CC BY
14
УДК 37.1+658.382.3
РЕAЛIЗAЦIЯ КОНЦЕПЦП БЕЗПЕРЕРВНОСТ1 HAB4AHM З ОХОРОНИ ПРAЦI
Л. В. Мимрик, астрант Вiнницький нащональний техшчний утверситет, м. Втниця
Вступ. Належний стан промислово1' безпеки та охорони пращ - одна iз нaйaктyaльнiших мiжнapодних соцiaльно-економiчних проблем сьогодення. Вона хapaктеpизye piвень науково-технiчних досягнень кожно1' держави та ïï ставлення до збереження життя та здоров'я сво1'х громадян.
За статистичними даними Мiжнapодноï оpгaнiзaцiï пpaцi (МОП), щоpiчно y свт в pезyльтaтi трудово].' дiяльностi на виpобництвi гинуть близько 2,2 млн. пращвниюв, щоденно - 5GGG ошб, а кожнi 15 секунд - одна людина. За даними Свропейського агентства безпеки та ппени пpaцi, у 27 европейських крашах кожнi 3,5 хвилини в результат виробничо1' травми чи пpофесiйного захворювання гине один пpaцiвник. В щлому число нещасних випaдкiв на робочому мющ становить близько 27G млн. Кшьюсть захворювань, викликаних несприятливими умовами пращ, досягае 16g млн. випадюв. Найвищий piвень виробничого травматизму та професшних захворювань спостеpiгaeться на малих та сеpеднiх пiдпpиeмствaх - до 82 % вщ yсiх нещасних випадюв на виpобництвi [1G].
В Украш на пiдпpиeмствaх та оргашзащях piзних форм влaсностi щоденно травмуеться в середньому понад 4G пращвниюв, а гине 2-4 особи. У 2GG8 р. на виробницга загинуло 1GG5, травмовано - 162G6 пращвниюв [9], а за I пiвpiччя 2GG9 р. - 3G6 i 5823 вщповщно [2].
За ощнкою 1нституту економiки HAH Украши, щоpiчно витрати внaслiдок травматизму складають майже 8,5 млрд. грн., а це понад 4 % валового внутршнього продукту краши [5].
Однieю з основних причин незaдовiльного стану охорони пращ в Укра1'ш е "людський фактор", на який сьогоднi припадае близько 75-8G % yсiх нещасних випадюв на виpобництвi [6]. Ниш пращвник не знае або не усвщомлюе свое].' вiдповiдaльностi за особисту та колективну безпеку, щну власно1' помилки пiд час виконання виробничих завдань. А питанням мотивaцiï щодо ïï посилення не прид^егься нaлежноï уваги. Згiдно з соцiологiчним опитуванням серед пpaцiвникiв близько 37 % респондент найвищу вiдповiдaльнiсть за виникнення нещасних випадюв покладають на державш органи, 32 % - на роботодавця i лише 23 % - на себе [11].
Цшком очевидно, що деpжaвнi органи контролю за охороною пpaцi не в змозi охопити всi суб'екти господарсько].' дiяльностi, чисельнiсть яких в умовах pинковоï економiки в бyдiвельнiй гaлyзi зросла з 5GG бyдiвельних треспв за радянських чaсiв до 5,6 тис. великих i середшх та понад 35,9 тис. малих шдприемств на сьогодш. Haвiть при високш ефективностi ix дiяльностi наряду iз економiчною кризою, зношенiстю основних виробничих фондiв, низькою трудовою дисциплiною надзвичайно важлива роль повинна вiдводитись системi навчання з охорони пpaцi та роботам з шдвищеною небезпекою. Отже, на сьогодш шдвищення якостi навчання з охорони пращ мае реально стати загальнонащональним прюритетом Укpaïнськоï держави. Адже це сприятиме як зростанню професшного piвня, так i збереженню життя та здоров'я працюючих. При цьому мають дiяти економiчнi вaжелi в yпpaвлiннi охороною пpaцi та сучасш методи навчання.
На mдставi узагальнення власних дослiджень й останшх публiкацiй, а також практичного досвщу з використання традицiйних технологш навчання виявлеш суперечностi мiж збшьшенням обсягу та пiдвищенням наукового рiвня змiсту шформацп з питань охорони пращ та промислово! безпеки, з одного боку, i зменшенням часу на 11 вивчення - з шшого; необхiднiстю активiзащl навчально-шзнавально1 дiяльностi осiб, якi навчаються, i недосконалютю 11 реалiзащl при використаннi традицшних методiв навчання.
Метою роботи е аналiз iснуючого процесу планування i реалiзащl навчання з охорони пращ на вшх рiвнях навчально1 шдготовки, визначення особливостей та недолiкiв, а також розробка рекомендацш щодо тдвищення його якостi.
Сучасний стан оргашзацп навчання з охорони прац1. Життя та здоров'я працiвника на робочому мющ - одне з основних конституцшних прав людини, забезпечення якого здшснюеться, зокрема, завдяки навчанню з питань охорони пращ. При цьому навчальна шдготовка до безпечно1 пращ починаеться вщ дошкiльних навчально-виховних установ, через мережу навчальних закладiв ушх рiвнiв i продовжуеться безпосередньо на виробнищга - на пiдприемствi, в установ^ оргашзацп i т. д. Тобто в Укра1ш реалiзуеться концепщя безперервностi та системностi навчання з питань охорони пращ. Структурна схема навчання з охорони пращ наведена на рисунку.
Загальш норми навчання з питань охорони пращ на шдприемсти встановлено статтею 18 "Навчання з питань охорони пращ" Закону Украши "Про охорону пращ" в редакцп Закону вщ 21 листопада 2002 р. № 229-1У. Вивчення питань охорони пращ оргашзовуеться i проводиться на вшх рiвнях шдготовки пращвника та на виробництвi з метою формування свiдомого i вщповщального ставлення до питань особисто1 безпеки i безпеки оточуючих (рис. 2). Сьогодш пiд егiдою Мiнiстерства осв^и i науки Укра1ни (МОН) або галузевих мшютерств у дошкiльних навчальних установах вихованщ вивчають питання охорони життя, здоров'я та норм поведшки, а учш в шкiльних навчальних закладах - дисциплши "Основи здоров'я" (1-9 класи), "Основи безпеки життедiяльностi" (ОБЖ) (10-11 класи).
Вихованщв дошкшьних установ знайомлять з правилами безпечно1 поведiнки у побутi, на вулищ та в процесi навчально-виховних занять. 1х навчають правил дорожнього руху, пожежо-, електробезпеки й т. д., тобто збереження i змiцнення свого здоров'я. У дитсадку вихователi сприяють формуванню у дiтей життевих навичок з охорони здоров'я, тобто здатност до адаптовано1 та позитивно1 поведшки, яка дала б змогу ефективно виршувати проблеми та долати повсякденш труднощi, застосовуючи !х у рiзних екстремальних ситуацiях. Крiм вихователiв, заняття проводять спiвробiтники дорожньо1 автоiнспекцil, пожежно1 охорони, медпрацiвники та iн. Контроль знань здшснюеться шляхом опитування вихованщв та шд час практичних занять з ними.
У шкшьних закладах учшв навчають основ безпечно1 пращ: правильного поводження при iнцидентах, дш у кризових ситуацiях, методiв надання долiкарськоl допомоги потерпiлому i т. д.; а також прав та обов'язюв працюючих. Навчання дiтей i пiдлiткiв правил охорони працi безпосередньо проводиться перед початком вшх вцщв дiяльностi: при трудовiй i професшнш пiдготовцi, органiзацil суспiльно корисно1 i продуктивно1 працi, а також екскурсш, походiв, спортивних занять та шших видiв позашкiльноl i позакласно1 роботи. Воно проходить у виглядi шструктажв, а також спецiальних занять, якщо практична дiяльнiсть вимагае особливих знань i навичок з безпечно1 пращ.
Навчальна шкшьна програма побудована на основi iнтегрованого поеднання елементiв знань щодо збереження i захисту життя та змщнення здоров'я людини. Змют тем розгорнуто вiдповiдно до Державного стандарту базовое' та повно1 загально1 середньо1 освiти. До кожного
роздшу програми визначенi обов'язковi результати навчання, спрямованi на досягнення учнями вщповщних знань та навичок, а також збер^аючо!, сощально!, загальнокультурно! компетенцiй. Проводиться у школi перiодичний тематичний облш знань. В 11 класi за вибором учшв здiйснюeться державна атестащя з ОБЖ.
Основи здоров'я — ь
1
Основи безпеки н е
4— ч у
життедтльносп
'V
Шкiльний заклад
Основи
ПТНЗ
I
01
Ч >
Охорона працi
Безпека життeдiяльностi
н
е д
>
ВНЗ
Охорона працi
Виробництво
lнструктажi
_1 г_
Стажування i дублювання
_1 г_
Перiодичне навчання з питань охорони працi
Навчання робгг iз пiдвищеною небезпекою
Рис. 1. Структурна схема навчання з охорони пращ
о :о
нн
ьв
ьл о
•— X
к хи с
шв с
а s г
ä É го с
рч
в
аа
н ан
у
д
а
л
к
а
з
о
г
о
н
ь
л
а
ч
в
а
н
'Е
CÛ
'о.
а
н
а
в
т
ц
и
н
б
о
р
и
в
'Е
cû
'ср
а
н
Основы цЫ та завдання пiдготовки працiвникiв з
питань охорони праш
пробудження 1нстинкту небезпеки
т
знання небезпек та умов ïx виникнення
т
готовшсть I умшня усувати шк1длив1 и небезпечш виробнич1 фактори
т
дотримання правил i норм безпеки прац1
I
умшня надавати долiкарську допомогу потертлому
т
умiння користуватись протипожежною техшкою
т
умiння пiдтримувати санiтарн0-гiгieнiчнi вимоги
т
знання законодавчо-нормативних актiв
Т
т
прогнозування насл1дк1в нещасних випадшв та аварiИ
рацюнальна повед1нка при надзвичаиних ситуацiяx рiзного характеру
Рис. 2. Основт ^mî та завдання шдготовки пращвниюв з питань охорони пращ
У професшно-техшчних та вищих навчальних закладах вивчення основ охорони пращ та безпеки життедiяльностi здшснюеться комплексом таких нормативно-навчальних дисциплш як: у професшно-техшчних - "Охорона пращ" - 27-54 год., у вищих - "Основи охорони пращ" - 27-54 год. (для бакалаврiв), "Охорона пращ в галузР' - 27 год. (для магiстрiв та спещалю™), "Безпека життедiяльностi" - 54 год. (для бакалаврiв), що виконуеться за типовими навчальними планами i програмами, затвердженими МОН за погодженням Державного комгтету Украши з нагляду за охороною пращ (Держпрпромнагляд).
Окремi питания (роздши) з охорони пращ передбачаються у навчальних програмах загальнотехшчних i спецiальних дисциплiн, якi оргашчно пов'язанi тематикою.
Професiйно-технiчнi навчальнi заклади формують у майбутнiх працiвникiв свщомий, вiдповiдальний i квалiфiкований пiдхiд до питань забезпечення безпеки працi на робочих мюцях. У процесi вивчення курсу або роздiлiв з охорони пращ в предметах спещально! професшно! пiдготовки враховують особливостi рiзних конкретних категорiй спецiальностей, придiляючи особливу увагу тим, яю пов'язанi з роботами шдвищено! небезпеки.
У вищих навчальних закладах студенти проходять дворiвневе навчання з охорони пращ. На молодших курсах вивчаються 11 основи, тобто формуються базовi знання з основних роздiлiв дисциплiни "Основи охорони пращ": законодавство, виробнича санiтарiя, гiгieна пращ, техшка безпеки та пожежна безпека. При цьому велика увага прид^еться характеру шкщливих i небезпечних факторiв на виробництвi, засобам i заходам захисту роб^ниюв вiд травматизму i професiйних захворювань. Наводяться приклади необхщних розрахункiв технiчних засобiв безпеки та саштарн. Отриманi знання охоплюють також виконання роздiлу охорони працi у дипломних роботах. На завершальнiй стадн студенти вивчають спецiалiзовану дисциплiну "Охорона пращ в галузГ' [1].
Науково-методичною комiсiею з безпеки життедiяльностi Науково-методично! ради МОН розроблено структурно-лопчну схему вивчення цiлого комплексу шших дисциплiн, якi також спрямованi на виршення проблем безпеки працi (Рис. 3). Саме такий порядок вщповщае чинним наказам МОН та використовуеться в абсолютнш бiльшостi ВНЗ.
З метою спрощення на рисунку 3 не наведено щлого ряду дисциплш напряму безпеки людини, а саме: "Валеолоп!", "Основ медичних знань", "Ергономши" та iн., а зроблено акцент тшьки на нормативнi [5]. Ц всi дисциплiни тiсно переплгаються мiж собою i спрямованi на збереження та полiпшення життя, здоров'я i працездатностi людини i тих, хто И оточуе.
Навчання з питань охорони пращ регламентуеться Типовим положенням про порядок проведення навчання i перевiрки знань з питань охорони пращ, затвердженим наказом Держпрпромнагляду вщ 26.01.2005 р. № 15, зареестрованим у Мшютерст юстицн Укра!ни 15.02.2005 р. за № 231/10511 (Типове положення).
Типовим положенням передбачено мюце та рiвень пiдготовки, перешдготовки та пiдвищения квалiфiкацil працiвникiв з питань охорони пращ. Навчання в процеш трудово! дiяльностi може здшснюватись безпосередньо на пiдприемствах, у навчальних закладах (навчально-курсових комбiнатах) чи репональних центрах, якi в установленому порядку одержали лщензда МОН та вщповщний дозвiл органiв Держгiрпромнагляду на проведення такого навчання.
Рис. 3. Спрощена структурно-логична схема вивчення дисциплiн студентами ВНЗ
Керiвники мшютерств та вщомств, викладачi кафедр охорони пращ ВНЗ, галузевих навчальних цен^в i т. д. регулярно проходять навчання у Головному навчально-методичному центрi Держгiрпромнагляду в м. Киeвi.
На робочому мющ найбiльший внесок у забезпечення безпеки працi дае шструктаж (вступний, первинний, повторний, позаплановий, щльовий), завдання якого - правильно зорiентувати молодого працiвника щодо робочого оточення i трудових завдань, що стоять перед ним. У деяких шоземних компашях допуск до роботи оформляеться спецiальним контрактом, який пiдписують оби^ сторони - працiвник i роботодавець.
Метою стажування або дублювання, яю доповнюють теоретичний курс, е закршлення набутих знань та отримання практичних навичок виконання виробничих завдань i обов'язкiв на робочому мiсцi шдприемства, особливо при роботах iз тдвищеною небезпекою. 1нновац1йн1 пiдходи до навчання з охорони пращ. Пюля переходу украшсько! економiки до ринкових вщносин система навчання з охорони пращ практично залишилася без суттевих змш. Хоча за юнуючо! системи формально передбачено реалiзацiю всiх етапiв тдготовки працiвникiв, проте сама система сьогодш не спрацьовуе на належному рiвнi.
Вiдповiдно до чинного законодавства та прийнятих нормативних документiв особи, яких приймають на роботу i в 11 процесi, перiодично повиннi проходити навчання iз загальних питань охорони пращ та вс види спещального навчання робiт iз пiдвищеною небезпекою (пожежно-техшчний мiнiмум, правила електробезпеки, правила будови i безпечно! експлуатацп вантажо-тдйомних кранiв, пiдйомникiв, лiфтiв, котлiв, посудин, що працюють пiд тиском i т. д.), де необхiднiсть 1х проведення вимагаеться.
Навiть тi особи, як пройшли вiдповiдне навчання з охорони пращ, е атестованими i термш дп посвiдчення для робгг iз пiдвищеною небезпекою ще не вичерпаний, перейшовши на iнше новостворене шдприемство, мусять пройти всi види навчання повторно з урахуванням специфши дiяльностi на новому мiсцi роботи.
Т особи, як сумiщують професГ!, мають проходити навчання, шструктаж i перевiрку знань з питань охорони пращ як з !х основних професш, так i з професiй за сумюництвом.
Така система навчання з питань охорони пращ мютить багато повторiв, не враховуе рiвня набутих знань i навичок тих, хто навчаеться, що е досить неефективним i неекономiчним. Сам процес навчання стае тривалим i нерацiональним, i повною мiрою не може функщонувати в сучасних ринкових умовах, через що люди отримують вщповщш посвщчення без надежного контролю та перевiрки знань, а саме навчання з охорони пращ досить часто мае формальний характер.
Для тдвищення ефективностi навчання з питань охорони пращ пропонуеться передбачити його за вщповщною схемою, наведеною на рисунку 4.
Рис. 4. Схема реалiзацu навчання з охорони пращ
Цшком очевидно, що ми рухаемося у тому напрямку, коли повинш бути розроблеш шдивщуальш навчальш плани i програми з охорони пращ для окремих груп пращвниюв або для окремих категорш, особливо для робгг iз тдвищеною небезпекою. Вони мають ураховувати значну частину професiйних квалiфiкацiйних вимог i особистих характеристик того, хто навчаеться. За змютом i структурою повинш бути максимально наближеними вiдповiдно до динамiчно змiнних у виробничих умовах професшних завдань робiтничих кадрiв, виконання яких входить в !х обов'язки.
Саме навчання мае передбачати попередне тестування особи, яка навчаеться, вилучення з навчального плану тих тем та роздшв, якими вона вже володiе. Це тдвищуе особисту мотиващю слухача, робить навчання адресним, гнучким i ефективним вiдповiдно до умов ринку. Запропонована технолопя передбачае шдивщуальний темп засвоення матерiалу iз вщповщною перевiркою знань у виглядi теста, контрольних питань i т. д., а також дозволяе скоротити його тривалють та витрати. Вона орiентована на фактор компетентности а не на фактор часу [3].
1снуючий безсистемний тдхщ до навчання, перенавчання та тдвищення професшно!' квалiфiкацil пращвниюв з питань охорони працi зрештою негативно позначаеться на ступеш !х готовностi до практичного виконання професшних завдань на сучасному виробнищш, а отже на рiвнi виробничого травматизму та професшно!' захворюваностi на пiдприемствi й у краlнi в щлому впливае "людський фактор".
Таким чином, неефективнють процесу планування, що склався у даний час, i проблема неадаптованоот до ринкових умов ставлять завдання вдосконалення органiзацГí та тдходу до процесу навчання, перенавчання та тдвищення професшно!' квалiфiкацil працiвникiв з питань охорони пращ з позищ!' переходу вщ традицiйноl до шноващйно!' системи навчання, яка
передбачала б його безперервнють, системнють, iндивiдуалiзацiю, гнучкють, мобшьнють та економнють.
Рeалiзацiю тако1 шновацшно1 системи можна здшснити за рахунок упровадження модульно1 технологи навчання iз використанням модyлiв трудових навичок (МТН) - Modules of Employable Skills (MES), розроблених у рамках реаизацй' Проекту програми розвитку Оргашзаци Об'еднаних Нацiй (ПРООН) та МОП "Впровадження гнучких програм професшного навчання для безробггних" (UKR/99/006-007) (Система-МТН).
Рис. 5. nopisuHMbna схема модульног i традицтног системи навчання
За наказом Мшютерства пращ та сощально!' полггики Укра'ши вiд 4 червня 1999 р. № 94 був створений Укра'шський мiжгалузевий центр з модульного навчання, який координував упровадження модульно! системи професiйного навчання в УкраТш. Розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Укра'ши практично в кожнiй областi та мютах Киевi й Севастополi були створеш регiональнi центри. Розроблено понад 120 пакета модульно! навчально! документащ! з професiй та видiв робгг, що користуються попитом на ринку пращ. До кожного пакета включен навчальш елементи з охорони пращ [4].
Навчання за методолопею-МТН передбачае попередне тестування особи, яка навчаеться; вилучення з навчального плану тих тем та роздЫв, якими вона вже володiе; розробку шдивщуально!' програми з урахуванням рiвня ранiше накопичених знань та навичок для кожного слухача окремо. Индивидуальна програма комплектуеться необхщними навчальними пакетами, що складаються з iнформацiйних модульних блокiв та навчальних елементiв. Це все робить навчання адресним, скорочуе його термши, пiдвищуе особисту мотивацiю слухача, економить час i кошти всiх учасниюв навчального процесу, а наявнiсть графiчноl складово! в 2-3 рази прискорюе засвоення матерiалу. Порiвняльнi показники модульно! i традицшнох системи навчання наведет на рисунку 5.
З рисунка 5 видно переваги модульно! системи навчання, яка дае можливють якюно, швидко, економiчно навчати, перенавчати та тдвищувати квалiфiкацiю робiтничих кадрiв.
Головний елемент Системи-МТН - навчальний елемент, який е навчальною брошурою, розрахованою на самостшне Г! вивчення слухачем. Вiн охоплюе переважно одну трудову навичку чи дискретну частину матерiалу, необхiдну для оволодiння ним. Навчальний елемент вiдрiзняеться вiд навчального посiбника тим, що вiн бiльш наочний i гнучкий, дозволяе отримувати саме ту шформащю, яка потрiбна людиш в безпосереднiй Н дiяльностi. Вш вiдкидае все зайве, викладений лакошчно, швидко i легко запам'ятовуеться. Фрагмент навчального елемента "Надання першо!' должарсько!' допомоги потерпiлим. Масаж серця" наведено на рисунку 6.
Для виконання масажу покладiть потерпiлого спиною на тверду поверхню, ростебнiть одяг, оголггь грудну клiтку.
Прощупуванням знайдiть мюце надавлювання (воно повинно знаходитися на два пальщ вище м'якого кшця грудини).
Знаходячись збоку вiд потерпшого, покладiть долоню однiеl руки на мюце надавлювання. Долоню iншоl руки покладпъ на першу i натискуйте на грудину штовхоподiбними рухами, фжсуючи в цьому положеннi на 0,5 с. А
Рис. 6. Фрагмент навчального елемента "Надання першоХ долтарськог допомоги потертлим.
Масаж серця "
Важливим е i те, що Система-МТН не вимагае вiдмови вiд традицiйноï. Вона як складова дистанцiйного, вiдкритого, очно-заочного та шших рiзновидiв навчання значно шдсилюе традицiйну форму, дае змогу здешевити пiдготовку та перепiдготовку працiвникiв. Система-МТН може використовуватись у поеднанш з традицшною системою навчання i самостшно. Результати впровадження модульноï технологи навчання з охорони пращ Вшницьким регюнальним центром модульного навчання на базi Вiнницького нацiонального технiчного ушверситету пiдтверджують ïï ефективнiсть [7; 8].
Висновки. Охорона пращ - це складна мiжнародна соцiально-економiчна проблема сьогодення. Незадовiльний стан охорони працi призводить до значних фiнансово-економiчних, матерiальних та людських втрат. Однiею з основних причин смертельного травматизму та профзахворюваносп е "людський фактор", що зумовлений низьким рiвнем професiйноï пiдготовки працюючих з питань охорони працi, недостатньою установкою на дотримання правил безпеки, допуском до виконання робiт iз пiдвищеною небезпекою, неусвiдомленням працiвником свое1' вiдповiдальностi за особисту та колективну безпеку.
1снуюча система навчання з охорони пращ формально передбачае реалiзацiю вах етапiв пiдготовки працiвникiв, починаючи вiд дошкiльних навчально-виховних установ через мережу навчальних закладiв усiх рiвнiв i з продовженням на виробнищта. Тобто в Украïнi реалiзуеться концепщя безперервностi та системностi навчання, проте сама система сьогоднi не спрацьовуе на належному рiвнi. Вона е досить не економiчною та не адаптованою до сучасних ринкових умов господарювання та змiн, що вщбуваються в технiцi, матерiалах, технологiях тощо. Реалiзацiя запропоновано1' модульно1' технологiï навчання з охорони пращ сприятиме шдвищенню якостi та ефективностi пiдготовки працюючих, а також мiнiмiзацiï затрат, часу на процес навчання, перенавчання та шдвищення квалiфiкацiï працiвникiв. Необхiднiсть такого шновацшного пiдходу до навчання з охорони пращ диктуеться реалiями сьогодення.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА:
1. Заплатинський В. М. Дисциплшам, якi забезпечують безпеку людини - бути! / В. М. Заплатинський // Безпека життедiяльностi. - 2005. - №3. - С. 5-12.
2. Зберегти баланс у наглядi // Охорона пращ. - 2009. - № 8. - С. 3-6.
3. Мимрик Л. В. Прюритетш напрямки вдосконалення навчання з охорони пращ / Л. В. Мимрик // Вимiрювальна та обчислювальна техшка в технолопчних процесах. - 2008. -№ 2.- С. 247-251.
4. Модульна система професшного навчання: концепщя, методика, особливосп впровадження: Навч.-метод. пошб. для пращвниюв системи проф.-техн. осв^и та служби зайнятосп / Держав. центр зайнятосп Украши / упоряд. А. В. Плохш, А. В. Казановський. - К. : Видав. центр КТ «Кшвська нотна фабрика», 2000. - 284 с.
5. Обухов С. О. Проблеми безпеки житдаяльносп в Украш / С. О. Обухов, О. Ю. Колесник // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 64. - К. : Техшка, 2005. - С. 151-157.
6. Павелий А. Заместитель председателя Госгорпромнадзора Олег Румежак: «80 % несчастных случаев связаны с человеческим фактором» / А. Павелий / Промислова безпека. - 2009. - № 1. - С. 4-7.
7. Сердюк В. Р. Змют та шновацшш методи навчання з охорони пращ / В. Р. Сердюк, М. П. Олшник // Вюник ВП1. - 2005. - № 2. - С. 109-116.
8. Сердюк В. Р. Модульна технолопя навчання з охорони пращ / В. Р. Сердюк, М. П. Олшник, А. Д. Коваль // Вшниця : Континент-ПРИМ, 2004. - 353 с.
9. Стан промислово! безпеки в Украш // Промислова безпека. - 2009. - № 1. - С. 12.
10. Теличко К. Безпека - основна складова пдно! пращ / К. Теличко // Охорона пращ. -2009. - № 4. - С. 5-7.
11. Яремко З. Мотиващя - усьому голова / З. Яремко // Охорона пращ. - 2009. - № 8. - С. 20-22.
УДК 37.1+658.382.3
Реалiзацiя концепцп безперервностi навчання з охорони пращ /Л. В. Мимрик // В1сник ПридншровськоТ державноТ академп будiвництва та архiтектури : ПДАБА, 2009. - № 5. -С. 38 - 46. - рис. 6. - Бiблiогр: 11назв.
Аналiзуеться концепцiя безперервностi навчання з охорони пращ. Дослщжуеться сучасний стан оргашзаци навчання з охорони пращ, пропонуеться сприятливе модульне навчання з ще! дисциплiни.
