CC BY
26
При визначенш цiнностi 6i3Hec-npoeKTy розраховуеться перевищення позитивних результата (вигод) над негативними (витратами) та з'ясовуеться загальна величина виграшу вiд впровадження конкретного бiзнес-проекту.
Для економiчного аналiзу необхiдно оцiнити yci компоненти бiзнес-проекту з погляду альтернативно! вартость При цьому альтернативна вар-тiсть iнвестицiй у грошовому екшвалени визначаеться з огляду на !х найефективнiше використання, а продукци (послуг) нового пiдприемства -шляхом ощнки витрат споживачiв конкретного регюну обслуговування дер-жави на придбання аналопчно! продукци (послуги) за кордоном' (за браком вггчизняних аналогiв).
Економiчний аналiз фiнансових показникiв реструктуризаци (перерод-ження) пiдприемств i визначення !х майбутньо! ефективностi - явище дос-татньо складне. Вiдповiдь "криеться" у перекосах цшьового вимiрювання, якi виникають внаслiдок велико! кiлькостi економiчних факторiв, а саме: еконо-мiчно! пол^ики держави, спрямовано! на пiдтримку розвитку певного сектора економiки (в нашому випадку - сфери громадського харчування); економiчно! безпеки окремих виробничих (i послугових) секторiв; змiни структури i геог-рафи галузевого розвитку; заходiв щодо захисту вiтчизняних виробникiв, трансфертних платежiв (субсидiй, дотацiй, податкiв, акцизних зборiв тощо).
Висновки. При економiчному аналiзi ефективностi створення шд-приемств громадського харчування потрiбно коректно вимiряти якiсний вплив не тiльки основних чинниюв, а й тих, що знаходяться в глибинi. Саме вони на-бувають великого значення для конкретного регюну, який описуеться тшьки йому присущою системою економiчних координат. Звщси, проблеми оцiнки альтернативно! вартост бiзнес-проектiв створення нових пiдприемств у сферi громадського харчування (ресторанного господарства) фокусуються на необ-хiдностi розрахунку !х гранично! дохiдностi зi загальносусшльних позицiй.
Лiтература
1. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов: Пер. с англ./ Под ред. Л.П. Белых. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 631 с.
2. Смирнов А.Л. Организация финансирования инвестиционных проектов. - М.: Консалтбанкир, 1996.
3. Инвестирование, финансирование, кредитование: стратегия и тактика предприятия/ Под ред. Н.Н. Ушаковой. - К.: КГТЕУ, 1997. - 191 с.
УДК 657.1 Acnip. А.В. Березенська - RbeiecbKa КА
РАЦЮНАЛЬНА ОРГАН1ЗАЦ1Я ОБЛ1КУ ЯК ФАКТОР ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦ1ОНУВАННЯ КООПЕРАТИВНИХ М1КРОЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
Розглянуто питання оргашзацп обл1ку у кооперативних м1кроеконом1чних системах у ринкових умовах господарювання, удосконалення оргашзацшно! структури обл1ково-анал1тичного процесу у зв'язку ¡з змшами шформацшних потреб кер1вниц-тва кооператив1в.
Ключов1 слова: оргашзащя обл1ку, кооперативна м1кроеконом1чна система, управлшський облш, обл1ково-анал1тична шформащя.
A. V. Berezenska - Commercial Academy of Lviv
The rational organization of the account as the factor of the effective functioning of cooperative microeconomic systems
The question of organization of account is considered in the cooperative microeconomics systems in the markets conditions of menage, improvement of organizational structure of registration-analytical process in connection with the changes of informative necessities of guidance of cooperative stores.
Keywords: accounting organization cooperative microeconomic systems, management account, accounting-analysis information.
Сучасний розвиток i функщонування коопераци в Укршт зумовлеш процесами глибоко1' трансформаци в нaцiонaльнiй економiцi та сощальнш сфе-рi, котра спрямована на створення нового соцiaльно-економiчного ладу з прь оритетами ринкових вiдносин. Ц процеси докорiнно змiнюють умови розвит-ку та методи господарювання в ушх сферах i структурах нащонального госпо-дарства, в тому чи^ й кооперативних мiкроекономiчних системах. Сучасно-му розвитку кооперaцiï в Украш влaстивi деякi особливостi, а саме: украшсь-ка кооперaцiя вiдроджуeться на нових засадах, а процес оновлення в^чизняно1" кооперaцiï недостатньо обгрунтований сучасними теоретичними положення-ми, науковими концепщями i ринковим досвiдом, у результат оновлена ко-оперaцiя e недостатньо адаптованою до сучасних умов. Загальновщомо, що кооперaцiя - це складне соцiaльно-економiчне явище i ïï необхщно розвивати в багатьох аспектах: сощальному, економiчному, полiтичному, оргашзацшно-му, культурно-просв^ницькому. У нових умовах кооперaтивнi пiдприeмствa i оргaнiзaцiï об,eктивно прагнуть до використання ринкових методiв господарювання, щоб успiшно конкурувати з корпоративними формуваннями. Як насль док виникae небезпека 1'х перетворення у п^^темни^и структури. Тому на-гальною проблемою e збереження iдентичностi кооперaтивiв.
У процес реформування кооперaцiï виникають яюсно новi завдання перед системою бухгалтерського облiку, з допомогою якого формуeться ос-новний потiк технiко-економiчноï шформаци. Необхiдно звернути увагу на невщповщшсть чинно1' системи бухгалтерського облiку, щодо умов сьогоден-ня та завданням управлшня.
Оргaнiзaцiя облiку у кооперативах, яю функцiонують в умовах ринку, потребуe переорieнтувaння функцiй з контрольно-розподшьчих на сервiсно-упрaвлiнськi. Суть проблеми зумовлена необхщшстю удосконалення оргaнi-заци системи облiку, яка e забезпечувальною ланкою у системi упрaвлiння у зв'язку зi змiнaми iнформaцiйних потреб керiвництвa кооперaтивiв. Сучасна система генерування облiково-економiчноï iнформaцiï не може цшком задо-вольнити зростaючi iнформaцiйнi потреби управлшня. Важливого значення нaбувae проблема збшьшення ефективностi облiку на основi удосконалення оргaнiзaцiйноï структури облiково-aнaлiтичного процесу.
У ринкових умовах господарювання значно пiдвищуeться роль оргаш-зaцiï бухгалтерського облшу як важливо1' функцiï управлшня виробництвом, що e знаряддям контролю за ращональним i економним використанням ресур-Ыв i виконанням фшансових обов,язкiв перед державою. Рiшення актуальних
завдань в област економiки нерозривно пов'язане з удосконаленням побудо-ви своечасного i достовiрного бухгалтерського облiку. Чiтко налагоджений облiк i контроль сприяють виявленню i використанню внутршньогоспо-дарських резервiв пiдприемств, запобiганню зловживанням i перевитратам, зниженню собiвартостi продукцiï, пiдвищенню продуктивност працi i рента-бельностi виробництва. Бухгалтерський облiк повинен всебiчно i повно охоп-лювати та систематизувати господарську дiяльнiсть пiдприемства, об'еднан-ня, забезпечувати управлшня шформащею, що здатна контролювати й ощ-нювати ïx господарську дiяльнiсть.
Вивченням питань органiзацiï бухгалтерського облiку займались такi провщш вченi як О. Шмiгель, А. Кузьмшський, В. Сопко, В. Завгороднш, М. Бiлуxа, Ю. Литвин, М. Пушкар, В. Палiй, В. Новодворський та ш. Проте останнiм часом фундаментальних вiтчизняниx розробок з даного питання практично немае, за винятком В. Пархоменка, В. Сопка, Ф. Бутинця, тому гостро сто].'ть проблема наукового дослщження питання оргашзаци бухгалтерського облжу.
Оргашзащя бухгалтерського облжу вiдiграе важливу роль у робот ке-рiвника буxгалтерськоï служби. Ïï призначенням е вдосконалення i ращональ зацiя оброблення iнформацiï, розподiл робгт мiж персоналом буxгалтерiï, на-укова оргашзащя пращ. Оргашзащя бухгалтерського облжу передбачае виз-начення структури бухгалтери, централiзовану та децентралiзовану системи оброблення даних, розробку робочих шструкцш для пращвниюв буxгалтерiï, графiкiв документообороту, внутршшх стандартiв, способiв ведення облiку (ручний, автоматизований), встановлення комушкацшних зв,язкiв бухгалтери з iншими вiддiлами i службами апарату управлшня та iншi граш функщону-вання буxгалтерiï.
Оскiльки, даному питанню у законодавчо-нормативних актах не при-дiлено достатньо1' уваги, тому на практищ поняття морганiзацiя облжу" та "методика ведення облiку" майже ототожнюються. Законодавчого визначен-ня термшу "органiзацiя облiку" немае, але у фахових виданнях шд ним, заз-вичай, розумiють цiлеспрямовану дiяльнiсть з упорядкування i вдосконалення бухгалтерського облжу (його меxанiзмiв, структури, процеЫв тощо).
На думку професора В .Сопка: "Термш "органiзацiя" мае рiзнi смисло-вi вiдтiнки. У найзагальшшому виглядi це упорядкування, налагодження пев-но1' системи. Органiзацiя передбачае досягнення та збереження стану певно1' впорядкованост елементiв (вузлiв) системи в щлому, пiдтримання якiсноï ïï визначеностi". [13, с. 6]. Професор В. Сопко дае наступне визначення поняття оргашзаци бухгалтерського облжу на шдприемствах, а саме це система мето-дiв, способiв та заxодiв, якi забезпечують оптимальне функцiонування такого облiку та подальший його розвиток. [12, с. 164].
А.П. Шевлюков визначае оргашзащю бухгалтерського облiку як "по-будову бухгалтерського облжу згiдно з планом вщповщно до визначених умов i посилань. План оргашзаци бухгалтерського облжу - наперед визначе-на система заxодiв, що передбачае порядок, послщовшсть i строки виконання облiковоï роботи. Передумовами правильноï органiзацiï бухгалтерського об-
лiку е: вивчення особливостей дiяльностi шдприемства; застосування дiючих положень та шструкцш з врахуванням особливостей дiяльностi шдприемства; визначення перелжу необхiдних облжових даних (показникiв); налагодження взаемозв,язкiв бухгалтери з iншими вiддiлами пiдприемства; розподш обов,язкiв мiж облiковими працiвниками; визначення напрямiв руху документiв в облжовому процесi з моменту ïx складання до здачi в архiв та ш.". [3, с. 6].
А.Н. Кашаев пiд органiзацiею бухгалтерського облшу розумiе "поеднання елементiв облiкового процесу в ïï статичному та динамiчному станi, що забезпечуе найбiльш активний вплив облжу на процеси виконання плану, а також збережешсть виробничих ресурЫв i дотримання режиму еко-номiï" [11, с. 520].
У шдручнику за редакцiею А.М. Кузьмшського органiзацiя бухгалтерського облiку, контролю та аналiзу господарськоï дiяльностi передбачае вивчення цшого ряду питань, основними з яких е: предмет i метод оргашзаци бухгалтерського облжу, контролю i аналiзу; органiзацiя теxнологiï облшово-го, контрольного i аналiтичного процеЫв, а також працi людей, котрi зайнятi облiком, контролем i аналiзом; забезпечення функцiонування облiку, контролю i аналiзу - iнформацiйне, оргашзацшне, правове, теxнiчне; розвиток та вдосконалення бухгалтерського облiку, контролю i аналiзу. [6, с. 4].
Виробництво будь-яко1' продукцiï потребуе вiдповiдного забезпечення, тобто створення певно!" iнфраструктури (комплексу допомiжниx i обслу-говуючих служб), а тому, якщо розглядати бухгалтерський облiк як техноло-гiчний процес, то змютом "органiзацiï облiку" е шформацшне, матерiально-теxнiчне, кадрове та шше забезпечення здiйснення цього процесу, а також управлшня ним. Оргашзащя облжу - це, так би мовити, менеджмент i маркетинг бухгалтерського виробництва. Управлшня - це область реалiзацiï трьох основних функцш, а саме: постановки завдань, оргашзаци робгг щодо ix вирь шення i оцiнювання результатiв. Керiвники та iншi менеджери мають у своему розпорядженш багато показникiв i нормативiв для оцiнювання роботи органiзацiï, однак бухгалтер-менеджер вщграе головну роль у вiдборi i кон-тролi використання цих показниюв i нормативiв, багато з яких можна розглядати як самостшш завдання.
У доринковш економщ бухгалтер розглядався винятково як пращвник апарату, що надае шформацш. З переходом до орiентацiï бiзнесу на ринок коло вщповщальносл буxгалтерiв розширилось, ïx стали значно бшьше залуча-ти до розроблення та прийняття рiшень i управлшський облж одержав належ-не визнання в межах функцюнуючо1' системи управлшня шдприемством.
Бухгалтер-менеджер сьогоднi е одним iз головних вiдповiдальниx пра-щвниюв на рiвнi загального апарату шдприемства, який зобов'язаний пос-тiйно давати поради i шдтримувати всix менеджерiв з позицiй загально1' системи управлшського облiку, а також спрямовувати практику управлшського облiку у свош органiзацiï.
Дiюча система облiку не надае шформацп для оперативного управлшня, поточного управлшня, вона спрямована насамперед на забезпечення зов-
нiшнix користувачiв iнформацiею, анiж внутрiшнix. Кiнцевою метою облжу вважаеться складання балансу i звггност^ а його методологiя розвиваеться так, щоби на основi первинно1' документацiï отримати зведенi данi для складання зовшшньо1" звiтностi.
Професор Пушкар М.С. зазначае, що для забезпечення управлшського персоналу iнформацiею першочергове значення мае не потiк докуменпв та ïx узагальнення в репстрах облiку (оскiльки у сучаснiй системi бухгалтерського облiку нагромаджуеться зайва шформащя (до 50 %), водночас близько 50 % шформаци, що необхщно для управлiння, не збираеться i не обробляеться), а моделювання потоюв виxiдноï iнформацiï для управлiнцiв. [10, с. 34].
Для виконання завдання забезпечення шформащею управлшських пращвниюв необхщно сформувати внутршню структуру розподiлу (зйому) шформаци для управлшського персоналу рiзниx посад, починаючи вщ менеджера, заступника з виробничих питань, з фшансових питань та ш. до ке-рiвника пiдприемства. Отже, починаючи з первинного етапу оброблення об-лшових документiв повинна виокремлюватись шформащя для кожноï защ-кавленоï особи процесу господарсь^' дiяльностi пiдприемства, у межах не-обxiдниx для задоволення ïï шформацшних потреб.
Вирiшення даноï проблеми може бути досягнуто шляхом застосуван-ня внутрiшньоï звiтностi. При ïï оргашзаци дощльно розробити i затвердити форми звтв, перелiк показниюв, котрi необxiднi для конкретних вщповь дальних осiб та визначити термши подання.
Крiм того, готовий продукт управлшського облжу у виглядi конкрет-ноï iнформацiï для прийняття управлшських ршень щодо розширення юну-ючих i створення нових ринюв збуту, переоснащення виробництва, полш-шення якост продукцiï, впровадження нових теxнологiй е у сучасний перюд комерцiйною таемницею на вщмшу вiд готового продукту фшансового облi-ку, що мютиться у формах фiнансовоï звiтностi та доступний для зовшшшх користувачiв. У цш ситуацiï головною практичною проблемою е забезпечення в межах однiеï системи потреб користувачiв, штереси яких iстотно вiдрiз-няються. [9, с. 26].
Для вивчення проблеми шформацшного забезпечення управлшського персоналу необхщно провести дослщження складу, перелiку шформацшних питань. Цю проблему в лiтературi не достатньо висвгглено, на першому етапi дослiдження необxiдно провести анкетування управлшщв, визначити перелiк всix функцш управлiння на пiдприемствi, визначення вщдшв, служб чи структурних пiдроздiлiв, яю здiйснюють вiдповiднi функцiï. На основi зiбра-них даних можна буде розробити документащю, яка б шформацшно забезпе-чувала управлiнцiв всix ланок, а також удосконалити автоматизовану оброб-ку бухгалтерських даних для одночасного забезпечення буxгалтерiв облiко-вою шформащею, а управлшщв - аналогичною.
Отже, можна шдвести загальний пiдсумок викладеного змiсту за дво-ма напрямами: перший щодо розвитку коопераци, другий щодо визначення основних завдань оргашзаци бухгалтерського облжу, що стоять перед на-уковцями з метою забезпечення необхщною, яюсною, оперативною iнформа-щею рiзниx управлiнськиx ланок, а саме:
а) за першим напрямом:
Кооперащя повинна стати потужним чинником розвитку шд-приемницько! дiяльностi в Укршт. Як оргашзацшно-правова форма господа-рювання кооперащя зможе створити стартовi умови для багатьох почина-ючих господарювальних суб'еклв. Держава мае знайти такi форми регуляцй, якi дали змогу б лiквiдувати певнi негативнi наслiдки, що виникають на по-чаткових етапах розвитку кооперативiв. Насамперед треба виключити мож-ливiсть використання кооперативiв як вузько корпоративних оргашзацш зак-ритого типу, налагодити регулювання 1х дiяльностi економiчними методами, а також через систему оподаткування 1х доходiв. Для ре^заци поставленого завдання науково-практичне значення мае удосконалення оргашзаци облiку, що дае змогу посилити дiевiсть шформацшно! функци облiку.
б) за другим напрямом:
• змшити напрями використання шформаци;
• удосконалити шформацшну систему;
• визначити основы точки злому шформаци;
• зростання р1вня кер1вник1в до читання звтв;
• збшьшення вид1в шформащйного оброблення та форм шформацшного об-слуговування споживач1в послуг системи, тдвищення р1вня штелектуаль-ност1 в обробщ шформаци;
• розвиток зовтшшх комуткацшних систем для збшьшення числа 1 вид1в зовтшшх шформацшних зв'язшв системи, зб1льшення р1зноматтних форм ви-хвдно! шформаци;
• розвиток програмного забезпечення системи, отримання нових форм вхщних та вихвдних докуменпв, автоматизаци оброблення даних;
• удосконалення оргатзацшно-технолопчного обслуговування з метою тдви-щення оперативности якост шформацшного оброблення й обслуговування. Цшеспрямована, чггка i послiдовна органiзацiя облiку у кооператив-
них мiкроекономiчних системах надасть значно бшьше можливостей з використання ще не розкритого на сьогодш повнiстю потенцiалу кооперативного руху у кра!т. Запропонованi вище заходи слугуватимуть стабшзаци на складному еташ переходу до ринкових вiдносин як економжи Украши в щ-лому, так i кооперативних систем.
Л1тература
1. Б1луха М. Бухгалтерська наука Украши в XXI столггп// Бухгалтерський облш 1 аудит. - 2001, № 2. - С. 21-25.
2. Голов С. Управлшський облш: концепщя 1 оргашзащя// Облш 1 аудит. - 1997, № 3. -
С. 11-18.
3. Нападовська Л. Методолопчш засади управлшського облшу// Бухгалтерський об-лк 1 аудит. - 2004, № 4. - С. 26-30.
4. Пушкар М.С. Фшансовий облш: Пщручник. - Тернопшь: Карт-бланш, 2002. - 628 с.
5. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. пособие для вузов. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 196. - 638 с.
6. Сопко В., Завгородиш В. Оргашзащя бухгалтерського облшу, економ1чного контролю та анал1зу: Пщручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 260 с.
