CC BY
26
3. Заблоцька О.С. Реалiзацiя KOMneTeHTHicHoro пiдходу у вггчизнянш освт / О.С. Заблоць-ка // Вюник Житомирського державного технолопчного университету. - Сер.: Економчш науки. - Житомир : Вид-во ЖДТУ. - 2009. - С. 58-63.
4. Уильямсон М. Анализ биологических популяций / М. Уильямсон. - М. : Изд-во "Мир", 1975. - 271 с.
5. Ермолова Л.С. Зависимость площади поверхности листьев от их линейных размеров у деревьев и кустарников нижних ярусов леса / Л.С. Ермолова, Я.И. Гульбе, Т.А. Гульбе, А.Я. Гульбе // "Лес-2010" : матер. XI Междунар. науч.-техн. конф., Брянск, 1 мая - 1 июня 2010 г. - 2010. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://science-bsea.bgita.ru/2010/les_2010/ ermolova_sav.htm.
6. Суббота А.Г. "Золотое сечение" (Sectio aurea) в медицине / А.Г. Суббота. - СПб. : Изд-во Воен.-мед. акад., 1994. - 143 с.
7. Ризниченко Г.Ю. Математические модели в биофизике и экологии / Г.Ю. Ризниченко. -М.-Ижевск : Изд-во Ин-та компьютерных исследований, 2003. - 184 с.
8. Гроссман С. Математика для биологов / С. Гроссман, Дж. Тернер. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1983. - 383 с.
9. Уиттикер Р. Сообщества и экосистемы / Р. Уиттикер. - М. : Изд-во "Прогресс", 1980. -
327 с.
10. Алексеев В.В. Физическое и математическое моделирование экосистем / В.В. Алексеев, И.И. Крышев, Т.Г. Сазыкина. - СПб. : Гидрометиздат, 1992. - 367 с.
Кузык А.Д. Особенности преподавания высшей математики для будущих экологов
Подготовка специалистов по направлению "Экология" требует формирования у студентов не только системы экологических знаний, умений и навыков, но и надлежащего основания - естественных и математических знаний. Это побуждает к надаежа-щему изучению высшей математики, преподавание которой должно осуществляться не только на высоком научно-методическом уровне, но с применением математических задач и примеров прикладного характера. Проанализированы подходы к выбору прикладных экологических задач и примеров, приведены примеры, что позволит развить мотивацию к изучению математики и ее применение в будущей профессиональной деятельности при моделировании экологических явлений и процессов.
Ключевые слова: экология, высшая математика, прикладные задачи, математические модели.
Kuzyk A.D. Some Features of Higher Mathematics Teaching for Future Ecologists
Training specialists in Ecology requires providing students with not only the system of environmental knowledge and skills, but also the proper basis - natural and mathematical knowledge. This leads to a proper study of higher mathematics. Higher mathematics teaching should be carried out not only at a high scientific and methodological level, but using mathematical problems and applied examples. This paper examines approaches to the choice of applied ecological problems and examples, describes some examples that will help develop the motivation to study mathematics and its application in their future careers for modeling environmental phenomena and processes.
Key words: ecology, higher mathematics, applied problems, mathematical models.
УДК 351.83 Доц. О.Б. Горностай, канд. техн. наук - Львiвський ДУ БЖД ДШЛЬШСТЬ М1ЖНАРОДНИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й З ОХОРОНИ ПРАЦ1
Дослщжено важливу роль ]шжнародного сшвробггництва з метою забезпечення надежного рiвня охорони пращ в Укралш. Показано, що один з принщишв державно! политики, а саме мiжнародне сшвробггниптв у сферi охорони пращ, мае важливе значения. Для встановлення високого рiвня охорони пращ необхщно звертати увагу на по-зитивш та негативш сторони дiяльностi европейських мiжнародних оргашзащш з охо-
рони пращ. Встановлено, що одним iз прюритейв е необхiднiсть забезпечення функщ-онування систем контролю, вiдстеження потенцiйних небезпек та прогнозування стану безпеки пращ, бшьше уваги необхiдно звернути на удосконалення вiтчизияноí нормативно! бази в галузi охорони працi, а також важливе значения мае створення шформа-цiйних ценгрш аптаци та пропаганды з питань безпеки пращ.
Ключовг слова: охорона пращ, мiжнародний ршень охорони працi, дiяльнiсть мiжнародиоl органiзацií працi.
Постановка проблеми. На сьогодш в Украíнi особливого значения на-бувае мiжиародие спiвробiтиицтво з питань охорони пращ, яке полягае у: вив-чеииi, узагальиеииi та впровадженш свiтового досвiду з оргашзацп охорони працi, полiпшеииi умов i безпеки пращ; викоиаииi мiжиародиих договорiв та угод з охорони пращ; проведенш й участi в наукових та науково-практичних конференц1ях i семшарах з охорони працi. Важливе значення для регулювання трудових вiдносин на мiжнародному рiвнi займають конвенцií, прийняп Мiж-народною органiзацiею працi (МОП). Цю органiзацiю було створено у 1939 р. як автономну шститущю при Лiзi Нацiй, а з 1946 р. - як першу спещатзовану установу ООН.
Головною метою МОП зпдно з ц Статутом, е: сприяння встановленню миру на основi соцiальноí справедливостi, а також полшшення умов працi i життя пращвникш усiх краш. До основних напрямш дiяльностi МОП належать: участь у мiжнародно-правовому регулюваннi працi; розроблення та впрова-дження мiжнародних цiльових програм, спрямованих на вирiшення важливих сощально-трудових проблем (зайнятостi, умов працi тощо); надання допомоги державам-членам МОП щодо удосконалення нацiонального трудового законо-давства, професiйно-технiчноí пiдготовки працiвникiв, полiпшення умов пращ шляхом виконання мiжнародних програм техшчного спiвробiтництва, прове-дення дослвдницьких робiт та видавнпчо!' дiяльностi.
Мета роботи - дослщити забезпечення безпеки пращ в шших крашах, вщзначити 1х позитивнi сторони для покращення стану охорони працi у нашш краíнi.
Виклад основного матерiалу. Украша е членом МОП з 1954 р., проте не всi законодавчо-нормативш документи в нашiй краíнi втшюються для покращення трудового процесу вiдповiдно до нормативних вимог. Аналiз мiжнарод-ного досвiду показуе що, починаючи iз 70-х рокiв XX ст., у бврош використан-ня компенсацiйного механiзму надання пiльг та компенсащй за роботу в небез-печних i шкiдливих умовах пращ поступово занепало. Цьому посприяло еконо-мiчне стимулювання роботодавця щодо створення безпечних i здорових умов пращ. Захист робiтникiв вiд конкретних виробничих небезпек вирiшуеться за допомогою розробки й впровадження норм i стандарпв, якi, як правило, засто-совують у найбiльш небезпечних видах д1яльност!
В усiх крашах Захвдно!' бвропи першi трудовi закони, установленi майже 100 роюв тому, спрямовувались на захист здоров'я робинитв. З роками заходи з охорони пращ в крашах бвропи змшились. На сьогодш завданням охорони працi е не тшьки пiдтримка здоров'я робiтникiв, обмеження робочого часу для роботи у штдливих умовах працi, заборона використання працi дiтей, молодi й жшок на деяких видах дiяльностi, а й привертання уваги на психолопчш аспек-ти та псих1чний стан людей на робочих мiсцях [1].
У структурi 6С, а також i окремо у европейських крашах, е оргашзацц, якi займаються проблемами виробничого життя. В Австрц у 2001 р. створено спещальний пiдроздiл (Всесвiтня служба страхування вiд нещасних випадкiв на виробнищш - ЛИУЛ) для обслуговування пiдприемств з чисельнiстю працю-ючих менше нiж 50 осiб. В кпанському мiстi Бiльбао дiе бвропейське агентство з безпеки працi та охорони здоров'я на робочому мкщ. У ДублЫ (Iрландiя) працюе бвропейський фонд полiпшення умов життя та пращ, що веде досль дження з широкого кола пов'язаних з цим питань [2].
Державш органи управлiння охороною працi в рiзнi часи були створенi у бшьшосп краш свiту: Австрiя - Комкк з охорони працi при Мiнiстерствi сощ-ального управлшня; !спашя - Вища рада з безпеки та гшени пращ; США - На-цiональне управлiння з безпеки пращ та управлшня з охорони пращ; Франщя -Вища рада з запобтання нещасним випадкам; Фшляндая - Мiнiстерство сощ-ального забезпечення та охорони здоров'я; Япония - Департамент норм пращ. Керування охороною пращ здайснюють комiтети, центри, фонди та iншi спещ-альнi оргашзацц [1].
У Францп до нагляду за станом охорони працi залучаються робiтники, а це певна сощально-партнерська форма контролю [3]. У 50-х роках у щй краíнi на промислових пiдприемствах з чисельнiстю працюючих понад 50 осiб ство-рювалися комiтети безпеки та гiгiени пращ, вони мали тiльки дорадчий характер. На шахтах контроль за дотриманням техшки безпеки здайснювали обраш працiвники iнспектори, проте ця практика не знайшла пiдтримки у роботодав-ц1в. На цей час нагляд за станом охорони пращ у Францп здайснюють: 1нспек-цiя пращ, Рада з визначення прiоритетiв у сферi полiпшення умов працi, Регь ональний комiтет iз запобiгання профеайним ризикам, Комiтет з гiгiени, безпеки та умов пращ, Агентство iз страхування працiвникiв та шш органiзацií. Найважливiшi функцií мае 1нспекц1я працi, яка охоплюе три важливi напрями: нагляд, зайнятiсть, органiзацiя. Основне завдання 1нспекщ1 - контроль i нагляд за дотриманням вимог Кодексу закошв про працю та колективних договорiв, промисловою безпекою та гшеною прац [3].
Пiдвищена увага до проблем безпеки пращ стае дедалi актуальшшою. Це пояснюеться передусiм тим, що з кожним роком зростае ршень виробничого травматизму, зокрема зi смертельними наслiдками, i кiлькiсть профзахворю-вань. Представниками Мiжнародноí асоцiацií сощального забезпечення було представлено 5 ключових "особливостей" мiжнародних та европейських страте-гiй з безпеки працi та здоров'я [4]:
• скорочення кшькоси нещасних випадкiв на виробництвi та професiйних захво-рювань;
• шдвищення обiзнаностi, розвитку професiйних якостей трудового потенщалу;
• спiвпраця мiж системами охорони громадського здоров'я та безпеки пращ;
• здоров'я та безпека як невщ'емна частина способу життя;
• штегращя питань запоб^ання нещасним випадкам у систему сощального забез-печення.
Найбшьш досконалу стратегда з безпеки пращ впроваджено в Австрали. II метою е зменшення юлькосп смертельних нещасних випадкiв щонайменше на 20 % та зниження ртвня виробничого травматизму на 40 %. Аналiз результа-
пв показуе, що досягнуто зниження кiлькостi смертельних випадк1в на 20 %, проте зниження виробничого травматизму становило тшьки 18 %. Найбiльш травмонебезпечними залишаються будiвельна i транспортна галузi (зменшення на 20 %) та агропромисловий комплекс (зменшення на 13 %), тому запропоно-вано звернути бшьшу увагу на цi галузi промисловост!
Основними проблемами впровадження стратегií було визнано ввдсут-нiсть ясностi щодо ролей та вiдповiдальностi, а також чикого шляху для сощ-альних партнерiв щодо поставлених завдань.
Зпдно з даними МОП, щороку в свт рееструеться приблизно 270 млн нещасних випадкiв, пов'язаних з трудовою д1яльшстю людини, i 160 млн про-фесiйних захворювань. На виробництвi гине майже 354 тис. пращвниюв, з них у крашах з розвиненою ринковою економiкою - 16,2 тис., у колишшх сощалк-тичних крашах - 21,4 тис., у Кита1 - 73,6 тис., в 1ндп - 48,2 тис., в шших крашах Азií i Тихого океану - 83 тис., у крашах Близького Сходу - 28 тис., у крашах Африки пiвденнiше Сахари - 54,7 тис., у крашах Латинсько1 Америки та Карибського басейну - 28,6 тис. Близько 12 тис. загиблих - дати [2].
До цього перелку необхiдно додати i тих, хто одержав профзахворюван-ня i вибув з виробничого процесу. Цей показник у 2013 р. становив 2,02 млн смертельних випадкiв у свт (або 5500 смертей на день), причому серед захворювань 32 % становили онколопчш, 23 % - серцево-судинш, 19 % - травмато-логiчнi, 17 % - шфекцшш Щодня у свт ввдсутш на робочому мiсцi внаслщок хвороби (тимчасово1 непрацездатностi) близько 5 % робочо1 сили. Економiчнi втрати внаслiдок професiйних захворювань становить близько 4 % нащональ-ного валового продукту.
До сфери безпеки пращ все бшьшою мiрою залучаються питання, пов'язанi з самопочуттям пращвника, i фактори, що побiчно впливають на тру-дову д1яльшсть, - вживання алкоголю, наркотикiв i навiть iнтернетзалежнiсть.
У Великобританií в 60-х роках минулого столiття 1000 нещасних випад-кiв на виробництвi за рiк вважалося нормою. У 2009 р. сталося 152 випадки, або 0,5 на 100 тис. працюючих - це один з найкращих показникiв у Gвропi (у Ш-меччинi, Францií, Iталií - ввд 1,04-1,6, тодi як у США - 4,4, Япони - 2,6) [5]. Це пояснюеться тим, що Британська система управлiння охороною пращ е близь-кою до вдеально!' i вiдповiдае економiчним, сощальним i полiтичним особливос-тям. Промисловий переворот юнця XVIII - середини XIX ст. породив оргашзо-ваний робиничий рух - чартизм. Завдяки цьому ще у 1802 р. у Великобританп прийнято першi закони, що врегульовували умови пращ та трудовi вiдносини. У 1880 р. було прийнято перший закон про вщшкодування пращвникам шкоди за виробничий травматизм на виробнищга. Власне вiн поклав початок законо-давству про охорону працi. Проте встановлення належного режиму здiйснюва-лось за постшно1 боротьби мiж роботодавцями i працiвниками.
Британську правову систему в галузi охорони працi характеризуе декшь-ка законодавчих актiв: Перший - Фабричний закон, який прийнятий (1961 р.), а у 1974 р. з'явився новий покращений закон, що доповнював попереднiй. У 1995 р. парламент прийняв ще один закон "Правила звггносп про травми, хвороби та небезпечнi поди". Вiдповiдно до цих законодавчих актав роботодавець
самостiйно обирае споаб забезпечення належних умов пращ, тобто закон не вказуе: скшьки Т яких фахiвцiв йому прийняти на роботу, яких шструкщй ш дотримуватись, скшьки грошей для цього використовувати. Головним е дотри-мання вимог правил безпеки, здоров'я Т умов пращ. Держава своею чергою слтд-куе за станом охорони пращ на шдприемствах. Для цього у краМ створено Службу охорони пращ та здоров'я (ШЕ), яка е складовою Департаменту прац та пенсш [5]. КрТм цього, частину обов'язктв виконують також органи мкцевого самоврядування та ради мшктерств. НЕЕ здшснюють ощнку ризитв за спещ-альною рейтинговою системою, яка враховуе вс аспекти забезпечення безпеки пращ, зокрема Т ефективнкть системи управлшня охороною пращ.
За порушення вимог з безпеки пращ у Великобританп карають дуже су-воро, щ випадки розглядаються у судовому порядку. Спрощент випадки роз-глядае полщейський суд, а складшшТ - Королтвський суд. Наприклад, невико-нання припису Тз заборони виконання робтт караеться штрафом до 20 тис. фун-пв стерлшпв або тюремним ув'язненням на термш до 6 мкяцш [5].
У Великобританп, оскшьки Т у нас, роботодавець зобов'язаний забезпе-чити дотримання вимог охорони пращ на робочих мкцях, використовувати тшьки справне обладнання, призначити ввдповщального за техшку безпеки шд час експлуатацп та ремонту виробничих примщень, проводити шструктаж з техшки безпеки, надавати шформацда робиникам про виробничТ ризики [1]. У 2004 р. у цш краМ прийнято Стратегда безпеки здоров'я на робочих мкць на перюд до 2010 р. Т бшьше у якш зазначено, що досягнення сусшльства полягае тому, щоб ризики правильно ощнювалися, усввдомлювалися та управлялися. Ввдповвдно до ще1 стратеги мае бути зрозумшо, що керування здоров'ям Т безпе-кою е колективною вщповщальнктю, у якш пращвник першочергово повинен бути защкавлений у дотриманш вах вимог з безпеки пращ.
Для портвняння можна розглянути забезпечення охорони прац у крашах пострадянського на прикладТ Узбекистану [6]. Вщповдао до законодавства ще1 краши, оргашзаця, яка експлуатуе небезпечний виробничий об'ект, зобов'язана сама оргашзовувати Т здшснювати контроль за додержанням встановлених нор-мативних акпв. Отже, частково частина контрольних функщй вщ шспекцп передан самш оргашзацп. Прац1вники шдприемства, ят вТдповщають за охорону пращ, здшснюють нагляд за додержанням прац1вниками вимог промислово1 безпеки, проводять комплексн та цшьовТ перевТрки, виявляють небезпечн фак-тори на робочих мкцях. 1нспекщею здшснюеться державний контроль за дяль-нктю шдприемств, а саме проводяться плановТ перевТрки фшансово-госпо-дарсько1 д1яльносп (малТ шдприемства - один раз на 4 роки, шшТ суб'екти - не часпше одного разу на 3 роки). Треба зазначити, що загальнообов'язкове сощ-альне страхування ввд нещасних випадюв на виробництвТ у краЫ не передбаче-не. У разТ нещасного випадку на виробництвТ з вини адмшктрацл шдприемства потершлому одноразову допомогу виплачують страховТ компани, з якими пра-ц1вник самостшно укладае договТр. У разТ загибелТ прац1вника шдприемство ввдшкодовуе матерТальну шкоду особам, ят мають на це право, а також випла-чуе 1м одноразову допомогу в розмТрТ не менше шести середшх рТчних зароби-тв потершлого.
У 2004 р. було проведено бвропейський тиждень безпеки пращ в будь вельнш та деревообробнiй галузi, пiд час якого було оголошено даш Дублшсь-кого фонду полiпшення умов життя та пращ, зпдно з якими у 15 крашах, що входили тодi до складу 6С, щороку рееструвалося 820 тис. нещасних випадкiв, з них 1200 - зi смертельними наслiдками, а збитки вiд них становили 75 млрд евро з 900 млрд евро загального обку галузi. Було повiдомлено, що у Великоб-ританií в цiй галузi щороку гине 13 працiвникiв iз 100 тис. зайнятих, тодi як в економщ краши загалом 5 оаб. У США в 2003 р. на будшнищга загинуло 1126 пращвнитв, тод як на транспорта - 850, у сшьському господарствi та рибаль-ствi - 707. У Дани, за даними профсшлок, ймовiрнiсть загинути на роботi у бу-дiвельникiв е втричi бшьшою, нiж у представникiв будь-яко1 шшо1 професií [2].
Велика кiлькiсть нещасних випадюв на виробництвi фiксуеться на даб-них i середнiх приватних пiдприемствах, наприклад у Бельгií 40 % профзахво-рювань припадае на шдприемства з кiлькiстю працiвникiв до 100 оаб.
Найчасташе причинами виробничого травматизму е неналежна оргашза-щя працi. Велика кiлькiсть нещасних випадкiв стаеться також через психофiзi-олопчш причини. Це пiдтверджуеться як вичизняними, так i европейськими дослiдниками. Порушення правил i норм охорони пращ варто шукати не тiльки в психолопчних особливостях само1 людини, але й у впливах зовнiшнiх подраз-ник1в, одним iз яких е стрес. Дуже гостро проблему стреав на робочому мiсцi розглядали як "негативно забарвлену емоцiйну реакцiю на трудовий процес, що виникае внаслвдок псих1чних перенавантажень працiвникiв, а саме через над-мiрнi вимоги до роботи, авторитарного кершництва, конфлiктiв на робочому мкщ, насильства i моббшгу (психологiчного тиску)". До "класичних" факторш стресу вiднесено також шуми, вiбрацiю та монотоннiсть працi. За даними бвро-пейського агентства з безпеки пращ та охорони здоров'я на робочому мкщ (1с-паня) до 40 млн пращвнитв у крашах 6С страждають на захворювання, пов'язаш зi стресом. На наслiдки стреав припадае 25 % робочих дшв, пропуще-них через хворобу, а витрати тiльки з оплати лшарняних у зв'язку з цим станов-лять 20 млн евро на рш. Загалом економiчнi втрати ввд стресу оцiнюються 150 млн евро [2].
Дублшський Фонд вважае, що вщ стресових явищ страждае приблизно 28 % працюючих у крашах 6С, у 23 % виявлено симптоми хронiчноí перевто-ми, 60 % скаржаться на постшний брак часу на робота. У Францл профсшлки вимагають визнання стресу професшним захворюванням, оскiльки його жертвами називають себе 72 % опитаних працюючих, насамперед службовцi, та 11 % пращвнитв одержували звшьнення вiд роботи з цiеí причини. У Великоб-ританií 32 % опитаних назвали основною причиною стресу проблеми шд час по!здок на роботу, 23 % - складнкть поеднання трудових i домашнiх наванта-жень i т1льки 31 % заявили, що стресу взагалi не вщчувають. Значна частина працiвникiв у крашах 6С вважае причиною стресу психолопчш наслiдки кон-куренцií за робочi мiсця [2].
У Шмеччиш розроблена програма боротьби з синдромом "емоцшного згорання на робота". Шмецьт вченi стверджують, що кожен третш н1мець, який достроково йде на пенсхю, робить це тому, що психолопчно не справляеться з
вимогами роботодавця. Бшьшкть з них йдуть з роботи ще до 50 ротв, що е великою втратою як для компанш, так i для сусшльства. Анал1з показуе, що на компенсацию за робочi дш (лiкування i достроковi пеней) витрачаеться мшьяр-ди евро на рш. При цьому роботодавцю загрожуе покарання штрафом i навiть тюремним ув'язненням, якщо вiн порушуе законодавство з охорони пращ, зок-рема щодо психолопчного стану шдлеглих [7].
Комiсiя 6С прийняла рiшення розробити бвропейську стратегiю з пи-тань трудового середовища. бвропейська конфедерацiя профспiлок (6КП) зап-ропонувала включити до не1 заходи в галузi безпеки пращ, ввести в крашах 6С регюнальних уповноважених з охорони працi та посилити санкцií стосовно ро-ботодавщв, винних у порушеннi правил безпеки на виробнищш, а також поши-рити положения цiеí стратегií на працюючих у рамках нетипово1 зайнятостт
У Норвегй' укладено Угоду про консолщоване трудове життя, вiдповiдно до яко1 мають бути вжитi заходи щодо зменшення кiлькостi робочих дшв, про-пущених працiвниками через хворобу, збшьшення кiлькостi робочих мiсць для осд6 з обмеженими трудовими можливостями та щодо зниження фактичного вь ку виходу на пенсiю (тобто щодо розвитку систем дострокового пенсюнуван-ня). Зазначимо, що в Австралп засновано державне вiдомство iнтерактивного професшного навчання, основне завдання якого полягае у шдготовщ iнвалiдiв до трудово!' дiяльностi.
Висновок. Свiтовий досвiд показуе що умови пращ европейських пра-ц1вник1в е значно кращими з точки зору охорони пращ, ршень травматизму на порядок нижчий, тому УкраМ необхвдно враховувати помилки та позитивш ас-пекти врегулювання трудових вiдносин у свiтi. Необхiдно бшьше звертати ува-гу на: удосконалення вiтчизияноí нормативно! бази в галузi охорони пращ; створення iнформацiйного центру аптацп та пропаганди з питань охорони правд вiдпрацювания мехашзму економiчних розрахункiв на пiдприемствi, спря-мованих на створення безпечних i здорових умов працi працюючим.
На думку свиових експертiв кiлькiсть украшських пiдприемств, якi прагнуть покращити умови пращ, зростае. Багато шдприемств дотримуються стандартiв ISO 9001 (Система менеджменту), багато впроваджують ISO 14001 (Система еколопчного менеджменту). З'являються пiдприемства, ят беруть до уваги i сферу сощально! вiдповiдальностi, професiйноí безпеки та методи ри-зик-менеджменту (OHSAS 18001). Все це свддчить, що на украшському ринку е пiдприемства, ят прагнуть забезпечити своíм працiвникам безпечне виробниче середовище, адже право на безпечш та здоровi умови прайд мае бути визнано як основне право людини.
Лггература
1. Зуб В. Документальш ресурси з питань охорони пращ в систем безпеки функщонування бiблiотек Великобританй' та США / В. Зуб // Науковi пращ Нащонально! бiблiотеки Украши 1меш В.1. Вернадського : зб. наук. праць. - 2012. - Вип. 33. - С. 123-128.
2. Пдна робота це безпечна робота" Хуан Сомавш / Juan Somavia Генеральний директор МОП / 25.03.2013. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://kk.convdocs.org/docs/index-206371.html? page=3
3. Савельева Н. Як у Франци працю охороняють / Н. Савельева // Охорона пращ : зб. наук. праць. - 2014. - № 3. - С. 20-22.
4. .Литвинюк О. На шдтримку Сеульсько'1 деклараци / О. .Литвинюк // Охорона пращ : зб. наук. праць. - 2011. - № 3. - С. 6-7.
5. Савельева Н. Уроки англшсько!': все про охорону пращ у Великобритани / Н. Савельева // Охорона пращ : зб. наук. праць. - 2011. - № 10. - С. 22-24.
6. Кар]мова Н. Охорона пращ В Узбекистан / Н. Кар]мова // Охорона пращ : зб. наук. праць. - 2012. - № 2. - С. 26-27.
7. У Нмеччиш боротимуться з емоцшним згоранням на робота. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.beragro.org.ua/nimechchini.
Горностай О.Б. Деятельность международных организаций по охране труда
Исследовано важную роль международного сотрудничества в целях надлежащего обеспечения охраны труда в Украине. Показано, что именно принцип государственного политики, которая заключается в международном сотрудничестве в сфере охраны труда, имеет важное значение. Для установления надлежащей охраны труда необходимо обращать внимание на положительные и отрицательные стороны деятельности европейских международных организаций по охране труда. Установлено, что одним из приоритетов является необходимость обеспечения функционирования систем контроля, отслеживания потенциальных опасностей и прогнозирования состояния безопасности труда.
Ключевые слова: охрана труда, международный уровень охраны труда, деятельность международных организаций труда.
Gornostaj O.B. The Activity of International Workplace Safety Organizations
The important role of international cooperation with the aim of appropriate security of workplace safety in Ukraine is studied. It is shown that state policy principle laying in international cooperation in workplace safety sphere is of great importance. For establishment of proper workplace safety it is necessary to pay attention to both positive and negative aspects of European international workplace safety organizations activity. One of the priorities is the necessity to maintain control systems, monitor potential danger and predict workplace security situation.
Key words: occupational safety, international level of safety, the activity of international workplace safety organizations.
УДК 658.15 Доц. М.С. Письменна, канд. екон. наук -
Шровоградськальотна академiяНАУ
СИСТЕМНИЙ П1ДХ1Д ДО МОТИВАЦИ УПРАВЛШСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ
Розглянуто сучасш теорп мотиваци персоналу щодо методологи мотиваци, прак-тичних аспекпв управлшня мотиващею кадав та визначено, що найактуалъншим пи-танням е аналiз мотиваци пращ управлшського персоналу в умовах економiчного спаду та невизначенои! Проаналiзовано форми винагород управлшського персоналу та з'ясо-вано, що для створення дшчо! системи мотивування управлшського персоналу необ-хщно визначити показники мотиваци, показники виконання завдань, розмiр заохочу-вальних виплат, частоту використання шструменпв мотиваци. Також встановлено, що в умовах економiчноl кризи найбiльш дощлъними е не фiнансовi мотивацiйнi шстру-менти. Розглянуто процес побудови системи мотиваци пращ та здшснено його розподiл на стади. Узагальнено найбiльш вдалi методи мотиваци управлшського персоналу для подальшого використання компан]ями в умовах сучасного економiчного спаду.
Ключовi слова: мотиващя прадi; стимулювання трудово! дiяльностi; фiнансовi та нефiнансовi винагороди; мотивацiйне поле; методи мотиваци.
