Научная статья на тему 'Релапароскопія післяопераційних ускладнень в лапароскопічній хірургії'

Релапароскопія післяопераційних ускладнень в лапароскопічній хірургії Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
54
25
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
релапароскопия / послеоперационные осложнения / внутрибрюшная гематома / истечение желчи / relaparoscopy / postoperative complications / intra-abdominal hematoma / bile leakage

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Ничитайло М. Ю., Огородник П. В., Скумс А. В., Литвиненко О. М., Литвин О. І.

Проведен ретроспективный анализ послеоперационных осложнений, возникших у больных после лапароскопических вмешательств в отделе лапароскопической хирургии и холелитиаза. Доказано, что релапароскопия является эффективным диагностическо-лечебным методом и может быть использована в подавляющем большинстве пациентов данной группы.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

RELAPAROSCOPY OF POSTOPERATIVE COMPLICATIONS IN LAPAROSCOPIC SURGERY

Results of postoperative complications occurred in patients who underwent laparoscopic intervention at the department of laparoscopic surgery and cholelithiasis have been analyzed. It has been proved the relaparoscopy is an effective diagnostic and therapeutic method, and can be used in the most cases for this group of patients

Текст научной работы на тему «Релапароскопія післяопераційних ускладнень в лапароскопічній хірургії»

В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»

Реферат

ПИТАННЯ Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ НЕСПЕЦИФ1ЧНОГО ВИРАЗКОВОГО КОЛ1ТУ Милиця М.М., Постоленко М.Д., Ангеловський 1.М., Милиця К.М., Солдусова В.В. Ключовi слова: неспец^чний виразковий колiт, xipypri4He лiкування, колекто1^я.

В робот1 представлен! результати х1рурпчного л1кування хворих з неспециф1чним виразковим кол1том за останн1 12 рогав в кп1н1ц1 х1рург1Т та проктологи ДЗ «ЗМАПо МОЗ УкраТни». Обгрунтована необхщнють розширення показань до х1рурпчного л1кування таких хворих за вщносними показаннями як основного резерву пол1пшення безпосередн1х i в1ддалених функц1ональних результат1в оперованих пац1ент1в з виразковим кол1том.

Summary

SURGICAL TREATMENT OF NONSPECIFIC ULCERATIVE COLITIS Militsa N.N., Postolenko N.D., Angelovskiy I.N., Militsa K.N., Soldusova V.V. Keywords: ulcerative colitis, surgical treatment, colectomy.

This paper presents the results of treatment for patients with ulcerative colitis for previous 12 years at the clinic of surgery and proctology of the Ministry of Health of Ukraine. The extension of indications for surgical treatment of this pathology based on relative indications as the main resource to improve immediate and long-term functional results and life quality of patients operated have been substantiated.

УДК: 616-089.819-089.168:616-089.193.4

Ничитайло М.Ю., Огородник П.В., Скумс А.В., Литвиненко О.М., Литвин О.1. РЕЛАПАРОСКОП1Я П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ В ЛАПАРОСКОП1ЧН1Й Х1РУРГП

Нацюнальний Ыститут xipyprii та трансплантологи iM.

Вступ

Переваги сучасних мшпнвазивних технологш в останн1 роки зумовили Тх широке використання в xipy-рпчнш практик, що в свою чергу збтьшило частоту специфiчниx, притаманних саме для цих методик пю-ляоперацшних ускладнень [1,2]. Тому коли все бтьше клУк впроваджують в повсякденну практику лапарос-котчы опеpативнi втручання, необxiдно акцентувати увагу на можливих помилках та ускладненнях i шляхах Тх профтактики та лiкyвання.

Мета дослiдження

Аналiз частоти виникнення пiсляопеpацiйниx ускладнень у хворих пюля лапаpоскопiчниx опеpацiй на органах черевноТ порожнини та заочеревинного простору, шляхи Тх профтактики та лкування за до-помогою виконання релапароскотчних втручань.

Обект та методи дослщження

Проведений ретроспективний аналiз лапароскотч-

О.О.Шалiмова НАМН УкраТни, м.КиТв

них операцм, виконаних у вiддiлi лапароскотчноТ' мрургп та xолелiтiазy Нацiонального Ыституту xipypгiТ' та тpансплантологiТ' iм. О.О.Ш^мова НАМН УкраТни у 21049 па^енпв за пеpiод з 1993 по 2013рр., в тому числi 7262 (34,5%) чоловшв та 13787 (65,5%) жiнок. Вiк хворих вiд 7 до 94 рош у середньому (48,3+6,8) року.

Лапаpоскопiчнy xолецистектомiю (ЛХЕ) виконали у 18095 хворих, експлорацю сптьноТ жовчноТ протоки (СЖП) - у 675, гернюпластику з приводу пахвинноТ гpижi - у 197, пюляоперацшноТ гpижi живота - у 73, кют печiнки - у 575, кют селезiнки - у 185, адреналек-томiя - у 154, апендектомiя - у 334, видалення кют яечника - у 221, лапароскотчна мiомектомiя - у 14, резек^я печiнки - у 48, пеpицистектомiя з приводу ехшококозу печiнки - у 78, сана^я черевноТ порожнини при гострому деструктивному панкреатин - у 93, дiагностична лапаpоскопiя - у 255, цистопанкреатое-юностомiя - у 9, дистальна резек^я пiдшлyнковоТ за-лози (ПЗ) - у 5, енуклеа^я шсулЫоми ПЗ - у 6, лапа-pоскопiчна спленектомiя - у 32 (табл. 1).

Таблиця 1.

Види лапароскотчних оперативних втручань

Оперативне втручання Ктьюсть хворих Середнш вш, ро-юв (x+m) Стать ч:ж Тривалють операцп, хв (x+m)

ЛХЕ 18095 44,7+7,8 3:16 47+15,6

Лапароскошчна експлора^я СЖП 675 46,8+6,7 2:11 85+12,6

Гернюпластика пахвинноТ TpM«i 197 44,5+4,9 5:2 49+10,4

Пластика шсляоперацшноТ гpижi живота 73 45,2+3,6 4:1 65+18,5

Видалення непаразитарних юст печiнки 575 52,6+9,3 4:7 35+12,6

Видалення юст селезiнки 185 20,2+3,7 3:5 87+6,3

Адpеналектомiя 154 51,5+10,4 5:4 64+13,6

Апендектомiя 334 21,2+3,7 2:5 28,5+8,7

Видалення юст яечника 221 31,4+5,8 - 47,2+9,6

Лапаpоскопiчна мiомектомiя 14 30,3+2,8 - 71,6+12,1

Резекцiя печшки 48 43,5+4,7 3:1 173,5+12,7

Пеpицистектомiя з приводу еxiнококозy печшки 78 31,2+3,4 3:4 116,3+7,2

Сана^я черевноТ порожнини при гострому деструктивному панкреатин 93 42,3+7,4 6:1 124,8+11,4

Дiагностична лапаpоскопiя 255 56,8+7,8 7:3 14,9+2,3

Цистопанкреатоеюностс^я 9 45,7+4,2 7:2 189,6+14,6

Дистальна pезекцiя ПЗ 5 49,7+6,3 4:1 241,6+15,2

Енyклеацiя шсулшоми ПЗ 6 37,3+4,8 1:2 100,4+15,1

Лапаpоскопiчна спленектомiя 32 29,6+5,1 5:3 94,5+8,1

Всього 21049 47,3+6,8 1:2

Актуальт проблеми сучасно'1 медицини

Бiльшiсть оперативних втручань (85,9%) - це ЛХЕ, що обумовлено значним поширенням жовчнокам'яноТ хвороби. Крiм того, лапароскопiчна хiрургiя в клiнiцi, як i в Ыших клiнiках свiту, починалася з холецистекто-мiТ. В подальшому ^i лапароскопiчнi операцiТ почали впроваджувати з 1995р., коли виконали першу ла-пароскотчну експлорацiю СЖП при холедохолтазк

Серед обстежених та прооперованих за допомо-гою лапароскопiчного доступу 21049 хворих у 220 (1,04%) виникли ускладнення, що потребувало вико-нання повторних втручань. Всi повторы лапароскотч-нi втручання в ранньому пюляоперацшному перiодi об'eднанi пiд термшом "релапароскотя". В структурi

пiсляоперацiйних ускладнень пiдтiкання жовчi з ходiв Люшка виявлено у 45 (20,5%) па^енпв, пiдпечiнковий абсцес - у 35 (15,9%), пщлкання жовчi внаслiдок дис-локацiТ клiпси - у 27 (12,3%), пюляоперацшна внутрь шньочеревна кровотеча - у 63 (28,6%), мехашчна жо-втяниця (клiпса на СЖП) - у 8 (3,6%), гематома пах-винноТ дiлянки - у 9 (4,1%), пщпечшкова гематома з нагноенням - у 15 (6,8%), пщлкання жовчi внаслiдок "малих" пошкоджень - у 10 (4,5%), вщмежоваш скуп-чення рiдини в черевнш порожнинi - у 5 (2,3%), стороны тта черевноТ порожнини - у 3 (1,4%) па^енпв (табл.2).

Таблиця 2.

ра пюляопера^йних ускладнень, як вимагали релапароскопп

Ускладнення Ктьюсть спостережень

абс. %

пщткання жовч1 з ход1в Люшка 25 20,5

пщпечшковий абсцес 35 15,9

пщткання жовч1 внаслщок дизлокацп кптси 27 12,3

пюляоперацшна внутр1шньочеревна кровотеча 83 28,6

механ1чна жовтяниця (кшпса на СЖП) 8 3,6

гематома пахвинноТ д1лянки 9 4,1

п1дпеч1нкова гематома з нагноенням 15 6,8

пщткання жовч1 внасл1док "малих" пошкоджень 10 4,5

вщмежоваш скупчення рщини 5 2,3

сторонн1 тта 3 1,4

Всього 220

Результати до^джень та Тх обговорення

Враховуючи велику питому вагу ЛХЕ, структура пюляоперацшних ускладнень вщповщае такiй за да-ними статистики, якi можна умовно роздтити на гнш-но-запальнi (пщпечшю^ абсцеси, гематома з нагноенням) та незапальн (кровотеча ложа жовчевого мь хура, пiдтiкання жовчi), частота яких склала бiльше 90%. Виконан оперативнi втручання належать до рiз-них типiв за ступенем ймовiрного бактерiального за-бруднення операцiйних ран, вщ "чистих" (гернюплас-тика, неускпанеш форми ЖКХ, адреналектомií, тощо) до "умовно чистих" (деструктивний апендицит, деструктивы форми гострого холециститу, панкреонек-роз та ш.), що зумовлюе рiзну частоту гнiйних ускладнень. Травматичнють операцií безпосередньо пов'язана з частотою гншно-запальних ускладнень в пюляоперацшному перюдк Лапароскопiчнi операцií виконують з застосуванням невеликих розрiзiв, отже, площа контакту тканин з зовншым середовищем менша i ймовiрнiсть iнфiкування також знижуеться.

Внутршньочеревш гнiйнi ускладнення не спостер^али пiсля виконання лапароскопiчноí гернюпластики, адреналектомií, дiагностичноí лапароскопií. lнтраабдомiнальнi шфекцшно-запальш ускладнення виявленi у 165 (0,78%) хворих, з яких у 58 випадках була виконана релапароскотя. Бтьшють з них виникали за ускладнених форм холециститу, деструктивного апендициту, панкреонекрозу, а також тяжких супутшх захворювань. Частота утворення вну-трiшньочеревних абсцесiв пiсля лапароскотчно1 хо-лецистектомií, за даними лтератури, становить вiд 0,17 до 1,92% [3,4]. Ми вважаемо, що для попере-дження таких ускладнень необхщне проведення УЗД-монiторингу пiсля операцп, i таким чином вчасно i адекватно реагувати на змiни в ложi жовчного мiхура шляхом корекци лiкувальноí тактики (додатковi консе-рвативн заходи, УЗД-контрольованi пункцií, релапароскотя або лапаротомiя) [6,7].

Найчастiшим ускладненням в ранньому пюляопе-рацiйному пер^ була внутрiшньочеревна кровотеча,

що спостер^алась у 63 пацiентiв. У 38 з них спостерь гали кровотечу з ложа жовчного мiхура, у 1 - з селезь нково1 артерií пiсля спленектомп, у 3 - з ложа надни-рника пюля адреналектомп, у 1 - з брижi червоподiб-ного вщростка, у 8 - з паренхiми печiнки пiсля и резе-кци та видалення кiст печiнки, у 4 - пюля санаци че-ревноí порожнини з приводу деструктивного панкреатиту, у 2 - з паренхiми селезшки (пiсля видалення и кiсти) , у 1 - пiсля цистоварiоектомií, у 5 - внутршньо-черевна кровотеча з троакарно! рани.

Релапароскопiя являеться гармоншним компонентом комплексного лiкування та профтактики тяжких ускладень в абдомЫальнш хiрургиí. Вона дае можливiсть активно дiяти на патологiчне вогнище, збер^ати властивостi мiнiiнвазивностi, що е надшним способом ранньоí дiагностики, та лкування пiсляоперацiйних ускладень, в переважнiй бтьшост уникнути релапаротоми.

Висновки

1. Релапароскотя стала юнцевим методом лку-вання пюляоперацшних ускладнень лапароскотчних операцiй у 94,3 % хворих.

2. В цтому метод релапароскот, як i лапароскот-чнi втручання, необхiдно визнати високоефективним в корекци пюляоперацшних ускладнень, з мУмальною операцшною травмою для хворого з великим лкува-льним ефектом та послщуючоюшвидкою реаб^таць ею пацiентiв.

3. Запропонована концепцiя використання рела-пароскопií та разробленi алгоритми и застосування при рiзних видах iнтраабдомiнальних пюляоперацш-них ускладнень лапароскотчних операцш.

Лiтература

1. Ничитайло М. Е. Повреждения желчных протоков при холецис-тэктомии и их последствия / М. Е. Ничитайло, А. В. Скумс. - К. : Макком. - 2006. - 189 с.

2. Мосягин В.Б. 15-летний-опыт использования релапароскопии в диагностике и лечении осложнений после лапароскопической холедохолитотомии / В.Б. Мосягин, М.А. Калинина, Н.Э. Зар-куа, Д.Л. Буряковский // Вестник хирургии им.И.И.Грекова. -2010. - № 6. - С.69-71.

Том 13, Випуск 1(41) 145

В1СНИК ВДНЗУ «Укршиська медична стоматологЫна академхя»

3. Бебуришвили А.Г. Методологические и технологические аспекты релапароскопии / А.Г. Бебуришвили, И.В. Михин, А.Н. Акин-чиц [и др.] // Хирургия. - 2006. - № 11. - С.35-39.

4. Dexter S.P. Relaparoscopy for the detection and treatment of complications of laparoscopic cholecystectomy / S.P. Dexter, G.V. Miller, D. Davides [et.al] // Am J Surg. - 2000. - V.179, №4. -Р.316-319.

5. Leister I. Relaparoscopy as an alternative to laparotomy for laparoscopic complications / I.Leister, H. Becker // Chirurg. - 2006. - V. 77, №11. - Р.986-997.

6. Barband A.R. Relaparoscopy in minor bile leakage after laparoscopic cholecystectomy: an alternative approach? / A.R.Barband, F. Kakaei, A. Daryani, M.B. Fakhree // Surg Laparosc Endosc Percutan Tech. - 2011. - V.21, №4. - P.288-291.

7. Kirshtein B. Early relaparoscopy for management of suspected postoperative complications / B. Kirshtein, A. Roy-Shapira, S. Domchik, S. Mizrahi [et.al] // J Gastrointest Surg. - 2008. - V.12, №7. - P.1257-1262.

Реферат

РЕЛАПАРОСКОПИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ В ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХИРУРГИИ Ничитайло М.Е., Огородник П.В., Скумс А.В., Литвиненко А.Н., Литвин А.И.

Ключевые слова: релапароскопия, послеоперационные осложнения, внутрибрюшная гематома, истечение желчи.

Проведен ретроспективный анализ послеоперационных осложнений, возникших у больных после лапароскопических вмешательств в отделе лапароскопической хирургии и холелитиаза. Доказано, что релапароскопия является эффективным диагностическо-лечебным методом и может быть использована в подавляющем большинстве пациентов даной группы.

Summary

RELAPAROSCOPY OF POSTOPERATIVE COMPLICATIONS IN LAPAROSCOPIC SURGERY

Nychytaylo M.Ye., Ogorodnyk P.V., Skums A.V., Lytvynenko A.N., Lytvyn A.I.

Key words: relaparoscopy, postoperative complications, intra-abdominal hematoma, bile leakage

Results of postoperative complications occurred in patients who underwent laparoscopic intervention at the department of laparoscopic surgery and cholelithiasis have been analyzed. It has been proved the relaparoscopy is an effective diagnostic and therapeutic method, and can be used in the most cases for this group of patients.

УДК 616 - 007.43 - 073.763.5 - 079.4 - 089

Петренко Д.Г., Сипливый В.А., Петренко Г.Д., Гузь А.Г., Менкус Б.В. РОЛЬ КОМПЬЮТЕРНОЙ ТОМОГРАФИИ В ФОРМИРОВАНИИ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНОГО ПОДХОДА К ЛЕЧЕНИЮ ПАЦИЕНТОВ С БОЛЬШИМИ И ГИГАНТСКИМИ ВЕНТРАЛЬНЫМИ ГРЫЖАМИ

Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков Клиника "Доктор Алекс" г. Харьков

Представлен опыт обследования 140 пациентов с большими и гигантскими грыжами. Проведено сравнение двух групп пациентов: первая - 28 пациентов, в стандарт обследования которых была включена КТ, и вторая - 112 пациентов традиционно обследованных с применением рентгенографии, рентгеноскопии и ультразвукового сканирования. Показано, что в первой группе частота выявления супутствующей патологии в 5 раз больше по сравнению со второй группой. Углубленный анализ первой группы пациентов позволил рекомендовать выделить три клинические группы с учетом выявленной сопутствующей патологии: 1-я группа -пациенты, которым показана плановая операция; 11-я группа - пациенты, которым показана отсроченная плановая операция и 111-я группа - пациентов, которым выполнение плановой операции в ближайшее время невозможно. Доказано, что включение КТ в стандарт обследования пациентов с большими и гигантскими вентральными грыжами позволит значительно улучшить качество диагностики сопутствующей патологии и сформировать дифференциальный подход к лечению. Это позволит хирургу планировать предоперационную подготовку пациента, адекватный способ оперативного вмешательства, анестезии и ведение послеоперационного периода, что будет способствовать значительному улучшению реабилитационных показателей.

Ключевые слова: вентральная грыжа, компьютерная томография.

Вступление

Вентральные грыжи - широко распространенное заболевание во всех странах. Грыжи выявляются у 715% взрослого населения [1, 2, 5, 7], а большие и гигантские грыжи развиваются у 10 - 15% грыженоси-телей [1, 3, 7,]. Несмотря на значительные успехи герниологии за последние десятилетия: внедрение сетчатых эндопротезов, [1,5,10] эндоскопических способов герниопластики, улучшение анестезиологического пособия и др. результаты оперативного лечения больших и гигантских вентральных грыж не удовлетворяют ни хирургов, ни пациентов. Прежде всего обращает на себя внимание большой процент рецидивов грыж и неудовлетворяющий пациентов косметический эффект операции. Очевидно, что основная причина сложившейся ситуации обусловлена недооценкой сложности анатомо-функциональных нарушений в передней брюшной стенке, органах брюшной

полости, наличием интраабдоминальной и экстроаб-доминальной сопутствующей патологии. Применение традиционных способов обследования пациентов рентгеноскопии, рентгенографии, ультразвукового сканирования ввиду малой разрешающей способности не позволяют хирургу получить интересующую его информацию. Внедрение компьютерной томографии (КТ) [2, 3, 9], особенно современных мультисре-зовых спиральных томографов позволяет обследовать пациентов с большими и гигантскими вентральными грыжами на качественно более высоком уровне и получить высокодостоверную информацию при этой патологии. Анализируя полученную объективную информацию, хирург имеет возможность планировать предоперационную подготовку пациента, адекватный способ оперативного вмешательства, анестезии и ведение послеоперационного периода. Наш опыт мы представляем в этом сообщении

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.