CC BY
256
ФУНДАМЕНТАЛЬН! ПРОБЛЕМИ Ф1ЛОСОФИ ОСВ1ТИ
ВЫтор АНДРУЩЕНКО
Ф1ЛОСОФ1Я ОСВ1ТИ XXI СТОЛ1ТТЯ: У ПОШУКАХ ПЕРСПЕКТИВИ
Устатпгг йдеться про новг контуры, яких набувае освта в контекстI глобштацшних та шформацшних впливгв. Акцептовано увагу на п'яти принципових положениях, як\ складають концептуальну канву сучасноI фмософн освти та на основг яких формулюються рекомендаци щодо стратегирозвитку галузг та новтшх основ державно! освтнын политики.
Розвиток освгги е потребою, без задоволення яко! суспшьство не мае майбутнього. Останне потребуе акишзацп зусиль держави \ громадянського суспшьства щодо матер1ального забезпечення освгти, зростання теоретично! активност! педагопв \ вчених щодо прогнозування основних напрямьав розвитку освпи у XXI стол1тп. Вггчизняш вчеш (М. Згуровський, В. Кремень, М. Михальченко, С. Нколаенко, В. Огнев'юк, О. Савченко та ш.) в останш роки виступили з низкою праць, де вказана потреба осмислюеться доситъ обгрунтованим чином.
Однак осягнуш сучаснють, атим паче зробити узагальнеш висновки щодо тих процес!в, яьа щойно розпочались, або ж знаходяться на стади розгортання, практично неможливо. I хоча на поверхню бшьш-менш обГрунтованого знания про майбутне нерщко «прориваються» досить потужн1 ¡ндивщуально сформован! висновки й передбачення (36. Бзежинський, Дж. Сорос, О. Тоффлер, Ф. Фукуяма, К. Ясперс), питания, що розглядаеться, все ж пщ силу лише колективному розуму — спшьним, ¡нтегрованим зусиллям вчених теоретичних установ та ¡нститупв. Певш напрацювання у цьому контекст! мае 1нститут вищо1 осв™ АПН Украши, який я мав честь очолювати вщ його створення у 1999-ому до 2006 року. Дослщження останн1х роив, узагальнення теоретичного досвщу вщомих заруб1жних вчених (К.-0. Апель, Г. Блуменберг, Ю. Габермас, М. Даммщ Ж. Деррща, А. Майнтайр, Ж.-Ф. Л ¡отар, П. Ржьор, Р. Рори, X. Патнем, М. Фуко та ш.) та укршнських теоретиив (В. Горбатенко, Ю. Левенець, М. Михальченко, В. Пазенок, Ф. Рудич, С. Телешун, А. Толстоухов та ш.) дозволяють зробити певн! узагальнення. Зупинюсь на цьому бшып детально.
Вштор Андрущенко. Фтософт осв1ти XXI стол1ття
Наша епоха характеризуеться, насамперед, такими фундаментальными явищами (процесами), як глобашзащя та шформацшна револющя. 1х вплив на вел сторони життя виявляеться таким потужним \ всеохоплюючим, що жоден з процеав, що вщбуваеться, не може бути рацюнально шзнаним без IX адекватно! рефлекси в контекст! означених процеав. Економжа \ полынка, м!жособист!сш вщносини 1 мораль, культура \ мистецтво, побутов1 процеси 1 т.п. у буквальному розумшш цього слова «знаходяться в полон!» глобаизащйних та шформащйних вплив1в, не можуть не реагувати на них, навггь за умови полггичного захисту, що практикуеться окремими державами. Не е виключенням 1 оевгга. Трансформуючись пщ впливом глобал!зацш-них та шформативних технолопй, система осв!ги набувае нових контур1в, щоправда, далеко не однозначних як у контекст! !х сьогоденного значения, так! в бшып вщдалешй перспектив!.
Характерно, що вплив означених явищ зумовлюе чи не митгеву трансфор-мащю життевих процес!в. Сусп!льн! зм!ни, зазначае видатний американ-ський футуролог О. Тоффлер у сво!и знаменит!й книз! «Шок майбутнього», вщбуваються настшьки швидко й так радикально, що шокують людину, яка втрачае розум!ння сенсу життя, св!тогляду, базових щнностей. Яга ж щ змши? I в чому !х сенс? Досить об'емну й обгрунтовану вщповщь на це питания дае вщомий рос!йський дослщник П. Гуревич. У передмов! до книги Тоффлера з характерною назвою «Бог поразительных перемен» вш пише: «... Ви прокидаетесь ранком! знаходите, що евгг, який довгий час сприймався яктло вашого життя, стае шшим... Причому в рекорда! термши, буквально митгево... Ви йдете до магазину! вражаетесь тим, як виросли цши... Телефонуе давня знайома й з гордютю повщомляе, що колишня тр!йочниця стала валютного проституткою... Бона ж назвала «дурною» подругу, яка вступила до асшрантури... КолишнШ спещалют з ате!зму носить православну борщку... Викладач наукового комун!зму керуе кооперативом... Д!вчина, яку взяли на роботу у ф!рму, отримала запрошення переспати з шефом. «3 яко! реч! ?» — дивуеться вона. 1й вщповщають: «Ти що, психована!»... Раптово зм!нюеться весь уклад звичного життя... Душа не встигае за змшами... Разом змшились ус! щнност!... Вчитель ¡нод1 не знае, що вш мае тепер розповщати дгам... », — робить висновок вчений.
I справд!, ми сто!мо на пороз! нового повороту ¡стори, дивовижно! трансформацп соц!уму, всеб!чно! зм!ни вс!х форм сощального та шдивщуального буття. Глобал!зац!я, !нформац!йна револющя, волоконний зв'язок, надшвидкосп турбо-реактивно! ав!ацп, нано-технологп зм!нюють образ св!ту й звичш контури нашого буття в ньому, а головне — змшюються фундаментальш основи вщтворення людини як бюлопчного й антрополопчного типу. I доки ми не уевщомимо сенсу того, що вщбуваеться, не сформуемо бодай теоретично, як говорять синергетики, «порядку ¡з хаосу», ми школи не вибудуемо систему осв!ги, яка б забезпечила бшып-менш задовшьну пщготовку людину до життя.
Виокремлюючи й переосмислюючи цшшсно-ор!ентацшний контекст сучасного життевого процесу, слщ враховувати дв! групи вщносно самоспй-
них 1, разом з тим, оргашчно взаемопов'язаних реалш — зовшшшх \ внутрпы-шх, своерщне поеднання яких на р1вш побутово! свщомосп й теоретичного анализу формуе той своерщний «дух епохи», з якого й витжае нишшня фшософ!я освгга як загальна настанова п стратепчного розвитку.
Зовнпыш реалй суперечливь Десятки й сотш народ1в I культур живуть так, як жили 1хш батьки, дщи, прадщи, не змшюючи уклад свого життя впродовж столпъ, а в деяких випадках навпь тисячолггь. Разом з тим, зберп-а-ючи власну щентичшсть, вони пильно «придивляються» до тих змш, яй вщбуваються у свга, намагаються вловити 1х сенс, залучити до власного практичного досвщу. 1шщаторами прогресивних ¡нновацш, як правило, виступають так зваш цившзацшш народи. Саме вони змшюють загальний контекст епохи, причому не лише у власних державах, але й долаючи пасивний чи активний ошр консервативних народ1в у свпчэвому вим1р1. Ркзк1 змши викликають, як писав О. Тоффлер, «шок перед майбутшм», пом1рковаш готують для них вщповщний грунт. вдшсть першого I другого якраз 1 формуе загальш тенденцй змш, шзнання яких дозволяе наблизитись до сприйняття «духу епохи», вщобразити його в лопш понять.
За нашими дослщженнями, слщ видшяти й анал1зувати як найбшыы акту-альш й значим! три групи процеав свпчэвого р1вня, едшсть яких змшюють св1тогляд, цшшсний контекст епохи, логжу ¡сторй.
Перша з них охоплюе ситуащю глобал1заци свпу й шформацшно! революцй, розпаду останнЬс гмперш, в тому числ1 й СРСР, вщмови людства вщ таких форм оргашзацп' життя, як тотшитаризм I авторитаризм, подолання зневаги до особистосп, п свобода та демократичних цшностей. Сюди ж я вщношу переосмислення фшософйрозгорнутих форм технократизму, з його техногенними й еколопчними загрозами 1 катастрофами, а також кризу еко-номйних систем, заснованих на державнш фор\п власносп й адмшютра-тивному регулюванш.
Друга група нових свп-ових реалш, що пщлягають переосмисленню, охоплюе конструктивний процес динамичного утвердженняринкових вгдно-син, демократичних форм оргашзацп влади й управлшня, пщйому авторитету особистосп, толерантно! взаемодй народ!в, держав \ культур у вщкритому й прозорому (завдяки глобашзацй та шформацшнш революцй) м!жнародному простор!.
Нарепт, третя група реалш, що змшюе цшшсний контекст епохи \ мае враховуватися як висхщна настанова формування нов!тньо! парадигми розвитку освгги, пов'язана з утвердженням Укра'ши не лише як локально!, але й як европейсъко! / свтовоI цившзаци, яка мае власну щентичшсть, нашо-нальний характер 1 культуру й, вибудовуючи свш власний державний д!м, мае потребу у власних нацюнальних системах науки, освгги 1 виховання пщроста-ючого поколшня.
Внутршш змшш реалй постають, насамперед, як результат активно! — але вкрай суперечливоТ! — творчосп народу 1 його елгги впродовж останнього п'ятнадцятир!ччя украшського державотворення. Наврядчи хтось буде заперечувати той факт, що за щ роки наше суспшьство змшилось докоршно.
Вштор Андрущенко. Фшософш осв1ти XXI стсшття
Еконошка 1 полгтика, наука I культура, взаемовщносини \пж людьми I мораль, стали практично шшими як за з чистом, так \ за формою !х реал!зацп у процеа сощально! практики. Традищйш цшносп, виховаш радянською системою, все бшьш помпно поступаютъся захщним стандартам. Здавалося б, у цьому немае шчого загрозливого. Насправда ж, це не зовам так. Захщний свгг делегуе в нашу культуру, як правило, вже вщпрацьоваш або примггивш завоювання. Справжш ж цшносп захщно! культури залишаються для нас, як \ ранппе, недоступними. Жодна з краш свггу не подшилась з Украшою, скаж^мо, власними серйозними здобутками в галуз! науки; не подарувала ж одно! високоТ технологи; не запропонувала спшьного використання новггньо! техшки. I це незважаючи на вщмову Украши вщ продовження ядерних дослщжень, вщ ядерно! збро!, на закриття Чорнобильсько! атомно! станци, шпй прогресивн! ¡н!ц!ативи держави. 3 шшого боку, пщ впливом сумн1вних (а може, \ злочинних!?) порад захщних експерпв Украша зд!йснила ряд хибних шновацш, яи вкрай негативно позначились на економ!чному мт народу, його псштищ та культур!.
Не менш суперечливими ейпзм!ни суспшьногожиття, яйзд!йснюва-лись, як кажуть в народ!, «самотужки», в силу власного розумшня ситуацп I власними зусиллями. «Доморощен! дшки», яи в силу р!зних обставин прорвались до ключових посад у Верховшй Рад!, Кабшеп м!нютр!в чи в органах мюцевого самоврядування, сво!ми некомпетентними д!ями збурили украшське суспшьство, що, здаеться, вже стало на останню сходинку свого сощального, матер!ального ! морального падшня. Крашу захопила хвиля казнокрадства, окозамилювання, хабарництва, зубожшня широких верств населения, наростання бездуховност! Застарша матер!альна база колиш-нього виробничо-економ!чного комплексу, яка свого часу все ж забезпечувала мнпмальш потреби населения, сьогодш знаходиться у зруйнованому сташ або ж розкрадена. За ощнками народних мае, вищий орган управлшня державою — Верховна Рада — постае ниш у вигляд! анклаву випадкових особистостей або ж представниюв крим!нальних ьал, б!знесмешв, яы здобули сво! каштали злочинним шляхом. Дов!ра народу до влади в широкому розумшн! цього поняття мае нин! в!ртуальний характер.
Жити у тайй кра!н! важко, Але ж шшо! немае! Для людей, яй навжи пов'язали свою Долю з Украшою \ не збираються покидати!"! у скрутш часи. Ми маемо жити ! творити, долати негаразди й утверджувати спос1б життя, достойний наших предюв ! т!е! велико! культури, якою завжди славилась Украша в Сврош й у свт. Жити — це працювати, виховувати датей, розвивати культуру, вибудовувати нов! вщносини м!ж собою та шшими народами св!ту. Це означае готувати до життя нов! поколшня, навчати ! виховувати !х вщповщно до сусп!льного щеалу, сформованого кращими представниками украшсько! мислячо! елип.
Осв!тн!й процес при цьому мае вщдзеркалювати реальний характер життевого процесу, його суперечносп, негаразди, позитивш! негативш тони! вцщнки. Дитина, що навчаеться, мае бути зор!ентована в тому, що вона побачить за межами школи, з якою реальнютю ш треба буде мати справу, коли
вона вступить у самостшне життя. Бона повинна бути готовою до подолання трудношдв, що зустршуться на Г! шляху. Разом з тим, школа, система освии мають бути романтичними в тому розумшш, щоб дитина не вщривалась вщ щеалу, «¡рила у прекрасне, над1ялась на добро !прагнуладо любовь
Переосмислення означених реалш \ вщтворення нового свтшлядно-фшософського контексту, що може бути прийнятий у вигляда ново1 парадигми розвитку освгги, викладений нами у таких фундаментальних працях, як: «Фшософ!я» (2005 р., 5-те видання, за ред. I. Надольного та В. Андрущенка й при учасп М. Михальченка, В. Ярошовця та ш.); «Сощальна фшософ1я. 1стор!я. Теор1Я. Методолопя» (автори — В. Андрущенко, М. Михальченко, Л. Губерський. К., 2006. 3-те видання); В. Андрущенко. 1стор1я сощально! фшософи. — К., 2000. Його ж: Велим фшософи. — К., 2005; В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко. Культура. 1деолопя. Особистгсть. — К., 2003; «Фшософ1я пол ¡тики» (Вщп. за випуск В. Андрущенко. В 6-ти т. К., 2003—2004; «Науково-освггаш потенщал наци». — В 3-хт —Друге ввдання. — К., 2005; «Словник сощальних термшв» — Трете вид. — Харюв, 2005 (За ред. В. Андрущенка); «1стор1я фшософи. Словник». (Заред. В. Ярошовця. — К., 2005).
Враховуючи оргашчний зв'язок науково! проблематики, сшвпрацю вщдшв 1нституту вищо! освии, а також нашу власну довготривалу наукову сшвпрацю з М. Михальченком, до цих видань я б додав публшацп останнього: «Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы?» (2001) та «Украша як нова полггична реальнють: запасний гравець Свропи» (2004).
У результат поглиблено! фшософсько! рефлекси сучасних св1тових I втизняних реалш, змюту феномену «осв1ти», мюця \ рол1 останньо! в сучасн1й Укра!н1 1 в контексп нових св1тових реалш були сформован! фшософсью засади, на основ! яких формувались рекомендацй щодо стратеги розвитку галуз! та новггшх основ державно! освггньо! пол!тики. Маю пщстави звернути увагу на п'ятъ принципових положень, яы складають концептуальну канву сучасно! ф!лософи осв!ти:
— сучасну систему осв!ти Украши слщ розглядати у контекст! п становления ! розвитку (трансформацп, модершзацп); враховуючи нов! св!тов! реалп, ршуче в!дмежовуючись вщ колишньо! нададрно! щеолопзаци, адм!нютрування та авторитаризму, й одночасно спадкоемно переймаючи й продовжуючи все те, що складало гуманютичне надбання минуло! епохи, вона збагачуеться новггшми св!товими надбаннями й утверджуеться як система нацюнальна, що владно заявляе про власну конкурентоспроможшсть у европейському ! свиовому осв!тньому простор!; основш напрями модершзацп освгги у перш!й третиш XXI стол!ття визначають Болонсыа домовленосп, як! виконуються в Укра!ш за умови збереження нацюнально! педагопчно! матриц!! тих переваг, якими система освгги Украши завжди славилась в Сврош й у свт;
— сутшсть сучасного процесу навчання складае не лише збагачення особистосп певною сумою знань чи формування навийв практично! д!яль-носп, а всеб!чна пщготовка людини до життя у глобал!зованому ¡нформац!й-
В1ктор Андрущенко. Фтософт осв1ти XXI стол1ття
ному простор! через створення р1вних умов доступу до яюсно! освгги, забезпечення осв1ти впродовж житгя, формування толерантного св1тогляду 1 дискурсного характеру взаемодп' народав \ культур;
— фшософське пщГрунтя навчально-виховного процесу складають принципи прюритету людини як особистосп, свобода вибору щнностей, реаизацп можливостей саморозвитку, едносп нацюнальних та загально-людських штереав, системносп, взаемозв'язкутеорй та практики, гумаштар-ного 1 природаичого знания; навчальний процес здшснюеться на основ! плюрально! методологи сощального шзнання, факторного анал1зу сусшльних явищ, усвщомлення цившзацшно! едносп людсько! гсторй, толерантносп у взаемодп народав 1 культур, дискурсно! форми (технологи") оргашзацп навчання та виховання особистосп;
— останне потребуе активного переоблаштування навчально-виховного процесу на засадах ¡нформацшних технологш та мовних стратепй, розробки та впровадження штегративних курав та лекторпв, пщвищення рол1 самостш-но1 роботи студенив та навчально! практики.
Зазначеш висновки та рекомендацй обгрунтовано такими науковими дороб-ками, якмонографй: В. Андрущенко. Роздуми про освпу. — К., 2005 (48,8 д. а.); В. Лутай. «Основной вопрос современной философии. Синергетический подход» (К., 2005. — 12 д. а.). Результата розробки теми отримали апробацйо на ряд! наукових форум1в, зокрема у Киев1, Львову Одес1, Харков1, 1вано-Франювську. Загалом за темою дослщження вщдшом змюту, фшософй та прогнозування вищо! освгги 1нститугу вищо! освгги АПН Украши опублшжано: монографш — 10; пщручниыв — 5; статей — 250; проведено конференцш — 6; захищено дисертацш: докторських — 4, кандидатських — 15. У хода дослщження проблематики нами оргашзовано науковий часопис «Фшософ1я осени»; створено спещамзовану вчену раду п захисту кандидатських та докторських дисертащй; за шкцативою вцщшу в номенклатур! спещальностей ВАК Украши вщкрита спещальшсть 09.00.10 — фшософ1я освгги; в 1нституп вищо! освгги вщкрито асшрантуру та докторантуру п зазначено! спещальносп.
У межах сшвпращ 1нституту вищо! освгги з провщними ушверситетами Украши вщкрито науково-дослщний Центр фшософй освгги в Харьавському нацюнальному ушверситет1 ¡меш Г. Сковороди та лабораторш в Хмельниць-кому гумаштарно-педагопчному шституп; створено кафедру фшософй освгги в Нацюнальному педагопчному ушверситеп ¡меш М. П. Драгоманова та Центральному шституп шслядипломноТ педагопчно! освгги. У ход1 виконання теми вщдшом розгорнуто м1жнародне сшвробтшцтво з1 спорщненими науковими пщроздшами таких краш, як Росшська Федеращя, Республжа Бшорусь, Канада, Словаччина, США. 1з сшвробггаиками 1нституту фшософй РАН, зокрема, проведено дв1 науков1 конференцй та три м1жнародш семшари з питань постнекласично! рацюнальносп та можливостей синергетики як методологй в освт; з ушверситетом Квшт (Канада) подготовлено пщручник «Основи демократа» та проведено 6 наукових конференцш-шкш; подготовлено близько 250 лектор!в курсу «Основи демократа», який читаеться у близько 100 вузах Украши. Дослщження теми «Фшософсыа засади трансформацй вищо!
освгги в Укрш'ш на початку XXI столгггя» досить актуальна як у науковому, так i в сощально-педагопчному аспектах, осюльки проблема зумовлюе вщшукання шля xi в i cnocoôiB Biipi шення сучасних завдань розвитку вишо'1 ocbîth, що постшно виникають у глобал!защйно-шформацшному мультикультурному npocTopi.
В. Андрущенко. Философия образования XXI столетия: в поисках перспективы
В статье рассматриваются новые контуры, которые приобретает образование в контексте глобализационных и информационных влияний. Акцентировано внимание на пяти принципиальных положениях, которые составляют концептуальную канву современной философии образования и на основе которых формулируются рекомендации относительно стратегии развития сферы образования и новейших основ государственной образовательной политики.
Viktor Andrushchenko. Philosophy of Education in the XXI-st Century: searching for prospects
The new contours of education formed in the context of globalisation and informational challenges are analysed in the article. The emphasis is made on five essential principles, which present the conceptual basis of the modern philosophy of education and on a basis of which the recommendations as for the strategy of education development and design of the new public education policy are suggested.
