CC BY
10
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 37(4)
Л. О. ЗАГОРУЙКО
РЕАЛ13АЦ1Я ПРАВА НА ОСВ1ТУ В КРА1НАХ СВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
У статпп дослгджуеться суть проблемы реалгзацп права на освту у крашах Свропейського Союзу в крос-культурному контекст/. Простежуеться генеза цъого питания у хронологгчнш вертикаль Розглядаютъся нацюналът вгдмтностг у тдходах до реалгзаци права на освту на сучасному етат розвитку сустльства. Окреслюються певт освшт стандарти, яких намагаетъся дотримуватисъ СС, та причини виникнення нер1вност1 у рьзних крашах Свропейського Союзу. Характеризуютъся основт умови забезпечення р1вного доступу до освти та видгляються основт проблеми, яю необхгдно виршити в цъому контекст/ (дискримтацы, нергвтсть, ггнорування та експлуатацгя стосовно дгвчат, жток, нацюналъних меншин тощо).
Ключовг слова: крати Свропейського Союзу, освтт стандарти, право на освту, нацюналът вгдмтностг, ргвний доступ до освти.
Л. А. ЗАГОРУЙКО
РЕАЛИЗАЦИЯ ПРАВА НА ОБРАЗОВАНИЕ В СТРАНАХ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА
В статье анализируется сущность проблемы реализации права на образование в странах Европейского Союза в крос-кулыпурном контексте. Изучается генезис даного вопросса в хронологической вертикале. Рассматриваются национальные особенности в подходах к реализации права на образование на современном этапе развития общества. Определены соответствующие образовательные стандарты, которых пытаються придерживатся в европейских странах, и причины возникновения неравенства в различных государствах Европейского Союза. Дано характеристику основних условий обеспечения равного доступа к образованию и определены проблемы, которые необходимо решить в соответствующем контексте (дискриминация, неравенство, игнорирование и эксплуатация девушек, женщин, национальных меншин и т.д.)
Ключевые слова: страны Европейского Союза, образовательные стандарты, право на образование, национальные особенности, равный доступ к образованию.
L. O. ZAHORUYKO
REALIZATION OF THE RIGHT TO STUDY IN THE COUNTRIES OF
EUROPEAN UNION
Essence of the problem of realization the right to study in the countries of European Union in cross-cultural context is analyzed in the article. The genesis of this problem is traced in chronological vertical line. National peculiarities in approaches to realization the right to study at the present stage of the society development are considered. Appropriate educational standards, which are tried to be adhered in European countries and reasons of inequality origin in different countries of European Union, have been determined. It has been characterized basic conditions for ensuring equal access to education, and the problems which have to
be solved in this context (discrimination; inequality; ignoring and exploitation of girls, women, national minoritiesj have been determined.
Key words: countries of European Union, educational standards, right to study, national peculiarities; equal access to education.
Джул1ус Hiepepe говорив, що осв1та - це не cnociô позбавлення вщ бщносп в Kpami. Це 3aci6 боротьби з нею. Цей висл ¡в стае особливо актуальним у наш час, коли майже мшьярд людей вступили в 21-е стол1ття, не у\пючи прочитати книгу або написати свое iм я. Це число представляе 1/6 населения свт або все населения 1нди. i воно зростае. Право людини на освт можна охарактеризувати як «право, що надае можливосп». Це право надае людиш бшыпий контроль над життям i, особливо, контроль над впливом держави на дп людини. 1ншими словами, реатзащя права, що надае можливостк дозволяе людиш користуватися перевагами ¡нших прав. Реал1защя багатьох цившьних i полтганих прав, таких як свобода шформацн, право обирати i бути вибраним i багато ¡нших. залежать вщ м1шмального р1вня ocbîth. Дсякл економ1чш, сощальш i культурш права - право вибирати роботу, отримувати piвну винагороду за р1вну роботу, користуватися досягненнями наукового i техшчного прогресу i здобувати вищу осв1ту на ochobî зд1бностей - також можуть бути використаш належним чином лише теля здобуття мшмального р1вня ocbîth. Те ж саме стосуеться i до права брати участь в культурному жита. Для етшчних i мовних меншин право на освт е ютотним засобом збереження i змщнення свое! культурно! ¿ндивщуальносп. OcBÎTa також може заохочувати (хоча i не гарантуе) розумшня, толерантшеть, пошану i дружбу mî>k нашими, етшчними i релшшними трупами, i може сприяти створенню ушверсально1 культури прав людини. Також особливого значения сьогодш набувають щнност1 демократичного громадянського суспшьства та ïx вщображення у cc|)cpi ocbîth, що tîcho пов'язано з европейським вим1ром громадян Свропи та Украши. Рсалгзащя права на оевпу е одшею з н ай важ\ i и в i ш их проблем осв1тньо1 пол1тики, яку поводять кра1ни - члени Свропейського Союзу. За рахунок низького показника людей, яю повною viipofo реал1зують свое право на осв1ту, ця проблема tîcho пов'язана з проблемою створення стратспй забезпечення р1вних ocBÎTHix можливостей.
Необхщшсть запровадження ртних ocbithix можливостей молод i та дорослих для здобуття ocbîth е важливим чинником у формуванш демократичного суспшьства. Одним з прюритетних напрямюв реформування ocbîth в У краУш (зг1дно з Державною нац1ональною програмою «Осв1та»), е забезпечення права на здобуття ocbîth на ochobî нових прогресивних та демократичних концепщй. Необхщшсть демократизащ! осв1тньо1 системи шляхом реал1защ1 CTpaTeriï «навчання впродовж усього життя» визначено в Нацюнальнш доктриш розвитку ocbîth, Концептуальних засадах розвитку педагопчно!' ocbîth Укра1ни та ïï ¡нтеграцй' в европейський осв1тнш npocTip.
Осклльки право на освт проголошуегься одним з основних прюритет1в европейсько! ocBÎTHboï пол1тики, це питания не може залишитися поза увагою втшзняних i заруб1жних науковц1в. Е. Гутман, К. Кросленд, дослщжуючи причини i насл1дки Hcpibhoctî в освт, демонструють реал1защю права на освт в окремих крашах; О. Локшина, Т. Мельник,
0. OrieHKO, А. Сбруева торкаються nieï проблеми в пор1вняльно-педагопчному acncKTi. Проблему европейських щнностей в ocbîtî та концептуальних шдход1в до формування цшностей демократичного сусшльства розглядають такл украшсью автори, як С. Рябов,
1. Тараненко, К. Чорна. Однак вивчення проблеми у крос-культурному аспект! ще не сягнуло належного р1вня. Тому метою cmammi е визначення шлях1в реатзацп права на осв1ту в крашах Свропейського Союзу (СС) у крос-культурному контсксп. Ochobhî заедания дослщження: простежити генезу питания рсал1зацй' права на освт : розглянути нац1ональш вщмшносп у п1дходах до зазначено1 проблеми на сучасному еташ; окреслити певш ocbîthî стандарта, яких намагаеться дотримуватися СС, та причини виникнення Hcpi вноси у р1зних кра1нах Свропейського Союзу; охарактеризувати основш умови забезпечення р1вного доступу до ocbîth.
Зупинимось на розгляд1 окреслених завдань б1льш детально. 1стор1я СС - це справжня icTopifl yenixy. Осв1та - ключ до yenixy: як окремого громадянина, так i СС у щлому. Саме цей принцип займае прюритетне Micuc в пол1тищ европейських держав. Ocbîthî програми,
фшансоваш GC, охоплюють щор1чно майже 200 тисяч громадян краш Союзу. В GC напряму иовязують р1вснь осв1чсносп свого населения з економ1чним процв1танням. Представники Сврокомюн шдрахували, що кожен pix навчання впливае на сконо\пчнс зростання держав GC у icopoTicocTpoKOBiй перспектив! на 5% i в довгостроковш - додатково на 2,5%. Отримання осв1ти полегшуе европейцям пошук роботи, сприяе тому, аби вони стали активними учасниками загальносуспшьних процсав.
Змют осв1ти, вщповщно до формування европейського BHviipy. мае становити певну систему ¡нтсгрованого знания, у npoucci оволодшня яким створюються умови для формування та розвитку в особистосп щншсних ор1ентацш i вмшь, необхщних для життед1яльносп в сучасному европейсысому сшвтовариствг Свропейська осв1та - це ступенева шдготовка фах1вщв за штегрованими напрямками, вщповщшсть законодавства про освт гумашстичним тенденщям розвитку людства, потужна ушверситетська наука, мобшьнють педагопв i вчених, 1хня надзвичайно висока, контрольована громадсьюстю i власним авторитетом вщповщальшсть перед сусшльством. У 3MicTi сучасних концепцш осв1ти простежуються тсндснцп. окреслеш ще в документах XIV стол1ття. До епохи Просвтшцтва в Сврош осв1та переважно була обов'язком батьюв та церкви. Бона стала об'ектом турботи суспшьства лише з появою сучасно! держави. У XVI-XVII стол1ттях видатш фшософи Джон Локк та Жан-Жак Руссо сво1ми працями заклали шдвалини сучасно! концспцп права людини на освт. Однак класичш документа, таю як Британська Харт1я про права 1689 року, ЕПрджинська декларация про права 1776 року, Американська декларащя незалежност1 1776 року та Французька декларащя про права людини, не мютять позищй, яю прямо стосуються права на освт .
У XIX CToniiri з появою сощатзму та л1берал1зму б1льш чт<о були окреслеш права людини у сфер1 осв1ти. Л1беральш та антиклерикальш думки XIX стол1ття також вплинули на визначення ocbIthIx прав, яю були сформульоваш для захисту та просування щей свободи науки, дослщжень та викладання, проти церкви та втручання держави.
У друг1й половиш XIX стол1ття з'явилось lhtkc визнання прав у сфер1 осв1ти. Конститущя HivicubKoi iMnepii' 1871 року включала в себе роздш шд назвою «Основш права шмецького народу», Конститущя шмецько! Веймарсько! республ1ки 1919 року мютила розд1л «Осв1та та навчання у школах», який чт<о визначав обов'язок держави гарантувати осв1ту за допомогою безкоштовного i обов'язкового вщвщування школи.
Укладання р1зних договор1в теля Першо! св1тово1 в1йни i проголошення Женевсько! декларащ! у 1924 рощ призвело до м1жнародного визнання права на освт. яке було чт<о визначено у конститущях 52 краш свт . На рег1ональному piBHi прийнята Свропейська конвенц1я про права та основш свободи людини (стаття 2 Першого протоколу) [3, с. 132].
3 огляду на руйшвний вплив св1тово1 в1йни на життя людей, положения про захист прав людини, зокрема права на освт . були включеш до Статуту Оргашзацп Об'еднаних Нащй у 1945 рощ, а 10 грудня 1948 року Асамблея ООН прийняла Декларащю про м1жнародш права людини. 3 того часу Декларащя стала першим загальновизнаним \пжнародним документом, який ч1тко пропонуе докладний змют щодо прав людини й основних свобод у м1жнародних масштабах, а також передбачае принципи piBHOCTi та недискримшацн, зокрема в освт [7, с. 231].
Свропейському Союзу було надано право на региональному piBHi зд1йснювати позитивн1 заходи для боротьби з дискримшащею за ознакою стал, расово! або етн1чно! приналсжностк penirii або переконань, в1ку, сексуально! ор1ентащ1, у травн1 1997 року. В Амстердам! Свропейська Рада глав уряд ¡в держав-члешв прийняла статтю, згщно з якою СС надаеться повноваження вживати заход ¡в для боротьби з дискримшащею в ycix II формах. Це стаття 13, яка стала стандартною частиною европейсько! сощально! пол1тики. У 2000 poui Рада прийняла дв1 важлив1 директиви, яю базуються на стагп 13. Идеться про расову директиву та директиву про р1вшсть у галуз1 зайнятост1 [6, с. 149].
У Сорбоннсьюй декларащ! вщ 25 травня 1998 року наголошуеться на провщнш poni уш BcpcHTCTi в у розвитку антидискрим1нац1 иного европейського культурно-осв1тнього простору, а також на забезпеченш студентам доступу до навчальних можливостей та вщповщних осв1тшх послуг [5, с. 10].
Свропейський Союз придшяе значну увагу дискрим1нац11 людей-швалщ1в. 31 травня 1990 була створена Рада з питань штеграцн д1тей та молодих людей з обмеженими можливостями в
звичайш системи осв1ти. 14 грудня 1995 року ухвалена Резолющя Свропейського парламенту з прав людей-швалщ1в, а перезатверджена 12 грудня 1996 року. 11 кв1тня 1997 року створено Свропейську Комюпо, яка розглядае питания р1вних можливостей для шваладв. 4 кв1тня 2001 року Свропейським парламентом укладений Статут прав людей, якл страждають на аутизм, зокрема окреслюються шляхи 1х реатзацп в освт [4, с. 110].
Поклавши в основу юторичш документа, СС виробив певш осв1тш стандарта, яких намагаеться дотримуватися:
• Безкоштовна 1 обов'язкова початкова осв1та;
• Наявшсть середньо! осв1ти для вах:
• Доступна вища осв1та для вах на основ1 зд1бностей кожного;
• Базова осв1та повинна бути штенсифшованою для тих, хто не закончив повний курс початкового навчання;
• Шквщащя неграмотносп за допомогою \пжнародно!' сшвпращ.
Це означае, що покращення доступу уах до осв1ти на основ1 принципу р1вност1 1 недискримшацн та свобода обирати школу 1 навчальш програми являе собою дух 1 суть права на освт .
Як \пшмум. краши СС повинш забезпечиги реашзащю права на освт за допомогою гарантування р1вного доступу до юнуючих освтпх установ для вах - хлопчшав та д1вчаток, жч но к та чоловшв - на основ1 р1вносп та недискримшацн. Одним з головних завдань освпньо! поттики СС е не ильки забезпечення якосп та ефективносп осв1ти, але й р1вних можливостей як акцюнерного кашталу, де освггш результата не залежатимуть вщ економ1чного, сощального або культурного р1вня родини. Свросоюз намагаеться створити едину модель, яка б поеднувала у соб1 ва сфери житщцяльносп людини - сощальну, сконом1чну. полггико-правову, релтйну та ш. Ця модель застосовуватиметься при розглядо питань зайнятосп населения, створення робочих м1сць. подолання неписемносп серед дорослого населения, шдвищення кватфшацп пращвниюв, здшснення мошторингу якосп осв1ти, створення необхщних умов для отримання щложиттево! освгга, усталення принцишв демократа у сусшльста, ¿нтеграцп систем нащонально! осв1ти у свтэвий проспр.
Вщмова та порушення права на освпу перешкоджають реашзацп здатносп людини розвивати свою особистють, шдтримувати 1 захшцати себе та свою амю. адекватно брата участь в сощальному, полггачному та сконо\пчному житп. На р1вш сусшльства вщмова в освт шкодить щлям демократа та сощального прогресу 1 як наслщок - м1жнародному миру та безпещ людини. Обов'язок захшцати право на освт вимагае того, щоб держава за допомогою законодавства здшснювала кроки для запобшання та заборони порушення ¿ндивщуальних прав 1 свобод трст1 ми особами.
Сдино! причини виникнення нер1вносп у вах крашах Свропейського Союзу немае. Так, у крашах «атлантично! моделЬ> бшып актуальш економ1чш основи нер1вносп (Великобриташя). Навпаки, у крашах «континснтально! моде л ¡». де держава вщшрае бшыпу роль, мова йдс про шетитуцшш бар'ери (Нщерланди, ЕИмеччина) [1, с. 34].
Забезпечення р1вного доступу до осв1тшх установ передбачае фпичний та конструктивний доступ. Ф1зичний доступ особливо важливий для л1тшх людей та ¿нвалццв. Конструктивний доступ означае, що повинш бути знищеш бар'ери, наприклад, шляхом викоршення стереотипних понять рол1 чоловша та жлнки у навчальних структурах.
Широко розповсюдженим е питания мовно! пол1тики, яке викликае багато суперечок. Не юнуе единого м1жнародного права навчатися у школ1 рщною мовою, якщо людина належить до лшгвютично! меншосп у кра!ш. У Конвенцн про захист нацюнальних меншин Рада Свропи визнала право вивчати рщну мову, але прямо не визнала права навчатися рщною мовою. Свропейська харт1я регюнальних мов або мов меншин зробила крок уперед щодо рсалпацп права на освт рщною мовою шляхом надання вибору для тих кра1н, якл шдписали 1 ратифшували Хартда, з метою досягнення двомовност1 меншин, якл визнаються державою. Але юнують меншини, якл не захшцеш к таким чином, нав1ть не мають права вивчати рщну мову в школк наприклад, цигани в Сврош або аборигени в Австралп.
Для бшып ефективно! реатзацн права на освт вагомим е м1жнародне сшвроб1таицтво шляхом об мшу шформащею, знаниями 1 тсхнолопями. Вважаеться, що право на осв1ту е економ1чною необхщшетю, вщ яко! залежить розвиток краши. Надання р1вних осв1тшх можливостей розглядаеться уама державами як довгострокова швестищя, осклльки вона
розвивае ¿ндивщуальш людсью ресурси i сприяе покращенню процесу нацюнального розвитку. 1УПжнародш фшансов1 шститути, таю як Всесв1тшй банк та Mi'/кнародний валютний фонд, вказують на важливють ocbîth як i нвсстицп в розвиток людського кашталу.
Дослщження ЮН1СЕФ визначило пнсть основ для досягнення кращих результат!в у забезпеченш права на загальну осв1ту. Цими основами е: пол1тична i фшансова прихильшеть держави, центральна роль суспшьного сектору, р1вшсть в осв1тньому ceKTopi, зменшення вартосп ocbîth, ¡нтегращя ocbîthîx реформ у бшып широю стратеги людського розвитку.
Для noBHoi' реал1защ1 права на оевт необхщна сильна шетнтущйна шдтримка. ЮНЕСКО вццграе провщну роль у цш галуз1, осюльки осв1та е головною сферою ïï д1яльност1 та ïï спещал1защею.
27 кв1тня 2006 року Рада СС ухвалила пропозищю щодо того, щоб 2007 piK став Свропейським роком р1вних можливостей для Bcix. Так, наприклад, 2003 piK був Свропейським роком людей з обмеженими можливостями, а 2008 piK - Свропейським роком мiжкультурного д1алогу. Проведения таких заход ¡в е наочною реатзащею европсйсько!' пол1тики, а також прикладом для краш-члешв СС рсалпацп нащонально!' пол1тики у сфер1 ocbîth, здшененш ocbîthîx та шформацшно-пропагандистсышх заход ¡в на нацюнальному piBHi. Цш також досягаються шляхом здшенення таких вид1в д1яльносп: наради та заходи; рекламш та шформацшш кампанп; дослщження.
Кожна краша працюе за власною програмою, що вщображае ïï конкретш штсрсси та потреби. Держави - члени СС мають виняткову свободу вщбору цшьових груп i визначення змюту, обсягу та штенсивносп звязклв. шдвищення р1вня об1знаност1 та поширення шформацп. Координатори проектов та нацюнальш координукга ком ¡тети е посеред никами м1ж Радою Свропи та державами - учасниками.
У крашах СС проблема piBHOCii ocbîth tîcho пов'язана з концепщею «ocbîth протягом усього життя». Була створена Програма навчання впродовж життя (Lifelong Learning Programme), яка дае змогу громадянам у веш Сврош навчатися на кожшй стади життя. Бона складаеться з шдпрограм: Comenius (для шил), Erasmus (для вищо!' ocbîth). Leonardo da Vinci (для профсайного навчання та трешнпв) and Grundtvig (для ocbîth дорослих). Програма покликана шдтримати розвиток «сусшльства знань» в СС, що сприятиме сталому сконом1чному розвитку, бшышй юлькосто яюсшших робочих мюць i мщшшш сощальшй едносто [2, с. 15].
Забезпечуючи доступ до ocbîth yciM членам сощальних клаав. створюеться сприятливий npocTip для ckohoviiмного та сощального розвитку. KpiM того, важливим чинником е те, що доступшсть ocBira шдтримуе сощальну наступшсть. оскллькн вона полегшуе передачу шформацп м¡ж поколшнями.
PiBHicTb ocBÎTHix можливостей складае один 3i стовшв розумшня сощального правосуддя у демократичному суспшьсга, а також е рушшною силою прояву шдив1дуальносто людини. А hepibhictb у галуз1 ocbîth е перешкодою на шляху до сощального та сконом1чного розвитку, тому тематика pibhocti ocbîthîx можливостей, доступносто ocbîth для рпних категорш населения е одшею з прюрнтстннх тем проектов та досл1джснь кра!н Свропейського Союзу.
Не зважаючи на значний прогрес у зусиллях з надання дтш можливосто користуватися правом на oceiTy, нсобх1дно ще багато зробити для досягнення nieï мети. Ще й доел залишаеться велика юльюсть невнршеннх питань, таких як дискримшащя, нер1вшсть, ¡гнорування та експлуатащя д1вчат. ж ¡но к та нацюнальних меншин, а сусшльство, в свою чергу, повинне шдсилити спроби внршення сощальних та культурних питань, яю до цього часу не дозволяють цим трупам повшетю користуватися cboïmh правами i тим самим збшыпують ïx уразливють. Тому перспективним вбачаемо створення стратеги забезпечення pibhhx ocbîthîx можливостей для кризових категорш населения, жшок, молод i та дорослих.
Л1ТЕРАТУРА
1. Key Data on Education in Europe [Електронний ресурс] / EACEA, Eurydice, Eurostat Brussels:
EACEA, 2000. - 332 p. - Режим доступу: http://www.eurydice.org.
2. Актуальные вопросы развития образования в странах ОЭСР: [Отв. ред. М.В. Ларионова]. - М.:
Издательский дом ГУ ВШЭ, 2005. - 152 с
3. Ос в ¡та для демократичного громадянства: зб. норм. док. - К.: Бюро шформацп Ради Свропи в
Украпп, 2005. - 386 с.
4. Altbach, P.G., Peterson, P.M. Higher Education in the New Century: Global Challenges and Innovative Ideas / Altbach, P.G.. Peterson, P.M. (eds.). - Rotterdam: Sense Publishers. - 2007. - 197 p.
5. Arbo. P., Benneworth P. Understanding the Regional Contribution of Higher Education Institutions. Paris: OECD/IMHE. - 2006. - 24 p.
6. Miomir Ivkovic. Education for democracy//Facta universitatis. - 1999. Vol. 2, № 6. - P. 147-152
7. Richard Breen, Jan O. Jonsson. Inequality of opportunity in comparative perspective: recent research on educational attainment and social mobility // Annual Review of sociology. - 2005. Vol. 31. - P. 223-24.
YAK 378.4 (438) «19» (045)
К. M. Б1НИЦЫСА
РОЗВИТОК ВИЩИХ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ШК1Л В РЕСПУБЛ1Ц1 ПОЛЫЦА (70-90-TI РОКИ XX СТ.): РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛ13
Розглядаютъся засади розеитку i функцюнування вищих педагоггчних шюл в Республщ Полыца у 70-i - 90-i pp. XX ст., вгдображет загалът реформи вищо'( nedazozi4Hoï oceimu кра'ши в цей iсторичний nepiod, вказат змти в навчальних планах вищих педагоггчних шюл.
КлючогЛ слова: oceima, тдготовка вчителгв, вища педагоггчна школа.
К. М. БИНИЦКАЯ
РАЗВИТИЕ ВЫСШИХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ШКОЛ В РЕСПУБЛИКЕ ПОЛЬША (70-90-ЫЕ ГГ. XX СТ.): РЕТРОСПЕКТИВНЫЙ АНАЛИЗ
Рассматривается проблема развития и функционирования высших педагогических школ в Республике Польша в 70-90-е гг. XX в., отображены общие реформы высшего педагогического образования в стране в этот исторический период, рассматриваются изменения в учебных планах высших педагогических школ.
Ключевые слова: образование, подготовка учителей, высшая педагогическая школа.
К. M. BINUTSKA
DEVELOPMENT OF HIGH PEDAGOGICAL SCHOOLS IN REPUBLIC OF POLAND (70-90TH XX ST.): RETROSPECTIVE ANALYSIS
The problem of development and functioning of the higher pedagogical schools in the Republic of Poland is studied in the article, general reforms of higher pedagogical education in different historical periods are shown, in particular by the example of higher pedagogical schools the changes in curricula of higher pedagogical schools are studied.
Key words: education, teachers ' training, higher pedagogical schools.
OcBÍTa - це стратспчний ресурс полшшення добробуту людей, забезпечення нацюнальних ÍHTepecÍB, змщнення авторитету i конкурентоспроможност1 держави на \пжнародшй ареш. Ефектившсть функцюнування будь-яко! системи, зокрема вищо!' псдагопчно! ocbíth, залежить вщ оптимальносп ïï структури, системних ланок i шдструктур та зв'язку \пж ними. Одними з основних складових системи вищо!' псдагопчно!' ocbíth е иедагопчш bhllu навчальш заклад и (ВНЗ), якл мають свою узагальнену мету, змют i спрямовашсть навчально-виховного процесу. Ниш у нових парадигмах ocbíth змшюеться професшний профшь вчителя, пов'язаний з його функцюнуванням в npoucci навчання та
