CC BY
87
О. О. Молдован
канд. екон. наук м. Кшв
РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ Ф1СКАЛЬНО1 П1ДТРИМКИ МАЛОГО ШДПРИСМНИЦТВА
В УКРА1Н1 В КОНТЕКСТ1 СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ
Малий бiзнес е основою сучасних демократичних розвинених держав, тому його п!дтримка та розвиток в!дноситься до ключових прiоритетiв економ!чно! по-лiтики урядiв таких кра!н. Його важливють обумовлена значним внеском у ВВП та зайнятють населення, висо-кою iнновацiйною активнiстю, стiйкiстю до кризових явищ в економiцi та здатнютю оперативно адаптуватися до нових економiчних умов. 1стотне значення малого бiзнесу для соцiально-економiчного розвитку держави призводить також до того, що серйозш проблеми в да-ному секторi вiдразу проявляються на макрорiвнi. Вра-ховуючи це, скорочення кшькосп малих пiдприемств в Укра!ш в останшх роках е вкрай тривожним сигналом.
Безсумнiвно, причинами звуження сектору малого бiзнесу е широкий комплекс проблем у рiзних сферах сусптьних вiдносин, якi не вдасться виршити оперативно. Водночас, запровадження системи ефективних дiевих податкових стимулiв i пiльг може стати першим кроком у реал!заци завдання покращення середовища для розвитку малого пiдприемництва в Укра!ш. Система фюкально! шдтримки здатна частково компенсувати негативний вплив iнституцiональних проблем, що нара-зi властивi Укра!ш. В даному контекста завдання форму-вання ефективних податкових шструменпв пiдтримки малого пiдприемництва набувае особливо! актуальной! для держави. На нашу думку, наразi це найбтьш дiевий i швидкий шлях до акгив!заци малого бiзнесу в Укра!ш.
Фiскальним аспектам державно! пiдтримки малого бiзнесу придiляють значну увагу таы видатнi вiтчизнянi наковцi, як О. I. Амоша, З. С. Варналш, В. I. Ляшенко, А. I. Крисоватий, I. О. Лунша, В. М. Опарш, А. М. Со-коловська та iн. Кожен iз зазначених фахiвцiв здiйснив важливий внесок у розробку ефективних фюкальних ш-струментiв, як! здатнi активiзувати малий бiзнес в Укра-!нi. Частково щ пропозиц!! були запровадженi в процеш податково! реформи, що була здшснена в рамках реаль
заци Програми економiчних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економь ка, ефективна держава» [1].
Однак, тенденця рiзкого скорочення кiлькостi суб'екпв малого бiзнесу в Украiнi в останш роки св!дчить про те, що запроваджених заходов фiскальноi' полиики ви-явилося недостатньо для того, щоб сформувати потужний iмпульс для розвитку малого пщприемництва. На наш по-гляд, це обумовлено незначною увагою, що прид1ляеться державою малому бiзнесу як такому, а також браком шфор-мацй' про найкращi свiтовi практики використання податкових шструменпв пщтримки малих пщприемств. Врахову-ючи це, метою дано! статп е дослщження свiтового досвщу в данш сферi з метою виокремлення тих податкових шсгру-ментiв, як! потенцшно можуть бути ефективними в Укра!ш.
Роль малого бiзнесу в економщ розвинених демократичних кра!н сьогоднi е не просто важливою, а домь нуючою. Про це говориться не лише на нацюнальному рiвнi окремих держав, а й на рiвнi найвпливовiших м!ж-народних оргашзацш та об'еднань. Зокрема, в €вропей-ськш хартП малих тдприемств (The European Charter for Small Enterprises), яка е рамковим документом для кра!н 6С, але також прийнята бтьшютю кра!ни европейсько-го континенту1, в!дзначаеться, що «розвиток тновацш-но1 моделг економгки в €врот можливий лише при умовг, якщо малий бгзнес буде висунутий на перше мкце в порядку денному» [2]. У продовження цього в харти наголошено на тому, що «мал1 тдприемства повинш розглядатись як одна з основних рушшних сил шновацш, зайнятосп, а також сощально! та репонально! штеграци до бвропи».
Болонська хартiя з полтики у сферi малого i середньо-го бiзнесу (The Bologna Charter on SME Policies), що е базо-вим документом для ОЕСР, але який шдписало 50 кра!н,
1 Зокрема i в Укра!ш (Про запровадження в Укрш'ш прин-цитв бвропейсько! харти для малих пщприемств, Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни; Постанова вщ 02.07.2008 № 587.
в тому числ й Ti, що не входять до органiзацii, також ви-знае, що «малий бгзнес ерушШною силою для створенняро-бочих мкць, зростання добробуту, регюнального розвитку та сощальног ттеграцй»» [3]. KpiM того, в хартй вщзнача-еться, що саме динамiчний сектор малого та середнього 6i3Hecy мае важливе значення для вщновлення економь ки, боротьби з бiднiстю, а також для пщтримки активно! молодь Хартя закликае свiтову сптьноту до розширення мiжнародного дiалогу з метою пошуку шляхiв вирiшення проблем розвитку малого i середнього бiзнесу.
В Акт1 з питань малого б1знесу для €вропи (Small Business Act for Europe), що е внутршшм програмним документом для кра!н 6С у сферi полiтики розвитку малого бiзнесу, зазначаеться: «Наша здатнють використати потенцiал розвитку й шновацшносп малих та середнiх пiдприемств буде мати виршальне значення для май-бутнього процвiтання 6С. У глобальному контекстг, що характеризуется постШними структурними змтами та посиленням тиску конкуренции, роль малих i середнЫ тдприемств в нашому суспiльствi стала ще быьш важли-вою. Вони створюють робочi мкця, а також вiдiграють ключову роль для благополуччя мiсцевих i регюнальних громад. Ефективний малий та середнш бiзнес здатен зробити бвропу бтьш стшкою до невизначеносп, яка властива сьогодшшньому глобалiзованому свпу» [4].
В економщ 6С малий бiзнес дiйсно займае надзви-чайно важливi позици (табл. 1).
Сукупно европейсьи мiкро- та малi шдприемства створюють 41,4 % додано! вартост та майже 50 % робо-чих мiсць в 6С.
Надзвичайно важливе значення малого бiзнесу для соцiально-економiчного розвитку держави е одним iз головних аргументiв, яким обГрунтовуеться доцль-нiсть фюкально! пiдтримки даного сектору. Крiм того, важливим завданням державно! политики в цьому на-прямi е вирiшення низки проблем, з якими стикаються суб'екти малого бiзнесу, i яи погiршують !х становище в порiвняннi з великими компашями. Окрiм загальних проблем бiзнес-середовища розвиток малого шдприем-ництва додатково стримують такi фактори:
Таблиця 1
— обмежений доступ до боргових ресурав. Малий бiз-нес може бути бтьш ефективним, шж велиы корпора-ц11, але вiн мае меншi можливостi для розвитку, оскiльки при однаковому рiвнi фiскального навантаження велик! тдприемства мають суттево бiльшi можливост для за-лучення боргових ресуршв. Очевидно, що малi суб'екти господарсько! дiяльностi з невеликою вартiстю активiв i без кредитно! iсторi! не мають багато шаншв на отри-мання «дешевих» та «довгих» кредипв;
— бльш жорсткий рiвень конкуренци. Юльисть суб'ектiв малого бiзнесу в бшьшосл кра!н перевищуе 95 % вщ загально! кiлькостi суб'ектiв, що провадять шд-приемницьку дiяльнiсть. Якщо в тих галузях, де домь нують великi корпораци (лiтакобудування, автомобте-будування, космiчна промисловiсть та ш.) можуть бути представленi 3—5 ключовi гравцi, то в галузях зi значною часткою малого бiзнесу кшьысть конкуруючих суб'ектiв лише на ринку одше! держави може сягати вщ деклькох десяткiв до декiлькох тисяч. Це ставить малий бiзнес у бтьш жорсты умови дiяльностi, хоча вш володiе значно меншими ресурсами, шж великi пiдприемства;
— обмежений доступ до ринку. В порiвняннi з великими корпоращями суб'екти малого бiзнесу мають меншi можливост щодо географи свое! дiяльностi, а також щодо учасп в державних закутвлях. Перша проблема обумовлена шформацшними чинниками, а саме браком шформаци стосовно потенцiйних контрагентiв, а друга — ыльысними обмеженнями, осыльки органи державно! влади часто надають перевагу закупiвлi това-рiв та послуг у великих обсягах, що автоматично виклю-чае малий бiзнес з даного ринку;
— технологiчнi бар'ери, зокрема обмежений доступ до тновацш та до^джень. Через брак фшансових та людських ресуршв малi п^дприемства мають незначш можливостi самостшно здiйснювати дослiдницькi про-екти, спрямоваш на технiчне та технологiчне вдоскона-лення. Бiльш того, щоб конкурувати з потужними ком-панiями часто !м необхiдно купувати у цих же потужних компанiй запатентованi технологи та ноу-хау.
Перелiченi проблеми призводять до порушення принципу нейтральностi ринку, а саме до прших умов, в яких з самого початку опиняеться малий бiзнес в порiв-нянш з потужними пiдприемствами. Необхщшсть по-долання цих проблем та вирiвнювання висхщних пози-цiй суб'екпв малого бiзнесу на ринку вимагае втручання держави в регулювання дано! сфери. Для пщтримки та розвитку малого пiдприемництва держава, як правило, створюе для даного сектору особливий податковий режим провадження господарсько! дiяльностi та застосо-вуе рiзнi iнструменти державно! пiдтримки.
Проте формування насправдi ефективно! та дiевоi полггики в даному напрямi потребуе досить значних зу-силь. Традицiйно актуальними е питання стосовно:
а) визначення об'екту податковог тдтримки;
б) вибору найбыьш ефективних податкових тстру-ментгв.
Вщповщь на перше питання ускладнюеться нео-днорщшстю сектору малого бiзнесу як такого. Окрiм вiдмiнностей у фiнансово-економiчних показниках (до-хiд, прибуток, кшьысть зайнятих) та оргашзацшно-пра-вових формах ^зична особа-пiдприемець, юридична особа, партнерство) малий бiзнес диференцiюеться на
Структура щдприемницького сектору в €С (Annual report on european SMEs 2012/2013 [5])
Мжро Мал1 Середш МСП Велик Загалом
Кльюсть зареестрованих суб'ектав
Кльюсть, млн 18,783 1,350 0,223 20,356 0,043 20,399
% вад загально! кiлькостi 92,1 % 6,6 % 1,1 % 99,8 % 0,2 % 100,0 %
Кльюсть створених робочих мiсць
Кльшсть, млн. 37,494 26,704 22,616 86,815 43,787 130,602
% вiд загально! кiлькостi 28,7 % 20,5 % 17,3 % 66,5 % 33,5 % 100,0 %
Додана вартють
трлн, евро 1,2423 1,076 1,076 3,395 2,496 5,891
% ввд за-гального обсягу 21,1 % 18,3 % 18,3 % 57,6 % 42,4 % 100,0 %
цшком р!зш типи п!дприемств з р!зними цшями, за-вданнями ! стратег!ями д!яльносп. Суб'ектами малого п!дприемництва можуть бути:
1. Мал! пщприемства, як! лише розпочинають свою даяльшсть, але прагнуть р!зкого зростання та входу на велик! ринки. Для них статус малого п!дприемства е лише перехщним на шляху до розбудови потужного б!знесу;
2. Мал! п!дприемств!, як! ор!ентоваш виключно на мюцевий ринок. Вони не е мобтьними, проте вносять значний вклад у покращення сощально-економ!чно! ситуац!! в регюнах, особливо депресивних;
3. Мал! шновацшш п!дприемства (стартапи), як! розвивають б!знес на основ! шновацш чи просто влас-них перспективних !дей. Щ компан!! мають значний потенщал розвитку, але часто володшть обмеженим об-сягом ресуршв;
4. Мал! п!дприемства в ремюничих галузях економь ки, завданням яких, передушм, е збереження традицш-них виробництв та народних промисл!в, ан!ж отримання прибутку. Так! п!дприемства, як правило, концентрують-ся в регюнах з глибокими ремюничими традиц!ями, а !х культурно-юторична цшнють для держави вимагае особливого формату фюкально! п!дтримки;
5. Омейш п!дприемства, як! можуть працювати в р!зних галузях економши (здебтьшого в легкш та хар-човш промисловосп, сфер! послуг тощо), проте специ-фшою яких е спадковють ведення господарсько! д!яль-носп та передача прав на б!знес м!ж поколшнями;
6. Фермерсьы господарства, як! часто розглядають-ся з точки зору забезпечення продовольчо! безпеки держави, тому перебувають у центр! особливо! уваги уряду;
7. Партнерства та кооперативи, змют яких полягае у колективному провадженш п!дприемницько!' д!яльносп.
Изномаштшсть вид!в суб'екпв малого б!знесу, а також часом ц!лком в!дм!нн! потреби, вимагають запровадження !ндив!дуальних п!дход!в державно! п!дтримки до кожного з них, в!дпов!дно перелк: податкових !нструмент!в часто до-сить р!зниться. Наприклад, мал! п!дприемства, як! прагнуть зростання, потребують, передус!м, збтьшення об!гових ко-шт!в, забезпечити яке держава може серед шшого завдяки запровадженню податкового кредиту на принципах плат-ност! та повернення. Кр!м того, для таких п!дприемств важ-лив! податков! полегшення при зм!н! оргашзацшно-право-во! форми ведення п!дприемницько! д!яльност!. Молодим !нновац!йним п!дприемствам необх!дн!, в першу чергу, дже-рела фшансування ризикованих проект!в. В цьому напря-м!, держава може зад!яти шструмент досл!дницького по-даткового кредиту, а також запровадити ф!скальн! стимули для розвитку венчурного кап!талу. П!дтримка фермерських господарств в сучасному св!т! здшснюеться за рахунок за-провадження полегшеного податкового режиму.
Проанал!зувавши передовий св!товий досв!д за-стосування фюкальних !нструмент!в п!дтримки малого б!знесу, можна видтити к!лька груп в залежносп в!д !х ц!льового призначення.
1. Розширення внутрiшнiх фiнансових ресурсiв для активiзащi операщйноi дiяльностi. Найб!льш поширени-ми ф!скальними !нструментами, як! застосовуються для реал!зац!! даного завдання е податков! птьги:
— знижена загальна ставка податку на прибуток. Зокрема, в Канад! для суб'екпв п!дприемницько! д!яль-ност!, р!чний дох!д яких не перевищуе 500 тис. канад-
ських доларiв, ставка державного податку на прибуток становить 11 %, в той час як для шших — 15 %;
— знижена ставка на каттал1зований прибуток, тобто на ту частину прибутку, яка спрямовуеться на збтьшення активiв п!дприемства без жорстких вимог щодо !х структури;
— податковг каткули, тобто можлив!сть суб'екту малого бiзнесу акумулювати фiнансовi ресурси завдяки зв!ль-ненню на певний перюд в!д сплати податку на прибуток (як правило, на дек!лька роив, починаючи з дати реестрац!!);
— податковий кредит на умовах строковостг та повернення. Зокрема, в Польщi мале тдприемство (на-лiчуе не б!льше 50 працiвникiв, рiчний дох!д не перевищуе 10 млн евро, а сукупш активи не перевищують 10 млн евро) може не платити податок на прибуток про-тягом одного року. Погашати зобов'язання воно може рiвними частинами протягом наступних п'яти роыв i без вiдсоткiв за користування;
— спещальт податковг тльги, зокрема касовий метод нарахування ПДВ, б!льш лояльний режим визна-чення безнадшно! заборгованостi, податковий кредит на деяк! види витрат (оплату iнтернету, придбання ка-сових апаратiв тощо), можливють переносити збитки на наступнi податковi перiоди та iн.
2. Зниження фiнансового тягаря для 1нвестиц1й. Для виршення даного завдання використовуються рiзнi по-датковi iнструменти. Найбiльш поширеними серед них е:
— надання тдприемщм можливостг створювати спещальт Ывестищйт резерви (Tax break on investment reserves), яы розширюють можливосп !х самофiнан-сування. В таких резервах дозволяеться акумулювати частину прибутку без оподаткування. Такий шструмент застосовуеться в Угорщиш. Вш дозволяе вирахувати з бази оподаткування податку на прибуток суму, яка над-ходить до твестицшних резервгв протягом податкового року. Сума, що вираховуеться, обмежена 25 % прибутку до оподаткування або 500 млн форинтгв на ргк. Платник податтв може використати ui кошти протягом чоти-рьох наступних податковихротв на Ывестищйт щм;
— знижена ставки податку на прибуток, що використовуються для щлей ре1нвестування (Tax exemption for invested profits). Даний шструмент дозволяе малим п!дпри-емствам розширити внугршш джерела для швестування. Досить усшшно такий шструмент застосовуеться в Ав-стр!!. Зг!дно з законодавством кра!ни, ия тльга надаеться тдприемствам, що використовують касовий метод облку, i рiчний дох1д яких не перевищуе 400 тис. евро протягом двох попередтх календарних ротв. До твестищйних витрат, на ят надаеться тльга, належать придбат або виготовлен основт засоби Ывестищйного призначення (за виключенням нерухомост-i та автомобiлiв) та щнт папери. Шдприемства мають можлитсть використовувати звыьнення тд оподаткування щороку, незалежно вiд того, чи була ия тльга використана у попередньому податковому рощ, або буде ви-користовуватися в наступному. Разом з тим, кнуе два голо-вних обмеження: перше — до звыьнення може бути заявлено не биьше тж 10 % прибутку тдприемства, друге — звыьнення обмежене вартктю придбання або виробниитва осно-вних фонМв та щнних паперiв у розмiрi 100 тис. евро на рж;
— Ывестиишний податковий кредит, тобто право зменшити обсяг нарахованого податку на певний в!дсо-ток вартосп придбання ново! технологи чи обладнання. Наприклад, у Грузи малi пщприемства, як! швестують
в обладнання для покращення навколишнього серед-овища та/або техшчного переоснащення для освоення нових видiв продукци, мають право на швестицшний податковий кредит у розмiрi 3—8 % вiд сво!х каттальних витрат на вiдповiднi проекти. У разi iнвестування в об-ладнання для надання телекомунiкацiйних послуг ставка податкового кредиту коливаеться в дiапазонi 1—5 %;
— одноразова амортизацш, яка дуже важлива для малих тдприемств, ят розширюють господарську дЫль-тсть. Дана птьга означае, що пщприемство протягом року мае право повнютю списати на витрати придбаш необоротш засоби виробництва. Наприклад, для спри-яння швидкому зростанню малих тдприемств Грузы про-понуе податкову птьгу Small Business Tax Relief, яка до-зволяе малому пщприемству повнютю вiднести вартiсть основних засобiв на витрати, що враховуються при роз-рахунку податку на прибуток, в рк: !х придбання.
Бтьш того, iснуе практика додатково! амортизаци, за яко! на витрати вщноситься бiльше нiж 100 % вартос-тi основних засобiв. Як правило, даний стимул застосо-вуеться до обладнання, призначеного для здшснення шновацшного проекту. Наприклад, в Сiнгапурi маши-ни та iнструменти, придбаш для шновацшних завдань, амортизуються за нормою 400 % !х вартост для перших витрат до позначки 400 тис. дол. США.
4. Стимулювання шновацшноТ д1яльност1. Як зазнача-лося, серед малого бiзнесу ¡стотну частку займають молодi iнновацiйнi пщприемства. Бiльшiсть кра!н свiту, вбачаючи в них найбтьший потенцiал розвитку, намагаються ство-рити максимально вигiднi умови та надають значний пакет ф!скально! пiдтримки. Наприклад, у Франц!! для представ-никiв малого бiзнесу, що провадять iнновацiйну дшльтсть, а також для пщприемств, що мають статус «молода ¡ннова-цiйна компанiя», надаеться дослщницький податковий кредит з! ставкою 50 % у рш здшснення iнновацiйного проекту i 40 % у другий рш. Бтьш того, для ще! групи пщприемств також передбачено режим оперативного вщшкодування до-слщницького податкового кредиту, який означае, що в юн-ц першого року свое! дяльносп вони можуть вщшкодувати сво! витрати на шновацшш проекти в рамках зазначеного податкового кредиту, отримавши вщповщну суму готавкою (якщо не отримано прибутку).
Вщмгтимо, що в багатьох кранах для ¡нновацшно! даяльноста створен! не просто сприятлив! умови, а бтьш сприятлив^ н!ж для великих компанш. Це ¡люструе пор!в-няння ставок шновацшного податкового кредиту (табл. 2).
Завдяки бтьш високш ставщ податкового кредиту досягаеться компенсащя одше! з вищеописаних дефор-мацш ринку для малого б!знесу, а саме ускладнений доступ до кредитних ресуршв. Уряд, в свою чергу, засто-совуючи ¡нновацшний податковий кредит, фактично ¡нвестуе в ¡нновацшний розвиток економжи.
5. Стимулювання зайнятост1. Як правило, для стимулювання створення додаткових робочих мюць уряди намагаються зменшити витрати малих пщприемств на обов'язков! страхов! сощальш внески роботодавця. Для цього застосовуються або знижеш ставки сощальних вне-сив, або податковий кредит, яким частково компенсують-ся щ витрати. Останнш ¡нструмент функцюнуе в Канада, де для малого б!знесу запроваджений податковий кредит на зайнятють (Hiring Credit for Small Business). Суть його полягае в тому, що мале пщприемство може зменшити на 1 тис. канадських долар!в суму обов'язкових страхових
Таблиця 2
Ставки податкового кредиту для шновацшних проекта
КраТна Малий б1знес Великий б1знес
Канада 35 % 20 %
Япотя 12 % 8-10 %
Франщя 50 % 35 %
Австраля 45 % 40 %
Угорщина 15 % 10 %
Швденна Корея «volume-based» 25 % 3-6%
«incremental» 50 % 40 %
внесив за кожного додаткового працевлаштованого ро-бггника (в порiвнянi з !х кшькютю в попередньому роцi), у випадку якщо загальна сума соцiальних страхових внесив, що сплачуе таке пщприемство за сво!х робiтникiв, не пере-вищуе протягом року 15 тис. канадських доларiв.
Особлива увага придляеться стимулюванню збть-шенню висококвалiфiкованих робочих мюць в сектср малого бiзнесу. Зокрема, Угорщина досить усшшно застосовуе податковий кредит зi ставкою 10 % на витрати, пов'язаш з винагородою науково-дослщницького персоналу.
На вщмшу вiд кра!н 6С Укра!на, де пiдтримку малого бiзнесу також проголошено одним iз ключових прiоритетiв економiчно! полiтики, зробила значно мен-ший прогрес в розбудовi системи фiскально! пщтрим-ки малого бiзнесу. Запровадження спрощено! системи оподаткування, облiку та звiтностi розглядаеться як значне досягнення, хоча в бшьшосл кра!н 6С воно е лише мехашзмом подолання порушення нейтральностi податково! системи. В зв'язку з цим, видаеться необхщ-ним доповнити систему фюкально! пiдтримки малого пiдприемництва ефективними податковими шструмен-тами, якi сприятимуть активiзацi! даного сектору та на-ближення умов дiяльностi до европейських стандарпв.
На наш погляд, ключовими заходами в контекстi удосконалення податкових шструменпв пiдтримки малого пщприемництва в Укра!нi повиннi стати:
1. Зменшення податкових перешкод для змши орга-шзацшно-правово'' форми ведення щдприемницько'' дд-яльностi. При започаткуваннi свого бiзнесу бiльшiсть малих пiдприемцiв обирають статус фiзично! особи-пiд-приемця, проте через певний час у випадку зростання масштабу дгяльносл у них може виникнути бажання пе-реглянути первинне рiшення i створити юридичну особу. Така дгя буде означати розвиток бiзнесу, тому державi необхiдно пiдтримати цей процес i забезпечити «безпе-рервшсть» пiдприемства. В цьому контекстi, важливо створити такi умови, щоб змша органiзацiйно-правово! форми здiйснення господарсько! дгяльносл не створю-вала надмiрних податкових витрат, яы нiвелюють очь кувану вигоду вiд тако! змiни. Наразi ж в Укра!нi змiна оргашзацшно-правово! форми бiзнесу означае припи-нення дгяльносп з вiдповiдними наслiдками у податко-вому вiдношеннi та заснування ново! юридично! особи.
2. Розширення внутрiшнiх джерел фiнансування в умо-вах обмеженостi доступу до кредитних ресурс i надмiрно високо'' вартосл боргових ресурсiв. В даному контекста най-бiльш доцiльним варiантом, на наш погляд, е замша ш-струменту «податкових канiкул», що наразi дае в Укра!'нi, на податковий кредит для малого бiзнесу на умовах повер-нення та термшовоста. Механiзм даного iнструменту мае
бути наступним: мале пщприемство, що працюе на загаль-н!й систем! оподаткування, мае право не платити протя-гом року нарахований податок на прибуток, а погашення зобов'язання здшснювати р!вними частинами протягом наступних 5 роив ! без в!дсотк!в за користування.
Кр!м того, доцтьно розглянути можлив!сть застосу-вання локальних шструменпв для розширення фшансо-вих ресуршв, зокрема застосування касового методу при розрахунку податкового зобов'язання та бтьш лояльний режим визначення безнадшно! заборгованосп.
3. Стимулювання технологiчного оновлення малого бiзнесу. В рамках реал!зацй цього завдання достатньо перспективним для Укра!ни може стати технолог!чний кредит. Мехашзм його адм!н!стрування полягае в тому, що п!дприемству дозволяеться списати на витрати до 50 % витрат на придбання новггньо! технолог!!. Для цього воно повинно отримати висновок незалежно! експертно! установи, що п!дтверджуе той факт, що на момент придбання ново! технолог!!, вона не використовувалася у свь т довше н!ж 5 рок!в. Такий шструмент буде стимулювати малий б!знес провести технолог!чну модерн!зац!ю.
4. Запровадження податкових iнструментiв стимулювання шновацшно'1' дiяльностi. В даному контекст!, на наш погляд, максимально ефективним буде запровадження для суб'екпв малого б!знесу шновацшного податкового кредиту з! ставкою 20 %, та з можливютю компенсац!! державою витрат на шновацшш проекти гопвкою у випадку якщо у р!к реал!зац!! проекту не ви-стачае прибутку для використання податкового кредиту, або прибуток взагал! в!дсутнш.
5. Запровадження стимуив для створення в малому бiзнесi висококвалiфiкованих робочих мiсць. Оптималь-ним вар!антом е зниження ставки 6СВ для суб'ект!в малого п!дприемництва, як! наймають висококвал!фь кованих кадр!в для здшснення науково-досл!дницьких проект!в. Це буде стимулювати вичизняш мал! п!дпри-емства створювати власш досл!дницьк! лаборатор!! для здшснення !х !нновац!йних проект!в та !дей.
Реалiзацiя запропонованих вище заходiв дозволить створити дiеву систему податкових шструменпв п!д-тримки та розвитку малого 6!зжсу, яка буде вщповщати европейським стандартам. Це не виршить шституцю-нальних проблем, як! стримують розвиток даного сектору економки, але дозволить сформувати додатковi аргумента на користь провадження пiдприемницько! дь яльност! в Укра!нi для малих пщприемств та пiдприемцiв. Разом з тим, динамка розвитку податково! системи та штегрованих до не! податкових шструменпв виршення соцiально-економiчних завдань сьогодш е досить висо-кою, тому жуков! пошуки перспективних новацiй в да-н!й сферi мають здшснюватися на пост!йн!й основ!.
Список використаних джерел
1. Програма економiчних реформ на 2010—2014 роки «Заможне сусптьство, конкуренте спромож-на економiка, ефективна держава» [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.president.gov.ua/ docs/Programa_reform_FINAL_1.pdf.
2. The European Charter for Small Enterprises, approved by EU leaders at the Feira European Council on 19— 20 June 2000 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://ec.europa.eu/enterprise/policies/sme/files/charter/ docs/charter_pl.pdf.
3. The Bologna Charter on SME Policies [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.oecd.org/ cfe/smes/thebolognacharteronsmepolicies.htm.
4. A «Small Business Act» for Europe, Communication from the Commission to the Council, the European Parliament, the European Economic and Social Committee and the Committee of the regions, Brussels, 25.6.2008, COM (2008) 394. — Режим доступу : http://eur-lex. europa. eu/LexUriServ/ LexUriServ.do?uri=C0M:2008:0394:FIN:EN: PDF
5. Annual report on european SMEs 2012/2013. [Елек-тронний ресурс] — Режим доступу : http://ec.europa.eu/ enterprise/policies/sme/facts-figures-analysis/performance-review/.
2014/№1
77
