CC BY
4
УДК 336.1:352
JEL Classification: H23, H24, Н71, Н72 DOI: 10.15587/2312-8372.2019.164069
ДОСЛДЖЕННЯ РЕЗЕРВ1В ЗМ1ЦНЕННЯ ДОХ1ДНО1 БАЗИ БЮДЖЕТ1В ОБ'еДНАНИХ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ДЕЦЕНГРАЛВАЦП
Квасниця О. В., Русш В. М.
1. Вступ
В умовах розбудови демократичного сусптьства в Украгт важлива роль у забезпеченш населення сусптьними послугами выводиться мюцевому самоврядуванню. Одшею i3 ключових умов надежного виконання органами мюцевого самоврядування таких функцiй е наявнiсть у ix розпорядженш достатнього рiвня фшансових ресурсш, як1 акумулюються у бюджет!. Вщ того, наскiльки дох1дна база бюджет!в територiальних громад буде вщповщати потребам залежить устх соцiально-економiчного розвитку не тшьки громади, а й репону та держави загалом.
Впродовж багатьох роюв незалежностi Украши бюджетна система характеризувалася централiзацiею фiнансових ресуршв, нерiвномiрнiстю 1х розподщу по територп держави, фiнансовою неспроможнiстю мiсцевих бюджепв, значною диференцiацiею обсяпв витрат бюджетних ресурсiв на забезпечення населення сусптьними послугами на локальному р!вн! Для усунення даних недолiкiв, у кшщ 2014 p., керiвництвом держави розпочато реформу децентралiзацii в Украiнi, в основу яко1 закладено концептуально нов! шдходи побудови системи функцюнування мюцевого самоврядування та територ!ально1' органiзацii влади в Украiнi. Головним досягненням реформи стало добровтьне об'еднання територ!альних громад, надання 1'м повноважень щодо самостшного виршення питань мюцевого значення, а також можливостей щодо формування власно!' ресурсно!' бази для забезпечення реал!зацн цих повноважень.
Реал!зац!я дано1' реформи на практищ демонструе окрем! труднощ! та проблеми, як! пов'язат, як з самим об'еднанням територ!альних громад, так i з повноцшним використанням уже об'еднаними громадами усх можливостей щодо формування та змщнення !х дохщно! бази. Саме тому, дослщження шлях!в змщнення дохщно! бази бюджепв об'еднаних територ!альних громад в умовах децентрал1зацп е актуальною проблемою та потребуе подальшого виршення.
2. Об'ект досл1дження та його технологiчний аудит
Об'ектом дослгдження е теоретичш та практичш аспекти формування дохщно! бази бюджепв об'еднаних територ!альних громад в умовах децентрал1зацн. Реформа децентрал!зацн владних повноважень та фшансових ресуршв держави на користь мюцевого самоврядування демонструе позитивну динамшу та принесла помпга результати. На кшець 2018 р. створено понад 850 об'еднаних територ!альних громад, площа яких становить майже 40 % загально1' плош! Украши та в яких проживае 25 % населення в!д загально1' чисельност населення Украши. Завдяки цьому, вщ початку реформи, щор!чно зроста астка доход!в мюцевих бюджет!в у зведеному бюджет!, частка
мюцевих податюв i зборiв у власних доходах мюцевих бюджетiв [1].
Попри значш досягнення, при формуваннi дохщно1' бази бюджепв об'еднаних територiальних громад в умовах децентраизацп виникають окремi труднощi та проблеми, якi пов'язаш iз:
- створенням частини об'еднаних громад без урахування вимог методики щодо !х спроможностi;
- вiдсутнiсгю належного кадрового забезпечення оргашв мюцевого самоврядування;
- володiнням i використанням майна громади;
- спiвпрацею оргашв мiсцевого самоврядування з iншими органами виконавчо!' влади в Украiнi;
- неготовнютю до самостiйноi реалiзацii своiх повноважень мiсцевою владою.
Не в ушх об'еднаних територiальних громад органи мюцевого
самоврядування демонструють защкавленють у збшьшенш надходжень до iх бюджепв, пошуку можливих резервiв iх збшьшення, пiдвищенню ефективностi системи адмiнiстрування податюв i зборiв, що надходять до !х бюджетiв.
Реформу децентралiзацii, що дозволяе органам мюцевого самоврядування формувати власну дохщну базу бюджетiв для реашзацп розширеного перелiку повноважень, можна вважати однiею iз найбшьш усшшних реформ за час укршнсько1' незалежност^ Проте, ця реформа на сьогодшшнш день ще не завершена, що в свою чергу, розширюе поле д1яльност для подальших дослiджень iз можливiстю iмплементацii заруб1жного досвiду в укршнськш практицi.
3. Мета та задачi дослщження
Метою дослгдження е визначення резервiв збiльшення дохiдноi бази бюджепв об'еднаних територiальних громад.
Для досягнення поставлено!' мети дослщження визначено таю науковi завдання:
1. Дослщити теоретичнi та практичнi аспекти формування дохщно1' бази бюджетiв об'еднаних територiальних громад.
2. Виявити наявнi проблеми формування дохщно1' бази бюджетiв об'еднаних територiальних громад.
3. Науково обгрунтувати пропозицii щодо шляхiв змiцнення дохщно1' бази бюджетiв об'еднаних територiальних громад.
4. Дослщження iснуючих р1шень проблеми
Проблемам формування фшансово спроможних, незалежних територiальних громад присвячено значну кшькють наукових праць. У зарубiжних крашах (зокрема й европейських) у другш половинi ХХ столiття досить активно здшснювалися реформи, орiентованi на збшьшення дохщно1' бази мiсцевих бюджетiв i розширення бюджетних повноважень мiсцевого самоврядування. У економiчнiй лiтературi цi реформи висвгшеш в основному у площиш фiскальноi децентралiзацii [2, 3].
У робот [4] автор акцентуе, що бшьшють науковцiв зосереджуеться на оцшщ досвiду децентралiзацii у всьому свт та пошуку вiдповiдностi мiж теорiею та практикою. В той же час набагато менше уваги придшяеться стратегiям реалiзацii. Автор пропонуе рекомендацн щодо впровадження -дванадцять «правил», як можуть стати основою стратеги децентраизацн.
Шосте «правило» стосуеться формування дохщно1' бази мюцевих б" дже^в, в якому автор визначае перелш податкiв, як можуть та якi не можуть використовувати органи мiсцевоi влади. Однак автор оминае увагою повноваження оргашв мюцевого самоврядування щодо справляння цих податюв та контролю за цим процесом.
Автор роботи [5] наголошуе, що органи мюцевого самоврядування повинш мати право самостшно визначати обсяг i структуру видатюв i доходiв, якi по свош сутi повинш вщповщати мiсцевому рiвню влади. Автор, наводячи приклад Н1меччини вiдзначае, що видатки мунiципалiтетiв де-факто орiентуються на наявний обсяг ресуршв. Органи мюцевого самоврядування обмежеш у питаннях податково1' полiтики та залежнi не тшьки вiд центрального уряду, але й вщ федеративного. Погоджуемось iз твердженням, що формування фiнансових ресурсiв навпъ за рахунок самостiйного встановлення незначних ставок мiсцевих подагкiв i зборiв завжди буде кращим вiд любого виду трансферту. Проте, вважаемо неприйнятним описаний досвщ щодо обмеженостi повноважень мюцевих оргашв влади в контекст збшьшення дохщно1' бази !х бюджепв.
Акцентуючи увагу на наявностi значно1' кiлькостi лiтерагури щодо розподшу доходiв м1ж рiзними рiвнями, автор роботи [6], значну увагу в дослщженш придшяе впливу на субнацiональнi (мюцев^ фiнанст грансфертiв, наявнiсть яких обумовлена вертикальною незбалансованютю доходами мiсцевих бюджепв. Вважаемо, що основна увага повинна бути сконцентрована на можливостях формування дохщно! бази мiсцевих бюджетiв за допомогою податюв i зборiв, а не трансферов.
Одними з перших в Украш iнтерес до питань фiнансовоi незалежностi та самостiйностi оргашв мюцевого самоврядування проявили автори робгт [7, 8]. Автор роботи [9] стверджуе, що власш доходи мюцевих бюджепв - це доходи, як формуються внаслiдок дiй i ршень, прийнятих органами мiсцевого самоврядування, наводячи вимоги, яким одночасно вони повинш вщповщати [10]. Пiдтримуемо погляди автора та вважаемо за доцшьне розвивати !х.
У дослiдженi [11] автори наводять певш обмеження, розробленi для того, щоб допомогти мiжнародним партнерам з розвитку врахувати актуальнють питань пол^ично1' економii для !х програмно1' пiдтримки децентралiзацii та реформи мюцевого самоврядування. Намiр 1'хнього дослiдження полягае в тому, щоб краще зрозумгга, як полггачна та iнституцiйна динамжа впливають або можуть вплинути на можливост реалiзацii реформ у сферi децентралiзацii, спрямованих на досягнення цшей надання послуг, управлiння та зменшення бiдностi. У даному дослiдженi увага в основному зосереджуеться на повноваженнях та впливi рiзних органiв влади, натомють ролi самих джерел формування фшансових ресурсiв громад придiлено недостатньо уваги.
Таким чином, результати аналiзу лпературних джерел дозволяють зробити висновок про те, що в Украш реформа децентралiзацii проводиться значно шзшше, нiж у бiльшостi заруб1жних краш та ще не завершена. Територiальнi громади, що об'едналися тiльки освоюють ази формування !х фiнансовоi бази. Основна увага у дослщженнях науковшв спрямована на визначення придатностi складу дохщних джерел та повноваженням оргашв мюцевого самоврядування щодо !х мобшзаци. Тому пошук резервiв змiцнення дохщно1' бази бюджетiв об'еднаних територiальних громад е досить перспективним в контексп сошально-
економiчного розвитку територш, що потребуе подальших наукових дослщжень.
5. Методи дослщжень
Пiд час виконання дослiдження застосовано загальнонауковi та спецiальнi методи дослщження у !х взаемозв'язку й взаемодп:
- пошуково-бiблiографiчний - для пошуку та систематизацii друкованих джерел iз питань дослiдження;
- методи анашзу й синтезу, вибiркового дослiдження - для анашзу теорii i практики формування дохiдноi' бази бюджетiв об'еднаних територiальних громад;
- абстрактно-логiчний - для узагальнення проблемних аспектiв формування дохiдноi бази бюджетiв об'еднаних територiальних громад та обгрунтування шляхiв iх зростання.
6. Результати досл1джень
Дохщна база мiсцевих бюджетiв повинна досягти такого обсягу, який мiг би забезпечити можливост реалiзацii повноважень територiальних органiв влади щодо забезпечення населення належним рiвнем суспiльних послуг та соцiально-економiчного розвитку територii. Головним досягненням реформи децентрашзацп в Украiнi стало те, що об'еднанш територiальнi громади отримали можливiсть акумулювати значно бiльшi обсяги фiнансових ресурсiв у сво!'х бюджетах. Цього досягнуто завдяки перерозподшу загальнодержавних податкiв та запровадженню нових мюцевих податкiв i зборiв. Темп зростанням надходжень до бюджепв об'еднаних територiальних громад випереджае аналогiчний показник по шших рiвнях мiсцевих бюджепв. Завдяки цьому зростае частка мюцевих бюджепв в зведеному бюджетi, а саме: з 45,6 % у 2015 р. до 51,2 % у 2017 р. За прогнозами, у 2018 р. цей показник досягне 51,5 %. Також зростае частка власних доходiв (загальний фонд) мюцевих бюджепв Украши у обсязi ВВП, з 5,1 % у 2015 р. до 6,5 % у 2017 р. Прогнозуеться, що за результатами 2018 р. цей показник досягне 7,1 % (рис. 1).
% 8 7 6 5 4 3 2 1 0
5.1
2015 р.
6.2
2016 р.
6.5
2017 р.
7.1
2018 р. (прогноз)
Роки
Рис. 1. Частка власних доходiв (загальний фонд) мюцевих бюджепв Украши у ВВП за 2015-2018 рр., % (розроблено на основi даних [1])
У структурi надходжень бюджепв об'еднаних громад зн на роль вiдводиться саме власним доходам мюцевих бюджетiв, серед яких найбшьше надходжень забезпечуе податок на доходи фiзичних осiб (рис. 2). Крiм цього, власнi доходи бюджетсв об'еднаних територiальних громад формуються за рахунок надходжень акцизного податку, плати за землю, единого податку, податку на нерухоме майно.
млн. у. о.
700.00 600.00 500.00 400.00 300.00 200.00 100.00 0.00
13.33
114.81
102.22 л.
52.59 ш
0 389.63 {
V
Податок на нерухоме айчо
Сдиний податок
Плата за землю
Акцизний податок
Податок на доходи ф1зичних ос1б
2017 р. 10 шсящв 2018 р.
Роки
Рис. 2. Власш доходи бюджепв об'еднаних територiальних громад за 2017-2018 рр., млн. у. о. (розроблено на основi даних [1])
Незважаючи на те, що територiальнi громади пiсля об'еднання отримали значно ширший перелiк податкiв i зборiв, як зараховуються до iхнiх бюджетiв, частина громад вщчувае нестачу фiнансових ресуршв. Перш за все це стосуеться тих громад, яю створенi без урахування вимог методики щодо 1'х спроможностi. В результатi утворились малочисельш громади за кiлькiстю населення та за площею територii, отримавши при цьому низький ресурсний потенщал. Проте е й невелик громади, на територшх яких розмiщенi та функщонують суб'екти пiдприемництва зi значною фюкальною спроможнiстю, що дае 1'м можливють отримати суттевi надходження до iх бюджету вiд сплати податкiв i зборiв.
В окремих громадах, через недостатнють професiйного кадрового забезпечення оргашв мiсцевого самоврядування, неефективно використовують потенщал наявних фшансових ресурсiв. Такi громади не в змозi освогги отримаш кошти вiд держави у виглядi субвенцiй на розвиток громад, яюсно пiдготувати iнвестицiйнi проекти для отримання кошпв з державного фонду регюнального розвитку, залучити мiжнароднi грантовi кошти [12].
Сьогодшшнш стан демократичного розвитку Украши iз врахування позитивних результалв децентралiзацii та наявних невирiшених проблем вимагае зусиль оргашв мюцевого самоврядування щодо змщнення дохiдноi бази бюджшгв iхнiх територiальних громад. В умовах незавершеносп розпочато!' реформи iснують резерви збшьшення надходжень, зокрема в контекст пiдвищення ефективностi системи адмiнiстрування податюв i зборiв.
У cтpyктypi доxодiв бюджетiв об'eднaниx теpитоpiaльниx гpомaд левовa чacткa пpипaдae та подaток нa доxоди фiзичниx ошб - в межax 50-S0 %. Вiн е i лiдеpом по темпax щоpiчного пpиpоcтy. Збiльшення обcягiв нaдxоджень вiд подaткy нa доxоди фiзичниx оciб зyмовлено певною мipою легaлiзaцieю виплaт зapобiтноï плaти, позитивними тенденщями пiдвищення мiнiмaльниx cоцiaльниx rapaffrrn тa зpоcтaнням впродовж 201 б—201S pp. pозмipiв мiнiмaльноï зapобiтноï плaти. Hезвaжaючи та зтачну фicкaльнy роль цього плaтежy y фоpмyвaннi доxiдноï чacтини бюджепв гpомaд, cиcтемa aдмiнicтpyвaння цього подaткy xapaктеpизyeтьcя можливicтю нapощення нaдxоджень вщ cплaти цього подaткy.
Hезвaжaючи та ряд зaxодiв з 6оку деpжaви щодо легaлiзaцiï зapобiтниx плaт, зокpемa й щодо зacтоcyвaння вaгомиx штpaфниx caнкцiй, вcе ще мae мюце певний piвень тiнiзaцiï доxодiв нaймaниx пpaцiвникiв. Пеpевipкою дотpимaння норм трудового зaконодaвcтвa y фоpмi проведення ^пек^йн^ вiдвiдyвaнь тa невиïзниx iнcпектyвaнь можуть зaймaтиcя iнcпектоpи пpaцi Деpжaвноï олужби зaйнятоcтi, a тaкож iнcпектоpи ^auj виконaвчиx оpгaнiв paA об'eднaниx теpитоpiaльниx гpомaд. Проте, лише незнaчнa чacтинa об'eднaниx теpитоpiaльниx гpомaд мae у штaтi тaкиx iнcпектоpiв пpaцi. В бiльшоcтi гpомaдax не готовi до подаяния витpaт iз бюджету та yтpимaння в штaтi виконaвчого оpгaнy гpомaди тaкиx пpaцiвникiв. Однaк, нaявнicть тaкиx пpaцiвникiв у гpомaдax може зaбезпечити не тiльки нaглядовi функцп, a й зaбезпечить можливicть проводити iнфоpмaцiйно-pоз'яcнювaльнy роботу cтоcовно додеpжaння норм зaконодaвcтвa про пpaцю cеpед pоботодaвцiв, якi пpaцюють нa територп гpомaди.
Haдxодження подaткy нa доxоди фiзичниx оciб вpaxовyeтьcя при визнaченi обcягiв бaзовоï чи pевеpcноï дотaцiï. В пpaктичнiй дiяльноcтi мaли мicце витадки, коли кеpiвництво гpомaди ввaжaло, що iз ïxнix бюджетiв вилyчaютьcя зaвищенi обcяги pевеpcноï дотaцiï через те, що при pозpaxyнкy дaниx тpaнcфеpтiв викоpиcтовyють cтaтиcтичнi дaнi iз Деpжaвноï cлyжби cтaтиcтики Укpaïни. Kiлькicть зapеecтpовaниx мешкaнцiв гpомaди не вiдповiдaлa дaним cтaтиcтичниx оpгaнiв. Це той витадок, коли кошти у бюджет гpомaди нaдiйшли, однaк ïx чacтинy пеpедaли до деpжaвного бюджету, втpaтивши при цьому нaявнi фiнaнcовi pеcypcи вщ cплaти подaткy нa доxоди фiзичниx оciб.
В контекcтi збiльшення тадаоджень до бюджетiв теpитоpiaльниx гpомaд вщ cплaти подaткy нa доxоди фiзичниx оciб не доcтaтньо лише зaxодiв щодо легaлiзaцiï зapобiтниx плaт, як можуть бути pеaлiзовaнi як через контрольно-aдмiнicтpaтивнi зaxоди, тaк i через iнфоpмaцiйно-pоз'яcнювaльнi. Щоб збiльшити нaдxодження вiд дaного виду плaтежy та перотективу, вapто пpовеcти комплекcнy роботу мюцевим оpгaнaм влaди щодо зaлyчення iнвеcтицiй в гpомaдy, cтимyлювaння розвитку пiдпpиeмництвa. Зycилля повиннi бути cпpямовaнi нa cтвоpення новиx pобочиx мюць у гpомaдi.
Стaтиcтичнi дaнi демонетрують розширення доxiдноï бaзи мicцевиx бюджепв зa paxyнок мicцевиx подaткiв i збоpiв. Чacткa мicцевиx подaткiв i збоpiв у влacниx доxодax мicцевиx бюджетiв cягae 30 %. Tarn нaдxодження зaбезпечyютьcя зa paxyнок тадаоджень подaткy нa мaйно, единого подaткy, збору зa мicця для пapкyвaння тpaнcпоpтниx зacобiв, тypиcтичного збору. Сaме у цiй гpyпi нaдxоджень до бюджету гpомaди е знaчний потенцiaл збiльшення
надходжень. Ставки податку на нерухоме майно, вщмшне вщ земельно!' дiлянки, яю встановлюються органами мiсцевого самоврядування, навт в межах сусiднiх громад, дуже рiзняться. У багатьох громадах, що до фiзичних осiб, якi е власниками житлово1' та нежитлово1' нерухомост застосовуеться символiчна ставка податку на нерухоме майно, та надаються пшьги широкому колу населення громади. Застосування необгрунтовано низько1' ставки податку не виправдовуе зусиль та видатюв на адмшютрування даного податку. У даному випадку, можливостi збiльшення надходжень вщ сплати податку на нерухоме майно лежать у площинш зусиль мюцево1' влади у громадi.
Ще одним проблемним моментом справляння податку на нерухоме майно е процес його адмшютрування. Це пов'язано iз вщсутнютю повнощнних баз даних з шформащею про об'екти оподаткування. Iнформацiя про зареестроваш права та 1х обтяження на сьогодш е вiдкритою та загальнодоступною, у тому числi й для посадових ошб мiсцевого самоврядування. Однак, можливост програмного продукту, який використовують у свош дiяльностi органи державно1' реестрацii прав на нерухоме майно не забезпечують можливостi формування шформацп про повний перелiк об'еклв нерухомостi за конкретною адмiнiстративно-територiальною одиницею. Тому, через вщсутшсть технiчних можливостей формування бази даних про об'екти оподаткування мiнiмiзуються зусилля щодо механiзмiв протидii ухиленню вiд сплати податку на нерухомють. В контекстi цього, необхщно посилити спiвпрацю виконавчих оргашв громад з територiальними органами державно1' влади щодо обмiну iнформацiею, пов'язаною з облшом платникiв податкiв та здшснення контролю за сплатою податюв та обов'язкових платежiв.
У наукових колах точаться дискусii щодо доцтьносп використання як бази оподаткування податком на нерухоме майно плошд чи оцiночноi вартостi нерухомостi. Однак, тут коло повноважень мiсцевого самоврядування обмежуеться. Такi рiшення приймаються шляхом прийняття вiдповiдних законiв на рiвнi держави. Варто зауважити, що у заруб1жному досвiдi переважно застосовуеться як база для обчислення податку на нерухоме майно саме оцшочна вартiсть [13].
Резервом для зростання доходiв бюджепв об'еднаних територiальних громад можна вважати надходження вщ сплати акцизного податку з реашзацп суб'ектами господарювання роздрiбноi торгiвлi пiдакцизних товарiв. Щодо надходження акцизного податку з тдакцизних товарiв (продукцii) в частинi пального, то об^ реалiзованого пального достатньо контролюеться органами центрально1' виконавчо1' влади. Однак, в частиш надходжень вiд сплати акцизного податку з реашзацп суб'ектами господарювання роздрiбноi торгiвлi пiдакцизних товарiв е значний потенцiал щодо 1'х збiльшення. У низцi аналогiчних бюджетiв об'еднаних територiальних громад данi щодо надходжень кардинально вiдрiзняються. Це е свщченням того, що в окремих громадах iмовiрно продаж значноi частини тдакцизних товарiв суб'ектами господарювання роздрiбноi торгiвлi здiйснюеться без оформлення фюкальних чекiв. Це дозволяе 1м занижувати належний до сплати до бюджету громади акцизний податок з реашзацп суб'ектами господарювання роздрiбноi торгiвлi тдакцизних товарiв. В громадах споживаеться значно бшьше пiдакцизних товарiв, нiж офщшно реалiзовуеться суб'ектами господарювання роздрiбноi
торпвлг Це тдтверджують статистичнi дослiдження всесвггаьо! оргашзацп охорони здоров'я щодо споживання алкоголю та тютюнових виробiв на душу населення вжом вiд 15 роюв [14, 15].
Отже, резерв збшьшення надходжень вiд сплати акцизного податку з реа^зацп суб'ектами господарювання роздрiбноi торгiвлi пiдакцизних товарiв е значний. Для цього органам мiсцевоi влади необхiдно докласти зусиль щодо проведення профiлактично-роз'яснювальноi роботи серед суб'еклв господарювання, що здiйснюють роздрiбну торпвлю на територii громади. Населення громади повинно усвщомити, що вимагаючи чек у магазиш при купiвлi алкогольних та тютюнових виробiв, вони забезпечать надходження до бюджету громади акцизного податку з реаизацп суб'ектами господарювання роздрiбноi торгiвлi пiдакцизних товарiв. Мешканщ повиннi розумiти, що якщо у бюджет громади буде бшьше надходжень, то вщповщно бiльше суспiльних послуг вони зможуть отримати, або щ кошти, для прикладу, можуть бути спрямоваш на розвиток iнфраструктури громади. Тому серед населення громади також необхщно провести шформацшно-роз'яснювальш роботи.
Потенщал збшьшення надходжень до бюджетв громад е у розширет повноважень мюцевих оргашв у питаннях формування неподаткових доходв. Це стосуеться майна, яке е власнюгю громади. Досить часто трапляються випадки, коли у самш громад! не володшть достовiрною шформащею про майно, яке iм належить. У частинi громад вiдсутнi чпта механiзми передач! майна в оренду та розрахунку орендноТ плати. Досить часто майно, яке здаеться в оренду, значно недооцгнюетъся. Щ проблемы моменти негативно впливають на отримання доходв вщ використання майна громади. Доклавши зусиль щодо повноТ швентаризаци майна громади та забезпечивши прозор! правила передач! його в оренду, можна отримати бшьше надходжень до бюджету громади.
Ще одним резервом збшьшення надходжень до бюджетв об'еднаних теритсральних громад е розширення перелку адмшютративних послуг, що надаються на територи громади. Усвщомлюючи даний резерв у багатьох громадах вщкрили Центри надання адшнютративних послуг. Як наслщок, населення громади отримало можн^ю^ на мющ отримати ряд послуг (для прикладу, оформлення документа на отримання паспорта), а бюджет натомють додатково отримав надходження фшансових ресуров.
7. SWOT-аналiз результатiв дослiдження
Strengths. Сильш сторон! дослщження полягають у тому, що заиропоноваш заходи щодо змщнення доходно! бази бюджетов об'еднаних територ!альних громад можуть бути впроваджеш у бшьшосп громад по всш територи Укратни, що дозволить пщвищити Тх фшансову забезпеченють. В пор!внянш з аналогами, запропоноване дослщження не вимагае внесення змгн до Закошв Укратни, а дозволяе залучити бшьше фшансових ресурс!в до бюджету громади саме через актив!зац!ю дГяльностГ самих оргашв мюцевого самоврядування в контекст! прийняття ефективних уиравлшських ршень. Силы ю тороною також е те, що органи мюцевого самоврядування за наявност! бшьшого обсягу фгнансових ресуршв у своему розпорядженш зможуть забезпечити населення громади бшьш як1сними суспшьними послугами.
Weaknesses. Слабкою стороною дослщження е небажання чи неможливiсгъ самостшно органам мюцевого самоврядування реатзувати запропонованi напрями для практично! реашзаци. При впроваджент окремих пропозицш органам мюцевого
самоврядування доведеться понести додатков! витрати, зокрема при вщкритп Центр1в надання адмшютративних послуг чи при впроваджент посади шспектора з пращ. П1двищення фокально! рол1 мiслевих податкв i збор1в у громад! може досить негативно сприйнятись населенням громади. Крш лього, щдвищення тиску на суб'екпв господарювання, яю здиснюють свою дядьтсть на територи громади, може призвести до припинення к дальности, в результат! чого бюджет громади недоотримае надходжень.
Opportunities. Сл!д зазначити, що е можливють для подальших дослщжень у пошуку нових напрям!в практично! реашзацп запропонованих заход!в. Осюльки ставки мюцевих податюв i збор!в та тльги щодо !х сплати е ефективним мехашзмом формування фшансових ресуршв територ!альних громад, то оптимальне !х застосування вимагае окремих наукових дослщжень. За умови збшьшення фшансово! забезпеченост територ!альних громад виникае потреба в подальших наукових дослщжень у контекст! пошуку шлях!в ефективного використання фшансових ресуршв. Дан! дослщження можуть бути щкав! для тих громад, як! ще в процес децентрал!зацп не об'едналися.
Threats. Загрозами для результат проведених досл1джень е те, що навпь реалзащя уох заходв на практищ може не забезпечити достатнш р1вень фшансово! забезпеченосп теритсрально! громади. Як наслщок, населення громади не отримае оч1куваного р1вня публ1чних послуг. Ситуащя ускладнена тим, що реалзащя окремих пропозицш вимагае посилення тиску на платникв податюв i збор1в, що може призвести до протилежного вщ оч1куваного ефекту - зменшення надходжень фшансових ресурсв до бюджепв.
8. Висновки
1. Визначено, яка юльюсть громад добровтьно об'едналася в контекст! реформи делентрал!заци, з'ясовано яку площу територп та чисельност населення Украни охопив лей процес. Проведено анал!з стану формування доходно! частини бюджет об'еднаних територ!альних громад за 2017-2018 рр. З'ясовано, за рахунок яких вид1в власних надходжень формуеться дохщна база бюджетв об'еднаних територ!альних громад. Визначено, яка частка ВВП перерозподшяеться через власш доходи (загальний фонд) мюцевих бюджегав. Проведений анал!з дав тдстави констатувати, що об'еднант територ!альш громади отримали значно бшьш! обсяги фшансових ресуршв у свое розпорядження ан1ж т!, як! добровтьно не об'еднуються.
2. Визначено наявн проблеми формування дохщно! бази бюджет!в об'еднаних територ!альних громад. 1снуюч! проблеми спричиненг
- утворенням малочисельних громад;
- недостатшстю професшного кадрового забезпечення в органах мюцевого самоврядування;
- неналежною органзащею сшвпращ виконавчих орган1в об'еднаних громад !з населенням, суб'ектами господарювання та органами центрально! виконавчо! влади.
3. З'ясовано, що у об'еднаних територ!альних громадах е ще значний потенщал збшьшення дохщно! бази !х бюджет!в. Запропоновано:
- ряд заход!в щодо деттзацп доход!в найманих пращвниюв та розвитку пщприемництва на територп громади для збшьшення надходжень до бюджету вщ сплати податку на доходи ф!зичних ос!б;
- заходи для вдосконалення системи адмшютрування мюцевих податюв ! збор!в, зокрема щодо встановлення ставок та птьг щодо податку на нерухоме майно;
- заходи щодо легаизацп суб'ектами господарювання роздрiбноi торгiвлi пiдакцизними товарами;
- заходи щодо збшьшення неподаткових доходiв, зокрема щодо ефективного використання майна, яке е у власност громади, та розширення перелшу надання адмшютративних послуг на територи громади.
Лггература
1. Мониторинг процесу децентралiзацii влади та реформування мюцевого самоврядування станом на 10 листопада 2018 р. URL: https://storage.decentralization.gov.ua/uploads/library/file/333/10.11.2018.pdf
2. Oates W. E. Fiscal Federalism. New York: Harcourt Brace Jovanovich Inc., 1972. 256 p.
3. Buchanan J. M., Musgrave R. A. Public finance and public choice: Two contrasting visions of the state. Cambridge: MIT Press, 1999. 272 p. doi: http://doi.org/10.7551/mitpress/5688.001.0001
4. Bahl R. Implementation Rules for Fiscal Decentralization. 1999. 23 p. URL: http://siteresources.worldbank.org/INTDSRE/Resources/3p.pdf
5. Циммерманн Х. Муниципальные финансы: учебник; пер. с нем. М.: Дело и Сервис, 2003. 352 с.
6. de Mello L. Local Government Finances: The Link between Intergovernmental Transfers and Net Worth. OECD Economics Department Working Papers. No. 581. Paris: OECD Publishing, 2007. doi: http://doi.org/10.1787/18151973
7. Василик О. Д. Про фшансову незалежнють органш мюцевого i репонального самоврядування // Актуальш проблеми управлшня теригорiями в Украш: матерiали наук.-практ. конф. (Кшв, 26-27 лист. 1992 р.). Кшв, 1993. С. 120-122.
8. Ткачук I. Г. Економiчна самостшнють регюну: монографiя. Кшв: Наукова думка, 1994. 227 с.
9. Мiсцевi фшанси: тдручник / за ред. Кириленко О. П. 2-е вид., доповн. i перероб. Тернопшь: Економiчна думка ТНЕУ, 2015. 448 с.
10. Кириленко О. П. Фшансова незалежнють мюцевого самоврядування // Фшанси Украши. 2001. № 1. С. 34-39.
11. Kent E., Kai K., Smoke P. J. The Political Economy of Decentralization Reforms: Implications for Aid Effectiveness. Directions in Development. Public sector governance. Washington: World Bank, 2011. 92 p. URL: http://siteresources.worldbank.org/EXTDSRE/Resources/DecentralizationReforms.pdf
12. Анаштична доповщь до щечного Послання Президента Украши до Верховноi Ради Украши «Про внутршне та зовшшне становище Украши в 2018 рощ». URL: http://www.niss.gov.ua/doslidzhennya/naukovi-vidannya/poslannya-prezidenta-ukraini/analitichna-dopovid-do-schorichnogo
13. Almy R Valuation and Assessment of Immovable Property. OECD Working Papers on Fiscal Federalism. No. 19. OECD. 2014. doi: http://doi.org/10.1787/5jz5pzvr28hk-en
14. Pure alcohol consumption, litres per capita, age 15+. European Health Information Gateway. 2018. URL: https://gateway.euro.who.int/en/indicators/hfa_426-3050-pure-alcohol-consumption-litres-per-capita-age- 15plus/
15. Percent of regular daily smokers in the population, age 15+. European Health Information Gateway. 2018. URL: https://gateway.euro.who.int/en/indicators/hfa_421-3010-of-regular-daily-smokers-in-the-population-age- 15plus/
