CC BY
26
Т. С. Жорняк, Т.В. ФЫашова
РЕГУЛЮВАННЯ ЯКОСТ1 П1ДГОТОВКИ КВАЛ1Ф1КОВАНИХ КАДР1В ДЛЯ П1ДПРИСМСТВ ПРОМИСЛОВОГО РЕГ1ОНУ
У сучасних умовах ринково'1 трансформаци та переходу Укра'ни до iнформацiйного суспшьства зростае рiвень конкуренцп на регюнальних ринках, що потребуе пiдвищення конкурентоспроможносп пiдприемств. Сталий розвиток економiки
промислового регюну та зростання конкурентоспроможностi тдприемств неможливi без шформацшно'1 пiдтримки методiв та моделей управлiння якiстю тдготовки квалiфiкованих кадрiв для рiзних галузей та видiв дiяльностi, що тдкреслюе актуальнiсть питання. Актуальними стають проблеми регулювання якостi пiдготовки та перетдготовки квалiфiкованих кадрiв передусiм для запоб^ання безробiттю серед пiдготовлених фахiвцiв.
Як зазначено в Комюшке Берлинсько'1 конференци 2003 р., будуть докладатися зусилля для створення високоефективно'1 системи гарантш якостi навчання. Якiсть вищо'1 освiти е основою створення европейського простору вищо'1' освгги (ЕНЕА). У документах Болонського процесу пiдкреслюеться, що вщповщно до принципiв автономи навчальних закладiв вiдповiдальнiсть за якiсть вищо'1 освпи лежить на кожному навчальному закладу i у такий спосiб забезпечуеться можливють перевiрки якостi системи навчання в нацюнальних рамках. Оцiнка якосп буде базуватися не на тривалосп або змiстi навчання, а на тих знаннях, умшнях та навичках, яю опанували
випускники, - важливий не процес, а результат [8].
Проблеми якосп тдготовки квалiфiкованих кадрiв розглядаються фахiвцями при обговореннi рiзних напрямiв розвитку сучасно'1 освiти: В. Андрущенко - при дослiдженнi проблем удосконалення освпи в умовах 11 модершзацп [1], В. Бакiровим, З. Зиманом, Ю. Холiним - при розглядi якостi утверситетсько'1 освiти [2], О. Бшорусом - при аналiзi проблем розвитку освiти в умовах глобальних перетворень [3], В. Бобровим, О. Падалкою - при визначенш мiсця вищо'1 освiти у створенш моделi iнновацiйно орiентованоi економжи [4], Г. Макбурнi - при дослщженш проблем глобалiзацii як ново'' парадигми вищо'1 освпи [7]. Проблеми якосп маркетингу на ринку освпшх послуг дослiджували В. Свтушевський, Н. Бутенко [5], особливосп визначення стратепчних цiлей у системi управлiння освпою - Т. Жорняк [6], проблеми реалiзацii Болонського процесу в нацюнальнш освiтi з урахуванням регiональних особливостей - О. Шубш [9]. Проте недостатньо дослщженими залишаються проблеми регулювання якосп пiдготовки квалiфiкованих кадрiв для тдприемств промислових регюшв.
Метою статт1 е дослщження методiв оцiнки якосп тдготовки квалiфiкованих кадрiв та обгрунтування заходiв щодо удосконалення
регулювання якосп тдготовки
© Жорняк Тетяна Степашвна - кандидат економ1чних наук, доцент, проректор; Фшатова Тетяна Валентишвна - старший викладач. Ушверситет економ1ки 1 права, Донецьк.
квалiфiкованих кадрiв для пiдприeмств промислового регюну.
Для реалiзащi завдань дослiдження необхщно створювати елементи системи якостi тдготовки кадрiв. Пiд елементами системи якосп автори розумiють показники якостi, методи 1'х розрахунку та удосконалення з урахуванням специфжи регiонального розвитку тощо. Якють вищо'1 освiти е поняттям, що характеризуе численнi аспекти i значною мiрою залежить вiд кШЩкстуалЬвЙХ рамок ще'1 системи. Поняття „якють" охоплюе всi основнi функци та напрями дiяльностi у сферi вищо'1 освiти: якiсть викладання, пiдготовки та дослщжень, що означае якiсть персоналу i якiсть навчання як результат викладання та дослiджень.
У посланш европейських ВНЗ сформульовано визначення якосп вiдповiдно до задач побудови единого освпнього простору, i в цьому контексп вона розглядаеться як неодмшна умова встановлення довiри, вiдповiдностi, порiвнянностi, привабливостi в европейському просторi вищо'1' освпи [9].
Методами ощнки якостi пiдготовки квалiфiкованих кадрiв можуть бути: статистичний метод, метод визначення середшх величин, порiвняльний та кореляцшно-регресшний аналiз, метод розробки регюнального мiжгалузевого балансу, програмно-цiльовий, рiзнi методи моделювання.
Статистичний метод, що грунтуеться на звинш статистичнiй шформаци, галузевих i репональних банках даних, дозволяе забезпечити систематизацiю зiбраних даних, додати кшькюну характеристику чинникам, що впливають на стан об'екпв, порiвняти мiж собою самi об'екти за конкретними кшькюними i якiсними
характеристиками.
Використання середнiх величин дозволяе точшше охарактеризувати
специфiку регюну, зробити висновки про насиченють територи тими або iншими об'ектами. Середш величини
розраховуються при розмiщеннi та територiальнiй оргашзацп навчальних закладiв та 1'х iнфраструктури, плануваннi адмшютративно-
територiального устрою вищого навчального закладу.
Характеристику вiдхилення
шдивщуальних величин вiд 1'х середньо'1 виконують на основi дисперсного аналiзу. Дисперая динамiчного ряду дорiвнюе рiзницi мiж середнiм квадратом значень ознаки i квадратом 1'х середньо'1. Таким чином, дисперая доповнюе показник середньо'1 арифметично'1, оскiльки остання не повно характеризуе динамiчний ряд. Ступiнь впливу на формування об'екта одного чинника вивчаеться на основi
дисперсного аналiзу одного чинника, а двох - на основi дисперсного аналiзу двох чинниюв [3].
Одним iз головних методiв пiзнання органiзацii регiональноi системи е порiвняльний аналiз. Установлення репональних вщмшностей здiйснюеться шляхом зiставлення природних передумов (природно-ресурсного
потенцiалу) та економiчних чинникiв розвитку. Рiзнi регiони не завжди можна порiвнювати за абсолютними
показниками. Наприклад, забезпеченiсть населення регюну освптами послугами визначаеться за кшькютю не тiльки навчальних закладiв, але i навчальних мiсць у них i числом спецiальностей, за якими проводиться навчання.
Як основна мiра порiвняльного аналiзу виступае показник концентраций який виражаеться через щшьнють явищ (населення, навчальних закладiв, пiдприемств тощо) на певнiй територи. Його можна замiряти шляхом вимiрювання вiдстанi мiж ВНЗ, об'ектами, населеними пунктами.
Кшькюна ощнка впливу того або шшого чинника на формування i розвиток об'екта виконуеться на основi кореляцшно-регресшного аналiзу. Його суть полягае в тому, що iз безлiчi чинниюв видiляють генеруючий, а вплив другорядних чинниюв штучно затушовуеться, розглядаеться як випадкове явище. Взаемний зв'язок мiж чинником i об'ектом простежуеться у виглядi функцюнально'1 залежносп.
Метод розробки регiонального мiжгалузевого балансу займае промiжне мiсце мiж статистичним i методом математичного моделювання. Вш знаходить використання при аналiзi та прогнозуванш вiдтворювального процесу регiону - дiагностицi його економiки з подальшим виходом на динамiку найважливiших загальноекономiчних показникiв (валовий регiональний продукт, внесок кожного сектору господарства у фшансовий стан регiону, частка зарплати i прибуткiв у структурi виробництва, витрати на виробництво продукцп та iн.). Такi дослiдження грунтуються на мiжгалузевому балансi виробництва i розподiлi продукцп.
Головна мета мiжгалузевого балансу - вiддзеркалення процесу створення i розподiлу суспiльного продукту в межах кра'ни, регiону. Аналiз мiжгалузевого балансу дозволяе дати комплексну характеристику процесу формування i використання сукупного суспiльного продукту в галузевому розрiзi. В основу вартюного балансу покладено роздiлення сукупного продукту на двi частини, що ввдграють рiзну роль у процесi суспшьного вiдтворення, - промiжний i кшцевий продукт.
У моделюваннi регiональних систем мае знайти вщбиття вся складнiсть взаемопов'язаних явищ i процесiв, що протшають у просторi та часi. Разом iз тим модель мае бути
максимально придатною для
практичного використання, тобто зрозумшою для особи, яка приймае ршення. Пошук оптимального варiанта приводить до розумно'1 абстракцп, вiдвернення вщ тих або iнших бокiв реальних явищ i процесiв, що мають другорядне значення. Проте спрощення реальних ситуацш у складних репональних системах мютить небезпеку отримання невiрних або тривiальних результатiв, отже, юнуе межа спрощення моделi [2].
В економiчних дослiдженнях вiдомi два прийоми побудови моделей. Суть першого з них полягае в поступовому переходi вщ знаходження найпроспшо'1 залежностi, що описуе окремi боки системи, яка вивчаеться, до залежносп, що характеризуе 11' з достатньою повнотою. Спочатку на основi емтричних дослiджень знаходять найпростiшу залежнiсть, а потiм на основi синтезу одержують бiльш достовiрну та цiлiсну картину. Суть другого прийому полягае в переходi вщ узагальнено'1 моделi, що враховуе тшьки основнi характеристики, до моделi, яка розкривае в бшьш повному виглядi об'ект, що вивчаеться.
На думку авторiв, при створенш моделей якостi пiдготовки i перепщготовки квалiфiкованих кадрiв необхiдно використовувати перший прийом (перехщ вiд просто'1 залежносп до складшших), оскiльки таким чином можна врахувати бшьшють чинникiв, що впливають на якють пщготовки спещалю^в.
Програмно-цiльовий метод
спрямовано на виршення складних проблем, пов'язаних iз розробкою довгострокових прогнозiв соцiально-економiчного розвитку кра'ни та '11 регiонiв. Вш був застосований при формуваннi цшей соцiально-
економiчного розвитку, 1'х роздшенш на
цш бшьш дробового характеру i виявленш ресурсiв, необхiдних для 1'х злагоджено'1 реалiзацii.
Логiка програмно-цiльового методу вщповщае такiй послiдовностi: проблема - мета - ресурси - оргашзащя -виршення (реалiзацiя). У сукупностi елеменпв наведено'1 послiдовностi вирiшення проблеми е цшьовою комплексною програмою. Вiдповiдно до ще'1 логiки напрями розвитку методологи програмно-цшьових регiональних рiшень можна надати у виглядi блок-схеми [4].
Виявлення шляхiв вирiшення проблеми було пов'язано iз необхiднiстю аналiзу причин 11 виникнення. У першу чергу з'ясовуеться наявнють проблемно'1 ситуацп, тобто такого стану об'екта (явища), який характеризуеться певною напруженiстю, порушенням рiвноваги мiж окремими його елементами або мiж об'ектом i зовнiшнiм середовищем.
В умовах регiонального ринку пращ проявом проблемно'1 ситуаци може стати нерiвновага мiж попитом i пропозищею квалiфiкованих кадрiв у розрiзi окремих спещальностей i за ринком у цшому. Це породжуе безробiття серед
квалiфiкованих працiвникiв i призводить до скорочення обсяпв продукцп, що виробляеться. Методолопя розробки i реалiзацii регюнальних програм тдготовки квалiфiкованих кадрiв потребуе використання програмно-цшьового методу.
Кожний з розглянутих методiв ре-гiональних дослiджень може
застосовуватися при виршент конкретних задач регюнально! полiтики, зокрема при регулюваннi тдготовки i перепiдготовки квалiфiкованих кадрiв.
Використання тшьки зазначених кiлькiсних методiв не дозволить достатньо повно ощнити якють пiдготовки квалiфiкованих кадрiв для тдприемств промислового регюну. Необхщно також ураховувати якют
показники регулювання пiдготовки фахiвцiв, такi як iнформацiйне забезпечення регулюючих оргашв, конкурентоспроможнiсть вищих
навчальних закладiв, ефективнiсть функцiонування ВНЗ та ш.
Для забезпечення вiдповiдностi попиту та пропозици квалiфiкованих кадрiв на регюнальному ринку працi та ефективного працевлаштування фахiвцiв необхiдно:
здiйснити монiторинг ринку пращ, ринку штелектуально'1 робочо'1 сили в регюш, динамiки 1'х розвитку, а також створити статистичний бюлетень за регюнами Укра'ни, який би мютив iнформацiю центрiв зайнятосп про необхiднiсть переквалiфiкацii та перетдготовки кадрiв;
створити банк даних про потреби пiдприемств, органiзацiй i установ регюну в молодших спещалютах, бакалаврах, спещалютах i магiстрах;
залучити передовi пiдприемства до створення вiдповiдних стандар^в пiдготовки спецiалiстiв визначених рiвнiв з урахуванням сучасних вимог освгти, науки i виробництва;
розробити галузевi освiтнi стандарти, вимоги до трудового потенцiалу i засоби дiагностики рiвня професiйноi пiдготовки;
перейти, з урахуванням досвщу розробки освiтнiх стандар^в, вiд жорстко детермiнованоi схеми для вах галузей освiти до рiзних схем, якi якнайповнiше могли б задовольнити як потреби регюну в кадрах певного рiвня професшно'1 тдготовки, так i потреби особи у використанш 11 потенцiйних
можливостей;
створити едит пiдходи до формування навчально-методично'1
документацП та ефективного
використання навчально-лабораторно'1 бази, яка мае грунтуватися на мобшзаци зусиль творчих колективiв, викладачiв,
що здшснюють тдготовку спецiалiстiв на Bcix стадiях навчального процесу, пiдготовку наскрГзних програм навчання, навчальних посiбникiв, курав лекцiй та iншого навчально-методичного
забезпечення для системи
багатоступенево'1 пiдготовки спецiалiстiв;
визначити лiцензований обсяг тдготовки спецiалiстiв з урахуванням рiвня насиченостi кадрами,
реструктуризацп галузей i окремих пiдприeмств, уведення нових професш, розширення сфери ïx функцiональноï дiяльностi та адаптаци;
трансформувати мережу вищих навчальних закладiв (змiцнити мережу ВНЗ I-II рiвнiв акредитацГï) через горизонтальну (об'еднання, лiквiдацiю малих i негнучких освггшх структур) i вертикальну штеграцш, яка передбачае включення цих ВНЗ до складу унiверситетiв, академiй, шститутГв. Це дасть можливГсть 6Гльш ефективно реалiзувати систему багатоступеневоï освГти, скоротити термш навчання, зменшити витрати на тдготовку спещалютГв;
розробити i реалiзувати
маркетингову стратегiю сегментаци кадрового ринку в системах „молодший спецiалiст - бакалавр", „спещалют-магiстр";
дати можливГсть випускникам професшно-техшчних училищ, якГ отримали освГтньо-квалГфГкацшний
рГвень робГтника, продовжити навчання у ВНЗ I-II рГвнГв акредитацп за Гнтегрованими програмами пГдготовки спещалютГв;
створити умови випускникам, якГ отримали освГтньо-квалГфГкацшний
рГвень молодшого спецГалГста, для продовження навчання за Гнтегрованими планами бакалаврГв;
штегрувати освГтню дГяльнГсть вищих навчальних закладГв Гз практикою роботи галузей i тдприемств для
урахування процесГв диверсифшацп, корпоратизаци, транснацюналГзаци
виробництва;
надати державну тдтримку вищим навчальним закладам, якГ здГйснюють пГдготовку спецГалГстГв для галузей, що визначають науково-технГчний прогрес (електроенергетика, чорна i кольорова металурпя, Гнформатика тощо) у регюш;
визначити законодавчо використання випускникГв вГдповГдних освГтньо-ква-лГфГкацГйних рГвнГв: молодших спецГалГстГв, бакалаврГв, спецГалГстГв, магГстрГв.
Висновки. Основними напрямами полшшення якостГ вищо'1' освГти можуть стати створення шформацшно! системи регулювання пГдготовки квалГфГкованих кадрГв та формування баз даних, що мютять ГнформацГю щодо
працевлаштування випускникГв вищих навчальних закладГв.
Лггература
1. Андрущенко В. МодернГзацГя освГти Украши в контекстГ Болонського процесу // Вища освГта Украши. - 2003. -№ 4.- С. 44-49.
2. БакГров В., Зиман З., Холш Ю. Висока якГсть ушверситетсько! освГти -вимога часу // Вища освГта Украши. -2005. - № 1. - С. 15-20.
3. БГлорус О. Загрози, виклики та Гмперативи глобалГзаци свгшвого розвитку // Наука та наукознавство. -2001.- № 3. - С. 24-36.
4. БобрГв В., Падалка О. Проблеми вищо! освГти в створенш моделГ ГнновацГйно орiентованоï економГки // Вища освГта Украши. - 2004. - № 3. - С. 45-49.
5. Свтушевський В., Бутенко Н. Маркетинг освГтшх послуг у системГ вищо! освГти Украши // Вища освГта Украши. - 2004. - № 3. - С. 49-56.
6. Жорняк Т.С. Моделювання стратепчних цГлей у системГ управлшня
освгтою // Матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. «Перспективи розвитку вищо'1 освiти в перюд сустльно'1 трансформации -Донецьк: ДонДУЕТ, 2000. - 490 с.
7. Макбурнi Г. Глобалiзацiя: нова парадигма полгтики вищо'1 освiти // Вища освгга Укра'ни. - 2001. - № 1. - С. 104119.
8. Нiколаенко С. Якiсть вищо'1 освiти в Укра'ш: погляд у майбутне //
Вища освгга Укра'ни. - 2006. - № 2. - С. 3-22.
9. Шубш О.О. Болонський процес i можливосп його реалiзацii в нацюнальнш освiтi // Реалiзацiя основних принцитв Болонсько'1 декларацй у вищих навчальних закладах Укра'ни економiчного профшю: Матерiали регiон. наук.-метод. семiнару, 23 квт 2004 р. -Донецьк:
ДонДУЕТ, 2004. - С. 8-27.
