CC BY
74
19. Kravchenko V. V. D. Y. Bahaliy v svitli y tini svoiei «Avtobiohrafii» [D. Y. Bahaliy in the light and shade of his "Autobiography"] // Bahaliy D. Y. Selected works, Kharkiv, 1999, Vol. 1, pp. 9 - 56.
20. Masnenko V. Samoidentyfikatsiia ukrainskykh istorykiv u konteksti stanovlenia natsionalnoi istorychnoi dumky (braty A. V. ta M. V. Storozhenky, I. A. Lynnychenko, D.I . Bahalii) [Identity Ukrainian historians in the context of early national historical thought (brothers Storozhenko, I. A. Lynnychenko, D. Y. Bahaliy)]. Kyevskaia staryna, 2002, Vol. 6, pp. 92-106.
21. Ranke L. Ob epokhakh novoi istorii. Lektsyi, chytannye bavarskomu koroliu Maksymylyanu [About epochs of modern history. Lectures, reading for the Bavarian King Maximilian], Moscow, Y. A. Balandyna Publ., 1898. - 192 p.
22. Soloviov S. M. Nabliudenyia nad istorycheskoi zhyzniu narodov [Observations on the historical life of the nations]. Vesty Evropy, 1871, Vol. 12, pp. 738-760.
23. Telvak V. V. Teoretyko-metodolohichni pidstavy istorychnykh pohliadiv Mykhaila Hrushevskoho (kinets Х1Х - pochatok ХХ stolittia) [Theoretical and methodological bases of historical views of Michael Hrushevsky (late XIX - early XX century)], New-York - Drohobych, "Vymir" Publ., 2002. 235 p.
24. Utkyna N. F. Pozytivizm, antropolohycheskyi materyalizm i nauka v Rossii (vtoraia polovina XIX v.) [The Positivism, Anthropological Materialism and science in Russia (second half of the XIX century)], Moscow, "Nauka" Pabl., 1975. 350 p.
25. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (dali - TsDAVOVU Ukrainy) [Central State Archives of higher authorities and management of Ukraine, CSAHAM of Ukraine], found 14, description 1, case 11, pp. 22 - 25b.
26. TsDAVOVU Ukrainy [CSAHAM of Ukraine], found 166, description 2, case 975, pp. 38 - 54.
27. TsDAVOVU Ukrainy [CSAHAM of Ukraine], found 166, description 6, case 7908, pp. 139 - 142.
28. Shkurynov P.S. Pozytivizm v Rossii XIX veka [The Positivism in Russia XIX century], Moscow, University Publ., 1980. 416 p.
УДК 37.015 : 78
Т. П. СОРОКА
ПОЗАШК1ЛЬНА ОСВ1ТА: РЕТРОСПЕКТИВА ТА ВИКЛИКИ СЬОГОДЕННЯ
Розкрито сутнгсть позашктьно'Х oceimu та виховання як складовоХ системи oceimu УкраХни та визначено специфiчнi умови ii функцюнування. Охарактеризовано типи навчальних закладiв, ят здiйснюють позашкшьне навчання. Проаналiзовано поетапно вiтчизняний досвiд позаштльно'Х освiти в iсторичнiй ретросnективi, починаючи з 1919 р. Зосереджено увагу на особливостях функцюнування позашкшьних закладiв в сучасних умовах як багатофункцюнальних центрiв творчостi вихованцiв, що мають ознаки складноХ багаторiвневоi педагогiчноi системи. Розглянуто проблему реформування змiсту позаштльно'Х освiти, що сприятиме розвитку пгзнавально'Х мотиваци та творчих здiбностей тдлтюв. Сконцентровано увагу на визначеннi мiсця позаштльно'Х освiти в единому освiтньому просторi та перспективах функцюнування позашюльних навчальних закладiв на ринку освiтнiх послуг.
Ключовi слова: позашюльна освiта, навчальнi заклади, iсторичний аналiз, центри творчостi, педагогiчна система.
Т. П. СОРОКА
ВНЕШКОЛЬНОЕ ОБРАЗОВАНИЕ: РЕТРОСПЕКТИВА И ВЫЗОВЫ
СОВРЕМЕННОСТИ
Раскрыта сущность внешкольного образования и воспитания как составной системы образования Украины и определены специфические условия ее функционирования. Охарактеризированы типы учебных заведений, которые осуществляют внешкольное обучение. Осуществлен поэтапный анализ отечественного опыта внешкольного образования в исторической ретроспективе, начиная с 1919 г. Сосредоточено внимание на особенностях функционирования внешкольных заведений в современных условиях как многофункциональных центров творчества воспитанников, которые имеют признаки сложной многоуровневой педагогической системы. Поднимается проблема реформирования содержания внешкольного образования, которое будет
содействовать развитию познавательной мотивации и творческих способностей подростков. Сконцентрировано внимание на определении места внешкольного образования в едином образовательном пространстве и перспективах функционирования внешкольных учебных заведений на рынке образовательных услуг.
Ключевые слова: внешкольное образование, учебные заведения, исторический анализ, центры творчества, педагогическая система..
T. SOROKA
EXTRACURRICULAR SCHOOL ACTIVITIES: A RETROSPECTIVE VIEW AND
MODERN CHALLENGES
The article reveals the essence of extracurricular school activities and upbringing as a component of the system of education of Ukraine. Specific conditions of its existence are signified. The types of educational establishments performing extracurricular school activities are described. The stage - by -stage analysis of the native experience of extracurricular education in the historical retrospective view is carried out, beginning from 1919. Attention is concentrated on the features of functioning of extra-scholastic establishments in the existing terms, which are multifunction centers of pupils creativity with the signs of the complex multilevel pedagogical system. The article investigates the problem of reformation of the substance of extra-scholastic education that will encourage the development of cognitive motivation and creative capabilities of teenagers. Special attention is focused on the defining the position of extracurricular school education in the unitary educational environment and prospects of functioning of out-of-school educational establishments at the market of educational services.
Key words: extra-scholastic education, educational establishments, historical analysis, centers of creativity, pedagogical system.
У нових умовах ринкових вщносин, сощальних та економiчних реформ, демократизаци суспшьства та гумаштаризацп освГти тдвищуеться попит шдлитав та ïx батьюв на додатковi освгтш послуги, яю можуть бути задоволеш в результат використання сощально-педагопчних можливостей позашкшьно1 освГти та виховання.
Позашкшьна освгга е складовою системи неперервно1 освГти, що забезпечуе розвиток здiбностей i обдарувань дГтей шкшьного вшу, задоволення ïxmx штерешв, духовних запитГв i потреб у професшному самовизначеннг Сутшсть позашкшьно1 освГти та виховання як частини системи освгги Украши визначають специфГчт умови ïï функщонування, а саме: диференцiйованiсть, динамГчтсть, гнучюсть, мобшьшсть, варГатившсть, доступшсть тощо [8, с. 20].
ЗмГст позашкiльноï освГти та виховання порГвняно з базовою i професiйною освггою грунтуеться на принципово шших засадах, якими е засадами е особиспсш замовлення дГтей та ïxнix батькiв. Ц замовлення постшно розвиваються, варiюються, в чому i простежуеться безперервна динамГчнють вказаноï ланки освГти, ïï нестандартшсть та варГатившсть.
Позашкшьна освГта здшснюеться в закладах, яю покликаш сприяти сощальнш адаптацiï особистост в реальному житп, у вщкритш системГ соцiалiзацiï та розглядаються як найбшьш демократичний та гнучкий засГб залучення сiм'ï до ствпращ у вихованш та розвитку дГтей i шдлГтюв. Вона передбачае самостшний вибГр i використання ïï суб'ектами доступних для сприйняття рГзномаштних форм i методГв навчально-виховного процесу: визначення форм i методик навчання та виховання, тематики наукових дослщжень, навчально-виховних курсГв та спецкурав i послщовшсть ix опанування з урахуванням i вГкових особливостей, здГбностей та штелектуальних можливостей особистосп [5, с. 251-263].
Головною метою позашкшьно].' освГти та виховання е створення умов для творчого, штелектуального, духовного та фГзичного розвитку дГтей та учшвсько].' молодГ у вшьний вщ навчання час, тдготовка шдлитав до життя в умовах ринковоï економГки, впровадження яюсно нових форм i методГв органiзацiï позашкiльноï життедГяльностГ шдлитав, задоволення ïx освгтшх потреб шляхом залучення до науково-експериментально].', дослiдницькоï, теxнiко-конструкторськоï, xудожньоï, декоративно-прикладноï, еколого-природничоï, туристcько-краезнавчоï та шших видГв творчост [7, с. 41].
Оpгaнiзaцiя пoзaшкiльнoï дiяльнocтi yчнiвcькoï мoлoдi e oдним з peзepвiв пiдвищeння я^ел Ta iнтeнcивнocтi виpiшeння зaвдaнь cyOTMbcraa в гaлyзi ocвiти.
Aнaлiз таутових i мeтoдичних джepeл з пигань пoзaшкiльнoï ocвiти, дiяльнocтi пoзaшкiльних нaвчaльних зaклaдiв зacвiдчye нaявнicть шиpoкoгo cœ^rpa дocлiджeнь ïï piзних acпeктiв. Тaк, питaння пeдaгoгiчнoгo пpoцecy в пoзaшкiльних нaвчaльних зaклaдaх виcвiтлeнi в po6oTax Т. I. Cyщeнкo, opгaнiзaцiï i пpoвeдeння зaнять пpeдмeтнo-тeхнiчних гypткiв - G. I. MeroMa, фopмyвaння ocвiтньoгo cepeдoвищa клубу, як зaклaдy дoдaткoвoï ocвiти - M. Р. Кaтyнoвoï, cтaнoвлeння нaцioнaльнoï caмocвiдoмocтi yчнiв - А. В. Рaщeнкo, poзвиткy тeхнiчних здiбнocтeй yчнiв - Г. G. Лeвчeнкa, I. C. Вoлoщyкa, О. О. Бiлoшинcькoгo, пeдaгoгiчних yмoв TexHi4Hoï твopчocтi yчнiв - Ю. Г. Бeльмaчa, poзвиткy твopчoï aктивнocтi мoлoдших шкoляpiв y гypткoвiй po6oTi - H. Т. Твepeзoвcькoï, пpoфeciйнoгo caмoвизнaчeння yчнiв - H. В. Жeмepи Ta íh.
Вoднoчac aктyaльним зaлишaeтьcя питaння здiйcнeння пoeтaпнoгo aнaлiзy в^чизнявдго дocвiдy пoзaшкiльнoï ocвiти в icropmHrn peтpocпeктивi, poзкpиття цiннocтi пoзaшкiльнoгo нaвчaння i вихoвaння, щo пoлягae в того гнyчкocтi, мoжливocтi зaдoвoлeння дитячих iffrepe^, вpaхoвyючи вимoги 4acy.
Мета статт - poзкpити oкpeмi acпeкти poзвиткy вiтчизнянoï пoзaшкiльнoï ocвiти в минyлi poки Ta зocepeдити yвaгy Ha пpoблeмaх cy4acHocTi.
Cиcтeмa пoзaшкiльнoгo вихoвaння Ha вciх eтaпaх icтopичнoгo poзвиткy Укpaïни бyлa пpeдмeтoм пoвcякдeннoï тypбoти дepжaви. Пepшi пoзaшкiльнi зaклaди вихoвaння - клуби були yтвopeнi в 1919 p. Пpoпoнyючи c^op^rn дитячий клуб, вiдoмий cпeцiaлicт в гaлyзi пoзaшкiльнoï poбoти C. Т. Шaцький poзyмiв цe як yтвopeння цeнтpy, дe opгaнiзyeтьcя дитячe життя в^тав^то дo вимoг, якi вихoдять iз пpиpoди дитини [4, c. 23-26]. Цшнють пoзaшкiльнoï вихoвнoï po6o™ пoлягae в ïï гнyчкocтi, мoжливocтi зaдoвoльняти вciлякi дитячi iнтepecи й вимoги. C. Т. Шaцький визнaчaв тaкi нaпpями дiяльнocтi, якi вiдпoвiдaють ocнoвним дитячим зaпитaм: oxopoHa тa змiцнeння здopoв'я; нaвчaння; гpa; opгaнiзaцiйнo-гpoмaдcькa poбoтa; зaняття миcтeцтвoм; npau# [9, c. 143-145].
Клуби, як œpe^Hye aнaлiз icтopичниx мaтepiaлiв тa дoкyмeнтiв, були Ha пoчaткy 1920-х po^ ocнoвним типoм пoзaшкiльниx виxoвниx зaклaдiв, мacoвoю ycтaнoвoю, cвoepiдним пpoвiдникoм пeдaгoгiчнoгo впливу Ha пiдpocтaючe штольня. Вoни crao-pювaлиcя для д^й, якi He вiдвiдyвaли шкoлy i були caM Ha caM з вуливдю. В зaзнaчeний пepioд мaйжe 40 % дiтeй тa шдлигав пepeбyвaли пoзa шкoлoю - ад бyлo нacлiдкoм бiльшoвицькoгo пepeвopoтy i гpoмaдянcькoï вiйни. CaMe для них Ha тошти пpoфcпiлoк i нapoднoï ocвiти cтвopювaлиcя пpи кyльтпpocвiтнix ycтaнoвax клуби, в яких мoжнa бyлo oтpимaти пeвнi нaвички, зaгaльнoocвiтнi зтання, нaвчитиcя пpaцювaти в кoлeктивi. ^и клyбax виникaли i пpaцювaли piзнoмaнiтнi гypтки, гoлoвним нaпpямoм яких бyлo пocилeння виxoвнoï poбoти cepeд пiдpocтaючoгo пoкoлiння. Пocтyпoвo cтaли пepeвaжaти фopми opгaнiзaцiï poбoти, пoв'язaнi iз зaлyчeнням дiтeй тa мoлoдi дo coцiaльнo-пoлiтичнoгo життя [4, c. 33-35].
Чepeз eкoнoмiчнy cкpyтy виникaли тpyднoщi з фiнaнcyвaння, дoбopy кaдpiв, aлe гyбepнcькi вiддiли нapoднoï ocвiти, щo icнyвaли тoдi, poзгopнyли шиpoкy poбoтy для cтвopeння клyбнoï мepeжi, викopиcтoвyючи кpaщий пeдaгoгiчний дocвiд. Дитячi тa пiдлiткoвi клуби вiдкpивaлиcя в XepcoHcbra^ Чepнiгiвcькiй, Чepкacькiй тa iншиx гyбepнiяx, нaйбiльшe пoшиpeними були Ha Кaтepинocлaвщинi, a вжe чepeз piк ix мepeжa oxoпилa i Хapкiвщинy. Ha 1 ciчня 1922 p. в Укpaïнi нaлiчyвaлocя 163 клуби, яю були Ha дepжaвнoмy yтpимaннi. Рeштa зaклaдiв тaкoгo типу пpaцювaли Ha гpoмaдcькиx зacaдax, a тoмy oфiцiйнo He вpaxoвyвaлиcь[4, c. 45-46].
Пeдaгoги вбaчaли в дитячих тa пiдлiткoвиx клyбax вeликi пoтeнцiйнi мoжливocтi y фopмyвaннi ocoбиcтocтi й вимaгaли ïx cтвopeння, ввaжaли цi виxoвнi зaклaди oднieю з фopм, щo вiдвoлiчe yчнiвcькy мoлoдь вiд ^штивтого впливу вyлицi. В бaгaтьox витадгах дитячi клуби пoeднyвaли виxoвнi тa нaвчaльнi зaвдaння, чим пpивepтaли дo ceбe вeличeзнi мacи виxoвaнцiв.
Умoвaми пpaвильнoï пoбyдoви poбoти в тaкиx зaклaдax ввaжaлиcя тoчний oблiк вимoг дiтeй тa пiдлiткiв, зaлyчeння виxoвaнцiв дo бeзпocepeдньoï yчacтi в мacoвiй poбoтi, ïï
Hayкoвi зaпиcки. Cepiя: пeдaгoгiкa. - 2016. - № 1.
33
плановють та вщповщшсть вшу дГтей. Змют масовоï роботи розподшявся на 4 основш цикли: громадсько-полгшчна дГяльшсть, науково-техшчна дГяльшсть, виховання матерГалютичного свггогляду, тдвищення культурного рГвня [1, с. 15-17].
У перюд 1920-1930 рр. в Украш працювали таю типи клубГв:
- окружний з розгорнутими формами клубно-гуртковоï роботи: з майстернями, спортивним залом, майданчиком для занять фГзкультурою, який дГяв увесь рш, кутком живоï природи;
- районний у робГтничому або промисловому центрГ з менш розгорнутими формами клубно-гуртковоï роботи, тут функцюнувала лише частина майстерень, спортзал, майданчики;
- дитячГ клуби при фабриках, заводах, радгоспах тощо;
- дитячГ юмнати при робочому клубГ та ш. [8, с. 21].
Змютом роботи закладГв такого типу було проведення бесщ, занять з пращ, лшвщащя неписемност серед безпритульних, Ггри, в т. ч. сощального характеру, екскурсiï на виробництво, на природу. Клуби i гуртки ставали найгострГшою потребою дггей, тому державш та громадсью органiзацiï придшяли багато уваги ïx оргашзацп. Виховна робота в клубГ повинна була розпочинатися з вивчення навколишнього сощального середовища з метою подальшоï його змши, а вже на основГ отриманих матерГалГв розроблявся та складався конкретний план дш.
До 1930-х роюв визначилося уявлення про цт, змют позашюльного виховання як про всебГчний розвиток особистосп, що здшснюеться шляхом виявлення, формування схильностей дГтей у процес колективноï суспшьно корисноï пращ. На цей час в СРСР в основному була побудована система позашюльного виховання тдростаючого поколшня, яка включала широку мережу рГзних титв позашюльних закладГв. В Украïнi в зазначений перюд бшьш-менш систематично працювали 5 театрГв юного глядача, 54 клуби, 49 техшчних станцш, 7 екскурсшних станцш i баз. КрГм того, функцюнувала низка дитячих юмнат при житлокооперативах, клубах для дорослих, але щ органiзацiï не охоплювали всГх дгтей та тдлГтюв. 1снував, також величезний розрив мГж запитами та штересами дГтей i формами та змютом роботи позашюльних закладГв, тому з'явилася потреба якомога швидше вивчити специфшу педагопчного впливу на дГтей у позашюльнш дГяльносп [4, с. 44-46].
У зв'язку з полгтехшзащею освГти значне мюце в дГяльност позашюльних закладГв посша техшчна пропаганда. В Украïнi у 1932 р. було 9 великих техшчних станцш та 40 маленьких, значна юльюсть рГзних техшчних гуртюв у клубах та школах, яю задовольняли штерес дГтей та тдлГтюв до пращ, техшки, залучали ïx до громадськоï роботи. У 1934 р. виникли i своерщш позашюльш заклади за мГсцем проживання - пюнерсью форпости та дитячГ юмнати при житлокооперативах. У червш 1935 р. в КиевГ зусиллями всiеï громадськост було оргашзовано 511 форпоспв при житлокооперативах, 96 дитячих юмнат. Цей досвщ швидко перейняли i в шших мГстах Украïни [4, с. 44-47].
У цей перюд формувалася i структура управлшня та координацп позашкiльноï роботи. Було створено таю методичш i науковГ центри, як науково-дослщш шститути дитячоï гри (1921-1923 рр.) i методГв позашкiльноï роботи (1923-1930 рр.), вщдшення з позашкiльноï роботи при Академiï комушстичного виховання (1929-1936 рр.), друкувалися журнали «Внешкольник», «Организуйте детей», «Вожатый», «Затейник» та ш. Велику увагу придшяли й шдготовщ кадрГв. Зростала мережа позашюльних закладГв в Украïнi [4, с. 67-68].
Однак треба вщзначити, що з юнця 1920-х роюв дГяльшсть таких закладГв переорГентовуеться - вгд демократичности творчосп, дитячоï самодГяльност й гри до посилення i домшування iдейно-полiтичноï спрямованосп, жорстокоï регламентацiï партшно-урядовими органами, заоргашзованосп з боку мшютерства i вщдМв народноï освГти, комсомолу. Особливу увагу тодГ придшяли «боротьбГ за знання», помГтно звужувалася сфера суспшьно корисноï пращ, позашюльш форми замшювали шюльними формами проведення занять, де основним був не розвиток творчосп, а запам'ятовування. Значне поширення дютають предметы гуртки, методика роботи яких дублювала шюльний урок. Таке переорГентування дГяльносп позашюльних закладГв завдало ï'м величезноï' шкоди [8, с. 20-22].
Наприкшщ 1930-х роюв почали масово створюватися позашкiльнi заклади нового типу - палаци nwHepiB та жовтенят. У цих закладах дгти проводили дозвшля i вiдпочивали, тут виявлялися !х здiбностi i таланти. В УРСР створювалися також художнi студп, протеки, дитячi залiзницi, однак одним i3 постiйно дiючиx типiв позашкiльниx закладiв залишалися клуби. Останнi продовжували педагопчний вплив на дiтей за безпосередньою ix участю через широке використання !хньо! творчостi, iнiцiативи та активност [7, с. 85-88].
Всi позашкшьш заклади в Укра!ш постраждали тд час Друго! св^ово! вiйни. Та педагоги з позашкшьно! роботи в умовах военного i пiслявоeнного перюду продовжували свою виховну й освггню дiяльнiсть.
Змiст, форми i методи роботи позашкшьних закладiв, вимоги до них, висунут у пiслявоенний час, здебшьшого визначалися перспективами розвитку школи, вимогами тодiшнього так званого сощалютичного суспiльства до пiдростаючого поколiння. Позашкшьна дiяльнiсть з дiтьми стае важливою ланкою системи народно! освiти.
З 1957 р. пом^но активiзуеться дiяльнiсть позашкiльниx закладiв щодо розвитку тзнавальних iнтересiв школярiв, !хньо! сощально! i трудово! активностi. В цей перюд виникають позашкiльнi заклади нових титв: клуби юних морякiв, пожежникiв, мехашзаторсью ланки, тваринницькi бригади тощо. Проте тодi ж посилюеться централiзацiя управлшсько! влади, що зумовила заформалiзацiю освггньо-виховного процесу в позашкiльниx закладах, коли задоволення потреб дитини в особистш творчш дiяльностi пiдмiнювалося бюрократичними починаннями (масовютю позашкiльниx закладiв) [8, с. 20-22].
Широкого розмаху набувае дiяльнiсть позашкшьних навчальних закладiв у 1960-и роки. Вперше (в 1960-1962 рр.) був проведений перший тслявоенний огляд позашкшьних навчальних закладiв [4, с. 112].
В УРСР працювала широка мережа позашкшьних навчальних закладiв рiзниx типiв, найважливiшими принципами роботи яких були щейна спрямованiсть, зв'язок iз суспiльним життям, розвиток iнiцiативи i творчостi виxованцiв, забезпечення можливостi учасп кожного учня в рiзниx видах дiяльностi, що вiдповiдала його штересам i вiку [7, с. 95].
1сторичний аналiз становлення i розвитку позашкшьних закладiв в Укра!ш свщчить що, попри недолiки й упущення в !хнш дiяльностi, основою були досягнення й позитивш впливи на розвиток юно! особистосп. Тому варто зберегти краще, що було нагромаджено в робой позашкшьних закладiв в минулому, i працювати над створенням яюсно ново! системи позашкшьно! роботи, яка покликана забезпечити нащональне вщродження самобутностi i культури молодих поколшь незалежно! Укра!ни [7, с. 95-96].
Сьогодш iснуе тенденцiя до створення великих позашкшьних навчальних закладiв, !х концентраций вiдкриття центрiв позашкiльного виховання. Збшьшуеться кiлькiсть клубiв рiзниx напрямiв дiяльностi, в яких дiти й молодь отримують допрофесшну пiдготовку, загартовуються фiзично, проводять змiстовне дозвiлля.
Пол^ичш, соцiальнi й економiчнi перетворення в Укра1ш зумовлюють потребу бiльш ефективно! соцiалiзацil пiдростаючого поколiння. Життя вимагае розглядати цей процес не лише в контексп гумашзацп освiти, розвитку в учшв нацiональноl самосвiдомостi, а й педагопзацп суспiльства. Перед сучасною педагопкою сто!ть складне завдання: з одного боку, е потреба звшьнити д^ей та молодь вiд надмiрноl опiки, створити сприятливi умови для продуктивно! навчально! та творчо! дiяльностi, а з iншого - впливати на виховання такого громадянина, який би не лише вщчував себе особистютю, а й керувався у повсякденному житп моральними цшностями та був здатний вщповщати за сво! д^' перед суспiльством [2, с. 234]. Реалiзацiя цих завдань можлива за умов утвердження в Укра!ш демократичного, громадянського, правового суспшьства.
Важливим засобом соцiалiзацi! е залучення тдростаючого поколiння до соцiально визначено! креативно! дiяльностi. Необxiдними е мотивацiя та стимулювання навчально! й творчо! пращ, самотзнання та саморозвитку особистосп. Особлива роль у цьому належить позашкшьним навчальним закладам. Адже саме вони активно використовують особиспсно-орiентованi штерактивш методики, емпiрично iндуктивнi образнi методи педагопчно!
дiяльностi та прийоми експресивного впливу, створюючи при цьому реальнi умови для соцiалiзацiï, навчання вихованцiв, формування культури людських взаемин.
Дiяльнiсть сучасних позашюльних навчальних закладiв Украïни, ïx основн принципи, мета, змiст навчальноï та виxовноï роботи визначенi законодавчими та нормативними актами, насамперед Законом Украши «Про позашюльну освГту» та Положенням про позашюльний навчальний заклад. Керуючись у своïй дiяльностi вищезазначеними документами, позашюльш заклади виконують державне замовлення щодо надання послуг позашкiльноï освГти дiтям та учнiвськiй молодi [3, с. 3-4].
Сощальт й духовш зрушення, що вiдбуваються в Украш, зумовили об'ективну необxiднiсть модернiзацiï змГсту освiти, загальнотеоретичною основою якоï сьогодш е парадигма особистiсно-зорiентованого виховання. Сутшсть останньоï полягае у формуваннi наукових уявлень про потреби особистост та суспшьства i особливостi ix взаемодп; можливi цiлi i завдання освгги та виховання в особистюному i сощальному аспектах; дитину, ïï можливост i потреби; основн характеристики особистост педагога, цт та способи його дГяльностц взаемодiю особистосп, громадянського суспшьства й держави.
У контекст означено].' проблеми незаперечно важливе значення мае надаватися удосконаленню змюту позашкiльноï освГти, «як невiд'емноï частини цiлiсноï системи освГти Украши» [3, с. 5]. Актуальшсть реформування змюту позашкiльноï освгш посилюеться тим, що ця система орiентована на вшьний вибГр особистГстю видГв i форм дГяльносп, формування ïï особистих уявлень про сощокультурне i сощоприродне середовище, розвиток пiзнавальноï мотиваци та творчих здГбностей.
Отже, позашкшьна освГта мае розглядатись як така, що виявляе найближчГ, перспективи розвитку особистост в рГзних сощальних та освГтньо-виховних шститущях, де позашюльш заклади мають стати центрами мотивацшного розвитку особистосп, ïï самореалГзацп i професшного самовизначення. ïx перехщ до яюсно нового стану збГгаеться у час з усвщомленням позашкiльноï освгш не тшьки як надзвичайно актуального явища для подальшого розвитку освГтнього простору Украïни, а i як однiеï Гз складових педагопки розвитку [6, с. 12]. Тому позашкшьна освГта не може розглядатись як придаток до школи, цей вид освгш - самостшний i школи шякою школою замшений не буде, осюльки чим вищий яюсний рГвень шкiльноï освГти, тим ширшим стае спектр освГтшх штересГв i запитГв особистосп, а ïx загальноосвГтня школа самотужки задовольнити не може.
Сьогодш позашюльний навчальний заклад разом зГ школою, шшими начальними закладами став активним учасником створення у своему регюш рiзнорiвневоï, цiлiсноï системи, яка шдивщуалГзуе освгшш шлях дитини. Однак все таки постало питання про мГсце позашкiльноï освГти в единому освГтньому просторГ, визначення сшввщношення ïï з шшими ланками освГти, перспектив функщонування позашюльних навчальних закладГв на ринку освГтшх послуг. Хоча очевидним е те, що позашюльш навчальш заклади - це багатофункщональш центри творчост вихованщв, мають ознаки складноï багаторiвневоï педагогiчноï системи, де оргашзащя навчально-виховного процесу спрямована не на максимальне навантаження дитини навчальним матерГалом, а на розвиток ïx здГбностей, де педагопчний процес зорГентований так, щоб викликати у вихованця позитивш емоци i сприяти його повноцшному розвитковг Вони дають знання, формують в учшв вмшня i навички вщповщно до ïxнix штересГв, забезпечують потреби особистост у творчш самореалГзацп, штелектуальному, духовному i фГзичному розвитку, готують до професшно" i громадськоï дГяльносп, створюють умови для оргашзаци змГстовного дозвшля.
Л1ТЕРАТУРА
1. Головань Г. С. Шзнавальний штерес як чинник шдвищення ефективност1 процесу навчання /
Г. С. Головань // Рвдна школа. - 2004. - № 6. - С. 15-17.
2. Закон Украши «Про позашкшьну освиу» // Освгта Украши. Нормативно-правов1 документи. -
К.: Мшешум, 2001. - С. 229-250.
3. Концепщя позашкшьно1 освгти та виховання // 1нформацшний зб1рник Мшосвии Украши. -
1997. - № 7. - 38 с.
4. Народное образование в СССР: общеобразовательная школа. Сб. документов. 1917-1973 гг. -
М.: Просвещение, 1974. - 235 с.
5. Постанова Кабшету Mîhîctpîb Украши «Про затвердження перелшу типових позашкiльних навчальних закладiв i Положення про позашкшьний навчальний заклад» // Освiта Украши. Нормативно-правовi документи. - К.: Мшетум, 2001. - С. 251-263.
6. Пустовгг Г. П. Деякi аспекти методологи позашкшьно! освiти / Г. П. Пустовгг // Шлях освгги. -2000. - № 2. - С. 11-15.
7. Сущенко Т. И. Педагогический процесс во внешкольных учреждениях: учебно-методическое пособие / Т. И. Сущенко. - К.: Рад. школа, 1986. - 118 с.
8. Цвiрова Т. Виховна робота в позашкшьних закладах Украши: iсторiя i сьогодення / Т. Цвiрова // Радна школа. - 2003. - № 2. - С. 20-22.
9. Шацкий С. Т. Избранные педагогические сочинения: 2-х т. / С. Т. Шацкий. - М.: Просвещение, 1980. - Т. 1 - 342 с.
REFERENCES
1. Holovan H. S. Piznavalnyy interes yak chynnyk pidvyshchennya efektyvnosti protsesu navchannya [Cognitive interest as a factor of increase of efficiency of process of studies], Ridna shkola, 2004, vol. 6. pp. 15-17.
2. Zakon Ukrayiny «Pro pozashkilnu osvitu» [A law of Ukraine "On out-of-school education"], Osvita Ukrayiny. Normatyvno-pravovi dokumenty, Kyiv, Milenium, 2001. pp. 229-250.
3. Kontseptsiya pozashkilnoyi osvity ta vykhovannya [Conception of out-of-school education and education], Inform. zb. Minosvity Ukrayiny,1997. - vol. 7. - 38 p.
4. Narodnoe obrazovanie v SSSR: Obshheobrazovatelnaja shkola [Folk education is in the USSR: General school] Sb. dokumentov, 1917-1973 gg. Moscow, Prosveshhenie, 1974. - 235 p.
5. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny «Pro zatverdzhennya pereliku typovykh pozashkilnykh navchalnykh zakladiv i Polozhennya pro pozashkilnyy navchalnyy zaklad» [Resolution of Cabinet of Ministers of Ukraine is "About claim of list of typical out-of-school educational establishments and Statute about out-of-school educational establishment"], Osvita Ukrayiny. Normatyvno-pravovi dokumenty, Kyiv, Milenium, 2001. pp. 251-263.
6. Pustovit H.P. Deyaki aspekty metodolohiyi pozashkilnoyi osvity [Some aspects of methodology of out-of-school education], Shlyakh osvity, 2000. vol 2. pp. 11-15.
7. Sushhenko T.I. Pedagogicheskij process vo vneshkolnyh uchrezhdenijah: uchebno-metodicheskoe posobie [A pedagogical process is in out-of-school establishments]. - K., Rad. Shkola, 1986. - 118 p.
8. Tsvirova T. Vykhovna robota v pozashkilnykh zakladakh Ukrayiny: istoriya i sohodennya [Educator work in out-of-school establishments of Ukraine : history and present time], Ridna shkola, 2003. vol. 2. pp. 20-22.
9. Shackij S.T. Izbrannye pedagogicheskie sochinenija [Select pedagogical compositions], V 2-h t. Moscow, Prosveshhenie, 1980.T.1, 342 p.
