CC BY
6
JEL Classification: Н61, Н71, Н72, Н77 DOI: 10.15587/2312-8372.2018.145440
ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОДАТКОВО1 ПОЛ1ТИКИ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД В КОНТЕКСТ1 БЮДЖЕТНО1 ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ11
Коритько Т. Ю., Крук О. М.
1. Вступ
Для Украши в сучасних умовах характерним е складана внутрiшня еконо-мгчна ситуацiя, яка обумовлена нестабiльнiстю макроекономiчних показникiв та проведенням децентралiзацii державного управлгння. Бюджетна децентралг-зацiя надае органам мгсцевого самоврядування бiльшоi автономп, розширюе ix повноваження щодо прийняття управлгнських рiшень на рiвнi територгально1' громади. Децентралiзована система спрямована на забезпечення вщповщного рiвень доброту i суспiльниx послуг населенню територiальноi громади з ураху-ванням ix уподобань та стимулiв, що спрямованi на пгдвищення ефективностi та якостi надання таких послуг.
Достовiрнi й оперативнг вiдомостi про стан формування податкових над-ходжень потрiбнi для ефективного перерозподглу податкiв мiж бюджетами ргз-них рiвнiв. 1снуюча модель бюджетних вiдносин в Украiнi характеризуеться надмiрною централiзацiею податкових надходжень, асиметрiею мiж зо-бов'язаннями та доходами органгв мiсцевого самоврядування.
При реалiзацii впровадження напрямiв вдосконалення податково!' полiтики на рiвнi територiальниx громад в контекст бюджетно1' децентралiзацii виника-ють певнг труднощi та проблеми, пов'язанi зi змiнами у бюджетно-податковому законодавствi. Забезпечити ефективний перерозподгл податку на прибуток пгд-приемств мiж бюджетами рiзниx рiвнiв можливо за рахунок змгн у розподiлу мобiлiзованиx сум. Отже, дослгдження процесiв податково1' децентралiзацii е актуальною проблемою та потребуе подальшого виргшення.
2. Об'ект досл1дження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгдження е процес вдосконалення податково1' полгтики на рг-внi територiальниx громад з урахуванням особливостей проведення бюджетно1' децентралр лцп.
Вдосконалення податково1' полггики в контекстi бюджетно1' децентралгзацп мае розглядатися не як окрема проблема, яка потребуе виргшення на ргвнг тери-торгальних громад, а як частина загально1' податково1' полгтики краши.
Отже, одним з найбгльших проблемних мгсць е дослгдження аспектгв подат-ково! децентрашзацп при впровадженг пропозицгй розподглу податку на прибуток пгдприемств мгж бюджетами ргзних ргвнгв з урахуванням специфгки формування ix доходно! частини. Незважаючи на велику ктькгсть наукових праць щодо вирг-шення дано1' проблеми остаються дискусгйними питання щодо розробки напрям-кгв вдосконалення податково1' полгтики на ргвнг територгальних громад.
3. Мета та задачi досл1дження
Метою роботи е з'ясування ролi податкових надходжень у формуваннi до-ходiв бюджетiв територiальних громад в контекст бюджетно! децентралiзацii.
Для досягнення поставлено! мети дослщження визначено так1 науковi завдання:
1. Провести сучасний аналiз стану доходiв державного та мюцевого бю-джетiв у частинi податку на прибуток тдприемств, а також фшансових резуль-татiв i рiвня рентабельностi операцiйноi дiяльностi пiдприемств.
2. Визначити основш напрямки вдосконалення податково! полiтики на рь внi територiальних громад в контекстi бюджетно! децентралiзацii.
4. Дослiдження iснуючих р1шень проблеми
До^дженню теоретичних i методичних аспеклв вдосконалення податково! полiтики та и iнструментiв в контекстi бюджетно! децентралiзацii присвяче-но працi багатьох провщних науковцiв.
Формуванню структури бюджетно! системи та фюкально! децентралiзацii в Укра!ш присвячено дослiдження [1-3]. Але недостатньо придшена увага пи-танням побудови держави з чггкими ознаками фюкально! децентралiзацii. Саме тому необхщно дослiдити науковi здобутки тих зарубiжних вчених, якi досль джували процеси децентралiзацii в кра!нах зарубiжжя, щоб виокремити певнi позитивнi кроки в даному напрямку i застосувати передовий досвщ у втизня-нiй практищ фiнансових вiдносин.
Основоположник теорii фюкально! децентралiзацii [4] зазначае, що фокальна децентралiзацiя пiдвищуе рiвень конкуренцп мiж органами мiсцевоi влади, в результат чого значно обмежуеться обсяг суспшьного сектору.
В той же час, у робот [5] фюкальна децентралiзацiя визначаеться, як право мь сцевих органiв влади самостiйно приймати ршення щодо фiнансових питань i пи-тань з управлiння територiею. Децентралiзацiя являе собою спосiб вимiру величини переходу нацiональноi економiки вщ адмiнiстративно-командноi до ринково!. Як зазначае автор роботи [6], фюкальна децентралiзацiя повинна бути простою, врахо-вувати всi рiвнi влади та вщповщати цтям реформи децентралiзацii.
У теорп децентралiзацiя означае передачу вiдповiдальностi за збшьшення видатково! i дохiдноi частин бюджету на мюцевий рiвень [7]. Вибiр тiеi чи ш-шо! моделi мiжбюджетного регулювання е досить складним питанням для кож-но! держави. Дослiдження питання класифiкацii i вибору типiв моделей мiжбю-джетного регулювання знайшли широке вiдображення в працях багатьох нау-ковцiв i практикiв [8].
У сво!х дослiдженнях автор роботи [9] акцентуе увагу на необхщност про-ведення структурних реформ у сферi реалiзацii фюкальних вiдносин в умовах фiнансовоi кризи мш рiвнями державного управлiння. В той же час, як вiдмiчае автор роботи [10], важливим показником рiвня бюджетно! децентралiзацii е час-тка власних доходiв у структурi доходiв територiальноi громади.
Серед основних податкових джерел наповнення бюджетiв територiальних громад доцiльно видiлити [11]:
оподаткування приватного споживання, що здiйснюеться на вщповщ-нiй територii;
- оподаткування доходу громадян або прибутку тдприемств, як розта-шованi та отримують свш дохiд на цш територii;
- оподаткування факторiв виробництва, як знаходяться на певнiй територп.
Таким чином, результати лiтературного аналiзу дозволяють зробити висно-
вок про те, що фюкальна децентралiзацiя надае значнi повноваження мiсцевим органам влади при формуванш доходiв мюцевих бюджетiв та виступае важливим шструментом розвитку регiонiв, тому !! до^дження е перспективним.
5. Методи дослщжень
Пiд час виконання роботи застосовано загальнонауковi та спецiальнi методи дослщження:
- аналiзу та синтезу - для попереднього аналiзу з формуванням пробле-ми, визначенням цшей; для дослiдження особливостей та аналiзу сучасного стану доходiв державного та мюцевого бюджетв у частинi податку на прибуток тдприемств. А також фшансових результатв i рiвня рентабельност операцш-но! дiяльностi пiдприемств;
- аналогш та порiвняльного спiвставлення - для визначення напрямюв щодо вдосконалення податково! полггики на рiвнi територiальних громад;
- метод екстраполяци - для прогнозування суми податку на прибуток пщприемств.
6. Результати дослщжень
Доходи бюджетв територiальних громад виступають джерелом фшансу-вання соцiально-економiчного розвитку територш та забезпечення !х швести-цiйноi активностi. Проте, процеси бюджетно! децентралiзацii не мають систем-ност та не сприяють стимулюванню мюцевих оргатв до пошуку джерел акти-вiзацii власних економiчних ресурсiв щодо реалiзацii соцiальних програм та т-двищення iнвестицiйноi активностi територiальноi громади.
Одним iз стимулюючих iнструментiв тдвищент iнвестицiйноi активностi територiальноi громади виступае податкова политика. Тому, необхiдно перемю-тити акценти в економiчному регулювант iнвестицiйноi дiяльностi саме на рь вень територiальних громад. Це пов'язано з гострою потребою територш в ш-вестицшних ресурсах, особливо мют, якi знаходяться на територii Донецько! та Лугансько! областей (Укра!на). Одним iз шляхiв покращення iнвестицiйного ^мату територiальноi громади е пiдвищення ефективност дiяльностi пiдпри-емств, якi функцюнують на данiй територii. Отже, прибуток виступае головним джерелом вщтворення тдприемства, тому для пiдвищення економiки необхщ-но максимiзувати його обсяги у розпорядженш пiдприемства.
Участь держави в регулювант швестицшно! активностi через проведення податково! политики здiйснюеться за допомогою таких шструменлв, як подат-ковi ставки i податковi пiльги. Отже, визначаючи оптимальний розмiр ставки податюв i використовуючи систему податкових пшьг, що впливають на процеси швестування, можна регулювати попит на швестицп.
Слiд зазначити, що податок на прибуток вщграе важливу роль у регулювант економжи. Ставка податку становить у 2015-2017 рр. - 18 %. Також для тдприемств, яю з 01.12.2016 р. здшснюють каттальт iнвестицii надаеться мо-
жливють зменшити податковi зобов'язання.
Динамiка податку на прибуток тдприемств до державного бюджету наведена на рис. 1. У 2017 р. порiвняно з 2013 р. спостер^аеться збшьшення суми податку на прибуток тдприемств на 4,5 млрд. дол. США i зменшення части цього податку у структурi доходiв державного бюджету до 9,8 %.
7 6 5 4 3 2 1 0
-- 6,8
-- 16,1
--
11,3
6,5 8,8 9,8
1,5 | 1,9 | 2,3
Т 25 -- 20 -- 15 -- 10 -- 5 0
2013 2014 2015 2016 2017
I I Сума податку на прибуток, млрд.дол.США
Частка податку у доходах державного бюджету,%
Рис. 1. Динамша податку на прибуток тдприемств до державного бюджету за 2013-2015 рр. [12]
Впродовж 2013-2017 рр. попршуються показники фшансового результату тдприемств до оподаткування, що зумовлено полмчною та економiчною кризами в Укра1т (рис. 2).
5000 -г 0
-5000 -■10000 -■15000 -
3040,2 -г-
2,5
I I фiнансовi результати пiдприемств за видами промислово! дiяльностi, млн. дол.США
рентабельнiсть операцiйноi дiяльностi за видами промислово! дiяльностi,
%
Рис. 2. Динамша фiнансових результатiв пiдприемств та рiвня рентабельностi операцiйноi дiяльностi за видами промислово! дiяльностi за 2013-2017 рр. [12]
У 2017 р. фшансовий резyльтат до оподаткування за видами промислово!' дiяльностi пiдприeмств склав 3040,2 млн. дол. США, що на 1025,7 млн. дол.. США бшьше, нiж y 2013 р. Можна вiдмiтити, що рiвень рентабельностi на про-тязi 2013-2017 рр. збiльшився до 6,6 %.
Зростання фiнансового резyльтатy дiяльностi пiдприeмств свiдчить про збiльшення суми податкy на ïx при6уток до бюджелв мiсцевиx рiвнiв (рис. 3).
300 -г 250 -200 -150 -100 -50 -0
6
5,4 4,8 4,2
-- 3,6
3 3 2 1. 1. 0; 0'
2013 2014 201" 2016 2017
i I Сума податку на при6уток шдприемств, млн.дол.США Частка податку у доходах мюцевих бюджетiв,%
Рис. 3. Динамша обсягу надходжень вiд податку на прибуток тдприемств до бюджепв мiсцевиx рiвнiв за 2013-2017 рр. [12]
Зпдно iз даними рис. 3, обсяги надходжень вщ податку на прибуток тдприемств до мюцевих бюджепв, починаючи iз 2014 р., характеризуются тенде-нцieю до зростання, що свщчить про посилення фюкально1' ролi даного подат-кового платежу. Ще однieю iз причин збшьшення обсягу надходжень вiд податку на прибуток тдприемств е зниження його ставки iз 19 % у 2013 р. до 18 % у 2017 р. Це, з одного боку, зменшуе податкове навантаження на бiзнес, а з ш-шого - збшьшуе фюкальну роль даного податку, яка викликана змшами у меха-нiзмi його перерозподiлy мiж ланками бюджетно1' системи.
Проведемо прогнозування податку на прибуток тдприемств за допомогою методу екстраполяцн (рис. 4).
Проведемо розрахунок суми податку на прибуток шдприемств у 2018-2019 рр.:
2018 р. У = 16,63 • 113 -122,86 • 112 + 298 • 11 = 375.25 млн. дол. США;
2019 р. У = 16,63-123-122,86-122 + 298-12 = 520.3 млн. дол. США.
З проведено розрахунку можна вщмггити, що сума доходно1' частини мюцевих бюджепв збшьшиться, що вплине на тдвищення швестицшно1' активно-ст територiальноï громади в контекстi бюджетно!' децентралiзацiï.
300 260 220 180 140 100 60 20
-20 J........ ' '
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Рис. 4. Динамка обсяпв надходження вщ податку на прибуток тдприемств до бюджетв мюцевих piBmB за 2008-2019 рр., млн. дол. США
Для тдвищення бюджетно! самостшност територiальноï громади необ-хiдно проводити подальше реформування податковоï полiтики. Проведення по-дальшого розвитку процешв, пов'язаних з наданням мюцевим органам влади бiльших повноважень, потребуе надання певних прав щодо стягнення на власнiй територiï податюв та зборiв в обсягах, достаттх для задоволення потреб мюцевого розвитку.
Як що передати повноваження щодо адмшютрування податком на прибуток тдприемств органам мюцевого и'овх дування, то в цьому випадку даний податок не буде виковувати перерозподшьну функцш, за допомогою якою ви-конуеться принцип бюджетноï системи - принцип соцiальноï справедливостi. Також це призведе до порушення фшансово!' рiвноваги мiж рiзними територiа-льними громадами. Отже, зарахування податку на прибуток тдприемств у роз-мiрi 100 % до мюцевих бюджетв не виршить проблеми пiдвищення бюджетно!' самостiйностi та iнвестицiйноï активностi територiальноï громади. Тому необ-хiдно знайти таке спiввiдношення у перерозподiлi даного податку мiж рiзними ланками бюджетно!' системи, яке б забезпечило тдвищення сотально-економiчного розвитку територiй, а також необхщно не забувати про ^рГвно-мiрнiсть рiзних територiальних громад.
Досить важ ви дл ^творення сприятливого iнвестицiйного клiмату в еко-номiцi на територiальному рiвнi е проведення ефективноï' податково!' полiтики, яка спрямована на пiдвищення iнвестицiйноï активности Саме використання методiв податкового регулювання дозволить виршити дане завдання. За допомогою ш-струментiв податковоï полггики можна створити сприятливий режим для самофь нансування пiдприемницькоï дiяльностi за рахунок прибутку i накопичуваних амортизацшних вiдрахувань по галузях економiки з урахуванням особливостей територiального розвитку. Тому при розробц заходiв податковоï полггики, що спрямованi на регулювання iнвестицiйноï активностi, важливо передбачити систему гарантш використання отриманих фiнансових ресуршв (або ïх частини) на встановлет державою цш, перш за все на швестицшно-шновацшний розвиток.
Надання цщьових податкових пгльг гарантуе держат практично 100 %-е використання фшансових ресуршв на тг цт, як1 воно переслгдуе, застосовуючи ту або Гншу шльгу. При цьому податковГ шльги е невгд'емним елементом регулюючого мехашзму податковоï полтики i ефективним Гнструментом фГнансування швестицш. Вони впли-вають на величину швестицшних ресуршв, тому ïх необхГдно щлеспрямовано викори-стовувати для стимулювання iнвестицiйноï активностГ
Для тдвищення рГвня iнвестицiйноï активност територГальних громад через мехашзми податковоï полггики слГд враховувати таю напрямки:
- напрям регулюючого мехашзму податковоï полггики на стимулювання розвитку виробництва не тшьки в особливих економГчних зонах, але i за межами цих зон;
- замють зменшення ставок основних податюв використання ширшоï системи податкових пГльг;
- широке надання пшьг i звГльнень по податках i зборах в частиш, що за-раховуеться до мюцевих бюджетГв;
- зосередження податкових надходжень вщ суб'еклв малого шдприем-ництва в мюцевих бюджетах з метою тдтримки мал^о бгзнесу i стимулювання швестицш в реальний сектор економжи;
- введення податковоï пГльги, що передбачае повне або часткове звГль-нення вгд податку на прибуток тдприемств частини отриманого прибутку, спрямованого на швестицшну дГяльнють, або повернення iнвестицiйноï подат-ковоï пГльги;
- збГльшення розмГру швестицшного податкового кредиту, що надаеться тдприемству при проведенш науково-дослгдних або дослгдно-конструкторських робгг або техшчного переозброення власного виробництва з 30 до 100 % вартосл придбаного устаткування;
- посилення податкового контролю за тдприемствами, зайнятими в га-лузях Гз значним тшьовим оборотом;
- розгляд можливосп надання податкових кашкул на термш 3-5 роюв для тдприемств, що впроваджують наукомютю технологи, машини, устаткування, ш-новаци, як е встановленим законом термшом звгльняеться вгд сплати податку;
- реформування швестицшного податкового кредиту слгд проводити за рахунок:
1) розширення сфери застосування швестицшного податкового кредиту;
2) розширення перелгку податкгв, за рахунок яких може бути виданий даний кредит;
3) перегляду у бГк збгльшення суми вщповщного податку, яка може бути спрямо-вана на отримання швестицшного податкового кредиту, а також термшгв його надання;
4) ютотного розширення податкових прав i повноважень мюцевих органГв влади в частит формування на вщповщнш територй сприятливого швестицшного клгмату введення додаткових податкових пгльг в цглях залучення швестицш в економГку територй;
5) використання податкових пГльг i ослаблення податкового навантажен-ня для тдприемств, що здшснюють вкладення коштГв в реалГзацш прюритет-них територГальних програм розвитку (сГльське господарство, швестицшна дГя-льнють, шновацшш проекти, мале тдприемництво), зокрема створення особливих економГчних зон мюцевого значення.
Головною умовою реалГзацн розглянутих вище заходГв податковоï полгги-
ки повинне стати використання платником податюв частини фшансових ресур-ciB, що вившьняються, на iнвестицiйнi цiлi.
Напрями територiальноi податково! полiтики в частит регулювання швестицш-но! активност повинш носити актившший характер, тобто цшеспрямовано сприяти шдвищенню iнвестицiйно-виробничого потенцiалу тери^ально! громади.
7. SWOT-аналiз результатiв дослщження
Strengths. Сильнi сторони дослiдження та запропонованих напрямюв вдос-коналення податково! полiтики на рiвнi територiальних громад полягае у тому, що m заходи дозволяють пiдвищити ix бюджетну самостiйнiсть. В порiвняннi з шшими пiдxодами щодо вдосконалення податково! децентраизацп це вдасться зробити за рахунок перерозподшу податку на прибуток тдприемств мiж бюджетами рiзниx рiвнiв. Отже, запропонованi напрямки дозволяють приймати обгрунтоваш ефективнi управлiнськi рiшення та стимулюють iнiцiативи мюце-вих оргашв влади щодо iнвестицiйноi активiзацii.
Weaknesses. Проведений анаиз бюджетних доxодiв показав, що одним iз ключових джерел !х формування е податок на прибуток тдприемств. Отже, за-рахування частини податку на прибуток тдприемств до бюджепв територiаль-них громад дозволить тдвищити !х бюджетну автономнють. Слабкою стороною запропонованого розподшу податку на прибуток пiдприемств мiж бюджетами рiзниx рiвнiв е неможливють самостiйного його впровадження органами мюцевого самоврядування.
Opportunities. Слiд зазначити, що в подальшому податкову децентрашзацш можливо доповнити пропозиц1ями щодо податкових пшьг для пiдприемств. Оскь льки податковi пiльги е невiд'емним елементом регулюючого меxанiзму податко-во! полгтики i ефективним iнструментом фiнансування швестицш. Вони вплива-ють на величину швестицшних ресурсiв, тому !х необхдао цiлеспрямовано вико-ристовувати для стимулювання iнвестицiйноi активностi.
Threats. До погроз податково! децентралiзацii можна вщнести те, що, навпъ за-пропонованi напрямки вдосконалення податково! полiтика на рiвнi територiальниx громад не е догмою, що дозволяе уникнути зниження бюджетно! самостшносп оргашв мiсцевого самоврядування. Зокрема, через неможливiсть органiв мюцевого самоврядування впливати на змши у бюджетно-податковому законодавствi. Ситуащя ускла-днена тим, що мiсцевi органи влади не можуть впливати на процес перерозподшу за-гальнодержавних податкв на законодавчому рiвнi.
8. Висновки
1. Проведено аналiз стану доxодiв державного та мiсцевого бюджетiв у частит податку на прибуток тдприемств, а також фшансових результалв i рь вня р^нтабел^ осЛ операцшно! дiяльностi пiдприемств. Визначено структуру перерозподшу податки на прибуток тдприемств мiж рiвнями бюджетно! сис-теми. Впровадження структури перерозподшу податку на прибуток тдприемств мiж рiвнями бюджетно! системи ускладнено вiдсутнiстю системностi процесу децентрашзацп.
2. Визначено основнi напрямки вдосконалення податково! полiтики на рь
вш територiальниx громад в контекстi бюджетно! децентралiзацii. Вони перед-бачають можливють пiдвищення iнвестицiйноi активностi пiдприемств, що зна-ходяться в межах певно! територiальноi громади. Це дозволяе забезпечити сти-мулювання мiсцевиx органiв до пошуку джерел активiзацii власних економiч-них ресурсiв щодо реалiзацii сощальних програм та пiдвищення швестицшно! активност територiальноi громади.
Лiтература
1. Булеев I. П., Коритько Т. Ю., Крук О. М. Управлшня фшансами мюце-вих бюджетiв. Краматорськ: ДДМА, 2013. 310 с.
2. Лунша I. О. Формування мюцевих бюджелв на основi принципу еквь валентностг шлях до ефективно! бюджетно! системи // Фшанси Украши. 2010. № 9. С. 3-12.
3. Поляк А. В. Досвщ мюцевого оподаткування Шмеччини та його вико-ристання в процес реформування податково! системи Украши // Вiсник Запорь зького нащонального унiверситету. 2014. № 4 (I). С. 188-194.
4. ^bout C. Economic Theory of Fiscak Decentralzation // Public Finances: Sources, nd Utilization. New Jersey: Princeton, 1961. Р. 79-96.
5. Bell M., Adams C. Fiscal Decentralization Indicators: Local Democratic Governance // Proceedings of 92' annual conference. Atlanta: National Tax Association, 1999. P. 236-241.
6. Bahl R. Implementation Rules for Fiscal Decentralization. URL: http://siteresources.worldbank.org/INTDSRE/Resources/3p.pdf
7. Reingewertz Y. Fiscal Decentralization - a Survey f the Empirical Literature // MPRA Paper No. 9889. 2014. 46 p. doi: http://doi.org/10.2139/ssrn.2523335
8. Rodriguez-Pose A., Ezcurra R. Is fiscal decentralization harmful for economic growth? Evidence from the OECD countries // Journal of Economic Geography. 2010. Vol. 11, Issue 4. P. 619-643. doi: http://doi.org/10.1093/jeg/lbq025
9. Vammalle C., Hulbert C. Sub-national Finances and Fiscal Consolidation: Walking on Th in Ice // OECD Regional Development Working Papers. 2013. doi: http://doi.org/10.1787/5k49m8cqkcf3-en
10. Sow M., Razafimahefa I. Fiscal Decentralization and the Efficiency of Public Service Delivery // IMF Working Papers. New York: International Monetary Fund. 2015. Vol. 15, Issue 59. doi: http://doi.org/10.5089/9781484351116.001
11. Pedreja-Chaparro F., Salinas-Jimenez J., Suarez-Pandisllo J. Financing local governments: the Spanish experience // International Studies Program, Andrew Young School of Policy Studies, Georgia State University, w.p. 06-11. USA, 2006. P. 11-12.
12. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
