CC BY
8
УДК 336.26
JEL Classification: Н72
DOI: 10.15587/2312-8372.2018.149673
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНИХ АСПЕКТ1В ДЕЦЕНТРА-ЛВАЦП ЯК НОВО1 СИСТЕМИ УПРАВЛ1ННЯ В УКРА1Н1
Голубчак О. I., Гораль Л. Т., Король С. В.
1. Вступ
В умовах сьогодення Украша перебувае у скрутному eKOHOMi4HOMy i поль тичному становищ^ що зумовлено неефективнiстю теперiшньоi адмшютративно1' системи державного yправлiння, а також адмiнiстративно-територiального устрою. За такого функцюнування дii yкраiнських полiтикiв спрямовуються неперед-бачувано i рiзносторонньо, проте чи не найважливiшою дотичною такого розосе-редження представникiв влади виступае розвиток мюцевого самоврядування.
Саме вш стрiмко набирае пришвидшених обертiв вже i3 початком 2018 року, хоча i тривае вiн уже декшька рокip ^з 2014 року). Вщтак, децентралiзацiя стала головною реформою, що виступае новою системою управлшня, забезпе-чуючи полiтичнy стабiльнiсть та поступовий економiчний розвиток регiонiв i держави загалом [1].
Така ситуащя зумовлена тим, що реформування краши потребуе суттевих змiн, якi повинш бути спрямованi на створення вщкршш полiтичноi системи, а також розвиток громадянського сyспiльства i зростання рiвня благополуччя кожного окремого громадянина. Вщтак, дослiдження теоретико-практичних аспектiв децентралiзацii у контекст будь-яких ii видiв е актуальною проблемою, а тому потребуе подальшого виршення.
2. Об'ект досл1дження та його технолог1чний аудит
Об'ектом дослгдження е теоретико-практичш аспекти децентралiзацii в рамках проведення трансформацшних змiн системи мiсцевого самоврядування в Украш.
З часу незалежностi Украши питання впровадження децентралiзацii влади постшно пiднiмалось, але полiтичноi волi на це не вистачало фактично аж до 2014 року. Слiд зазначити, що дефiнiцiя «децентралiзацiя» не е для Украши ново-введеним термшом, хоча його i практичне застосування знайшло вiдображення нещодавно. В Украт вперше децентралiзацiя згадуеться ще в Конституцп Украь нсько!' Народно1' Республжи (УНР) вiд 29 квiтня 1918 року, у якш зазначалося, що: «не порушуючи едино1' свое1' влади, УНР надае сво1'м землям, волостям i громадам права широкого самоврядування, дотримуючись принципу децентралiзацii» [2].
Сучасний процес децентраизацп ускладнений сyкyпнiстю елеменпв, якi пов'язанi з поетапною реашзащею змiнних складових, якi мають безпосереднш вплив на результати реформи децентралiзацii. Саме вiд ефективного розподiлy фшансових ресyрсiв залежать не тiльки позитивш результати, але й рiвень та яюсть життя населення. Проблема децентралiзацii з акцентом на деталiзацiею практичних аспектiв не е достатньо дослщженою, так як тiльки з 2014 року во-
на стала перспективною. В умовах сьогодення вона набирае пришвидшених оберпв, що i надае широке поле дiяльностi для И подальшого дослiдження iз застосуванням зарубiжного досвiду.
3. Мета та задачi дослiдження
Метою дослгдження е вивчення теоретико-практичних питань щодо аспе-ктiв реалiзацii реформи децентралiзацii в Украiнi.
Для досягнення поставленоi мети дослiдження визначено так1 науковi завдання:
1. Провести аналiз сучасного стану системи мюцевого самоврядування.
2. Визначити проблеми неефективного використання фшансових ресурсiв на мiсцевому рiвнi i знайти напрями для iх усунення.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
Необхщнють впровадження активного процесу децентрашзацп на теренах свiтового простору доведена в працях багатьох вчених. Зокрема, серед основних напрямiв вирiшення цiеi проблеми, виявлених в ресурсах свiтовоi науковоi перю-дики, можуть бути видтеш [3, 4]. У контекст стратегiчних орiентирiв в них за-пропоновано розробляти поступальнi заходи, як на постiйнiй основi тдтримува-тимуть децентрашзацш. Проте не розглянуто значимi цiлi, якi впливають на спроможнють реалiзацii полiтики децентралiзацii, особливо на мюцевому рiвнi.
А робота [5] демонструе децентрашзацш мiсцевого самоврядування, де основний акцент зроблено на тюному взаемозв'язку мiж добробутом держави i мiжурядовою структурою. Водночас не наголошено на важливостi розширення повноважень оргашв мiсцевого самоврядування i контролю за !х дiяльнiстю з боку держави.
У робот [6] вказано, що з одного боку децентрашзацш дае певнi переваги, але з iншого - не е повною мiрою реалiзована, щоб пропонувати та збтьшити державну шдзвггнють. При цьому описанi переваги i недолiки не враховують можливi чинни-ки впливу на кiнцевi фiнансовi результати в процесi само!' децентрашзацп.
Автор роботи [7] розглядае децентрашзацш як право незалежного прийняття ршень децентралiзованими одиницями, а у робот [8] вона представлена як пред-метне управлiння, конкуренцiя урядово1' i мiсцевоi координацii. Однак, у цих роботах не до кшця розкрито управлiння процесом децентралiзацii, а лише можли-вий чинник конкуренцп мiж централiзованою i децентралiзованою владою.
У роботi [9] децентралiзацiя визначена як передача значних повноважень та бюджетв вщ державних органiв органам мюцевого самоврядування, аби якомога бшьше повноважень мали тi органи, що ближче до людей, де таю пов-новаження можна реалiзовувати найбшьш успiшно. Але залишаеться вiдкритим питання щодо мехашзму розподiлу таких повноважень. В цьому контекст до-сить складно забезпечити фшансову самодостатнiсть окремих територш мiсце-вого самоврядування, як на це звертав увагу автор роботи [10]. Проте вш не ви-значив способи и забезпечення i можливi ризики при недостатньому обсязi фi-нансових ресурсiв.
Децентрашзацш не завжди мае бути пов'язана з передачею певних публiчних послуг на нижчий територiальний рiвень безпосередньо органам мюцевого самов-
рядування. Автор роботи [11] зазначае, що у розвинутих крашах основною формою децентралiзацii вважаеться альтернативне постачання послуг (Alternative Services Delivery - ASD) - використання ринкового (економiчного) типу децент-ралiзацii. Досвiд iз запровадження альтернативного надання послуг приводить до переосмислення ролi держави в безпосередньому !х наданнi. Проте це твердження може бути розглянуте у процес децентралiзацii ттьки ринкового типу.
Автор роботи [12] звертае увагу, що децентралiзацiя не завжди призводить до соцiально-економiчного зростання територiй i держави в цiломy, з чим слщ погодитись. Проте автор не наводить факторiв впливу, яких слщ уникнути, щоб децентралiзацiя мала позитивний тендем.
Альтернативний варiант вирiшення проблеми викладений в роботi [13], який полягае у поеднанш дискрецii i децентралiзацii. Але такий варiант е немо-жливим в украшських реалiях, так як iнтерпретацiя смiливостi спричинить не-гативнi наслiдки, серед яких: вщкриття можливостi на змову, непотизм та появу процедур полггики кримiналiзацii.
Автори у роботах [14, 15] стверджують, що деценталiзацiя повинна вико-ристовуватися як iнстрyмент реформування у рiзних сферах державно1' дiяльно-CTi, але не наводять, за допомогою яких тчхашзм1в !х можна застосувати.
Таким чином, результати аналiзy дозволяють зробити висновок про те, що теоретико-практичш аспекти децентралiзацii потребують подальших досль джень. Так як вище зазначене свщчить про те, що трактування вчених на цю дефшщш рiзнi, а тому не зводяться до едино1' загальновизнано1' точки зору, що зумовлено використанням авторами рiзних пiдходiв до дослiдження ii природи та форм. Це потребуе систематизацп поняття, аналiзy iснyючих етапiв реалiзацii реформи децентралiзацii для виявлення проблем i пошyкiв !х вирiшення при подальшому ii впровадженнi.
5. Методи дослщжень
Пiд час виконання роботи застосовано загальнонаyковi та спецiальнi методи дослщження:
- дiалектичний метод тзнання - для дослiдження теорп децентралiзацii як ново! системи управлшня;
- ретроспективний аналiз - для виявлення динамши основних показникiв мюцевих бюджетiв;
- абстрактно-логiчний метод - для формування висновюв та узагальнень;
- методи наукового дослiдження та визначення принципу комплексност методологiчноi бази - для забезпечення об'ективност i достовiрностi основних положень висновкiв.
6. Результати дослщжень
Оскшьки чимало авторiв стверджуе, що едностi визначення дефшщп «де-централiзацiя> немае, так як юнуе чимало пiдходiв до розумшня сyтностi, то вважаемо за доцшьне дати авторське визначення. Воно уможливить розбiжнос-тi у поглядах науковшв i дасть змогу адаптувати його до умов сьогодення.
Отож, децентралiзацiя - диспергування функцюнальних повноважень вщ дер-жавних органiв до оргашв мюцевого самоврядування.
Проведет дослщження вказують на те, що розглядати децентрашзацш не-обхiдно з системного та функщонального пiдходiв.
У вщповщност до першого пiдходу, децентралiзацiя - управлшська поль тична система, що покликана здшснювати владно значущi практичн рiшення, що географiчно чи оргашзацшно перебувають поза межами безпосереднього впливу центрально!' влади [16].
Вщповщно до функщонального шдходу, децентралiзацiя визначаеться як процес розширення i змiцнення прав та повноважень адмшютративно-територiальних одиниць або нижчих оргашв та оргашзацш. Проте ïï реалiзацiя на практищ можлива при одночасному звуженнi прав i повноважень вщповщ-ного центру. Таке поеднання обумовлене оптимiзацiею та шдвищенням управ-лiння суспiльно важливих справ, найповнiшою реалiзацiею регiональних та мь сцевих iнтересiв [17].
Також видшяють такi основнi види децентрашзацп за суб'ектами та сферами впливу [18]:
- територiальна децентрашзащя - означае створення органiв публiчноï адмiнiстрацiï, якi здiйснюватимуть урядування в адмшютративно-територiальних одиницях самостiйно i незалежно вiд органiв державноï влади, перебуваючи поза ïx iерархiчною системою та тдпорядкуванням, тобто органiв мюцевого та регюнального самоврядування;
- функщональна децентралiзацiя - визнання самостiйниx i незалежних спе-цiалiзованиx органiзацiй (об'еднання, сптки) суб'ектами владних повноважень iз делегуванням 1'м права здiйснювати певний обсяг завдань публiчного характеру. Зокрема, щодо урядування та виконання вщповщних функцiй у визначених зако-нодавством сферах сусптьного життя та зпдно iз встановленим порядком;
- предметна децентралiзацiя - професiйне самоврядування як система управлшських взаемовiдносин мiж ушма представниками певно!' професи, що реа-лiзуеться визначеною законом представницькою оргашзащею, яка перебувае пiд наглядом оргашв державно1' влади. Децентралiзацiя передбачае розмежування ком-петенцп i конкретизацiю повноважень не лише по вертикаш, але й по горизонталi;
- вертикальна децентрашзащя означае чiтке визначення порядку прийн-яття рiшень керiвними органами рiзного рiвня. Принциповими питаннями вертикально!' децентрашзацп е:
S глибина iерарxiчноï децентралiзацiï;
S обсяг та сфера повноважень нижчих владних ланок (ушх суб'еклв, що надiленi правом здшснювати функцп публiчного значення);
S органзащя системи нагляду та контролю за дiяльнiстю цих органiв. При цьому важливо розумiти, що йдеться не лише про органи публiчноï адмiнiстрацiï, а й про шших суб'ектiв (професiйнi об'еднання, пiдприемницькi структури та iн.);
горизонтальна децентралiзацiя - означае розподш та визначення функ-цiй i компетенцiï всix шших елемеплв структури органiв публiчноï адмшютра-ц^', крiм керiвного органу.
Автор у робот [19], анаизуючи TeprnopianbHy децентралiзацiю, виокрем-люе три ïï системотворчi компоненти:
1. Децентралгзацгя полгтична (вгдповгдний устргй). Пyблiчно-правовий статус оргашв мiсцевого самоврядування походить вiд специфiчного способу формування цих органiв та ïx представницького характеру. Вiдповiднi консти-тyцiйнi гарантiï формування системи оргашв мюцевого самоврядування, ïï змiст та оргашзащя засвiдчyють незалежнiсть таких оргашв вщ держави.
2. Децентралгзацгя адмгнгстративна полягае в тому, що на органи мюцевого самоврядування покладено завдання, а вщтак фyнкцiï i повноваження що-до задоволення пyблiчного iнтересy в межах вiдповiдноï територп.
3. Децентралгзацгя фгнансова передбачае наявнють власних фiнансовиx та матерiальниx засобiв, i означае здiйснення правоможностей щодо володiння, користування i розпорядження фшансовими ресурсами, якi перебувають у вла-сностi громад.
Погоджуемося i3 думкою автора роботи [20], яка зводиться до того, що кожна централiзацiя передбачае концентрацш завдань i компетенцп на центральному рiвнi. З огляду на це, децентралiзацiя охоплюе деконцентрацiю, тобто визначення, конкретизацiю та розмежування завдань i повноважень як на центральному, так i безпосередньо на мюцевому рiвнi пyблiчноï адмшютрацп.
Автор роботи [21] пропонуе розглядати децентралiзацiю в залежностi з по-зицiï ступеня ïï втiлення, а саме:
- деволюшя - найбшьш сильний рiвень децентралiзацiï, коли вс рiшення щодо фiнансовиx, адмiнiстративниx та регулятивних повноважень приймають-ся на мюцевому рiвнi;
- делегованi повноваження - помiрний стyпiнь децентралiзацiï, коли органи влади на мюцях отримують право приймати рiшення, як певною мiрою контролюються iз центру;
- деконцентрашя - найбiльш слабка стутнь децентралiзацiï, коли мюце-ва влада тшьки виконую певнi задачi (в основному адмiнiстративнi), що поста-вленi перед нею центральною владою.
Проте автор роботи [22] пропонуе вважати даш види децентралiзацiï формами адмiнiстративноï децентралiзацiï i додае ще дивестування - передача фу-нкцiй планування та адмiнiстративноï влади у волонтерськ приватнi або гро-мадськi органiзацii.
Хоча на сьогодшшнш день i впроваджуеться бюджетна децентралiзацiя, але мiсцевi органи ще залежать вiд державного бюджету. Тому подшяемо думку автора роботи [23], що даному явищу передують об'ективш i сyб'ективнi фактори. До об'ективних факторiв належать: спад економiчного розвитку, па-дiння темпiв виробництва, вшна, полiтична нестабiльнiсть, iнфляцiя; до суб'ективних: криза управлшня Кабшету Мiнiстрiв Украши, недосконала нор-мативно-законодавча база, тшьова економiка, неурегульований фiнансовий ме-хашзм, криза банкiвськоï системи тощо. Наприклад, все це впливае на те, що мюцева влада не мае можливостей до зростання вартостi послуг, яю вона надае, отже, мае диверсифшований i пiдвищений характер.
Вщтак, основою практично1' платформи для децентралiзацiï, яка стартувала у 2014 рощ, стала трансформащя законодавчого регулювання, зокрема, Концепцш реформи мiсцевого самоврядування та територiальноï органiзацiï влади [24]. Ïï метою е визначення напрямiв, меxанiзмiв i строкiв формування ефективного мюцевого самоврядування та територiальноï оргатзацп влади для створення i шдтрим-ки повноцiнного життевого середовища для громадян. Чимало важливе значення слщ придiлити i прийнятому у цьому ж рощ Закон «Про спшробттництво терито-рiальниx громад» [25], а також у 2015 рощ - Закош «Про добровшьне об'еднання територiальниx громад» [26]. Саме останнш регулюе вiдносини, що виникають у процеш добровтьного об'еднання територiальниx громад сш, селищ, мiст, а також добровтьного приеднання до об'еднаних територiальниx громад.
Хоча нормативно-правове забезпечення процесу децентрашзацп е важли-вим шдтрунтям для покращення соцiально-економiчниx чинникiв розвитку, проте на даному етапi система мюцевого самоврядування не може повнютю за-довольнити потреби населення. Причиною такого явища е те, що розпочатий в Укра1'ш процес бюджетно1' децентрашзацп охоплюе питання фiнансового забезпечення оргашв мюцевого самоврядування. Адже саме на них покладена вщпо-вщальнють щодо створення вщповщних умов для розвитку господарсько1', соць ально1' та культурно1' дiяльностi, пiдвищення життевого рiвня територiальниx громад та ефективне управлшня ними.
Саме фiнансова складова на мюцевому рiвнi е основою для виконання повноважень мюцевих оргашв державно1' влади та мiсцевого самоврядування з метою забезпечення регюнального соцiально-економiчного розвитку. В умовах децентрашзацп мюцевого самоврядування мiсцевi фшанси стають основою життя адмiнiстративно-територiальниx одиниць, забезпечують устшний розви-ток територiй, сприяють формуванню бюджетв розвитку. Пiдтвердженням ос-новних напрямiв покращення мiсцевого самоврядування е також «Стратепя сталого розвитку «Украша - 2020» [27, 28]. Вона свщчить про те, що метою политики саме у сферi децентралiзацiï е:
- вiдxiд вщ централiзованоï моделi управлiння в державц
- забезпечення спроможностi мiсцевого самоврядування;
- побудова ефективно1' системи територiальноï органiзацiï влади в Украïнi;
- реашзащя у повнiй мiрi положень Свропейсько1' xартiï мiсцевого самоврядування [29];
- реашзащя принцитв субсидiарностi, повсюдностi та фiнансовоï само-достатност мiсцевого самоврядування через створення системи об'еднаних те-риторiальниx громад.
Враховуючи початок реформи децентралiзацiï i ïï завершення сам процес пе-редбачае покрокове виконання плану-графку впровадження такоï реформи [9]. Децентралiзацiя загалом складе 7 роюв активних дiй та поступово виконаних за-вдань щодо покращення рiвня життя населення:
2015 рш (жовтень): черговi мiсцевi вибори, добровшьне об'еднання те-риторiальниx громад;
- 2016 рж: вибори у добровшьних об'еднаннях територiальниx громад;
- 2017 рк: добровшьне об'eднaння територiaльних громaд, yтворення aдмiнiстрaтивних окрyгiв (з жовтня), оргaнiзaцiя окремих рaйонiв (з жовтня), реоргaнiзaцiя окремих рaйдержaдмiнiстрaцiй (з жовтня);
- 2018 рк:
S добровiльне об'eднaння територiaльних громaд (до серпня), yтворення aдмiнiстрaтивних окрyгiв (до серпня);
S оргaнiзaцiя окремих рaйонiв, реоргaнiзaцiя окремих рaйдержaдмiнiст-рaцiй, формyвaння спроможних громaд (з жовтня), фyнкцiонyвaння тери-торiaльних пiдсистем центрaльних оргaнiв виконaвчоï влaди в межaх эдмь нiстрaтивних окрyгiв (з жовтня);
- 2019 рк:
S формyвaння спроможних громaд, фyнкцiонyвaння територiaльних тд-систем центрaльних оргaнiв виконaвчоï влaди в межaх aдмiнiстрaтивних окрyгiв (з жовтня);
S оргaнiзaцiя окремих рaйонiв (до березня), реоргaнiзaцiя окремих рэйде-ржaдмiнiстрaцiй, формyвaння рaйонiв;
- 2020 рк:
S формyвaння спроможних громaд (до трaвня), фyнкцiонyвaння терито-рiaльних шдсистем центрaльних оргaнiв виконaвчоï влaди в межaх эдмшь стрaтивних окрyгiв (до трaвня), реоргaнiзaцiя окремих рaйдержaдмiнiстрa-цш (до трaвня), формyвaння рaйонiв (до трaвня);
S yтворення рaйдержaдмiнiстрaцiй - черг^ мiсцевi вибори (червень-серпень); S формyвaння оргaнiв мiсцевого сaмоврядyвaння (з жовтня);
- 2021 рк: формyвaння оргaнiв мiсцевого сaмоврядyвaння. Вищезaзнaчене свщчить про те, що кiнцевою дaтою знaчиться 2021 рiк.
Якщо орieнтyвaтися нa виборче зaконодaвство, то черговi вибори y жовтнi 2020 року мaють стaти своeрiдним зaвершенням об'eднaння громaд. «Остaннi» об'eднaнi громaди почить фyнкцiонyвaти y 2021 роцi. Дaнa схемa здaeться нa сьогоднi тайбшьш вiрогiдною. Окремi громaди можуть не потрaпити y зэплэ-новaний грaфiк, эле це не змiнить зaгaльноï ситyaцiï. Фaктором, що вплине та об'eднaння громэд будуть президентськi тэ пaрлaментськi вибори 2019 року. Вщ розстэновки сил тэ позицiй зaлежaтиме нaявнiсть «кредиту довiри» тэ мож-ливостi жорстко дiяти та регюнэльному рiвнi.
1з моменту стэрту реформи мюцевого сэмоврядувэння до нинiшнього чэсу фiнaнсовa децентрaлiзaцiя постiйно трэнсформуючись зробилэ незэлежними мю-цевi бюджети вщ держэвного бюджету i створилэ можливост плэнувэння розвит-ку територiй, можливост втiлення реэльних проектiв. Подiляeмо думку эвторэ прaцi [30], що процеси трaнсформaцiï i децентрaлiзaцiï e взaeмозaлежними, тэк як зэпровэдження децентрaлiзaцiï держэвного yпрaвлiння зумовлене нэгэльною потребою трaнсформaцiï держэвного yпрaвлiння. Тэкэ ситуэцш хaрaктеризyeться: жорсткою центрaлiзaцieю повновэжень тэ ресyрсiв; неспроможнiстю ефективно розв'язувэти проблеми розвитку територь эльних громэд тэ ïх об'eднaнь (у межэх рэйошв тэ облэстей);
- нaявнiстю непрозорих мехaнiзмiв прийняття рiшень; зтачними проявэми корyпцiï.
Законодавчi умови, засноваш на принципi добровшьност, сприяли тому, що у 2015 рощ об'едналося 794 сiльських, селищних та мiських рад у першi 159 об'еднаних територiальних громад (ОТГ). Та вже у 2016 рощ вони перейшли на прямi мiжбюджетнi вiдносини з державою та отримали повноваження та вщпо-вiднi фiнансовi ресурси для !х здiйснення. Даш, що наведеш на рис. 1 тдтвер-джують позитивну динамiку кшькосл ОТГ в Украiнi, зокрема, протягом 20152017 рокiв iх юльюсть збiльшилась в 4,2 рази (з 159 ОТГ у 2015 рощ до 665 ОТГ у 2017 рощ).
Рис. 1. Динамша кшькост об'еднаних територiальних громад в Укра1'ш за 2015-2017 рр., од. (розроблено на основi даних [9])
Процес бюджетноi децентралiзацii засвiдчуе те, що проблеми територiаль-них громад можуть ефективно виршуватись тiльки на мюцевому рiвнi, а сильне мiсцеве самоврядування повинно базуватись на розвинутому громадянському суспiльствi й демократii. Адже мюцева влада зможе самостiйно вирiшувати, на як потреби витрачати бюджетнi кошти, що особливо важливо для розвитку об'еднаних територiальних громад.
Вiдтак усшх бюджетноi децентралiзацii полягае в такому:
1. В основi полiтичних ршень мають бути економiчнi критерii. Для цього необхщно провести функцiональний розподш повноважень органiв державно!' влади та мюцевого самоврядування.
2. Необхiдно впорядкувати комунальну власнiсть, чiтко визначати об'екти, систему управлшня та перерозподiл мiж органами влади щодо надання суспшьних благ i послуг.
3. Необхщно закiнчити передачу соцiальноi сфери та тдприемств мюце-вим органам влади разом iз джерелами та обсягами фшансування.
4. У дохiднiй частиш мiсцевих бюджетiв необхiдно зменшити частку тра-нсфертних платежiв. Внести змши у Податковий кодекс, що передбачали би встановлення справедливих норм 1'х розподiлу [31].
Починаючи iз 2014 року (рис. 2) спостерiгаеться поступове збшьшення ча-стки мiсцевих бюджетв у зведеному бюджетi (з 37,5 % у 2014 рощ до 49,3 % у
2017 рощ). Це безпосередньо вказуе на змщнення фшансово1' бази органiв мюцевого самоврядування та е прямим наслiдком реалiзацii Концепцii реформи мюцевого самоврядування та територiальноi органiзацii влади в Украш, ухва-леноi 1 квггня 2014 року.
%
100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0
23,8
37,5
54,4
45,6
52,5
47,5
50,7
49,3
2016
2017
2013 2014 2015
В Частка державного бюджету у зведеному бюджет
□ Частка мюцевих бюджет!в(з трансфертами) у зведеному бюджет
Рис. 2. Динамша частки мюцевих бюджетiв (з трансфертами) у зведеному бю-джетi Украши за 2013-2017 рр. (розроблено на основi даних [9, 24, 33])
До^дження фактичних надходжень загального фонду мюцевих бюджета Украiни протягом 2013-2017 роюв показали вагоме зростання загального обся-гу 1'х доходiв. Анаиз доходiв мiсцевих бюджетiв тiльки тсля року запрова-дження децентралiзацii дав шдставу визнати останню як прорив у мюцевому самоврядуванш. Оскiльки мiсцевi бюджети наростили дохiдну базу, оптимiзу-вали видаткову частину, що створило умови для набуття повно!' фшансово!' са-мостiйностi органами мiсцевого самоврядування та розвитку кожно! територiа-льно! громади i територiальноi громади мют зокрема [32].
При цьому до 2014 року показник збшьшення складав в середньому 4 %. 1з початком реалiзацii реформи ситуацiя кардинально змшилася: сума надходжень до мюцевих бюджета у 2016 роцi склала 241,3 млрд. у. о., що на 24,5 % бшьше показника 2015 року i на 49,3 % менше показника 2017 року.
Крiм того, якщо основну частину надходжень загального фонду мюцевих бюджета протягом 2013-2015 роюв займали трансферти, то з 2016 року частка трансферов склала трохи бшьше 30 %. А основну вагу в доходах бюджета почали займа-ти власнi ресурси (бшьше 60 %), обсяг яких з моменту реашзацп реформи збшьшився майже у 2,5 рази (з 68,6 млрд. у. о. у 2014 рощ до 192 млрд. у. о. у 2017 рощ). На перспективу плануеться збшьшення власних ресуршв мюцевих бюджета у 2018 рощ до 230 млрд. у. о. та у 2019 рощ до 280 млрд. у. о.
Проте реформа децентраизацп потребуе подальшого вдосконалення мiж-бюджетних вiдносин, так як в умовах сьогодення мiжбюджетне фшансування в кра1ш мае низку проблем [23]:
- бюджетна децентралiзацiя передбачае бтьш широкий спектр повноважень мюцевим органам влади, нiж вiн зараз е у центральних органiв влади Украши;
- неузгодженiсть мiж зобов'язаннями за видатками та ïx джерелами i об-сягами фiнансування;
- мiсцевi органи влади не мають важелiв i стимулiв до збшьшення над-ходжень до бюджетiв, а також не мають права самостшно, прозоро, у повному обсязi здшснювати управлiння власними ресурсами;
- на протязi тривалого часу система мiжбюджетного фiнансування розвивала-ся непередбачувано. Вона не мала науково-методичних пiдxодiв до к розраxункiв, що впливало на управлшня бюджетами в напрямi планування та прогнозування;
- недосконала шституцшна та правова база мiжбюджетного фшансування не дае поштовх до розвитку шфраструктури регiонiв i не сприяе забезпечен-ню суспiльниx благ.
Реформа дала поштовх до повнощнного розвитку громад, можливють по-лшшити життя у кожному населеному пункт та у краïнi в цшому i дозволяе усiм громадянам - самостшно господарювати там, де вони живуть. Вiдтак для ефективного використання фшансових ресурсiв територiальниx громад можна:
1. Спрямовувати кошти на розвиток внутршнього ринку, створювати швести-цшт платформи i проводити навчання мюцевих фермерш об'еднуватися в кооперативи.
2. Рацюнашзувати видатки на соцiальну сферу (перегляд шльг, поширення пла-тних послуг, перегляд рiвня мiнiмальноï заробiтноï плати та прожиткового мшмуму).
3. Провести навчання керiвного складу територiальноï громади щодо використання публiчниx коштiв.
Одержанi в результатi децентрашзацп повноваження та ресурси нададуть органам мюцевого самоврядування бтьше можливостей для розвитку територiй, створення сучасно!' освiтньоï, медично!', транспортной житлово-комунально!' ш-фраструктури. Також, погоджуемось iз тим, що тепер мюцева влада защкавлена в розвитку iнвестицiйноï привабливостi сво1'х територiй на благо громади, адже сплаченi на мiсцяx податки шдуть на пiдвищення якостi життя мешканщв локаль зовано1' територп. Рiзноманiтнi дозволи та реестрацшш документи для ведення бiзнесу можна буде отримувати на мюцях, громади зможуть самостiйно залучати iнвестицiï, сприяючи соцiально-економiчному розвитку.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. Сильною стороною у проведеному до^дженш е систематизацiя поняття децентралiзацiя. Це дало змогу не ттьки вивчити особливост пiдxодiв до розумiння сутностi, але й запропонувати авторське визначення дефшщи. Воно по-лягае у диспергуванш функцiональниx повноважень вiд державних оргашв до ор-ганiв мiсцевого самоврядування. На вщмшу вiд iснуючиx дане трактування умож-ливило розбiжностi у поглядах науковщв i дало змогу адаптувати його до умов сьогодення. Також сильною стороною е запропоноваш напрями ефективного використання фшансових ресуршв територiальниx громад, що на вщмшу вiд iсную-
чих дасть бшьше можливостей для розвитку територш, створення сyчасноï освгг-ньо^ медичноï, транспортноï, житлово-комyнальноï iнфрастрyктyри.
Weaknesses. Слабкою стороною е те, що запропоноваш напрями до практи-чноï реалiзацiï децентралiзацiï е досить складними i трyдомiсткими, так як пот-ребують врахування всix змiнниx факторiв в умовах сьогодення.
Opportunities. Можливостями для подальших дослiджень е пошук нових напрямiв практичноï реалiзацiï реформи децентралiзацiï iз визначенням вщхи-лень фактичних резyльтатiв вiд прогнозованих, яю звичайно базуються на ма-тематичному апаратг Таке математичне забезпечення можна реалiзyвати за до-помогою рiзниx методiв прогнозування.
Threats. Загрозами для результата проведених дослщжень е можливють змiни у законодавчiй базi, вщхилення вiд запланованого планy-графiкy впрова-дження реформи децентралiзацiï, що може призвести до змши спроможностi мiсцевого самоврядування.
8. Висновки
1. Проведено аналiз сучасного стану системи мiсцевого самоврядування. Ви-значено динамiкy кiлькостi об'еднаних т Pиторiальниx громад в Укршш. Досль джено фактичнi надходження загального фонду мюцевих бюджета Украши протягом 2013-2017 роюв, яю показали вагоме зростання загального обсягу ïx дохо-дiв. Проведений аналiз дав шдстави констатувати, що органи мюцевого самоврядування набули повноï фiнансовоï самостiйностi i поступового розвитку.
2. Визначено проблеми неефективного використання фшансових ресyрсiв на мiсцевомy рiвнi i знайдено напрями для ïx усунення. Iснyючi проблеми спричиненi:
- бшьш широким спектром повноважень мiсцевиx оргашв влади, шж вiн зараз е у центральних органiв влади Украши;
- неузгодженютю мiж зобов'язаннями за видатками та ïx джерелами i об-сягами фшансування;
- неможливютю мiсцевиx органiв влади у повному обсязi управляти вла-сними ресурсами;
- недосконалктю iнститyцiйноï та правовоï бази м1жбюджетного фшансування.
Серед напрямiв запропоновано:
- спрямовувати кошти на розвиток внутршнього ринку, створювати швестицш-нi платформи i проводити навчання мiсцевиx фермерш об'еднуватися в кооперативи;
- рацiоналiзyвати видатки на соцiальнy сферу;
- провести навчання керiвного складу територiальноï громади щодо використання пyблiчниx коштiв.
Лiтература
1. Король С. В. Децентралiзацiя як нова система управлшня // Матерiали доповiдей Мiжнародноï наyково-практичноï конференцн «Забезпечення сталого розвитку економжи: проблеми, можливостi, перспективи». 2018. С. 159-162.
2. Конститущя Украшсь^' Народноï Респyблiки (Статут про Державний устрш, права i вiльностi УНР) // Конституцшш акти Украïни. 19171920. Невiдомi конституц^ Украïни. Кшв, 1992.
3. Parry T. R. Achieving balance in decentralization: A case study of education decentralization in Chile // World Development. 1997. Vol. 25, Issue 2. P. 211-225. doi: http://doi.org/10.1016/s0305-750x(96)00094-0
4. Eng N. Decentralization in Cambodia: New Wine in Old Bottles // Public Administration and Development. 2016. Vol. 36, Issue 4. P. 250-262. doi: http://doi.org/10.1002/pad.1765
5. Sellers J. M., Lidstrom A. Decentralization, Local Government, and the Welfare State // Governance. 2007. Vol. 20, Issue 4. P. 609-632. doi: http://doi.org/10.1111/j.1468-0491.2007.00374.x
6. Neudorfer B., Neudorfer N. S. Decentralization and Political Corruption: Disaggregating Regional Authority // Publius: The Journal of Federalism. 2014. Vol. 45, Issue 1. P. 24-50. doi: http://doi.org/10.1093/publius/pju035
7. Oates W. E. Fiscal Federalism. New York: Harcourt Brace Jovanovich Inc., 1972. 256 p.
8. Managing Decentralisation: A New Role for Labour Market Policy, Organisation for Economic Co-operation and Development, Local Economic and Employment Development (Program). OECD Publishing, 2003. doi: http://doi.org/10.1787/9789264104716-en
9. Detsentralizatsiia vlady. 2018. URL: http://decentralization.gov.ua/ (Last accessed: 10.04.2018).
10. Kulawik J. Federalizm fiskalny a rozwoj wiejski // Problems of Agricultural Economics. 2016. Vol. 348, Issue 3. P. 41-66. doi: http://doi.org/10.5604/00441600.1218197
11. Decentralization: a Sampling of Definitions. Working paper prepared in connection with the Joint UNDPGovernment of Germany evaluation of the UNDP role in decentralization and local governance. 1999. 40 p.
12. Bywalec G. Dylematy decentralizacji we wspol czesnym swiecie // Gospo-darka narodowa. 2012. Issue 11-12 (255-256). P. 123-145.
13. Andhika L. R. Discretion and Decentralization: Public Administrators Dilemmas in Bureaucracy Innovation Initiatives // Otoritas : Jurnal Ilmu Pemerintahan. 2018. Vol. 8, Issue 1. P. 17-31. doi: http://doi.org/10.26618/ojip.v8i1.1040
14. Hulst R., Mafuru W., Mpenzi D. Fifteen Years After Decentralization by Devolution: Political-administrative Relations in Tanzanian Local Government // Public Administration and Development. 2015. Vol. 35, Issue 5. P. 360-371. doi: http://doi.org/10.1002/pad.1743
15. Smoke P. Rethinking Decentralization: Assessing Challenges to a Popular Public Sector Reform // Public Administration and Development. 2015. Vol. 35, Issue 2. P. 97-112. doi: http://doi.org/10.1002/pad.1703
16. Полгголопчний енциклопедичний словник / упорядник Горбатен-ко В. П. 2-е вид., доп. i перероб. Кт'в, 2004. 736 с.
17. Полгголопя: навчальний енциклопедичний словник довщник для сту-денлв ВНЗ I-IV рiвнiв акредитацп / за ред. Хоми Н. М. Львiв: «Новий Свгг -2000», 2014. 779 с.
18. Wlydyka Wiedza o spoleczenstwie / Wos T. et. al. Warszawa: Wy-dawnictwo Prawnicze LexisNexis, 2003.
19. Finanse publiczne a prawo fi nansowe. Wyd. 2. Warszawa: Dom wy-dawniczy ABC, 2006.
20. Децентраизащя пyблiчноï влади: досвiд европейських краïн та перспе-ктиви Украши / Бориславська О. М., Заверуха I. Б., Школик А. М. та ш Киïв, 2012. 212 с.
21. Шейко Р. Децентраизащя державноï влади в Украïнi в контекст суб'ективного сприйняття позитивних та негативних наслщюв: соцiологiчний аналiз проблеми // «^ОСЮПРОСТГР: мiждисциплiнарний збiрник наукових праць з соцiологiï та соцiальноï роботи». 2011. № 1 (2). С. 29-32.
22. Трещов М. Децентралiзацiя як зашб ресyрсноï самодостатност терито-рiальниx громад: теоретичний аспект // Державне управлшня та мюцеве самоврядування. 2015. Вип. 2 (25). С. 60-69.
23. Мацедонська Н. В. Децентралiзацiя в Украт та основш шляхи ïï впрова-дження в сучасних умовах // Економша та сyспiльство. 2017. Вип. 8. С. 613-618.
24. Про схвалення Концепцп реформування мiсцевого самоврядування та територiальноï органiзацiï влади в Украшу Розпорядження Кабiнетy Мiнiстрiв Украши вщ 01.04.2014 № 333-р. // База даних «Законодавство Украши». ВР Украши. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2014-%D1%80 (дата звернення 20.04.2018).
25. Про сшвробггництво територiальниx громад: Закон Украши вщ
17.06.2014 № 1508^П-ВР // База даних «Законодавство Украши». ВР Украши. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1508-18 (дата звернення 30.04.2018).
26. Про добровшьне об'еднання територiальниx громад: Закон Украши вщ
05.02.2015 № 157-УШ-ВР // База даних «Законодавство Украши». ВР Украши. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/157-19 (дата звернення 01.04.2018).
27. Гораль Л. Т., Спашв Н. Я., Мартинюк В. Ф., Маринчак Л. Р. Мiсцевi фшанси: навч. пошб. 1вано-Франювськ, 2015. 350 с.
28. Стратегш сталого розвитку «Украïна - 2020»: Указ Президента Украши вщ 12.01.2015 № 5/2015 // База даних «Законодавство Украши». ВР Украши. URL: http://www.president.gov.ua/documents/18688.html (дата звернення 02.04.2018).
29. Свропейська харта мюцевого самоврядування вщ 15.10.1985: Ратифь ковано Законом № 452/97-ВР вiд 15.07.1997 // База даних «Законодавство Украши». ВР Украши. URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_036 (дата звернення 02.04.2018).
30. Нижник О. М. Теоретичш аспекти впливу децентралiзацiï на розвиток держави та територiальниx громад // Вюник Нацiональноï академп державного yправлiння при Президентовi Украïни. Серiя: Державне yправлiння. 2016. № 3. С. 56-62.
31. Кивщенко Л. М., Мацедонська Н. В. Свгговий досвiд бюджетноï деце-нтралiзацiï та шляхи його впровадження в Украт // Схщна Свропа: економiка, бiзнес та yправлiння: електрон. вид. 2017. № 6. URL: http://www.easterneurope-ebm.in.ua/6-2017-ukr (дата звернення 15.04.2018).
32. Урядовий портал. Сдиний веб-портал оргашв виконавчоï влади в Укра-rni. 2018. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua (дата звернення 10.04.2018).
33. Надал С., Спашв Н. Доходи мюцевих бюджета у контекст децентраль зацп в Украïнi // Вюник Тернопшьського нацiонального економiчного ушвер-ситету. 2016. Вип. 2. С. 102-112.
