CC BY
11добрив. Мшрооргашзми видшяють в грунт фiзiологiчно активш речовини, яш регулюють picT рослини, також вони е засобом пвдвищення ефек-тивносп органiчних та мiнеральних добрив, що i шдтверджуе результативнiсть !х застосування.
Список лiтератури
1. Державна служба статистики Укра!ни [Елек-тронний ресурс]. 2019. Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
2. Технология вирощювання гречки [Електрон-ний ресурс] - Режим доступу до ресурсу: http://www.semagro.com.ua/info/tehnologija-viroshuvannj a-grechki-414.html.
3. Василенко М.Г. Бюлопчш препарати в ор-ганiчному землеробствi Укра1ни/М.Г. Василенко // Хiмiя. Агрономiя. Сервiс. 2011. № 6-7. С. 46-50.
4. Коваленко О.А. Застосування бюпрепарапв для обробки насшневого матерiалу пшеницi озимо! / О.А. Коваленко, М.А. Ключник, К.В. Чебаненко // Науковi працi. Еколопя. Микола!в, 2015. Випуск
244. Т. 256. С.74-77.
5. Культура ГРЕЧКА (особливосп виро-щування та збертання) [Електронний ресурс] // 1н-формацшно-аналггична система аграрй' разом - Режим доступу до ресурсу: https://agrarii-razom.com.ua/culture/grechka.
6. Коваленко О.А. Застосування грунтових та ендофггаих мiкроорганiзмiв при використанш сидеральних культур за вирощування гречки в зонi Степу Украши / О.А. Коваленко, А.С. Каушан, А.К. Хоменко // Матерiали II Всеукрашсько! науково! ш-тернет-конференцп «1нновацшш технологи в рос-линнищга» (15 травня 2019 р.). Камянець-Подшьський: ПДАТУ, 2019. С.72-74.
7. Чорний С. Г. Оцшка якостi грунлв: навчаль-ний посiбник. Миколав: МНАУ, 2018. 227 с.
8. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с..
ЗНИЖЕННЯ ВУГЛЕЦЕПОГЛИНАЛЬНО1 ЗДАТНОСТ1 ДЕРЕВОСТАН1В ВОЛИНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ ЧЕРЕЗ ЗАГИБЕЛЬ СОСНОВИХ Л1С1В
Мороз В.В.
Полiський нацiональний yuieepcumem, Кандидат сшьськогосподарських наук Никитюк Ю.А. Полiський нацюнальний yHieepcumem, Кандидат сшьськогосподарських наук Воробель М.1.
1нститут сшьського господарства Карпатського регiонy НААН Кандидат сшьськогосподарських наук
REDUCTION OF CARBON ABSORPTION CAPACITY OF TREES OF VOLYN POLISSYA
THROUGH LOSS OF PINE FORESTS
Moroz V.
Polissky National University Candidate of Agricultural Sciences Nykytiuk Y.
Polissky National University Candidate of Agricultural Sciences Vorobel M.
Institute of agriculture of Carpathian region NAAS Candidate of Agricultural Sciences
Анотащя
Зпдно проведеного аналiзу встановлено, що cocHOBi насадження акумулюють у свош фиомаа 14,2 млн т вуглецю, на 1 м2 вкритих люовою рослиншстю люових дмнок щшьнють вуглецю становить 77,3 кг. Встановлено, що найбшьшу вуглецепоглинальну здатшсть мають cередньoвiкoвi деревостани - 9,0 млн т. З'ясовано, що внаcлiдoк загибелi люових насаджень за ocтаннi роки вуглецепоглинальна здатнicть лiciв знизилась в середньому на 30 %.
Abstract
According to the analysis carried out, pine plantations accumulate in their phytomass 142,0 millions tons of carbon per 1 m2 of forest areas covered with forest vegetation, the carbon density is 77,3 kg. It has been found that the largest carbon absorbing capacity has medium-age tree stands - 9,0 millions tons. Due to the loss of forest plantations in recent years, the carbon absorption capacity of forests has been found to have decreased by an average of 30 %.
Ключовi слова: cocнoвi насадження, фггомаса, категорп лiciв, кoнверciйнi кoефiцieнти, поглинання вуглецю.
Keywords: pine plantations, phytomass, forest categories, conversion factors, carbon sequestration.
За останш десятирiччя ктматичш змши при-звели до низки негативних чиннишв, якi впливають на лiсовi насадження, а саме: пожеж1, всихання, розповсюдження фiтохвороб та ентомошюднишв. Так1 чинники мають негативний вплив на деревш лiсовi ресурси, яш могли слугувати додатковим джерелом прибутку на свiтовому ринку в розрiзi Паризько1 угоди [4, 22, 26].
Враховуючи зазначенi фактори, на Мiжнарод-них клiматичних переговорах ООН (СОР21) у 2015 р. була подписана Паризька угода. 1з 197 краш свiту, як1 взяли участь у пвдписанш угоди, 176 ïï ратифшу-вали. Украша була однieю iз перших краш свiту, яка на державному рiвнi затвердила угоду [1, 10, 18].
Головна цшь Паризькоï клiматичноï угоди - не допустити зростання глобально!' середньо1' темпера-тури повiтря бiльше н1ж 2 °C (по можливостi - не бшьше 1,5 °C) вiдносно показник1в до початку про-мислово1' революцiï, коли людство почало спалю-вати величезну кiлькiсть викопного палива [18, 19].
Для виршення локальних i глобальних еко-логiчних проблем, Паризька угода передбачае ак-тивне використання торгiвлi квотами на викиди за-бруднюючих речовин. «Квотам» - це дозвш, серти-фiкат на викиди, одше1' тонни еквiвалента СО2 за певний перюд часу, який може бути передано у вщповщносп з правилами схеми. Торпвля квотами емiсiï парникових газiв (ПГ) (англ. Emissions trading) - ринковий шструмент зниження викидiв парникових газiв в атмосферу [1]. Враховуючи вище зазначене, Мiнiстерство енергетики та захи-сту довкiлля Украши розглядае шляхи впро-вадження системи торгiвлi квотами на викиди парникових газiв [19].
У Парижi 2015 р. на конференцiï ООН розгля-далася роль лiсiв у боротьбi зi змiною клiмату. Важ-ливiсть лiсiв грунтуеться на рамковш програмi ООН, схваленiй у 2013 рощ - REDD + (скорочення викидiв у результата знелiснення i деградацп лiсiв) [26].
Отже, ниш надаеться особлива увага збере-женню iснуючих лiсових насаджень та зб№шенню 1'х кiлькостi за допомогою покращеного управлiння ведения лiсового господарства.
Анaлiз останшх досл1джень i публiкацiй. У наущ низкою вiтчизняних вчених П. I. Лакидою (2006, 2009, 2011), С. I. Миклушем (2011), М. А. Голубом (2003), В. I. Бшоусом (2009), В. П. Пастернаком (2011), Р. Д. Василишиним (2014) та ш., ро-зроблено шляхи та методи оцшки бюлопчно1' про-дуктивностi лiсових насаджень.
Нашi науковi дослiдження доповнено сучас-ними вiтчизняними науковими дослiдженнями Гринника Г. Г., Ловинсько1' В. M., Ситника С. А. [6, 15, 16, 25] та розробками шоземних науковщв у га-лузi оцшки бюпродуктивносп лiсових насаджень Аткиним А. С., Аткиною Л. I., Швиденком А. З., Щепащенком Д. Г., Шалаевою В. С. [2, 17, 27, 29].
Мета. Метою наших дослвджень було встано-вити, за допомогою конверсшних коефiцiентiв, вщ-сутшсть збагачення бюджету Украши вiд продажу квот через загибель деревних люових ресурсiв [23].
Матерiали та методика дослвджень. 36ip до-слiдного матерiалу проводився в державних шдп-риемствах 2016-2019 рр.: Волинський лiсовий се-лекцiйно-насiннeвий центр, Володимир-Волинське ЛМГ (у люництвах - Стенжаричiвське, Устилузьке, Павлiвське, Губинське, Микуличiвське, Iшiвське); Ковельське люове господарство (у лiсництвах - Зе-ленiвське, Ковельське, Бiлинське, Скулинське, Ра-довичiвське, Кашiвське, Углiвське, Градiвське, Ко-лкiвське, Тельчiвське, Осницьке); Любомльське т-сове господарство (у лiсництвах - Чорноплеське, Мосирське, Любомльське, Головнянське, Замлин-ське); Маневицьке ЛГ (у люництвах - Галузшське, Черевахiвське, Куклинське, Софянiвське, Вовче-цьке, Маневицьке, Карасинське, Ново-Червищан-ське, Оконське); СЛАП Рожищеагролю (у люницт-вах - Стохвдське, Стирне); Турiйське ЛГ (у люництвах - Вербчанське, Перевалiвське, Ружинське, Мокрецьке, Радовичiвське, Осiвське, Турiйське, Цуманське, Холоневицьке, Сильненське, Горин-ське, Партизанське).
Нашi дослвдження були зосередженi на вiдборi дослщного матерiалу в рiзновiкових соснових наса-дженнях I-IV категорiй лiсiв Полюся.
Тимчасовi пробнi площi закладали у соснових насадженнях згiдно СОУ 02.02-37-476:2006 «Пробш площi лiсовпоряднi. Метод закладання». Загальна кiлькiсть пробних площ - 68.
Фггомасу деревини та кори, в абсолютно сухому сташ, визначали через гх об'ем, зпдно з довiдковими таблицями [9, 17], та множили на се-редню базисну щiльнiсть [3, 20]:
m = Vx рбаз (1)
де m - фгтомаса компонента, кг; V- об'ем компонента, м3; рбаз - базисна щшьшсть, кг/м3.
Для встановлення фiтомаси крони сосни зви-чайно1 використано рiвняння, яке запропонували Аткин А. С., Аткина Л. I., Алексеев I. А. [2, 27]:
шкрони = 8,379 + °,°87 X ШСтовбура (2)
де m крони фiтомаса крони, кг; тстовбура - фгго-маса стовбура, кг.
Загальну фiтомасу дерева визначали як суму окремих фггофракцш дерева (кора, деревина, крона) [12].
Запаси вуглецю [28, 30-32] в деревостанах встановлювали на шдстаы даних запасу стовбурiв сосни звичайно1 [7, 11, 24] за допомогою конвер-сiйно-об'емних коефщенлв, що представляють собою вщношення фiтомаси окремих фракцiй до запасу деревини i залежних ввд вiку деревостану [1416].
Статистичне i математичне моделювання [5, 13] здшснювали за допомогою пакету аналiзу даних Microsoft Excel.
Результати дослвджень. За формулами 1 i 2 встановлено фггомасу деревини, кори та крони сосни звичайно1 та побудовано кореляцшну мат-рицю залежносп мГж показниками надземно! фгто-маси в абсолютно сухому сташ та таксацшними показниками [6]. Результати аналiзу представлено у таблиц 1.
Таблиця1
Кореляцшна матриця основних бюметричних показник1в соснових деревосташв та надземно! фiтомаси _в абсолютно сухому стат_
Показники ■ Э « о ft s о к и н 53 S й н о о и и £ ■ S3 ч; ^ '3 и и а ft и « м 1 О л ^ es о а £3 й ь к ft о к CS К он ft и CS
■ Sid m о По о м ?! и Щ S3 53 о и Н У S о а S
ft 1) О л и о Ю О © H © о H ©
Вiк, рошв 1,00 - - - - - - - -
Повнота -0,408 1,00 - - - - - - -
Бонiтет 0,318 -0,198 1,00 - - - - - -
Середня висота, м 0,811 -0,303 -0,176 1,00 - - - - -
Середнш дiаметр, см 0,885 -0,350 0,031 0,935 1,00 - - - -
Об'ем стовбура в кор^ м3 0,865 -0,335 0,068 0,873 0,960 1,00 - - -
Фiтомаса деревини, кг 0,865 -0,335 0,070 0,871 0,960 1,00 1,00 - -
Фггомаса кори, кг 0,864 -0,333 0,051 0,883 0,964 0,999 0,999 1,00 -
Фггомаса крони, кг 0,865 -0,335 0,069 0,872 0,960 1,00 1,00 0,999 1,00
редшм дiаметром, об'емом стовбура та пофрак-цiйною фiтомасою. Розподiл асиметричний лГво-стороннiй за повнотою, середньою висотою i дiа-метром, та правостороннш за вiком й фiтомасою. Коефщент ексцесу вказав на гостровершинний розподш за повнотою та плосковершинний за ш-шими показниками (табл. 2).
Таблиця 2
Основш статистичнi характеристики таксацшних показнишв та компонентiв надземно! фггомаси дерев _сосни звичайно! в абсолютно сухому станi_
Показники £3 'S3 о а Й 53 Повнота Середня висота, м Середнш дiа-метр, см л р уб 3 в м о i, Ö §- м ок 'е у б о Фггомаса дере-вини, кг Фггомаса кори, кг Фггомаса крони, кг
Хср (середне арифметичне значення) 65,5 0,7 19,8 25,6 0,6 225,7 19,1 29,7
С (стандартна помилка) 2,8 0,0 0,6 0,9 0,1 17,9 1,4 1,7
а (стандартне вiдхилення) 26,4 0,1 5,8 8,6 0,4 165,7 13,1 15,6
D (диспер^ вибiрки) 697,6 0,0 32,0 74,3 0,2 27441,0 171,8 241,8
E (ексцес) -0,3 6,3 0,4 0,0 -0,6 0,8 0,8 0,8
A (коефщент асиметрп) 0,6 -1,4 1,2 -0,7 -0,1 0,9 0,9 0,8
V (коефiцiент варiацi!'), % 40,3 14,4 28,6 33,7 72,9 73,4 68,7 52,4
min (мшмум) 25,0 0,2 5,0 6,0 0,0 7,2 0,9 9,1
max (максимум) 136,0 0,9 31,0 44,0 2,1 788,5 63,8 82,5
Отримана кореляцшна матриця вказуе на тюний зв'язок (0,81-0,99) м1ж вама зазначеними у таблицi показниками, о^м повноти та бонiтету.
Подальший проведений статистичний аналiз засввдчив однорiдну сукупшсть за повнотою та середньою висотою, та не однорвдну - за вшом, се-
Для пошуку математичних моделей взаемозв'язку конверсiйних коефщенпв соснових насаджень застосовувалась функцiя:
Rv = /(А, Б, П, М) (3),
де Rv - ввдповвдш конверсiйнi коефiцieнти для кожно! фггофракцп дерева; А, Б, П, М - вш, бонiтет, повнота, запас насадження у корi [8, 25].
Нами використовувалось залежна змiнна фрак-цiй фiтомаси до стовбурового запасу деревостану в корi:
Rv = Mf/M (4)
де Rv - конверсшний коефiцieнт, Mfr - маса фракци фiтомаси в абсолютно сухому сташ, т/га, M - запас деревостану у кор^ м3/га.
Подальший аналiз надав змогу отримати рiвняння залежностi конверсiйних коефiцieнтiв (деревина, кора, крона) та в^ деревостану (рис. 1-4).
0,384 O.J К J 0,38 0,378 0,376
X 0.374
0,372
S
и
0,368
0,366
аз с О XX > «ODqjj эвгбю о О О
о о/бс о у-о. RJ
ю о о 3473Х001« ■ 0,7383 ю
а о 1 о о о
¿0
■10
60
80 Iii к
100
120
140
160
Рис. 1. Залежнгсть конверайного коефщгента деревини вгд в1ку дерев
Отримана математична залежнють конвер- Аналiзуючи отримане рiвняння залежносп
сiйного коефiцieнту деревини та в^ дерев (см. рис. конверсiйного коефщента кори та вiку дерев (рис.
1) мае достатньо високий коефщент детермшацп 2), можна стверджувати про ютотний вплив кож-
Я2=0,758, що дае можливiсть для подальшого вико- ного введеного фактору на результативну ознаку. ристання.
0,04 5
0.04
0,03 5 0.03
z 0.02' '5
,5 0.02
0,013
I
0.01 0.005
¿к,, О
MffSf МП о л
UJ L
у * О.ОбОбх "14' R3 - 0.7653
20
40
60
80 UiK
100
120
140
160
Рис. 2. Залежтсть конверайного коефщента кори eid в1ку дерев
Значения коефщенпв детермшацп цих показ- Отримане рiвняння залежностi конверайного
нишв пояснюють 77 % мшливосп дослвджуваних коефiцiенту крони та в^ дерев мае значення до-ознак. стовiрнiсть апроксимаци 0,765, що характеризуе
модель прийнятно! якосп (рис. 3).
0.18 £ 0,16
3 0,14 0,12
с
»5 °Л ß 0,08
I °'06
Э 0,04 О
^ 0.02
О
О о ^О л
?
\ор о у - 1,11 12х"°|71!
о R' = 0 ,7594
Q О
20
40
60
80 BiK
100
120
140
160
Рис. 3. Залежнiсть конверайного коефщента крони eid eiKy дерев
На основi даних державного люового кадастру обсяги фггомаси та вуглецю за групами в^ сосно-(Форма №2) та отриманих рiвнянь, нами вставленi вих насаджень рiзноl категори лiсiв Волинського
Полюся (табл. 3).
Таблиця 3
Загальна фггомаса та вуглець у соснових люових насадженнях Волинського Полюся за групами вику
Групи вГку
Площа вкритих люовою рослиншстю лГсових дшянок, тис. га
Запас стовбурово!
деревини,
3
млн м3
Фггомаса
т н
л
ь т
О <2
нль
Вуглець
т н
л
ь т
О <2
нль
I вiкова група
18,1
0,5
0,3
2,7
0,1
1,3
II вжова група
23,8
2,8
1,4
11,6
0,7
5,6
Середньо-вiковi
142,8
39,5
18,6
39,2
9,0
19,1
Пристигаючi
50,
17,5
7,9
31,2
3,9
15,2
Стигл1 та перестшш
6,6
1,9
0,9
74,0
0,4
36,1
Разом
242,1
62,2
29,1
158,7
14,2
77,3
Як свщчать отриманi даннi (табл. 3), загальна площа вкритих люовою рослиншстю соснових люових дГлянок становить 242,1 тис, га (зпдно останнього облшу за 01.01.2011 р.), Гз загальним запасом стовбурово! деревини 62,2 млн м3, акумулю-ють у сво!й фггомаа 14,2 млн т вуглецю. Щшьшсть фггомаси на 1 м2 вкритих люовою рослиншстю
люових дГлянок становить 158,7 кг. Найбшьше по-глинають вуглець у Волинському Полюа середнь-овшовГ сосновГ насадження - 9,0 млн т.
Останш роки спостершаеться зростання втра-чених площ шд сосновими дГлянками внаслщок !х пошкодження ентомошк1дниками (рис. 4).
2010 2011 2012 2013 2014 2015 20162017 201S Роки
Рис. 4. Загибель соснових лгсових насаджень Волинського Полгсся за nepiod 2010-2018 рр.
Загибель соснових люових насаджень з рГзних причин, знижуе вуглецепоглинальну здатнють люГв Волинського Полюся, адже сосновГ деревостани складають переважаючу бшьшють у регюш до-слгдження - 57 %.
За отриманими конверсшними коефщентами (рис. 1-3) встановлено орГентовний обсяг вуглецю який би змогли поглинули втрачеш сосновГ насад-ження (табл. 4).
Таблиця 4
ОрГентовним обсяг мгж викидами та поглинанням вуглецю
Роки Середнш вж насаджень, роки Запас стовбурово! деревини, млн м3 Викиди СО2, млн Обсяг погли- нутого вуглецю, млн т РГзниця мГж викидами та поглинанням вуглецю, млн т
2010 63 0,2 1,3 0,05 1,25
2011 64 0,2 1,4 0,04 1,36
2012 65 0,2 1,4 0,1 1,3
2013 66 0,2 1,3 0,1 1,2
2014 67 0,4 1,2 0,1 1,1
2015 68 0,6 1,0 0,1 0,9
2016 69 0,6 0,5 0,1 0,4
2017 70 0,8 0,5 0,2 0,3
2018 71 1,1 0,5 0,3 0,2
: Показники зггдно даних Статистичних збГрнишв. Довкшля Укра!ни за 2010-2018 рр.
Зпдно отриманих показнишв викиди дюксиду вуглецю за перiод 2010-2018 рр, становили 0,5-1,4 млн т. Щорiчно втраченi лiсовi насадження могли депонувати у сво1й фiтомасi ввд 0,05-0,3 млн т вуглецю, знижуючи рiвень СО2 ввд 10 до 60 %.
Отже, збереженню i примноженню лiсових насаджень слад надавати особливу увагу, адже се-редня вартiсть одше! квоти на викиди парникових газiв становить 18 доларiв США, якщо припустити можливiсть продажу рiзницi м1ж викидами i депо-нуванням вуглецю, то Укра1на мала б значний при-буток вщ реалiзацil квот.
Висновки. Встановлено, що сосновi лiсовi насадження Волинського Полюся у сво1й фiтомасi акумулюють 14,2 млн т вуглецю. Щшьнють вуглецю на 1 м2 вкритих люовою рослиннiстю сосно-вих люових дiлянок становить 77,3 кг.
З'ясовано, що найб№ше поглинають вуглець у Волинському Полiссi середньовiковi сосновi насадження - 9,0 млн т.
Встановлено, що втрачеш лiсовi насадження за перюд 2010-2018 рр., з антропогенних, бiотичних та абiотичних чиннишв причин, могли б депонувати у сво1й фiтомасi ввд 0,05-0,3 млн т вуглецю, знижуючи рiвень СО2 вiд 10 до 60 %.
Список лггератури
1. Аналггичний документ. £вропейська система торгiвлi викидами та перспективи впро-вадження системи торгiвлi викидами в Украш. Експертно-дорадчий центр «Правова аналтшка». 2018. № 9. 26 с.
2. Аткин А.С., Аткина Л.И. Способ и динамика органической массы в лесных сообществах. Екатеринбург, 1999. 108 с.
3. Боровиков А.М., Уголев Б.Н. Справочник по древесине: справочник. Москва, 1989. 296 с.
4. Букша 1.Ф., Бутрим О.В., Пастернак В.П. 1нвентариза^ парникових газiв у секторi землеко-ристування та люового господарства: монографiя. Харшв: ХНАУ, 2008. 232 с.
5. Герасимович А.И., Матвеева Я.И. Математическая статистика. Минск, 1978. 200 с.
6. Гриник Г.Г., Задорожний А.1. Моделi ди-намiки надземно! фiтомаси дерев ялини европейсь-ко! залежно вiд гхшх таксацiйних показнишв у пе-реважаючих типах люорослинних умов Полонинсь-кого хребта Укра!нських Карпат. Науковий вiсник НЛТУ Украши. 2018. Т. 28, № 2. С. 9-19. DOI: 10.15421/40280201.
7. Данилов Д.А., Беляева Н.В., Грязьки А.В. Особенности формирования запаса и товарной структуры модальных хвойных древостоев сосны и ели к возрасту спелого насаждения. Лесн. журн. 2018. № 2. С. 40-48. DOI: 10.17238/issn0536-1036.2018.2.40.
8. Использование аллометрических зависимостей для оценки фитомассы различных фракций деревьев и моделирования их динамики / Ю.П. Де-маков и др. Вестник Поволжского государственного технологического университета. (Серiя «Лес. Экология. Природопользование»). 2015. № 2 (26). С. 19-36.
9. Кашпор С.М., Строчинський А.А. Люо-таксацшний довщник. К.: Вид, дiм «Вштченко», 2013. 496 с.
10. Киотский протокол. История развития, цели и принципы. Проекты совмесного осуществления в Украине: сборник информационно-методических материалов / под. ред. С.В. Третьякова. Донецк: ООО «УКРДРУК», 2006. 184 с.
11. Кищенко И.Т. Формирование древесины ствола Picea аbies (L.) Karst, в разных типах сообществ таежной зоны. Лесн. журн. 2019. № 1. С. 3239. DOI: 10.17238/issn0536-1036.2019.1.32.
12. Клевцов Д.Н., Тюкавина О.Н., Адай Д.М. Биоэнергетический потенциал надземной фито-массы культур сосны обыкновенной таежной зоны. Лесн. журн. 2018. № 4. С. 49-55. DOI: 10.17238/issn0536-1036.2018.4.49.
13. Кобзарь А.И. Прикладная математическая статистика. Для инженеров и научных работников. Москва: ФИЗМАТЛИТ, 2006. 816 с.
14. Лакида П.1. Фггомаса лгав Украши: мо-нографiя. Тернопiль: Збруч, 2002. 256 с.
15. Ловинська B.M. Локальна щ№нють ком-понентiв фiтомаси стовбура сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) Шв^чного Степу Украши. Вiсник аг-рарно! науки Причорномор'я. 2018. Вип. 3. С. 7378. DOI: 10.31521/2313-092X/2018-3(99) -12.
16. Ловинська В.М. Надземна фiтомаса стов-бурiв Pinus Sylvestris L. у деревостанах швшчного степу Украши. Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни. 2018. Т. 28, № 8. С. 79-82. DOI: 10.15421/40280816.
17. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / А.З. Шви-денко и др. К.: Урожай, 1987. 560 с.
18. Паризька угода. №1469-VIII ввд 12.12.2016. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_l61 (дата звернення 20.02.2019).
19. Партнерство заради ринково! готовносп в Украíнi (PMR). Пропозици щодо розвитку шстру-менпв вуглецевого цiноутворення в Украш: звгг з моделювання. Partnership for market readiness. 2019. № 8. 69 с.
20. Полубояринов О.И. Плотность древесины. Москва: Лесн. пром-сть, 1976. 160 с.
21. Почтовюк А.Б., Пряхина Е.А. Торговля квотами как один из механизмов Киотского протокола. Проблемы современной экономики. 2012. № 3 (43). С. 300-304.
22. Поширення хвороб та шюднишв у люах Рiвненськоí обласп / В.М. Турко та ш. Науковий вюник НЛТУ Украши. 2016. Вип. 26.5. С. 170-177.
23. Публiчний звгт голови Державного агентства люових ресурав Украши за 2017 рш. Ки!в. 2017. 34 c.
24. Реакция роста сосны обыкновенной на климатические изменения в широтном градиенте / Е.Н. Наквасина и др. Лесной журнал. 2018. № 5. С. 82-93.
25. Ситник С.А. Моделювання компонента фгтомаси стовбурiв робшевих деревостанiв Швнч-ного Степу Украши. Науковий вюник НЛТУ
Украши. 2019. Т. 29, № 3. С. 48-51. DOI: 10.15421/40290310.
26. Соловш I. Оцшка м1жнародного досвщу та процедур/регулювань щодо концепци плати за послуги екосистем в люовому секторi. ENPI EAST FLEG II. European Union. 2016. № 9. 64 с.
27. Способ определения надземной фито-массы лесных насаждений: пат. 2272402 Российска федерация. Заявл. 25.03.2004; опубл. 27.03.2006, Бюл № 9. 6 с.
28. Чуроков Б.П., Манякина Е.В. Депонирование углерода разновозрастными культурами сосны. Ульяновский медико-биологический журнал. 2012. № 1. С 125-129.
29. Щепащенко Д.Г., Швиденко А.З., Шалаев В.С. Биологическая продуктивность и бюджет уг-
лерода лиственничных лесов Северо-Востока России: монография. Москва: ГОУ ВПО МГУЛ, 2008. 296 с.
30. Assessment of root-shoot ratio biomass and carbon storage of Quercus brantii Lindl. in the central Zagros forests of Iran / Y. Askari et al. Journal of forest science. 2017. Vol. 63 (6). Р. 282-289. DOI: 10.17221/122/2015-JFS.
31. Carbon Sequestration and Carbon Markets for Tree-Based Intercropping Systems in Southern Quebec, Canada / K.S. Winans et al. Atmosphere. 2016. Vol. 7 (17). Р. 1-13. DOI: 10.3390/at-mos7020017.
32. Zhao C., Sander H.A. Quantifying and Mapping the Supply of and Demand for Carbon Storage and Sequestration Service from Urban Trees. PLoS ONE. 2015. Vol. 10 (8). DOI: 10.1371/journal.pone.0136392.
АНАЛИЗ СВЯЗИ МЕЖДУ ПАРАМЕТРАМИ МАКРОСТРУКТУРЫ ДРЕВЕСИНЫ И ВЫДЕЛЕНИЕМ ТЕРПЕНТИНА В ОСУШАЕМЫХ ДРЕВОСТОЯХ ПОСЛЕ НЕСПЛОШНОЙ
ЛЕСОЗАГОТОВКИ
Попов О.С.
Магистрант
Вологодский государственный университет,
Новосёлов А. С.
Кандидат с.-х. наук, доцент Вологодский государственный университет,
ANALYSIS OF THE RELATIONSHIP BETWEEN PARAMETERS OF THE WOOD MACRO STRUCTURE OF WOOD AND THE ISOLATION OF TURPENTINE IN DRYING TREES AFTER AN
EXTRAORDINARY FOREST PROCESSING
Popov O.
Master student Vologda State University, Novoselov A.
PhD in Agricultural Sciences, associate professor Vologda State University,
Аннотация
Приводятся данные по выявлению связей между параметрами радиального прироста сосны и выделением терпентина за три года эксперимента. Установлены базовые показатели макроструктуры древесины и статистически обработаны данные по выделению соснового терпентина за летний период. Выявлено совместное влияние изменения условий среды после осушения и несплошной лесозаготовки на интенсивность выделения терпентина.
Abstract
Data on the identification of relationships between the parameters of radial pine growth and the release of turpentine over three years of experiment are presented. Basic indicators of wood macrostructure are established and data on the release of pine turpentine over the summer period are statistically processed. The joint effect of changes in environmental conditions after drainage and incomplete logging on the intensity of turpentine release was revealed.
Ключевые слова: Сосна обыкновенная, сосновый терпентин, радиальный прирост древесины, поздняя и ранняя древесины, гидротехническая мелиорация, несплошная заготовка древесины.
Keywords: Common pine, pine turpentine, radial growth of wood, late and early wood, hydrotechnical reclamation, incomplete harvesting of wood.
