CC BY
9content/view/3708/34/
18. Small Academy Dictionary / [pod. red. A.P. Yevgenievoy]. - М. : Institut russkogo yazyka Akademii nauk
SSSR, 1957-1984. - [Electronic resource] - Access mode : http://enc-dic.com/academic/Hudozhestvenn-71842.html
ГРАМАТИЧН1 АНОМАЛЫ МОВИ В ПЕРЕКЛАДАХ
Гудманян Артур Грантович
доктор фшологЫних наук, професор кафедри англшсько'г фшологи та перекладу, Нацюнальний авiацiйний ушверситет Снчева Галина Григорiвна кандидат фыологЫних наук, доцент кафедри англшсько'г фшологи та перекладу, Нацюнальний авiацiйний ушверситет Струк 1рина Василiвна старший викладач кафедри англшсько'г фшологи та перекладу, Нацюнальний авiацiйний ушверситет
RENDERING OF THE GRAMMATICAL ANOMALIES OF THE LANGUAGE
Gudmanian A.G., Doctor of Philological Sciences, Professor National Aviation University
Encheva G.G., PhD, Associate Professor of the Department of English Philology and Translation, National Aviation University
Struk I.V., Senior teacher of the Department of English Philology and Translation, National Aviation University
АНОТАЦ1Я
У cmammi розглядаються способи вiдтворення у переклаЫ граматичних аномалш мови. До^дження виконано на ма-терiалi украгнських множинних перекладiв прославлених ромашв американського письменника М. Твена «Пригоди Тома Сойера» та «Пригоди Гекльберрi Фшна».
ABSTRACT
The article deals with the problems of rendering the grammatical anomalies of the language. The research has been made on the basis of the multiple Ukrainian translations of Mark Twain's most celebrated novels, The Adventures of Tom Sawyer and Adventures of Huckleberry Finn.
Ключовi слова: дiалект, аномалiя, граматичний аспект, переклад.
Keywords: dialect, anomaly, grammatical aspect, translation.
Постановка проблеми. В умовах тяжшня до нащональ-ного зближення переклад стае шструментом взаемодп двох мов та двох культур, що мають певш ввдмшносп мiж собою, яю в свою чергу обумовлюють необхвдшсть вио-кремлення прийoмiв та спoсoбiв перекладу задля забез-печення е^валентност перекладу. Наразi не ^нуе чггко! вщповщ на питання який споаб перекладу е ключовим у перекладi граматичних смислових та нащонально-спе-цифiчних одиниць, а вщ так спробу пошуку е^валент-носл !х перекладу вважаемо актуальною та пoтрiбнoю на теренах сучасного перекладознавства.
Аналiз останшх дослвджень та публжацш. Проблема перекладу з англшсько! украшською мовою граматичних аномалш мови, вжитих в романах М. Твена окремо ще не дослщжувалась. Виршення деяких питань вщтворення дiалектнol лексики запропоновано в працях 1.С. Алексее-во!, В.С. Виноградова, С.1. Влахова, М.К. Грабовського, Б. Деввд, Дж. Кетфорд, E. Ктфорд Ландерс, В.Н. Комарова, М.М. Любiмoва, M. МорШ, П. Нюмарк, В.М. Проскуркин, М. Перте1"елла, В.Д. Радчука, Я.1. Peцкepа, А.В. Федорова, O.I. Чepeдничeнка, О.Д. Швeйцepа.
Видшення невиршених рашше частин загально!' проблеми. Морфолопчна та синтаксична роль дiалектiв, як сфера штерпретацп i творчих перекладацьких ршень частково знайшла свое ввдображення в 1"рунтовнш роботi росшсько!' дослвднищ Н.В. Немцово! [8]. Однак, неодноз-начнiсть у перекладi граматичних вщхилень вiд норми та подекуди категоричне сввдчення про !х неперекладнiсть стали поштовхом до пошуку бiльш влучних шляхiв вщтво-рення мовних особливостей на противагу конвенщональ-ним прийомам i способам перекладу.
Мета статть Головною метою ще! роботи е граматичний аналiз особливостей перекладу з англшсько! мови украшською аномалш мови на матерiалi творiв Марка Твена, що також передбачае виокремлення прийомiв i спосо-бiв вiдтворення аномалiй мови iз вказiвкою на збереження нацiонального колориту та специфжи граматичних особливостей первинного тексту.
Виклад основного матерiалу. У рамках ще! розвiдки прагнемо здшснити пошук прийомiв i способiв вщтворення граматичних аномалш мови. Насамперед вважаемо за доцшьне здшснити тлумачення корелюючих термшв до-
слвдження - аномалiя мови та граматична аномалiя мови. Ретельний аналiз сучасних лiнгвiстичних джерел засввд-чуе, що поняття «аномалiя мови» варто розглядати не просто як ввдхилення ввд норми, а як показник мовного роз-витку i людсько! творчостi [2, 123]. Зввдси, аномалiя мови художнього тексту е важливим елементом художнього твору, складником стилю письменника, одним з засобiв, що утворюе хуцожнiй образ окремого героя твору. Ано-малiя надае тексту особливого емотивного навантаження, мае незвичну фонографiчну, лексичну i граматичну фор-ми, а також латентний асощативний фон. Аномалiя мови мае ввдповвдае духу, задуму, цiлям твору, нести характер-ний колорит та особливе значення, в якому сконцентро-вано авторську вдею. У творах М. Твена такою мовною аномалiею е численш граматичнi особливостi, частина вщповвдае за створення мовного портрета окремого персонажу твору, а шша засввдчуе приналежшсть геро!в до етносощальних, соцiальних та територiальних дiалектiв. Фактично граматичш аномали працюють на двох рiвнях комушкаци. Один з них - це текстовий рiвень, на якому мовш аномали вступають у контакт один з шшим. Другий рiвень - це рiвень мiж автором твору i читачем, - позатек-стовий рiвень. Саме на цьому позатекстовому рiвнi аномали можуть передавати семантичне, соцiокультурне або прагматичне значення безпосередньо ввд письменника чи-тачевi про персонаж його сощальний статус, рiвень освiти, споаб життя, внутрiшнiй свiт.
Пiд граматичними аномалiями прийнято розумiти особливе формування граматичних категорiй англшсько1 мови. Як правило, використання граматичних ввдхилень ввд норми найчастше зумовлюеться такими чинниками: (1) сощальний клас, адже саме нижчий прошарок насе-лення характеризуеться використанням граматично! ш-терференци, (2) етшчшсть, тому що у творах Марка Твена iндiанцi та афро-американщ е граматично штерферент-ними, (3) вж - на думку письменника лише молодь може використовувати граматичш ввдхилення ввд норми у свош мов^ (4) ситуацiя - Том Сойер використовував граматич-нi ввдхилення ввд норми лише спшкуючись iз найнижчим прошарком населення.
Сучасна дослiдниця Н .В. Немцова запропонувала де-якi стратеги перекладу граматичних ввдхилень ввд норми у художньому перекладь Вона пропонувала ввдтворювати граматичш особливосл у перекладi за допомогою про-сторiччя друготвору, яке може супроводжуватися такими способами перекладу граматичних ввдхилень ввд норми, як-от: е^валентна ввдповвдшсть i стил^тична компенса-цiя. Як додатковi, дослвдниця розглядае такi: змiна стиль стичних конотацш, стилiстичне послаблення та стиль стична втрата.
Граматичнi аномали мови становлять певну складшсть для перекладача, оскiльки вони не мають ввдповвдних еквь валенпв у мовi перекладу, як результат виступають фактично цiльовими новоутвореннями. Переважно 1хнш переклад вимагае перетворення, яке полягае у змШ лексики вихвдного твору. Але, проаналiзувавши способи перекладу граматичних вiдхилень ввд норми, констатуемо що класи-фжащя подана Н. В. Нiмцовою не е досконалою у рамках украшсько1 мови. Тому, пропонуемо замшити стратеги
перекладу на таю KOTpi внесуть бшьше конкретики у ро-зумшня аномалiй мови TBopiB М. Твена вторинним читачем.
Нас^зний аналiз мовних аномалiй у друготворах «Пригоди Тома Сойера» та «Пригоди Гекльберрi Фiнна» свiдчать про те, що граматичш особливост майже не пере-кладаються укра!нською мовою. Адже англшська i укра!н-ська мови належать до рiзних структурних типiв мов: перша - аналпична, а друга - синтетична. Однак, спорадичш спроби ввдтворити граматичну недоладнiсть переконливо засввдчують об'ективну можливiсть !х перекладу за допомогою ввдповвдних граматичних неточностей. Наприклад, В. Левицька, добираючи з набору потенцшно можливих граматичних помилок украшсько! мови, у своему пере-кладi твору М. Твена «Пригоди Гекльберрi Фiнна» прий-мае ршення про спотворення мови персонажа, за допомогою прийому аграматично! дислекси. Тобто в перекладi з'являеться невiрна вiдмiна слова «панi», що викликае в уважного читача асощаци про неосвiченого чоловiка, який не в змозi поставити правильну ввдмшу до iншомовного слова, що власне i вiдповiдае авторськiй штенци: «Dese las' skifts wuz full o' ladies en genlmen a-goin' over for to see de place» [23, 33]. - «У човнах сидiли пани та панii, вони !хали оглядати мiсце вбивства» [46].
Ввдсутшсть iдентичних морфологiчних аномалiй дiа-лектного мовлення у друготворi, надзвичайна рiзноманiт-нiсть виконуваних ними функцш ускладнюють утворення чiтких прийомiв i способiв !х перекладу. Розглянемо, до прикладу арха!зми, якi у певному контекста можуть перет-ворюватися в засоби створення комiчного [3, 12]. У творах Марка Твена здебшьшого використовуються героями, щоб пiдкреслити свою освiченiсть. Переважно, такi спроби не мають устху та викликають у первинного читача лише iронiчну посмшку. До них належать займенники друго! особи однини - thee, thou, thy та арха!чна форма дiеслова are - art. Укра!нський дослвдник О. В. Ребрiй наголошуе, що «стратепею !х перекладу може бути тшьки архаiзацiя». Однак, науковець погоджуеться, з тим що «паралельне ввд-творення арха1чно! форми займенника друго! особи однини та його похвдних в укра!нському перекладi не е можли-вим, оскiльки ця граматична форма в украшськш мовi е нормою» [12, 325]. Зввдси, головний наголос слiд робити на контекст в якому вживаеться аномалiя мови. Наприклад, Т. А. Ласшська зазначае, що для досягнення комiч-ного ефекту варто послугуватися такими граматичними варiантами дiеслова бути як: я есмь, ти еси, вони суть, ститстично забарвленими: йняти, ректи, глаголити, од-крию або скороченими формами дiеслiв: колихать, знать [4, 202]. Перебшьшене використання арха!зовано! лексики такого типу здатне досягти ушсонного звучання з авторсь-кою штенщею.
Ось наступний приклад: «If you don't hitch on to one tooth, you're bound to on another, ain't you?» [22, 135]. Роздь лове запитання будуеться за таким принципом: виголоси думку, а тсля цього уточни чи вона вiрна. Мовна аномалiя ат^ у контекстi роздшового речення - це емоцiйний обертон, який пвдсилюе запитання. О^м того, «заперечення з ain't е регуляторною стратепею у граматичнш систем^ а також засобом у загальнш тенденцii до спрощення гра-
матики» [11, 21]. Зввди, влучним нам видаеться такий переклад морфолопчного вiдхилення вiд норми: «Як не на один зуб, то на другий, еге ж!» [19, 397].
Зазвичай перед тим, як шукати та втшювати прийоми i способи перекладу мовних аномалш, важливим е ро-зумгги чи вони е нормою в друготворь До прикладу, ввд-творення таких граматичних аномалш мови як множинне заперечення в украшському перекладi не матиме аналопч-ного прагматичного та смислового навантаження на вто-ринного читача. Оскiльки, «украшська мова на вiдмiну вiд англшсько! полiнегативна, тобто в якiй заперечення може реалiзуватися за допомогою декшькох заперечних фор-мантiв», а ввд так вибiр перекладачiв е нормою для читача i не викликае ввдповвдних асоцiацiй [10, 196]. Зважаючи на такi випадки перекладач мае ввдтворювати не мовну аномалiю, а той стил^тичний контраст, який утворюеть-ся мiж 11 «фоновою семантикою i загальним стил^тич-ним контекстом художнього твору» [16, 146]. Наприклад, щкавими е наступнi приклади, де подвшне заперечення МО перекладаеться за допомогою мовно! аномалii тексту орипналу: «It sounds like flattery, but it ain't no flattery» [22, 134]; - «Ви, може, подумаете, що то я 1й язиком мащу? Ба нi, я й справдi так думало» [19, 396]; - «Це, може, й нагадуе лестощ^ але насправдi тут i краплi лестощiв немае» [20, 387]. - «Це схоже на лестощ^ тшьки лестощiв тут немае ш крапельки» [21, 429].
Мовнi засоби, якими оперуе I. Стешенко, вдало пере-дають авторську прагматику мовного ввдхилення вiд норми за допомогою емотивно-насичено! лексики «язиком мащу», модально! частки «ба», яка власне надае реченню певного емоцшно-ощнного забарвлення та граматично! аномалп друготвору «я думало». I. Базилянська вико-ристовуе подвшне заперечення та здрiбнiло-пестливий суфжс у складi фразеологiзму «немае ш крапельки», що значно пiдвищуе експресивну насичешсть фрагменту ре-чення. Оскшьки, «фразеологiзми, до складу яких входять демшутиви, передають бiльшу експресивнiсть i оцiннiсть, нiж вiдповiднi стiйкi сполучення без цих компоненпв» [17], переклад I. Базилянсько! вважаемо бiльш вдалим шж В. Левицько!, рiшення яко! обмежуеться використанням фразеологiзму «краплi лестощiв немае». Загалом спробу перекладачiв, зокрема переклад I. Стешенко варто розщ-нювати як вдалу. Оскшьки, контракщя допомiжного дiе-слова «ain't» переважно використовуеться в мовi людей сощально-екожмчного нижчого класу, до якого власне i вiдносимо раба Джiма, а ввд так пвдмша негативно! аномалп граматичним виразом «я й справдi так думало» на контекстуальному рiвнi ввдтворюе семантику первинного ввдхилення ввд норми. Тобто, морфолопчш аномалп мови необов'язково мають перекладатися конструкщями ана-логiчноi структури. Залежно ввд контексту i стилiстичних чинникiв негативна конструкщя може перекладатися за допомогою стверджувального судження [5, 19].
Для передачi синтаксичних аномалш першо! групи дiалектного мовлення доцiльною нам видаеться нульова трансформащя. Термiн, введений М. Г. Новжовою для по-значення повного збереження мовних елементав i !х тс-ця в реченш друготвору. Дослiдниця наголошуе, що дана трансформащя використовуеться при повному зб^у се-
мантико-стилiстичних характеристик вихiдноi та щльово! пропозицiй в контекстi юнцевого художнього продукту. [9, 89]. Звичайно, ввдшукати композицiйно схожi мовнi особливосл в неспорiднених мовах - це доволi складне завдання, але сама спроба такого перекладу е досить щка-вою. Наприклад: «Say, Hucky, when you going to try the cat?» [22, 78]; - «Слухай, Геку, коли ти думаеш пробувати з юшкою?» [18, 39]. Опущення смислового дiеслова переважно використовуеться юними героями твору у неформальнш бесщ. Перекладач безпомилково вловлюе сенс мовно! аномалп i ввдтворюе ii в iншiй частинi речення, що вдало вiдтворюе невимушешсть та недоладнiсть передбачену контекстом та авторською штенщею.
Однак, не завжди такий прийом е дiевим, особливо зважаючи на норматившсть первинно! аномалii у друготворi. До прикладу, повтор, який на думку сучасно! дослвднищ Г. Г Москальчук «лежить на перетинi фiзичних, фiзiологiч-них, бюлопчних i соцiальних параметрiв людини» е нормою вторинного тексту, яка здатна ввдкинути увагу читача ввд важливо! текстово! дiлянки [7, 23]. Зрештою, тут варто вiрно розставити прiоритети при виборi прийомiв i спосо-бiв перекладу, позаяк нульова трансформащя ввдтворить лише звичну для вторинного читача мовну структуру. Ви-користання безпосередньо ехо!стичних сполучникiв у тек-di оригiналу пов'язують з такими характеристиками мов-но! особистостi комунiканта, як: незвичайний емоцшний стан (шок, переляк, подив тощо) [6, 255]. У такому випадку ввдтворення кiлькiсноi семантики ввдбуваеться «з ураху-ванням необхвдноста збереження кiлькостi компонентiв повторення та принципу повторення на певному мовному рiвнi» [1, 241]. Тут виникае запитання: як подолати ввд-мшноста у стввдношеш нормативного/ненормативного, щоб домогтися позицшного та смислового спiввiднесен-ня мовних аномалш у первинному та вторинному текстах? Прослвдкуемо на прикладi трьох перекладiв, яким чином ввдбуваеться боротьба за влучний переклад та чи використаш прийоми здатш цiлком вiдтворити смислове наповнення граматично! аномалii мови: «I was that scared I dasn't hardly go to bed, or get up, or lay down, or setdown, Sister Ridgeway» [23, 195]. - «Я й сама боялась - i заснути, i прокидатись боялась, i асти, i лягти, сестро Рвджвей!» [20, 196]; - «Я сама боялася - ш покластися спати не могла, ш пвдвестися, ш лягти, ш асти, сестро Рвджвей» [19, 483]; -«Я й сама боялась - i спати лягати, i вставати боялася, не смша ш асти, ш лягти, сестро Рвджвей!» [21, 520].
Переклaдaчi компенсують пол^индетон сполучникiв or/or/or за допомогою укра!нських еднальних сполучни-кiв (+) i/i/i/i (В. Левицька), (-) нi/нi/нi ш/ (I. Стешенко) та (-+) i/i/ш/ш (I. Базилянська). Вaрiaнти перекладу су-проводжуемо грaфiчними знаками, де (+) - дощльно, (-) - недоцшьно та (-+) - вiдноснa доцшьшсть. Нaйбiльш вдалим е переклад I. Стешенко, оскшьки сполучники ш, яю виконують роль приеднання «додаткового емоцшного повiдомлення» вдало вiдтворюють стан геро!ш [13, 117]. Тодi як, сполучник i, у силу притаманно! семантично! ней-трaльностi, не вказують на хвилювання персонажа, а ввд так сввдчать про деформащю прагматики фрагменту твору [там само, с. 119]. Зввдси, розумiемо, що мовна aномaлiя хоч i е нормою у друготворi володiе багатим та смисловим
наповненням, яке варто реалiзувати у перекладь
Щкавим, на наш погляд, е переклад граматично! аномалп мови, за допомогою роздiлового знаку у виглядi трьох поставлених поряд крапок. Загалом, крапки в се-рединi речення вказують на «схвильованiсть мови або на паузу перед важливим чи несподiваним поввдомленням. Також, крапки вживаються щоб показати уривчастiсть, перерванiсть або недоюнчешсть фрази вiд роздумiв, хви-лювань, чи зворушення [14]». Такий пвдхвд певною мiрою дозволяе вiдтворити експресивш вiдтiнки граматично! аномалii. Наприклад: «I done it out of pity for him - because he hadn't any aunt» [22, 111]; - «Та я...я просто пожалiв його. .В нього ж немае татки» [19, 88]; - «Я дав йому лжи iз жалю. бо в нього немае татоньки» [21, 95].
Осюльки, синтаксичш аномалп, зокрема неправильна координащя тдмета i присудка та подвшний пiдмет вза-галi не вiдтворювалися укра!нськими перекладачами ми виршили перекласти аналiзу уривок самостшно, ставлячи на метi ввдтворення синтаксичних аномалiй за допомогою аналопчних вiдповiдникiв. Фонографiчнi стилiзацii також перекладалися. Там, де це не вдавалося, застосовувався прийом компенсаций Порiвняемо оригшал з перекладом: «Ole missis she tole me I got to go an' git dis water an' not stop foolin' 'roun with anybody. She say she spec' Ma'rs Tom gwyne to ax me to whitewash an' so she tole me go 'long an' 'tend to my own business - she 'lowed she'd 'tend to de whitewashing» [22]; - «Старий мкас, вона сказав, шо' я 'шов прям за водою i ш з ким не зупинявся балакати. Вона говорив, м'аса Том буде кликати тебе бшити, i велiв меш шчого не слухати i робити свою справу, а з забором вона сама разбереться» (переклад наш - I. С).
Таким чином, проведений аналiз принаймш частково спростовуе категоричне твердження перекладознавщв ра-дянсько! доби про принципову неввдтворювашсть мовних аномалш, а вдалi спроби сучасних укра!нських переклада-чiв у цьому напрямку дають тдстави говорити про ста-новлення ново! традицii, яка б ввдповвдала свiтовим тен-денщям перекладацького вiдтворення мовних аномалiй паралельними/аналопчними засобами.
Висновки i пропозицii. Загалом, передача морфолопч-них та стил^тичних аномалiй дiалектного мовлення фак-тично являе собою своервдну творчу штерпретащю, яка реалiзуеться через багатство украшського слова, пасивно-го, застарiлого чи емотивно-насиченого в залежноста вiд того, що вимагае контекст мовно! аномалп першотвору. Зрештою, кажучи словами А. В. Сггко, важливим е «не приганяння тексту тд чиесь сприйняття, а збереження зм^ту, функцiй, стильових, стил^тичних, комушкатив-них i художшх цiнностей оригiналу» [15, 274]. Отож, нам вдалося виокремити таю шляхи перекладу, як-от: прийом аграматично! дислексп, нульова трансформащя та прийом «трьох крапок». Загалом, будь який прийом перекладу мае бути зорiентований на контекст та смислове наповнення мовних аномалш первинного тексту.
Список лператури:
1. Дейнеко I. А. До проблеми ввдтворення образно-ститстично! системи автора в перекладi / I. А. Дейнеко // В^ник Житомирського державного ушверситету. - 2013.
- Вип. 4 (70). - Серiя : Фшолопчш науки. - С. 239-242.
2. Козлова Л. А. Языковые аномалии как средство реализации креативного потенциала языка и их функции в тексте / Л. А. Козлова // Вестник Иркутского государственного лингвистического университета. - 2012. - № 2 (18). - С. 121-134.
3. Кутоян А. К. Композицiйно-мовленневi засоби створення комiчного в текста англшсько! комедп : автореф. ... дис. канд. фшол. наук : 10.02.04 / А. К. Кутоян- Харюв, 2007. - 19 с.
4. Ласшська Т. А. Переклад арха!зовано! групи дiе-ств / Т. А. Ласшська // Лштастика XXI столптя : новi до-слвдження i перспективи. - К. : Логос, 2011. - С. 198-202.
5. Литвак С. Я. Деяю методолопчш аспекти проблеми ввдтворення граматично! семантики при перекладi / С. Я. Литвак // В^ник Сумського державного ушверситету.
- 2004. - № 4 (63) - Серiя : Фшолопчш науки. - С. 17-22.
6. Малшовський Е. Ф. Повтор у текста в свпш нових парадигм / Е. Ф. Малшовський // В^н. Житомир. держ. унту. - 2004. - № 19. - С. 250-256.
7. Москальчук Г. Г. Структура текста как синергети-ческий процесс / Г. Г. Москальчук. - М. : Едиториал УРСС, 2003. - 296 с.
8. Немцова Н. В. Способы передачи грамматических отклонений от нормы при переводе с английского языка на русский : на материале произведений М. Твена : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.19, 10.02.20 / Н. В. Немцова- Череповец, 2011. - 321 с.
9. Новикова М. Г. Смысловые корреляции в дискурсивной динамике перевода: дис. ... д-ра. филол. наук : 10.02.20 / М. Г. Новикова- Москва, 2014. - 340 с.
10. Паславська А. Й. Заперечення в украшськш та шмецькш мовах: лшгводидактичний аспект / А. Й. Паславська // Теорiя i практика викладання украшсько! мови як шоземно!. - 2010. - Вип. 5. - С. 193-202.
11. Помiрко Р. С., Коло^альна заперечна одиниця ain't у мовi британських пвдлпюв (на матерiалi корпусу Golt) / Р. С. Помiрко, О. В. Татаровська // В^ник Львiвсько-го ушверситету. - 2012. - Вип. 19. - С. 11-23.
12. Ребрш О. В. Сучасш концепцп творчоста у пере-кладi / О. В. Ребрш. - X. : ХНУ iменi В. Н. Каразша, 2012.
- 376 с.
13. Ричапвська Ю. 6. Можливоста складно сурядних одиниць вiршового мовлення у стил^тичнш площиш / Ю. 6. Ричапвська // Науковi записки Нацюнального ушверситету «Острозька академiя». - 2008. - Вип. 10. - Серiя : Фшолопчна. - С. 116-123.
14. Сшгур С. В. Крапки i !х вживання в текста перекладу художньо-публщистичного твору [Електронний ресурс] / С. В. Сшгур. - Режим доступу : http://odes-transl. com/index.php?page=dots
15. Отко А. В. Проблема ввдтворення граматично! семантики iнтерогативiв засобами цшьово! мови / А. В. Отко // Проблеми семантики, прагматики та когштивно! лшгастики. - 2012. - Вип. 22. - С. 267-274.
16. Усков Д. Ю. Ститстичш особливоста реалiзацii фонових сем та !хне урахування в перекладi / Д. Ю. Усков // Вiсник Житомирського державного ушверситету iменi Iвана Франка, 2010. - Вып. 51. - C. 143-147.
17. Федоренко О. Д. Фразеолопзми iз суфжсами суб'ективно! оцiнки (на матерiалi газетних текстiв) [Елек-тронний ресурс] / О. Д. Федоренко. - Режим доступу : http://journlib.univ.kiev.ua/.
18. Твен М. Пригоди Тома Сойера / М. Твен ; Пер. з англ. Ю. Корецького. - К. : Веселка, 1962. - 175 с.
19. Твен М. Пригоди Тома Сойера. Пригоди Гекльбер-рi Фшна / М. Твен ; Пер. з англ. I. Стешенко, В. Митрофанова. - К. : Веселка, 1990. - 496 с.
20. Твен М. Пригоди Гекльберрi Фшна / М. Твен ; Пер.
з англ. В. Левицько!. - К. : Кра!на Мрш, 2009. - 368 с.
21. Твен М. Пригоди Тома Сойера. Пригоди Гекльбер-рi Фшна / М. Твен ; Пер. з англ. I. Базилянсько!. - Х. : Школа, 2013. - 544 с.
22. Twain M. The adventures of Tom Sawyer / M. Twain ; Ed. by P. Stoneley. - New York : Oxford University Press, 2007. - 238 p.
23. Twain M. The adventures of Huckleberry Finn / M. Twain ; Ed. by J. Manis. - РА. : The Pennsylvania State University, 1998. - 204 p.
ПОЕТИКА ХРОНОТОПУ В «ПОСТЕКЗОТИЧНИХ» РОМАНАХ
АНТУАНА ВОЛОД1НА
Чуб В. П.
викладач кафедри романськог фтологи та перекладу факультету шоземних мов ХНУ iменi В. Н. Каразша
POETICS OF CHRONOTOPE IN «POST-EXOTIC» NOVELS BY ANTOINE VOLODINE
Chub V. P.
Lecturer of the department of Romance Philology and Translation
School of Foreign Languages
V. N. Karazin Kharkiv National University
АНОТАЦ1Я
У статтi до^джено хронотоп ромашв А. Володша «Малi ангели», «Дондог», «Bardo or not Bardo». Проаналiзовано низку часопросторових характеристик ромашв (nерехiд до альтернативного часу, вiдрив вiд реальних часових та про-сторових реnерiв, використання екзотичних та пострадянських локуав, репрезентащя свту як територи на^дтв катастроф та вшн), ят разом з деестетичними мотивами смороду, темряви, вологи, гниття створюють тотальну метафору смертi. Виявлено, що романний ушверсум не iмiтуeреальшсть, а дае гй футурологiчну альтернативу. Такий «постекзотичний» хронотоп виконуе жанротворчу функцт, наближаючи романи письменника до постмодершстсько'г метаутопгг.
ABSTRACT
The article deals with the chronotope characteristics in Antoine Volodine's novels "Minor Angels", "Dondog", "Bardo or not Bardo". A number of the novels' time and space particularities is analyzed (i.e. transition to an alternative time, gap between the real time and spatial references, use of exotic and post-Soviet loci, representation of the world as a territory of disaster and war consequences). In combination with unaesthetic motives of reek, darkness, moisture, decay and rot, they all create a total metaphor for death. It is revealed that the fictional universe in mentioned novels does not imitate the reality but makes its futurological alternative. This "post-exotic" chronotope having an important generic significance approaches the writer's novels to postmodern meta-utopia.
Ключовi слова: Антуан Володш, постекзотизм, постмодершстська дистотя, метаутотя, хронотоп.
Keywords: Antoine Volodine, post-exoticism, postmodern dystopia, meta-utopia, chronotope.
Постановка проблеми. Художнш хронотоп ромашв «Малi ангели» («Des anges mineurs», 1999; рос. пер. 2008), «Дондог» («Dondog», 2002, рос. пер. 2010), «Бардо or not Бардо» («Bardo or not Bardo», 2004) e показовим для ча-со-просторово! моделi «постекзотичних» творiв Антуана Володша (1950 р. н.). Часопростору зазначених ромашв притаманна низка спшьних рис (пейзаж постапокалштич-ного м^та, репрезентащя свггу як територи наслвдюв катастроф, вшн та революцш, лабiринтизацiя, «табiрнiсть» та «карцеральшсть», деестетичш мотиви смороду, темряви, вологи, гниття), що мають жанротворчу функщю.
Aналiз попередшх дослвджень. Оригшальшсть автор-ського хронотопу А. Володша було ввдзначено бшьш^тю дослвдниюв його прози (Ф. Детю, K. Дмитрieва, Д. Сулес, M.-П. Угло). Д. Сулес констатувала «систематичш пертур-бацп часопросторових реперiв, наративних голоав, лшп розмежування фжщонального та реального» [12, с. 6]. Ф. Детю зазначив спорвднешсть творiв А. Володша з антиуто-тчними романами 6. Замятша, А. Платонова, В. Пелевша, фшьмами А. Тарковського як «продуктами синтетично!' реальноста в сена здшснення синтезу мiж фантастичним та повсякденним баченням свггу» [4, с. 11]. Aналiзyючи
