayкoвo-мeтoдичниx peкoмeндaцiй щoдo
pecтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтв дepжaвнoгo ceктopy eкoнoмiки, щo пepeдбaчae виpiшeння тaкиx зaвдaнь:
пopiвняльний aнaлiз чиннoгo зaкoнoдaвcтвa Укpaïни щoдo питaнь peopгaнiзaцiï iз зaкoнoдaвcтвoм £вpoпeйcькoгo Сoюзy тa poзpoбкa пpoпoзицiй щoдo зближeння зaкoнoдaвcтвa Укpaïни з nrnam peopгaнiзaцiï дo зaкoнoдaвcтвa Gвpoпeйcькoгo ^юзу;
oбrpyнтyвaння нeoбxiднocтi aктивiзaцiï пpoвeдeння pecтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтв дepжaвнoгo ceктopy eкoнoмiки як вaжливoгo чинникa пoлiпшeння cтpyктypи ran^any тa зpocтaння вapтocтi пiдпpиeмcтвa;
poзpoбкa кoнцeптyaльниx ocнoв тa мeтoдичнoгo пiдxoдy дo мaйнoвиx, cтpaтeгiчниx i фiнaнcoвиx пepeтвopeнь у дepжaвнoмy ceктopi eкoнoмiки;
oбrpyнтyвaння вapiaнтiв pecтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтв дepжaвнoгo ceктopy eкoнoмiки зaлeжнo вiд ïx виpoбничoгo пoтeнцiaлy тa фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoгo CTa^;
poзpoбкa мeтoдичниx peкoмeндaцiй щoдo pecтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтв дepжaвнoгo ceктopy eкoнoмiки;
дocлiджeння coцiaльниx acпeктiв pecтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтв тa poзpoбкa пpoпoзицiй щoдo зaбeзпeчeння пpaв людини у пpoцeci pecтpyктypизaцiï.
Екoнoмiчнa знaчимicть викopиcтaння мeтoдичниx peкoмeндaцiй щoдo pecтpyктypизaцiï пiдпpиeмcтв дepжaвнoгo ceктopy eкoнoмiки пoлягaтимe в пiдвищeннi eфeктивнocтi yпpaвлiння aктивaми, щo нaлeжaть дepжaвi, кoмплeкcнoмy виpiшeннi пpoблeми poзвиткy
державного сектору економши, полшшенш структури катталу та пiдвищеннi рiвня капiталiзаци. Державна сощальна полiтика передбачае забезпечення сощального захисту працiвникiв у процесi реструктуризацп пщприемств державного сектору економiки.
Лггература
1. Закон Укра!ни «Про вщновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» вiд 30 червня 1999 р. № 784 - XIV // Вщомост Верховно! Ради Украши. - 1999. -№42-43. - Ст. 378.
2. Наказ Фонду державного майна Украши «Про затвердження Положення про порядок реструктуризацп пщприемств» вщ 12 кв^ня 2002 р. № 667 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dinai.kiev.ua. - (3i змш. та допов.).
3. Наказ Агентства з питань запоб^ання банкрутству пщприемств та оргашзацш «Про затвердження Методики розробки плашв реструктуризацп державних пщприемств та оргашзацш» вщ 2 червня 1997 р. № 73 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dinai.kiev.ua.
4. Наказ Мшютерства економжи Украши «Про затвердження Методичних вказiвок щодо проведення реструктуризацп державних пщприемств» вщ 23 ачня 1998 р. № 9 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dinai.kiev.ua.
5. Юбенко О.Р. Свропейське корпоративное право на еташ фундаментально! реформи: перспективи використання европейського законодавчого досвiду у правовому полi Украши: сер. «Юридичний радник» / О.Р. Юбенко. - Х.: Страйк, 2005. - 432 с.
6. Юбенко О. Право товариств (company law): порiвняльно-правовий аналiз acquis Свропейського Союзу та законодавства Украши / О. Юбенко, А. Пендак Сарбах. - К.: Видавнича оргашзащя «Юстiнiан, 2006. - 496 с.
7. Терещенко О.О. Фiнансовi домшанти реструктуризацп' пщприемств / О.О. Терещенко, Н.В. Волошак // Фшанси Укра!ни. - 2009. - № 4. - С. 82-90.
8. Скудар Р.В. Реструктуризащя виробництва в умовах реформування пщприемств важкого машинобудування: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.06.01 / Р.В. Скудар // Нац. прнич. ун-т МОН Украши. - Дншропетровськ, 2005. - 20 с.
9. Кондрашов О.М. Змют та значення процеав реструктуризацп промисловост / О.М. Кондрашов // Економжа та держава. - 2006. - № 5. - С. 22-24.
10. Семенова Д.О. Деяю аспекти процеав реструктуризацп пщприемств в умовах економжи перехщного перiоду / Д.О. Семенова, О.С. Вовк // Актуальш проблеми економжи. -
2007. -№ 8. - С. 139-142.
11. Комарецька П.В. Реструктуризащя промислових пщприемств в системi антикризового фiнансового управлшня / П.В. Комарецька // Формування ринкових вiдносин в Украiнi. - 2007. -№ 6. - С. 61-64.
12. Нифаева О. Концепция реструктуризации предприятия / О. Нифаева // Проблемы теории и практики управления. - 2007. - № 9. - С. 99-105.
13. Коваленко Д. Методолопчний пщхщ до розроблення алгоритму реструктуризацп промислових пщприемств Укра'ни / Д. Коваленко // Державний шформацшний бюлетень про приватизацш. - 2006. - № 2. - С. 27-30.
14. Аксенова Е. Этапы большого пути / Е. Аксенова // Журнал Управление компанией. -
2008. - 03 (№ 82). - С. 44-47.
15. Господарський кодекс Укра'ни вщ 16 ачня 2003 р. № 435-IV // Офщшний вкник Укра'ни. - 2003. - №11. - Ст. 461.
16. Цившьний кодекс Укра'ни вщ 16 ачня 2003 р. № 436-IV // Офщшний вшник Украши. - 2003. - № 11. - Ст. 462.
17. Закон Укра'ни «Про господарсью товариства» вщ 19 вересня 1991 р. № 1576-XII // Вiдомостi Верховно! Ради Украши. - 1991. - № 49. - Ст. 682.
18. Закон Укра'ни «Про приватизацш державного майна» вщ 19 лютого 1997 р. № 89/97-ВР// Вщомост Верховно! Ради Укра'ни. - 1997. - № 17. - Ст. 122.
19. Закон Укра'ни «Про оренду майна державних пщприемств та оргашзацш» вщ 14 березня 1995 р. № 98/95 - ВР // Вщомост Верховно! Ради Укра'ни. - 1995. - № 15. - Ст. 99.
20. Зaкoн Укpaïни «Пpo дepжaвнy peecтpaцiю юpидичниx ocí6 тa фiзичниx ocí6-пiдпpиeмцiв» вiд 15 тpaвня 2003 p. № 755-IV // Офщшний вicник Укpaïни. - 2003. - № 25. -Ст. 1172.
Надшшла до редакцп 17.02.2010 р.
