CC BY
53
УДК<6.3.043Л3:636.087.8>:635.371.52
Кориляк М.З., астрант ([email protected]), Шрус Р.1., завлаб., пр.н.с., Добрянська Г.М., с.н.с., Цьонь Н.1., зав. лаб., к.с.-г.н. © 1нститут рибного господарства НААН, м.Кигв, Украгна
РОЗТОРОПША ПЛЯМИСТА В СКЛАД1 РИБНИХ КОРМ1В ПРИ ВИРОЩУВАНН1 ДВОЛ1ТОК КОРОПА
Важливим е пошук нових кормових добавок рослинного походження, котр1 кргм харчових цтностей, мають лгкувальт властивост1. При застосуванн яких, можна тдвищити рибопродуктивтсть та покращити яюсть отриманог продукцп. Одтею гз таких рослин, яка мае широкий спектр дИ I використовуеться в медицинI та ветеринара, як бюстимулятор рослинного походження е розторопша плямиста.
ПроведенI дослгдження впливу розмелених плодгв розторопш1 плямистог ^¡¡уЬыттапапыт L.)на рибопродуктивтсть дволгток коропа. В результатг згодовування розторопш1 плямистог (1%, 5%, 10%) в складг основного рацюну риби, встановлено оптимальт дози (1%, 5%) при яких рибопродуктивтсть дослгдних став1в збыьшилась на 35,4% г 39,2%.
Бюмаса кормових оргатзм1в у даних вирощувальних ставах була в межах рибницьких норм. Включення в гранульований комбторм розмелених плод\в розторопш1 до 5% може бути рекомендовано для годгвлг дволгток коропа.
Ключовi слова:розторопша плямиста, короп, рибопродуктивтсть, ггдрохгмгчнг та ггдробгологгчнг режими.
УДК<6.3.043.13:636.087.8>:635.371.52
Корыляк М.З. аспирант, Пирус Р.И. зав. лаб., пр. н. с., Добрянська А.Н. с.н.с., Цьонь Н.И. зав. лаб., к.с.-г.н. Институтрыбногохозяйства НААН, Киев, Украина
РАСТОРОПША ПЯТНИСТАЯ В СОСТАВЕ РЫБНЫХ КОРМОВ ПРИ ВЫРАЩИВАНИИ ДВУХЛЕТОК КАРПА
Важным является поиск новых кормовых добавок растительного происхождения, которые, кроме пищевых ценностей, обладающих лечебными свойствами. В результате применения их можно повысить рыбопродуктивность и улучшить качество полученной продукции. Одной из таких растений, которое имеет широкий спектр действия и используется в медицине и ветеринарии, как биостимулятор растительного происхождения является расторопша пятнистая.
Проведенные исследования влияния размолотых плодов расторопши пятнистой ^ИуЬыт тапапыт L.) на рыбопродуктивность двухлеток карпа. В результате скармливания расторопши пятнистой (1%, 5%, 10%,) в составе основного рациона рыбы, установлены оптимальные дозы (1%, 5%) при
© Кориляк М.З., Прус Р.1., Добрянська Г.М., Цьонь Н.1., 2014
120
которых рыбопродуктивность исследовательских прудов увеличилась на 35,4% и 39,2%.
Биомасса кормовых организмов в данных выростных прудах была в пределах рыбоводческих норм. Включение в гранулированный комбикорм размолотых плодов расторопши до 5% может быть рекомендовано для кормления двухлеток карпа.
Ключевые слова:расторопшапятнистая, карп, рыбопродуктивность, гидрохимические и гидробиологические режимы.
UDC<6.3.043.13:636.087.8>:635.371.52
KoryliyakM., PirusR.I., DobriynskaH.N., TsonN.I.
ImtituteoffisheriesNAAS, Kyiv,Ukraine
SILYBUMMARIANUM L. AS PART OF FISH SEED IN GROWING
TWO-YEARS CARP
It is important to find new feed additives of plant origin, which, in addition to nutritional value, have medicinal properties. As a result of their use we can increase fish productivity and improve the quality of the resulting product.Milk thistle is one of the plants, which has a wide spectrum of action and is used in medicine and veterinary, as biostimulator of plant origion.
A study of the impact of milled fruits of Silybum marianum L. on fish productivity of two-years carp was done.As a result offeeding S. marianum (1%, 5%, 10%) as a part of the main diet of fish, set the optimal dose (1%, 5% ) in which the productivity of experimental fishing ponds was increased by 35.4% and 39.2%.
Biomass of feed organisms in these ponds was in production standards. The inclusion of milled fruits of S. marianumto 5% may be recommended for feeding two-years carp.
Key words:Silybummarianum, carp, fish productivity, hydrochemical and hydrobiological regimes.
Вступ. Пщвищення продуктивност в рибництвi досягаеться шляхом штенсифжаци виробництва. Тому е важливий пошук нових кормових добавок рослинного походження, котр^ KpiM харчових щнностей, мають лжувальш властивост^ Ф^опрепаратам е характерна м'яккть ди, низька токсичшсть, високий вмкт бюлопчно-активних речовин та позитивний вплив на iмунну систему оргашзму i внаслщок застосування яких можна тдвищити рибопродуктившсть та покращити яюсть отримано! продукци [1].
Одшею i3 таких рослин, яка може служити джерелом нутрiентiв е розторопша плямиста -Silybummarianum L., яка мае антиоксидантш, антитоксичш, гепатопротекторш, iмуномоделюючi та протизапальш фармаколопчш властивост1 Розмелеш плоди мктять бюлопчно-активну речовину силiмарин, жирну олш, ефiрне масло, смоли, флавоно!ди, макро- та мжроелементи, яю стимулюють i покращують перетравлення поживних речовин комбжорму та засвоення !х в органiзмi [2].
Ан^з л^ературних даних показав, що розторопша плямиста культивована в Укра!ш широко використовуеться у медициш, ветеринара як
121
бюстимулятор рослинного походження, що мае позитивний вплив на фiзiологiчний та iмунний статус оргашзму. Добавки розторопшi плямисто! застосовують для лiкування ряду захворювань печшки.
Метою роботи було визначити оптимальш дози використання розторопшi плямисто! в складi основного рацiону коропа i встановити вплив даного препарату на рибницью показники.
Матер1ал i методи. Дослiдження проводилися в ДП ДГ Львiвсько! дослщно! станци 1РГ. З щею метою було зарибнено чотири дослщш стави. Перший варiант (I) становила група риб, яким додатково до основного ращону було введено подрiбнене насшня розторопшi в юлькосп 1%. Другий (II) -коропи, яким було включено 5% розторопш^ третш (III) - 10% розмелених плодiв розторопшi до основного ращону.Четвертий (IV) -контрольна група риб, яким згодовували звичайний комбiкорм. Годiвлю проводили протягом 60-ти днiв. Кормосумiш загранулювали у фермерському господарствi Добряни Городоцького району, Львiвсько! областi. Дослiднi стави зарибнеш рiчняком любiнського коропа середньою масою 43 г, iз розрахунку 1000 екз/га.
Для дослщу використовували розторопшу плямисту як кормову добавку вирощену в селянсько-фермерському господарствi «Джерела», Рiвненсько! областi.
Гiдрохiмiчнi та пдробюлопчш дослiдження проводилися за методами, описаними О.А. Альокшим (1970), A.I. Кисельовим (1969) та B.I. Жадiним (1961), С.А. Кражан (1994).
Результати дослщжень. Внаслiдок додавання до корму бюлопчно активно! добавки - насiння розторопш^ рибопродуктивнiсть дослiдних ставiв, яким згодовували 1% i 5% збiльшилась на 35,4% i 39,2% вiдповiдно (Таблиця). Рибам яким згодовували 10% розторопшi рибопродуктившсть практично не змiнилась у порiвняннi з контролем. Показники середньо! наважки по дослiдних групах риб (1% i 5%) перевищують контрольш в середньому на 27,5 - 31,1%.
Кормовий коефщент в I i II-му варiантi дослiду в 1,4 рази менший вiд контролю, тобто на 31,2%.
Виходячи з вищенаведених результат, додавання розмелених плодiв розторопшi плямисто! в кiлькостi 1-5% до корму може бути рекомендовано для впровадження у виробництво.
Гiдрохiмiчний режим. Вода на початку вегетацшного перюду е слабо лужною, коливаючись вiд рН 6,9 у ставi №12 до рН 7,36 у ставi №13. Влггку, при посиленому фотосинтезi, значення рН зростало в каскадi дослiдних ставiв до рН 7,42-8,0, що вщповщае лужному середовищу.Такi значення е оптимальними для проходження бiохiмiчних процесiв. Перманганатне окиснення як на початку сезону, так i лггом було не значним i утримувалось в рибницьких нормах, середш значення коливались вщ 12,3 мгО/дм3до 14,0 мгО/дм3 iз максимальним показником в кiнцi сезону в ставi №13 - 17,6 мгО/ дм3.
Сполуки азоту (NO2-, NH4+, NO3-) присутнi у водi в малих кiлькостях. Нiтратний азот до середини лгга був вщсутнш, i тiльки в серпнi був зафжсований в невеликiй кiлькостi iз максимальним показником в ставi №13 -0,61 мгМ^дм3.
122
Штрити протягом перюду вирощування риби були в мшмальних кшькостях, що вказувало на чистоту водойми на азотовмюш оргашчш сполуки.
Концентрацiя амонiйного азоту змшювалась i3 деяким зростанням в каскадi ставiв. Мiнеральний фосфор змiнювався в такш же динамiцi: зростання вщ весни до осенi i3 максимальним значенням в ставi №13 - 0,39 мгР/дм3.
Таблиця
Результати вирощування дволггок коропа з додаванням до основного
ращону розторопш1 плямистоУ
№ ставу Вар1ант експерименту Посаджено на вирощування Виловлено Рибо-прод., кг/га Згодо-вано корму
К-ть екз. Сер. маса,г Заг. маса, кг К-ть екз Сер. маса, г Заг. маса, кг кг од.
12 Кормосумш + 1% розторопш1 140 43 6 123 528 65 421 293 4,5
13 Кормосумш + 5% розторопш1 150 43 7 129 543 72 433 319 4,4
15 Кормосум1ш 170 43 7 145 414 60 311 391 6,4
Вода у дослщних ставах була середньо! твердостi. Вмiст хлоридiв е незначним i в межах норми.
Кшькють сульфатiв зафiксовано в максимальних кшькостях iз поступовим нагромадженням протягом сезону в кожному ставi iз мммальним значенням в ставi №12 i максимальним в ставi №15. Але це е закономiрно для ставiв, в якi вода поступае з ржи Верещиця, яка мiстить значш концентраци сульфатiв.
У водi серед анюшв мали перевагу гiдрокарбонати (НСО3-), а серед катiонiв - юни кальцiю (Са2+). Сума солей складала вiд 368,8 до 607,5 мг/дм3 iз мiнiмальними значеннями в ставi №12 i максимальним - в ставi №15.
Кисневий режим в дослщних ставах був задовшьний на початку сезону, коли концентращя розчиненого у водi кисню коливалась вщ 4,8 до 7,2 мг/дм3. Але протягом л^а, при високих температурах води, вмкт кисню знижувався до порогових значень - 1,36-1,67 мг/дм3. В зв'язку з цим середньо-сезонний показник кисню був невисокий i коливався вщ 3,0 до 3,2 мг/дм3. Температура води коливалась в межах вщ 19 до 260С.
Зоопланктон ставiв в основному був представлений оргашзмами трьох систематичних груп: типу нижчi черви Rotifera, ракоподiбнi пщряду Cladocera та ряду Copepoda. Впродовж сезону вирощування розвивалися коловертки родiв Asplanchna, Brachionus, Keratella, Notommata, Platyias, Lecane, Synchaeta. Гшляствуа ракоподiбнi були представлен родами Bosmina, Chydorus, Ceriodaphnia, Daphnia, Diaphanosoma, Moina, Simocephalus. Зустрiчались веслоног ракоподiбнi родiв Acanthocyclops, Cyclops, Eucyclops, Diaptomus.
Середньосезонш показники у дослiдному ставi № 12 склали 321,11тис.екз/м3 за чисельнiстю та 2,83г/м3 за бiомасою, у дослщному ставi № 13 - 561,55тис.екз/м3 за чисельнiстю та 4,63г/м3 за бюмасою, у контрольному ставi № 24 (15) - 607,18тис.екз/м3 за чисельшстю та 2,89г/м3 за бюмасою.
Середньосезонш показники зообентосу склали: у дослщному ставi № 12 за чисельшстю 173,33ек./м2, за бюмасою 0,30г/м2; у ставi №13 за чисельшстю
123
151,11екз/м2, за бюмасою 0,32г/м2; та у контрольному craBi №15 за чисельшстю 151,11екз/м2, за бюмасою 0,35г/м2
Найбiльша частка у формуванш середньосезонних показникiв бюмаси зообентосу Bcix cтавiв належить личинкам комарiв родини Дзвiнцевi (Chironomidae) (77-83%).
Загалом, бiомаcа кормових органiзмiв у даних вирощувальних ставах була низькою i не мала суттевого впливу на результати вирощування.
Висновки. Використання розторопшi в кiлькоcтi 1% та 5% у cкладi комбiкорму дала можливють пiдняти рибопродуктивнicть доcлiдних cтавiв на 35,4% та 39,2% у порiвняннi з контролем. При цьому показники середньо! наважки доcлiдних груп риб перевищують контрольнi, вiдповiдно, на 27,5 -31,1%. Застосування насшня розторопшi дозволило знизити кормовий коефщент в 1,4 рази вiдноcно контролю, що сприяе бiльш економному використанню комбiкормiв. У подальшому плануеться розширити спектр доcлiджень впливу комбiкормiв розторопшi плямисто! на фiзiолого-бiохiмiчнi показники риб.
Л1тература
1. Лушпа В.1. Розторопша плямиста в офщшнш та народнiй медицинi. / В.1 Лушпа / Фiтотерапiя в Укра!ш.- 2001.- №4.- С. 38.
2. Колесник М.Д Особливост хiмiчного складу розторопшi плямисто! / М.Д. Колесник, С.О. Семенов, 1.Б. Баньковська та ш. // Вicник Полтавсько! державно! академи. - 2007. - №1. - С. 93-95.
3. Рокицкий П. Ф. Биологическая статистика. Минск: Вышэйшая школа, 1973. - 320 с.
4. Алекин О.А. Основы гидрохимии / О.А. Алекин. — Л.: Гидрометеоиздат, 1970. —412 с.
5. Биотехнология культивирования гидробионтов /[В.Д. Романенко, Ю.Г. Крот и др.] - Институт гидробиологии НАН Украины. - Киев, 1999.-264 с.
6. Богатова И.Б. Рыбоводная гидробиология / И.Б. Богатова. - М.: Пищевая промышленность, 1980. - 168 с.
7. Жадин В.И. Изучение водной фауны водоёмов / В.И. Жадин. — М.: Издательство АН СССР. — 1950. — 30 с.
8. Киселёв И.А. Планктон морей и континентальных водоемов. Вводные и общие вопросы планктологии / И.А. Киселёв — Ленинград: Наука, 1969. — Т.1. — С. 146-147.
9. Кражан С.А. Природна кормова база вирощувальних та нагульних cтавiв i шляхи !! покращення (методичш рекомендаци)/ С.А. Кражан, Т.Г. Литвинова — К.: 1997. — С. 14-16.
10. Кражан С. А. Опыт культивирования Daphniamagna Straus на комбикорме и гидролизных дрожжах/ Кражан С. А., Антипчук А. Ф., Литвинова Т. Г. / Рыбноехозяйство, 1979, №29. - С. 58-61.
11. Литвинова Т. Г. Вода рибогосподарських тдприемств. Загальш вимоги та норми. Ки!в. МЫстерство аграрно! полггики Укра!ни. 2006.(С0У 05.01-37385:2006) - 13с.
Рецензент - к.б.н., доцент Божик В.Й.
124
