CC BY
5
УДК 332.142:332.146 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).62-70
Наталш Bn4e^aeiena Швець
канд. екон. наук ORCID 0000-0003-1215-2397
e-mail: shvetsnnn@ukr.net,
1нститут економки npoMuaaoeocmi НАН Украти, м. Кшв
РЕАЛ1ЗАЦ1Я ШТЕГРАЦШНОГО КОМПОНЕНТА РЕГЮНАЛЬНИХ СТРАТЕГШ СМАРТСПЕЦ1АЛ1ЗАЦП: НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ П1ДХ1Д
Вступ. Методологiчним пщГрунтям политики згуртованосп 6С на 2014-2020 рр. i Стратеги EUROPE 2020 став тдхщ смартспещалiзащí (Strategy for Smart Specialisation — S3, або нове тотожне трактування — Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation — RIS3), який передбачае ефективне поеднання ушкальних знань з ринковими можливостями i визна-чення репональних точок майбутнього зростання [1; 2]. Додавання слова «смарт» у зазначеному контексп передае значущiсть зваженого консолщованого по-шуку напрямiв дослщжень та створення iнновацiй для забезпечення економiчного розвитку регiонiв. Це до-сягаеться через поеднання мiсцевих ресуретв i компе-тентностей у процеа пiдприемницького вiдкригтя (Entrepreneurial Discovery Process — EDP).
бвропейськ регiони у 2020 р. завершили перший стратепчний цикл, що планувався на засадах S3, i вщ-повiдно накопичився емтричний матерiал, який активно опрацьовуеться дослщниками i практиками. Експерти Спшьного дослiдницького центру бврокомь си (Joint Research Center of the European Commission — JRC EC) [2; 3] звертають увагу на рiзноаспектний роз-виток концепци S3.
Так, останшм часом все бшьш значущим стае ш-теграцiйний компонент стратегш смартспецiалiзацil, який, зокрема, включае мiжрегiональне та транскор-донне партнерство. Взаемодiя регiонiв в рамках S3 сприяе трансферу шновацш м1ж репональними i на-цiональними економiками та нацшена на досягнення синерги у важливих для стратегiчного зростання сферах [4]. 6вропейськ фахiвцi [2, с. 79] зазначають, що вщкритють стратегiй смартспецiалiзацil та спрямова-шсть !х назовнi дають регiонам доступ до широких бiзнес- та знанневих мереж, дозволяють змiцнити свiй дослщницький потенцiал, вийти на iншi ринки, роз-ширити пiдприемницькi можливостi, посилити власнi сильнi сторони, iнтегруватися у глобальш ланцюги додано! вартоси та наростити швестици у репональш економiки.
В Укра'ш практичне впровадження европейсько! концепци S3 офiцiйно розпочато у 2018 р. На сучас-ному етат регiони з рiзними iнтенсивнiстю та резуль-тативнiстю проходять процес пщприемницького вщ-криття. Одним з важливих завдань, яке зараз постае перед репональними робочими групами EDP, е пошук можливостей реалiзацil проектних шщатив, що увш-дуть в стратеги смартспецiалiзацil. I вже на даному етат, враховуючи ресурсну та шституцшну слабюсть регiональних шновацшних екосистем, зростае акту-альнiсть штеграцшного компонента стратегiй смарт-спецiалiзацil, задiяння якого здатне iнтенсифiкувати i шдвищити ефективнiсть шновацшно1 дiяльностi в репонах.
Аналiз останн1х дослщжень i публжацш. Вiтчизнянi вчеш розглядають широкий спектр науково-приклад-них питань впровадження пщходу смартспeцiалiзацü та розвитку европартнерства. Передумовою активiзацü спiвпрацi в рiзних сферах суспшьного життя став об-раний Украшою евроiнтeграцiйний курс.
Процеси зближення i взаемоди нашо'1 кра'1ни з бвропейським Союзом е об'ектами постшно! пильно'1 уваги фахiвцiв 1нституту eкономiки промисловостi НАН Украши. У публ^щях О. I. Амошi, В. П. Анто-нюк, Ю. С. Залозново'1, В. I. Ляшенка, О. Ф. Новжо-во'1, I. П. Петрово!, I. Ю. ПiдоричeвоI, М. О. Солдак, Ю. М. Харазiшвiлi, Д. Ю. Череватського, Г. З. Шев-цово! та iн. [5-15] дослщжуються перешкоди i пер-спективи штеграци украшських та европейських на-уково-освггшх, iнновацiйних просторiв, визначаються можливостi посилення позицiй Украши в европей-ському eкономiчному, дослiдницькому просторi i на-даються науково-практичнi рекомендаци щодо шсти-туцiйноI, iнфраструктурноI, органiзацiйноI та аналь тично! пiдтримки розвитку партнерських вщносин з крашами 6С.
Слiд погодитися з авторами робгт [6; 9], що евро-iнтeграцiйний вектор модершзаци Украши i вщпо-вщне поглиблення европартнерства у дослщницькш та шновацшнш сферах е одним з важливих чинниюв i рушiем розвитку методологи S3. Паралельно з впро-вадженням в УкраIнi концепцГ! смартспeцiалiзацiI ук-рашськими науковцями [6; 8; 16-19] розробляються II науковi положення та рекомендаций з адаптаци методологи JRC EC до украIнського контексту.
У рамках даного дослщження особливоI уваги за-слуговують тeорeтико-мeтодологiчнi засади формуван-ня партнерських вщносин в рамках стратегш смарт-спeцiалiзацiI. Як базову методолопю S3-партнeрства СврокомГия пропонуе кeрiвництво з розвитку мiжрe-понального спiвробiтництва для смартспeцiалiзацiI [4].
Зазначений документ розроблено на основ! до-свщу iнiцiативи Авангард (Vanguard Initiative) з реаль заци пшотних проекпв мiжрeгiонального партнерства на засадах S3, розпочатоИ у 2013 р. Вш представляе концeпцiю процесного пщходу до оргашзаци та пла-нування тематичних партнерств у контeкстi стратeгiй смартспeцiалiзацiI. Це, головним чином, набiр мето-долопчних принцитв, яю допомагають репонам-парт-нерам iнiцiювати i розвивати ствробггаицтво у трьох прiоритeтних сферах S3: агропродовольчоН, енергетич-нох та промисловоИ модeрнiзацiI. Слщ зазначити, що розроблене кeрiвництво з партнерств S3 також орiен-товано на залучення менш розвинених рeгiонiв i акто-р1в рeгiональних iнновацiйних екосистем у зазначеш прiоритeти смартспeцiалiзацiI як додатковоI сили для успiшноI рeалiзацiI спшьних швестицшних проектiв.
Звертаемо увагу, що, за задумом розробниюв, дана методолопя призначена для застосовування ре-гюнами, яю вже визначилися з напрямами партнерства, i не охоплюе попередню стадiю, що мае вклю-чати стратегiчний аналiз потенцiйних партнерств за прюритетами стратегiй смартспецiалiзацiL Залиша-еться без вiдповiдi питання: коли i як регiонам до-цшьно анапiзувати можливостi мiжрегiонапьного партнерства в контексп евроштеграцп? Саме на отримання вiдповiдi на зазначене питання i спрямоване дослщ-ження, результати якого представлеш у данiй стати.
Мета статп — обГрунтувати i здiйснити апробацiю авторського науково-методичного тдходу до оцшю-вання потенцiйного партнерства при формуванш ре-гiональних стратегш смартспецiалiзацií.
Виклад основного матерiалу. Одним зi стратепч-них напрямiв втшення евроiнтеграцiйних прагнень Украши е поширення спiвпрацi з регiонами бвропи в рамках стратегш смартспещатзацп. Реалiзацiя цього напряму сприятиме створенню високопродуктивних шновацшних екосистем на регiонапьному i нацюналь-ному рiвнях та вщповщно активiзацil iнновацiйних процесiв у крашь
На сьогоднi, за даними 1нновацшного табло 6С (European Innovation Scoreboard 2021) [20], Украша вщ-носиться до групи краш «шноватс^в-початювщв», що демонструють низьку iнновацiйну активнiсть i недо-статню ефективнiсть тако! дiяльностi. Це свiдчить про поки ще слабю та нерозвиненi iнновацiйнi екосис-теми, прискорити розвиток яких та накопичити по-тенщал для майбутнього зростання можливо через на-лагодження партнерських вщносин з iнновацiйно си-льними европейськими крашами/регюнами. Зазначене завдання потребуе певного методолопчного су-проводу.
Згiдно з методолопею розвитку тематичних мiж-репональних партнерств JRCEC [4], комплекс заходiв, спрямованих на пошук i встановлення партнерських зв'язюв, регiони починають тсля затвердження регю-нальних стратегiй смартспецiапiзацil. Проте, на наш погляд, роботу з ощнювання перспектив м1жрепо-нального спiвробiтництва та вивчення потенцiйних партнерiв необхiдно розпочинати ще на стадп форму-вання стратеги смартспецiалiзацií, а точнше, пiд час процесу пщприемницького вiдкриття.
Вважаемо, що проведення тако1 аналггично1 ро-боти впродовж EDP може пришвидшити евроштегра-цiйний рух регiонiв Укра1ни, активiзувати iнновацiйну дiяльнiсть в регiонах та доповнити перелж репональ-них прiоритетiв за рахунок проектних iнiцiатив, яю не можуть бути забезпечеш достатнiм обсягом внутршшх ресурсiв i водночас мають шновацшний потенцiал для конкурентоспроможного зростання регюнально1 еко-номiки.
Укра1нським iнститутом мiжнародноl полiтики у спiвпрацi з JRC на основi положень i принцитв евро-пейсько1 методологи EDP запропоновано методичне забезпечення [21] проведення цього процесу в регю-нах, яке поки що е единим формалiзованим керiв-ництвом впровадження смартспецiалiзацil в Укра1ш. Вiдповiдно до цих рекомендацш, EDP включае пiдго-товчий, партисипативний етапи та завершуеться пла-нуванням впровадження обраних прюритетав.
Ранiше у стати [18] було представлено пропози-щю щодо доповнення згадано1 вище методологil процесу пiдприемницького вщкриття методикою регiо-
нального бенчмарк1нгу. Враховуючи результати емпi-ричного дослщження здiйснення EDP в украшських регiонах, пропонуемо також включити в партисипативний етап додаткову стадда (рис. 1).
Дана стащя передбачае виконання комплексу дiагностичних та комушкацшних процедур щодо ви-явлення потенцшного партнерства для кожно1 проект-но! iнiцiативи регiональних стейкхолдерiв. Так1 ди дозволять визначити можливостi !х ресурсно-компетентного пiдсилення через поеднання знань та активiв з шновацшно активними европейськими регiонами.
Перший блок процедур включае заходи щодо встановлення необхщносп партнерства, його перед-умов, чинниюв i визначення колегiальноl думки стейкхолдерiв стосовно доцiльностi виходу на мгжре-гiональний / транскордонний рiвень та iнтеграцil до наявних кластерно-мережевих структур. Розроблення рiшення мае вщбуватися, головним чином, з вико-ристанням набору шформативних (опитування, дво-стороннш дiалог) та iнтерактивних (круглi столи, ворк-шопи фокус-груп) методiв.
У разi виявлення потреби проектно1 шщативи у залученнi партнерiв виконуються процедури другого блоку iз застосуванням науково-методичного тдходу до ощнювання потенщалу кластерно-мережевого партнерства регiонiв. Запропонований пщхщ Грунтуеться на розрахунку iнтегрального показника потенцiалу кластерно-мережево1 взаемодil регiону у секторальному розрiзi (рис. 2), який враховуе загальний показ-ник шновацшно1 спiвпрацi регiону та показник клас-терно-мережево1 активностi регiону за конкретним сектором економiки.
Для кшьюсного вимiру першого складника засто-совуються нормалiзованi показники за iндикаторами «Мiжнароднi науковi спiльнi видання», «Спiвпраця шновацшних МСП», «Державно-приватнi спiльнi видання» та «Патентш заявки PCT», що мютяться у рейтингу Регюнальне iнновацiйне табло (Regional Innovation Scoreboard — RIS). Згщно з методолопею RIS [22], обранi iндикатори переважно розраховуються на ос-новi статистичних регiональних даних, окрiм вимiр-ника, який характеризуе ступень залучення МСП до iнновацiйноl спiвпрацi. Цей iндикатор визначаеться з використанням результата опитувань суб'екив пщ-приемницько1 дiяльностi регiону.
Другий складник спрямовано на визначення клас-терно-мережево1 активностi регiону у певному тема-тичному напрямi. Його присутнiсть пояснюеться тим, що кластерно-мережевi структури е компонентом су-часного механiзму пщтримки iнновацiйного розвитку, базованим на оргатзацп горизонтальних зв'язкав, партнерських вщносин, отриманш взаемних вигiд та ште-грацiйних ефектiв [23-27]. У концепцп смартспецiалi-зацil [1] так1 утворення розглядаються як потужний iн-струмент реалiзацil пiдприемницького потенцiалу, ге-нерування шновацш та пiдвищення конкурентоспро-можноси економiки. Крiм того, сучасною тенденщею е створення мережевих структур через широке засто-сування цифрових платформ та !х поеднання. Прикладом такого утворення е платформна мережа S3. П можна в^цнести до класу iнновацiйних мереж, як1 на-уковцi [28; 29] розглядають як ефективний мехашзм взаемовигiдноl взаемодil дослiдницьких органiзацiй, стартатв та iнновацiйного бiзнесу, зацiкавлених у практичнш реалiзацil науково-технiчних розробок i проектiв як на територil держави, так i на м1жнарод-ному рiвнi.
Шдготовчпц етап
Стъорення оргзшззшнного заоезпечення коордннадпсмартспета-изаци та дорожньо! карта EDP
I Бенчмаркшг
JL
Партпсппатнвыпб етап
Формування спиьного бачення розвитку прюрнтегного напряму,
' ¿цшювзн.ГяпотенчШнот партнерства J
тз сшргарюрнтвзаш
Етап плаеуван ня
впровадження см apmpi о р итепв
Створення плаву дщ з реатзаци оораного врюрвтегу з шдбором ДЖерел к фшанстаавня та внзначениям шструментш упровадження
* картографуваннЯ та внзначення снартпрюрнтетш 13 секторальннм фокусом за данимн S3 Platform
* анаша регюнальннх npiopHTeiis за ц1лямн ПО Л! тики S3
* авали jMictv* та я шей регюнальннх смартпроошв
* анализ М1Жсекторальяо1Взаеыоди та залученвя у репональну смартспец1а.Ч1зад1Ю кластерш
* анализ Ы1жрепонально1 сшвпраш за певннм тематнчннм напрямом смартспец 1алв ац11
* оброока резулыатш аналсу тз формулюв аннярекомендадш
IlpiopnTeT 1
• обгрунтуваннядотльност! партнерства та штеграцп донаявннх кластерно-мерккевнх структур
> «ентнфшящ можлнвнх партнера i вявчеяня анього потентат; та штерееш
> оцщюваиня готовносл регюнальннх стейкходаерш до партнерства
> формування пропознцш шодо партнерства за певннм смартп рюрн тетом
Рис. 1. Удосконалення методологи впровадження процесу тдприемницького вiдкриття Розроблено та доопрацьовано автором на основi джерел [18; 21].
Рис. 2. Структура ттегрального показника потенщалу кластерно-мережево'1 взаемоди регюну за напрямом Розроблено автором.
Ощнювання за другим складником базуеться на експертних ощнках за трьома шдикаторами з подаль-шим !х нормуванням. Перший шдикатор вщображае роль кожного регiону у мгжрегюнальному партнерствi на S3 Platform, другий — ураховуе наявшсть та змют прiоритетiв вщповщноИ регюнальноИ стратеги смарт-спецiалiзацil, й третiй — визначае залучешсть регiону до кластерно-мережевих структур на основi даних European Cluster Collaboration Platform, а також шфор-маци, що отримуеться з офщшних сайтiв про дiяль-шсть регiональних кластерiв та iнших мереж. Варто вщмггати певнi методологiчнi складнощ^ що виника-ють в процес оцiнювання, обумовленi застосуванням окремими крашами рiзних рiвнiв територiальних оди-ниць NUTS.
Пiдсумковi значення першого, другого складни-юв та iхнiй штегральний показник визначаються як середньозваженi величини на основi ваг, як встанов-люють експерти, оцiнюючи значимiсть/ступiнь впливу промiжних оцiнок на кожний результативний показник.
З використанням запропонованого тдходу автором проведено ощнювання потенщалу кластерно-мережевого партнерства регюшв бвросоюзу за тема-тичним напрямом Chemicals. Даний напрям входить до тематичноi платформи S3P-Industry, на якш на сьо-годнi зареестровано 13 регiонiв (рис. 3). Вибiр хiмiчноi галузi обумовлено ll перспективнiстю та значимiстю для регюнального розвитку, що зазначено в стратепях 2021-2027 рр. сiмох областей Украши.
I
Регюни -.ыдери Лiмбург (NL42), Нiдерланди Ломбардiя (ITC4), Iталiя
Регюни -учасники Каталонiя (ES51), 1спашя Кесю-Пог'янмаа (FI1D5), Фiнляндiя Варшавський столичний регюн (PL91), Польща
Мазовецький регюн (PL92), Польща Саксонiя-Ангальт (DEE0), Шмеччина Устецький край (CZ042), Чехiя Валлошя (BE3), Бельгiя
Защкавленг регюни Бранденбург (DE40), Шмеччина Дренте (NL13), Шдерланди Гроншген (NL11), Нiдерланди Пiвденна Голладщя (NL33), Нiдерланди
Рис. 3. Регюни, що входять до S3 Chemicals Partnership [30]
Головною метою напряму Chemicals е модершза-щя хiмiчноï промисловостi та ïï трансформащя у ста-лий, енерго- та ресурсоефективний сектор, який про-понуе шновацшш рiшення i мае глобальну конкурен-тоспроможнiсть. Слiд зазначити, що xiMi4rn промис-ловiсть е одним з найбшьш мережевих секторiв глобально! економiки. Так, хiмiчний сектор бвропи вважаеться високоiнтегрованим комплексом, який на-раховуе близько трьохсот промислових майданчиюв
[31].
За кожним регюном партнерства Chemicals спершу послiдовно проведено ощнювання рiвнiв шди-каторiв за двома групами — «1нновацшна ствпраця регюну» та «Кластерно-мережева активнiсть регюну за напрямом».
За даними RIS 2021 р. [32] визначеш нормалiзо-ваш значення iндикаторiв першо! групи (табл. 1). Ем-пiричнi значення шдикатс^в друго! групи отримано
експертним шляхом через бальне оцiнювання гхшх складников. Так, провшщя ЛГмбург отримала макси-мальну ощнку 4 бали за Гндикатором «Мiжрeгiональнe партнерство» як регюн-л!дер у партнeрствi Chemicals (3 бали) та регюн зареестрований на S3 Platform (1 бал). Ураховуючи наявшсть в регюнальнш стратeгiI смартспeцiалiзацiI т!льки одного прюритету !з залучен-ням хГмГчноИ галуз! i водночас чихе II домшування, регюн за шдикатором «Смартпрюритети» ощнено у 2 бали. Ощнка за останшм шдикатором «Кластерно-мережев! структури» встановила лише 1 бал, саме за членство провшци ЛГмбург у бвропейськш мереж! хь м!чних регюшв (European Chemical Regions Network). !нш! чинники ощнювання, як-от наявшсть регюнального х!м!чного або шшого кластеру i реестращя на бвропейськш платформ! кластeрноI ствпращ (European Cluster Collaboration Platform), в регюш вщ-сутш.
Таблиця 1
Нормалiзованi оцшки за щдикаторами оцшювання потенщалу
кластерно-мережево? взаeмодil рег1он1в за напрямом Chemicals_
Регiон (код NUTS), кра!на 1ндикатори шновацшно! ствпращ регiону 1ндикатори кластерно-мережево! активноси репону за напрямом
коня ун а К g « д ° "ЕЙ ■ Я О М - 55 В а в оП нС • S ^ ^ S рн п Э и С Державно - приватш спшьш видання Патентш заявки PCT Мiжрегiональне партнерство Смартпрюритети Кластерно - мережевi структури
Лiмбург (NL42), Нiдерланди 0,934 0,613 0,829 0,855 1 0,333 0,2
Ломбардiя (ITC4), 0,644 0,627 0,620 0,532 1 0,167 1
Каталонiя (ES51), Iспанiя 0,739 0,284 0,652 0,507 0,75 0 0,4
Кескi-Пог'янмаа (FI1D5), Фiнляндiя 0,778 1,000 0,726 0,767 0,5 0,5 0,4
Варшавський столичний регiон (PL91), Польща 0,724 0,303 0,599 0,232 0,75 0,333 0,2
Мазовецький регiон (PL92), Польща 0,118 0,119 0,104 0,232 0,75 0,333 0,2
Саксотя-Ангальт (DEE0), Нiмеччина 0,560 0,472 0,609 0,450 0,75 0,333 0,2
Устецький край (CZ042), Чехiя 0,193 0,309 0,202 0,235 0,75 0 0,2
Валлонiя (BE3), Бельпя 0,576 1,000 0,503 0,577 0,5 1 0,4
Бранденбург (DE40), Нiмеччина 0,657 0,309 0,569 0,540 0,25 0,5 0,4
Дренте (NL13), Нщерланди 0,371 0,613 0,426 0,428 0,25 0,333 0,2
Гронiнген (NL11), Нiдерланди 1,000 0,613 1,000 0,474 0,25 0,333 0,8
Швденна Голландiя (NL33), Нiдерланди 0,940 0,613 0,937 0,636 0,25 0,333 0,6
Розраховано автором.
1ндикатори першо! та друго! груп е pi3Hopo3Mip-ними i вiдносяться до виду «стимулятор» (для них ба-жане збшьшення значения), тому для подальшого отримання iнтегрального показника за кожним з них проведено процедуру нормування iз застосуванням простого методу для стимуляторiв [33], використову-ючи максимальну величину набору даних у якосп ета-лонно! величини. Нормалiзованi оцiнки представлено в табл. 1.
Результати розрахунку iнтегральних показниюв та рейтингового оцшювання 13 европейських регюшв, що входять до S3 Chemicals Partnership, наведено у табл. 2. У даному випадку тдсумкода значення пер-шого, другого складников та !хня iнтегральна величина розрахованi, виходячи з рiвнозначного впливу про-м1жних оцiнок на пiдсумковий показник.
Рейтинг показуе, що в обраному напрямi найви-щий рiвень партнерського потенщалу, визначений вже наявним досвщом шновацшно! спiвпрацi i розвине-нiстю кластерно-мережево! взаемод!!, мають найбшьш iнновацiйно активш регiони з традицiйною спещаль защею у хiмiчнiй галузi.
Пiсля визначення кола регюшв — потенцiйних партнерiв (див. рис. 1) оцiнюеться готовшсть регю-
нальних стейкхолдерiв до европартнерства за встанов-леними бвроком^ею для тематичних партнерств кри-терiями [4]:
тематика пропозищ! актуальна та входить до сфери штереав S3 Platform;
пропозищя мае iнновацiйну складову та зв'язок з прюритетами, визначеними в стратепях смартспе-цiалiзацií регiону-претенденту i регiонiв-партнерiв;
пошук партнерiв пiдтримуеться групами основ-них регiональних стейкхолдерiв i буде гарантовано супроводжуватися полiтичною та фшансовою щд-тримкою регiону.
У разi вiдповiдностi пропозищ! про партнерство вищевказаним критерiям регiональна робоча група може переходити до формування i подання вщповщно! заяви за формою та порядком встановленим на S3 Platform.
Висновки. Реалiзацiя в Укра'iнi пiдходу смартспе-щатзаци може суттево iнтенсифiкувати евроштегра-цшш процеси та поширити в укра!нських регiонах практику застосування европартнерства. За цих обста-вин важливе значення мае методолопчне забезпе-чення такого процесу та його постшне удосконалення вiдповiдно до сучасних тенденцiй та вимог м1жрегю-нального/транскордонного спiвробiтництва.
Таблиця 2
Рейтинг репошв 6С за штегральним показником потенцiалу
Репон (код NUTS), краша Група регюшв-шноватор!в Показник шновацш-но! ствпращ регюну Показник клас-терно-мережево1 активносп регюну за напрямом 1нтегральний показник потенщалу кластерно-мережево1 взаемоди регюну за напрямом
Ломбарды (ITC4), 1талш Сильний шноватор- 0,606 0,722 0,664
Л!мбург (NL42), Нщерланди Сильний шноватор+ 0,808 0,511 0,660
Валлошя (BE3), Бельпя Сильний шноватор 0,664 0,633 0,649
Кест-Пог'янмаа (FI1D5), Фшляндая Сильний шноватор+ 0,818 0,467 0,643
Гроншген (NL11), Нщерланди Сильний шноватор 0,772 0,461 0,617
Швденна Голлавд1я (NL33), Нщерланди Сильний шноватор+ 0,782 0,394 0,588
Саксотя-Ангальт (DEE0), Шмеччина Пом!рний шноватор+ 0,523 0,428 0,476
Каталоня (ES51), 1спан1я Пом!рний шноватор+ 0,546 0,383 0,465
Бранденбург (DE40), Шмеччина Пом!рний шноватор+ 0,519 0,383 0,451
Варшавський столи-чний регюн (PL91), Польща Пом!рний шноватор 0,465 0,428 0,447
Дренте (NL13), ffi-дерланди Пом!рний шноватор+ 0,460 0,261 0,361
Мазовецький регюн (PL92), Польща 1нноватор-початтвець 0,143 0,428 0,286
Устецький край (CZ042), Чех!я 1нноватор-початтвець 0,235 0,317 0,276
Розраховано автором.
Розроблеш пропозици щодо формування штегра-цiйного компоненту регiональних стратегiй смартспе-щатзацц з включенням певних д!агностично-комуш-кацiйних процедур до процесу пщприемницького вщ-криття спрямованi на повнше визначення репональ-них прiоритетiв шновацшного розвитку, прискорення входження укра1нських репошв до европейського до-слiдницького простору та пщвищення ефективностi шновацшно1 дiяльностi на мiсцевому рiвнi.
Пошук партнерiв запропоновано здiйснювати iз застосуванням авторського науково-методичного пщ-ходу до ощнювання потенщалу кластерно-мережевого партнерства регiонiв Украши i краш-члешв 6С на ос-новi iнтегрального показника потенцiалу кластерно-мережево1 взаемоди у певному тематичному напрямi смартспещал!заци. Даний пiдхiд е ушверсальним для застосування за будь-яким тематичним напрямом м1жрегюнально1 взаемоди та базуеться на викорис-таннi шформацшно-аналггичних даних европейських рейтингiв i платформ.
Результати рейтингового ощнювання, здшсне-ного вщповщно до авторського науково-методичного пщходу за напрямом Chemicals, свiдчать, що при ви-борi партнерiв для майбутньо1 спiвпрацi в шновацш-нш сферi укра1нським регiонам, що розробляють стратеги смартспещал!заци на основi розвитку потенцiалу хiмiчного виробництва, доцшьно звернути увагу на так! европейсью регiони з високорозвинутим клас-терно-мережевим компонентом, як ггалшський регiон Ломбардiя, голландсью провшцп Л!мбург, Гронiнген i Пiвденна Голландiя, бельгiйська провшщя Валлошя
та фшський регiон Кесю-Пог'янмаа. 1ншими важли-вими факторами при вибор! напрямiв м1жрегюналь-ного партнерства е поточна спецiалiзацiя регiонiв за секторами х!м!чно1 промисловоси та потенцiал м1ж-галузево1 диверсифжаци.
бвропартнерство вимагатиме вщ учасниюв по-тенцшних м1жрепональних процеетв ствробгтництва додаткових зусиль та знань, зокрема розумшня адм!-шстративних, фшансових процедур партнерсько1 д!я-льноси вщповщно до сучасних вимог 6С. Тому до ре-гюнальних команд S3 доцшьно залучати компетентних у таких питаннях фах!вщв/оргашзаци, що можуть на-дати консультативну, техшчну допомогу у сфер! управ-лшня евроштеграцшними процесами.
Список використаних джерел
1. Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3) / D. Foray, J. Goddard, X. Goenaga Beldarrain et al. Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2012. 122 p.
2. Implementing Smart Specialisation: A Handbook / C. Gianelle, D. Kyriakou, C. Cohen and M. Przeor (eds). Brussels : European Commission, EUR 28053 EN, 2016. 122 p. DOI: https://doi.org/10.2791/610394.
3. Marinelli E. and Perianez Forte I. Smart Specialisation at work: The entrepreneurial discovery as a continuous process. S3 Working Paper Series No. 12/2017, EUR 28838 EN. Luxembourg : Office of the European Union, 2017. 24 p. DOI: https://doi.org/10.2760/514714.
4. Rakhmatullin R., Hegyi F. B., Ciampi S. K., Gomez J., Mieszkowski K. Methodological Manual. Developing Thematic Interregional Partnerships for Smart Specialisation. A Practical Guide to Building and Managing Interregional Smart Specialisation Partnerships. EUR 30172 EN, Luxembourg : Office of the European Union, 2020. 118 p. DOI: http://doi.org/10.2760/564759.
5. Ляшенко В. I., Пщоричева I. Ю., Кучеров А. В., Тесновський П. В. Напрями штегращ! Украши до ев-ропейських науково-ocBÍTHÍx та шновацшних просто-рiв в умовах Угоди про асощащю з бвропейським Союзом. Ekohomíhhuü вкник Донбасу. 2018. № 3 (53). С. 147-179.
6. Amosha A., Liashenko V., Pidorycheva I. Interregional and cross-border spaces in the context of smart specialization. Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series. 2019. No 140. P. 7-16. DOI: http://doi.org/10.29119/1641-3466.2019.140.1.
7. Антонюк В. П., Ляшенко В. I., Новжова О. Ф., Пщоричева I. Ю., Солдак М. О., Череватський Д. Ю. Пропозици щодо можливих змш до Угоди про асощащю м!ж Укра!ною, з одше! сторони, та бвропейським Союзом, бвропейським ствтовариством з атомно! енерги i iхнiми державами-членами, з шшо! сторони. Bíchuk економтног науки Украши. 2020. № 2 (39). С. 201-205. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206. 2020.2(39).201-205.
8. Залознова Ю. С., Петрова I. П. Режим м1жж-родно-публiчно-приватного партнерства в науково-технiчнiй та шноващйнш сферах у контекстi евроште-гращйних процесiв. Управлтня економжою: теорЯ та практика. 2020. С. 19-31. DOI: https://doi.org/10.37405/ 2221-1187.2020.19-31.
9. Liashenko V., Pidorycheva I., Antoniuk V. European Research Area: comparative analysis of institutional prerequisites and integration approaches for Ukraine. Journal of European Economy. 2020. Vol. 19. № 3 (74). Р. 456-481. DOI: https://doi.org/10.35774/ jee2020.03.456.
10. Pidorycheva I., Shevtsova H., Antonyuk V., Shvets N., Pchelynska H. A Conceptual Framework for Developing of Regional Innovation Ecosystems. European Journal of Sustainable Development. 2020. Vol. 9(3). P. 626640. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n3p626.
11. Шдоричева I. Ю. Укра!на у науково-техноло-пчному та шновацшному просторах бвропейського Союзу: проблеми, позитивш зрушення та напрями ш-теграци. Економтний вкник Донбасу. 2020. № 2. С. 36— 52. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-36-52.
12. Шевцова Г. З. Сучасш тренди та прюритети розвитку европейсько! хiмiчноi шдустри: аналгтичний огляд. Вкник економтног науки Украши. 2020. № 2 (39). С. 36-45. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020. 2(39).36-45.
13. Антонюк В. П. Стратепя розвитку вищо! освгти Укра!ни в контекстi вимог до людського кат-талу та евроштеграцшних процеетв. Вкник економтног науки Украши. 2021. № 1(40). С. 113-119. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.1(40).113-119.
14. Kharazishvili Y., Kwilinski A., Dzwigol H., Liashenko V., Lukaszczyk Z. Identification and Comparative Analysis of Ukrainian and Polish Scientific-Educational and Innovative Spaces of European Integration. Proceedings of the 37th International Business
Information Management Association (IBIMA) (1-2 April 2021). Cordoba, Spain. P. 3007-3721.
15. Пiдоpичевa I. Ю. Iнновaцiйнi екосистеми Украши: концептyaльнi зaсaди розвитку в yмовax глокн-лiзaцiï тн eвpоiнтегpaцiï. Економка промисловость 2021. № 2 (94). C. 5-44. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2021.02.005.
16. !щук C. О., Cозaнський Л. Й. Mетодологiчнi знснди вибору потенцiйниx сфер смapтспецiaлiзaцiï репошв Украши. Економжа та право. 2020. № 2. C. 3244. DOI: http://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.032.
17. Ivashchenko A., Kornyliuk A., Polishchuk Y., Romanchenko T., Reshetnikova I. Regional smart specialization in Ukraine: JRC methodology applicability. Problems and Perspectives in Management. 2020. № 1S (4). P. 247-263. DOI: http://doi.org/10.21511/ppm.1S(4). 2020.21.
1S. Шевцовн Г. З., Швець H. В. Знстосувнння ре-гiонaльного бенчмapкiнгy в процес смнртпрюритизн-Ц11. Вкник екoнoмiчнoï науки Украши. 2021. № 1 (40). C. 47-59. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021. 1(40).47-59.
19. Петровн I. П. Mодеpнiзaцiя економiки сгаро-пpомисловиx репошв та зaсaдax smart-спецiaлiзaцiï ( зн мaтеpiaлaми ннукового повiдомлення нн знс1дннн1 Президи HAH Украши 11 березня 2020 р.). Всник На-щональног' академи наук Украши. 2020. № 6. C. 30-37. DOI: https://doi.org/10.15407/visn2020.06.030.
20. European Innovation Scoreboard 2021. European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2021. 95 p. DOI: https://doi.org/ 10.2S73/340166.
21. Mетодологiя щодо впpовaдження процесу тд-пpиeмницького вщкриття. Hеофiцiйнa веретя. Укрнш-ський 1нститут мгжннроднох пол1тики. 2020. 46 c. URL: http: //surl.li/fopw.
22. Regional Innovation Scoreboard 2021. Methodology Report. European Commission. URL: https://ec. europa.eu/docsroom/documents/45972.
23. Очкнренко K. О. Mеpежевa оргашзнщя шно-внщйно'1 д1яльност1: ннук. доп. Kиïв : ДУ «Тнститут економiки тн прогнозувнння HAH Украши», 2015. 4S с.
24. Neffke F., Henning M., Boschma R. How Do Regions Diversify over Time? Industry Relatedness and the Development of New Growth Paths in Regions. Journal of Economic Geography. 2011. Vol. S7(3). P. 237—265. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1944-S2S7.2011.01121.x.
25. Assimakopoulos D., Lawton Smith H., Baines N., Romeo S., Tsouri M. Oxford and Grenoble: multiple anchors, strong dyadic relationships and national policy in fostering cluster architectures. Regional Studies. 2021. DOI: http://doi.org/10.10S0/00343404.2021.199S4l6.
26. Knox S., Arshed N. Network governance and coordination of a regional entrepreneurial ecosystem. Regional Studies. 2021. DOI: http://doi.org/10.10S0/ 00343404.2021.19SS067.
27. Родченко В. Б., Хрипуновн Д. M. Проблеми тн перспективи штегрнци Украши до бвропейсько'1 клaстеpноï меpежi. Сощальна економка. 201S. Вип. 55. C. 132-141. DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-201S-55-14.
2S. Шевцовн Г. З., Омельяненко В. A., Прокопенко О. В. Kонцептyaльнi питання циФров1знщ1 iнновaцiйниx мереж. Економка промисловость 2020.
№ 4 (92). С. 67-90. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry 2020.04.067.
29. Omelyanenko V., Kudrina O., Shevtsova H., Prokopenko O., Petrenko V. ICT for Innovative Education and Science: Smart Environment for Networked Strategies. 2020 43nd International Convention on Information, Communication and Electronic Technology (MIPRO). 2020. P. 727-730. DOI: http://doi.org/10.23919/MIPRO48935. 2020.9245133.
30. Chemicals. S3platform. URL: https://s3platform. jrc.ec.europa. eu/chemicals.
31. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластеризащя xi-Mi4Hoi промисловоси: европейський досвщ та уроки для Украши. Вкник економтног науки Украти. 2017. № 2. С. 103-109.
32. Regional Innovation Scoreboard 2021. European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2021. 108 p. DOI: https://doi.org/10.2873/67175.
33. ХаразшвМ Ю. М., Дронь 6. В. Прогнозу -вання iндикаторiв, порогових значень та рiвня еконо-мiчноl безпеки Украши у середньостроковiй перспек-тивi : аналiт. доп. Ки'1в : Н1СД, 2014. 117 с.
References
1. Foray, D., Goddard, J., Goenaga Beldarrain, X. et al. (2012). Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). Luxembourg, Publications Office of the European Union. 122 p.
2. Gianelle, C., Kyriakou, D., Cohen, C., Przeor, M. (Eds). (2016). Implementing Smart Specialisation: A Handbook. Brussels, European Commission, EUR 28053 EN. 122 p. DOI: https://doi.org/10.2791/610394.
3. Marinelli, E., Perianez Forte, I. (2017). Smart Specialisation at work: The entrepreneurial discovery as a continuous process. S3 Working Paper Series No. 12/2017, EUR 28838 EN. Luxembourg, Office of the European Union. 24 p. DOI: https://doi.org/10.2760/514714.
4. Rakhmatullin, R., Hegyi, F. B., Ciampi, S. K., Gomez, J., Mieszkowski, K. (2020). Methodological Manual. Developing Thematic Interregional Partnerships for Smart Specialisation. A Practical Guide to Building and Managing Interregional Smart Specialisation Partnerships. EUR 30172 EN, Luxembourg, Office of the European Union. 118 p. DOI: http://doi.org/10.2760/564759.
5. Lyashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu., Kuche-rov, A. V., Tesnovsky, P. V. (2018). Napriamy intehratsii Ukrainy do yevropeiskykh naukovo-osvitnikh ta inno-vatsiinykh prostoriv v umovakh Uhody pro asotsiatsiiu z Yevropeiskym Soiuzom [Directions of Ukraine's integration within the European scientific-educational and innovation areas under the Association Agreement with the European Union]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic — Economic Herald of the Donbas, 3 (53), pp. 147-179 [in Ukrainian].
6. Amosha, A., Liashenko, V., Pidorycheva, I. (2019). Inter-regional and cross-border spaces in the context of smart specialization. Scientific Papers of Silesian University of Technology. Organization and Management Series, 140, pp. 7-16. DOI: http://doi.org/10.29119/1641-3466.2019. 140.1.
7. Antoniuk, V. P., Liashenko, V. I., Novikova, O. F., Pidorycheva, I. Yu., Soldak, M. O., Cherevatskyi, D. Yu. (2020). Propozytsii shchodo mozhlyvykh zmin do Uhody pro asotsiatsiiu mizh Ukrainoiu, z odniiei storony, ta
Yevropeiskym Soiuzom, Yevropeiskym spivtovarystvom z atomnoi enerhii i yikhnimy derzhavamy-chlenamy, z in-shoi storony [Proposals for Possible Amendments to the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their Member States, on the other hand]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), pp. 201-205. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2020.2(39).201-205 [in Ukrainian].
8. Zaloznova, Yu. S., Petrova, I. P. (2020). Rezhym mizhnarodno-publichno-pryvatnoho partnerstva v naukovo-tekhnichnii ta innovatsiinii sferakh u konteksti yevrointehratsiinykh protsesiv [Regime of International-Public-Private Partnership in Scientific, Technical and Innovation Spheres in the Context of European Integration Processes]. Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka. Chumachenkivski chytannia — Management of Economy: Theory and Practice. Chumachenko's Annals, pp. 19-31. DOI: https://doi.org/10.37405/2221-1187.2020.19-31 [in Ukrainian].
9. Liashenko, V., Pidorycheva, I., Antoniuk, V. (2020). European Research Area: comparative analysis of institutional prerequisites and integration approaches for Ukraine. Journal of European Economy, Vol. 19, 3 (74), pp. 456-481. DOI: https://doi.org/10.35774/jee2020.03. 456.
10. Pidorycheva, I., Shevtsova, H., Antonyuk, V., Shvets, N., Pchelynska, H. (2020). A Conceptual Framework for Developing of Regional Innovation Ecosystems. European Journal of Sustainable Development, 9(3), pp. 626-640. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd. 2020.v9n3p626.
11. Pidorycheva, I. (2020). Ukraina u naukovo-tekhnolohichnomu ta innovatsiinomu prostorakh Yevro-peiskoho Soiuzu: problemy, pozytyvni zrushennia ta napri-amy intehratsii [Ukraine in the scientific-technological and innovation spaces of the European Union: problems, positive results and integration directions]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu Economic — Economic Herald of the Donbas, 2 (60), pp. 36-52. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-36-52 [in Ukrainian].
12. Shevtsova, H. Z. (2020). Cuchasni trendy ta priorytety rozvytku yevropeiskoi khimichnoi industrii: analitychnyi ohliad [Current trends and priorities of the European chemical industry's development: an analytical review]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (39), pp. 36-45. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206. 2020.2(39).36-45 [in Ukrainian].
13. Antonyuk, V. P. (2021). Stratehiia rozvytku vyshchoi osvity Ukrainy v konteksti vymoh do liudskoho kapitalu ta yevrointehratsiinykh protsesiv [Strategy for the Development of Higher Education in Ukraine in the Context of the Requirements for Human Capital and European Integration Processes]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), pp. 113-119. DOI: https://doi.org/10. 37405/1729-7206.2021.1(40).113-119 [in Ukrainian].
14. Kharazishvili, Y., Kwilinski, A., Dzwigol, H., Liashenko, V. and Lukaszczyk, Z. (2021). Identification and Comparative Analysis of Ukrainian and Polish Scientific-Educational and Innovative Spaces of European Integration. Proceedings of the 37th International Business Information Management Association (IBIMA). (pp. 30073721). Cordoba, Spain.
15. Pidorycheva, I. Yu. (2021). Innovatsiini ekosystemy Ukrainy: kontseptualni zasady rozvytku v umovakh hlokalizatsii ta yevrointehratsii [Innovation
ecosystems of Ukraine: a conceptual framework for development in the conditions of glocalization and eurointegration]. Econ. promisl., 2 (94), pp. 5-44. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.02.005 [in Ukrainian].
16. Ishchuk, S. O., Sozanskyy, L. Y. (2020). Meto-dolohichni zasady vyboru potentsiinykh sfer smartspetsi-alizatsii rehioniv Ukrainy [Methodological principles for choosing potential areas of smart specialization of the regions of Ukraine]. Ekonomika ta pravo — Economics and Law, Vol. 2, pp. 32-44. DOI: http://doi.org/10.15407/ econlaw.2020.02.032 [in Ukrainian].
17. Ivashchenko, A., Kornyliuk, A., Polishchuk, Y., Romanchenko, T., Reshetnikova, I. (2020). Regional smart specialization in Ukraine: JRC methodology applicability. Problems and Perspectives in Management, 18 (4), pp. 247-263. DOI: http://doi.org/10.21511/ppm.18(4). 2020.21.
18. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2021). Zastosu-vannia rehionalnoho benchmarkinhu v protsesi smartpri-orytyzatsii [Applying of Regional Benchmarking in the Smart Prioritization Process]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (40), pp. 47-59. DOI: https://doi.org/10.37405/ 1729-7206.2021.1(40).47-59 [in Ukrainian].
19. Petrova, I. P. (2020). Modernizatsiia ekonomiky staropromyslovykh rehioniv na zasadakh smart-spetsi-alizatsii [Modernization of the economy of the old industrial regions on the basis of smart specialization]. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy — Herald of National Academy of Sciences of Ukraine, Vol. 6, pp. 30-37. DOI: 10.15407/visn2020.06.030 [in Ukrainian].
20. European Innovation Scoreboard 2021. (2021). European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 95 p. DOI: https://doi.org/ 10.2873/340166.
21. Metodolohiia shchodo vprovadzhennia protsesu pidpryiemnytskoho vidkryttia. Neofitsiina versiia [Methodology for implementing the business discovery process. Unofficial version]. (2020). Ukrainian Institute for International Politics, 46 p. Retrieved from http://surl.li/fopw [in Ukrainian].
22. Regional Innovation Scoreboard 2021. Methodology Report. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/docsroom/documents/45972.
23. Sichkarenko, K. O. (2015). Merezheva orhani-zatsiia innovatsiinoi diialnosti [Network organization of innovative activity]. Kyiv, State Institution "Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine". 48 p. [in Ukrainian].
24. Neffke, F., Henning, M., Boschma, R. (2011). How Do Regions Diversify over Time? Industry Related-
ness and the Development of New Growth Paths in Regions. Journal of Economic Geography, Vol. 87(3), pp. 237-265. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1944-8287. 2011.01121.x.
25. Assimakopoulos, D., Lawton Smith, H., Bai-nes, N., Romeo, S., Tsouri, M. (2021). Oxford and Grenoble: multiple anchors, strong dyadic relationships and national policy in fostering cluster architectures. Regional Studies. DOI: https://doi.org/10.1080/00343404. 2021.1998416.
26. Knox, S., Arshed, N. (2021). Network governance and coordination of a regional entrepreneurial ecosystem. Regional Studies. DOI: https://doi.org/ 10.1080/00343404. 2021.1988067.
27. Rodchenko, V., Khripunova, D. (2018). Prob-lemy ta perspektyvy intehratsii Ukrainy do Yevropeiskoi klasternoi merezhi [Problems and prospects of Ukraine integration to the European cluster network]. Sotsialna ekonomika — Social Economics, 55, pp. 132-141. DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2018-55-14 [in Ukrainian].
28. Shevtsova, H. Z., Omelyanenko, V. A., Proko-penko, O. V. (2020). Kontseptualni pytannia tsyfrovizatsii innovatsiinykh merezh [Conceptual issues of innovation networks digitalization]. Econ. promisl., 4 (92), pp. 67-90. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.04.067 [in Ukrainian].
29. Omelyanenko, V., Kudrina, O., Shevtsova, H., Prokopenko, O., Petrenko, V. (2020). ICT for Innovative Education and Science: Smart Environment for Networked Strategies. 2020 43nd International Convention on Information, Communication and Electronic Technology (MIPRO), pp. 727-730. DOI: http://doi.org/10.23919/ MIPRO48935.2020.9245133.
30. Chemicals. S3platform. Retrieved from https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/chemicals.
31. Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2017). Klasteryzatsiia khimichnoi promyslovosti: yevropeiskyi dosvid ta uroky dlia Ukrainy [Clustering of the chemical industry: European experience and lessons for Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 2, pp. 103-109 [in Ukrainian].
32. Regional Innovation Scoreboard 2021. (2021). European Commission. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 108 p. DOI: https://doi.org/10.2873/67175.
33. Kharazishvili, Yu. M., Dron, Ye. V. (2014). Prohnozuvannia indykatoriv, porohovykh znachen ta rivnia ekonomichnoi bezpeky Ukrainy u serednostrokovii perspektyvi [Forecasting of indicators, threshold values and level of economic security of Ukraine in the medium term]. Kyiv, NISS. 117 p. [in Ukrainian].
Crarra Hagiâmna go pega^ïi 05.11.2021
Формат цитування:
Швець Н. В. Реалiзацiя штеграцшного компонента репональних стратегш смартспещалiзащí: науково-ме-тодичний тдхщ. BicHUK eKOHOMiHHOi науки Украти. 2021. № 2 (41). С. 62-70. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2021.2(41).62- 70
Shvets, N. V. (2021). Implementation of the Integration Component of Regional Smart Specialisation Strategies: Scientific and Methodological Approach. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (41), рр. 62-70. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2021.2(41).62- 70
