CC BY
19
УДК 332.14:001.895:330.341.46(477)
В. I. Ляшенко,
доктор економтних наук,
I. Ю. Пщоричева,
кандидат економтних наук, 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв
РЕГ1ОНАЛЬН1 НАУКОВ1 ЦЕНТРИ НАН УКРА1НИ ТА МОН УКРА1НИ ЯК ЯДРО РОЗБУДОВИ РЕГЮНАЛЬНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛВАЦП
Постановка проблеми. Украша отримала у спадок ввд радянського минулого значний науковий потенщал, але зберегти та ефективно використати його так i не змогла. Упродовж рошв незалежностi спостерiгаeться негативна тенденщя скорочення кь лькост наукових органiзацiй, так само, як i зни-ження чисельностi наукових кадрiв. Так, кiлькiсть органiзацiй, як виконують науковi дослiдження й
розробки протягом 1991-2015 рр. зменшилась на 366 од. або на 27,2%, а чисельнють науковщв скороти-лась на 249,2 тис. оаб або на 79,6% [1]. У серед-ньому за 2005-2015 рр. чисельнiсть дослвднишв1 ста-новила 1026 осiб на 1 млн населения, що у 4-7 разiв менше, нiж у крашах-лвдерах iнновацiйного розвит-ку Свропейського Союзу, та у 2-3 рази, шж, ска-жiмо, у Польщ^ Словаччииi чи Литвi (рис. 1).
8000 7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
7198
4176
6986 6868
3418 1833
I
1026
Е Е
£ Е
£ ^ LD о LO
'х
ш ■у
'х
го
'х
о
к к
'Ч 'х
х го
го с
ск
го
ОС
j ш »
Р ^ fc s
Jz го ™
а ^ ^ 0
I *
ск
I-
U
«р 5 3
ш et
'х
ш
СП
о ^
и
о
ск 'et
X
ОС ^
X
ск
aj сп
X :±
го го
ь О.
^ >
ю о
ш со
Рис. 1. Чисельшсть досл1дник1в (штатних прац1вник1в), зайнятих у сфе|р досл1джень й розробок на 1 млн населення (середньозважений показник за 2005-2015 рр.) *
* Побудовано за: World Development Indicators: Science and technology [online resource] / Available at: http://wdi.worldbank.org/table/5.13.
Така тривала негативна динамша не ввдповвдае загальносвгговим трендам. Значнi геополiтичнi, со-цiально-економiчнi та екологiчнi змiни, ям вщбува-лись у свiтi протягом останшх рокiв, навпаки, приз-вели до посилення ролi науки та людського капiталу в багатьох регюнах. За даними ЮНЕСКО, науко-вими дослiджениями й розробками у свт (станом на 2013 р.) займались близько 7,8 млн дослiдникiв,
шж у передкризовому
тобто на 21,2% бшьше, 2007 р. [4, с. 32].
Для максимально повного задiяння наукового потенщалу, яким ще володie Укра1на, та його пода-льшого розвитку державi потрiбно сконцентрувати особливу увагу на змiциеннi зв'язкiв мiж складо-вими нацюнально! шновацшно! системи.
1 До категорп "дослiдиики" в^носяться иауковi та iижеиерио-техиiчиi працiвиики, яю професiйио займаються науковими дослiджеииями й розробками i безпосередньо беруть участь у створенш нових знань, продуклв, процесiв, методiв та систем, а також адмшстративно-управлшський персонал, що здшснюе безпосередне керiвиицтво дослщни-цьким процесом (див.: [2; 3, с. 249]).
Аналiз останшх досл1джень i публжацш.
Вперше поняття нацюнально! шновацшно! системи використав К. Фрiмен у пращ «Technology Policy and Economic Performance: Lessons from Japan» [5]. У цш робот BiH описав елементи японсько! iHHOBa-щйно! системи, як забезпечили кра!ш стрiмкий тех-нолопчний та економiчний розвиток у шслявоенний перiод. 1де! К. Фрiменa були розвинуп у працях Р. Нельсона [6], Б.-О. Лундвалла [7], П. Пателя, К. Пaвiтa, С. Меткалфа [8] та iнших зaрубiжних до-слiдникiв.
Проблематика та особливостi протжання шно-вaцiйних процесiв на регюнальному рiвнi висвiтленi у працях Ф. Кука, М. Андерссона, Ч. Карлссона, Д. Долоре, С. Парто, Б. Асхайма, А. 1заксена. Вчеш роблять наголос на важливост регiонaльного рiвня у формуванш ефективних взаемозв'язшв мгж учас-никами iнновaцiйного процесу: в регюнах зосе-реджено процес створення нових знань та iснуe ввд-повiднa шфраструктура !х подальшого поширення i застосування [9-12].
В Укра1ш, крiм 1нституту економiки промисло-вост НАН Укра1ни [13-15], теоретико-практичним аспектам проблем формування iнновaцшно-орiенто-вано! економши, у тому числi регiонaльних iнновa-цiйних систем [16; 17], присвячено дослiдження, ви-конaнi в 1нституп регiонaльних дослiджень iменi М.1. Долшнього НАН Украши, 1нституп економiки i прогнозування НАН Украши, 1нституп до^джень науково-техшчного потендiaлу та юторп науки iм. Г.М. Доброва НАН Украши.
Так, у монографп [18] висвгтлюються процеси становлення регiонaльних iнновaцiйних екосистем Украши в умовах eвроiнтегрaцiйних виклишв. Ощ-нювання стану формування технолопчного потенщ-алу регiонiв та вдентифшащя детермiнaнт його реа-лiзaцil у контекст! розбудови регюнальних шнова-щйних систем Укра1ни представлена у монографи
[19]. У збiрнику нaуково-aнaлiтичних мaтерiaлiв
[20] розглянуто досвiд розвинених кра1н у розвитку регiонaльних iнновaцiйних систем та можливост його iмплементaцil до украшських реaлiй.
Проте, незважаючи на важливють iнновaцiй-ного вектору трансформацш у зaбезпеченнi стiйкого розвитку репошв, теоретичнi та прaктичнi проб-леми ефективного формування Р1С залишаються не-достатньо дослiдженими. Фундaментaльнi засади розвитку Р1С багато в чому зaпозиченi з концепцл нaцiонaльних iнновaцiйних систем - вони вибудову-ються за тими ж принципами, що i нaцiонaльнi, ма-ють у своему склaдi aнaлогiчнi пiдсистеми та схожий характер взаемозв'язшв.
Разом iз тим у багатьох кра1нах економiчнi та соцiaльнi умови розвитку репошв е неоднорвдними та iстотно розрiзняються. Територiaльнa неоднорвд-шсть визначаеться нерiвномiрним розподiлом каш-талу, людських i мaтерiaльних ресурсiв. Кожен ре-
rioH вiдрiзняeться сво1'м унiкальним набором факто-piB i ресурав, конкурентних переваг i слабких мiсць, як разом створюють специфiчнi умови 1'х розвитку. Свгтова фiнансова криза 2008-2009 рр. ще бiльше за-гострила проблему диспропорцшносп регюналь-ного розвитку. Так1 умови вимагають застосування диферендiйованиx заxодiв щодо розвитку iннова-цiйниx систем репошв рiзниx тишв, залежно ввд ix спецiалiзацil, конкурентних переваг, шноващйного потенцiалy тощо.
Метою дослiдження е обгрунтування пiдxодy до формування взаемопов'язаних регiональниx iнновацiйниx систем Укра1ни навколо удосконале-но! мережi регiональниx наукових центрiв НАН Ук-ра1'ни та МОН Укра!ни.
Виклад основного MaTepi^y. Iнновацiйний процес на сучасному етап не протiкае в одному на-прямку вiд знань до шновацш, вiн заснований на складнiй ^CT^i взаемозв'язшв мiж його учасни-ками з рiзними фyнкцiями i можливостями, якi пос-тшно обмiнюються знаннями, розподiляють i вико-ристовують 1'х для того, щоб виробляти новi або сут-тево yдосконаленi продукти (товари та послуги), технологи, процеси. Ефектившсть iнновацiйного процесу багато в чому залежить вiд iнтенсивностi та якост цих взаемозв'язшв.
Одшею з помгтних тендендiй у розвитку iнно-вацiйниx процесiв е посилення ролi регiональниx факторiв. Iнновацiйними процесами стае все склад-нiше управляти на державному рiвнi. Ланцюжки створення додано! вартост розриваються, окремi його елементи розмiщyються там, де знаходяться локальш конкyрентнi переваги. Природною еконо-мiчною зоною стае регiон i навгть мiсто.
Це явище сучасно! економiки призвело до пере-розподiлy повноважень мiж рiзними рiвнями влади та тдвищило значyщiсть регюнальнох/мюцево! ком-поненти в державнш iнновацiйнiй полiтицi. Цшком логiчно, що за таких обставин регiональна/мiсцева влада повинна створювати необхвдш умови та шсти-тути, ям зроблять регiон/мiсто привабливим для ш-вестицiй та дозволять утримувати на свош територп зарyбiжнi компанй.
В Укра!ш в умовах триваючо! реформи децент-ралiзацil влади сто1'ть завдання формування збалан-совано! моделi просторового розвитку на основi на-явного штелектуального, промислового, природного потенщалу, створення регiональниx точок зро-стання, конкурентоспроможност та модершзацл. Кожному регюну необxiдно посилювати свою шно-вацшну спрямованiсть, виявляти та шдтримувати конкурента переваги, стимулювати створення та просування конкурентоспроможних продуктов i по-слуг, шдвищувати ефектившсть взаемозв'язшв з державними органами влади. Тому у фокуа до-слiдження природним чином опиняються проблеми, пов'язаш з ефективним формуванням регiональниx
iнновацiйних систем (Р1С) як оргашчних складових нацiональноï iнновацiйноï системи.
Беручи за основу пiдхiд, наведений у [21], ос-новш складовi iнновацiйноï системи згруповано у три групи (блоки).
До першоï групи ввднесено чотири пiдсистеми шновацшно'Т системи, ям виконують рiзнi функцiï: людський каптал (освгта та навчання, шдви-щення квалiфiкацiï кадрiв - функцiя освгтшх уста-нов);
науковий потенщал (науковi дослiдження й розробки - функщя науково-дослiдних iнститутiв, унiверситетiв та inm^ органiзацiй, якi генерують новi знания);
iнновацшний потенциал (радикальиi/базиснi та покращуючi/доповнюючi iииовацiï - функцiя iиио-вацiйиих пiдприeмств, якi займаються до^джен-нями й розробками, втшюють ïx у нових техноло-гiяx, процесах, продуктах та виводять на ринок);
потенщал освоення тновацш (полягае у здат-ност шдприемств визначати щннють свiтовиx на-укових досягнень та iииовацiй (продуктових, проце-сових, маркетингових, органiзацiйниx) та викорис-товувати ïx для удосконалення виробничого про-цесу, оновлення продукцiï, теxнологiй, оргашзацш-но1' дiяльностi тощо; до цiеï тдсистеми також ввдне-сено потеидiал освоення iнновацiй ктцевими спо-живачами та користувачами.
Друга група охоплюе зв'язки мiж цими пщси-стемами, ям дозволяють шдтримувати взаемодiю, партнерськi вщносини та зворотшй зв'язок мiж ними для забезпечення ефективностi iииовацiйноï системи.
Нарешт-i, до третього блоку вiднесено уряд, який вiдiграе важливу роль у розробленш полiтики та створенш сприятливих умов для розвитку сфер (освгта, наука, промисловiсть, фiнанси, iивестицiï та iншi), що впливають на здатшсть оргашзащй/шд-приемств здiйсиювати iнновацiйиу дiяльнiсть.
Перевагою наведеного триблокового групу-вання складових iнновацiйноï системи е можли-вiсть провести вiдмiниiсть мiж шструментами, як спрямованi на: 1) змщнення шдсистем iииовацiйноï системи; 2) розбудову зв'язшв мiж рiзними тдсис-темами; 3) покращення умов шдтримки та стимулю-вання iииовацiй. Разом узят! щ iнструмеити дозволять реалiзовувати системний пiдxiд до формування бшьш взаемопов'язано1' нацiональноï iииовацiйноï системи (рис. 2).
Формування регшнальних iнновацiйних систем в УкраТш пропонуеться здiйснювати нав-коло регшнальних наукових центрiв НАН Укра-Уни та МОН УкраТни (далi - науковi центри), статус яких закрiплеиий в Закош Укра1'ни «Про наукову i науково-техшчну дiяльшсть».
Так, ввдповвдно до ст. 25 цього закону, регюна-льш науковi центри створюються НАН Украши
спiльно з центральним органом виконавчо! влади, який реалiзyе державну полiтикy у сферi науково! та науково-техшчно! дiяльностi, за погодженням з ввд-повiдними мюцевими органами виконавчо! влади «з метою шдвищення ролi науки в розробленш та реа-лiзацii ефективно! регюнально! полiтики, И орiента-цл на поеднання загальнодержавних i регiональниx штереив, наукове забезпечення розв'язання акту-альних проблем соцiально-економiчного розвитку регюшв» [22].
В УкраТш створено шiсть наукових ^HTpiB, якi охоплюють дeкiлькa областей (рис. 3). Ареали !х дп загалом сшвпадають з межами економiчниx райошв, як сформувались, виходячи з адмшютра-тивно-територiального подiлy Укра!ни з урахуван-ням етшчних та юторичних особливостей областей, розмiщення продуктивних сил i територiального по-дiлy пращ.
Проте, шють територiальниx одиниць Украши - Вiнницька, Житомирська, Черкаська, Чернтв-ська, Ки!вська област та м. Ки1в - не yвiйшли до ареалу жодного наукового центру. Тобто весь цей час на !х територн не виконувалась одна з базових фyнкдiй yправлiння науково-техшчною та iннова-щйною дiяльнiстю - фyнкдiя координацп, яка полягае в погодженш, гармошзащ! та yпорядкyваннi дiй мiж рiзними органiзацiями та учасниками процесу створення, використання та впровадження нових знань з метою уникнення дублювання та неув'язок i досягнення максимального результату при оптима-льних строках i витратах.
Крiм того, Захвдний науковий центр, до якого yвiйшли 8 областей, штучно з'еднав Карпатський та Пiвнiчно-Заxiдний економiчнi райони та розiрвав Подiльський економiчний район, двi област якого (Тернопiльська i Хмельницька) yвiйшли до складу наукового центру, а третя (Вiнницька) так i залиши-лась поза його межами. Причому та ж сама Хмельницька область, хоча й включена до складу наукового центру, де факто залишаеться осторонь його науково-координацшно! дiяльностi, оскшьки аш ю-торично, аш полiтично, анi культурно не вписуеться в Галичину.
Для того, щоб наyковi центри могли ефективно виконувати повноваження, якими надшив !х закон, та вiдiгравати провiднy координацiйнy роль у на-уково-техшчному та iнновацiйномy розвитку кра!ни доцшьно у Вiнницькiй, Хмельницькiй, Житомирсь-кш, Кшвськш, Черкаськiй, Чернiгiвськiй областях створити два регшнальних наукових центри, вико-ристовуючи !х потужну наукову та освгтню базу. Житомирську, Ки!вську, Черкаську, Чернiгiвськy областi пропонуеться об'еднати шд егiдою Полкь-кого наукового центру НАН УкраТни та МОН УкраТни; Вiнницькy та Хмельницьку област - шд егiдою Подiльського наукового центру НАН УкраТни та МОН УкраТни (рис. 4).
/ДОС XlV)\ °Jf ^эвдно^ жнзм ршьшонояд
Я
0
01 »
о
м р
К
о
ё H
о ТЗ Р
8 п
to rs В п H л
а а
о Cd
ё 8с
а о.
п 8 п H л
н ss
и »
I
о
М*
w К S
ваоьис1оГ1ц 01 '[ "омногпк]/ ¡ g
Захщний науковий центр
V
Пшнмно-схщний науковий центр
Донецькиу науковий центр
K^pfVHRW ВИ K«JMI
Придшпровськии науковии центр J
ГИвденний науковий центр *
*
Г' ^ w/
Кримський науковий центр
о _/
Цр
Рис. 3. Нayковi центри НАН УкраТни та МОН УкраТни *
* Джерело: Hy^ei центри НАН Украши та МОН Украши / Головний портал НАН Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www1.nas.gov.ua/rsc/all/Pages/default.aspx
Рис. 4. Нayковi центри УкраТни
1 - Захвдний НЦ НАН Украши та МОН Украши; 2а (пропонуеться) - Полiський НЦ НАН Украши та МОН Украши; 2б (пропонуеться) - Подiльський НЦ НАН Украши та МОН Украши; 3 - Швшчно-Схвдний НЦ НАН Украши та МОН Украши; 4 - Швденний НЦ НАН Украши та МОН Украши; 5 - Придшпровський НЦ НАН Украши та МОН Украши; 6 - Донецький НЦ НАН Украши та МОН Украши; 7 - Кримський НЦ НАН Укра!ни та МОН Укра!ни *
* Побудовано авторами.
Основу наукових центрiв можуть скласти HayKOBi iнститути Нацюнально! академп аграрных наук (НААН) Укра1'ни, вищi навчальнi заклади МОН Укра1'ни, rnyKOBi та освгтш установи, шдпорядко-ваш iншим мiнiстерствам i вiдомствам Украши.
До складу Полiського наукового центру НАН УкраТни та МОН УкраТни могли б увiйти:
у Житомирськш областi - 1нститут сiльського господарства Полюся НААН Укра1'ни; Житомирсь-кий державний технологiчний yнiверситет МОН Ук-ра!ни, Житомирський державний yнiверситет iMern I. Франка МОН Укра1'ни, Житомирський нацюналь-ний агроeкологiчний yнiвeрситeт;
у Кшвськш областi - Нацiональний науковий центр «1нститут землеробства НААН Украши», На-цiональний науковий центр «1нститут мехашзацп та електрифшацл сiльського господарства», 1нститут картоплярства НААН Укра1ни, 1нститут садiвни-цтва НААН Укра1ни, Мирошвський шститут пше-ницi iмeнi В. М. Ремесла НААН Украши, 1нститут розведення i генетики тварин iмeнi М.В. Зубця НААН Укра1ни; Бшоцершвський нацiональний аг-рарний yнiвeрситeт, Переяслав-Хмельницький державний пeдагогiчний yнiвeрситeт iмeнi Г. Сковороди МОН Украши;
у Черкасьшй областi - 1нститут помологи iмeнi Л. П. Симиренка НААН; Уманський нацiональний yнiвeрситeт садiвництва, Черкаський нацiональний yнiвeрситeт iмeнi Б. Хмельницького МОН Укра1'ни, Черкаський державний технолопчний yнiвeрситeт мОн Укра1'ни;
у Чершпвськш областi - 1нститут сшьськогос-подарсько! мшробюлогп та агропромислового ви-робництва НААН Укра1'ни; Чeрнiгiвський нащона-льний тeхнологiчний yнiвeрситeт МОН Укра!ни, Hi-жинський державний yнiвeрситeт iмeнi М. Гоголя МОН Укра1'ни, Шжинський агротeхнiчний iнститyт Hацiонального yнiвeрситeтy бюресурив i природо-користування Укра1'ни.
Основу Подшьського НЦ НАН УкраТни i МОН УкраТни можуть скласти:
у Вiнницькiй област - 1нститут кормiв та сшь-ського господарства Подшля НААН Укра1'ни; Вш-ницький нащональний аграрний yнiвeрситeт, Вiнни-цький нацiональний тeхнiчний yнiвeрситeт МОН Укра!ни, Донецький нацiональний yнiвeрситeт iмeнi В. Стуса МОН Укра1'ни (пeрeмiщeний з тимчасово окуповано! територп вищий навчальний заклад);
у Хмeльницькiй област - Хмельницький нащ-ональний yнiвeрситeт МОН Укра!ни, Кам'янець-По-дiльський нащональний ушверситет iмeнi I. Огieнка МОН Укра!ни, Подiльський державний аграрно-те-хнiчний ушверситет.
Для надання науковим центрам статусу подвш-ного пiдпорядкyвання - НАН Укра!ни та МОН Ук-ра!ни - пропонуеться створити фiлiТ наукових ш-ститутiв НАН УкраТни при вищих навчальних
закладах МОН УкраТни цих областей, а також ка-федри (факультети) щльовоТ пiдготовки кадрiв, спiльнi лабораторн й науково-методичнi центри.
Право наукових установ створювати сшльно з уш-верситетами, академiями та шститутами спiльнi на-yково-освiтнi структури закрiплено у ст. 7 Закону Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяль-нiсть».
Такi спiльнi науково-освгтш структури мають ряд переваг:
по-перше, враховують нащональну модель фyнкцiонyвання академiчних наукових установ i вищих навчальних закладiв;
по-друге, е менш витратними, порiвняно з роз-витком науково1 складово1 окремого ушверситету, академп, iнститyтy - завдяки поеднанню досвiдy i ресyрсiв вони дають змогу ефективно використову-вати потенцiал наукових установ i вищих навчальних закладiв, уникати дублювання та фрагментацп 1х фyнкцiй, виключаючи при цьому необхiднiсть здiйснення значних фiнансових вкладень;
по-трете, сприяють посиленню науково1 компонент навчального процесу, формуванню потужно1 дослiдницькоï бази вищих навчальних закладiв, заохоченню студентов до наyковоï роботи, що, зрештою, дозволить поступово шдвищувати яшсть освiти та конкyрентоспроможнiсть установ, виршу-вати важливу проблему неввдповвдносп знань i на-вичок фахiвцiв потребам шдприемств i органiзацiй, яка негативно впливае на можливост зайнятосп на-селення, особливо молодi.
Висновки. Втшення пропозицiï щодо ство-рення Полiського та Подiльського наукових цен^в НАН Украïни та МОН Украши залежить, насампе-ред, вiд защкавленосп сторiн (органiв влади, наукових оргашзацш i вищих навчальних закладiв), орга-шзаторських здiбностей керiвникiв установ, осш-льки науковий та освггнш потендiал областей е цш-ком достатшм для реалiзацiï такоï шщативи.
В умовах реформи децентралiзацiï влади удо-сконалення мережi наукових центрiв мае принци-пове значення. Наyковi центри могли б стати по-тужним механiзмом мiжвiдомчоï координацiï зв'яз-кiв мiж пiдсистемами регiональних iнновацiйних систем. Це дозволило б шдвищити роль науки у розвитку Р1С, забезпечити 1'х бiльшy взаемопов'яза-шсть i дiевiсть, поеднати державш та регюнальш ш-тереси щодо забезпечення стойкого економiчного розвитку краши. Для цього наyковi центри необ-хвдно надiлити вiдповiдними повноваженнями та за-крiпити в Закош Украши «Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть».
Ця пропозицiя адресована Верховнiй Радi Ук-ра1'ни, центральному органу виконавчо1' влади, який реалiзyе державну пол^ику у сферi науково1' та на-уково-техшчно1' дiяльностi, мiсцевим органам вико-навчо!' влади та широкому колу защкавлених сторiн.
Лiтерaтурa 1. HayKOBi кадри та шльшсть оргaнiзaцiй [Еле-ктронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 2. About the data: 5.13 Science and technology [Electronic resource]. - Mode of access: http://wdi.worldbank.org/table/5.13. 3. Hay-кова та iнновaцiйнa дiяльнiсть Укра!ни: Стат. зб. / Державна служба статистики Украши. - Ки!в, 2015. - 255 с. 4. UNESCO Science Report: towards 2030 [Electronic resource]. - Mode of access: http://en.unesco.org/USR-contents. 5. Freeman Ch. Technology Policy and Economic Performance: Lessons from Japan / Christopher Freeman. - London: Pinter Pub Ltd, 1987. - 155 р. 6. Nelson Richard R. National Innovation Systems: a comparative analysis. -New York : Oxford University Press, 1993. - 525 р. 7. Lundvall B.-A. National systems of innovation: towards a theory of innovation and interactive learning / B.-A. Lundvall. - London: Pinter Pub Ltd, 1992. -342 p. 8. National Innovation Systems [Electronic resource] // Organization for economic cooperation and development, 1997. - 48 р. - Mode of access: http://www.oecd.org/mena/47563588.pdf. 9. Cooke P. Strategies for regional innovation systems: learning transfer and applications / P. Cooke [Electronic resource] // Centre for advanced Ssudies cardiff university (Prepared for UNIDO World Industrial Development Report). - 2001. - 35 р. - Mode of access: http://www.paca-online.org/cop/docs/P_Cooke_Strate-gies_for_regional_innovation_systems.pdf. 10. An-dersson M. Regional Innovation Systems in Small & Medium-Sized Regions: A Critical Review & Assessment [Electronic resource] / Andersson Martin, Karls-son Charlie. - - Mode of access: http://www.in-fra.kth.se/cesis/documents/WP10.pdf. 11. Doloreux D. Regional Innovation Systems: A Critical Review [Electronic resource] / Doloreux David, Parto Saeed // International Journal of Innovation Management. -2003. - № 7. - Mode of access: http://www. urenio.org/metaforesight/library/17.pdf. 12. Asheim
B.T. Location, agglomeration and innovation: towards regional innovation system in Norvey? [Electronic resource] / B.T. Asheim, А. Isaksen. - Oslo: STEP group, 1996. - 64 р. - Mode of access: http://www.nifu.no/ files/2012/11/STEPrapport13-1996.pdf. 13. Амошa O.I. Удосконалення системи упрaвлiння шноващ-ями як умова прискорення структурних реформ в Укра!н / O.I. Амоша, А.1. Землянин, 1.Ю. Шдоричева // Економша Украши. - 2015. - № 9. - С. 49-65. 14. Перший етап модершзацл економши Украши: досввд та проблеми: моногр. [Електронний ресурс] / О.М. Алимов, O.I. Амоша, Л.М. Кузьменко, М.О. Солдак, Л.1. Тараш та ш; за заг. ред. B.I. Ляшенка; 1ЕП НАН Украши, КПУ. - Зaпорiжжя: КПУ, 2014. -
C. 13-30. - Режим доступу: http://www.twirpx.com/ file/1449252/. 15. Ka^pa С.Н. Исследование тенденций развития научно-технического потенциала
Украины / С.Н. Кацура, Н.А. Лепихова, В.И. Ляшенко // Вюник економiчноl науки Украши. - 2014. -№2. - С. 31-38. 16. Пiдоpичевa 1.Ю. Актуальш питания розвитку нацюнальних i регюнальних шнова-щйних систем / 1.Ю. Шдоричева // Наука та iнновa-цл. - 2015. - Т. 11. - № 2. - С. 20-30. 17. iBaHOB С.В. Про створення Подшьського наукового центру НАН та МОН Украши як ядра регюнально! iииовaцiйно! системи в умовах децентрaлiзaцi! / С.В. 1ванов, В.1. Ляшенко // Проблеми та перспективи розвитку iнно-вацшно! дiяльностi в Укра!ш: мaтерiaли Х Мiжнaр. бiзнес-форуму (Ки'в, 21 бер. 2017 р.). - К.: КНТЕУ, 2017. - С. 75-76. 18. Дaвимyкa С. А. Регюнальш ш-новащйш екосистеми: напрями розбудови в умовах европейсько! ^еграцл: моногрaфiя / С.А. Дави-мука, Л.1. Федулова. - Львiв: ДУ «1нститут регюна-льних дослiджень iмеиi M.I. Долiшнього НАН Украши», 2016. - 464 с. 19. Регiонaльнi шноващйш системи Укра1ни: стан формування та розвитку в умовах штегращйних процесiв: моногрaфiя / за ред. Л.1. Федулово!; НАН Укра1ни, ДУ «1н-т екон. та прогно-зув. НАН Укра!ни». - К., 2013. - 724 с. 20. PerioHa-льш iнновaцiйнi системи: досввд розвинених кра!н i перспективи його використання в Укра1н1: збiрник iнформaцiйно-aнaлiтичиих мaтерiaлiв / за ред. T.I. Свтухово!, О.В. Красовсько!. - К.: ДП «КшвЦН-ТЕ1», 2012. - 254 с. 21. Toolbox for Promoting Innovation Systems [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.enterprise-development.org/wp-content/up loads/giz2014-0068en-promoting-innovation-systems. pdf. 22. Про наукову i науково-техшчну дiяльиiсть: Закон Украши вад 26.11.2015 р. № 848-VIII // Ввдо-мосп Верховно! Ради Украши. - 2016. - № 3. -Ст. 25.
Ляшенко В. I., Пiдopичeвa I. Ю. Peгioнaльнi HayKOBi центри НАН Укршни Ta МОН Украши як ядро розбудови peгioнaльних iiiiiOBauiiiiiiix систем в yмoвaх дeцeнтpaлiзaцil
У статт1 наведено пiдхiд до формування регюнальних iнновaцiйних систем Укра!ни навколо ме-режi регюнальних наукових цеитрiв НАН Укра!ни та МОН Укра!ни в контекст1 децеитрaлiзaцi! влади. Запропоновано удосконалити мережу наукових цеитрiв шляхом створення Полюького i Подiльсь-кого наукових цен^в НАН Укра!ни та МОН Украши для ефективного виконання ними законодавчо зaкрiплених повноважень та набуття провiдно! ко-ординaцiйно! ролi у науково-техшчному та iииовa-цiйному розвитку кра!ни. Для надання науковим центрам статусу подвшного пiдпорядкувaния про-понуеться створити фiлi! наукових iнститутiв НАН Укра!ни при вищих навчальних закладах МОН Ук-ра!ни та iншi сп1льн1 нaуково-освiтиi структури.
Ключовi слова: регюнальний науковий центр НАН Укра!ни та МОН Укра!ни, iииовaцiйнa сис-
тема, пiдсистeми iнновацiйноl системи, iнновацiй-ний процес, дeцeнтралiзацiя влади.
Ляшенко В. И., Пидоричева И. Ю. Региональные научные центры НАН Украины и МОН Украины как ядро развития региональных инновационных систем в условиях децентрализации
В статье приведен подход к формированию региональных инновационных систем Украины вокруг сети региональных научных центров НАН Украины и МОН Украины в условиях децентрализации власти. Предлагается усовершенствовать сеть научных центров путем создания Полесского и Подольского научных центров НАН Украины и МОН Украины для эффективного выполнения ими законодательно закрепленных полномочий и обретения ведущей координационной роли в научно-техническом и инновационном развитии страны. Для предоставления научным центрам статуса двойного подчинения предлагается создать филиалы научных институтов НАН Украины при высших учебных заведениях МОН Украины и другие совместные научно-образовательные структуры.
Ключевые слова: региональный научный центр НАН Украины и МОН Украины, инновационная система, подсистемы инновационной системы, инновационный процесс, децентрализация власти.
Lyashenko V. Pidorycheva I. Regional science centers under NAS and MES of Ukraine as the core of the development of regional innovation systems in the context of decentralization
The article provides an approach to the formation of regional innovation systems of Ukraine around the network of regional science centers under NAS and MES of Ukraine in a decentralized environment. To improve the network of science centers it is proposed to create the Polessky and Podolsky science centers under NAS and MES of Ukraine to effectively carrying out their legislative powers and achieving the leading coordinating role in the scientific, technical and innovative development of the country. To confer on the science centers the dual subordination status it is proposed to establish affiliates of scientific institutes of the NAS of Ukraine at universities of MES of Ukraine and other collaborative scientific and educational structures.
Keywords: regional science centers under NAS and MES of Ukraine, innovation system, subsystems of innovation system, innovation process, decentralization.
Стаття надшшла до редакци 21.03.2017
Прийнято до друку 22.03.2017
