Мобільність персоналу в контексті Болонського процесу Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 378.12/14+141.156 Мар\я ДЕБИЧ

МОБШЬШСТЬ ПЕРСОНАЛУ В КОНТЕКСТ1 БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ

У cmammi проанал1зовано досягнення Болон-ського процесу з акцентуванням уваги на мобыь-mcmi персоналу як одного з елементiв загально! стратеги ттернацюнал1заци вищо! освти i фор-мування бвропейського простору вищо! освти. Визначено питання, як необхiдно вирiшувати в мтливихумовах. Надано основт ключовi питання конференцш за участю мiнiстрiв освти у рамках Болонського процесу до 2015року включно: загальна система ступетв; евро-пейська система кредитiв; мобыьтсть; ствпраця в галузiзабезпеченняякостi; нацюнальтрамки квалiфiкацiй; навчання впродовж життя; працевлаштуван-ня та сощальний вимiр вищо! освти. Видыено три велит категори перешкод для мобiльностi персоналу, а саме: знання мови, правовi питання та особистi ситуаци. Незважаючи на полтичний мiждержавнийрiвень виршення пробле-ми, залишаються невиршеними питання законодавчого та тституцшного забезпечення мобiльностi персоналу.

К^^^о^^ слова: Болонський процес, мобыьтсть персоналу, ттернацюналi-защя освти, вхiдна мобыьтсть, вихiдна мобыьтсть.

На наш погляд, творщ Болонсько! декларацп й оргатзатори одно-йменного процесу досягли бшьшого, як уявляли со61 напочатку. Болонський процес, стартуючи з активносп невелико! групи держав-члетв бвропейського Союзу, поргвняно швидко охопив увесь континет i дав вс1 шдстави оголосити появу бвропейського простору вищо1 освгти (6ПВО). У повнш згодi було визнано сподгвання на його привабливють для молодi i конкурентноспроможтсть на м1жнародному ргвш, а також на те, що «вищ1 навчальт заклади, за тдтримки вщданих викладачгв i студенпв, можуть зд1йснювати сво1 рiзноманiтнi Midi у суспшьств! знань, i в якому студенти, користуючись перевагою мо61льност1 з без-перешкодним i справедливим визнанням квалiф1кац1й, можуть знайти найб1льш пщходящу траeктор1ю отримання освгти» (Будапештсько-Bi-денська Декларация, 2010: с.1).

Вс1 щ кроки ми вважаемо лог1чною вщповщдю розвинених европей-ських держав на той економ!чний, технологiчний i сощальний поступ, який отримав назву «третя хвиля». 1х досягнення створили основу для

розвитку вищо! осв1ти, яка в1дпов1дае модернiзованому та розширеному колу соцiальних вимог.

Сл1д зазначити, що паралельно з розширенням бвропейського Союзу, утворенням Шенгенсько! «безкордонно! зони», змiнилася структура вищо! осв1ти, розроблена система вимiрювання i забезпечення якостi, встановленi механiзми для полегшення мобiльностi, визначений сощ-альний вим1р вищо! освiти.

Масштаб проекту 6ПВО, який на основi добров1льно1 спiвпрацi, приймае i реалiзуe сшльш цiлi для систем вищо! освгги 47 краги, е без-прецедентним. Однак, усв1домлюючи той факт, що друге десятилпгя нинiшиього тисячол1ття зпкнулося з новими викликами, м1шстри осв1-ти на конференцп у 2009 рощ (Льовен / Лувен-ля-Нев) поставили пи-тання, як1 необх1дно вир1шувати в уже в1дчутно змiнених умовах. Вони закликали до п1двищення якост1 европейсько! вищоГ осв1ти i встанови-ли чотири основн1 ц1л1 для нишшнього десятил1ття:

• завершити структурну реформу i поглибити 11 реал1зац1ю через посл1-довне розумшня i використання розроблених 1иструмент1в;

• впроваджувати як1сну вищу осв1ту, пов'язану з навчанням та учшням впродовж життя i сприяти працевлаштуванню;

• забезпечити реальн1сть соц1ального вим1ру, гарантуючи, що студент-ський контингент, який вступае i завершуе навчання у закладах вищоГ осв1ти в1дображае р1зноман1тн1сть студентського контингенту бвропи;

• гарантувати, що до 2020 року щонайменше 20% випускниюв ви-щих навчальних заклад1в у бвропейському простор1 вищоГ мати-муть пер1од навчання або стажування за кордоном (Bologna Process Implementation Report, 2012: p.8).

Проанал1зуемо детальн1ше цю допов1дь, враховуючи, що вона е результатом сп1льних зусиль одразу к1лькох европейських орган1зац1й (Eurostat, Eurydice, Eurostudent). В1дпов1дно до конкретно! мкп i методологи вище-зазначених орган1зац1й, як1 займалися збором даних, у допов1д1 описано реал1зац1ю Болонського процесу, наведено статистичт дан1, а також на-дано шформащю i пор1вняння соц1альних й економ1чних даних про сту-дентське життя. Статистичш дат доповнет нормативними дескрипторами системи, а також анал1зом того, як працюе система. Допов1дь склада-еться з семи розд1л1в (Bologna Process Implementation Report, 2012).

З огляду на можливий обсяг статл, ми не намагатимемося розглянути вс1 досягнення Болонського процесу й зм1ст цих розд1л1в, а сконцентру-емо увагу на анал1з1 загальних досягнень та моб1льност1 персоналу - як одного з елемент1в загально! стратеги штернащонал1заци вищо! осв1ти та частини головних ц1лей 6ПВО.

Оск1льки пiдготовка ц1еГ зв1тноГ допов1д1 вiдбувалася на тл1 ф1нан-совоГ кризи, тому питання про ф1нансування вищоГ осв1ти мало пер-шорядне значення. Рiвнi державних витрат значно р1зняться в краГнах 6ПВО та i вiдповiдь на фiнансову кризу не е однорiдною. КраГГни представлено трьома групами: у перш1й групi не було зменшення фшансування - а в деяких краГнах було навiть зб1льшення державних витрат на вищу осв1ту; у другш груп1 в1д6улося зниження не б1льше, н1ж на 5 %, а в третш груп1 краГн було значне зниження державних витрат. Отже, коли три групи взяти разом, очевидно, що було загальне зниження фшансування у сфер! вищоГ освгги на 2,2 %. Зауважимо, що УкраГна не подавала даних про витрати на освпу у цей зв1т.

Як зазначено у Болонськ1й декларацп, однiею з ц1лей Болонського процесу е збшьшення к1лькост1 й рiзноманiтностi студентського контингенту. Сл1д нагадати, що сощальний вим1р визначаеться як р1вноправний доступ i усп1шне завершення вищоГ осв1ти рiзноманiтним студентським контингентом. З погляду доступу до вищоГ осв1ти, зарахування у вищ1 на-вчальн1 заклади зб1льшилося в пер1од м1ж 1999 1 2009, хоча це збшьшення не було одинаковим. Загальт контингенти вар1юють в1д 754 в Л1хтенш-тейн1 до 9 909 160 в Рос1йськ1й Федерацп (2008/09 н.р.). УкраГна входила до п'ят1рки краГн, що мали найб1льшу к1льк1сть студент1в (2 798 693).

Кр1м того, даш св1дчать, що протягом перших десяти рок1в Болонського процесу б1льше ж1нок, н1ж чолов1к1в здобували вищу освпу Тим не менш, цю цифру необх1дно в1дрегулювати залежно в1д конкретних галузей навчання. Ж1нки дом1нують у галуз1 осв1ти, ветеринари та охорон1 здоров'я 1 добробуту. Чолов1ки, з 1ншого боку, переважають в комп'ютерних науках, 1нжин1рингу, 1нженерних профес1ях та транспортних послугах.

Це загальне збшьшення показник1в компенсуеться в1дносно низьким показником участ1 першого поколшня м1грант1в у сфер1 вищоГ осв1ти в деяких краГнах. Даний феномен, однак, не тшьки пов'язаний з доступом 1 проблемами вступу; пояснення можна знайти на б1льш ранн1х р1внях осв1ти, так як учш з м1грац1йним фоном, б1льш ймов1рно, завершують навчання в школ1 ран1ше отримання атестату про повну середню осв1ту чи 1ншоГ квал1ф1кацп, що дае право вступати до класичних чи техн1чних ун1верситет1в.

Зб1льшення чисельност1 й р1зноман1тност1 студентського складу також пов'язано з метою розширити вступш критерп, щоб вс1м тим, хто мае можлив1сть продовжувати навчання у закладах вищоГ осв1ти, надати таку можлив1сть, незалежно в1д Гх попереднього формального досягнен-ня у навчанш. Це потребуе встановлення альтернативних шлях1в доступу до вищоГ осв1ти на основ1 визнання знань 1 навичок набутих за межами формальних контекст1в навчання.

Сприяння прогресу навчання вiдбулося також через Болонськ1 структури, процеси та iнструменти. Вже з самого початку Болонський процес зазнав змш на рiвнi нац1ональних систем шляхом застосування iнструментiв, спрямованих на пщвищення прозоростi й на забезпечення конвергенцп систем. Цi iнструменти включають в себе: систему трьох циклгв, розвиток загально! рамки квал^фжацп, введення европейсько! системи переведення 1 накопичення кредит1в (ЕСТ5) з видачею Додат-ка до диплома 1 забезпечення якост! Зобов'язання прийняти сум1сн1 й легко поргвнянт ступени й встановлення трьох циклов в даний час реа-л^зуеться в 47 кра!нах.

Щодо нацюнальних рамок квал^фжацш, то вони впровадженш та подготовлено до самосертифжацп в1дносно загально! рамки квал^фжацш бвропейського простору вищо! освети. Дев'ять кра!н стверджують, що вони виконали вс1 десять крокв щодо впровадження квал^фжацшних рамок, а шша група кра!н мае хороший шанс приеднатися до них. Укра-!на також намагаеться не тшьки створити, а й запровадити нацюнальну рамку квал^фжацш за европейським вз^рцем.

Участь студентов 1 продуктивность в галуз^ вищо! освпи залежить в1д безл^ч^ факторов. Найбшьш важливим питанням е ступшь, до якого системи здатш задовольнити потреби студентов, щоб !х фшансове становище не було перешкодою для доступу або для прогресу навчання, а також надання !м адекватних послуг для тдтримки п1д час навчання. Погляд на реал^защю ЕСТ5 як системи переведення та накопичення кредитив показуе, що вона майже завершена. Проте, зв'язування кредитив з результатами навчання не завершено, а в деяких випадках 1нш1 кредитт системи використовуються замкть ЕСТ5.

Що стосуеться забезпечення якост1, то показники розроблет й вони зосереджеш на стадп зовшшнього контролю якост1 та р1вня м^жнарод-но! участи. В целому, результати пвдтверджують вражаюч^ зм1ни з моменту створення Болонського процесу: розвиток системи забезпечення якосп був швидким 1 пройшов кшька великих еташв у европейськш сшвпращ. Тим не менш, що стосуеться участи зацжавлених сторш у зовшшньому контроле якост1, необхщно ще пройти певний шлях, перш н1ж студенти систематично братимуть участь у вс1х в1дпов1дних процесах. Кр1м того, у бвропейському простора вищо! освпи ревень м^жнародно! участи у забезпечення якост1 залишаеться досить нергвном^рним.

Сл1д зазначити, що забезпечення якосп, в основному зосереджено на викладанш / навчання, а пщтримка послуг для студентов й активне сприяння розвитку наукових дослщжень виключет з мониторингу.

Висновки доповш показують, що реалiзацiя европейсько! системи накопичення 1 переведення кредитив, студентоцентроване навчання,

квал1ф1кац1йн1 рамки, внутр1шн1й контроль якост1 е основними досяг-неннями Болонського процесу.

Що стосуеться фшансових механ1зм1в, допов1дь демонструе р1зно-ман1тн1сть щодо плати за навчання 1 систем п1дтримки студент1в на вс1й територп бвропейського простору вищоГ осв1ти. Таким чином, студенти вчаться в дуже р1зних економ1чних умовах, а це сл1д мати на уваз1 при обговоренн1 европейськоГ пол1тики про завершення навчання та питан-ня моб1льност1.

Доступ до вищоГ осв1ти також не е ц1лком достатн1м. Саме тому цей зв1т розглядае результати навчання лише в загальних аспектах. В даний час наявш даш, незважаючи на прогалини, показують чимал1 вщмшнос-т1 м1ж краГнами 6ПВО. Кр1м того, узгодженого розум1ння 1 визначення стратеги, як пол1пшити показники завершення осв1ти ще немае. Поки т1льки незначна менш1сть краГн прийняли всеохоплююч1 нац1ональн1 стратеги, нац1лен1 на завершешсть, а в деяких краГнах немае ц1леспря-мованих заход1в для вир1шення ц1еГ проблеми.

П1дсумок вищоГ осв1ти вим1рюеться досягненнями 1 завершенням навчання, а також перспективами випускник1в на ринку пращ. Показники завершення контролюються на нацюнальному та / або 1нституц1й-ному р1внях в б1льшост1 краГн. Ц1 дан1 використовуються для п1дготовки щор1чних статистичних даних, анал1зу ефективност1, планування при-йому 1 д1алогу 1з зац1кавленими сторонами. Дан1 про зак1нчення навчан-ня 22 краГн бвропейського простору вищоГ осв1ти показують, що лише три студенти 1з чотирьох як1 вступили до ВНЗ, завершили свое навчання з дипломом.

В систем1 вищоГ осв1ти освпш досягнення передаються з поколшня в покол1ння. Було показано, що р1вень осв1ти батьк1в значно впливае на р1-вень осв1ти студент1в, хоча дан1 також показують, що це в1дношення змен-шуеться. Однак, 1 дос1 у бшьшосп краГн 6ПВО в1дносн1 шанси для студен-т1в з високо осв1ченими батьками здобути вищу осв1ту в1д двох до п'яти ра-з1в вищ1, н1ж для тих студент1в, чиГ батьки мають середн1й освпнш р1вень.

З погляду зайнятост1, середш показники за 2006-2010 рр. показують, що чим вищий р1вень осв1ти, тим нижчий коеф1ц1ент безробптя серед молод1. Тим не менш, б1льш пильний погляд показуе, що р1вень безроб1ття серед недавн1х випускник1в значно вищий, н1ж у б1льш до-св1дчених молодих людей в багатьох краГнах. Кр1м того, в середньому, близько одн1еГ п'ятоГ молодих людей з квал1ф1кащею вищоГ осв1ти пра-цюють на посадах, як1 не потребують, як правило, квал1ф1кащГ вищоГ осв1ти. Ц1 факти можуть бути ознакою проблем переходу випускник1в з вищою осв1тою на ринок пращ 1 недостатньоГ узгодженост1 традицшних навчальних курс1в з вимогами роботадавц1в, як1 чекають б1льшого.

Вища освгга е одним з елемент1в навчання впродовж життя. Незва-жаючи на те, що навчання впродовж життя е одтею з центральних тем Болонського процесу, докуменлв з цього питання недостатньо. Т1льки в небагатьох крашах основнi документи, що охоплюють вищу освпу, включають визначення навчання впродовж життя. Навпъ там, де кну-ють такi документи, важко встановити, яю види дiяльностi п1дпадають п1д його концепц1ю. бвропейська Харт1я Ушверситет1в про безперерв-ну осв1ту, розроблена бвропейською Асоц1ац1ею ун1верситет1в (EUA) i до яко! звертаються м1н1стри в Льовен / Лувен-ля-Нев, мае допомогти б1льш чггко визначити це поняття.

За в1дсутност1 вичерпного розум1ння концепци освгги впродовж життя ïï найчаст1ше пов'язують з неформальними курсами, яю вищ1 навчальт заклади пропонують поряд з ïx оф1ц1йними програмами, або програми навчання, що надаються в рамках р1зних мехатзмгв, в1дм1н-них в1д традиц1йних схем денного навчання.

Вперше в Болонському процес1 встановлена кшьюсна мета для сту-дентськоï моб1льност1 у 2020 не менше 20% випускник1в в бвропей-ському простор1 вищоï освгги повинт навчатися або стажуватися за кордоном певний перюд. Статистичт даш, однак, не е достатньо на-дшними, щоб вимряти досягнення даноï мети. Тим не менш, значш методолоичт вдосконалення встановлеш, на нашу думку, це сприяти-ме краще 1 б1льш повно збирати дат про моб1льтсть, особливо у сфер1 моб1льност1 кредит1в.

У допов1д1 також показано, що кнують 1 реальш перешкоди для мо-б1льност1, як1 сл1д подолати в найближч1 роки. Це важливо, тому що сприйняття 1 вплив таких перешкод залежить в1д сощального походжен-ня. Якщо ïx не перев1ряти, зростання показниюв моб1льност1 може привести до нового вимру соцiальноï нер1вност1. Краши також висловили бажання мати б1льш збалансовану моб1льтсть, та й поточш дат пока-зують незбалансоват потоки мобшьносп м1ж окремими краïнами 1 континентами. Причини дисбалансу в моб1льност1 дуже р1зш, а деяю - таю як економ1чна нер1втсть м1ж краïнами, не можна легко вир1шити. Тим не менш, дуже часто пов1домляляеться про перешкоди, пов'язаш з ад-мтстративними 1 правовими питаннями, зокрема, визнанням перюд1в навчання за кордоном.

1нформацшш прогалини 1 перешкоди на шляху до мобшьносп типо-в1 також при обговоренш проблем моб1льност1 персоналу.

Отже, Болонська декларац1я, п1дписана в 1999 рощ мшктрами в1д-пов1дальними за вищу освпу з 29 европейських краïн, започаткувала рух найзначн1шого процесу европейськоï ствпращ який коли-небудь в1д-бувався в галуз1 вищоï освпи. Реформи вже вплинули на краши всере-

дит i за межами Свропи, а к1льюсть оф1ц1йних краш-учасниць зросла до 47. Продовжуючи аналгз, розглянемо основт питання, як1 були npi-оритетними на конференциях за участю м1н1стр1в осв1ти. Запропонуемо узагальнене представлення 1нформацц про Болонський процес в1д Сор-бонськоï декларацп до конференцп за участю м1тстр1в осв1ти у Среват (1998-2015 рр.) (Bologna Process Implementation Report, 2012; Bucharest Ministerial Communique, 2012; Yerevan Ministerial Communique, 2015).

Зробивши аналгз цих документ1в, надаемо основт ключов1 питання конференц1й за участю м1шстр1в освгги у рамках Болонського процесу до 2015 року включно: загальна система ступешв; европейська система кредит1в; моб1льтсть; сшвпраця в галуз1 забезпечення якост1; нацю-нальт рамки квал1ф1кац1й; навчання впродовж життя; працевлашту-вання та сощальний вим1р вищоï освгги.

Оскшьки метою нашоï статп е проблематизатя процесу моб1ль-ност1 персоналу для штернацюналгзацп вищоï осв1ти, вкажемо, що вс1 Болонсью комюшке розглядають питання моб1льност1 персоналу та студент1в. У комюнже, прийнятому у Льовен / Лувен-ля-Нев, присвя-чено параграф моб1льност1 персоналу 1 ц1лям для десятилтя 2010-2020. У ньому йдеться про викладач1в, досл1дниюв та 1нших сщвробпниюв та п1дкреслено значення моб1льност1 персоналу 1 необх1дн1сть залучення висококвал1ф1кованого персоналу до вищих навчальних заклад1в. Кр1м того, п1дкреслено перешкоди, пов'язат з доступом 1 наданням прав на соцальне забезпечення моб1льних студент1в та персоналу (Communique, Leuven and Louvain-la-Neuve, 2009).

Дискусп щодо моб1льност1 персоналу на европейському р1вт трива-ють, але мають своï труднощ1. По-перше, концепц1я мобшьност1 персоналу не визначена на европейському р1вш, а тому ïï розглядають по-ргзному. В1дтак, важливо визначити та розробити стратеичт цЫ, розробити механизм накопичення 1нформацц. В даний час европейсью статистичт дат обмежеш шформатею деяких европейських програм усередиш СС (приклад - обм1н персоналом у рамках програми Erasmus). В1дзначимо, що розргзняють т.з. вх1дну (incoming) 1 вих1дну (outward) мобшьшсть. Показ-ник першоï стосуеться мобшьних студент1в або випускник1в з-за кордону, що навчаються у краМ призначення у в1дсотках в1д загального числа студент1в, зарахованих / випускникв у ц1й краМ. Показник вихiдноï мо-б1льност1 в1дноситься до студент1в (зарахованих або випускник1в) з краь ни походження, як1 вчаться за кордоном у в1дсотках в1д загального числа студент1в тiеï самоï краши (краши походження).

На нацюнальному р1вт вс1, кр1м трьох систем осв1ти, - Бельгп (Фландрп), Францп та Словаччини - включають моб1льтсть персоналу у вищ1й освт в нацюнальш стратеги або до плану дш. Тим не менш,

лише ш1сть краш включають к1льк1сн1 ц1льов1 показники для моб1ль-ност1 персоналу. К1льк1сне вираження може мати форму в1дсотку вх1д-них або вих1дних лектор1в / викладач1в 1 наукових сп1вроб1тник1в або на р1к, або з врахуванням певноï ц1льовоï програми (2015), як у раз1 Литви та Фшляндп.

Словен1я мае на мет1 залучити 10% 1ноземного академ1чного персоналу до 2020 року, а Естонш - 3%, з подальшим зб1льшенням щонайменше до 10% 1ноземних випускник1в докторських ступен1в до 2015. Румун1я мае на мет1 зб1льшення на 5% зовн1шнього персоналу за п1дтримки програми Еразмус, а 1спан1я до 2015 року плануе на 50% б1льше моб1льного персоналу, н1ж у 2008 рощ. В ц1лому, однак, здаеться, що мобшьнкть персоналу з'являеться скор1ше як загальна декларащя без конкретних ц1лей, як1 необх1дно досягнути. Таким чином краïни визначають прю-ритетн1 напрями, встановлюють цт й стежать за розвитком под1й в ц1й сфер1. На европейському р1вн1 бвростат в1дстежуе моб1льн1сть виклада-ч1в 1 наукових сп1вроб1тник1в т1льки в рамках програми Erasmus.

Оскшьки майже вс1 краïни пов1домляють про п1дтримку моб1льнос-т1 персоналу у своïx концептуальних документах, але т1льки невеликий в1дсоток ствробпник1в насправд1 моб1льний, б1льше уваги мае бути зо-середжено на виявленн та усуненш перешкод. Грунтуючись на шфор-мацп, представлен1й краïнами у звггноста, третина освггн1х систем по-в1домили про перешкоди для мобшьносп персоналу. Можна вид1лити три велик1 категор1ï перешкод, а саме: знання мови, правов1 питання та особист1 ситуацiï. Найб1льш поширеною перешкодою е мовний бар'ер для вxiдноï i виx1дноï моб1льност1 персоналу. Серед 1нших причин, як1 стримують моб1льн1сть, виступають юридичн труднощ1, як1 часто ви-никають через вщсуттсть юридичноï сшвпращ на европейському р1вш.

В основному, це стосуеться вщмшностей м1ж системами сощального забезпечення. Кр1м того, юридичн питання включають подвшне опо-даткування в деяких краïнаx, а також шмиращин обмеження i трудно-щ1 при отриманш в1зи, як пов1домили деяк1 краши, що не входять до складу бвропейського Союзу. До третьоï групи перешкод в1дносяться особист1 та с1мейн1 ситуац1ï, так1 як в1дсутн1сть послуги п1дтримки для подружжя та дней. Кр1м того, до перешкод в1дноситься i в1дсутн1сть мо-тивац1ï та чггких шлях1в для розвитку кар'ери, а також навантаження в своему ушверситет1. Останн1м, але не менш важливим фактором, е не-достатш можливост1 ф1нансування i в1дсутн1сть шформацп. Це одна з перешкод для моб1льност1 персоналу, особливо актуальна для украшщв.

У Постанов1 Кабшету Мшктргв Украïни в1д 12 серпня 2015 р. № 579 «Положення про порядок реал1зацп права на академ1чну мобшьнкть» вказано:

«Науково-педагог1чн1, науков1, педагог1чн1 прац1вники вищих на-вчальних заклад1в (наукових установ) ус1х форм власност1 можуть реа-л1зувати право на академ1чну мобшьнкть для провадження професiйноï д1яльност1 в1дпов1дно до укладеного договору про участь у програм1 ака-демiчноï моб1льност1. При цьому за зазначеними прац1вниками зберь гаеться основне м1сце роботи у впчизняному вищому навчальному за-клад1 (науков1й установ1) до одного року. Оплата прац1 в1дпов1дно до за-конодавства за основним м1сцем роботи збер1гаеться на строк до шести мкящв, якщо вона не передбачена програмою академiчноï моб1льностЬ> (Про порядок реал1зацп права на академ1чну моб1льн1сть, 2015).

Отже, право на академ1чну моб1льн1сть ми вже маемо. Але чи шший закон («Про вищу освпу», 2014, стаття 32) зг1дно з яким «д1яльн1сть ви-щого навчального закладу провадиться на принципах: 1) автономп та самоврядування;...» не стане перешкодою для реал1зацп цiеï можливос-т1? Адже 1нтереси кер1вництва вищого навчального закладу й професор-сько-викладацького складу можуть не сп1впадати.

У таких крашах, як Чех1я i Ф1нлянд1я п1дкреслена автоном1я заклад1в вищоï освпи у прийнятл належних заход1в для сприяння моб1льност1 персоналу, i, таким чином, частину в1дпов1дальност1 перекладено на 1н-ституц1йний р1вень. В1дправною точкою для моб1льност1 е надання по-вноï 1нформац1ï зац1кавленим пращвникам, щоб використовувати мож-ливост1 для роботи за кордоном. У деяких крашах прийнят1 певн1 1н1ц1-ативи в ц1й област1, проектуючи онлайн платформи i мереж1 для акаде-м1чного св1ту (наприклад, Euraxess, Imwas and Kisswin в Н1меччин1).

Шсля початковоï стад1ï отримання в1дпов1дноï шформацп про мо-б1льн1сть та шдивщуальш програми обм1ну, наступний етап - перев1рка конкретних умов прац1, в тому числ1 надання соц1ального забезпечення в обран1й краïнi. Знання про надання прав на сощальне забезпечення е недостатн1м, а тому к1лька краïн намагаються надати б1льш детальну 1н-формац1ю та консультацiï для вxiдноï та виx1дноï моб1льност1 персоналу. У той час як питання соц1ального забезпечення постають для персоналу з краш 6С i тих, що не входять в 6С, 1мм1грац1йна та в1зова пол1тика часто виступае в якост1 бар'еру, особливо для сп1вроб1тник1в з краïн, як1 не входять в 6С. Вищ1 навчальн1 заклади продовжують св1й д1алог з державними органами з iммiграцiйноï пол1тики, i деяк1 краïни вже вжи-ли заход1в щодо зменшення 1мм1грац1йних обмежень для досл1дник1в з краш, як1 не входять в 6С. Ретельна реал1зац1я Директиви про наукову в1зу (Scientific Visa Directive) i двох супроводжуючих рекомендац1й, так званий науковий в1зовий пакет (Scientific Visa Package) е важливим кро-ком вперед. Це полегшуе короткострокове i довгострокове перебування

(менше або бшьше, н1ж три м1сяц1) досл1дник1в з третх краш у державах-членах 6С з метою наукових дослщжень (Scientific Visa Package).

Пiсля отримання Bciei необхiдноi шформацп про можливосп мобшь-HOCTi i пов'язаних з ними правових умов залишаеться питання мови. 6 вищi навчальнi заклади, якi мають курси iноземних мов для мобшьного персоналу. В той же час бшьшкть краiн (в тому чи^ й Украiна) вщзна-чають, що вивчення мови е особистою вiдповiдальнiстю. 1нший аспект вщносно мов е нацiональне законодавство, яке може вводити правила щодо використання тшьки державноi мови для викладання.

У той час як вщносно невелика юльюсть краiн вживае заходiв щодо усунення перешкод на шляху мобшьносп персоналу, ще менше краш стежать за наслiдками цих заходiв. Тiльки Еразмус, як правило, проводить такий монiторинг в рамках щорiчного збору статистичних даних, або публжуе звiти про нацiональнi та европейсью програми мобiльностi.

Для того, щоб активiзувати заходи для сприяння мобiльностi й до-сягти показника 20% для студентiв-випускникiв, слiд докласти чимало зусиль для усунення юридичних та фiнансових перешкод мобiльностi. Зроблеш першi кроки для покращення мошторингу. Збiр статистичних даних е безперервний процес, i цей звiт показуе першi результати мо-бiльностi для отримання ступеня.

Пiдбиваючи пiдсумки, вкажемо, що основними перешкодами для мобшьносп персоналу, яю називають европейськi краши, е знання мови, юридичм питання та oco6ucmi обставини. Доповщь свщчить, що багато краiн i установ розширили надання спiльних програм з початком Болонського процесу. Щ сшльш програми пропонують чiтку структуру, в якш перiоди мобiльностi бшьш легко iнтегруються i визнаються, i де европейська вища освiта мае вщчутну роль в iнституцiйнiй реальности

Хочемо вiрити, що з прийняттям указу президента Украiни № 641/2015 вщ 16 листопада 2015 року: «Ураховуючи роль англiйськоi мови як мови мiжнародного спiлкування, з метою сприяння ii вивченню для розширення доступу громадян до свiтових економiчних, соцiальних, освiтнiх i культурних можливостей, якi вiдкривае знання та використання англiйськоi мови, забезпечення штеграцп Украiни до европейського полiтичного, економiчного i науково-освiтнього простору, на пщтримку програми Go Global, яка визначае вивчення англiйськоi мови одним гз прiоритетiв стратеги розвитку, постановляю: оголосити 2016 рж Роком англiйськоi мови в УкрашЬ» викладання англiйськоi мови в Украт значно полшшиться i зникне мовний бар'ер для успiшноi мобiльностi укра-iнських викладачiв та дослiдникiв (Указ президента Украши, 2015).

Хоча мобiльнiсть персоналу згадуеться у всiх Болонських комюш-ке, ситуащя в порiвняннi з мобшьтстю студентiв - менш дослiджена

в 6ПВО. Узгодження термшологп, полшшення монiторингу та усунен-ня виявлених перешкод мае важливе значения, якщо крагни бажають сприяти мобiльностi викладачгв.

Лггература:

1. Будапештсько-Вiденська Декларацiя про створення Европейського простору вищо! освии 12 березня 2010 року, Будапешт (Угорщина) - Вздень (Австрш). -URL: http://www.nmu.edu.ua/files/bolon/14.pdf

2. Закон Украши «Про вищу освпу» вiд 01 липня 2014 р. - URL: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1556-18

3. Про затвердження Положення про порядок реалiзацii права на академiчну мобшьшсть, 2015 р. n 579. Ки!в. - URL: search.ligazakon.ua/ l_doc2. nsf/link1/ KP150579.html

4. Указ президента Украши №641/2015 «Про оголошення 2016 року Роком англш-сько! мови в Украiнi». - URL:

http://www.president.gov.ua/documents/6412015-19560

5. Bucharest Ministerial Communique 2012 - Bologna Process. - URL: www.ehea.info/ Uploads/(1)/Bucharest Communique 2012(1).pdf

6. Communique of the Conference of European Ministers Responsible for Higher Education, Leuven and Louvain-la-Neuve, 28-29 April 2009. - URL: http://europa. eu/rapid/press-release_IP-09-675_en.htm

7. Scientific Visa Package. - URL: http://ec.europa.eu/euraxess/index.cfm /services/ scientificVisa

8. The European Higher Education Area in 2012: Bologna Process Implementation Report. - 224 p. - URL: http://www.ehea.info/ Uploads/%281%29/ Bologna%20 Process%20Implementation%20Report.pdf

9. Yerevan Ministerial Communiquй 2015 - Bologna Process. - URL: bologna-yerevan2015.ehea.info/files/YerevanCommuniqueFinal.pdf

Мария Дебич. Мобильность персонала в контексте Болонского процесса

В статье проанализированы достижения Болонского процесса с акцентированием внимания на мобильности персонала как одного из элементов общей стратегии интернационализации высшего образования и формирования Европейского пространства высшего образования. Определены вопросы, которые необходимо решать в меняющихся условиях. Рассмотрены основные ключевые вопросы конференций с участием министров образования в рамках Болонского процесса до 2015 года включительно: общая система степеней; европейская система кредитов; мобильность; сотрудничество в области обеспечения качества; национальные рамки квалификаций обучения в течение жизни; трудоустройство и социальное измерение высшего образования. Выделены три большие категории препятствий для мобильности персонала, а именно: знание языка, правовые вопросы и личные ситуации. Несмотря на политический межгосударственный уровень решения проблемы, остаются нерешенными вопросы законодательного и институционального обеспечения мобильности персонала.

Ключевые слова: Болонский процесс, мобильность персонала, интернационализация образования, входящая мобильность, исходящая мобильность.

Mania Debych. Staff Mobility in the Bologna Context

The article analyzes the Bologna process achievements with emphasis on staff mobility as one of the elements in the general strategy higher education internationalization. It also identifies issues that must be addressed in a changing environment. The main key issues of the Bologna Ministerial conferences by 2015 including are: common system levels; European system of credits; mobility; cooperation in quality assurance; national qualifications framework; lifelong learning; employment and social dimension of higher education. Three categories of the staff mobility obstacles, namely language skills, legal issues and personal situations are highlighted. Despite the political interstate level for problem solution there still remains unresolved issues in legislative and institutional support for staff mobility.

Key words: Bologna process, staff mobility, internationalization of education, incoming mobility, outward mobility.

Дебич Марiя — кандидат педагог1чних наук, доцент, старший науковий ствробгтник, 1нститут вищо! освгти НАПН Украши. E-mail: markush61@mail.ru

Debych Mariia — Ph.D., associate professor, senior researcher, Institute of Higher Education, NAES of Ukraine. E-mail: markush61@mail.ru