Научная статья на тему 'ЗАСТОСУВАННЯ ВіДХОДіВ СПИРТОВОї ПРОМИСЛОВОСТі У РИБНИЦТВі'

ЗАСТОСУВАННЯ ВіДХОДіВ СПИРТОВОї ПРОМИСЛОВОСТі У РИБНИЦТВі Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
67
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЗЕРНОВА БАРДА / ПРИРОДНА КОРМОВА БАЗА / ЦЬОГОЛІТКИ КОРОПА / ЦЬОГОЛіТКИ РОСЛИНОїДНИХ РИБ

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Цьонь Н. І.

Для підвищення рибопродуктивності ставів було внесено у стави замість гною відходи спиртової промисловості барду із розрахунку 2 т/га. Вихід цьоголіток коропа у досліді та в контролі склав 10 ц/га.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

For increasing of fish productivity it were used the distillery dregs in quantity 2 tons per ha which are the wastes of alcoholic industry. One-year carp cast in research and control came to 10 centners per ha.

Текст научной работы на тему «ЗАСТОСУВАННЯ ВіДХОДіВ СПИРТОВОї ПРОМИСЛОВОСТі У РИБНИЦТВі»

УДК 639.3.

Цьонь Н.1., м.н.с. ([email protected]) 1нститут рибного господарства УААН

ЗАСТОСУВАННЯ В1ДХОД1В СПИРТОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1 У

РИБНИЦТВ1

Для тдвищення рибопродуктивност1 став1в було внесено у стави замкть гною в1дходи спиртовог промисловост1 - барду гз розрахунку 2 т/га. Вих1д цьоголток коропа у досл1д1 та в контрол1 склав 10 ц/га.

Ключовi слова: зернова барда, природна кормова база, цьоголтки коропа, цьоголтки рослиногдних риб.

Вступ. Розвиток природно! кормово! бази (ПКБ) е визначальною умовою устшного вирощування риби за будь-яко! технологи ставового рибництва. Споживання рибою природних кор]шв - це один з основних факторiв, що лiмiтують ркт риби, !! нормальний фiзiологiчний розвиток [1]. Для тдвищення розвитку ПКБ стави удобрюють органiчними та мшеральними добривами.

В зв'язку з дефщитом традицiйного для ставового рибництва оргашчного добрива - перегною ВРХ, нами проводяться експерименти iз удобрення ставiв вiдходами спиртового виробництва - бардою. Це дешеве джерело мiнеральних та оргашчних речовин. У сухiй речовиш зерново! барди в середньому мютиться кальцiю - 0,28 г/кг, фосфору - 1,073 г/кг, бшку - 31,27 г/кг, жиру - 11,82 г/кг, клгтковини - 16,33 г/кг, вологи - 1,56 [2]. Даний продукт дешевий для використання i доступний для тих рибних господарств, що розташоваш поблизу дшчих спиртових заводiв.

Метою роботи було дослщити можливiсть пiдвищення

рибопродуктивностi ставiв за рахунок удобрення !х зерновою бардою.

Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводили у трьох ставах №16-18 на базi Державного тдприемства дослiдного господарства Львiвсько! дослiдно! станцi! 1РГ УААН.

На весш став № 18 удобрили зерновою бардою взятою iз вщстшника спиртового заводу з розрахунку 2 т/га. Одночасно в контрольш стави №№ 16, 17 було внесено перегнiй ВРХ. Добрива розкладали купками по-урiзу води. Також впродовж сезону вирощування у стави було внесено мшеральш добрива (амiачну селгтру - 35,5 % азоту та суперфосфат подвшний - 19 %). Кшьккть мiнеральних добрив для кожного внесення розраховували вiдповiдно до хiмiчних показникiв води згiдно методичних рекомендацш [3].

Стави були зарибненi личинкою коропа вщ природного нересту густотою посадки 30 тис.екз./га. Одночасно !х зарибнили личинками рослино!дних риб, привезеними з шкубацшних цехiв Закарпатсько! i Волинсько! областей, густотою посадки по 25 тис.екз./га

Результати дослщження. 1з пiдвищенням рiвня води у ставi органiчнi речовини надходили у воду поступово протягом двох тижнiв.

352

Розрахунки показали, що в цшому за сезон кшькють мшеральних добрив внесених у став удобрений бардою була нижчою, шж в двох контрольних ставах на 0,02-0,03 т/га по азоту та по фосфору.

Внесення оргашчних добрив зумовило зниження рН води: в ставi № 18 тсля внесення барди вщ 8,2 до 7,9, i до кшця сезону тримався на рiвнi 7,68-8,2, а в контрольному ставi № 16 тсля внесення перегною вщбулось зниження рН води з 8,1 до 7,8 i до кшця сезону показник був дещо нижчим i змшювався в межах 7,31-7,90. Лужне середовище в усiх ставах протягом сезону сприяло процесу вирощування риби. Вiдмiчено зростання перманганатно! окислюваностi до 11,77-14,70 мгО/л. Вода ставiв була середньомiнералiзованою iз перевагою гiдрокарбонат-анiонiв та катюшв кальцiю. У гiдрохiмiчному режимi спостер^али змiни характернi для рибницьких ставiв даного регiону.

Таблиця 1.

Середньосезонш показники (чисельн1сть - N (тис.екз./м3), б1омаса - В

(г/м3)) розвитку ПКБ вирощувальних став1в за удобрення зерновою бардою.

№ ставу Вид оргашчного добрива Ф1топланктон Зоопланктон Зообентос

№ 16 (контроль) № 17 (контроль) Перегнш N В 35840,00 8,23 530,14 4,61 258,5 4,23

Перегн1й N В 47107,50 7,88 383,77 6,39 186,68 3,18

№ 18 (дослщ ) Зернова барда N В 38210,00 8,13 431,27 5,59 199,15 3,88

Розвиток природно! кормово! бази (табл.1) у всiх ставах (удобрених перегноем ВРХ та зерновою бардою) була приблизно на однаковому рiвнi. Середньосезонна бюмаса фiтопланктону у контролi склала 7,88-8,23 (середне -8,06) мг./дм3, у ставi удобреному бардою 8,13 мг/дм3; зоопланктону: у контролi 4,61-6,39 (середне - 5,50) г/м3, у ставi удобреному бардою 5,59 г/м3; зообентосу у контролi -7,88-8,23 (середне - 8,06) г/м3, у ставi удобреному бардою 8,13 г/м3 (табл.2). Вс показники вщповщають оптимальним для вировальних ставiв [4].

Середня маса коротв у кшщ вирощування склала 42,4 - 46,5 г (табл. 2). В дослщному ставi №18 та контрольному № 16 цей показник був майже однаковим, а в ст^ №17 на 8,1 % вищий, шж у дослвд, очевидно, за рахунок бiльш сприятливих екологiчних умов та кращо! кормово! бази, що склались у цьому ставi протягом сезону вирощування.

Показники рибопродуктивност по коропу (К) склали 1002 - 1104 кг/га (табл. 2). В контрольних ставах вони виявились дещо вищими (на 0,4 - 9,2 %), шж у дослiдному. Показники рибопродуктивност по рослино!дних рибах були приблизно на одному рiвнi у дослвд i в контролi: вщ 52 до 62 кг/га по бшому амуру (БА) та 150-189 кг/га по товстолобу (БТ). Затрати корму (ЗК) склали 4,24,5 кг/кг приросту коропа. Результати фiзiологi-бiохiмiчних дослщжень

353

свщчать, що удобрення вирощувальних ставiв бардою не впливае на щ показники.

Таблиця 2.

Результати вирощування цьогол1ток любшського лускатого коропа в пол1культур1 за р1зними способами удобрення став1в, Л.Великий

№ Вид Пло ща, га Посаджено на вирощування Виловлено Рибопрод уктившс ЗК,

ставу риби Тис.екз. га К-сть екз. % виходу К-сть екз. Сер. маса, г Заг-на маса, кг ть, кг/га кг кг

К 2,44 30 73000 79,4 57981 42,4 2456 1007 4,3

о ю а БТ 2,44 25 60000 14,0 8417 43,6 367 150

^ч Н и 9 БА 2,44 25 60000 25,8 15488 8,2 127 52

Всього 80 193000 2950 1209

ч о г- а К 1,77 30 53000 79,2 41988 46,5 1954 1104 4,5

БТ 1,77 25 44000 16,7 7357 45,4 334 189

^ч Н и 9 БА 1,77 25 44000 24,3 10680 10,3 110 62

Всього 80 141000 2398 1355

1? оо § К 3,61 30 108000 77,8 84052 43,0 3618 1002 4,2

БТ 3,61 25 90000 16,2 14617 41,8 611 156

^ о ч БА 3,61 25 90000 25,7 23118 9,3 215 60

Всього 80 288000 4444 1218

Кшькють використаних органiчних добрив була однаковою як у дослiдi, так i у контролi - 2 т/га. Варткть використаних добрив на 1 га дослщного ставу була на 140 грн. меншою, нiж у контролi (табл.3), а на 1 кг вирощено! рибопродукци використано на 10 - 12 коп. менше.

Таблиця 3.

Витрати на оргашчш добрива, використан1 при вирощуванш

№ ставу Затрати добрив на 1 га площ1 ставу, кг Вартсть внесених добрив на 1 га площ1 ставу, грн* Кшьшсть вирощено! цьоголггки, кг/га Затрати добрив на кг приросту риб, кг Варпсть добрив, використаних на кг приросту риб, грн.*

16 (контроль) 2000 180 1209 1,65 0,15

17 (контроль) 2000 180 1355 1,48 0,13

18 (дослд) 2000 40 1218 1,64 0,03

*- використано цши 2008 року: цша барди - 20 грн./т, перегною ВРХ - 90 грн./т Висновки.

1. Внесення у дослщний став барди в кiлькостi 2 т/га були створеш сприятливi гiдрохiмiчнi та гiдробiологiчнi умови для вирощування як коропа, так i рослино!дних риб.

354

2. Застосування барди дае можливють отримати рибопродуктившсть - на piBHi 10 ц/га по коропу i додатково 2,2 ц/га по рослинощних рибах.

3. За рахунок застосуванш барди i3 вщстшника, як органiчного добрива, досягли економи коштiв до 140 грн./га.

Л1тература

- Стребкова Т.П. Влияние условий выращивания на некоторые биохимические, гематологические и гистологические показатели двухлетков чешуйчатых карпов./Автореферат на соиск.уч.ст.канд.биол.наук. -М. -1967.

- Шерман 1.М., Гринжевський М.В., Желтов Ю.О., Пилипенко Ю.В., Волiчнко М.1., Грициняк I.I. Годiвля риб. К.: Вища освiта. 2001. С. 246-253.

- Кражан С.А, Литвинова Т.Г. Природна кормова база вирощувальних та нагульних ставiв i шляхи И покращення ( методичнi рекомендаци). -К.. 1997.-С.14-16.

- Кражан С.А.,Хижняк М.1. Природна кормова база рибогосподарських водойм. -К. Олдерплюс. 2009. -299с.

Summary Tsion' N.I.

THE USED OF DISTILLERY DREGS IN FISHERY'S

For increasing of fish productivity it were used the distillery dregs in quantity 2

tons per ha which are the wastes of alcoholic industry. One-year carp cast in

research and control came to 10 centners per ha.

Стаття надшшла до редакцИ 11.09.2009

355

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.