CC BY
33
5. Основи перспективных технологш виробництва продукцп тваринництва / Г. М. Калетник, М. Ф.Кулик, В. Ф. Петриченко [та ш.] - Вшниця. - 2007. - 584 с.
6. Теор1я i практика нормовано! год1вл1 велико! рогато! худоби: [Монограф1я] за ред. В. М. Кандиби, I. I. Шатулша, В. I. Костенка. - 2012 - 860с.
Стаття надшшла доредакци 21.04.2015
УДК 577:633:615.9
Напрняк Т. Б., к.с.-г.н., доцент © Лъегесъкий нацгоналънийушеерситет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziu ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
РЕГУЛЮВАННЯ Р1ВНЯ РОСЛИННОГО Б1ЛКА 1НТРОДУКЦ1еЮ ВИД1В У
АГРОФ1ТОЦЕНОЗИ
Розглянуто ефективтстъ еикористання нетрадицтних кормоеих рослин шляхом ттродукцп ix у агроф1тоценози з метою тдвищення р1вня рослинного быка в кормах.
Реал1зац1я ж адаптивно! пластичност1 ф1то1нтродуцент1в залежитъ eid ступеня npucmocoeanocmi !х до ноеих зон ттродукцп. Найбыъш еажлиеою властив1стю акл1матизованих рослин е здатмстъ протистояти р1зким зм1нам температури i вологост1, не знижуючи при цъому продуктивност1.
Ключовг слова: ттродукщя, нетрадищйм кормовi рослини, рослинний быок, корми.
УДК 577: 633: 615.9
Нагирняк Т. Б., к.с.-х.н., доцент
Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий
имени С.З. Гжицъкого
РЕГУЛИРОВАНИЕ УРОВНЯ РАСТИТЕЛЬНОГО БЕЛКА ИНТРОДУКЦИИ
ВИДОВ В АГРОФИТОЦЕНОЗОВ
Рассмотрена эффективность использования нетрадиционных кормовых растений путем интродукции их в агрофитоценозов с целью повышения уровня растительного белка в кормах.
Реализация же адаптивной пластичности фитоинтродуцентив зависит от степени приспособленности к новым зон интродукции. Наиболее важным свойством одомашненных растений является способность противостоятьрезким изменениям температуры и влажности, не снижая при этом производительности.
Ключевые слова: интродукция, нетрадиционные кормовые растения, растительный белок, корма.
UDC 577: 633: 615.9
Nagirnyak T. B.
Lviv National University of Veterinary Medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj
ADJUSTMENT OF LEVEL VEGETABLE ALBUMEN BY INTRODUCTION OF KINDS IN ARTIFICIAL GROUPMENTS OF PLANTS
Efficiency of the use of unconventional forage Dlants is considered bv introduction them in artificial groupments of plants with the aim of increase of level phytalbumin in forage.
©НапрнякТ. Б., 2015
134
Implementation is adaptive plasticity fitointrodutsentiv depends on the degree of adaptability to new areas of introduction. The most important feature of domesticated plants have the ability to withstand sudden changes in temperature and humidity without lowering the performance.
Key words: introduction, unconventional forage plants, phytalbumin, forage.
Теоретичш передумови значного шдвищення р1вня рослинного бшка в надземнш 6ioMaci основан! на збшьшенш И облистненосп. Генеративш органи у вид1в з тривалим онтогенезом формуються не щороку, тому 6ioMaca у них мае високий вщсоток облистненосп. Наприклад, розеткова рослина рапонтикум сафлоропод1бний в структур! урожаю мютить вщ 68-80 % до 84-95 % листово! фракцп, тсцц як злаков1, 6o6oBi i амарант - 30-46 %. Частка листя в структур! б1омаси у хрестоцв1тих залежить вщ часу ix вегетацп (навесш - 40-50, вл1тку - 3035, восени - 70-80 %).
1снуе високий стушнь кореляцп м1ж середньор1чним р1внем бшка в рацюш i продуктивнютю тварин. Анал1з даних, отриманих при впровадженш нових культур у виробництво, дозволив виявити, що i3 збшьшенням вмюту бшка в рацюш з 11-12 до 15-16 % надш на корову автоматично зрю з 2238 до 4250 л молока, а середньодобов1 прироста - з 551 до 718 г. Водночас використання високобшкових зелених рослин замють концкорм1в дозволило ефектившше трансформувати енерпю i проте!н кормового рац1ону на синтез харчового б1лка - заб1йний вихщ м'яса-яловичини п1двищився при цьому з 46,5 до 51,7 %, максимально реал1зований потенщал репродуктивних якостей тварин [3].
Низька як1сть корм1в зумовлена асортиментом вирощуваних культур, бюлопчш особливост1 яких полягають в тому, що вони генетично не пристосоваш до п1двищеного нагромадження б1лка. Ha6ip кормових культур в р1зних регюнах в основному обмежений такими характерними для природних умов середовища домшантами, як тимоф1!вка лучна i костриця лучна. Вони мають високий вмют кл1тковини, агротехн1чн1 можливост1 зб1льшення вмюту бшка через внесения мшеральних добрив i частоту скошування у них обмежеш. Додатковими культурами кормовиробництва е в основному злаков!: жито озиме i овес, тонкон1г лучний, грястиця зб1рна, стоколос безостий i ¿н. Бобов1 трави представлен! в основному конюшиною лучною. Загалом таке сп1вв1дношення характерне i для yciei' структури кормовиробництва - однор1чн1 i багатор1чн1 трави займають 69 %, з яких частка бобових - 23 %. Багатор1чш бобов1 на 60 % представлен! конюшиною лучною ¿на 30 % - люцерною.
Саме злаков1 трави, займаючи головну частку в асортимент1 вирощуваних культур, зумовлюють невисокий р1вень б1лка всього кормовиробництва. Недол1ком ж конюшини i люцерни е те, що вони швидко втрачають як1сн1 характеристики, нагромаджуючи кл1тковину i груб1ючи, а також мала придатн1сть зелено! маси для год!вл1 нежуйних тварин. Тому важливий пошук культур, що мають кормов! досто!нства багатор1чних бобових трав i позбавлен1 i'x недол1к1в.
В1д сшввщношення стебел i листя (облистненост1) залежить шдсумковий р1вень концентрац11 б1лка i кл1тковини в надземн1й 6ioMaci рослини. Як приклад можна навести амарант, що вважаеться одн1ею з високобшкових рослин (в листках вм1ст бшка може досягати 58 %). Проте, виходячи з показника б1лка в надземнш 6ioMaci, незалежно в1д боташчних вид1в i perioHiB оброб1тку, амарант вщнесений до групи нижче середшх рослин, оск1льки у фаз1 збирання в1н м1стить усього лише 16,4-17,7 % бшкових речовин. Причина - низька облистненють - 38-41 %. Якщо в листках вм1ст бшка по фазах розвитку в амаранту знижуеться як 45-21-16 %, то
135
для стебел р1вень його знижуеться вщ 17 до 6, а дал! \ до 3 %. Аналопчно, в листках злаюв (стоколос безостий) вмют бшка може досягати 24-28 %, проте через малу облистнешсть (30-41 %) вмют в усш бюмаст складае 9-11 %.
Таким чином, чим вища облистнешсть, тим вищий вмют бшка \ поживнють рослин. Тому з практично! точки зору бажано мати рослини, в надземнш частиш яких було б бшьше вегетативних 1 менше генеративних оргашв. Однор!чш рослини не мають таких властивостей, оскшьки увесь життевий цикл у них проходить за один сезон. Серед багатор1чних культур зустр1чаються види, онтогенез яких, на вщмшу вщ 3-4-р1чного життевого циклу конюшини 1 люцерни, розтягнутий на 815 роюв (живокют шорсткий, лаватера, горлюна схщна, борщ1вник, рапонтикум (левзея), серпуха, сильф1я пронизанолиста, сща багатор1чна I ш.) [1, 2]. Через те, що генеративш органи у деяко! частини рослин цих боташчних вид1в формуються не щороку, зелена маса у них мае бшьш високий вщсоток облистненост1.
Рослини з найвищою облистнешстю - це передус1м розетков1 рослини: левзея сафлоропод1бна (КЬароп11сиш carthamoides) - з часткою листя в1д 68-80 % до 8495 %, щавель кормовий - 80-90 %, борщ1вник Сосновського. Рослини з середньою облистнен1стю: козлятник сх1дний - 60-70 %, живоюст шорсткий - 49-66 %, серпуха вшценосна - 50-55 %, лядвенець рогатий - 50 %, конюшина г1бридна - до 50 %. Рослини з невисокою облистнешстю: злаки в чистому вигляд1 1 !х травосум1ш1 - вщ 30-41 до 41-55 %, амарант - 38-41 %, конюшина лучна - 4042 %, види люцерни - 30-46 %.
Особливу групу складають рослини з родини хрестоцв1тих ¿з зм1нною облистнен1стю - частка листкових орган1в в структур! бюмаси залежить в1д календарного часу !х вегетац!!. У л1тн! мюящ р1пак ярий ! г1рчиця бша мають облистнен1сть 30-40 %, озим! форми сур1пиц! ! р1паку навесш - 44-50 %, п1зно восени частка листкових орган1в у редьки олшно! ! озимих форм хрестоцвггих досягае 70-80 %.
Умови зовшшнього середовища - температура, спектральний склад свггла, довжина дня, концентрац1я вуглекислоти - значно здатн! впливати на спрямованють метабол1чних процес1в ! швидюсть проходження онтогенетичних фаз, тобто впливати ! на вм1ст б1лка в рослинах.
До найважлив!ших стимулятор1в синтезу бшка, що е видами-продуцентами екдистероадв, в!дносяться ЕкаропНеит carthamoides { БвггаШ1а еогопМа. Ц! рослини впродовж тривалого часу випробовувалися на виробництв! як нетрадицшш засоби !нтенсиф!кац!! тваринництва. Природна !х властив!сть стимулювати синтез бшка в м'язових тканинах практикуеться для збшьшення середньодобового приросту в будь-яких вид1в тварин ! птах1в. Анабол1чна активн1сть цих культур, перш за все левзе! сафлоропод!бно!, вивчена досить грунтовно в р1зних експериментах ! не викликае сумн!в!в [3]. Використання високояк!сно! л1карсько! сировини левзе! як кормово! добавки абсолютно безпечне навпъ при великих нормах згодовування. У рекомендованих дозах (при дотриманн! умов вирощування, технолог!! загот1вл! ! збер1гання) рослинн! добавки левзе!, що мютять екдистеро!д, забезпечують: додатковий прир1ст тварин на 36-40 %; зниження смертности молодняка у 1,5-2,1 рази; полшшення в!дтворювальних функц1й.
За значущ1стю для сшьськогосподарських тварин увесь спектр нових ! традиц1йних культур можна подшити на три групи. Всередин! кожно! групи окрем! рослини можуть бути представлен! в наступному порядку зниження !х кормового значения: культури, здатн! забезпечувати продуктивн!сть 11-7 тис. л молока на р1к
136
вщ фуражно! корови (мютять 12,5-10,7 МДж обмшно! енергп в 1 кг абсолютно сухо! речовини) - бульби тошнамбура, зерно ячменю, редька олшна, прчиця бша, турнепс, левзея, лобода розкидиста, бобов1 в р1к с1вби (без проходження фази цвтння), борщ1вник Сосновського, амарант, живокют шорсткий, мальва мелюка 1 ш. [2]; культури з можливютю отримання 5-4 тис. л молока на р1к (мютять 10,310,0 МДж обмшно! енергп) - козлятник схщний, суршиця озима, конюшина лучна 1 пбридна, люцерна, горохо-в1всяна сумш з ршаком ярим, зерносшаж з ячменю 1 ршаку, райграс однор1чний з ршаком, р1знотрав'я лучне I ш.; забезпечують отримання 2,5-1,5 тис. л молока на р1к (9,3-8,8 Мдж обмшно! енергп) - сшо з природних сшожатей I злаково-бобове, кукурудза, злаков1 багатор1чш I !х отава, жито озиме, пайза 1 ш.
Рослини першо! групи мютять дуже високий р1вень бшка, що у 2-3 рази перевищуе вмют його в зерш ячменю, але характеризуются шдвищеною вологютю (борщ1вник, живокют, мальва, редька, прчиця), або ж нестачею цукру (лобода, амарант, мальва). Вони можуть служити основою рацюну високопродуктивних тварин. Поеднання культур першо! групи з рослинами друго! групи дозволяе стаб!л!зувати щоденний рацюн тварин по бшьшосп показниюв, навпъ без додавання концентрованих корм1в. Рослини третьо! групи повинш згодовуватися в якосп неосновного тдтримувального корму з обов'язковим використанням в рацюш зерна, комб1корм1в 1 БАД.
У невеликих 1 шдивщуальних господарствах з усшхом може бути використане лучне р1знотрав'я, кормова цшнють якого знаходиться на р1вш конюшини лучно! 1 горохо-в¿веяно! сумшь Заслуговують на увагу таю потужш дикоросл1 види, як лобода розкидиста, кипрей вузьколистий, кропива дводомна 1 ш. Дуже висока бшкова цшшсть у лободи розкидисто!. Проте, при використанш на виробництв1 И дикорослих плантацш слщ пам'ятати, що лобода мютить досить багато шюдливих речовин 1 тому повинна використовуватися з обережшетю. Нов1 культури в умовах виробництва здатш забезпечити 250-350, бюлопчний ж потенщал !х вищий у 2,5-3,0 рази 1 досягае 600-700 ц/га зелено! маси.
Висновки. Обмеженють за якюними показниками рослин традицшного кормовиробництва за вмютом бшкових речовин викликае необхщнють вдосконалення !х видового р1зномашття. Впроваджуваш у виробництво нов1 культури повинш мати шдвищену здатнють ефективно використовувати бюкшматичш ресурси в географ1чнш зош вирощування, зокрема мають поеднувати високу врожайнють, якють (високий вмют бшкових речовин, цукр1в 1 вщеутнють шюдливих речовин), технолопчнють вирощування, збирання 1 пюляжнивного обробпку ¿з стшкютю до несприятливих чинниюв середовища, хвороб 1 шюдниюв.
Реашзащя ж адаптивно! пластичност! ф!то!нтродуцент!в залежить вщ ступеня пристосованост! !х до нових зон штродукцп. Найбшьш важливою властивютю актматизованих рослин е здатнють протистояти р1зким змшам температури 1 вологосп, не знижуючи при цьому продуктивность
Лггература
1. Напрняк Т. Б. Пор1вняльна оцшка нетрадицшних перспективних кормових культур за продуктивнютю та якютю // Науковий вюник ЛНУВМ та БТ ¿м. С. 3. Гжицького. - 2010. - Т.12. - № 3 (45), ч. 3. - С. 65-68.
2. Нов1 кормов!, пряносмаков! та овочев! штродуценти в Люостепу 1 Полюа Укра!ни / Рахметов Д. Б., Стадшчук Н. О., Корабльова О. А. та ш. - К.: Фпо-соцюцентр, 2004. - 163 с.
137
3. Тимофеев Н. П. Некоторые практические итоги внедрения нетрадиционного кормопроизводства // Материалы VIII Всероссийского симпозиума по новым кормовым растениям. - Сыктывкар, 1993. - С. 152-153.
Стаття надшшла до редакци 5.03.2015
УДК 636.597.087.7:612.015
Недашк1вська Н. В., асшрант © Быоцерювсъкий национальный аграрный университет, м. БыаЦерква, Украгна
ВПЛНВ ЕКОСОРБУ НА БАЛАНС М1НЕРАЛБНИХ ЕЛЕМЕНТ1В В ОРГАН13М1 КАЧОК-БРОЙЛЕР1В
Досл1дження выконувалыся вумовах експериментальногбази вумовах eieapm кафедры технологи' KopMie, кормовых добавок та год!вл! тварын Быоцерювського нац1онального аграрного университету.
Досл1джено вплыв pi3HUX доз сорбенту Екосорб у cmadi комб1корму на обмт м1неральних речовын в оргатзм! молодняку качок-бройлер1в. У cmammi показанi eidMiHHoemi в засвоент кальц1ю та фосфору у качок-бройлер1в контрольноï та досл1дных груп.
На nidcmaei даных, отрыманых nid час проведения науково-господарсъкого досл1ду, доведено, що серед досл1джуваных доз сорбенту Екосорб (0,57; 0,78; 1,0 г/кг комбторму) найбыъш ефектывною выявлено дозу 1,0 г/кг комб1корму. Встановлено, що така юлъюстъ сорбенту спрыяе тдвыщенню засвоення калъцш та фосфору в оргашзм! качок-бройлер1в у 36-42-добовому eity eidnoeidno на 16,4 та 36,4 % пор1вняно з контрольною групою.
Ключовг слова: качкы-бройлеры, комб1корм, сорбент, Екосорб, кальцт, фосфор, м1котоксыны, баланс, посл!д, м^нералът речовыны.
УДК 636.597.087.7:612.015
Недашковская Н. В., аспирант
Белоцерковскый нацыоналъныйаграрный уныверсытет, г. Белая Церковь, Украына
ВЛИЯНИЕ ЭКОСОРБА НА БАЛАНС МИНЕРАЛЬНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ В ОРГАНИЗМЕ УТОК-БРОЙЛЕРОВ
Исследования выполнялись в условиях экспериментальной базы вивария кафедры технологии кормов, кормовых добавок и кормления животных Белоцерковского национального аграрного университета. Исследовано влияние различных доз сорбента Екосорб в составе комбикорма на обмен минеральных веществ в организме молодняка уток-бройлеров. В статье показаны различия в усвоении кальция и фосфора в уток-бройлеров контрольной и опытных групп. На основании данных, полученных при проведении научно-хозяйственного опыта, доказано, что среди исследуемых доз сорбента Екосорб (0,57; 0,78; 1,0 г/кг комбикорма) наиболее эффективной обнаружено дозу 1,0 г/кг комбикорма. Установлено, что такое количество сорбента способствует повышению усвоения кальция и фосфора в организме уток-бройлеров в 36-42-суточном возрасте, соответственно, на 16,4 и 36,4 % по сравнению с контрольной группой.
Ключевые слова: утки-бройлеры, комбикорм, сорбент, Екосорб, кальций, фосфор, микотоксины, баланс, помет, минеральные вещества.
© Науковий KepiBHHK - доктор с.-г. наук, професор Бомко В. С. Недашшвська Н. В., 2015
138
