CC BY
12
4) ЯК умгння i досягнення слгд заохочувати у дитини?
5) З чим моя дитини бореться? Як я можу допомогти?
6) ЯК бар 'ери стоять перед дитиною? Як я можу допомогти?
7) Як дитина ладнаез тшими членами ам'г? Друзями?
8) ЯК три речi «Яповинен(на) зробити» для дитини наступного мтяця чи року?
9) Якими е, на мою думку, мрпмоег дитини на наступний рiк?
10) Як б я хотiв(ла) мати стосунки з дитиною наступного року?
Отже, змютовтсть та динамiчmстъ ща освгтньо! програми, imepaKraBrn взаeмодiя вчителя з учнями на «piBH^ правах», iHHOBa^fei форми навчання (rpynoBi дискуси, мозковий штурм, створення наративiв), використання власного життевого досвщу, врахування особистiсного потенцiалy yчнiв сприятиме ефективнш пiдготовцi учшвсько! молодi до батьювства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Lewis, J. «Models of equality: the case of state support for children in twentieth-century Britain» in eds.
Gisela Bock and Pat Thane,1992. —. Р. 125.
2. Parsons T., Bales R. Family socialization and Interaction Process. — London, 1956. — Р. 265.
3. Pringle, Mia Liny Kellmer «A fairer future for children: Towards better parental a professional care»
London; Basingstoke: Macmillan Press, 1980. — P.110.
4. http: www.parentalk.myzen.co.uk
5. http:www.curriculumonline.gov.uk
6. http:www.parenthood.org.uk
Мирослав СОРОКА
РОСШСЬКА МОДЕЛЬ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦИ ПОЧАТКОВО1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ
У порiвняльно-педагогiчному аспектi проаналгзовано досвiд Росшськог Федераци (РФ) щодо регiоналiзацii та децентралгзаци системи тдготовки квалiфiкованих робтниКв з метою використання цього досвiду для вирiшення органiзацiйно-педагогiчних проблем структурноi перебудови освiтньоi системи Укра'ши.
В умовах глобалiзацiйних та штеграцшних процешв на початку ХХ1 ст. у багатьох державах вщбуваеться переоцшка стратеги розвитку професшно! осв^и i навчання, !хне оновлення з урахуванням глобалiзацп та шформатизаци свгтового сшвтовариства, економiчних реалш, можливостей ефективного використання ресуршв, а також нащональних сощально-культурних традицiй. Спiлъна для розвинених кра!н тенденцiя — це постшний розвиток та ускладнення професшно! осв^и, створення нових !! моделей i пiдсистем, вiдмова вiд надто «вузьких» професiй i пiдготовка людини водночас до групи спецiалъностей, а також до навчання впродовж усього життя.
Модернiзацiя систем освiти пострадянських кра!н набувае особливо! актyалъностi у зв'язку з: демократизащею сyспiлъства; посиленням ролi людського капiталy; структурними змшами у сферi зайнятостi, що потребують постiйного пiдвищення квалiфiкацп та професшно! мобшьност кадрiв; тривалою соцiалъно-економiчною кризою, що спричинила негативнi демографiчнi явища; становленням ринково! економiки, посиленням конкуренци на ринку працi; швидкими темпами виробництва та сфери обслуговування, яю потребують пiдготовки людей до професшно! дiяльностi в умовах динамiчних змш тощо.
Мета статт полягае у виявленш особливостей системи пiдготовки квалiфiкованих робiтникiв у РФ та обгрунтуванш можливостi використання передових iдей цього досвщу в структурнш перебyдовi осв^ньо! системи Укра!ни.
Одним iз прюритетних шляхiв розвитку освiти е !! регiоналiзацiя та децентралiзацiя. Регiоналiзацiя полягае в концентраций конкретизаци i наповненш навчання варiативним змiстом, що вщповщае локальним умовам освгтньо! системи регюну, до якого входять змiст, структура, оргашзацшш форми та iншi важливi компоненти освiти. Регiоналъне yправлiння освгтою розглядаеться як «дiялънiстъ регiоналъних оргашв державного yправлiння освiтою й оргашв мiсцевого самоврядування, що спрямована на загальнонащональне формування
регюнального компонента освГти з урахуванням принципiв структурно! Герархп, фшансово-економiчного забезпечення та оптимального поеднання централГзаци, децентралГзаци й регюналГзаци управлшня. Основнi завдання регiонального управлiння освГтою: удосконалення освГтньо! iнфраструктури регiону; розвиток фшансово-бюджетно! сфери; створення сприятливих умов для функцюнування суб'ектiв освiти рiзних типiв i форм власностi; забезпечення сощального i фiнансового захисту тих, хто навчаеться: реалiзацiя кадрово! полГтики, спрямовано! на збереження змiцнення i розвиток кадрового потенцiалу педагогiв; удосконалення регюнально! системи професшно! пiдготовки кадрiв через навчання, додаткове навчання i перенавчання рiзних категорiй населення; забезпечення управлшня кар'ерою i просуванням по службi керiвних кадрiв освiти репону; регулювання регiонального ринку педагопчно! пращ рiзних категорiй працiвникiв вiдповiдно до рiвня 1хньо1 кватфГкаци; подолання диспропорцш у розмiщеннi закладiв (установ) освгги, !х матерiально-технiчному оснащеннi та координаци дГяльносп» [3, 768].
Звернемо увагу на суть поняття «децентратзащя». С. Крисюк аналiзуе його за двома напрямами: 1) «напрям модершзацп управлшня освГтою; 2) принцип, спосГб оргашзаци управлiння освГтою, в якш основним владним повноваженням, необхiдним для прийняття управлiнських рiшень, надiленi нижчГ рГвш ГерархГчно! пiрамiди управлiння, що вщкривае широкий простГр для розвитку мюцево! iнiцiативи, урахування мiсцевих особливостей» [6, 182]. Вчений вщзначае, що необхвдне чiтке розмежування функцш мГж центральними, регiональними Г мiсцевими органами управлшня, автономiзацiя навчальних закладiв. Процес децентратзаци розглядаеться як позитивний, неминучий
На основГ аналГзу розвитку системи професшних навчальних закладГв РФ виявлено, що в 1990-2000 рр. вщбувався складний Г суперечливий процес формування ново! системи початково! професшно! освГти (ППО). ТруднощГ полягали, передусГм, у розширенш кола суб'екпв власносп, що призвело до ускладнення структури управлшня як економГкою, так Г освГтою.
Система ППО РФ в сучасних умовах охоплюе понад 3,4 тис. закладГв Гз загальним контингентом майже 1,41 млн. осГб Г щорГчним випуском бшьше 680 тисяч. При цьому частка випускниюв загальноосвгтшх шкш, що вступають в професшш училища Г лще! з 9-х класГв, — 20%, з 11-х класу — 10%. Охоплення населення початковою професшною освГтою з розрахунку на 10 тис. становить 99 осГб. Дослщження сучасного стану ППО дозволяе констатувати И перехвдний характер, певну розмитють цшьових установок Г форм !х реатзаци; певну стихшшсть функцюнування Г розвитку системи за останш роки [7, 112-114].
ЦГ явища зумовлеш об'ективними процесами в економщ РФ, зокрема переходом вщ:
- однотипно! системи професшно! освГти до диверсифшаци !! цшей Г завдань та рГзномашття професшних навчальних закладГв;
- прюритетност штересГв держави до орГентаци на потреби ринку освГтшх послуг у сферГ економГки, прюритетносп сощально-професшних штересГв особистосп Г суспшьства, прагнення до !х гармошзаци;
- винятково державно! системи професшно-техшчно! освГти до зародження громадсько-державно! Г приватно! професшно! школи;
- центратзованих форм управлшня до створення регюнальних Г мунщипальних управлшських структур Г делегування !м функцш фшансування;
- однорГвнево! жорстко! структури навчального закладу до його багаторГвнево! та багатоступенево! побудови;
- орГентаци на стандартш термши навчання до гнучких змшних обсяпв навчання в рГзних типах закладГв;
- прюритетГв щеолопчного виховання до утвердження загальнолюдських цшностей, змщнення морал та духовносп;
- жорсткого розмежування цшей Г ступешв професшно! освГти до штеграци освГтшх програм Г забезпечення безперервносп професшно! освГти;
- галузевих вузькоспещатзованих Г единих на всш територи форм тдготовки до децентратзаци та репонатзаци професшно! освГти.
Значний науково-педагопчний потенцiал, багатолггая спiвпраця й орieнтацiя РФ на висновки експерлв мiжнародних оргатзащй (ЮНЕСКО, Свропейського фонду освiти, Органiзацiï економiчного спiвробiтництва та розвитку, Мiжнародноï оргашзаци пращ) позитивно вплинув на визначення прiоритетiв, що були покладенi в основу програми реформування закладiв професшно1 освiти. Загальнотеоретичнi проблеми регiоналiзацiï системи освгги в РФ дослiджували В. Аверкш, С. Батишев, Б. Вульфсон, О. Джуринський. М. 1ванов, Г. Луюн, З. Малькова, Ю. Пультуржицький. Принципи органiзацiï ППО в умовах ринку пращ та сощального партнерства, що формусться, обгрунтовано в працях О. Новшова В. Полякова, I. Смiрнова, G. Ткаченка. Органiзацiйнi, змiстовi й нормативно-правовi засади реалiзацiï в репонах принципiв державноï полiтики у сферi базовоï професiйноï освiти, умови ефективного розвитку регiональноï системи професшно1' освiти розглянутi в роботах Л. Гаранта, А. Глазунова, Г. Гревцева, В. Мталя. Новi моделi управлшня професшною осв^ою запропоновано Ю. Деражне, Ф. Довжком, В. Золотарьовою, К. Комовою, М. Нiкiтiним, Г. Романцевим. Проаналiзованi нами дослiдницькi матерiали дали змогу дти висновку, що досвщ РФ щодо регiоналiзацiï та децентрашзацп системи пiдготовки квалiфiкованих робiтникiв у порiвняльному педагогiчному планi в нашш краïнi широко не вивчався.
Формування освiтньоï полiтики щодо децентралiзацiï росшсько1' системи ППО здiйснюeгься з початку 1990-х роюв. Прийнята урядом РФ у 1992 р. «Програма реформування i розвитку системи освiти Росшсько1' Федерацiï в умовах поглиблення соцiально-економiчних реформа» мала на метi змшити цiлi, характер дiяльностi, соцiально-педагогiчнi засади системи професшно1' освiти загалом i професшних навчальних заклавдв зокрема та реформувати ix з урахуванням потреб ринку працi. Майбутне системи професшно].' освгти автори цieï програми бачили в реалiзацiï iдеï регiоналiзацiï: переорiентування системи професiйноï освiти з переважно галузевоï на регiональну побудову й одночасно штегрування ïï у виробничий комплекс регiонiв, щоб вона могла адекватно реагувати на мiсцевi потреби i запити.
Важливим соцiально-економiчним чинником, що вплинув на утвердження нових тенденцш в розвитку ППО, стало формування шституту соцiального партнерства в шдготовщ квалiфiкованиx робiтникiв i спещатспв за участi усix суб'ектiв ринку осв^шх послуг — роботодавцiв та ïx об'еднань, професiйниx спiлок, оргашв державноï влади i мiсцевого самоврядування, закладiв професiйноï освiти, громадян на рiзниx рiвняx (вiд мунiципального до мiжнародного). Мета цього складного процесу — гармошзащя вiдносин мiж осв^ою, економiкою i суспiльством та тдготовка конкурентоспроможних професiоналiв, здатних реалiзувати свш особистiсний потенцiал у трудовiй дiяльностi i задовольнити потреби виробництва.
Iншi шляхи модернiзацiï росiйськоï ППО, на вiдмiну вiд варiанта регiоналiзацiï, зосереджеш передусiм на змiстовому перетвореннi чинноï системи [5; 9]. Важливо, що вони враховують iсторичний досвiд формування i розвитку росiйськоï професiйноï тдготовки, аналопчш свiтовi процеси i передбачають фундаменталiзацiю, iндивiдуалiзацiю, гумашзащю, демократизацiю, випереджальний (порiвняно з виробництвом) розвиток професiйноï освiти. У практицi роботи закладiв ППО це позитивно позначаеться на посиленш уваги до загальноосвiтньоï тдготовки, переxодi до пiдготовки спецiалiстiв широкого профшю, формування загальноосвiтнix i загальнопрофесшних ключових компетенцiй, рiзнорiвневiй диференцiацiï (диверсифшацп) навчальних програм (базовий, пiдвищений рiвень).
Принциповою особливiстю нового етапу реформування системи ППО стало створення тдгрунтя для гармошзаци штереав провiдниx сощальних партнерiв. Як зазначае М. Нштш, «необидно створити умови для узгодження суспiльниx, корпоративних, державних i змшаних форм управлiння системою початковоï i середньоï професiйноï освiти на вшх рiвняx. Передбачаеться, що управлiння зробить вагомий внесок в штегращю спшьних зусиль, збереження i розвиток цшсносп керованих систем i тим самим — у виршення проблем становлення, нормального функцiонування i адекватного розвитку системи професiйноï освгти» [8, 6].
У Закош РФ «Про затвердження Федеральноï програми розвитку осв^и», прийнятому в 2002 р., однiею з основних цiлей визначено формування системи демократичного, державно-громадського управлiння осв^ою. Вперше застосовано комплексний пiдxiд до реалiзацiï проектiв, що передбачае науково-методичний супровщ, апробацiю i поширення отриманих результатiв, нормативно-правове, кадрове i матерiально-теxнiчне забезпечення, впровадження
шформацшно-комушкацшних технологш [1, 14-15]. Значна увага придшяеться впровадженню нових державних стандартiв на ochobî компетентшсного пiдходу, моделей державно-громадського управлшня в навчальних закладах, створенню загальноросшсько! системи оцiнювання якостi освiти, розвитку шфраструктури единого iнформацiйного освiтнього простору. Важливою стратегiчною особливiстю е фактична вiдмова вiд цiльового видiлення кошлв суб'ектам РФ. Передбачено також впровадження ново! моделi нормативного фiнансування навчальних закладiв.
Стратегiчну мету вказано! програми обгрунтовано так: забезпечити умови для задоволення потреб громадян, суспiльства i ринку пращ в яюснш освт шляхом створення нових iнституцiйних i громадських механiзмiв регулювання освiтньоï сфери, оновити ïï структуру i змют, розвинути фундаментальнiсть i практичну спрямовашсть освiтнiх програм, сформувати систему безперервноï освiти. Для цього необхiдно виршити комплекс конкретних завдань: удосконалення змюту i технологiй освiти; розвиток системи забезпечення якостi освiтнiх послуг; шдвищення ефективностi управлiння в системi осв^и; удосконалення економiчних механiзмiв в сферi освiти. В 2005 р. практично вс навчальнi заклади ППО передан у вiдання суб'ектiв РФ [1, 15 ].
У процеа реашзацл Федеральноï програми розвитку освiти передбачаеться: у понад 60% освiтнiх напрямiв розробити i впровадити принципово новi стандарти освiти; в 1,3 разу порiвняно з 2005 р. зб№шити кшьюсть програм професiйноï освiти, яю отримали м1жнародне визнання; в 1,5 разу збшьшпти частку учнiв, котрi навчаються з використанням сучасних шформащйнпх технологiй; шдвищпти рейтинг РФ у мiжнародних дослiдженнях якост освiти [1, 15].
Крiм того, з урахуванням демографiчноï ситуацiï й об'ективного надлишку закладiв та, вiдповiдно, активiзацiï процешв ix iнтеграцiï як «по вертикалЬ», так i «по горизонталЬ» (укрупнення освгтньо1' одиницi), було обгрунтовано необхщшсть iнвентаризацiï навчальних закладiв, а по^м — на основi ретельно опрацьованих регiональниx програм розвитку мережi навчальних закладiв — оптимiзацiï (реструктуризации навчальних закладiв шляхом приеднання, злиття, об'еднання на основi забезпечення тiсноï галузево1' взаемодн. Не менш важливим завданням реструктуризацп системи професiйноï освiти е також перегляд шфраструктури кожного закладу — як з точки зору вдосконалення його управлшня, штатного розкладу тощо, так i з погляду побудови його господарсько1' структури.
Надання осв^шх послуг шляхом реалiзацiï програм рiзниx рiвнiв професiйноï освiти, включаючи програми пiдвищення квалiфiкацiï i перешдготовки, дозволяе суттево скорочувати витрати на утримання професшних навчальних закладiв, розширювати можливостi для доступностi освiти для рiзниx категорiй населення. Водночас постало завдання щодо створення оптимальних умов для реалiзацiï iнтегрованиx програм професшно1' освiти i, таким чином, скорочення термшу навчання.
Плануеться реалiзацiя загальносистемних заxодiв щодо обгрунтування i розробки проекту росшсько1' нацiональноï системи осв^шх квалiфiкацiй, професiйниx стандартiв, у яю закладено основнi вимоги роботодавцiв до фаxiвцiв. Дiе Нацiональне агентство розвитку квалiфiкацiй, яке е однiею з провщних структур, нацiлениx на розвиток професшних стандарт i сертифiкацiï квалiфiкацiй. Отже, починаеться спiльний проект осв^и i сфери працi. Новi освгтш стандарти передбачають: розширення самостiйностi навчального закладу у формуванш змiсту професшних освгтшх програм шляхом скорочення обсягу федерального компонента; компетентшстний пiдxiд, що дае змогу не лише визначити основш функцп трудово1' дiяльностi i необхщш у зв'язку з цим компетенцп випускника, а й охарактеризувати ïx як результати навчання.
Теоретично обгрунтовано принципи регiональноï моделi ППО РФ:
- вщповщносп освiтнього простору регюшв цiлям едино1' федерально!' пол^ики в галузi освiти;
- всебiчного правового забезпечення, що дозволяе досягти гармонiйноï i одночасноï роботи щодо вдосконалення законодавчоï бази на ушх рiвняx;
- взаемноï вiдповiдальностi, тобто визнання нацюнально-юторичних, економiчниx i культурних особливостей регюшв РФ i шдтримка регюнальних моделей;
- розмежування компетенцп оргашв управлшня осв^ою всix рiвнiв;
- обов'язкового використання державних осв^шх стандарт у процес формування регiональноï освiтньоï полiтики;
- управлiння i координацп, що забезпечуе повну самостiйнiсть регiональноï системи освiти;
- створення рiвниx стартових умов навчальних закладiв вшх видiв i типiв, що передбачае формування конкурентного середовища та рiвнi можливостi для всix навчальних закладiв;
- переходу до державно-громадських форм управлшня освгтою, що вiдображаеться в меxанiзмi та практицi соцiального партнерства, шдвищенш ролi роботодавцiв у реформуванш професiйноï пiдготовки;
- здiйснення неперервноï професiйноï освiти, що пов'язуеться з подальшим розвитком закладiв багаторiвневоï професiйноï пiдготовки (лiцеï i коледж1), яю вiдповiдають сучасним запитам ринку пращ та штересам особистостi;
- координацп зусиль держави з громадськими фондами тдтримки осв^и, що концентрують ресурси вшх соцiальниx партнерiв, зацiкавлениx в розвитку осв^и;
- тiсноï взаемодп зi всiма гiлками i структурами регiональноï влади, що передбачае ствпрацю органiв працi та соцiального захисту, служб зайнятосп населення, органiв управлшня осв^ою, державних i мiсцевиx адмшютрацш;
- iнституцiйноï самостiйностi навчальних закладiв, що виявляеться у розробцi навчальних програм, виборi методiв навчання й управлшня бюджетом;
- штеграцп зi свiтовим освiтнiм простором як на основi федеральноï мiжнародноï спiвпрацi, так i шляхом прямого сшвроб^ництва iз зарубiжними партнерами;
- iнформатизацiï, що вимагае створення комп'ютерноï мережi системи ППО, впровадження дистанцiйноï освiти i мошторингу результатiв навчання;
- достатнього фшансового забезпечення освiти, що полягае в налагодженш багаторiвневого i багатоканального фiнансування, забезпеченнi своечасного i повного видшення необxiдниx коштiв [2, 55-57].
У традицшнш моделi тiльки держава визначае пол^ику в галузi тдготовки кадрiв i вiдiграе вирiшальну роль в управлшш професiйною освiтою. В умовах децентралiзацiï функцп держави ютотно змiнюються i набувають переважно контрольно-наглядового характеру, зокрема:
- розроблення загальнонацiональноï пол^ики в сферi освiти, яка визначае стратепчш цiлi професiйноï пiдготовки i перешдготовки кадрiв;
- прийняття законодавчих i нормативних актiв у сферi освiти, необхвдних для збереження единого осв^нього простору в державi, захисту прав людини на ринку пращ та забезпечення вiльноï м^раци робочоï сили;
- визначення рiвнiв освгти, вiкового цензу для учнiв, статусу навчальних закладiв, порядку проведення контрольних iспитiв тощо;
- встановлення рiвня оподаткування пiдприемств i комерцiйниx оргашзацш, спрямованого на розвиток професiйноï освгти.
Децентралiзацiя управлiння освiтою об'ективно посилюе роль репональних органiв управлiння. Функщями регiональниx органiв е:
- вивчення ринку працi та визначення структури професiйноï освiти;
- створення умов для розвитку навчальних закладiв на основi багаторiвневого фiнансування;
- розвиток i доповнення державного стандарту нащонально-регюнальним компонентом професiйноï освiти, що враховуе специфшу традицiй i культури суб'екта РФ, структуру й особливосп його економши;
- стимулювання навчальних закладiв, якi найкраще вiдповiдають потребам ринку пращ, забезпечують високий рiвень зайнятосп випускникiв [3, 108-111].
У процес децентралiзацiï управлiння зростае самостiйнiсть навчальних закладiв, це виявляеться в розвитку варiативноï освiти, додаткових (понад державне замовлення) професiйниx послуг, розробцi власних навчальних програм i вiльному виборi пiдручникiв.
Дослiдження нового, але характерного для сучасноï ППО РФ явища децентралiзацiï управлiння, дозволяе виокремити таю важливi аспекти. По-перше, заклади ППО отримали
бшьше самостшносп, вийшли з-шд жорстко! адмшютративно! залежносп, отримали право на самостшну розробку навчальних програм, широку госпрозрахункову дГяльнють. По-друге, вертикаль управлшня замкнулася на регюнальних органах управлшня професшною освгтою. По-трете, зник щеолопчний вплив на тдготовку робГтничих кадрГв. Хоча, на нашу думку, в системГ ППО збереглася Г, очевидно, надалГ буде актуальною сощально-виховна функщя.
Здшснений аналГз змш, яю вщбуваються у процес децентратзаци ППО РФ, дае шдстави для висновку щодо об'ективносп потреби створення правово! рГвноваги, що покликана обмежувати негативш прагнення до вщновлення повно! централГзаци в управлшш освГтою, з одного боку, й тенденци сепаратизму — з шшого. З урахуванням цього досвгду, для усшшно! регюналГзаци професшно-техшчно! освГти в Укра!ш доцшьно забезпечити комплекс взаемозумовлених Г взаемопов'язаних оргашзацшно-педагопчних умов, до яких вщносимо: науково-обгрунтовану законотворчють, сучасш освгтш стандарти, державно-громадське управлшня, конкурентне середовище, багатоканальне фшансування, державне замовлення на тдготовку кадрГв для прюритетних галузей тощо.
Проектуючи нормативно-правове забезпечення, що регулюе дГяльшсть професшно-техшчних навчальних закладГв Укра!ни в нових сощально-економГчних умовах, доцшьно одночасно в межах експерименту розробити новГ шдходи до фшансування навчальних закладГв: за таких умов в основу нормативних коштГв буде закладено вартють реалГзаци освГтньо! програми, а не витрати на утримання закладу за його статусом. При цьому доцшьно вивести за межГ нормативу вартють комунальних послуг, обсяг витрат, пов'язаних з оплатою пращ, оскшьки вони рГзш в регюнах, а також сощальну складову витрат на учшв (стипендп, харчування, утримання дГтей-сирГт тощо); моделГ фшансування, орГентоваш на результат; моделГ освГтнього кредитування; моделГ формування цшьового кашталу. Особливо важливо обгрунтувати й запропонувати реальш мехашзми фшансування виробничо! практики учшв, зокрема, за рахунок бюджетних коштГв.
Отже, розбГжносп мГж державними Г регюнальними повноваженнями вже не зводяться до децентратзаци адмшютративно-командно! системи управлшня, а детермшуються суперечностями виробничо-технолопчно! спещатзаци регюшв РФ Г розвинених у них галузей економши. РегюналГзащя, створюючи своерщну форму спещатзаци освГти, е мехашзмом виршення цих суперечностей [2, 48]. Очевидно, що неможливо збудувати ефективну регюнальну мережу закладГв професшно! освГти в умовах вщомчо! роз'еднаносп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балыхин Г. А. Федеральная целевая программа развития образования: новаторские решения на перспективу // Профессиональное образование. — 2006. — № 4. — С. 14-15.
2. Басков Ю. В. Повышение педагогической эффективности управления региональной системой начального профессионального образования [Электронный ресурс]: Дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08. — М.: РГБ, 2003 (Из фондов Российской государственной библиотеки). Полный текст: Шр://^.ге1.ги./^/03/0936/030936048.ра£
3. £льшкова Г. В., Мельник В. К. Регюнальне управлшня освгтою // ЕнциклопедГя освгти / АПН Укра!ни; гол. ред. В. Г. Кремень. — К.: Юршком 1нтер, 2008. — С. 768.
4. Жигалова И. А. Формирование образовательного пространства начального профессионального образования В федеральном округе [Электронный ресурс]: Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.09. — М.: РГБ, 2005 (Из фондов Российской государственной библиотеки). Полный текст: http://diss.rs1.ru/diss/05/0675/050675032.pdf.
5. История профессионального образования в России. — М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 2003. — 664 с.
6. Крисюк С. В. Децентрал1защя // Енциклопед1я освгти / АПН Укра!ни; гол. ред. В. Г. Кремень. — К.: Юршком 1нтер, 2008. — С. 182.
7. Образование в Российской Федерации: 2007. Статический ежегодник. — М.: ГУ-ВШЭ, 2007. — 484 с.
8. Никитин М. В. Модернизация управления развитием образовательных организаций. — М., 2001. — 221 с.
9. Новиков А. М. Профессиональное образование России / Перспективы развития. — М.: ИЦП НПО РАО, 1997. — 254 с.
