CC BY
29
УДК 332.3
Земляна Г.М., асистент кафедри землевпорядного проектування © Лье1еський нацюнальний аграрный утеерситет, м. Дубляни
РАЦЮНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛ1 ЯК ОСНОВА ЕФЕКТИВНОГО СШЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Низький р1еень ефектиеност1 стьськогосподарського еиробництеа е Украгш у значшй м1р1 зумоелений нерацюнальтстю еикористання земельних ресурае галуз1 як осноеи еиробництеа у тй, що е наслгдком недосконалост1 I незаеершеност1 процесу формуеання ринкоеих земельних егдносин. В дангй статт1 предстаелено осноеш аспекти дослгдження еказаног проблеми
Вступ. Рiвень використання земельних угщь та його ефективност у сшьському господарствi Украши на сьогодш е надзвичайно низьким. В значшй мiрi це пов'язано iз дiею низки чинниюв економiчного, юридичного та оргашзацшного характеру, серед яких особливо вагоме значення мае дiя такого комплексного чинника, як недосконалють земельних вщносин, що е наслiдком надмiрноl i матерiально та фiнансово незабезпечено! приватизаци земельних угiдь, вiдсутностi ринку земл^ несформованостi та некомплексностi i непослiдовностi державно! аграрно! полiтики, недосконалост вщповщно! правово! бази. Це, у свою чергу, абсолютно закономiрно негативно вщбиваеться на рiвнi ефективностi сшьськогосподарського виробництва, яка на сьогоднi в Укра1ш е вкрай низькою. Тому важливють встановлення правильних земельних вщносин та забезпечення можливост !х регулювання для рацiонального використання земельних ресурав в Укрш'ш важко переоцiнити. Особливо актуальним е вивчення шляхiв виршення ще! проблеми у сiльському господарств^ бо саме воно як жодна шша галузь економiки краши тюно пов'язана з використанням природних ресурав, в першу чергу - земл1
Матер1али 1 методи. В одi дослiдження використано матерiали статистичних офщшних видань, данi управлiнь земельних ресурав, лiтературнi джерела п темi дослщження та результати власних спостережень автора.
Теоретичною i методологiчною базою дослщження стали дiалектичний метод пiзнання дшсносп, системний пiдхiд до вивчення соцiально-економiчних явищ, теоретичнi розробки вiтчизняних i зарубiжних вчених з питань формування i функцiонування системи земельних вщносин та рину землi, законодавчi та iншi нормативнi документи з питань розвитку агропромислового комплексу i села в ринкових умовах. Методика дослщження включае систему загальнонаукових та специфiчних, в т.ч. статистико-економiчних методiв його проведення, зокрема: абстрактно-лопчний - для вивчення загальних закономiрностей розвитку дослщжуваного явища; системно-дiагностичного аналiзу - для вивчення стану справ у розвитку дослщжуваного явища та виявлення прюритетних проблем у цьому процесц порiвняльного аналiзу - для виявлення регюнальних та часових вiдмiнностей у розвитку дослщжуваного
© Земляна Г.М., 2008
327
явища; групування i кореляцп - для виявлення залежностей мiж чинниковими та результативними ознаками i !х кiлькiсного вираження; сощолопчного опитування - в ходi нагромадження вихщно! шформаци економiчного характеру та вивчення соцiальних аспектiв дослiджуваного явища.
Результати дослщження.
Дослiдженню проблеми рацiонального використання земельних ресурсiв на основi вдосконалення земельних вiдносин присвячено багато праць вчених, серед яких М.Бопра, 1.Буздалов, П.Гайдуцький, А.Гальчинський, Д.Гнаткович, В.Горлачук. А.Даниленко, В.Дем'яненко, П.Казьмiр, Б.Косович, О.Крисальний, В.Кулiшов, М.Лавейкiн, В.Месель-Веселяк, 1.Михасюк, С.Мочерний, Л.Романова, П.Саблук, А.Сохнич, Н.Стойко, М.Ступень, А.Третяк, М.Федоров, Г.Черевко, Н.Шпiк, М.Щурик, В.Юрчишин та iншi. Проте в цш проблемi завжди залишаються невиршеними окремi питання, головним чином тому, що земельнi вiдносини постiйно змшюються i е дуже динамiчними в залежност вiд конкретно! ситуацп в кра!ш. Високо оцiнюючи науковi надбання названих вчених, можна вiдмiтити, що в сучасних умовах земельш вщносини потребують подальшого поглибленого дослiдження в частиш обгрунтування напрямiв !х подальшого вдосконалення на найближчу перспективу та вивчення необхщних для цього умов.
Внаслiдок високо! господарсько! освоеностi земельного фонду держави (72%), рiвня розораностi (57%, у тому чи^ сiльськогосподарських угiдь - 80%) й екстенсивного використання продуктивних угщь посилюеться деградацiя земель, грунти втрачають свою родючiсть i виснажуються. За даними Держкомзему Укра!ни, 13,2 млн. га сшьськогосподарських угiдь зазнають водно! ерози, 19,3 млн. - в^рово!, 10,7 млн. га мають пщвищену кислотнiсть, 3,9 млн. га засолеш i солонцюватi, 3,6 млн. га заболочеш i перезволоженi. Площа еродовано! рiллi протягом останнiх 25 роюв збiльшилась на третину i щорiчно розширюеться на 90-100 тис. га, а вмют гумусу в грунтах знизився на 20%. Однак, витрати на протиерозшш та iншi землеохоронш i землемелiоративнi роботи постiйно зменшуються. Як наслiдок - вiддача одинищ земельних ресурсiв у сiльському господарствi за останнi 17 рокiв зменшилась практично бiльше як в 3 рази, що свщчить про штенсифжащю процесу виснаження !х продуктивного потенщалу.
На пiдставi аналiзу економiчного стану використання земель Львiвськоl областi зроблеш такi висновки i пропозицi!, яю е характерними для iнших областей i регiонiв кра!ни:
1 у складi сiльськогосподарських угiдь найбiльш штенсивному використанню (експлуатацi!) пiддаеться лише ршля, в той час як сшокоси i пасовища, що займають бшя 30% площi, використовуються малоефективно. Це потребуе розробки i здiйснення програм бiльш ефективного використання кормових угщь (поверхневе, докоршне полiпшення, органiзацiя культурних пасовищ тощо);
2 в умовах ринково! економiки головним принципом використання земель е господарська доцшьшсть залучення !х у виробництво, яка характеризуеться окупшстю затрат на вирощування сшьськогосподарських культур;
3 за даними ощнки земель необхщно визначити межi !х рацiонального використання за величиною "критичного" урожаю, нижче якого вирощування
328
вщшвщно! культури е недоцшьним. Це, по-перше, дозволяе на менших оброблюваних площах концентрувати засоби мехашзаци з меншими витратами пального, обсяги мiнеральних i органiчних добрив, а також засоби захисту рослин вщ хвороб i шкiдникiв сшьськогосподарських культур. По-друге, така концентращя засобiв виробництва забезпечуе пiдвищення врожа!в сшьськогосподарських культур i вщповщно збiльшення ix валово! продукцiï на одиницю затрат. По-трете, це створюе реальнi передумови для охорони зубожших земель i вщтворення оптимальноï структури природних ландшафив.
Виходячи з одержаних в xодi дослiдження результатiв, рацiональне використання земельних ресурЫв у сiльському господарствi слщ розумiти як соцiально-економiчну категорiю, що виражае вщносини мiж людьми в процес здiйснення теxнологiчниx виробничих процеав, пов'язаних з виробництвом сiльськогосподарськоï продукци з метою максимального задоволення потреб населення в продуктах харчування при забезпеченш вiдновлення та збiльшення продуктивного потенщалу земельних ресурсiв i сприянш пiдвищенню рiвня екологiчностi як цих ресурсiв, так i середовища в цшому.
Таким чином, рацiональне використання земельних ресурав передбачае оптимiзацiю розмiрiв земельних дiлянок, досягнення економiчно доцшьного i екологiчно безпечного рiвня вiддачi вiд одиницi цих ресурсiв, дотримання збалансованостi i необxiдного рiвня вмшту поживних речовин в грунтi, запоб^ання рiзним видам ерозiï, запровадження енергоощадних бiологiзованиx та екологiчно безпечних технологш обробiтку грунту i вирощування сшьськогосподарських культур i тварин, науково обгрунтоване проведення мелiоративниx заxодiв та застосування xiмiчниx засобiв.
Найважливiшою умовою ращонального використання землi е встановлення ефективних земельних вщносин, якi характеризуються суспшьними вiдносинами мiж людьми, пов'язаними з володшням i користуванням землею, i е складовою всiеï системи виробничих вщносин кожно].' дано1' iсторичноï епохи. Вони за своею сощальною природою належать до економiчного базису суспшьства. Земельнi вiдносини, як i весь економiчний лад суспiльства, iсторично розвиваються i змшюються разом iз змшою продуктивних сил. На всix етапах штори суспiльства земельнi вiдносини розвиваються пщ безпосереднiм впливом економiчного закону вщповщност характеру виробничих вiдносин рiвню розвитку продуктивних сил.
Важливiсть встановлення правильних земельних вщносин та забезпечення можливост ïx регулювання для ращонального використання земельних ресурав важко переощнити. Це пов'язано з процесами приватизацп сiльськогосподарськиx земель, яке вже довший час мае мiсце в Украм. Порiвняно величезна кiлькiсть власникiв i користувачiв земельних дiлянок, бiльшiсть з яких е дрiбними, е надзвичайно небезпечною тим, що:
1 велика ïx частина мало знайома або й взагалi не знайома з методами принаймш безпечного, якщо вже не ращонального землекористування;
2 для значноï ïx частини на першому мiсцi стоïть короткотермiнова мета одержання максимуму прибутку при мiнiмумi власних затрат, що може спричинити просто хижацьку експлуатацiю землi протягом кшькох рокiв без
329
вжиття вщповщних заходiв по збереженню родючост грунту, яку поим вщновити е надзвичайно складно i економiчно дорого;
3 безумовна приватна власшсть на землю може призвести до виникнення явища нехтування вимогами ращонального землекористування з боку приватних власникiв.
Крiм того, вщсутшсть в достатнiй мiрi усесторонне науково обгрунтованого законодавства щодо ринку землi в краïнi може призвести до ïï безгосподарного розбазарювання i, як результат, до вилучення ïï як ресурсу iз сiльськогосподарського обороту.
Створення i ефективне функцiонування ринку землi в Украïнi е об'ективно необхщним заходом державноï ваги, що забезпечить виршення комплексу iснуючих проблем, головними з яких е легалiзацiя, контроль i регулювання трансакцiй з приводу кушвл^продажу земельних дiлянок, що практично вже вщбуваеться, але безконтрольно, а також можлившть використовувати земельнi дшянки в якостi реальноï застави для одержання кредиту через земельну шотеку. Реалiзацiя цього заходу може бути здшснена лише завдяки ефективнiй державнш земельнiй i в цiлому аграрнш полiтицi. Ринкова економiчна система господарювання сама по собi не в сташ вирiшити цього завдання. Впровадження ринку землi е логiчним важливим етапом удосконалення земельних вiдносин та пщвищення ефективностi використання земельних ресурЫв.
Пiд ринком сiльськогосподарських земель слщ розумiти оргашзацшно-економiчне i правове середовище, яке мае забезпечувати громадянам, юридичним особам та державi здшснення цивiльно-правових угод з приводу переходу права власност на земельну дшянку або права користування нею в установленому законодавством порядку [1, с.28]. Ощнюючи всi "за" i "проти" стосовно ринку землi i беручи до уваги досвщ вирiшення цього питання в iнших краïнах, як бшьше, так i менше розвинених, можна зробити висновок про доцшьшсть впровадження такого ринку [2, с.286]. Стосовно того, що ряд противниюв земельного ринку як аргумент висувають можливють хижацького викупу украïнськоï землi iноземними багатiями, то справою держави е, як це питання можна виршити. Адже для того i потрiбне земельне законодавство, щоб використати шоземних iнвесторiв у iнтересах нашоï краïни. Цього можна досягти, наприклад, введенням вiдповiдних обмежень щодо цшьового використання iноземними власниками нашоï земл^ щодо екологiчностi застосовуваних методiв виробництва на нш продукцiï, щодо ринку збуту, залучення працiвникiв i т.д.
Для удосконалення земельних вщносин в аграрнш сферi перед земельною службою краши продовжують стояти вщповщальш завдання:
1 забезпечити кожне господарство планово-картографiчними матерiалами, чiтко визначивши при цьому правовi вiдносини щодо володiння i користування землею, уточнити базу справляння плати за землю, визначити можливост використання земель цих господарств у якост предмету шотеки;
2 сприяти зменшенню подрiбнення аграрних землеволодiнь i землекористувань, попередження черезсмужжя, далекоземелля, вклинювання. Необхщно визначити мiнiмально можливi розмiри землеволодiнь та
330
землекористувань сшьськогосподарських пщприемств i сприяти формуванню конкурентноспроможних господарських структур на селi економiчними методами;
3 продовжити посвщчення державними актами право приватное' власностi на землю. Одночасно з видачею державних актiв мае формуватись вiдповiдна кадастрова документацiя, здшснюватись державна реестрацiя земельних дiлянок i прав на них, визначення серв^тав, шших обтяжень i обмежень.
4 забезпечити виконання великих обсяпв землевпорядних робщ пов'язаних з органiзацiею територп новостворених господарств, з одночасним виршенням екологiчних проблем землекористування, а також iз задоволенням потреб всiх громадян в земельних дiлянках для ведення особистого тдсобного господарства;
5 завершити опрацювання засад запровадження в Украïнi земельного ринку.
Рiвень iнтенсивностi використання земельних ресурав доцiльно визначати за такими показниками:
• ступiнь господарського використання землi - вiдношення площi сiльськогосподарських угiдь до всiеï земельноï площi господарства;
• ступiнь розораност - частка вiд дiлення площi рiллi i багаторiчних культурних насаджень на площу сiльськогосподарських угiдь;
• стутнь мелiорованостi - вiдношення площi мелiорованих земель (зрошуваних, осушених) до загальноï площi сiльськогосподарських угiдь;
• питома вага штенсивних культур у загальнш посiвнiй площi пiдприемства;
• коефщент повторного використання землi - вщношення посiвноï площi разом з площею повторних посiвiв до посiвноï площi господарства.
Органiзацiя виробництва в сшьському господарствi потребуе формування вщповщних землеволодшь i землекористувань. При цьому необхiдно дотримуватися системного пiдходу до ix формування. Цей процес пiдлягае ди фiлософського закону матерiалiстичноï дiалектики - закону заперечення. У xодi земельноï реформи, заперечуючи виключно державну власнiсть на землю, створюються передумови для функщонування сукупностi суб'ектiв приватноï власностi на селi. Природно, що вони мають право матерiалiзувати це у виглядi конкретних земельних надшв. Тому закономiрно, що у фшософському розумiннi загальне, тобто землекористування попередшх форм (колгоспiв, радгоспiв) розпадаеться на окреме, одиничне у виглядi землеволодшь i землекористувань члешв колишнix сшьськогосподарських пщприемств. При цьому одиничне землеволодшня, землекористування не обов'язково повинно починатися iз земельноï територп окремого власника земл^ а з групи власниюв землi, що веде до утворення загального землеволодiння, але не обов'язково у попереднш формi i розмiраx.
Керуючись законом заперечення заперечень, необхщно створювати землеволодiння i землекористування, не обов'язково намагаючись досягнути попереднix форм i розмiрiв. Адже формування землеволодшь i землекористувань вщбуваеться по страт, заперечуючи старi форми i створюючи нов^ бiльш ефективнi i вигщш для власникiв землi i землекористувачiв. Тому закономiрним е процес утворення дрiбниx землеволодiнь i землекористувань у xодi реформування попереднix
331
землекористувань, яю будуть перетворюватися у крупнiшi з розвитком ринковоï економжи.
Висновки.
Систему ращонального використання земельних ресурав у сшьському господарствi формуе цiла сукупнiсть чинниюв рiзного характеру, дiя яких е взаемообумовлена. У впливi цих чинниюв на стутнь рацiональностi використання земельних ресурав чiтко проявляеться дiя об'ективного закону мшмуму.
Рацiональнiсть використання земельних ресурЫв у сiльськогосподарськиx пiдприемстваx включае в себе iнтенсивнiсть цього використання, його еколопчшсть i економiчну ефектившсть. Вiдповiдно рiвень рацiональностi використання земельних ресурав можна вiдобразити системою показниюв, кожен з яких може мати застосування в конкретних умовах в залежност вiд мети проведення ощнки цiеï рацiональностi.
Найважливiшою умовою ращонального використання землi е встановлення ефективних земельних вщносин, яю характеризуються суспшьними вiдносинами мiж людьми, пов'язаними з володшням i користуванням землею, i е складовою всiеï системи виробничих вщносин кожноï даноï iсторичноï епохи.
Рацiоналiзацiя використання земельних ресурсiв у сшьському господарствi повинна здiйснюватись на основi замiни сiмейно-одноосiбниx спрощених i дешевих теxнологiй та органiзацiï вирощування сшьськогосподарських культур, худоби i птищ орiентованими на задоволення на вимог ринку штенсивними iндустрiальними та енергозбер^аючими теxнологiями виробництва продукцiï сiльського господарства у великих агроформуваннях. Але адаптащя форм органiзацiï працi i виробництва цих агроформувань до вимог ринку повинна здшснюватись через меxанiзми приватноï власностi i ринковоï конкуренци.
Лггература
1. Федоров М.М. Органiзацiйно-економiчнi передумови формування ринку земель сiльськогосподарського призначення.// Економiка АПК. - 2003.- №1.-С.25-31.
2. Черевко Г.В. Ращональне землекористування в умовах реформування АПК.// Сучасш проблеми економiки сiльського господарства та АПК: Матерiали М^жнар. наук-практ. конф. в двох частинах (Суми, 13-16 травня 2003 р.)/ Сумський НАУ. - Суми: СНАУ, 2003.- Ч.2.- С.282-287.
Summary Zemlana G.M.
RATIONAL LAND USING AS THE BASE OF EFFICIENT AGRICULTURE.
The low level of agriculture efficiency in Ukraine to the great extent is caused by land resources of this branch as the base of unrational using of it, what is the consequence of unfinished process of land relations improvement and formation. The main aspects of indicated problem investigation results are presented in this article.
Стаття надшшла до редакци 17.09.2008
332
