CC BY
95
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
УДК582.66.21 В.В. Саратовський1
ВИРОЩУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ АМАРАНТУ
НА ПРИКАРПАТТ1
Проведена робота з вирощування амаранту у Дрогобицькому perioHi Прикар-паття доводить доцшьшсть вирощування культури амарант для одержання високо-якiсного борошна з великим вмютом бiлку та олп до 6 %, яка мютить сквален i рутин, токотрieн, володie цiлющими та iмунними лшувальними властивостями.
Ключов1 слова: амарант, щириця, амарантова олiя, сквален, токотрieн, рутин, регенеращя, епiтелiзацiя, харчова добавка, препарат.
V. V. Saratovs'kyj - Drogobych SPU Nursering and utilization of amaranth in Pre-Carpathians
Nursering of amaranth in Drogobych region of Pre-Carpathions has shown the reasoning for growing up this species for nutrition purposes.
Keywords: amaranth, amaranth oil regeneration, nutrition, mount.
Амарант у переклад! з грецько! означае "нев'янучий", !нд!йська назва "дарований Богом", укра!нська назва - щириця.
Амарант вирощуеться в усьому св!т!, визнаний ЮНЕСКО основною продовольчою культурою ХХ1 ст. У США амарант введено до складу 40 найменувань харчових продукт!в. Б!лок амаранту за як!стю кращий в!д б!лк!в пшениц! i со! i не поступаеться тваринному б!лку. Амарант не т!льки високояк!сна кормова культура для в!дгод!вл! велико! рогато! худоби, свиней, птиц!, птах!в, а й незам!нна харчова добавка у вигляд! пагон!в у салат!. Листя амаранту використовуеться для приготування ц!лющих ча!в, а ол!я амаранту, одержана екстракц!ею СО2, мае !мунн! та л!кувальн! властивост!. Схеми використання амаранту додаються (рис. 1-2).
Проблемою сьогодення е використання нас!ння амаранту для одержання високояк!сного борошна з високим вм!стом бшку, кальц!ем, магн!ем, фосфором, кал!ем та !ншими м!кроелементами, що перевищуе !х вм!ст у пшениц! ! со!.
Враховуючи те, що Прикарпаття е зоною оздоровлення та л!кування, наявн!сть реаб!л!тац!йних центр!в, санатор!!в та !нших оздоровниць, е необ-х!дн!сть в одержанн! нас!ння та його пох!дних, а особливо п!сля неврожаю 2003 р., що може повторитися в результат! д!! негативних природних факто-р!в. Вм!ст в амарантов!й ол!! рутину, вуглеводню сквалену, токоферолу у форм! токотр!ену сприяе б!осинтезу холестерину, регенерац!! та еп!тел!зац!! тканин, особливо при оп!ках, виразках, рад!ац!йних та х!м!чних ураженнях.
У Передкарпатт! належна увага прид!ляеться вирощуванню ! застосу-ванню амаранту науково-досл!дними установами та ВУЗами, що в!дображено у працях та у практичному одержанн! харчових ! кормових добавок, ол!!, ен-теросорбенту, ча!в, високояк!сного борошна.
Ряд автор!в доводить доц!льн!сть вирощування та застосування амаранту ! його пох!дних у зах!дному рег!он!, де тепла ос!нь сприяе його визр!ванню. Так, у статт! "Амарант - природна скарбниця здоров'я" академ!к G.M. Панасюк
1 Зав. еколопчною лаборатор1ею, Дрогобицький державний педагопчний ушверситет !м. 1вана Франка
2. Заповщна справа i охорона природи
307
Вишчка хл1ба
БОРОШНО Кондитерсью вироби
►
Чист1 амшокислотп (лгзин). Д1етичне дитяче харчування
Молочш продукты
М'ясо
Шмра
Кизяк(паливо)
В!вчарництво
М'ясо
Тваринний жир
Шмра
Свинарництво
—► М'ясо
—► Сало
—► Шюра
—► Кюткова мука
—► Бюгумус
М'ясо
Шюра
Виконав: Саратовський В В.
Зв1рництво
Нутрп
Лиси
Тхори
— Птах1вництво
—► М'ясо
—► Пух
—► Яйця
—► Послщ (гнш)
Шира
Вщходи м'яса на зв1рництво
Гнш
Хутро
Корм для домашшх тварин
Грибарництво
Компост
Рис. 1. Схема безвЬдходного еиробництеа на дни амаранту
о
й
о го к
о о
го
I—» •
й и! И
Р
л
Я И
О Р
о КС
н о>
о>
го
АМАРАНТ - КУЛЬТУРА XXI СТОЛ1ТТЯ MAC ВЕЛИЧЕЗНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ХАРЧУВАННЯМ ЛЮДЕЙ ТА КОРМОМ ТВАРИН
AMARANTHUS - Культурш сорти Фабрика бшку Теплолюбний, Витрати води на
(нев'янучий) швденноамериканського амшокислоти амарант пшениця кукурудза посухостшкий, утворення 1гр
однор1чна походження мають л1зин 7,0-9,1 2,9-3,7 1,9-2,7 солестшкий, cyxoi речовини
дводомна рослина висоту 2-3 метри, метюнш 5,9-7,5 4,2-5,3 2,9-3,3 добре становить:
нал1чуе 900 вщцв. 1 рослина мае вщ 3 до триптофан 1,4-2,2 1,4-1,6 0,5-0,7 пристосовуеться люцерна - 840 л
У нас 10 вид1в. 8 кг зелено'1 маси -1000-2000 ц/га, насшня - 30-50 ц/га с 1га амаранту одержуемо 50 ц бшку а конюшини — 2ц з 100кг зелено! маси амаранту одержують до р13НИХ Грунтових умов. Високоефективне конюшина - 640 л пшениця - 550 л ячмшь — 540 л
15-16 кормових одиниць використовуе кукурудза - 370 л
сонячне амарант - 260 л
випромшювання i
вологу.
Зелена маса: Насшня: Доведено, що при передпостнш обробщ Очищувач Смачно, поживно,
гранули, брикети, сирий бшок - 18-20 % насшня амаранту стимуляторами росту i атмосфери: цшющо:
бшкова паста, жир 8 %, крохмаль - розвитку врожай зелено! маси збшыпуеться Амарант 3 насшня та
КЛ1ТКОВИИ С1К, 60 %; на 30-40 % з вщповщним збереженням вщноситься до зелено1 маси
трав'яна фракци жир1в - продуктивних цшностеи чотирьох готують багато
сироватка, сировина для одержання вуглецевих смачних,
протешовии лжарських препарапв, рослин (С4) Д16ТИЧНИХ
концентрат, листя яю аналопчн1 (кшькють у продуктш та
для чаю. стерощним гормонам, що сприяють утворенню природ1 обмежена) дитяче харчування i вип1кають хл1б.
м'язово'1 маси, жири по Виконав В.В. Саратовський високоефективно У магазинах США
ряду властивостеи вищ1 засвоюе вуглець, та Свропи
за облшихову ол1Ю i очищуючи продаються понад
мають регенеруючи та атмосферу вщ ТрИДЦЯТИ ВИД1В
ештел1зуючи вуглекислоти. продуктш 3
властивосп. амарантом.
Рис. 2. Ocoönueocmi амаранту
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Е.В. Тарасова, 1.М. Бороняк, О.Ф. Цимар, використовуючи порiвняль-ну таблицю вмюту амшокислот в амарантi i облiписi (за Ю.В. Кисильовим) та з власних спостережень звертають увагу на бюлопчно активнi речовини, що належать до групи стеришв.
Фундаментальнi селекцiйнi роботи З.О. Царик i3 створення сорту амаранту багряного - сюф, свщчать про потенцiйнi можливостi цього сорту як до вегетативност 1000-16000 ц/га, так i насшневш продуктивного - 3035 ц/га (1994 р.).
У сво'й роботi "Амарант: способи вирощування i використання" (Р.Й. Кравщв, 1.Ф. Батюк, В.Я. Швайковський) йдеться про вирощування амаранту в умовах Львiвськоl областi в навчально-дослщних господарствах Академи ветеринарно!' медицини.
У Львiвському Iнститутi землеробства Захiдного регюну УААН (смт. Оброшино) проводилися усшшш селекцiйнi дослiдження ряду сортiв амаранту (З.О. Царик, В.Й. Величко, А.В. Погорецький), що шдтверджуе до-цшьшсть його вирощування на наших землях.
Велика увага до експериментальних дослщжень амаранту та продуктiв його переробки: добавки оли, ентеросорбенту, ча!в, борошна та застосуваннi у практицi прид^еться на кафедрах нормально! фiзiологil Львiвського державного медичного ун-ту iм. Данила Галицького (завiдувач кафедрою - професор Р.М. Гжегоцький) та кафедрi бiохiмil (зав. кафедрою - професор О.Я. Скляров). (В.П. Гаталак, Ю.С. Петришин, О.Г. Мисаковець, О.С. Заячювська, Л.Б. Куцик, У.В. Коник, В.В. Саратовський). У цих дослщженнях вивчаеться комплексна дiя олп амаранту, ча!'в, ентеросорбентiв на функци травно!' та се-човидшьно!' систем.
Амарантова олiя, ентеросорбент та ча! з листя амаранту усшшно зас-тосовувалися при лiкуваннi гастроентерологiчних та уролопчних хворих у Трускавецькому центральному кшшчному вiйськовому санатори у 1994-96 рр. (начальник санаторш - полковник м/с С. Л. Краевський).
Зараз постае цшком закономiрне питання "В який споЫб краще орга-нiзувати забезпечення населення Захщно! Укра'ни амарантом? Чи оргашзува-ти його вирощування у схщних та пiвденних областях, де кшмат бiльш спри-ятливий i землi бiльш родючi, чи спробувати освоювати таке вирощування в умовах Прикарпаття?
На дослщнш дiлянцi малого пiдприемства "Проба" (с. Ясениця-Сшь-на) було засiяно в травш 1995 р. дiлянку амаранту шрамщального двох рiзно-видiв - з чорним та бшим насшням. Амарант було посаджено суцiльними рядками з шириною мiжрядь 50-60 см в грунт, прогргтий до 10 градушв (тра-вень), який був удобрений перегноем з розрахунку 7 000 кг/га i був зораний на глибину 25-30 см. Також амарант був посаджений i окремими кущами з вщстанню 18-20 см мiж кущами в рядку. Глибина пошву зерна в обох випад-ках складала 1,0-1,5 см, грунт перед посадкою був подрiбнений i вирiвняний. Спостереження показали, що зерно проростало добре, проте були вщзначеш прогалини в рядках.
310
Заповвдна справа в Галичинi, на Подь^ та Волинi
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
На жаль, на початковому еташ проростання амарант росте повшьно, а тому може бути заглушений бур'янами. Щоб уникнути ще! небезпеки, бур'яни необхщно виполоти вже тодi, коли вони виростуть у висоту на юлька сантиметрiв. Одночасно з прополюванням доцшьно прорiдити загущенi рядки, а у прогалини посадити виполотi при прорщжуванш рослини амаранту. На жаль, таю роботи вимагають акуратностi, тому 1х необхiдно проводити вручну. Пересаджений амарант непогано рю на новому м1сщ, особливо з до-датковим поливом, що, напевно, дасть змогу розмножувати його розсадою.
Що ж до урожайносл, то при садшш "на зерно" краще використовува-ти рщко засадженi, а не суцшьт рядки. З таких рослин, вирощених з одного зернятка, вдавалось зiбрати вiд кiлькох сотень до юлькох тисяч зернин.
Така урожайнiсть для мюцевих сiльськогосподарських рослин е недо-сяжною, отже, можна смiливо стверджувати, що амарант показав себе висо-коврожайною рослиною (насiння 25-30 ц/га), незважаючи на те, що кшматич-нi умови Прикарпаття е для нього незвичними. А якщо врахувати, що кр1м насiння, кожна рослина, виростаючи на висоту 1,5-1,7 м, а деколи i до 2,0-2,5 метра, дае значну юльюсть цшного листя, яке використовуеться для лжування, харчування та згодовування худобi, то цштсть амаранту зростае ще бшьше. Лiкувальнi властивостi такого листя були перевiренi на базi Трус-кавецького санаторш Мiнiстерства оборони Укра1ни, де його як харчову добавку, використовували у виглядi чаю для лжування нефритiв, шелонефри-тiв, цистит1в та пiелоциститiв.
На жаль, незважаючи на розвинену кореневу систему, амарант погано витримуе сильнi вгтри, тому його краще сiяти вперемшку з соняшником, ку-курудзою або тошнамбуром, при чому на глинистих, а не на шщаних грунтах.
Також необхщно мати на уваз1, що чорний амарант i багряний пророс-тае i достигае швидше за бiлий, тому спiльне вирощування обох рiзновидiв дае змогу збшьшити час збирання врожаю. Пiсля обрiзання гiлочок з насш-ням 1х необхiдно просушити пiд навiсом (в теплу погоду не менше тижня), а пот1м обмолотити пiдручними засобами, або комбайном з рапсовими ситами. Шсля обмолоту зерно вщокремлюють вщ грубих домiшок за допомогою сит з отворами 2-0,7 мм, а вщ полови - за допомогою вентилятора або виру. Отже, шдсумовуючи наведене вище, можна зробити таю висновки:
• кл1матичт умови Прикарпаття е придатними для вирощування амаранту та його родючосп, як на зелену масу, так i на насшня;
• урожайнiсть амаранту е достатньою для його рентабельности;
• набiр л1кувальних i вiтамiнних речовин у насiннi та лисп амаранту е достатшм для того, щоб амарант використовувався як харчова добавка i л1карський препарат;
• для забезпечення хворих препаратами з амаранту, а також для впровадження в широке застосування серед населення, дощльно органiзувати вирощування ще!" культури у Прикарпатському регiонi, та органiзувати цех по виробниц-тву олii методом вуглекислотно! екстракци олii з насшня (виморожуванням).
Л1тература
1. Саратовський В.В., М1зерник 1.Д., Сторонський С.М., Протасов В.С. Про до-
цшьшсть вирощування амаранту в умовах Прикарпаття. - Трускавець: Реабштащя та л1ку-вання в санаторно-курортних умовах, 1996. - С. 77-79.
2. Заповщна справа i охорона природи
311
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
2. Панасюк С.М. Амарант - природна скарбниця здоров'я: Експериментальна та кш-шчна фiзiологiя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ. - 1997, т. 2. - С. 1-3.
3. Панасюк С.М., Саратовський В.В., Скляров О.Я, Краевський С.Л., Kît G.I., Протасов В.С. Комплексне застосування продукгiв переробки насшня амаранту як харчово'1 добавки при л^ванш гастро-дуоденально'1 зони: Експериментальна та кшшчна фiзiологiя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ. - 1996, т. 1. - С. 65-66.
4. Панасюк G., Скляров О., Лукович I., Саратовський В., Гаталяк В., Косий С. Роль складових компоненпв оли амаранту в його цитопротекторнш д^'. Реабiлiтацiя та л1куван-ня в санаторно-курортних умовах// Матерiали н-м. конференций - Трускавець. - 1996. -С. 52-53.
5. Тарасова Е.В., Бороняк I.M., Цимар О.Ф. Бюлопчно активт речовини рослин роду щириця: Експериментальна та клiнiчна фiзiолоriя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ. - 1997, т. 2. С. 6-7.
6. Царик З.О. Амарант - бюлопчи та господарсько-цши ознаки i перспективи його вико-ристання: Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя i бюх1мпя. - Львiв: ЛДМУ, 1997, т. 2. - С. 8-11.
7. Слобода О.М. Вирощування амаранту багряного сорту "Сюф" для потреб тваринниц-тва: Експериментальна та кттчна фiзiолоriя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ. - 1997, т. 2. - С. 21-22.
8. Кравщв Р.Й., Батюк 1.Ф., Швайювський В.Я. Амарант: способи вирощування i вико-ристання. Експериментальна та клiнiчна фiзiологiя i бюх1мш. - Львiв: ЛДМУ. - 1997, т. 2. - С. 23-25.
9. Краевський С.Л, Скляров О.Я., Саратовський В.В., Панасюк G.M., Га-ник Р.В., Чапля М.М., Попова B.I. Застосування продукпв переробки амаранту при захво-рюваннях сечовидшьно!' системи: Експериментальна та клiнiчна фiзiолоriя i бiохiмiя. - Львiв: ЛДМУ, 1997- Том 2. С. 49-51.
10. Саратовський В.В., Скляров О.Я., 1вченко М.М., Kît G.I., Прокопович Л.Н., Га-ник Р.В. IX науково-методична конференцiя Людина та навколишне середовище - проблеми безперервно'1 еколопчно!' освiти в ВУЗах: Зб. наук. праць. - Одеса: ОДАХ. - 2003, т. 2. - С. 23-25.
УДК 581.522.4 Ст. наук ствроб. З.М. Лискович; ст. наук. ствроб.
Г.М. Павлюк; наук. ствроб. 1.Г. Мелешко - Ботатчний сад УкрДЛТУ
1НТРОДУКЦ1Я CAMPANULA RAPUNCULOIDES L. У ЛЬВОВ1
Представлеш результати штродукцп Campanula rapunculoides у Львова Для ви-користання в озелененш дикорослих видiв надзвичайно важливе вивчення бюлопч-них особливостей розвитку у культур^ методiв i способiв ïx розмноження.
Ключов1 слова: iнтродукцiя, iматурнi рослини, Campanula rapunculoides L.
Z.M. Lyskovich; G.M. Pavluk; I.G. Meleshko - USUFWT Introduction of Campanula rapunculoides L. in Lviv
The results of introduction Campanula rapunculoides L. in Lviv have been presented. In order to be successfully used in greening it is so important to study biological specifity of development in culture, methods and ways of it's division and germination.
Keywords: introduction, natural flors, Campanula rapunculoides L.
У практищ озеленения наших мют дзвоники трапляються дуже рщко, хоча у Захщно-Свропейському сад1внищш вони досить поширеш. Дзвоники, пор1вняно з шшими рослинами, вщзначаються красою квггки, довготривалим перюдом цвтння, посухостшюстю та невибагливютю до умов зростання. Кр1м того, вони цшт харчов^ в1тамшосш, медоносш та лжарсью рослини.
Об'ектом наших дослщжень стали дзвоники ршчастопод1бш (Campanula rapunculoides L.), як належать до секцiï' Medium, шдсекци Eucodon. Лабора-торнi дослiдження бюлоги i визначення якостi насiння проводили за методикою К.С. Овчарова (1), насшневу продуктившсть визначали за 1.В. Вайнапем (2), життева форма розглядалася за 1.Г. Серебряковим (3), фенолопчш спосте-реження проводились за методикою Головного боташчного саду АН СРСР (4).
312
Заповвдна справа в Галичиш, на Подiллi та Волиш
