■ Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 617.717/.718-001.5-003.93
ШИМОН В.М., ГЕЛЕТА М.М., ШЕРЕГУЙ А.А., КОШЕЛЯ I.I. Ужгородський нацюнальний ун/верситет
РЕПАРАТИВНА РЕГЕНЕРАЦ|Я У ХВОРИХ ¡3 ЕНДЕМ|ЧНИХ РЕПОШВ ЗАКАРПАТСЬКОТ ОБЛАСТ 3 ПОШКОДЖЕННЯМИ ДОВГИХ ТРУБЧАСТИХ KiCTOK
Резюме. У статт/ порушуеться проблема л/кування хворих /з переломами довгих трубчастих к/сток /з деф/цитом йоду /кальц/ю, визначаються шляхи корекц/iза допомогою препарат/в кальц/ю та йоду. На п/дстав/ проанал/зованих /стор/й хвороб 120 хворих з г/рських рег/он/в авторами наведен/ конкретн/ по-казники р/вня гормон/в щитопод/бноi залози, що в/дображають деф/цит йоду та кальц/ю. Л/кування хворих зд/йснювалося також за допомогою розробленого стрижневого апарату. Ключов! слова: репаративна регенерац/я, деф/цит йоду, розлади, остеогенез.
Вступ
Репаративна регенеращя, тобто вщновлення цшсност пошкоджено! юстки, особливо у хворих iз ендемiчних репошв, е одшею з найактуальшших проблем, яю на сьогодш не вивчеш як в експериментальнiй, так i в клiнiчнiй травматологи [3, 5, 6]. Однак, незважа-ючи на сучасш дослiдження з репаративного остеогене-зу, вiдсоток порушень уповшьнено! регенеращ! та не-зрощення досить високий i особливо вiдмiчаеться в тих репонах, де е нестача йоду в оргашзм^ а пiзнiше змен-шення рiвня кальцiю в кровi [12—14].
Важливою ланкою репаративно! регенеращ!, що характеризуеться багатоетапнiстю перебiгу i залежить вiд численних факторiв екзогенного та ендогенного по-ходження, е стан юстково! тканини на момент травми, а також ендемiчний стан репону, де мешкае травмо-вана особа. Одним iз екзогенних факторiв е ендемiчнi регiони Укра!ни (прсью райони Криму та Закарпаття) [9, 12, 13], де вiдмiчаеться дефщит йоду, роль якого в репаративному остеогенезi та вплив його на зрощення переломiв на сьогоднi практично не вiдомi [10, 12—14].
Зрощення юсткових вiдпамкiв при переломах — це складний бiологiчний процес, в якому не залишаеться iнтактною жодна з систем оргашзму (А.В. Каплан, 1.С. Юмашев, К.С. Демченко, 1.1. Жиданов). Неодноразово в науковому свiтi вщбувалися науково-практичнi фо-руми з обговорення методiв покращення умов регенеращ! юстково! тканини, а також нових методiв лiкування розладiв репаративного остеогенезу [1, 2, 7]. Розробляеться велика кшьюсть фiксаторiв, але незадовшьш результа-ти вiдмiчаються за даними О.О. Коржа: «Умови можуть вважатися оптимальними, якщо вщламки юстки добре ствставлеш i жорстко фiксованi, коли немае патолопчних змiн з боку важливих систем органiзму, якi б могли пору-шити процес вщновлення» [8, 10, 11, 15].
За останнш перюд B4eHi B.F. Clanch та S. Welter до-тримуються шшо! думки, що зрощення може бути i без точно! репозищ! вiдламкiв, достатньо лише усунути ротацшш компоненти змiщення, вщновити довжи-ну сегмента. В даному випадку вчеш наполягають на мiнiмальному травматизмi м'яких тканин в мющ травми, але жоден i3 цих учених не бере до уваги пащента i3 ендемiчних регiонiв [1, 2, 15—17].
Вщсутнють пiдходу до л^вання пацiентiв i3 гiрських регiонiв з пошкодженням довгих трубчатих кiсток i е метою нашого дослщження.
Одним iз способiв досягнення ще! мети е комплекснi пiдходи до лiкування пацiентiв iз гiрських репошв з ура-хуванням дефiциту йоду, стану щитоподiбноl залози та комплексного пщходу до лiкування хворих iз застосу-ванням рiзних методик [1, 4, 10, 17].
Матер1али та методи досл1дження
У клiнiцi ортопеди Закарпатсько! обласно! клiнiчно! лiкарнi iм. А. Новака з 2007 року i до цього часу лжувалися 120 травмованих iз гiрських репошв з переломами довгих трубчастих исток.
Хворих було розподшено за вшзм, статтю (табл. 1), мехашзмом травми, а також за наявност уповшьнено! консолщаци.
За механiзмом визначено таю травми: ДТП — 57 травмованих, катання на лижах — 38, падшня з висоти понад 1 м — 20; 5 травмованих не змогли чггко пояснити мехашзм травми.
Серед 120 хворих 29 травмованих були госттатзоваш з сш, що вщнесеш до прських репошв. Щ пацiенти були опероваш в центральнiй районнiй лiкарнi. У 39 хворих спостер^алася упов1льнена консолщащя, в 11 — форму-вання несправжнього суглобу. У бiльшостi цих пащентав був виконаний накiстковий остеосинтез пластинами
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в за вКом та статтю
Вш, роки До 20 ромв 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 71-80 81 i старше Усього
Стать: жшоча 1 4 2 16 7 7 2 2 47
чоловiча 1 17 23 16 17 3 2 - 73
Усього 2 21 25 32 24 10 4 2 120
АО, в 6 пащентав проводилося л^вання методом на-скелетного витягу.
Анатзуючи групи хворих з уповiльненою консолщащею i формуванням несправжнiх суглобiв, ми виявили, що у 23 хворих було значне пошкоджен-ня м'яких тканин тд час травми, у 7 травмованих — вiдкритий перелом, цим пащентам хiрургiчне втручання було зроблено на 10—12-й день шсля травми, а реши хворих, на нашу думку, не було показано лiкування методом скелетного витягу. Практично в бшьшосп хворих iз прських репошв, якi були направлен до клiнiки ортопеди, у першi днi пiсля травми визначено знижеш показники кальщю (Са), калш (К) та тироксину (Т4).
Зниження р1вня кальцiю було виявлено у 31 жшки i 35 чоловтв, калш — у 6 жшок i 6 чолов1к1в 1з прських репошв.
Зниження р1вня Т4 виявлено у 10 жшок, 1з них у 2 — у вшовш груш 81 р. ! старше, у 2 — у вшовш груш 71—80 р., в 1 — у вшовш груш 61—70 р. та у 3 — у вшовш груш 41—50 р. У чоловтв зниження Т4 було у 7 хворих:
1 — у вшзвш груш 61—70 р., 3 — у вшзвш груш 51—60 р.,
2 — у вшовш груш 41—50 р. та 1 у вшовш груш 31—40 р.
Результати та Тх обговорення
Травмоваш, як1 надходили до кл1н1ки ортопеди в ургентному та плановому порядку, а також група хво-
рих з уповшьненою консолщащею, в яких вже було декшька х!рурпчних втручань, були розподiленi на декiлька груп залежно в1д зниження р1вня кальщю, калш, Т4 та Т3.
Зменшення вм1сту кальцiю й калш визначено в тих вшових групах, де хвор! надшшли з тяжкими травмами, та в подальшому в них вiдмiчалася уповiльнена консолiдацiя (табл. 2).
Показники гормошв у вшових групах наведено в табл. 3.
Для л^вання хворих 1з г1рських регiонiв Закарпатсько! областi з пошкодженнями довгих труб-частих к1сток у першi дш надходження нами були призначенi препарати йодбаланс, кальцiй-Д3 нiкомед.
Препарати були призначеш 13 хворим, в яких виявлена уповшьнена консолiдацiя, 7 хворим — 1з несправжнiм суглобом. Цим 7 хворим було проведено повторне хiрургiчне втручання через невролопчну патологш (новий суглоб КМД).
Хворим, як1 надiйшли до кл1н1ки ортопеди на повторне лiкування з приводу уповшьнено! консолщаци, були призначенi препарати йодбаланс та кальцш-Д3 нiкомед. Серед цих пащенпв у 16 виявлено несправжнш суглоб. У 7 травмованих хворих було виконано резекщю малогомшково! к1стки i накладено компресшно-дистракцшний апарат, розроблений
Таблиця 2
Вш, роки До 20 ромв 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 71-80 81 i старше
Стать Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж
Ктькють па^енпв 1 1 17 4 23 2 16 16 17 7 3 7 2 2 - 2
Са (2,05-2,90) 1,9 2,3 2,1 2,11 1,90 1,85 1,99 1,84 1,97 1,89 1,95 1,8 1,7 1,25 - 0,75
К (3,5-5,3) 3,2 3,7 4,0 4,08 3,97 3,9 4,01 3,88 3,9 3,69 3,7 3,93 3,9 3,7 - 3,45
Усього 2 21 25 32 24 10 4 2
Вш, роки До 20 роюв 21-30 31-40 41-50 51-60 61-70 71-80 81 i старше
Стать Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж Ч Ж
Ктькють па^енпв 1 1 17 4 23 2 16 16 17 7 3 7 2 2 - 2
Т4 (0,8-2,2) 1,0 1,3 1,22 1,4 1,21 0,91 1,14 1,10 1,08 1,06 1,05 1,07 0,85 0,77 - 0,75
Т3 (52-185) 124 132 115 88,3 105,8 74,5 96,4 109,1 120,6 102,6 107 81,1 155,5 112,5 - 151
Усього 2 21 25 32 24 10 4 2
Прим'/тки (тут i в табл. 3): Ч — чолов1ча стать; Ж — ж1ноча стать. Таблиця 3
Том 13, №1 • 2012
www.trauma.mif-ua.com
117
нами в клшщь Двом травмованим було проведено xipypri4He втручання методом iнтрамедулярного бло-куючого остеосинтезу. У 8 хворих зроблено резекщю малогомiлковоï кiстки, кiсткову автопластику з крила клубово'1 кiстки i вставлено пластину в дефект, проведено фжсащю апаратом зовшшньо'1 фiксацiï, який був нами розроблений.
Нагляд за хворими здшснений протягом року. У 78,3 % хворих стан був задовшьний i до робо-ти вони стали через 6—8 мюящв, 9,3 % — у термш до 10 мюящв; у 12,4 % пащенпв результати були незадовшьш. Групу швалщносп призначено 6 % вiд уих травмованих.
Необх1дно вiдзначити, що найбшьш негативнi результати, на наш погляд, були у хворих, яю надшшли до клiнiки ортопедй' вже тсля хiрургiчного втручання в районних лжарнях, де не враховували ендемiчнiсть регiонiв, а також стан м'яких тканин у мющ пошко-дженого сегмента.
Висновки
Лiкування травмованих з ендемiчних репошв iз пошкодженнями довгих трубчастих исток не зовим нас задовольняе. Однак технологи', що розроблеш на даному етат, дозволяють покращити цi методи л^вання.
При лiкуваннi хворих необхщно враховувати стан м'яких тканин при оглядi пошкодженого сегмента, особливо при пошкодженнях гомiлки, адекватно про-водити вибiр методу остеосинтезу з урахуванням вих ознак наявностi травми, а також призначати препара-ти йодбаланс та кальцш-Д3 нiкомед. У подальшому це покращить гормональний стан таких травмованих, а метод компресiйно-дистракцiйного остеосинтезу, розроблений у клшщ ортопедй', на нашу думку, е ефективним у лжуванш хворих iз пошкодженнями довгих трубчастих исток.
Список л1тератури
1. Гайко Т.В., Калашников А.В. Блокуючий штраме-дулярний остеосинтез переломiв KicmoK в Укран// Матерiали науково-практичноï конференци «Ак-туальш питання ттрамедулярного остеосинтезу та реабштаци». — Кшв; Маньшвка, 2008. — С. 9-11.
2. Гюльназарова С.В. Современные методы лечения ложных суставов // Травматология и ортопедия России. — 2000. — № 1. — C. 78-84.
3. Дедух Н.В., Школьченко О.А., Побел А.М. Регенеращя шстково1 тканини при остеопорозл//Укр. мед. альманах. — 2003. — Т. 6, № 2. — С. 66-69.
4. Дубас В.1. Пружньостшкий остеосинтез при лтуванш дiафiзарнихпереломiв шсток гомики: Дис... канд. мед. наук. — Харшв, 2001. — 203 с.
5. Корж Н.А, Романенко К.К., Горидова Л.Д. Репара-тивнаярегенерация кости: современный взгляд на проблему. Нарушение регенерации кости // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — № 2. — С. 84-89.
6. КоржН.А., ДедухН.В., Никольченко О.А. Репаратив-ная регенерация кости: современный взгляд на проблему. Системные факторы, влияющие на заживление перелома // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2006. — № 2. — С. 93-105.
7. Лагинов А.А., Горидова Л.Д., Тарасенко К.К., Романенко К.К., Чертеникова 6.В, Пастенко В.В. Упруго-стабильный остеосинтез в лечении диафи-зарных переломов длинных костей у больных пожилого возраста // Травма. — 2004. — Т. 5, № 3. — С. 330-334.
8. Пастернак В.П., Черныш В.Ю., Поляченко Ю.В. Сравнительный анализ структуры осложнений и функции исходов лечения закрытых диафизарных и внутрисуставных переломов длинных костей или конечностей // Архив клинической и экспериментальной медицины: Приложение. — 2000. — Т. 9, № 1. — С. 8-14.
9. Рибачук О.1., Калашшков А.В., Торчинський В.П. та т. Причини виникнення ускладненого перебиу репаратив-ного остеогенезу тсля переломiв кшщвок // Матерiали пленуму ортопедiв-травматологiв УкраИни. — Розды II. — Кшв; Одеса, 1998. — С. 357-359.
10. Сандомирская Л.Д. Функциональная морфология щитовидной железы при введении кальцитонина и посттравматическом остеогенезе // Репаративная регенерация тканей и гормоны. — Москва, 1987. — С. 41-47.
11. Сувалян М.А. Закрытый блокирующий интрамедул-лярный остеосинтез диафизарных переломов нижних конечностей / М.А. Сувалян, С.С. Мякота, А.Г. Су-валян // Российский медицинский журнал. — 2002. — № 2. — C. 45-48.
12. Шимон В.М., Гелета М.М.. Василинець М.М., Ске-тi В.Ю. Показники калю та кальцт у хворих з переломами дiафiзiв шсток в гiрських районах // Травма. — 2008. — Т. 9, № 4. — С. 448-452.
13. Шимон В.М., Гелета М.М., Шерегш А.А., Матi-чин Ю.М. Погляди на репаративну регенерацю у хворих з переломами довгих шсток кшщвок // Лтопис травматологП та ортопедй. — 2009. — № 1—2. — С. 141-143.
14. Шимон В.М., Гелета М.М., Шерегш А.А., Уровсь-кий О.А., Матiчин Ю.М. Ускладнення при лжуванш переломiв шсток гомыки у хворих гiрських райошв ЗакарпатськоИ областi // Галицький лкарський всник. — 2009. — Т. 16, № 3. — С. 76-78.
15. Allen H.L., Wase A, Bear W.T. Indomethacin and aspirin: effect of nonsteroidal anti-inflammatory agents on the rate of fracture repair in the rat//Acta Orthop. Scand. — 1980. — Vol. 51. — P. 595-600.
16. Dillman W.H. Mechanism of action of thyroid hormones // Med. Clin. Amer. — 1985. — Vol. 69, № 5. — P. 849-861.
17. Simmons D.J. Fracture Healing Perspectives // Clin. Orthop. and Relatetd Research. — 1995. — Vol. 200. — P. 100-11.
Отримано 20.12.11 □
Шимон В.М., Гелета М.М., Шерегий А.А., Кошеля И.И. Ужгородский национальный университет
РЕПАРАТИВНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ У БОЛЬНЫХ ИЗ ЭНДЕМИЧНЫХ РЕГИОНОВ ЗАКАРПАТСКОЙ ОБЛАСТИ С ПОВРЕЖДЕНИЯМИ ДЛИННЫХ ТРУБЧАТЫХ КОСТЕЙ
Резюме. В статье поднимается проблема лечения больных с переломами длинных трубчатых костей с дефицитом йода и кальция, определяются пути коррекции при помощи препаратов кальция и йода.
На основании проанализированных историй болезней 120 больных из горных регионов авторами приведены конкретные показатели уровня гормонов щитовидной железы, которые отображают дефицит йода и кальция. Лечение больных осуществлялось также с помощью разработанного стержневого аппарата.
Ключевые слова: репаративная регенерация, дефицит йода, расстройства, остеогенез.
Shimon V.M., Geleta M.M., SheregiyA.A., Koshelya I.I. Uzhgorod National University, Uzhgorod, Ukraine
REPARATIVE REGENERATION IN PATIENTS FROM ENDEMIC REGIONS
OF TRANSCARPATHIAN REGION WITH LONG BONES INJURIES
Summary. This article deals with the problem of treatment of the patients with long bones fractures and with iodine and calcium deficiency, the ways of its corrections using iodine and calcium preparations are defined.
The authors on the basis of 120 case reports of patients from mountain regions give specific indices of thyroid hormones level reflecting iodine and calcium deficiency. Patients also were treated using nail device being developed.
Key words: reparative regeneration, iodine deficiency, disorders, osteogenesis.
TOM 13, №1 • 2012
www.trauma.mif-ua.com
119