CC BY
23
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
УДК 630*181:581.522.5:
574.36 Article info Received 19.02.2017
ПРИРОДНО-КЛ1МАТИЧШ ЗМ1НИ ТА ЕКОЛОГ1ЧНА РОЛЬ Л1СОВИХ
НАСАДЖЕНЬ ХМЕЛЬНИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
В. В. Мороз1, Н. I. Шевчук2
Институт сшьського господарства Карпатського регюну НААН, м. Львiв, Украша 21нститут агроекологи i природокористування НААН, м. Львiв, Украша Проаналiзовано природно-мматичш змши в Хмельницькш обл. за перюд 1964-2015 рр., а са-ме температуру, волопсть, опади. За методикою Д.В. Воробйова встановлено люотиполопчш умо-ви зростання деревних рослин. За допомогою регресiйного аналiзу з використанням бюметричних показникiв (висота, дiаметр) отримано емпiричнi рiвняння з визначення фiтомаси деревини i крони люотв!рних порiд (дуба звичайного, берези повисло'1, ясена звичайного, липи дрiбнолистоТ, вшьхи чорноТ, сосни звичайноТ, ялини звичайноТ) в абсолютно сухому станi. Встановлено вуглецепогли-нальну та киснетвiрну здатнють зазначених вище деревних порiд у люових насадженнях Хмель-ницькоТ обл. на прикладi Пархомiвського лiсництва, яке е типовим у цьому регiонi. Отримаш рiв-няння дали змогу оцшити обсяги поглинання вуглецю та продукування кисню люовими насаджен-нями за однаковими люотиполопчними уловами зростання. Проаналiзовано динамiку викидiв дь оксиду вуглецю та встановлено екологiчну роль дуба звичайного як пашвноТ лiсотвiрноТ породи у цьому регiонi.
Ключовг слова: поглинання вуглецю, продукування кисню, лiсовi насадження, регресiйний ана-лiз, емпiричнi рiвняння.
Вступ. Кшмат Украши упродовж ocTaHHix poKiB активно змiнюeться, за деякими показниками температура пов^я зб1льшилася в межах 2-3 °С. Негативнi наслiдки уpбанiзацiï та клiматичноï змiни створюють пряму загрозу екологiчнiй, економiчнiй та сощальнш стабiльностi як у свiтi загалом, так i в окремих кра-!нах. Тому впродовж останнього десяташття багато уваги пpидiляють питанню глобального потеплшня клiмату (Lipinskyi, Diachuk, & Babichenko, 2003).
Унаслiдок дiяльностi людини, пов'язаноï, насампе-ред, зi спалюванням викопного палива i вирубуван-ням лiсових насаджень на планетi, в атмосфеpi збиь-шуеться концентpацiя парникових газiв, зокрема вуг-лекислого газу.
Серед наявноï наземно! бiоти лiси вiдiгpають роль надшного стабiлiзатоpа навколишнього природного середовища. До пpiоpитетних екологiчних функцiй т-су належить його здатнiсть на тривалий час акумулю-вати з атмосфери у свош фiтомасi вуглець i генерува-ти кисень, чим частково запобiгати глобальним змь нам кшмату. Як вiдомо, за утворення 1 т абсолютно сухо! маси продукци рослинництва зв'язуеться 1,51,8 т вуглекислого газу i вившьняеться 1,1-1,3 т кисню (Voronkov, 1999).
Окpiм цього, лiсовi насадження здатш зменшувати температуру повiтpя та акумулювати у свош фiтомасi вуглець. З у«е1 маси вуглецю, що нагромаджуеться в pослинностi, найбiльша його частка припадае на люо-вi екосистеми - 92 %. Рослинами вах iнших екосис-тем акумульовано тшьки близько 7 % вуглецю, а рос-линними оpганiзмами океану - менше 1 % (Buksha, Butrym, & Pasternak, 2008; Voronkov, 1999; Lakyda, Lashhenko, & Lashhenko, 2006).
Матерiали i методи. Мета роботи - оцшити вуг-лецепоглинальну та киснетвipну здатнiсть лiсiв Хмельницькоï обл. на пpикладi Паpхомiвського лю-ництва ДП "Хмельницьке ЛМГ". Зпдно з даними Державно! пдрометеоролопчно! служби Украши проана-
лiзовано тенденцп змiни клiмату у Хмельницько! обл.
У типовому для цього регюну napxoMiBCbKOMy лiсництвi було закладено 13 пробних площ у piзних типах насаджень. Тип люорослинних умов на вСх пробних площах - D2. Грунти подано: ясно-сipими т-совими грунтами на карбонатному лесi; арими люо-вими грунтами на суглинках; «рими лiсовими силь-нозмитими грунтами; темно-ирими опiдзоленими грунтами на карбонатному лесц чорноземами ошдзо-леними; лучними оглееними грунтами. У пpоцесi дос-лiджень на кожнiй пpобнiй площi визначали бюмет-pичнi показники кожного дерева, бюмасу дерева визначали за загальноприйнятою в Украш методикою П.1. Лакиди (Lakyda, Lashhenko, & Lashhenko, 2006; Lakyda, 2002). У дослвдженнях використано ба-зисну щщьнють деревини i кори за опублшованими даними радянських i заpyбiжних автоpiв (Borovikov, & Ugolev, 1989). Частку вуглецю у фггомазд визначали через перевщш коефiцiенти, як запропоновав G. Matthews. Для фиомаси деревини та кори дерев -0,50, для листя вони становлять 0,45 (Matthews, 1993).
Встановлення киснепродуктивносп люових насаджень здшснено за методикою I. Я. Лiепи (Li-epa, 1980; Shvidenko et al., 1987), яка полягае у визна-ченнi кiлькостi кисню, що видшяеться внаслiдок фотосинтезу.
Описуючи залежностi компонента фггомаси дерева вiд його морфометричних показникiв, використано емпipичне ргвняння множинно! статистично! алометри y = Ü0 ■ xa ■ x22\..xan' , (1)
де: a0, а1, а2 - константи, вiдомi в економетрп як по-хiдна функцп Кобба-Дугласа (Kobzar, 2006); Х\, Х2, хп — моpфометpичнi показники дерева, у нашому випадку Xi - дiаметp, см; х2 - висота, м.
Результати та обговорення. Аналiзyючи кшматич-нi показники у Хмельницький обл. за останш п'ятде-сят роюв, починаючи з 1964 р. спостерюають тенденцию до зменшення щоpiчноl суми опадiв на 100 мм
Citation APA: Moroz, V., & Shevchuk, N. (2017). Natural and Climate Change and the Ecological Role of Forest Plantations in Khmelnitsky Region. Scientific Bulletin of UNFU, 27(1), 61-65. Retrieved from http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/164
Науковий вкник НЛТУ (рис. 1), збшьшення середньорiчноl температури на 1,7 оС (рис. 2) та зменшення вщносно1 вологостi по-вiтря на 2 % (рис. 3).
1200
юоо
г
2„ 800 -Э
| 600
г
о
и
«I ' I >
-/V' . 1'г
ггт 11 н
чг < »
V/ » '
я
Г1 С I к 4 ИМ
400 200 0
ою^-г-г^г-ооооооас-, а-
± 11Х _ _ _ _ _
— — — — — — — — — — — — (N(N01 ОСЧСЧ
Рис. 1. Динамка середньорiчнот суми опадiв у Хмельницькiй обл., за перюд 1964-2015 рр.
12
10
й б ' о.
и
I 4
Е—
2 4-
о
Рк
I
■Мтт^
п м п п г) га
Рис. 2. Динамка середньорiчноT температури повггря у Хмельницькiй обл., за перюд 1964-2015 рр.
84
82
80
78
О "С 76
о с: 74
о 03 72
70 АЙ
Оо бб
\ I
п/, I ,<
-"ГГ
Рк&
Ю ^ И 1Л ю
чС Г- Г. г
ООО
— — — — — — — — — — — — (Ч О) (Ч СЧ С*)
Рис. 3. Динамка середньорiчнот ввдноснот вологосгi повiгря у Хмельницькш обл., за перiод 1964-2015 рр.
Вплив клiмату на склад i продуктивнiсть деревос-танiв виражаеться в його дп на родючкть грунту (ут-ворення типу умов мкцевиростання), склад корiнних деревостанiв (формування типiв лiсу) та !х фактичну продуктивнiсть (утворення типiв лiсостанiв) (БИууёепко, & Ostapenko, 2001). Для аналзу зв'язк1в мiж типами лiсу i клiматом Д.В. Воробйов розробив класифшащю клiматiв як складову частину лкотипо-лопчно1 класифшацп (БИууёепко, & Ostapenko, 2001). Згiдно з цiею методикою, тип лкового клiмату е фун-кцiею тепло- i вологозабезпечення територп, на якiй росте лiс. Теплозабезпечення (Т) i вологозабезпече-нiсть (Ж) визначають за такими формулами:
Т = ТТ, (2)
де Т - сума позитивних середньомкячних температур повiтря (сума тепла)
К
Ж =--0,0286хТ ,
Т
(3)
де: Ж - показник вологосп клiмату (вологозабезпече-ностi), який визначають за формулою; К - сума опадгв для тсяцш з позитивною температурою.
За методикою Д.В. Воробйова встановлено, що клiматоп залишився незмiнним - свiжий груд (Р2), са-ме такий зазначено в лкорослинному районуванш рiв-нинно! частини Украши за Б.Ф. Остапенком (1995).
Ц умови е сприятливими для формування висо-копродуктивних деревостан1в з дуба звичайного, клена гостролистого, липи дрiбнолистоl, граба звичайного, ялини звичайно!, рiдше бука звичайного та ялищ бшо1.
Аналiз сучасного стану лкових насаджень i вiдбiр типового лкового господарства здiйснено за базою даних лiсового фонду Державного агентства лкових ресурс1в та лiсiвничо-таксацiйних опис1в лкових гос-подарств Хмельницько! обл.
Нашi дослiдження зосереджено у Хмельницькiй обл., яка займае вигiдне географiчне положения i ха-рактеризуеться сприятливими природно-кшматични-ми умовами та багатством рослинного i тваринного свiту.
За фiзико-географiчним розташуванням область знаходиться в межах Лкостепу, орографiчно займае центральну та захщну частину Волино-Под1льсько1 височини, а також захвдний схил Украшського крис-талiчного щита.
Структура грунтового покриву Хмельницько! обл. представлена глибокими чорноземами, темно-арими опiдзоленими грунтами та чорноземами ошдзолени-ми, лучними чорноземами, шд якими зайнято 1254,3 тис. га, що становить 60,8 % упдь области
Лiси вкривають понад 13,9 % ввд територи областi. Основна частина лкових масив1в зосереджена у и по-лiськiй частинi, де вони займають близько 40 % вщ ль совкрито1 площi области У межах iнших географiчних райошв площа пiд лiсами набагато менша i приблизно становить: у Придшстров'1 - 17 %, Хмельницькому Побужжi - 15 %, пiвнiчному Подщш - 12 % вiд за-гально1 лковкрито1 площi. Для здшснення аналiзу вь дiбрано типове для регюну Пархомiвське лiсництво ДП "Хмельницьке ЛМГ". Кiлькiсть дерев на пробних площах становила вiд 82 до 141 шт. Дiаметр дерев на пробних площах сягав ввд 6 до 60 см, висота дерев -ввд 10 до 28 м, вш насадження - 39-101 рж (табл. 1).
Пробнi площi закладали згiдно методiв закладки пробних площ у лiсових насадженнях (№гейп et а1., 2006). У процес дослiджень на кожнiй пробнiй площi визначено висота i дiаметр дерев, вш насадження встановлювали за кнуючими лiсо-таксацiйними дани-ми. Таксацiйний опис закладених пробних площ у т-сiвництвi наведено в табл. 1.
Надземну фiтомасу визначали за морфометрични-ми показниками головних лiсотвiрних порiд Пархо-мiвського лiсництва (дуб звичайний, береза повисла, ясен звичайний, клен гостролистий, липа дрiбнолиста, вшьха чорна, сосна звичайна, ялина звичайна).
Здiйснено аналiз залежностей компонент1в фиома-си дерев головних лiсотвiрних порщ за допомогою статистичного i кореляцшного аналiзу дослiджуваних показник1в - за програмою Лйе$1а1.
Фiтомасу стовбура визначали як добуток об'ему (деревини, кори) на базисну щщьшсть. Об'ем дереви-ни i кори, а також ввдсоток крони кожно1 породи вста-новлювали за допомогою чинних нормативних таб-
лиць (КазЬрог, & 81гоеЬушку], 2013; Shvidenko е! а1., солютно сухий стан) у рiзних деревних порiд залежно 1987). За ршнянням (1) кореляцiйним аналiзом вста- вiд бiометричних показник1в ^аметр, висота). Пос-новлено фiтомасу стовбура у корi та крони дерева (аб- тшш коефiцi€нти р1вняння наведено у табл. 2.
Табл. 1. Ллс1вничо-таксацшна характеристика пробних площ
№ ПП Квартал Видш Розмiр проби, га Склад Вiк, роюв Висота, м Дiаметр, см Клас боштету Вщносна повнота
1 43 19 0,18 7С3Яле+Гз, Чрш 52 23 26 1а 0,85
2 43 14 0,12 3Дз7Гз+Клп 57 19 24 1а 0,85
3 43 4 0,46 6Дз4Гр+Клг, Яв, Яз 101 26 34 II 0,70
4 55 15 0,40 5Яле4Вяз 1 Гз+Яз, Дз, Ос 52 22 28 1а 0,40
5 47 7 0,16 3 Лпд2 Дз 1Яз4Гз+Брс 65 20 32 II 0,70
6 47 4 0,12 4Бп6Гз+Чрш 66 26 28 1а 0,70
7 39 1 0,14 3Яз 1 Дз6Гз+Клг, Лпд 71 25 42 I 0,85
8 13 17 0,09 6Дчр2Лпд2Гз+Яс 39 19 24 Р 0,90
9 40 10 0,12 7Влч1Бп1Клп1Брс+Дз, Яз, Тпч 56 22 30 Р 0,80
10 41 7 0,16 4Дз6Гз 101 28 42 I 0,65
11 12 20 0,10 9Гхг1Гз+Дз, Яз, Клг 48 12 14 III 0,60
12 16 7 0,06 10Лпд+Бп, Гз 47 18 18 I 0,80
13 6 3 0,39 3Клг3Яз1Яв3Гз+Чш 83 23 24 II 0,70
Табл. 2. Числов1 значення коефщ1снт1в регреси для фракцш фггомаси деревних порвд
№ з/п Деревна порода Фракщя фггомаси, кг Значення коефвденив Коефвдент детермшацп
Я0 а1 а2
1 Дуб звичайний стовбура у корi 6,1х10-2 1,80 0,864 0,99
крони 3,5х10-5 3,82 3,170 0,99
2 Береза повисла стовбура у корi 3,7х10-2 1,62 1,140 0,98
крони 1,9х10-4 2,73 0,804 0,97
3 Ясен звичайний стовбура у корi 8,8х10-2 1,61 0,928 0,99
крони 1,6х10-5 3,53 1,050 0,98
4 Клен гостролистий стовбура у корi 2,9х10-2 2,00 0,869 0,98
крони 1,8х10-6 4,19 1,020 0,97
5 Липа дрiбнолиста стовбура у корi 2,9х10-2 2,03 0,730 0,98
крони 4,2х10-5 3,29 0,829 0,98
6 Вшьха чорна стовбура у корi 3,2х10-2 2,07 0,694 0,99
крони 2,8х10-6 4,32 0,732 0,99
7 Сосна звичайна стовбура у корi 1,9х10-2 1,92 1,000 0,98
крони 3,6х10-2 1,16 0,925 0,98
8 Ялина звичайна стовбура у корi 9,4х10-2 2,26 0,076 1,0
крони 2,3х10-2 2,15 0,228 0,99
Для наведених р1внянь типу (1) характерний висо-кий коефiцi€нт детермшацп (Я2 = 0,97-1,0), який шд-тверджуе 1х в1дпов!дшсть 1 точшсть.
насадженнях ХмельницькоТ областi та киснетвiрну здатнiсть деревних порiд. За рiвняннями встановлено, що найб1льшу вуглецепоглинальну здатшсть у стов-буровiй частинi мають таю породи, як дуб звичайний, клен гостролистий, ясень звичайний, а у кроновш час-тинi - ялина звичайна, клен гостролистий, ясен звичайний (рис. 4, 5).
ПВшьха чорна Рис. 4. Обсяг поглинання вуглецю деревними породами у стовбуровш частинi дерева
Отриманi р1вняння дали змогу Тх подальшого ви-користання для визначення фiтомаси в абсолютно сухому сташ i встановленш частки вуглецю у лiсових
Деревна порода □ Липа др1бнолиста □ Береза пухнаста Ш Сосна звичайна Ы Дуб звичайний ЕЭ Ялина звичайна □ Клен гостролистий ПВшьха чорна ЕЯсен звичайний
Рис. 5. Обсяг поглинання вуглецю деревними породами у крон дерев
Науковий вкник НЛТУ Враховуючи бюметричн показники та кшькють дерев на дшянщ, встановлено вуглецепоглинальну та киснетвipну здатшсть дерев на одиницю площi (рис. 6, 7). З рис. 6 видно, що найбиьша вуглецепог-линальна здатнiсть серед лiсових поpiд належить вшь-ci чоpнiй, липi дpiбнолистiй, беpезi повислiй. Меншу здатнicть акумулювати у фггомаа вуглець мають де-pевнi насадження сосни звичайно!', ясена звичайного та ялиш звичайно!'.
I
О)
Е
= =
I
о С
- / У *
> л
Рис. 6. Акумулювання вуглецю лiсотвiрними породами на одиницю площi
Найменшу киcнетвipну здатшсть (рис. 7) мають таки породи, як вшьха чорна, дуб звичайний, ясен звичайний, ялина звичайна. Найбиьшу киcнетвipну здатшсть мае береза повисла. 400
s «
g =
а
и
I g
Cl.
С
350 300
150 100
0
—
fr-
У
Et У
J? ^ Л' ^ ^ Ж
.çy л. <у чО
# xf ф* ^ № ¿Г <<Ss л?
fit
Ж
ъ
4>v
* #
у
Рис. 7. KMcœTBipm здатнiсть лiсотрiвних порiд на одиницю площi
Ялина звичайна Сосна звичайна
CS
н Вшьха чорна
о S
н, Липа др1бнолнста
ü Клен гостролистии
с ^
у Ясен звичайний
са с
$ Береза повисла
Дуб звичайний ß
0 1000 2000 3000 4000 5000 □ 2011 □ 1996
Рис. 8. Динамка запасу вуглецю за перюд 1996-2011 рр.
6000
Зпдно з реляцшною базою даних (Taksacijna ha-rakterystyka lisiv, 2011) станом на 01.01.2011 p., поpiв-няно з 1996 р., площа пiд насадженнями дуба звичайного зросла на 1,8 %, ясена звичайного - на 0,9,
Укра'ши, 2017, т. 27, № 1 сосни звичайно1 - на 0,4 %, зменшилася площа пiд березою повислою - на 12,1 %, шд кленом гостролис-тим - на 62,8, липою дрiбнолистою - на 12,4, вшьхою чорною - на 1,7, ялиною звичайною - на 67,2 %. За-гальна площа лкових насаджень зменшилася на 2,5 %.
На основi отриманих даних встановлено обсяг пог-линутого вуглецю лiсовими насадженнями за 1996 i 2011 рр. (рис. 8). Отже, загальна кiлькiсть запасу вуглецю, поглинутого деревними породами за 2011 р., становить 10,3 млн т. Щорiчнi викиди СО2 (стацiонар-ними та пересувними джерелами), за даними Головного управлшня статистики Хмельницько1 обл., ста-новлять близько 2,3 млн т (рис. 9).
Рк 2002 2004 2006 2008 2010 2012 2014 2016 Рис. 9. Щорiчнi викиди дюксиду вуглецю за перюд 20022015 рр.
Серед у«х деревних порщ, найбiльше поглинае вуглець - дуб звичайний, як пашвна деревна порода у Хмельницький обл.
Висновки. За природно-^матичними показника-ми з 1964-2015 pp. встановлено тенденщю до змен-шення щоpiчноï суми опадiв на 100 мм, збиьшення cеpедньоpiчноï температури на 1,7 оС та зменшення вiдноcноï вологоcтi повiтpя на 2 %.
Згiдно з методикою Д.В. Воробйова встановлено, що ^матоп залишився незмiнним - cвiжий груд (D2).
На оcновi бiометpичних показниюв розроблено емпipичнi piвняння деревних вид1в та встановлено, що найбiльшу вуглецепоглинальну здатшсть у стов-буpовiй частиш мають такi породи, як дуб звичайний, клен гостролистий, ясень звичайний, а у кроновш час-тиш - ялина звичайна, клен гостролистий, ясен зви-чайний.
Встановлено, що на одиницю площi у насадженш найбиьшу вуглецепоглинальну здатнicть серед лко-вих порвд мае вiльха чорна, липа серцелиста, береза повисла, а меншу здатшсть мае сосна звичайна, ясен звичайний та ялина звичайна.
За щоpiчними викидами дюксиду вуглецю (стащ-онарними та пересувними джерелами) визначено, що середньостатистичш викиди у Хмельницько!' обл. ста-новлять близько 2,3 млн т. Лки Хмельниччини, як складаються iз дуба звичайного, поглинають на 77 % биьше вщ цiеï кiлькоcтi.
Перелiк використаних джерел
Borovikov, A. M., & Ugolev, B. N. (1989). Spravochnikpo drevesi-
ne. Moscow: Lesn. prom-st. [In Russian]. Buksha, I. F., Butrym, O. V., & Pasternak, V. P. (2008). Inven-taryzacija parnykovyh gaziv u sektori zemlekorystuvannja ta liso-vogogospodarstva. Harkiv: HNAU. [In Ukrainian].
Kashpor, S. M., & Strochynskyj, A. A. (2013). Lisotaksacijnyj do-vidnyk. Kyiv: Vyd. dim "Vinnichenko". [In Ukrainian].
Kobzar, A. I. (2006). Prikladnaja matematicheskaja statistika. Dlja inzhenerov i nauchnyh rabotnikov. Moscow: FIZMATLIT. [In Russian].
Lakyda, P. I., Lashhenko, A. G., & Lashhenko, M. M. (2006). Bi-ologichna produktyvnist dubovyh derevostaniv Podillja. Kyiv: NNC IAE. [In Ukrainian].
Lakyda, P. I. (2002). Fitomasa lisiv Ukrainy. Ternopil: Zbruch. [In Ukrainian].
Liepa, I. Ya. (1980). Dinamika drevesnyh zapasov: Prognozirova-nie i jekologija. Riga: Zinatne. [In Russian].
Lipinskyi, V. M., Diachuk, V. A., & Babichenko, V. M. (Eds) (2003). Klimat Ukrainy. Kyiv: RAJEVSKOGO. [In Ukrainian].
Matthews, G. (1993). The Carbon Contents of Trees, Forestry Commission, Tech. Paper 4. Edinburgh.
Neretin, S. D., Chygljajev, I. F., Zaremskyj, A. D. et al. (2006). Instrukcija z vporjadkuvannja lisovogo fondu Ukrainy. Polovi ro-boty. Irpin: VO "Ukrderzhlisproekt". [In Ukrainian].
Shvidenko, A. Z., Strochinskij, A. A., Savich, Yu. N., & Kashpor, S. N. (1987). Normativno-spravochnye materialy dlja taksacii le-sov Ukrainy iMoldavii. Kyiv: Urozhaj. [In Russian].
Shvydenko, A. Yo., & Ostapenko, B. F. (2001). Lisoznavstvo. Cher-nivci: Zelena Bukovyna. [In Ukrainian].
Taksacijna harakterystyka lisiv (2011). Reljacijna baza danyh sta-nom na 01.01.2011. Irpin. [In Ukrainian].
Voronkov, N. A. (1999). Jekologija obshhaja, socialnaja, priklad-naja. Moscow: Agrar. [In Russian].
В. В. Мороз, Н. И. Шевчук
ПРИРОДНО-КЛИМАТИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ И ЭКОЛОГИЧЕСКАЯ РОЛЬ ЛЕСНЫХ НАСАЖДЕНИЙ ХМЕЛЬНИЦКОЙ ОБЛАСТИ
Проанализированы природно-климатические изменения в Хмельницкой обл. за период 1964-2015 гг., а именно температура, влажность, осадки. По методике Д.В. Воробьева установлены лесотипологические условия роста древесных растений. С помощью регрессионного анализа с использованием биометрических показателей (высота, диаметр) получены эмпирические уравнения для определения фитомассы древесины и кроны главных лесообразующих пород (дуба обыкновенного, березы повислой, ясеня обыкновенного, липы сердцелистной, ольхи черной, сосны обыкновенной, ели обыкновенной) в абсолютно сухом состоянии. Установлена углеродопоглощающая и кислородопродуцирующая способность выше указанных древесных пород в лесных насаждениях Хмельницкой обл. на примере Пархомовского лесничества, которое является типичным в данном регионе. Полученные уравнения позволили оценить объемы поглощения углерода и продуцирования кислорода лесными насаждениями по одинаковым лесотипологическим условиям роста. Проанализирована динамика выбросов диоксида углерода и установлена экологическую роль дуба обыкновенного как преобладающей лесообразующих породы в данном регионе.
Ключевые слова: климатические изменения, поглощение углерода, продуцирование кислорода, лесные насаждения, регрессионный анализ, эмпирические уравнения.
V. V. Moroz, N. I. Shevchuk
NATURAL AND CLIMATE CHANGE AND THE ECOLOGICAL ROLE OF FOREST PLANTATIONS IN KHMELNITSKY REGION
The negative effects of urbanization and climate change pose a direct threat to the ecological, economic and social stability in the world. Therefore, in the last decade a lot of attention is paid to the issue of global warming. One of the ways of solving modern environmental problems is forest plantations as they can reduce the temperature of the air and accumulate in their biomass of carbon. The aim of the work is the assessment of carbon sequestration and oxygen production of forest plantations in Khmelnitsky region on an example of forestry Parkhomovskii GP Khmelnytskt Forestry. In the course of study we have analyzed the climatic changes in the Khmelnitsky region for the period 1964-2015 years, namely, temperature, humidity, rainfall. According to the procedure established by Vorobyov D.V. we have studied forest conditions of woody plants. Using regression analysis using biometric parameters such as height and diameter we have obtained by empirical equations for determining the biomass of wood and crowns the main forest-forming species (ordinary oak, drooping birch, European ash, linden, black alder, Scots pine, and spruce) in an absolutely dry condition. We have also defined the ability of carbon sequestration, oxygen production above indicated arboreal species in forest plantations of Khmelnitsky region on the example of Parkhomovskii forest district, which is typical in the region. The resulting equations allowed us to estimate the volume of carbon absorption and oxygen production of forest plantations for identical forest vegetation growth conditions. We studied the dynamics of carbon dioxide emissions and established environmental role of oak tree as the dominant forest forming species in the region. In conclusion we should note that in Khmelnytsky region temperature increase and decrease in rainfall in recent years are observed, so the forest plantations play an important ecological role in improving the environment. The dominant breed in this region is oak, as it accounts for the largest share in carbon sequestration and the production of oxygen.
Keywords: carbon sequestration; oxygen production; forest plantation; regression analysis; empirical equations.
1нформащя про aBTopiB:
В. В. Мороз, кан,д. с.-г. наук, зав. лаб. екологш, 1нститут сшьського господарства Карпатського регюну НААН, м. Львiв,
УкраТна. E-mail: [email protected] Н. I. Шевчук, асшрант, 1нститут агроекологй' i природокористування НААН, м. Львiв, УкраТна. E-mail: [email protected]
