CC BY
26
УДК 644.314
Б01: 10.15587/2312-8372.2018.140531
ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЖИРОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ ТОМАТНОГО НАС1ННЯ
Бендерська О. В., Бессараб О. С., Шутюк В. В.
Об'ектом дослгдження е вториннг продукти перероблення томатгв, а саме - томатне насгння технгчног та бгологгчног стиглостг. Одним з найбглъш проблемних мгсцъ томатопереробног галузг е утворення значног частини (до 30 % вгд загалъног маси томатгв) в1дход1в, що мгстятъ велику кглъкгстъ бглкгв, лгпгдгв, вуглеводгв, мгнералъних речовин та бгологгчно активних сполук. Виргшення проблеми перероблення вторинних томатних ресурсгв стае можливим за умови встановлення гх х1м1чного складу та бгологгчног ц1нност1 г пгдбору технологгчних параметргв подалъшого перероблення.
Шд час дослгдженъ проведено аналгз хгмгчного складу томатного насгння та встановлено, що насгння томатгв е прекрасним джерелом таких компонентгв, як каротиногди, протеши, цукри, волокна, воски та олгг. При цъому, насгння технгчног стадгг зрглостг вгдргзняетъся вгд бгологгчно зрглого насшня тдвищеним вмгстом бшюв - на 0,81 %, клтковини - 0,4 % та цукргв -на 0,21 %. Отриманг резулътати аналгзу жирокислотного складу томатного насгння технгчног та бгологгчног стиглостг дозволили встановити, що серед жирних кислот в аналгзованих зразках мгстилосъ 47,72 % полгненасичених для томатного насгння технгчног зрглостг та 50,96 % - бгологгчног зрглостг. При цъому вгдсутнг транс-гзомери, а спгввгдношення мгж ненасиченими омега-3 та омега-6 кислотами в насгннг вгдповгдае останнгм рекомендацгям, щодо харчування населення зггдно з принципами нутргцгологгг.
Отриманг резулътати аналгзу хгмгчного складу вторинног томатног сировини показали, що важливим залишаетъся питання вдосконалення технологгй комплексного перероблення томатгв, що забезпечуватиме високий економгчний та соцгалъний ефекти. Завдяки застосуванню в технологгях харчових продуктгв напгвфабрикатгв гз томатного насгння стае можливим отримання харчових продуктгв, що володгютъ тдвищеним вмгстом незамгнних амгнокислот, соле- та водорозчинних бглкгв, вуглеводгв та лгпгдгв, що представленг полгненасиченими жирними кислотами.
Ключовi слова: вториннг продукти перероблення томатгв, жирокислотний склад томатного насгння, технологи комплексного перероблення томатгв.
1. Вступ
На сьогодшшнш день юнуе широкий асортимент харчових продуклв, що здатш задовольнити фiзiологiчнi та бюлопчш потреби оргашзму споживача. Останш дослщження харчових ращошв рiзних верств населення свщчать про те, що споживання найбшьш щнних бюлопчно активних продуклв харчування
за останш 10-15 роюв знизилось майже на 50 %. За даними медичних обстежень тшьки 20 % населення можна вважати умовно здоровими; 40 % - в результат харчових дефщилв знаходиться в сташ малоадаптацii; 20 % - в граничному сташ мiж хворобою та здоров'ям. Таким чином, бшьше половини населення потребуе значного корегування харчування через змшу умов працi та побуту (гiподинамiя i екологiя) [1]. До шляхiв подолання ситуацii, що склалася можна вiднести використання бюлопчно цiнноi сировини для отримання продуклв, збалансованих за бiохiмiчним складом та харчовою цiннiстю.
Грунтово-киматичш умови Украши е досить сприятливими для вирощування багатьох видiв овочевих культур, зокрема томалв вiдкритого грунту. Цiкаво вщмггити, що вiдповiдно до рiшення продовольчоi i сiльськогосподарськоi комiсii Органiзацii Об'еднаних Нацш ООН (ФАО - англ. Food and Agriculture Organization, FAO) Украшу вщнесено до числа держав, як потенцшного експортера ше!' продукцп. Наразi Украша входить до 20 свггових лiдерiв: Китай виробляе понад 34 млн. т томалв, США - 13 млн. т, Туреччина i Iндiя - до 11 млн. т, Сгипет - понад 9 млн. т i Украша понад 1,5 млн. т [1].
В Украш районовано бiльше 150 сорлв i гiбридiв томатiв, що вiдрiзняються строками дозрiвання, продуктивнiстю, типом, формою, забарвленням плодiв, стiйкiстю проти хвороб, що дозволяе забезпечити придатними сортами i пбридами рiзнi грунтово-киматичш зони.
Причиною нарощування потужностей з вирощування е багатоцшьове використання томалв як для споживання у свiжому виглядi, так i у рiзних продуктах переробки, а також наявносл цiнних нутрiентiв. Плоди томатiв мютять вiтамiни Bi, B2, B3, PP, K, С, а також каротинощи (провггамш А), мiнеральнi речовини в доступнш формi Fe, K, Na, Ca, Mg, S, I. Завдяки високому та збалансованому вмiсту бюлопчно активних речовин, щоденне вживання томалв сприяе м'якому регулюванню обмiнних процешв та дiяльностi шлунково-кишкового тракту, шдсилюючи роботу iнших зал оз. До складу плодiв томату входять яблучна i лимонна кислоти, якi збуджують апетит, активiзують процеси травлення та пригшчують шкiдливу мiкрофлору кишечника. У сучасних ринкових умовах для споживання у свiжому виглядi та для переробки доцшьно вiдбирати сорти, якi характеризуются високою врожайнiстю, стiйкiстю проти хвороб, придатшстю до переробки i мають висою показники збалансованостi хiмiчного складу [2].
Тому актуальним е питання вдосконалення технологiй комплексного перероблення томатноi сировини, яка включатиме перероблення томалв та вторинних томатних ресуршв з метою отримання харчових продуклв, що володшть тдвищеними харчовою та бюлопчною цiннiстю.
2. Об'ект дослiдження та його технолопчний аудит
Об'ектом дослгджень обрано томати технiчноi та 6юлопчно!' зрiлостi та томатне насiння. Для проведення до^джень використовували томати сорлв найбiльш культивованих в центральному регюш Укра1ни та вториннi продукти перероблення томалв, а саме - томатне насшня, що утворюеться тсля отримання томатопродуклв. Окремо дослiджували хiмiчний склад насшня
томалв техшчно! та бюлопчно!' зршосл та проводили його порiвняльний aHanÏ3.
Насшня томалв е прекрасним джерелом таких компоненлв, як каротинощи, протеши, цукри, волокна, воски та оли. У Сврош, наприклад, в 2015 рош було перероблено 10 мiльйонiв тонн томалв. Твердi вiдходи у виглядi вичавок з шкiрки i насшня (2 % вщ ваги вихщно! сировини) склали 200 тисяч тонн. Основш бiологiчно aктивнi речовини (БАР), що мютяться в нaсiннi та вичавках, - це лшошн, рослинш волокна, томатна олiя, ензими. З 100 кг вiдходiв томатного виробництва можна отримати 75 кг рослинних волокон, 4 кг олп i 3 кг воску. А також вилучити близько 110 мг лшошну - потужного антиоксиданту, який зменшуе ризик серцево-судинних захворювань, мае протипухлинну та iмуностимулюючу дш, використовуеться, як натуральний харчовий барвник. Анaлiз юнуючих даних щодо хiмiчного складу насшня томалв наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Хiмiчний склад насшня томалв, % до сухих речовин (СР)
Показник Значения
бiлок 36,26..37,07
дшщи, в т. ч. 37,44..38,30
фосфолiпiди 1,42..1,45
мшеральш речовини 3,28..3,35
вуглеводи 30,14..30,83
кдiтковинa 17,52..17,92
каротино!ди 0,018..0,019
токофероли, в т. ч. 0,072..0,073
а - томатин 0,028..0,030
Анаиз отриманих даних показав, що насшня томалв мае високу харчову та бюлопчну щннють, яка зумовлена шдвищеним вмютом бшюв, лшщв, вуглеводiв, та наближена до сучасних рекомендацш, щодо створення рaцiонiв здорового харчування населення [3].
При цьому, насшня техшчно!' стадп зршосл вiдрiзняеться вiд бiологiчно зрiлого нaсiння шдвищеним вмютом бшюв - на 0,81 %, клiтковини - 0,4 % та цу^в - на 0,21 %. Це можна пояснити проходженням процешв перерозподiлу та синтезу оргашчних сполук, якi вiдбувaються пiд час дозрiвaння рослинно! сировини. Однак, необхщно враховувати, що в процесi досягнення томатами бюлопчно! стиглост вмiст азотистих речовин, оргaнiчних кислот та редукуючих цукрiв збiльшуеться, що зумовлюе хaрчовi та оргaнолептичнi показники готового продукту.
Отримaнi дaнi технолопчного аудиту свiдчaть про можливiсть застосування томатного насшня для створення продуклв з високим вмютом бюлопчно активних сполук. Однак, виникае необхщнють бшьш детального дослщження та анаизу хiмiчного складу томатного нaсiння технiчноï та бюлопчно! стиглосл.
3. Мета та задачi дослщження
Метою до^джень e вивчення мoжливoстi ви^ри^ин^ втoриннoï сирoвини при рoзрoбцi кoмплекснoï технoлoгiï перерoбки тoмaтiв.
Для дoсягнення пoстaвленoï мети неoбхiднo викoнaти тaкi зaдaчi:
1. Визнaчити вмiст oснoвних нyтрieнтiв тoмaтнoгo нaсiння.
2. Прoaнaлiзyвaти жирoкислoтний склaд нaсiння тoмaтiв техшчш1' тa бioлoгiчнoï зрiлoстi.
3. Дoслiдити перспективи викoристaння тoмaтнoгo нaсiння в технoлoгiях хaрчoвих вирoбництв.
4. Дослщження кнуючих р1шень проблеми
У лiтерaтyрi [2, 4] iснye дoстaтньo вiдoмoстей прo хiмiчний склaд тoмaтiв, are недoстaтньo вивчений фiзикo-хiмiчний тa бioхiмiчний склад втoринних тoмaтних ресyрсiв.
В рoбoтaх [3, 5] встaнoвленo, шр пoтенцiaл кoрисних влaстивoстей втoриннoï TOMaraoï сирoвини мaйже не викoристoвyeться в хaрчoвiй прoмислoвoстi. ToMy перспективним e пш^ння вдoскoнaлення технoлoгiй перерoблення тoмaтнoï сирoвини, якa включaтиме перерoблення TOMa^ тa втoринних тoмaтних ресyрсiв.
Автoрaми рoбoти [б] пoкaзaнo, щo при прoмислoвiй перерoбцi тoмaтнoï сирoвини для вирoбництвa сoкiв, тoмaтнoï пaсти тa сoyсiв yтвoрюeться великa кiлькiсть твердих вiдхoдiв y виглядi вичaвoк, тасшня, некoндицiйнoï сирoвини, якi мiстять безлiч кoрисних кoмпoнентiв.
Хaрчoвa тa бioлoгiчнa цiннiсть втoринних тoмaтних ресyрсiв вивч^тась в рoбoтaх [V, S]. Встaнoвленo, щo тoмaтне нaсiння мiстить зтачну чaстинy бiлкoвих речoвин, щo мoжyть бути викoристaнi в якoстi хaрчoвoï дoбaвки. Автoрaми рoбoти [9] прoпoнyeться oтримaння мaслянoгo екстрaктy is тoмaтнoгo нaсiння з пoдaльшим йoгo зaстoсyвaнням в технoлoгiях хaрчoвих прoдyктiв як емyльгaтoрa.
Однaк, iншi вченi y рoбoтaх [10, 11] рекoмендyють рoзглядaти втoриннi тoмaтнi ресурси як пoбiчний прoдyкт хaрчoвoгo вирoбництвa, через присутшсть aнтипoживних речoвин. Але питaння викoристaння пoтенцiaлy бioлoгiчнo aктивних спoлyк зaлишaeться невирiшеним.
5. Методи доcлiджень
Хiмiчний склaд тoмaтнoгo нaсiння встaнoвлювaли зa дoпoмoгoю зaгaльнoвiдoмих метoдiв:
- мaсoвa чaсткa вyглевoдiв зa дoпoмoгoю пoляриметричнoгo метoдy, крoхмaль зa метoдoм Еверсa [12];
- клiткoвинa - зa Kurisner i Hanek [13];
- мшерадьний склад - aтoмнo-емiсiйнoю спектрoметрieю;
- вмiст oргaнiчних кислoт шляхoм титрyвaння [14].
Для встaнoвлення жирoкислoтнoгo склaдy тoмaтнoгo нaсiння дoслiджyвaли л^ф^ьну фрaкцiю нaсiння, oтримaнy вичерпнoю екстрaкцieю гексaнoм. Метoд визнaчення жирнoкислoтнoгo скиду зaснoвaний нa перетвoреннi
триглiцеридiв жирних кислот у метиловi естери жирних кислот та газохроматографiчному аналiзi останнiх. Аналiз жирнокислотного складу лшофшьних фракцiй здiйснювали хроматографуванням метилових естерiв жирних кислот на газовому хроматографi HRGC 5300 (Iталiя).
На хроматографi встановлювали наступнi параметри роботи:
- температура колонок термостата - 180 °С;
- температура випарника - 230 °С;
- температура детектора - 220 °С;
- швидюсть потоку газу ношя (азот) - 30 см /хв;
- об'ем проби 2 мл розчину метилових естерiв кислот у гексаш
1дентифшащю метилових естерiв жирних кислот проводили за часом
утримання шюв у порiвняннi зi стандартною сумiшшю. Розрахунок складу метилових естерiв проводили методом внутршньо! нормалiзацii. У якостi стандарт використовували зразки насичених та ненасичених метилових естерiв жирних кислот фiрми «Sigma». Метиловi естери жирних кислот отримували за модифiкованою методикою Пейскера, яка забезпечуе повне метилювання жирних кислот. Для метилювання використовували сумш хлороформу з метанолом та кислотою сульфатною у сшввщношенш 100:100:1. В скляш ампули вiдмiряли 30-50 мл лшофшьного екстракту, приливали 2,5 мл метилюючоi сумiшi та ампули запаювали. Потiм 'х помiщали до термостату з температурою 105 °С на 3 год. Пюля закiнчення метилювання ампули розкривали, вмiст переносили в пробiрку, додавали порошкоподiбний сульфат цинку на кшчику скальпеля, приливали 2 мл води очищено! та 2 мл гексану для екстракцп метилових естерiв. Шсля ретельного збовтування i вiдстоювання, гексановий екстракт фiльтрували i використовували для хроматографiчного аналiзу.
Результати експериментальних дослiджень пiддавалися статистичнiй обробщ, реалiзованоi за допомогою стандартних пакелв програм Microsoft Office.
6. Результати досл1джень
За два останнiх десятииття накопичено великий обсяг наукових даних, що вказують на важливу роль полшенасичених жирних кислот (ПНЖК) в реаизацп численних фiзiологiчних i бiохiмiчних процесiв в органiзмi. Це вказуе на необхщшсть вивчення фактичного споживання з 'жею ю-3 i ю-6 жирних кислот, 'х оптимальному рiвнi в рацiонi, необхiдному для забезпечення адекватного зростання i розвитку.
Попередш дослiдження встановили, що насшня томалв е прекрасним джерелом таких компоненлв, як каротино'ди та лшщи, до складу яких входять полшенасичеш жирнi кислоти.
Тому було дослщжено вмiст полiненасичених жирних кислот томатного насшня. Результати проведених дослщжень наведеш в табл. 2.
Таблиця 2
Жирокислотний склад насшня томалв_
Жирна кислота Насшня томат1в техшчно'! стиглосп, % С Насшня томат1в бюлопчно! стиглосп, % С
1 2 3
С14:0 0,37814 0,11219
С15:0 0,14795 0,06924
isoС16:0 0,16737 0,09063
С16:0 21,56107 20,75644
С16:1 0,86295 0,52893
С16:2 0,27314 0,21643
С17:0 0,27379 0,17228
С17:1 1,30101 0,62897
isoС18:0 1,32274 0,94684
С18:0 7,45303 5,92004
С18:1 23,53947 24,04448
С18:2 33,83710 39,38001
С18:3 5,98324 3,95564
С22:0 0,82807 0,64297
С20:1 0,16670 0,10474
С21:0 0,11123 0,05920
С20:4 0,30494 1,64190
С20:0 0,71594 0,35592
С22:1 0,11557 -
С22:4 0,13882 0,06337
С24:0 0,51775 0,26506
Всього 100 100
ю-б/ю-3 2,55:1 4,16:1
МНЖК 24,68469 24,67815
ПНЖК 47,71713 50,96096
Ненасичеш ЖК 72,40182 75,63911
Насичен1 ЖК 27,59818 24,36089
В результатi проведених доошджень в томатному насiннi було встановлено наявнють 21 жирно!' кислоти.
В анаизованих зразках мiстилось 47,72 % полшенасичених для томатного насiння техшчно! зрiлостi та 50,96 % - бюлопчно! зрiлостi. У лiпофiльнiй фракцп насiння серед насичених кислот переважала пальмiтинова кислота, И вмiст вщ суми складав 21,56 % для томалв техшчно!' зрiлостi, та 20,75 % для томалв бюлопчно! стиглосл. Серед полiненасичених кислот переважала лшолева кислота. Дослiджуванi зразки спiввiдноснi за вщсотковим вмiстом лшолево! кислоти з льняною (15-30 %) [15], та арахюовою (12-35 %) олiями, перевищують И вмiст в оливковiй (3-15 %). Проте, поступаються за цим показником кукурудзянш (38-48 %), соняшниковш (42-70 %) та соевiй (4460 %) олiям. Вмiст олешово! кислоти в зразках томатного насiння наближаеться до кукурудзяно!' олп (24-25 %) та перевищуе за значеннями вмют в бавовнянiй олп (18-19 %).
Вщомо, що жирш кислоти ю-6 i ю-3 конкурують за метaболiзaцiю ферментними системами i можуть зaмiщувaти одна одну. Сшввщношення ю-6/ю-3 полшенасичених жирних кислот, що рекомендуеться 1нститутом харчування Росiйськоï aкaдемiï медичних наук (РАМН), у рацюш здорово! людини повинно становити 10:1, а для лшувального харчування - вщ 3:1 до 5:1. На пiдстaвi клтчних та експериментальних дослiджень [16-18] сшввщношення кислот ю-6 та ю-3, що рекомендуеться, становить вщ 4:1 до 2:1. Результати експерименлв показали, що в дослщжуваних зразках томатного насшня таке сшввщношення становить 2,55:1 для томалв технiчноï стиглостi та 4,16:1 - бюлопчно].'. Це дозволяе вщнести олш томатного нaсiння до цшних ессенцiaдьних речовин та вiдзнaчити вищий вмют ю-3 в нaсiннi техшчно1 стиглостi, що вiдповiдaе остaннiм концепшям нутрiцiологiï.
7. SWOT-аналiз результатiв досл1джень
Strengths. Встановлено, томатне нaсiння технiчноï та бiологiчноï зрiлостi е джерелом бюлопчно цшних компоненлв.
Отримаш даш свiдчaть, що нaсiння томaтiв мае високу харчову та бюлопчну цшнють, яка зумовлена пiдвищеним вмiстом бшюв, лшщв, вуглеводiв, та наближена до сучасних рекомендацш, щодо створення рацюшв здорового харчування населення. При цьому, насшня технiчноï стадп зрiлостi вiдрiзняеться вiд бiологiчно зрiлого нaсiння шдвищеним вмютом бшюв - на 0,81 %, клггковини - 0,4 % та цу^в - на 0,21 %.
Weaknesses. Включення нaпiвфaбрикaтiв iз томатного нaсiння для збагачення продуклв харчування призведе до шдвищення собiвaртостi готового продукту через необхiднiсть застосування додаткових технолопчних оперaцiй.
Opportunities. Анaлiз результaтiв дослiджень свiдчить про можливють застосування томатного нaсiння в рецептурах харчових продуклв та доцшьнють подальших дослiджень щодо:
- розроблення нових томатних соушв з функцiонaдьними властивостями та шдвищеною харчовою цiннiстю;
- поглибленого вивчення впливу нашвфабрикалв iз томатного нaсiння на формування структурно-мехашчних властивостей готового продукту;
- впливу нашвфабрикалв iз томатного нaсiння на перетравлюванють виробiв в умовах in vitro;
Впровадження продуклв переробки томатного насшня на шдприемствах хaрчовоï промисловосл сприятиме розширенню асортименту виробiв з оздоровчими властивостями для широкого кола споживaчiв.
Threats. Осюльки, хiмiчний склад томатного насшня е недостатньо вивченим, то основними факторами, що впливатимуть на стабшьнють виготовлення томатних нашвфабрикалв буде визначення пaрaметрiв попереднього оброблення сировини.
8. Висновки
1. Проведенi дослiдження встановили, що насiння томалв е джерелом таких компоненлв, як каротинощи, протеши, вуглеводи, волокна, воски та олп. Високу бюлопчну щннють томатного насшня зумовлюе значний вмiст бiлкових речовин - до 37,07 % СР та лшщв - до 38,3 % СР, що представлен полшенасиченими жирними кислотами.
2. Виявлено, що серед щентифшованих жирних кислот переважали ненасиченi кислоти - лiнолева, олешова, лiноленова. Дослiджуванi зразки спiввiдноснi за вщсотковим вмiстом лiнолевоi кислоти з льняною (15-30 %), та арахюовою (12-35 %) олiями, перевищують ii вмiст в оливковiй (3-15 %). Результати експериментiв показали, що в дослщжуваних зразках томатного насiння сшввщношення ю-6 та ю-3 становить 2,55:1 для томалв технiчноi стиглостi та 4,16:1 - бюлопчно! Це дозволяе вщнести олш томатного насiння до щнних ессенцiальних речовин
3. 1з чого можна зробити висновок, що щншсть хiмiчного складу томатного насшня визначаеться значним вмютом ессенцiальних жирних кислот, як вiдiграють ряд важливих бiологiчних функцiй. А також виступають регуляторами обмiнних процесiв, зокрема беруть участь у лшщному обмiнi, впливають на стан судинноi стiнки, протидшть вiльнорадикальному окисленню. Тому, томатне насшня можна вщнести до перспективних видiв сировини з подальшим його використанням для збагачення продуктiв харчування
References
1. Kontseptsiia derzhavnoi naukovo-tekhnichnoi prohramy «Biofortyfikatsiia ta funktsionalni produkty na osnovi roslynnoi syrovyny na 2012-2016 roky». Kyiv, 2011. URL: http://www1 .nas. gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2011/ regulations/OpenDocs/110608_189_concept.pdf
2. Mizrahi S. Syneresis in food gels and its implications for food quality // Chemical Deterioration and Physical Instability of Food and Beverages. 2010. P. 324-348. doi: http://doi.org/10.1533/9781845699260.2.324
3. Navarro-González I., García-Alonso J., Periago M. J. Bioactive compounds of tomato: Cancer chemopreventive effects and influence on the transcriptome in hepatocytes // Journal of Functional Foods. 2018. Vol. 42. P. 271-280. doi: http://doi.org/10.1016/jjff.2018.01.003
4. Changes in lycopene content and quality of tomato juice during thermal processing by a nanofluid heating medium / Jabbari S.-S. et. al. // Journal of Food Engineering. 2018. Vol. 230. P. 1-7. doi: http://doi.org/10.1016 /j.jfoodeng.2018.02.020
5. Zhu Y., Klee H. J., Sarnoski P. J. Development and characterization of a high quality plum tomato essence // Food Chemistry. 2018. Vol. 267. P. 337-343. doi: http://doi.org/10.1016/j.foodchem.2017.07.160
6. Bosona T., Gebresenbet G. Life cycle analysis of organic tomato production and supply in Sweden // Journal of Cleaner Production. 2018. Vol. 196. P. 635-643. doi: http://doi.org/10.1016/jjclepro.2018.06.087
7. Variations in physical-chemical properties of tomato suspensions from industrial processing / Wu B. et. al. // LWT. 2018. Vol. 93. P. 281-286. doi: http://doi.org/10.1016/jlwt.2018.03.005
8. Bertin N., Genard M. Tomato quality as influenced by preharvest factors. Scientia Horticulturae. 2018. Vol. 233. P. 264-276. doi: http://doi.org/ 10.1016/j. scienta.2018.01.056
9. Ispol'zovanie innovatsionnykh tekhnologiy kompleksnoy pererabotki tomatnogo syr'ya / Gadzhieva A. M. et. al. // Politematicheskiy setevoy elektronnyy nauchnyy zhurnal Kubanskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. 2014. Issue 100. P. 358-377.
10. Retseptury sousov na osnove belkovo-tomatnoy maslyanoy pasty / Ksenz M. V. et. al. // Izvestiya vysshikh uchebnykh zavedeniy. Pishhevaya tekhnologiya. 2007. Issue 4. P. 45-46.
11. Mosolova N. I., Myakotnykh A. S. Ispol'zovanie novykh kormovykh dobavok v ratsionakh laktiruyushhikh korov v zonakh povyshennogo tekhnogennogo zagryazneniya // Izvestiya Nizhnevolzhskogo agrouniversitetskogo kompleksa: nauka i vysshee professional'noe obrazovanie. 2004. Issue 3. P. 136-138.
12. Héron S., Dreux M., Tchapla A. Post-column addition as a method of controlling triacylglycerol response coefficient of an evaporative light scattering detector in liquid chromatography-evaporative light-scattering detection // Journal of Chromatography A. 2004. Vol. 1035, Issue 2. P. 221-225. doi: http://doi.org/10.1016/j.chroma.2004.02.052
13. De Caterina R. n-3 Fatty Acids in Cardiovascular Disease. New England Journal of Medicine. 2011. Vol. 364, Issue 25. P. 2439-2450. doi: http://doi.org/10.1056/nejmra1008153
14. Zhuravel I. O. Vyvchennia lipofilnykh spoluk roslyn rodyny Zingiberaceae // Ukrainskyi medychnyi almanakh. 2010. Issue 3. P. 87-89.
15. Gaudin K., Chaminade P., Baillet A.. Retention behaviour of unsaturated fatty acid methyl esters on porous graphitic carbon // Journal of Separation Science. 2004. Vol. 27, Issue 1-2. P. 41-46. doi: http://doi.org/10.1002/jssc.200301622
16. Silver-ion reversed-phase comprehensive two-dimensional liquid chromatography combined with mass spectrometric detection in lipidic food analysis / Mondello L. et. al. // Journal of Chromatography A. 2005. Vol. 1086, Issue 1-2. P. 91-98. doi: http://doi.org/10.1016/j.chroma.2005.06.017
17. O'Brien R. Fats and Oils. Formulating and Processing for Applications. CRC Press, 2003. 616 p. doi: http://doi.org/10.1201/9780203483664
18. P.98 What is the optimum ®-3 to ®-6 fatty acid (FA) ratioof parenteral lipid emulsions in postoperative trauma? / Morlion B. J. et. al. // Clinical Nutrition. 1997. Vol. 16. P. 49. doi: http://doi.org/10.1016/s0261-5614(97)80222-1
