CC BY
52
15 Граф1чний дизайн IV -1нфограф1ка +
16 Мед1ашдготовка I - Друк та вивщ шформаци у штернет (онлайн) +
17 Граф1чний дизайн V -Реклама +
18 1люстращя - Прогресивна (передова) +
19 Мед1ашдготовка II -Багатосторшков1 публшацп (видання) +
20 Граф1чний дизайн VI -Тривим1рний дизайн + +
Y Ta6nu^ 2 nepemnem gu^unniHu, aK mh BH6paOT Í3 3apy6rnHux 3aKnagiB ocbíth, BignoBigaroTb mgroTOB^ b rany3i pegaK^HHo-BHgaBHHnoi cnpaBH Ta MaroTb BigHomeHHa go 3MÍCTy
gu^unniHu «PegaK^HHo-BHgaBHuni cucreMH».
neBHa nacTHHa MaTepia^y, ^o He BHBnaeTbca nig nac HaBnaHHa gu^unniHu «Pega^irno-BugaBHuni cucTeMH», m^eHepu-negaroru KoMn'roTepHoro npo^inro BHBnaroTb Ha cyMi^Hux gu^un^max (цe craHoBHTb npu6nu3HO 10 % MaTepiany, akhh He BHBnaerbca).
^k^o 3íct3bhth bcí oipuMam gaHHi, MO^Ha 3po6uTH bhchobok, ^o gu^HnmHH, aKi BHBnaroTbca y 3aKopgoHHHx HaBna^bHux 3araagax, npu6nu3HO Ha 50 % cniBnagaroTb 3 gH^Hnnrnoro «Pega^irno-BugaBHuni cucreMH». Цe gocuTb HenoraHHM pe3ynbTar, a^e, Ha Hamy gyMKy, цboгo Hegocrarabo i Moro MO^Ha noKpa^HTH. Heo6xigHo 3po6uTH Ha6araTo e$eKTHBHimoro gu^HnmHy «Pega^iHHo-BHgaBHHHi cucTeMH» Ta KopucmmoK» gna MaM6yTHix iH^eHepiB-negaroriB.
3anponoHoBaHHM pag 3míh Ta HoBoBBegeHb mh npegcraBHMo y HacrynHux ny6niKa^ax.
^ITEPÁTyPÁ
• 1. Bochar Y. Uzasadnienie tresci kursu «Systemy redakcyjno-wydawnicze» dla ksztalcenia zawodowego przyszlych inzynierów-pedagogów o profilu komputerowym / Y. Bochar // Problemy profesjologii. -2013. - № 2. - S. 225-231.
REFERENCES
• 1. Bochar Y. I. Obgruntuvannya zmistu kursu «Redakcijno-vydavnychyx system» dlya profesijnoyi pidgotovky majbutnix inzheneriv-pedagogiv-profil kompyuterov / Y. I. Bochar // Problemy profesijnogo navchannya, 2013, № 2, pp. 225-231.
УДК 377(4)
I. Я. ЖОРОВА., Ю. П. АНОСОВА РОЗВИТОК ТЕХН1ЧНО1 ОСВ1ТИ В 6ВРОП1
Розглянуто iсторiю розвитку технiчноi освiти в деяких захiдно-eвропейсьшх крашах. У кожнiй 1з краш освiтня галузь формувалася пiд впливом iсторичних подiй, нацiональних особливостей та багатьох iнших чиннитв, але й iснував i взаемний вплив освiтнiх систем, що, безперечно, е позитивним моментом та одним iз рушИв процесу розвитку освiти. Iнтеграцiя Украши з свiтовою спiльнотою вимагае знання про внутрiшнiй i мiжнародний досвiд в навчаннi робiтничих кадрiв з метою визначення найбiльш ефективних механiзмiв розвитку нацiональноi системи освiти. Одним з важливих напрямiв е провадження спiльноi Свропейсько1' освiтньоi полiтики, що потребуе попереднього Трунтовного вивчення iсторичного аспекту вказано'1' проблеми.
Ключовi слова: технiчна освiта, iсторичний анализ, розвиток освiти, Свропа.
306
HayKOBi записки. Серiя: педагопка. —
2016. —
№ 2.
И. Я. ЖОРОВА, Ю. П. АНОСОВА РАЗВИТИЕ ТЕХНИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В ЕВРОПЕ
В статье рассматривается история развития европейского технического образования таких стран, как Великобритания, Франция, Австрия, Нидерланды, Финляндия, Швейцария, Германия, Греция и Российская империя (с момента ее возникновения до конца ХХ века). Каждая из вышеупомянутых стран имеет свою собственную систему образования и профессиональной пгдготовки, которая формировалась под влиянием исторических событий, национальных особенностей и многих других факторов. Однако, существует и взаимное влияние образовательных систем соседних стран, что, безусловно, является положительным моментом и одним из двигателей процесса развития образования. Исследование дает возможность найти как общие так и отличительные особенности систем образования упомянутых стран. Интеграция Украины в мировую экономику наиболее еффективным способом требует предварительного изучения исторического аспекта данной проблемы.
Ключевые слова: техническое образование, исторический анализ, развитие образования, Европа.
I. ZHOROVA, Y. ANOSOVA THE TECHNICAL EDUCATION DEVELOPMENT IN EUROPE
The history of the European technical education development is studied in the article. It deals with such countries as Britain, France, Austria, the Netherlands, Finland, Switzerland, Germany, Greece and Russia. Each of the countries has its own system of education and training. Education sector has been created under the influence of historical events, national circumstances and other factors, but there is a mutual influence of neighboring countries, which certainly is one of the driving forces of the education development. The study provides an opportunity to find common and distinctive features of the educational sector in Europe. Ukraine's integration into the global economy requires knowledge of domestic and international experience in training the workforce in order to choose the most effective way to develop the education system. One of these ways is to continue implementing the common European educational police which is impossible without studying the historical aspect of the problem.
Keywords: technical education, historical analysis, the development of the education, Europe.
Сучасний CBiT переживае докоршну змшу осв^ньо1 парадигми та змютово-технолопчних пiдходiв до оргашзацп навчання, що зумовлено переорiентацiею системи осв^и вщповщно до реалш науково-техшчного i сощального розвитку краши, св^ових процешв глоб^заци й штеграцп. Освга е невщ'емною складовою економiчноl i сощально! пол^ики будь-яко! краши, а техшчна освга —щевим шструментом для змщнення конкурентоспроможносп краши.
Тож аксюматичним е твердження, що техшчна освга вдаграе важливу роль у розвитку св^ово! економши. Науково-техшчна револющя в середин ХХ ст. зумовила шдвищення суспiльного значення та активний розвиток техшчно! освiти в европейських крашах. Нинi мiкроелектронiка, шформацшт технологи, бютехнологи та iншi нов^ш технологи стали найбiльш розвиненими галузями науки. Це визначило докорiннi змши у технiчнiй освiтi, розширення перелшу спецiальностей i спецiалiзацiй. Сьогоднi комп'ютеризащя та iнформатизацiя освiти, використання телекомушкацшних мереж, електронних приладiв, 1нтернету визначають новий вектор розвитку професшно1 осв^и [6].
В умовах штеграцп Украши з свiтовою економiкою конструктивний пошук шляхiв пiдвищення якостi втизняно1 техшчно1 освiти неможливий без адекватно1 юторико-культурно1 рефлекси генезису й основних тенденцiй ll розвитку в европейських крашах.
Останнiм часом питання мюця та ролi техшчно1 освiти у Сврош та свiтi розглядали Варсорi А., Геiккiнен А., Головко I., Грешерт У., Гуасцонi М., Гуггеш^м Е., Коваль В., Креденетс Н., Мартиросян Л., Папенко Н., Петрш Ф., Реiнiсцг Г., Саунiер Г., Ситняювська С., Терешкун А., Уоллсцглагер Н., Фроммбергер Д. та iншi дослiдники. Проте, проблема iсторичного розвитку техшчно1 освiти в Gвропi залишаеться не повнiстю розкритою.
Мета дослщження - здiйснити iсторичний аналiз розвитку техшчно1 освiти в деяких европейських крашах.
Науковi записки. Серiя: педагопка. - 2016. - № 2.
307
В Захвднш Сврош до XII ст.. техшчна осв1та здшснювалась безпосередньо на ремюничих виробництвах. Майже у вс1х кра!нах роб1тники, яю працювали у певних галузях, почали об'еднуватись у гшьди, в цехи [2, с.2]. З початком промислово! революци нацюнальш системи осв1ти в р1зних кра!нах набули певних особливостей та вщмшностей.
ПлГа Ройтер-Кумпманн та Н. Воллшлягер зазначають: «Гшьди писали сво! власш статути, правила, яю е обов'язковими для вс1х члешв гшьди. Ц правила 1 норми, визначали як повинш були бути зроблеш реч1 { встановлювали цши «для споживача» [9, с.7]. Система гшьдш (цех1в) мала сувору ч1тку !ерархда. Спочатку необхщно було стати учнем (шсля випробувального термшу, який тривав протягом декшькох тижшв, людина вчилася протягом майже 2 - 4 роюв); пот1м, шсля спещал1зованого випробування, шдмайстер (людина повинна була мандрувати, щоб отримати знання вщ р1зних майстр1в кра!ни), !, нарешт1, майстер.
кторичш змши в сощальнш структур! суспшьства стали потужним поштовхом до розвитку техшки. Процес мехашзаци прискорився в епоху Вщродження (Х1У-ХУ1 ст). Внаслщок чого традицшна система гшьдш втратила свое значення у ХУШ ст. У цей час вшьна торпвля заохочувалася л1беральними економ1чними доктринами. В. Д1 Тр1х Грайнерт, зазначае: «Як це не парадоксально, процес шдустр!ал!заци в Сврош не мае едино! модел1 техшчно! освгги. Навпаки, вш майже знищив бшьш-менш однаков1 методи навчання професи, яю сформувалися протягом стол1ть. 1ндустр1ал1зац1я замшила !х на безл1ч систем «сучасно!» осв1ти, яю, на перший погляд, мають дуже мало спшьного» [5, с. 20].
Дослщники умовно розмежовують три основш типи техшчно! осв1ти у европейських кра!нах за критер1ями: 1) хто визначае оргашзащю техшчно! осв1ти, де вщбуваеться навчання; 2) хто визначае змют осв1ти; 3) хто оплачуе техшчну осв1ту, яю квал!ф1кацп формують шд час навчання { яю можливосп вони надають.
Г. Ройтер-Кумпманн та Н. Воллшлягер пропонують таку класифшащю !з зазначенням показових представниюв: регульована державою модель (Франщя), вшьна ринкова модель (Бриташя), дуалютична модель (Н1меччина). Розглянемо кожну з моделей детальшше.
Франщя вщшрала головну роль у розвитку природничих наук у ХУШ ст. I! навчальш заклади стали зразком техшчно! осв1ти в Захщнш Сврош. [9, с. 10]. ЗПявляеться тенденщя до полггехшчно! шдготовки з метою отримання техшчних знань в ушверситетах Ггали, Франци, Н1меччини й шших держав.
Система гшьдш у Франци була скасована в 1791 р., { головною причиною цього стала буржуазна револющя. Школи для сир1т, солдат1в були перетвореш в школи мистецтв { ремесел, де навчали пращвниюв для шдприемств. Осв1та у Франци того часу була не для вс1х. Встановлення Республши (1871 р.) зумовило змшу осв1тньо! парадигми, зпдно з якою дгги повинш були виховуватись у душ республши { з 13-р1чного в1ку активно привчатися до пращ. Це визначило тенденци актив1зацп розвитку техшчно! освгги.
Гшьди у Нщерландах зникли у 1806 р. Квал1ф1коваш робггники спочатку при!здили в Голлацщю переважно з шших кра!н, оскшьки тут було лише кшька техшчних шкш. Але з 60-х роюв XIX ст. розвиток промисловосп вимагав набагато бшьшо! кшькосп квал1ф1кованих роб1тниюв, що зумовлюе вщкриття техшчних шкш по всш кра!ш. «Держава поступово взяла на себе тягар фшансування цих шкш, багато з яких були спочатку приватш «ашЬасЫ^сЬо^п», тобто професшно-техшчш училища. Ц школи залишалися усшшними до XX ст.» [9, с. 11]. З'явилися також { веч1рш школи, куди приходили для того, щоб завершити загальну осв1ту, але досить скоро щ школи трансформувалися у професшш.
Н1меччина почала швидко розвивати мехашзащю з середини XIX ст. Електрична, х1м1чна та автомобшьна промисловють набула великого значення в кшщ цього стол1ття. Кра!на потребувала квал1фшованих роб1тниюв та адм1н1стратор1в промислового виробництва, уряду необхщна була працююча молодь для шдтримки його пол1тичного курсу. Техшчну осв1ту було юридично в1дновлено в 1897 р. з1 шк1л, яю ввечер1 або у нед1лю вщвщували п1дмайстри. Навчання в таких школах, кр1м повторення матер1алу початково! школи, надавало теоретичш знання, необх1дн1 для конкретних професш. П1зн1ше, так1 школи реоргашзовано в профес1йно-техн1чн1 навчальш заклади. Людина мала можливють отримати техшчну осв1ту як в професшнш школ1, так { на робота Австр1я мала аналог1чний н1мецькому розвиток техшчно! освгги.
308
Науков1 записки. Сер1я: педагог1ка. —
2016. —
№ 2.
^CT^a тeхнiчнoï ocвiти Вeликoï Бpитaнiï бyлa вiльнoю вiд втpyчaння дepжaви. Кoжeн гpoмaдянин caмocтiйнo плaнyвaв влacний пpoфeciйний poзвитoк. З пoчaткoм iндycтpiaлiзaцiï в Бpитaнiï y XVIII cт. з'является тeндeнцiя мiгpaцiï ciльcьких мeшкaнцiв дo мicтa, щo зaдoвoльняe пoтpeби виpoбництвa y квaлiфiкoвaних poбiтникaх. Пoдaльшa мeхaнiзaцiя виpoбництвa пpизвeлa дo cкacyвaння cиcтeми гiльдiй, щo oзнaчaлo зникнeння пpoфeciйнoгo нaвчaння. Пpoтягoм тpивaлoгo пepioдy в ocвiтнiй гaлyзi Вeликoï Бpитaнiï ж вiдбyвaлocя кapдинaльних змiн. Утiм coцiaльнo-eкoнoмiчний poзвитoк кpaïни вiд кiнця XIX ст. пoзнaчивcя збiльшeнням пoпитy в ocвiчeних poбiтникaх i фaхiвцях.
У гошу^х шлях1в y кpaïнi пpoфeciйнoï ocвiти в cepeдинi S0-x po^ XIX cт. бyлa poзpoблeнa ocвiтня пpoгpaмa, opieнтoвaнa нa нiмeцькy мoдeль. ïï ocнoвними пpинципaми cтaли пoпepeдня пpoфeciйнa пiдгoтoвкa в шкoлaх, пapтнepcтвo мiж пiдпpиeмcтвaми тa ocвiтнiми ^mpai^R Тeхнiкyми oтpимyвaли гpaнти вiд кoмпaнiй, вiдiбpaли тaлaнoвитих дiтeй i бeзкoштoвнo ïx нaвчaли. Пepший тaкий кoлeдж був вiдкpитий y 19SS p., i ниш в ^aïm ïx фyнкцioнye дecятки.
У Фiнляндiï, толя здoбyття нeзaлeжнocтi в 1S09 p. вщбулжя змiни y cycпiльнoмy житп, пoлiтицi, eкoнoмiцi i, звичaйнo, ocвiтi, щo зyмoвили пpoцec peopгaнiзaцiï пpoфeciйнoï ocвiти, в т. ч. i тexнiчнoï. Пepшi peмicничi тa кoмepцiйнi шкoли з'явилиcя y 1S40 p., a 4epe3 пiв вiкy були зacнoвaнi дepжaвнi дeннi тexнiчнi шшли. Швeйцapiя пoчaлa пiдтpимyвaти тexнiчнy ocвiтy тiльки з 1SS4 p. Дo цьoгo 4acy тpaдицiï тexнiчнoï ocвiти зaлишaлиcя нeзмiнними.
Ha yвaгy зacлyгoвye дocвiд opгaнiзaцiï пpoфeciйнoï ocвiти в rpe^ï, дe тaк caмo як i y шшж кpaïнax €вpoпи, бyлa poзвинyтa cиcтeмa гiльдiй. У 1S32 p. шли Гpeцiя бyлa визнaнa нeзaлeжним кopoлiвcтвoм, вiльним вщ Оcмaнcькoï iмпepiï, poзпoчaлocь peфopмyвaння cиcтeми ocвiти. Втiм y 1S90 po^ Гpeцiя cтaлa бaнкpyтoм i щншстъ ocвiти бyлo знiвeльoвaнo, щo пpизвeлo дo знищeння мepeжi пpoфeciйниx нaвчaльниx зaклaдiв. Heвeликa кiлькicть ocвiтнix зaклaдiв зaлишилacя лише y ciльcькiй мicцeвocтi.
Hoвий eтaп peфopмyвaння гaлyзi ocвiти в Гpeцiï poзпoчaвcя нa no4aray 1910-x poкiв, a тexнiчнoï ocвiти - з пoчaткy 1950-x po^. Cклaднi coцiaльнi, пoлiтичнi тa eкoнoмiчнi пoдiï 19201930 poкax зoбyмoвили aктyaлiзaцiю пpaктикo-opieнтoвaнoгo нaвчaння, щo вадговдае peaлiям пpoфeciйнoï дiяльнocтi. З чacoм пpoфeciйнa (тexнiчнa) ocвiтa нaбyлa дeдaлi бiльшoï aвтoнoмнoмiï i пepeтвopюeтьcя з ocвiти для нaйкpaщиx cтyдeнтiв m нaвчaння cтyдeнтiв, якi зaзнaли нeвдaчi y iншиx ocвiтнix гaлyзяx i ввaжaлacя нaвчaнням дeшeвoï po6o4oï отли. З 1960-x poкiв cитyaцiя кapдинaльнo змiнюeтьcя i дepжaвa, poзyмiючи зв'язoк ocвiти тa eкoнoмiки, пiдвищeння зaйнятocтi i кoнкypeнтocпpoмoжнocтi нaceлeння, дeдaлi бiльшe дoлyчaeтьcя дo фiнaнcyвaння, opгaнiзaцiï тa кoнтpoлю ocвiтньoï гaлyзi i y 1965 p. вiдбyвaeтьcя peфopмyвaння ocвiти [3, c. 569].
Пepшoю cepйoзнoю cпpoбoю opгaнiзaцiï тexнiчнoï ocвiти Тypeччини cтaлo пpийняття зaкoнy «npo учивстго» (19S6 piк), щo пepeдбaчaв ycтaнoвлeння зв'язюв мiж нaвчaльними зaклaдaми i пpoмиcлoвicтю. Ha пepeшкoдi peaлiзaцiï ще1' мeти пocтaли пeвнi тpyднoщi, яю y 1999 p. пpизвeли дo cкликaння 16-ï нaцioнaльнoï Оcвiтньoï paди, piшeням якoï визнaчeнo нeoбxiднicть yнiфiкaцiï cиcтeми ocвiти вiдпoвiднo дo мiжнapoдниx cтaндapтiв тa peгioнaльниx вимoг [2].
Ошбливютю гeнeзи yкpaïнcькoï ocвiти e т€, щo в icтopичнiй peтpocпeктивi тepитopiя нaшoï кpaïни пepeбyвaли тд влaдoю iншиx дepжaв, щo зyмoвилo вiдмiннocтi poзвиткy ocвiти y piзниx peгioнax Укpaïни. Cxiднa, Цeнтpaльнa тa Пiвдeннa Укpaïнa, щo вxoдилa дo cклaдy Рociйcькoï iмпepiï, бyлa iзoльoвaнa вiд Gвpoпи. Тoж i npo^œ, яю вiдбyвaлиcя нa ïï тepитopiï, вiдpiзняютьcя вiд eвpoпeйcькиx. Оcвiтa Зaxiднoï Укpaïни бyлa cфopмoвaнa пiд впливoм iншиx пoдiй. Haпpиклaд, зa чaciв кoли Гaлицькa Укpaïнa бyлa 4aCT™oK> Авcтpo-Угopcькoï мoнapxiï, ypяд зaпpoвaдив peфopми, яю мaли cпpияти poзвиткy ocвiти, пocилити кyльтypнi тa миcтeцькi зв'язки мiж Вiднeм i Львoвoм. ^му бaгaтo xтo з Гaличини щopoкy здoбyвaв ocвiтy в yнiвepcитeтax i тexнiчниx шкoлax Вiдня [4, c. 21].
Heзвaжaючи нa нaцioнaльнi, icTOpmm тa гeoгpaфiчнi ocoбливocтi, е кшьга cпiльниx pиc нинiшньoï тexнiчнoï ocвiти в кpaïнax Зaxiднoï Gвpoпи: peaлiзaцiя дepжaвнoï ocвiтнoï пoлiтики щoдo пoлiпшeння тexнiчнoï ocвiти як вaжливoï yмoви poзвиткy eкoнoмiки; oцiнкa якocтi ocвiти шляxoм пpoвeдeння вcтyпниx тa випуотнж icпитiв; зaлyчeння poбoтoдaвцiв дo шдготовки квaлiфiкoвaниx poбiтникiв тa cпeцiaлicтiв. Один iз пpiopитeтниx нaпpямiв пoдaльшoгo poзвиткy тexнiчнoï ocвiти -poзpoбкa cn^broï eвpoпeйcькoï пoлiтики в ocвiтнiй гaлyзi.
Hayкoвi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2016. - № 2.
309
^ITEPÄTyPÄ
1. KoBaub B. IcropuHHi acneKTH po3BHTKy CHCTeMH npo^ecifiHoi' mgroTOBKH poöiTHHHux KagpiB b YKpai'Hi y XX cramm / B. KoBa^b // HoBa negaroriHHa gyMKa. - 2013. - № 2. - C. 6-8. [E^eKipoHHHH pecypc]: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_2_3.
2. KopHHHCbKa H. CynacHHH CTaH npo^eciuHoI ocBiTH TypeHHHHu: gocBig pe^opMyBaHHa / H. KopHHHcbKa // HayKOBHH Haconuc HauioHa^bHoro negaroriHHoro ymBepcnreTy iMeHi M. n. flparoMaHOBa. Cepia 5: negaroriHHi HayKu: pe&mi' Ta nepcneKTHBu: 3ÖipHHK HayKoBHx npaub. Bun. 38 - K. : Bug-Bo HnY iM. M. n. flparoMaHoBa, 2013. - C . 77- 81.
3. TepemKyH A. IcropuHHi 3acagu craHoB^eHHa gH3aHH-ocBira Ha TepeHax YKpai'HH Marepiam KoH^epeHuji'. [EneKipoHHHH pecypc] - Pe^HM gocTyny: http://intkonf.org/tereshkun-a-istorichni-zasadi-stanovlennya-dizayn-osviti-na-terenah-ukrayini/.
4. fflyMera C. ,3,H3aHH. Icropia 3apog^eHHa Ta po3BHTKy groanHy. Icropia gu3aHHy MeöMß Ta iHrep'epa: Ham. nociÖHHK / C. fflyMera. - K. : ^mp HaBH. rnreparypH, 2004. - 298 c.
5. Greinert W.-D. European vocational training 'systems' - some thoughts on the theoretical context of their historical development. / W.-D. Greinert // European Journal Vocational Training. - May-August 2004/II. - № 32. - P. 18 - 25.
6. Guggenheim E. A history of vocational education and training in Europe - from divergence to convergence / E. Guggenheim, N. Wollschlager // European Journal Vocational Training. - May - August 2004/II. - № 32. - P. 1- 3.
7. Kokogiannis K. The History of Exclusion in Greek Technical Education: The Downgrading Learning Career and the Identity of Low Expectations / K. Kokogiannis, Aristotle University of Thessaloniki; the second Model Experimental Senior High School of Thessaloniki, Thessaloniki, Greece // US-China Education Review - July 2013. - Vol. 3, № 7. - P. 566 - 574.
8. Subtypes - Guilds - Craft Guilds - Greece (under Ottoman / Venetian rule) / Institutions for Collective Action. [E^eKrpoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://www.collective-action.info/_TYP_GUI_GRE_CraftGuilds.
9. Wollschlager N. From divergence to convergence A history of vocational education and training in Europe / N. Wollschlager, H. Reuter-Kumpmann // European Journal Vocational Training. - May- August 2004/II. - № 32. - P. 6 - 17.
REFERENCES
1. Koval' V. Istorychni aspekty rozvytku systemy profesiynoyi pidhotovky robitnychykh kadriv v Ukrayini u KhKh stolitti [Historical aspects of development of training skilled workers in Ukraine in the twentieth century]. Nova pedahohichna dumka, 2013, vol. 2, pp. 6-8. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npd_2013_2_3.
2. Korchyns'ka N. Suchasnyy stan profesiynoyi osvity Turechchyny, dosvid reformuvannya [The current state of vocational education in Turkey, the experience of reform]. Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova, seriya 5, Pedahohichni nauky, realiyi ta perspektyvy, zbirnyk naukovykh prats', vol. 38, 2013, pp. 77-81.
3. Tereshkun A. Istorychni zasady stanovlennya dyzayn-osvity na terenakh Ukrayiny. Materialy konferentsiyi [Historical foundations of design education establishment in Ukraine], [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://intkonf.org/tereshkun-a-istorichni-zasadi-stanovlennya-dizayn-osviti-na-terenah-ukrayini/.
4. Shumeha S. Dyzayn. Istoriya zarodzhennya ta rozvytku dyzaynu. Istoriya dyzaynu mebliv ta inter"yera: navchal'nyy posibnyk [Design. History of origin and development of design. The history of furniture design and interior, teach. manual],- Kyiv, Tsentr navchal'noyi literatury, 2004. 298 p.
5. Greinert W.-D. European vocational training 'systems' - some thoughts on the theoretical context of their historical development, European Journal Vocational Training, May-August 2004/II, Vol 32, pp. 18-25.
6. Guggenheim E., Wollschlage N. A history of vocational education and training in Europe, from divergence to convergence, European Journal Vocational Training, May, August 2004/II. - vol. 32, pp. 1-3.
7. Kokogiannis K. The History of Exclusion in Greek Technical Education, The Downgrading Learning Career and the Identity of Low Expectations, Aristotle University of Thessaloniki, the second Model Experimental Senior High School of Thessaloniki, Thessaloniki, Greece, US-China Education Review, July 2013, Vol. 3, part 7. - pp. 566-574.
8. Subtypes - Guilds - Craft Guilds - Greece, under Ottoman / Venetian rule, Institutions for Collective Action [Elektronnyy resurs]. Rezhym dostupu: http://www.collective-action.info/_TYP_GUI_GRE_CraftGuilds
9. Wollschlager N., Reuter-Kumpmann H. From divergence to convergence A history of vocational education and training in Europe, European Journal Vocational Training, May-August 2004/II, vol. 32. pp. 6-17.
310
HayKoBi 3anucKH. Cepia: negaroriKa. —
2016. —
№ 2.
