CC BY
10
ками екскрецп юшв натрiю та його концентрацп в сеч^ а також реабсорбцп i фiльтрацiйного заряду ю-нiв натрго Концентрацiю iонiв натрiю, калiю у сечi та плазмi кровi визначали методом полум'яно1 фо-тометрГi на полум'яному фотометрь
Установлено, що найбшьш активною за дiуре-тичним ефектом була сполука з умовною назвою бенфурам, що у дозi 30 мг/кг перевищувала дiю п-потiазиду. В умовах спонтанного дiурезу бенфурам виявляе виражений сечопнний i натрiйуретичний ефект при водному та сольовому навантаженш за рахунок покращення фшьтрацшнох функцп нирок. Перевагою бенфураму над гшопазидом е значно бшьша дiуретична i значно менша калiйуретична активнiсть.
Бенфурам при тривалому застосуваннi виявляе виражений дiуретичний ефект за рахунок покращення фшьтращйно1 функцГi нирок i зменшення реабсорбцГi iонiв натрiю в канальцях нирок, об'ему внутршньосудинно1 рщини й натрго у плазмi кровi.
Використання бенфураму при гострому нефритi значно покращуе дослiджуванi показники д1яльнос-т нирок до 14 дiб починаючи з 1-го тижня лiкування.
Дослщження впливу бенфураму на дiяльнiсть нирок за умов рiзного рiвня мшералокортикощно! активностi органiзму у щурiв була вщтворена модель блокади альдостеронових рецепторiв шляхом перо-рального уведення тваринам сшронолактону в дозi 20 мг/кг. Враховуючи гiпотензивну дiю бенфураму та iмовiрнiсть використання ще1 субстанцп за умов рiзноl мшералокортикощно1 активностi, також було дослщжено и вплив на основш показники д1яльнос-тi нирок на тлi пщвищено1 активностi мшералокор-тико'щв та з'ясування можливо1 ролi цих гормонiв у ре^зацп ниркових ефекпв бенфураму. Такi умо-ви створювались шляхом уведення 0,5% масляного розчину докса в дозi 10 мг/кг протягом 4 дшв.
Для визначення змш дiяльностi нирок гад впли-вом бенфураму за умов знижено1 активностi ренш-ангютензин-альдостероново1 системи дослщження проводили пiсля 7-денного введення препарату. Еналаприл уводили тваринам у шлунок через зонд у дозi 10 мг/кг на 1 % завис крохмалю протягом 4 дшв до проведення експерименту. Вивчали показники, що характеризують функцiональний стан нирок у сечi та плазмi кровi дослiдних тварин. Вплив бенфураму на натршуретичну активнiсть плазми кровi щурiв дослщжували за умов збшьшення об'ему по-заклгтинно1 рiдини в оргашзмь Попередньо було проведене бюлопчне тестування плазми кровi щурiв на натр^ретичну активнiсть, що визначали за екс-крецiею iонiв натрiю з сечею i оцiнювали в умовних од/мл натршуретичного гормона (НУГ). За умовну одиницю приймали таку його кшьюсть, яка здатна в
2 рази збшьшити натрiйурез порiвняно з контролем.
Продукцго НУГ стимулювали збшьшенням об'ему позаклгтинно1 рiдини, вводячи у хвостову вену щурiв 0,9% розчин натрго хлориду в кiлькостi
3 % вщ маси тша. Контрольну й дослщну плазму тварин тестували на 10 щурах. НУГ плазми кровi визначали за формулою: К = (М1 • М2 — ш1ш2) • Р — 1 х
х (М1—М2) — 1, де К — вмют НУГ в 1 мл плазми кро-вi; М1 — середня величина екскрецп iонiв натрго з сечею у контрольних тварин; ш1 — стандартна по-хибка середньо1 арифметично1 цього показника у контрольних тварин; М2— середня арифметична величина екскрецп юшв натрго у дослщних тварин; м2 — стандартна похибка середньо1 арифметично1 цього показника у дослщних тварин; Р — об'ем уве-дено1 для тестування плазми кровi в 1 мл.
Бенфурам при тривалому застосуванш виявляе виражений дiуретичний ефект за рахунок покращення фшьтращйно1 функци нирок i зменшення реабсорбцп iонiв натрго в канальцях нирок, об'ему внутршньосудинно1 рщини i натрiю у плазмi кро-вi. На моделях хроматкалiевоl нефропати бенфурам зменшуе патолопчш змiни в морфоструктурi i функцюнальному станi нирок i серця.
Використання бенфураму при гострому нефрит значно покращуе дослщжуваш показники дiяльнос-т нирок до 14 дiб починаючи з 1-го тижня лжування.
Таким чином, гетероци^чш N-С8-замiщенi i конденсоваш похiднi ксантину е перспективним класом органiчних сполук для пошуку потенщаль-них препаратiв iз дiуретичною активнютю.
УДК 614.8+614.252.1(477)
КОЧ1Н I.B., АКУЛОВА О.М., ГАЙВОЛЯ О.О., ШИЛО 1.Ф., ТРОШИН Д.О.
ДЗ «Запор1зька медична академ1я пюлядипломно! освти МОЗ Украни», кафедра цивёьного захисту та медицини катастроф
3MiCTOBHi ОСНОВИ ФАХОВО'1 тдготовки МЕДИЧНИХ ПРАЩВНИЮВ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ УКРА'НИ 3 КОМПЛЕКСУ НОРМАТИВНИХ ДИCЦИПЛiH ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
Важливим аспектом е захист стану здоров'я ме-дичних працiвникiв (МП) служби медицини катастроф (СМК) вщ негативних наслщюв надзвичайних ситуацiй (НС). Природш катаклiзми, техногеннi та антропогеннi аварп, соцiальнi та вiйськовi конфлж-ти призводять до значних медико-санiтарних втрат, у тому числi й серед МП, руйнування медичних за-кладiв, фармацевтичних виробництв, аптек, що ще бшьше ускладнюе лiквiдацiю медико-санiтарних наслщюв НС, органiзацiю та надання екстрено! ме-дично! допомоги (ЕМД) населенню. Тому майбутнi i працюючi МП СМК повинш бути психологiчно та професшно готовi до роботи в екстремальних умовах НС. Оскшьки у вищих медичних навчальних закладах (ВМНЗ) уже бшьше нiж 18 роюв виклада-еться предмет «Медицина катастроф» (МК), про-грамою якого передбачено вивчення особливостей та медико-тактичних характеристик рiзноманiтних НС, органiзацiя та надання ЕМД постраждалим в умовах осередюв катастроф, то до вивчення нор-мативних дисциплiн («Безпека життед1яльносп (БЖД)», «Основи охорони працi (ООП)», «Охорона працi в галузi (ОПГ)») МП додаеться вивчення пред-
мету МК. Вивчення цього комплексу лопчно поед-наних загальною метою нормативних навчальних дисциплш створюе об'ективнi iнформацiйнi умови для МП СМК вести здоровий та безпечний споаб життя (ЗБСЖ), забезпечуючи знаниями з предмету БЖД, вимог законодавства, саштарй щодо гаранту-вання здорових i безпечних умов пращ (предмети ООП, ОПГ).
Акмеолопчний пщхщ до вищо! медично! освiти, особливо в питаннях забезпечення охорони пращ (ОП) МП СМК при оргашзацй та надант ЕМД в екстремальних умовах НС, дозволяе досягти найви-щого рiвия !х професшно! тдготовки з одночасним збереженням життя i здоров'я при комплексному опануваннi знань нормативних (БЖД, ООП, ОПГ), оргашзацшно-медичних (медицина катастроф) та клтчних (медицина невщкладних станiв) дисци-плiн. Загальну змютовну основу предмета «Безпе-ка життедiяльностi» у ВМНЗ треба подати в такому виглядк 1) БЖД МП у звичайних (повсякденних) умовах, що мiстить пiдсистеми «МП — життеве се-редовище», «МП — природне середовище (ПС)», «МП — виробниче середовище (ВС)», «МП — не-виробниче (побутове) середовище (НВС)», «МП як джерело небезпеки»; 2) БЖД МП в умовах НС, що складаеться з шдсистем «Законодавчi, нормативно-правовi та органiзацiйнi основи цившьного захисту населення i територiй вщ НС», «НС техногенного характеру», «НС природного характеру», «НС со-цiально-полiтичного характеру», «НС военного характеру».
У першу чергу необхщно видiлити пщсистему «МП — ПС», оскшьки промислова, техшчна, по-тужно крокуюча науково-технiчна та науково-ш-формацiйна революцй настiльки озбро!ли людину технiкою, технологами i такою мiрою пiдвищили й могутнiсть, що вщносини м1ж людиною та ПС зазнали значно! трансформацй. Науковi оцiнки глобально! еколопчно! ситуаци, що склалася, бiльше н1ж тривожиi i примушують замислитися кожну розумну людину, для яко! дороге не тшьки власне життя та здоров'я, але й доля та майбутне людства. Екологи всього свгту одностайт в тому, що ойкумена вже стопъ бiля меж1, за якою зруйнованi природ-нi системи поховають пад собою усi iншi проблеми людства. Ця глобальна, планетарна катастрофа пе-редусiм е наслщком хибного науково-технiчного розвитку, кризою суто техшчно! орiентацй людства, вибором помилково! стратеги на пiдкорення природи, що й призвело до розриву оргашчно! i духовно! едностi людства з бюенергетичним се-редовищем, яке його породжуе, живить, оберiгае. Пдтвердженням цього е збiльшения за останш де-сятилiття кiлькостi i потужносп на планетi НС техногенного, природного, сощально-полгтичного та военного характеру. Таким чином, природний стан навколишнього середовища виявляеться суттево порушеним, що й спричинило появу нових небез-пек природного походження, яю не лише негативно впливають на здоров'я людства, а й загрожують юнуванню.
Пильно! уваги вимагае до себе пщсистема «МП — НВС» з огляду на суттевий й вплив як складово! СЖ на формування стану здоров'я/нездоров'я, а також на зростання кiлькостi нещасних випадкiв саме у цш сферi. Наявнiсть у сучасному житлi велико! кiлькостi побутових електроприладiв та електронно! технiки, предмепв, виготовлених iз синтетичних матерiалiв, широкий спектр засобiв побутово! хiмii суттево по-легшуе наше життя, робить його комфортним, але водночас вводить у наш дiм комплекс небезпечних та шкщливих чинникiв: електричний струм, елек-тромагштне випромiнювания, електростатичнi поля, отруйнi речовини, пщвищений рiвень шуму, вiбрацй тощо. Саме ращональна дiяльнiсть у неви-робничому середовищi, уникнення або зведення до мiнiмального його негативного впливу на життя та здоров'я МП вимагае запровадження в освiтнiй про-цес ВМНЗ дисциплiни «Безпека життед1яльностЬ>.
Важливе значення мае дослгдження пщсистеми «МП — ВС», що е цариною дослщжень науки ОП, впровадження й напрацювань в практику дiяльностi галузi охорони здоров'я (ГОЗ) Украши та викладан-ня предметiв «Основи охорони пращ» i «Охорона пращ в галузЬ» у ВМНЗ. Впровадження викладання цих нормативних дисциплiн зпдно iз затверджени-ми навчальними програмами в повному обсязi мае особливе значення у ВМНЗ, оскгльки не отримало повного визнання з-за вщсутносп самостiйних кафедр охорони пращ та безпеки життедiяльностi ме-дичних працiвникiв. Науково-технiчний прогрес та пов'язаш з ним новi технiчнi ршення i технологй, в тому чи^ лiкариянi, широке застосування хiмiч-них речовин у рiзних виробництвах та галузях, зо-крема медичнiй й фармацевтичнш, створення агре-гатiв велико! i надвелико! потужиостi, пiдвищения швидкосп та iнтенсивностi функцiонувания устат-кування, використання нових матерiалiв та компо-зитiв збiльшило кiлькiсть виробничих небезпек для життя та здоров'я людей. Не оминули цих небезпек та ризиюв МП, бшьше того, з часом рiзноманiтнiсть та штенсившсть небезпек та ризиюв тгльки зрос-тае. Тому на питання, чи е небезпечною профе^ медичного пращвника, особливо служби медици-ни катастроф, вщповщь стверджувальна. Професiя е небезпечною, iнодi смертельно загрозливою для здоров'я та життя МП, такою, що може спричини-ти виникнення широкого спектра професшних за-хворювань. Щоб уникнути цього, треба вчити МП, починаючи з студентських чаав, продовжуючи пщ час професiйноI працi та удосконалюючи знання, вмiния та навички при шслядипломнш освiтi з навчальних дисциплш «Основи охорони пращ», «Охорона пращ в галузЬ», збереженню власного життя та здоров'я в несприятливих умовах роботи в медич-них закладах, що, у свою чергу, пщвищить !х вимоги до керiвникiв ГОЗ з питань охорони пращ. Створен-ня здорових i безпечних умов працi безпосередньо стосуеться вах МП, працюючих в рiзних службах, закладах, вiддiлениях i виробництвах ГОЗ, особли-востi умов пращ яких саме вгдтворюють специфiку професшних загроз життю та здоров'ю.
156
Медицина неотложных состояний, ISSN 2224-0586
№ 7(62) • 2014
Cnoci6 життя, стан здоров'я, захворювашсть (у тому числГ професiйна) МП СМК в повсякденних умовах життeдiяльностi обумовлюються впливом пщсистем життевого середовища: природного, ви-робничого, невиробничого (побутового), самих МП як джерела небезпеки та ефектившстю функ-цiонування системи охорони працi у медичних закладах. Спосiб життя та стан здоров'я МП в умовах надзвичайних ситуацш визначаеться 1х характером (техногеннi, природнi, соцiально-полiтичнi, воен-нi), масштабами поширення, потужнiстю та спо-лученiстю впливу небезпечних чинниюв, ступенем професшно! пiдготовки МП, виконанням вимог охорони працi до роботи у НС, забезпечешстю за-собами шдивщуального та колективного захисту. Включення до програми фундаментально! пщ-готовки МП СМК у ВМНЗ навчальних предмепв «Основи охорони пращ» та «Охорона працi медичних пращвниюв» поряд з навчальними дисципль нами «Медицина катастроф», «ЦивГльний захист» та «Медичне право» дае можливiсть ВМНЗ запо-чаткувати новi перспективнi напрями освГти i вщ-повiдати вимогам Закону Украши «Про освiту» вщ 01.07.2014 р. № 1556-VII.
УДК 616-083.98:612.013:312.2
МАРКОВ ю.и, рибак е.в.2
Нац1ональна мелична академ1я пюлядипломноI осв1ти
IменI П.Л. Шупика, м. Ки'в
2Кивська мська кл1н1чна л1карня № 1
ДОДОБОВА ЛЕТАЛЬНЮТЬ ПАЩвНПВ ¡3 НЕВ|ДКЛАДНИМИ СТАНАМИ В БАГАТОПРОФ1ЛЬНОМУ СТАЦ1ОНАР1
Мета. Полшшення якостi надання екстрено! ме-дично! допомоги на догоспiтальному етапi (ДГЕ).
Матерiали та методи. Проведено суцшьне ре-троспективне дослiджения додобово! летальносп в Кшвськш мiськiй клiнiчнiй лжарш № 3 у 2009 р. Дослщжували якiсть надання екстрено! медично! допомоги на ДГЕ шляхом встановлення чинникiв, якi впливають на кшцевий результат лiкувания.
Результати та ¡х обговорення. Констатовано 110 випадкiв додобово! летальностi; 74 (67,27 %) ви-падки — пацiенти, доставленi до лжарш за направ-ленням бригад ШМД (1-ша клiнiчна група), та 36 (32,73 %) випадюв — пащенти, доставленi бригадами ШМД за направленням амбулаторно-полжль нiчних закладiв (2-га клiнiчна група). У 1-й клтчнш групi середнiй вiк пащенпв становив 65,2 ± 1,7 року. 32 (43,24 %) жшки, 42 (56,76 %) чоловжи. Пацiентiв доставляли до лжарш у вщдшення штенсивно! тера-пи — 42 (56,76 %), до шфарктного вдадлення — 22 (29,72 %), до вщдшень неврологи — 5 (6,75 %), до шших вщдшень — 5 (6,75 %). На ДГЕ хворим було здшснена ЕКГ^агностика — 20 (27,02 %) випад-кiв, внутршньовенний доступ — 16 (21,62 %), фар-макотерап1я — 49 (66,21 %), iнгаляцiя кисню — 8 (10,81 %). Пащенти знаходилися у закладi охорони
здоров'я: до 3 год — 19 (25,67 %) випадюв, вщ 3 до 6 год — 16 (21,62 %), вГд 6 до 12 год — 18 (24,32 %), вщ 12 до 24 год — 21 (28,38 %). У 2-й клгшчшй гру-m середнш вж пащенпв становив 63,1 ± 2,7 року. ЧоловЫв та жiнок було порiвну — по 18 (50,00 %). Хворi доставлялися до лжарш у вщдшення штенсивно! терапГ! — 22 (61,11 %) випадки, до шфарктного вщдшення — 4 (11,11 %), до вщдшень неврологи — 3 (8,33 %), до шших вщдшень — 7 (19,44 %). На ДГЕ хворим була здшснена ЕКГ-дГагностика — 1 (2,77 %) випадок, фармакотерашя — 6 (16,66 %); внутршньовенний доступ, шгаляцгя кисню — 0 випадюв. Пащенти знаходилися у закладi охорони здоров'я: до 3 год — 7 (19,44 %) спостережень, вщ 3 до 6 год — 4 (11,11 %), вщ 6 до 12 год — 13 (36,11 %), вщ 12 до 24 год — 12 (33,33 %).
Висновки. Переважна бшьшють пащенпв iз не-вщкладними станами, якг згодом померли додобово на догоспГтальному етапi, в недостатньому обсязi отримувала дiагностичнi та лiкувальнi заходи.
УДК 616.12+616.24]-083.98
МАРКОВ Ю.1., ОРЕЛ В.В.
Национальна медична академ1я п1слядипломноI осв1ти iменI ПЛ. Шупика, м. Ки'в
СИМУЛЯШЙЖ ТЕХНОЛОГИ' В|ДПРАЦЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЮВ СЕРЦЕВО-ЛЕГЕНЕВО1 РЕАЖМАЦИ В МЕДИЦИН! НЕВ1ДКЛАДНИХ СТАЖВ
Вступ. При симуляцiйному навчаннi основним е отримання практичних i теоретичних знань без нанесення шкоди здоров'ю людини за умови реа-лютичного моделювання екстрено! ситуаци й вщ-творення командних дГй пГд час серцево-легенево! реашмацп (СЛР).
Мета роботи. Вивчити можливосп вщпрацюван-ня практичних навиюв Гз медицини невiдкладних сташв на манекенах лГкарями пГд час проходження рГзних циклГв навчання. Методи дослГдження: ста-тистичнГ.
Матерiали та методи. Система навчання побу-дована на отриманш знань вГд простого до складного. Для вщпрацювання слухачами навиюв здш-снення СЛР нами використаш манекен Resusci Ann (фГрми Laerdal) та «Грудна клика для СЛР». Для удосконалення технжи судинного (внутрш-ньокГсткового) доступу використовуемо манекени «Дитяча нога для внутрГшньоюсткового вливання» та «Грудна клГтка й рука для внутршньовенного доступу». Багатофункщональний манекен Nasco Life from «Saving Lives Worldwide» (США) дозволяе вщпрацьовувати навики з СЛР, пункцп-катете-ризаци периферичних вен та здГйснення ШВЛ. В останньому випадку нами констатовано низький рГвень ефективностГ (82,7 % слухачГв та 91,1 % ль карГв-ГнтернГв) здГйснення дихання через лицеву маску за допомогою ручного ресшратора. ПГд кь нець занять усГ слухачГ здГйснювали ШВЛ правильно.
