CC BY
9
УДК 353.1:33.021 (477)
Б01: 10.15587/2313-8416.2018.130475
РЕГ1ОНАЛЬН1 АСПЕКТИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ В УКРА1Н1
© О. М. Крюкова, С. К. Василик, Г. М. Гузенко, В. М. Клочко, Н. М. Кривошеева
Проанал1зовано основнi принципи, завдання та процес формування державноI регiональноi полтики Украши з метою забезпечення сталого розвитку та запропоновано шляхи щодо niдвищення и ефектив-ностi. До^джено стан бiдностi в УкраМ та и регiонах й запропоновано шляхи щодо и зменшення для досягнення першоi Цл сталого розвитку. Розглянуто виникнення нових форм бiдностi в Укра'ш, пов'язаних з початком вшськового конфлкту на територи Украши
Ключовi слова: сталий розвиток, регiональна полтика, Цт сталого розвитку, бiднiсть, межа бiдностi, прожитковий мiнiмум
1. Вступ
В сучасних умовах великого значення набу-вае концепция сталого розвитку, зпдно з якою ви-робнича та сощальна сфери повинш розвиватися збалансовано, не завдаючи непоправно! шкоди до-вкшлю. Тому сталий розвиток - це розвиток без шкоди для майбутшх поколшь. На мiжнародних самках з цього питання визначено основш Цш сталого розвитку, яш включають в себе комплекс-не виршення економiчних, сощальних та еколоп-чних проблем розвитку людсько! цивiлiзацii. Цi проблеми повинш вирiшуватись на глобальному та нацюнальному рiвнях, але успiх залежить, значною мiрою, вiд !х виршення на регiональному рiвнi, вiд того, наскшьки дieвими та ефективними е регюна-льна полiтика сталого розвитку i механiзм ii' практично! реалiзаци.
2. Лiтературний огляд
Проанатзуемо погляди деяких авторiв з пи-тань аналiзу ефективностi державно! репонально! полiтики в Укра!ш.
Ряд авторiв [1] вважають, що з метою подаль-шого збалансування соцiально-економiчного розвитку репошв Укра!ни необхiдно, щоб стратеги розвитку регiонiв ввдповщали не тiльки основним напрямам розвитку держави, але й свгговим принципам сталого розвитку.
Серйозним недолжом сучасно! практики стра-тегiчного планування на репональному рiвнi деякi автори [2] вважають домывания галузевого пiдходу i недооцшку просторово! структури економiки i сощ-ально! сфери. Тому при розробщ регiональних стра-тегiй територiальнi проблеми, пов'язаш з розвитком мiст i мунiципальних районiв, вiдходять на другий план. Немае рiвноправного, систематичного i гармо-нiйного взаемного впливу регюнального та мiсцевих рiвнiв у постановщ завдань та виборi способiв !х ви-рiшення.
Iнновацiйнi сценарii розвитку репошв орiен-тованi на актившше упровадження науково-технiчних досягнень та розвиток шновацшно! шфра-структури [3, 4].
Експерти нацюнального iнституту стратепч-них дослiджень [5] зазначають, що репональна полi-тика в сучасних умовах набуватиме нового сенсу як полiтика активно! учасп регiонiв у формуваннi стра-
теги власного розвитку, тому в якосп !х основних прiоритетiв стае мiжрегiональне спiвробiтництво.
В умовах сталого розвитку репональна поль тика ускладнюеться, бо в сво!й структурi вона мае оргашчно поеднувати три основш блоки: економiчну, соцiальну та еколопчну полiтики [6]. Але в УкраТш термiн «сталий розвиток» часто вживають лише для означення зростання економiчних показнишв на рiвнi кра!ни в цшому та окремих !! репошв, галузей еко-номiки. 1нколи додають також природоохороннi заходи та полшшення санiтарних умов проживання i працi людей [7].
Таким чином, незважаючи на значну кiлькiсть праць, присвячених питанням регiонального розвитку, подальшо! уваги науковцiв потребують надзви-чайно актуальнi для сучасно! укра!нсько! держави проблеми формування та реалiзацii регiонально! по-лiтики в умовах сталого розвитку.
3. Мета та задачi дослвдження
Метою статтi е аналiз основних принципiв та завдань репонально! полггики щодо забезпечення сталого розвитку, а також дослвдження бщносл i шляхiв !! подолання в УкраТш та регiонах для досягнення першо! Цiлi сталого розвитку.
Для досягнення мети були поставлеш наступш
задачi:
1. Проаналiзувати процес формування державно! репонально! полтшки сталого розвитку в Укра!ш та визначити напрями пiдвищення Г! ефективносп.
2. Дослщити проблему бвдносп в Укра!ш та !! регiонах.
3. Запропонувати шляхи подолання бщносп в Украш.
4. Регiональна полiтика сталого розвитку в УкраТш та и першочергова Цiль - подолання бвд-ностi
Визначення нових шдходТв до формування щ-лей, прiоритетiв та механiзмiв реалiзацii регiональноi полтики та його розвитку зумовлюеться европейсь-ким вибором Укра!ни.
Сучасна репональна политика £С мае три основш напрями. По-перше, робиться наголос на сприянш економiчному наближенню, щоб допомо-гти менш розвиненим регюнам (розташованим пе-реважно в нових кра!нах-учасниках) у зменшеннi
ввдставання вiд бiльш розвинених регюшв. По -друге, впроваджуеться система заходiв, спрямова-них на покращення регiональноi конкурентоспро-можностi й занятость Третя категорiя стратегiй спрямована на сприяння сшвпращ мiж регiонами i краiнами для зменшення економiчного значення нацюнальних кордонiв [8].
Новi шдходи в регiональнiй полiтицi евро-пейських держав усе бшьше спрямовуються на передачу повноважень i ресурав на субнацiональний рiвень, завдяки чому регюни можуть самi розвива-ти власш територii' й пiдвищувати свою конкурен-тоспроможнiсть. Мiнiстерства й iншi центральнi органи влади дiють переважно як координатори та партнери регюнального розвитку, що його здшс-нюють самi регiони.
На нашу думку, прюритет сталого регюналь-ного розвитку в сучасних умовах може мати в Украь ш такi сутнюш характеристики:
- iнновацiйний характер - яш принципово новi технологii розробки будуть упровадженi у результатi реалiзацii прiоритету; наскiльки використовувати-муться новi органiзацiйнi механiзми стимулювання регiонального розвитку (зокрема, кластери);
- ресурсна ефектившсть (у першу чергу - енер-гоефективнiсть) - наскiльки реалiзацiя прюритету дозволить зменшити споживання певного виду ресурсу;
- виршення проблем розселення i працевлаш-тування - сшльки може бути створено робочих мюць i яким буде коефщент !х навантаження;
- екологiчна дружшсть - наскiльки реалiзова-ний прюритет буде попршувати екологiчну ситуацiю i як / чи можна цього уникнути;
- покращення стану розвитку шфраструктури - скiльки транспортних комушкацш буде побудовано / удосконалено в результата реалiзацii прiоритету;
- сощальний ефект - наскiльки покращиться рiвень життя населения;
- сутнiсть прюритету - прюритет е простим вщдзеркаленням загальнонацюнального прiоритету чи його подальшим розвитком i удосконаленням;
- масштаб охоплення прiоритету - прiоритет е нас^зним для iерархii рiвнiв управлшня («держава -регiон - територiя») чи локальним (для певного реп-ону або для групи регюшв, для окремо1' територii);
- термш дii реалiзованого прiоритету i наслщ-ки - довгостроковий ефект, середньострокова шер-цiйнiсть, короткотермiнове задоволення внутршшх потреб регiону.
В 2015 р. на самт ООН зi сталого розвитку (Нью-Йорк) в тдсумковому документа «Перетворен-ня нашого свiту: порядок денний у сферi сталого розвитку до 2030 року» було затверджено новi орiентири розвитку - 17 Цшей та 169 завдань.
Базуючись на цьому документi, в 2017 р. Уряд Украши представив Нацюнальну доповiдь «Цш сталого розвитку: Украша», яка визначила базовi показ-ники для досягнення Цшей сталого розвитку (ЦСР) та розробила нацюнальну систему ЦСР - 86 завдань розвитку та 172 показники для мошторингу 1'х вико-нання [9]. Тому при розробщ регюнальних полiтик обов'язково потрiбно, щоб вони були прив'язаш до ЦСР.
5. Результати дослвдження
До 2030 р. в УкраМ чiтко визначено 4 основ-них напрямки завдань ЦСР:
- справедливий соцiальний розвиток;
- стале економiчне зростання та зайнятiсть;
- ефективне управлшня;
- еколопчна рiвновага та розбудова стiйкостi [9].
Слш зазначити, що першою ЦСР людства е
«подолання бiдностi у вах и формах та усюди», для чого плануеться лiквiдувати крайню бщтсть (прожи-вання на суму менш шж 1,25 дол. США на день) для вах людей всього свиу.
За стандартами ООН, якщо людина витрачае на проживання та продукта харчування суму меншу, тж 5 дол. США на день, а на мюяць - меншу, нiж 150 дол. США, то вона живе за порогом (межею) бвд-ностi. Якщо ж щ суми складають, вiдповiдно, 1,25 та 37,5 дол. США, то наступае пор^ злиднiв. В Украiнi в 2017 р. за даними ООН за межею бвдноста проживали вщ 60% (березень) до 80% (серпень) населення [10, 11].
Монетарну бщшсть, як соцiальну категорiю, можна проаналiзувати за допомогою категорiй абсолютно!' та вщносно1' бiдностi.
Абсолютна бщшсть свiдчить про те, що на свш дохiд iндивiд не може придбати товари та послу-ги, необхiднi для задоволення його основних соща-льних потреб, специфiчних для даного суспiльства. Кiлькiсним критерiем Н вимiрювання виступае порiг (межа) бвдноста або прожитковий мiнiмум. Закон «Про державний бюджет Украши на 2018 рт> вста-новлюе прожитковий мшмум впродовж року вiд 1700 грн. (з 01.01.18) до 1853 грн. (з 01.12.18), тобто приблизно вiд 60 до 70 дол. США на мюяць [12], при цьому вш не враховуе медичш послуги, освiту тощо. Таким чином, в сощальних стандартах Укра1ни поки що, на жаль, закладено порн- абсолютно1' бiдностi.
Для виправлення ще1' ситуацii необхiдно на державному рiвнi затвердити поняття «межа (порiг) бвдноста», пов'язавши його значення зi стандартами ООН та Свггового банку, i при прийняттi Державного бюджету основш показники узгоджувати з ним. Та-кож структура прожиткового мiнiмуму мае бути приведена у вщповщнють до мiжнародних стандартiв.
Починаючи з 2014 р., коли вщбулися окупащя Криму та вiйськовий конфлiкт на сходi Укра1ни, в усiх регюнах спостерiгалась тенденцiя збiльшення масштабiв абсолютно1' бiдностi. Крiм того, в цей час з'явились новi форми бвдноста [9]:
1) раптова бщнють - втрата житла, майна та джерел для iснування внаслiдок збройних конфлжпв на сходi Укра1ни;
2) медична бiднiсть - через захворювання, не-спроможнiсть отримати лiкування або неможливють придбати лiки;
3) бщшсть за ознакою заборгованостi - забор-гованiсть перед банкiвськими установами, яка вини-кла за надвисокi ставки по кредитуванню на фонi зниження реальних доходiв населення.
Показник ввдносно! бiдностi характеризуе си-туацiю, коли iндивiд не мае достатньо коштав, щоб вести прийнятний для даного суспшьства стиль життя. Протягом 2000-2013 рр. в УкраМ ввдносна бiд-
шсть мала тенденцiю до скорочення у великих MicTax з 25 % до 15,9 %, а в малих мютах та у альськш мюце-восп була досить високою i майже не знижувалась -26,9 % та 34,1 % вщповщно [13].
Проaнaлiзуeмо показник середньомюячно1 за-робiтноï плати в районах Украши за Счень 2018 р. (розраховано на оcновi даних [14]):
1. Центральний район (Кшвська та Черкаська облacтi i м. Кшв) - 8744 грн.
2. Донецький район (Донецька i Луганська об-лacтi) - 7398 грн.
3. Придшпровський район (Днiпропетровcькa, Зaпорiзькa, Кiровогрaдcькa облacтi) - 7180 грн.
4. Причорноморський район (Миколавська, Одеська, Херсонська обласп) - 6786 грн.
5. Схвдний район (Хaркiвcькa, Полтавська, Сумська облacтi) - 6739 грн.
6. Карпатський район (Львiвcькa, Закарпатська, Iвaно-Фрaнкiвcькa та Чернiвецькa облacтi) - 6582 грн.
7. Полюький район ^вненська, Волинська, Житомирська i Черншвська облacтi) - 6321 грн.
8. Под№ський район (Вiнницькa, Терношль-ська та Хмельницька обласп) - 6297 грн.
В цшому по УкраМ за цей перiод середньомь сячна номiнaльнa зарплата складала - 7711 грн. [15].
В умовах, коли рiвень заробггних плат е неви-соким, доцiльно узгодити порiг оподаткування з роз-мiром прожиткового мМмуму.
Проблеми з бiднicтю, неcтaбiльнa економiчнa та полiтичнa cитуaцiя, вiйcьковий конфлжт на cxодi
Украши призвели до того, що зменшилась чисель-шсть населення з 48230 тис. чол. в 2002 р. до 42365 тис. чол. станом на 01.02.2018 р. Найбшьший вщпк м^ащйного руху був з Донецькоï, Лугансько1, Вшницько].', Херсонсько1 та Зaпорiзькоï областей [15].
Icторiя сввдчить, що уci щ проблеми та форми бiдноcтi не можна подолати лише за допомогою традицшних методiв з боку держави (з 2001 р. в УкраМ дiе державна програма «Стрaтегiя подолан-ня бiдноcтi»). Для подолання бщносп в Укрaïнi та ïï регюнах а cлiд перейти вiд полгтики вирiшення точ-кових проблем окремих регюшв до комплексного шдходу.
6. Висновки
1. В результaтi aнaлiзу процесу формування державно].' регiонaльноï полгшки Украши визнaченi ïï недолiки (зокрема, обмежешсть галузевого пiдxоду). Встановлено характеристики сталого регюнального розвитку в УкраМ i зроблено висновок про необхвд-шсть узгодження держaвноï регiонaльноï полгшки Украши з Щлями сталого розвитку.
2. В результата доcлiдження проблеми бщносп в УкраМ виявлено, що в сощальних стандартах за-кладено порiг aбcолютноï бiдноcтi, оcкiльки структура прожиткового мМмуму не вщповвдае мiжнaрод-ним стандартам.
3. Узгодити встановлення сощальних норма-тивiв (зокрема, порогу оподаткування) з розмiром прожиткового мiнiмуму.
Л^ература
1. 1саченко Д. А. Практика стратепчного планування розвитку perioHiB // Репональна економжа. 2009. № 4. С. 24-32.
2. Швецов А. Систематизация инструментов перспективного планирования территориального развития: настоятельная необходимость и конкретные предложения // Вопросы экономики. 2009. № 5. С. 12-47.
3. Шевченко О. В. Стратепчне планування регюнального розвитку: вщповщтсть критершм шновацшност // Вгсник Донецького нацюнального ушверситету. Сepiя В: Економжа i право. 2009. № 5. С. 362-366.
4. Шевченко О., Жук В., Кушшр М. Щодо першочергових заходгв пiдвищeння ефективноста стpaтeгiчнoгo планування розвитку репотв Украши. Аналогична записка // Нaцioнaльний шститут стратепчних дoслiджeнь. 2011. URL: http://www.niss.gov.ua/articles/382
5. Шевченко О. В. Сощально-економ1чний розвиток репонгв Украши: тенденцй першо! половини 2017 року // Наць ональний iнститут стpaтeгiчних дoслiджeнь. 2017. URL: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/region_Ukr-d43fd.pdf
6. Герасимчук З. В. Репональна политика сталого розвитку: теорш, методолопя, практика: мoнoгpaфiя. Луцьк: Над-стир'я, 2008. 528 с.
7. Стельмащук А. М., Стельмащук Ю. А. Сталий розвиток нацюнально! економжи на oснoвi оптимально! взаемодй суспшьства i природи // Сталий розвиток економжи. 2017. № 4 (37). С. 5-13.
8. European regional policy, an inspiration for countries outside the EU? Applying the principles, sharing the lessons, exchanging experience. URL: http://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/presenta/international/external_en.pdf
9. ЦЫ Сталого Розвитку: Украша. Нацюнальна доповщь. URL: http://menr.gov.ua/fües/docs/Нaцioнaльнa% 20дотждь%20ЦСР%20Украши_липень%202017%20ukr.pdf
10. Ргвень бдаосп в Укра!ш у 2017 poцi знизився на 5 % - КМ1С. URL: http://gordonua.com/ukr/news/money/riven-bidno sti-v-ukrajini-u-2017-rotsi-zmenshivsja-na- 5 -kmis-225925. html
11. 80 вщсоткгв населення Украши живе за межею бщност1 - ООН. URL: http://www.ukrpress.info/2017/08/28/80-вiдсoткiв-нaсeлeння-укpaiни-живe-зa-м/
12. Держбюджет - 2018: мiнiмaльнa зарплата й прожитковий мшмум. URL: http://www.interbuh.com.ua/ ua/documents/onenews/114374
13. Струченков О. Динамша бiднoстi в Укpaiнi. URL: https://commons.com.ua/uk/dynamika-bidnosti-in-ua/
14. Середньомкячна зарплата по регюнам Укра!ни в 2018 р. URL: http://index.minfin.com.ua/labour/salary/average
15. Державна служба статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук Пилипенко А. А.
Дата надходження рукопису 03.04.2018
Крюкова Ольга МиколаТвна, кандидат eKOHOMi4Hm наук, доцент, заввдувач циклово! комюп eKOHOMiKn та маркетингу, Харк1вський торговельно-економiчний коледж Ки!вського нацiонального торговельно-eK0H0Mi4H0r0 унiверситету, вул. Клочк1вська, 202, м. Харшв, Укра!на, 61045 E-mail: economyc.htek. [email protected]
Василик Сергiй Костянтинович, кандидат економiчних наук, доцент, викладач, Циклова комiсiя еко-номiки та маркетингу, Харшвський торговельно-економiчний коледж Ки!вського нацюнального торгове-льно-економiчного унiверситету, вул. Клочшвська, 202, м. Харкав, Укра!на, 61045 E-mail: [email protected]
Гузенко Ганна МиколаТвна, кандидат економiчних наук, доцент, викладач, методист, Циклова комгая економ^ та маркетингу, Харшвський торговельно-економiчний коледж Ки!вського нацiонального тор-говельно-економiчного унiверситету, вул. Клочшвська, 202, м. Харшв, Укра!на, 61045 E-mail: [email protected]
Клочко Вггалш Миколайович, кандидат економiчних наук, доцент, викладач, Циклова комгая еконо-мши та маркетингу, Харк1вський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацюнального торговель-но-економiчного ушверситету, вул. Клочк1вська, 202, м. Харшв, Украша, 61045 E-mail: [email protected]
Кривошеева На^я Михайлiвна, Викладач вищо! категори, Циклова комiсiя економiки та маркетингу. Харшвський торговельно-економiчний коледж Ки!вського нацюнального торговельно-економiчного унь верситету, вул. Клочшвська, 202, м. Харшв, Украша, 61045 E-mail: [email protected]
УДК 332.1(477.54)
Б01: 10.15587/2313-8416.2018.131607
1М1ДЖ-МЕНЕДЖМЕНТ ЯК АКТИВНИЙ 1НСТРУМЕНТ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНУ (НА ПРИКЛАД1 РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ У ХАРК1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1)
© Д. Г. Дармостук
Проанал1зовано основт принципи, завдання та процес формування iмiджу територп як окремого регiо-ну, так i краши в цшому. Розглянуто три групи факторiв, як впливають на формування iмiджу територи. До^джено iмiдж окремо взятого регюну на прикладi Харювсько'1' областi i запропоновано прак-тичнi можливостi застосування iмiдж-менеджменту щодо соцiально-економiчного розвитку регюну в цшому та сшьських територш через розвиток сшьського зеленого туризму. Запропоновано модель впли-ву iмiдж-менеджменту як активного тструменту соцiально-економiчного розвитку регюну Ключовi слова: iмiдж територп, iмiдж-менеджмент, туризм, сшьський зелений туризм, об'ект i суб 'ект управлiння
1. Вступ
У сучасному глобальному свт Тмщж територп як окремого регюну, так Т кра!ни в цшому мають не-абияке значення для !х сощально-економТчного розвитку. 1мщж конкретно! територп - це сукупшсть пе-реконань, уявлень Т вражень, закршлених у масовш свтдомосп. Це - певний образ, часто доволТ стерео-типний. Наприклад, мюто Женева у пересчного гро-мадянина викликае дек1лька асощацщ: виробництво шоколаду, розвинений баншвський сектор, брендовТ годинники та ювелТрш вироби, мюце перебування штаб-квартири низки мТжнародних оргашзацш.
2. Лггературний огляд
ПроаналТзуемо погляди деяких авторТв з питань ефективносп Тмщжу-менеджменту як активного ш-струменту сощально-економТчного розвитку регюну.
Ряд авторТв вважають [1], що на формування ТмТджу територп найчастше впливають три групи факторТв. До першо! групи належать: природно-ресурсний потенщал, нацюнально-культурний спа-док, географТчне положення, загальна площа, вихщ до моря, юторичш подп, як1 вплинули на розвиток територп, форма державного устрою (для кра!ни). Це - вщносно стал фактори. Друга група - вщносно ди-нашчш фактори: сощально-психолопчш настро! у суспшьста, морально-етичш аспекти його розвитку; структура, характер та особливосп дТяльносп сусш-льно-полггачних об'еднань. Остання група - вТднос-но динамТчш, шституцшш фактори: показники еко-номТчно! стшкосл, правового простору, мехашзмТв державного регулювання.
Деяк1 автори [2, 3] доводять, що тенденци розвитку окремо! територп (кра!ни) в певний час можуть
