6. EK0H0Mi4Ha актившсть населення Укра1ни 2017: стат. зб. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
7. Зовшшня трудова м^ащя населення Укра1ни 2015-2017. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/.
8. Райнерт Э. Как багатые страны стали богатыми и почему бедные страны остаются бедными; пер. с англ. Н. Автономовой; под ред. В. Автономова; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». 2-е изд. М.: Изд. Дом Высшей школы экономики, 2014. С. 146, 213216.
Надшшла до редакцП 03.12.2018 р.
С.А. Жуков, д.е.н., с.н.с., К.1. Малтошевська, к.е.н.
СТРАТЕГ1Я СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРА1НИ: АНАЛ1З НАЦЮНАЛЬНОГО, РЕГЮНАЛЬНОГО ТА ПЩПРИеМНИЦЬКОГО Р1ВН1В ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Функщонування економши на сучасному етат потребуе па-ралельного та збалансованого розвитку суспiльства, що е актуаль-ним на мшЦ мезо- i макрорiвнi, а також становить об'ект наукових дослщжень багатьох учених. Першопричиною таких дослiджень е нерiвномiрний розподiл усiх видiв ресуршв, у тому числi трудових, що безпосередньо впливае як на яюсть життя населення, так i на довкшля, екологiю. Сучаснi iнтеграцiйнi процеси спонукають до зростання конкуренци, насамперед, у промисловому секторi Укра-1ни, орiентованому на зовнiшнi ринки збуту. Однак вшськовий кон-флiкт на сходi Укра1ни, складнi полiтичнi та соцiально-економiчнi умови кра1ни, сировинна структура промисловосп, виробнича вразливiсть економiки, дiючi квоти й обмеження для виходу на ринки Свропейського Союзу створюють перешкоди для сталого розвитку промислових шдприемств i втизняно1 економiки зага-лом.
Таю вченi, як О. Будько [2], В. Власенко [3], Л. Привалова [9], дослщжують нормативно-правову базу щодо сталого сощально-
© С.А. Жуков,
К.1. Малiношевська, 2018
eK0H0Mi4H0r0 розвитку, проблем еколопчно! економiки. У роботах О. Амошi [10], В. Антонюк [10], О. Новково! [10], Н. Марково! [6] та ш. визначено фактори впровадження сталого розвитку промис-ловостi з позици трьох його складових: економiчно!, сощально! та еколопчно!. Про потребу у використанш св^ового досвiду при формуваннi цшей i реалiзацil стратеги сталого розвитку Укра!ни на-голошують Н. Маркова, О. Захарченко [4] i Л. Мельник [7].
Мета статп - дослщити теоретичнi та практичнi перспективи забезпечення Стратеги сталого розвитку Украши на нащональному, регiональному та шдприемницькому рiвнях на основi збалансу-вання втизняно! економiки, соцiального розвитку та екологи.
На Всесвiтнiй конференци ООН з навколишнього середовища та розвитку (м. Рю-де-Жанейро, 1992 р.) була офщшно прийнята наукова категорiя «sustainable development» (англ.), що дослiвно пе-рекладаеться на укра!нську урахуванням контексту «життездатний розвиток», а за змютом - «самопiдтримуючий розвиток». За визна-ченням Комюи ООН зi сталого розвитку, мета сталого розвитку по-лягае в тому, щоб задовольнити потреби сучасного суспшьства, не ставлячи тд загрозу здатнiсть майбутнiх поколшь задовольняти сво! потреби [7, с. 220].
У формуванш засад сталого розвитку в Укра1ш важливу роль вщграло прийняття у 2015 р. Стратеги сталого розвитку Украши на перюд до 2020 року, яка окреслюе цш та шляхи lx досягнення, а головне - напрямки та прiоритети розвитку кра!ни, кшцевою метою яких е досягнення европейських стандар^в життя в Украlнi. У Стратеги зазначаеться, що переxiд нащонально! економiки до стан-дартiв економiчно безпечного виробництва i споживання з метою забезпечення сталого економiчного розвитку загалом викликаний усе бiльш зростаючою залежнiстю вiтчизняноl економiки вiд зов-нiшнix, здебiльшого негативних факторiв, серед яких найбшьш сут-тевими е обмеженють i висока вартiсть енергетичних ресурсiв, не-рацiональне використання сировинно! бази та робочо! сили. Серед факторiв, якi визначають низький рiвень ефективностi використання ресурсiв, визначено таю: висока ресурсоемнють ВВП, яка в 23 рази перевищуе середнiй рiвень, досягнутий в крашах GC; низький рiвень глибини переробки мшерально! сировини; зростання об-сягiв експорту сировини i продукцп з не! (сьогоднi Укра!на експор-туе понад 85% металу, що виробляе втизняна металургiя).
Зростаюча залежшсть нацiональноl економiки вiд зовнiшнix факторiв, у тому числi негативних, обмеженють i висока вартiсть
енергетичних ресуршв, необхщнють бiльш рацiонального викорис-тання сировинно! бази i робочо! сили мають служити стимулом для використання iнновацiй задля пiдвищення потенщалу вiддачi вiд наявних у кра!ш та iмпортованих з-за И меж ресуршв, переходу в№ чизняно! економши до стандартiв економiчно безпечного виробни-цтва i споживання з метою забезпечення сталого економiчного роз-витку в цшому. Крiм того, зазначеш фактори в поeднаннi з низьким рiвнем додано! вартостi не лише зумовлюють для Укра!ни негативнi економiчнi наслiдки, але i викликають ресурсно-еколопчш про-блеми, якi проявляються в забрудненш та деградаци навколиш-нього середовища, земель, збiльшеннi кiлькостi та поглибленш тех-ногенних загроз. Виршення цих та iнших проблем потребуе втру-чання держави, зокрема розробки державних рiшень щодо забезпечення ефективного сталого економiчного розвитку кра!ни на основi нових знань, високих технологiй та iнновацiй.
У той же час для забезпечення сталого розвитку економши Укра!на мае не кошювати зарубiжнi моделi, а створити таю меха-нiзми реалiзацi! ново! державно! шновацшно-швестицшно! пол> тики, яю дозволять подолати накопиченi системнi наслщки вiд про-ведення неолiберальних економiчних реформ i реально перейти на шновацшний шлях економiчного розвитку. Для цього необхщш такi заходи [11, с. 175]:
змша концептуальних засад, що визначають у даний час роль i практичнi функцi!' держави в ринковш економiцi;
структурна перебудова економши i, в першу чергу, промис-ловостi;
подолання кризово! економiчно! нерiвностi населення; вiдновлення довiри до держави i влади.
У табл. 1 наведено ключовi показники реалiзацi! Стратегi! сталого розвитку «Укра!на-2020».
Незважаючи на значну кiлькiсть показникiв ощнки реформ i програм, !х досягнення впродовж 5 рокiв в Укра!ш е сумнiвним, адже стратегiя держави плануеться на десятилiття, а обов'язковою передумовою реалiзацi! Стратегi! сталого розвитку «Укра!на-2020» е спiвробiтництво мiж владою, бiзнесом i громадянським суспшьс-твом, де кожна сторона мае свою зону вщповщальносп. Саме побу-дова консолщованого тристороннього пiдходу е головним завдан-ням до 2020 р.
Промисловi регiони вiдiграють особливу роль у сощально-економiчнiй системi Укра!ни. У цих регiонах, як займають майже п'яту частину кра!ни, виробляеться третина валового регiонального
продукту, на 1х частку припадае понад 41% робiтникiв промислово-стi та бшьше 40% експорту товарiв i послуг. 1нтегральний показник еколопчио! небезпеки та сощально! напруженостi в цих регюналь-них утвореннях е найвищим серед усiх областей Украши.
Таблиця 1
Групи показникчв реалiзащT Стратеги сталого розвитку _«Укра1на-2020» 1 __
Показник Укра!на 2014 Укра!на 2020
1 2 3
Група 1. Розвиток
1. Рейтинг легкосп ведення бiзнесу 96 30 топ
2. Кредитний рейтинг кра!ни на рiвнi швестицш-но! категорп ССС ВВВ
3. 1ндекс глобально! конкурентоспроможносп 84 40 топ
4. ВВП на душу населення, дол. 8508 16 000
5. Числ надходження прямих iноземних швести-
цiй за перюд 2015-2020 рр., млрд дол. - 40
6. Максимальне вщношення загального дефщиту бюджету, включно iз Нафтогазом, до ВВП, % 10,1 3
7. Максимальне вщношення державного боргу до ВВП, % 67,6 60
8. Енергоефектившсть, % 0,36 0,20
Група 2. Безпека
1. Вiйськовi витрати, % вщ ВВП 1,02 3
2. Чисельшсть професшних вiйськових на 1000
населення 2,8 5,6
3. 1ндекс сприйняття корупцп 144 50 топ
4. Довiра експертного середовища до суду, % - 70
5. Довiра громадян до мшцп, % -70 70
6. Оновлення кадрового складу державних служ-бовцiв (правоохороннi органи, судд^ прокуратура, влада), % 70
7. Лiмiт частки одного постачальника в загаль-
ному обсязi закутвель будь-якого енергоре-сурсу, % 60 30
Група 3. Вщповщальнють
1. Середня тривалiсть життя, роюв 71 +3
2. Частка коштiв мiсцевих бюджепв у загально-державному бюджет, 31 65
3. Проникнення широкосмугового 1нтернету (кшьюсть абонентiв на 100 осiб) 8,88 25
1 2 3
4. Вщсоток випускниюв шкш у 2020 р., якi воло-дiють двома iноземними мовами 75
5. Якютъ ссрсдльо! освiти - 50 топ
Група 4. Пднють
1. Громадяни Украши, як вiдчувають гордiсть за свою кра^, % 90
2. Кiлькiсть призових мюць на 0лiмпiадi-2020 в Японп 35
3. Глобальний iндекс конкурентоспроможностi у боротьбi за таланти 66 30 топ
4. Кiлькiсть фiльмiв у широкому прокатi украш-ського виробництва у 2020 р. 7 20
1 Удосконалено на основi джерела [11].
У той же час промисловi регюни мають бшьш високий рiвень економiчного розвитку, однак вш позбавлений цшьово! спрямова-ностi на забезпечення сощально].' та еколопчно! безпеки. Вiдсутня збалансованiсть економiчного, соцiального та екологiчного розвитку як у промислових репонах, так i в УкраЛш загалом. Вона трансформуеться на державний рiвень. Таке становище обумовлюе потребу у визначенш державних важелiв впливу на змiну ситуаци в регiонах Украши в еколопчнш, економiчнiй, соцiальнiй сферах та на формування засад сталого розвитку.
Визначений у прюритетних напрямах сталий розвиток реп-ону повинен мати мюце у Державнiй стратеги регюнального розвитку та одночасно виявити потреби у змiнах в економiчнiй, соща-льнiй та екологiчнiй складових. Для бiльш прискореного й ефек-тивного переходу Украши до сталого розвитку доцiльним е першо-чергове його запровадження в тих репонах, де найбiльшi негативнi наслiдки зростання ризиюв та небезпек, де досягнення сталого розвитку вплине на щ процеси в краЛш загалом.
Ефектившсть управлiння соцiальною складовою сталого розвитку краши, регiонiв неможливе без виршення насамперед проблем соцiально-економiчного розвитку Донецько! областi. За да-ними Донецько! ОДА протягом 2015 р. спостер^алася стiйка тен-денцiя зростання чисельностi внутрiшньо перемщених осiб, за-реестрованих на територи областi, пiдконтрольнiй укра!нськiй владi. Даний показник збшьшився у 2,2 раза i на початок 2016 р. склав 655,8 тис. чол.
Крiм того, в Укра!ш рiвень безроботя серед осiб працездат-ного вшу (розрахований за методолопею МОП) за даними Державно! служби статистики Укра!ни у I кварталi 2016 р. склав 10,3%, за-гальна чисельшсть безробiтних серед працездатного населения на-лiчуе майже 1,8 млн чол., серед яких 63% — чоловши. При цьому майже 64% безроб^них проживають у мiстах. Найвищий рiвень безробiття серед осiб працездатного вшу зафшсований у Луганськiй (17,6%) та Донецькш (15,2%) областях.
У зв'язку з вищезазначеним особливо! значущосп для забез-печення сталого розвитку кра!ни набувають питання створення но-вих робочих мiсць, збереження робочих мюць насамперед на про-вщних пiдприемствах, що розташованi та функцюнують на терито-ри Донецько! обласп, пiдконтрольнiй Укра!ш: ПАТ «Новокрама-торський машинобущвний завод», ПАТ «Енергомашспецсталь», ПАТ «Старокраматорський машзавод», ПАТ «Краматорський завод важкого верстатобудування», ПАТ «Азовмаш», ПрАТ «Артемiв-ський машзавод «Вютек», ПАТ «Дружювський машинобудiвний завод», ПАТ «Грета», ТОВ «ВО «Слов'янський завод високовольтних iзоляторiв» та ПАТ «Бетонмаш» та iн. Промисловi пiдприемства м. Краматорська за шчень-жовтень 2016 р. реалiзували продукцп на 16514,1 млн грн (!х питома вага в загальному обсязi реалiзовано! промислово! продукцп по областi склала 10,0%) [5, с. 220-221].
У табл. 2 вщображено результати SWOT-аналiзу стану забез-печення сталого розвитку пiдприемств.
Основними причинами зниженням обсягiв виробництва промислово! продукцп е складна економiчна ситуацiя в кра!нi та свт, вiдсутнiсть пiдтримки з боку держави, зменшення виробництва продукцi! на експорт через несприятливу економiчну кон'юнктуру i втрати частини зовнiшнiх ринкiв, зниження попиту на промислову та машинобущвну продукцiю на внутрiшньому ринку. Це пов'язано зi скороченням купiвельно! спроможносп споживачiв в Укра!нi, пiдвищенням тарифiв на електроенергiю та iншу сировину, вiдсут-нiстю обiгових та швестицшних коштiв для розвитку виробництва, зниженням активносп свiтово! iнвестицiйно! дiяльностi, низьким рiвнем iнновацiй на машинобудiвних тдприемствах, зношенiстю основних виробничих засобiв базових пiдприемств галузi та iншими факторами, що негативно впливають на конкурентоспроможшсть, якiсть, собiвартiсть i рентабельнiсть продукцп.
Зпдно з результатами виконаного аналiзу визначено умови переходу Укра!ни на модель сталого розвитку:
Таблиця 2
SWOT-аналiз стану забезпечення сталого розвитку _пщприемств 1_
Сильт сторони Слабт сторони
1. Стратепчна важливють для еко-но]шчно1 безпеки держави. Знач-ний виробничий потенщал, мож-ливють упровадження нових тех-нологiй 1. Залежшсть вщ експорту, загострення конку-ренцй на ринку, квоти та обмеження з боку ОС, проблема збуту продукци. Збереження ви-соко! сировинно! спрямованостi виробництв, висока матерiало- та енергоемшсть продукци, рiвень ефективностi використання матерiаль-них ресурсiв
2. Розвинутий ринок пращ, наяв-шсть трудових ресурсiв 2. Труднощi кредитування i залучення додат-кового шоземного капiталу, рiвень та доступ-нiсть iнвестицiйних коштiв на техшчне пере-озброення, модернiзацiю, оновлення матерiа-льно-техшчно1 бази (основних виробничих фондiв), дефiцит коштiв на новi технологи
3. Рiвень вщкритоси, у тому числi у сферi соцiально-вiдповiдального бiзнесу 3. Рiвень упровадження iнновацiй, зносу виробничих фондiв (!х неповне завантаження, зниження ефективност !х використання)
4. Система менеджменту якост ISO 9001-2000 i ДСТУ ISO 90012001 4. Рiвень ресурсозбереження та ОНПС, система екологiчного управлiння зпдно з мiжна-родними стандартами. Наявшсть потенцiйно небезпечних (екологiчно, техногенно небез-печних)виробництв
5. Розвинута система управлшня, корпоративна культура 5. Умови пращ, ефектившсть використання трудових ресурЫв
Можливостi Загрози
1. Перепрофшювання виробництв, освоення наукоемних видiв продукций вихiд на новi ринки 1. Наростання кризових процеЫв в Укрш'ш, у тому числi в зовнiшньоекономiчнiй полiтицi
2. Зниження витрат, собiвартостi продукци за рахунок економй ма-терiальних ресурсiв i скорочення невиробничих витрат, у тому чис-лi штрафних санкцiй 2. Втрати внутршнього ринку на користь ви-робниюв з ОС, а також традицшних ринкiв збуту в кра1нах МС, ОС, руйнування зв'язюв у ланцюжку постачання сировини i матерiалiв, низький рiвень платоспроможного попиту на внутршньому ринку
3. Удосконалення (коригування) економiчноl стратеги, сощально1 пол^ики (рiвень сощально1 вщпо-вiдальностi) 3. Зростання тарифiв, витрат на сировину i ма-терiали (наявнiсть монополюив-постачальни-кiв), податкового тягаря при дефщит фшансо-вих ресурЫв (вiльних обiгових коштiв)
4. Змша спецiалiзацil окремих виробництв, конверая, у тому числi для забезпечення стратепчних су-мiжних галузей, зокрема агро-та вiйськово-промислового комплексу 4. Ризик банкрутства, форс-мажорних обста-вин (руйнування) та закриття
1 Систематизовано та доповнено за джерелами [1; 8].
еколопчно безпечний розвиток економши, результатом чого мае стати досягнення вищого рiвня добробуту при одночасному розв'язанш ресурсо-еколопчних i соцiальних завдань;
вiдтворення та рацюнальне використання всiх видiв ресуршв, запровадження ефективно! системи природокористування й охо-рони навколишнього середовища, шдтримка екологiчно! рiвноваги як основи збереження довкшля для сучасного та майбутшх поко-лiнь;
необхiднiсть системно! еколого-економiчно! реструктуриза-цi! промисловостi, сiльського господарства, узгодження цiлей i за-ходiв розвитку галузей та регiонiв, окремих тдприемств, якi е елементами соцiо-еколого-економiчно! системи кра!ни;
спiвробiтництво з мiжнародними органiзацiями з питань ста-лого розвитку та розв'язання ресурсо-еколопчних проблем на ос-новi iнновацiйного розвитку економши, запровадження у практику господарювання найкращого досвiду та провiдних науково-техшч-них i соцiально-економiчних досягнень;
утвердження в суспшьсга принципiв соцiально! справедливости подолання соцiальних проблем i стабiлiзацiя на цiй основi де-мографiчно! ситуацi! в кра!нi, зниження захворюваностi та збшь-шення тривалосп життя людини.
Висновки. Встановлено, що проблему забезпечення сталого розвитку промислових пiдприемств необхiдно вирiшувати з ураху-ванням стану бiологiчних, географiчних, економiчних i соцiальних об'ектiв певно! кра!ни (територi!, галузi, пiдприемства), а також су-купностi факторiв та умов зовшшнього середовища. Вирiшення глобальних проблем неможливе без узгодження дш i стратегiй розвитку на вшх рiвнях - вiд рiвня св^ово! спiльноти в цiлому i рiвня окремих кра!н до рiвня промисловосп та конкретних пiдприемств. Результатом системного виршення економiчних, екологiчних i со-цiальних проблем на всiх рiвнях буде забезпечення сталого розвитку.
Л^ература
1. Авакян Э.В. Обеспечение устойчивого развития промышленных предприятий на основе инфраструктурных факторов: автореферат дис. ...канд. экон. наук: спец. 08.00.05 / ФГБОУ ВПО «Российский государственный гуманитарный университет». Москва, 2013. 31 с.
2. Будько О.В. Нормативно-правове регулювання сталого ро-звитку пiдприeмств. 1нвестицИ': практика та doceid. 2014. № 2. С. 40-43.
3. Власенко В. О. Еколопчна економша як шструмент упрова-дження сталого розвитку: поняття та принципи правового регулювання. Зовтшня торгiвля: економта, фтанси, право. 2013. № 5/6. С. 22-28.
4. Захарченко О.В. Науковi основи сталого розвитку. Науковi пращ нащонального утверситету харчових технологт. 2015. № 4. С. 68-75.
5. Латишева О.В. Етапи управлшня еколопчною складовою потенщалу сталого розвитку машинобущвних тдприемств. Еконо-мiчний ei^rn Донбасу. 2016. № 3 (45). С. 218-223.
6. Маркова Н.С. Застосування европейського досвщу при фо-рмуванш сталого розвитку в Укра!ш. 1нвестицИ': практика та дос-eid. 2013. № 1. С. 25-29.
7. Мельник Л.Г. Триалектические основы управления развитием экономических систем: монография. Сумы: Университетская книга, 2015. 447 с.
8. Основи сталого розвитку: навч. пошбник; за заг. ред. Л.Г. Мельника. Суми: Ушверситетська книга, 2005. 654 с.
9 Привалова Л.В., Шило Л. А. Фiнансовi передумови форму-вання моделi сталого розвитку Украши. 1нвестицИ: практика та досвiд. 2011. № 2. С. 48-51.
10. Сталий розвиток промислового регюну: сощальт аспе-кти: моногр. / О.Ф. Новшова, О.1. Амоша, В.П. Антонюк та ш.; НАН Украши, 1н-т економши пром-стi. Донецьк, 2012. 534 с.
11. Стратепя iнновацiйного розвитку Украши на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiйних виклиюв / авт.-упоряд.: Г.О. Андро-щук, 1.Б. Жиляев, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевченко. Кшв: Парла-ментське вид-во, 2009. 632 с.
Надшшла до редакцП 14.11.2018 р.