CC BY
61
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6726
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 591.524.12:581.526.3:574.1
Природна кормова база та i"i вплив на продуктившсть
ВИрОЩуваЛЬНИХ C^BiB
С.1. Кравець, Л.М. Дармограй, Ю.В. Лобойко, О.В. Крушельницька
btflviv@ukr.net
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарногмедицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украгна
У cmommi подаються результати до^дження зоопланктону вирощувальних cm/ieie впродовж вегетащйного пе-piody 2015 року на базi рибгоспу «Рудники» (ПАТ «Львiвcький облрибокомбiнат») та «Великий Любiнь» (Львiвcька дocлiдна станщя 1нституту рибного господарства НААН Украгни).
Встановлено, що у до^джуваних водоймах було виявлено 76 такcoнoмiчних одиниць зоопланктону, представле-ного коловертками (Rotatoria) i pакoпoдiбними (Cladocera та Copepoda). Серед визначених гiдpoбioнтiв 36 видiв вiднocятьcя до класу Rotatoria, що становить 46,4% вiд загального числа видiв. 1з pакoпoдiбних тдряду Cladocera, виявлено 24 види (32,4%), ряду Copepoda - найменше - 16 видiв (21,2%). Виявлеш види - переважно cтавoвi форми, як можуть траплятися у ржах та озерах. Найбыьш представленими виявились роди Asplanchna, Brachionus (колове-ртки); Ceriodaphnia, Daphnia (гтлястовуЫ рачки), Acanthocyclops, Eudiaptomus (вecлoнoгi рачки). Коливання чисель-нocтi та бioмаcи зоопланктону спричинялися сезонними змтами у його динамiцi, пресом риб та гiдpoхiмiчним режимом у ставах.
Уpoбoтi представлено результати до^джень рибницьких показниюв цьоголток коропа у вирощувальних ставах господарств Львiвcькoi oблаcтi. Встановлено, що рибогосподарсью показники зазнавали значних коливань в залежно-cтi вiд природног кормовоi бази cтавiв.
Ключовi слова: чисельшсть та бioмаcа зоопланктону, вирощувальш стави, коловертки, гтлястовуЫ та вecлoнoгi рачки, рибогосподарсьт показники.
Естественная кормовая база и ее влияние на производительность
выростных прудов
С.И. Кравец, Л.М. Дармограй, Ю.В. Лобойко, Е.В. Крушельницкая
btflviv@ukr.net
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье представляются результаты исследования зоопланктона выростных прудов в течение вегетационного периода 2015 года на базе рыбхозов «Рудники» (ПАО «Львовский облрыбкомбинат») и «Великий Любень» (Львовская опытная станция Института рыбного хозяйства НААН Украины).
Установлено, что в исследуемых водоемах было обнаружено 76 таксономических единиц зоопланктона, представленного коловратками (Rotatoria) и ракообразными (Cladocera и Copepoda). Среди определенных гидробионтов 36 видов относятся к классу Rotatoria, что составляет 46,4% от общего числа видов. Из ракообразных подряда Cladocera, обнаружено 24 вида (32,4%), ряда Copepoda - меньше - 16 видов (21,2%). Обнаруженные виды - преимущественно прудовые формы, которые могут встречаться в реках и озерах. Наиболее представленными оказались роды Asplanchna, Brachionus (коловратки); Ceriodaphnia, Daphnia (ветвистоусые рачки), Acanthocyclops, Eudiaptomus
Citation:
Kravets, S.I., Darmohray, L.M., Loboiko, Yu.V., Krushelnytska, O.V. (2016). Natural forage base and its impact on productivity of nursery ponds. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 116-119.
(веслоногие рачки). Колебания численности и биомассы зоопланктона обуславливались сезонными изменениями в его динамике, прессом рыб и гидрохимическим режимом в прудах.
В работе представлены результаты исследований рыбоводческих показателей сеголеток карпа в выростных прудах хозяйств Львовской области. Установлено, что рыбохозяйственные показатели подвергались значительным колебаниям в зависимости от естественной кормовой базы прудов.
Ключевые слова: численность и биомасса зоопланктона, выростные пруды, коловратки, ветвистоусые и веслоногие рачки, рыбохозяйственные показатели.
Natural forage base and its impact on productivity of nursery ponds
S.I. Kravets, L.M. Darmohray, Yu.V. Loboiko, O.V. Krushelnytska
btflviv@ukr.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The article shows the results of zooplankton research in the nursery ponds during the vegetation period in 2015 on the basis of the fish-breeding farms «Rudnyky» «Lviv oblrybokombinat» and «Velykyi Liubin» (Lviv research station of the Institute of Fisheries of NAAS of Ukraine).
It is defined that researched ponds have 76 taxonomic units of zooplankton, represented by rotifers (Rotatoria) and crustaceans (Cladocera and Copepoda). Among certain hydrobionts, 36 species belong to the class Rotatoria, which is 46.4% of the total number of species. 24 species (32.4%)of crustaceans belong to the suborder Cladocera, and the least number - 16 species (21.2%) belongs to the order Copepoda. The identified species are mainly pond forms that can occur in rivers and lakes. The most represented genera are Asplanchna, Brachionus (rotifers); Ceriodaphnia, Daphnia (cladocerans), Acanthocy-clops, Eudiaptomus (copepods). Zooplankton number and biomass fluctuations are caused by seasonal changes in its dynamics, fish press and hydrochemical regime in the ponds.
The paper presents the results of the research of fishery indicators of carp fingerlings in the nursery ponds of farms in Lviv region. It was established that the fishery indicators were subjected to significant fluctuations depending on the natural forage base of ponds.
Key words: zooplankton number and biomass, nursery ponds, rotifers, cladocerans and copepods, fishery indicators.
Вступ
У мшководних донках вирощувальних CTaBiB, як е найбшьш продуктивними частинами водойм, що зумовлено утворенням у них значно! кшькосп детриту рiзного походження та штенсивним розви-тком бактерш, знаходиться велика кшьшсть живих органiзмiв. Одним iз компоненлв водних бюцено-зiв е зоопланктонш оргашзми, яш населяють товщу води i представляють собою виключно багате i в яшсному, i в кшьшсному сшввщношенш угрупо-вання. Проте ця група водних тварин рщко е об'ектом уваги дослщнишв i присвячених !й публь кацш досить мало (Krazhan and Khyzhnyak, 2009; Krazhan et al., 2010). В умовах ставового вирощування вщ рiвня забезпеченосп коропа природними кормами залежить рибопродуктивнють ставiв та витрати штуч-них кормiв (Krazhan and Khyzhnyak, 2009).
Метою нашо! роботи було дослвдження бюлопч-ного рiзноманiття зоопланктонних органiзмiв, особ-ливостей його яшсного складу, шлькюного розвитку i структурно! оргашзаци у вирощувальних ставах та його вплив на рибопродуктившсть ставiв.
MaTepi&ft i методи дослвдження
Дослвдження проводили впродовж вегетацшного перюду 2015 року на базi рибгоспу «Рудники» (ПАТ «Львiвський облрибокомбшат») та «Великий Любшь» (Львiвська дослщна станщя 1нституту рибного господарства НААН Украши).
При проведенш пдробюлопчних дослвджень проби ввдбирались зпдно загальноприйнято! у пд-робюлоги методики (Kiselev, 1969; Abakumov, 1983): воду зачерпували батометром Рутнера об'емом 1 дм3 50 разiв на кожнш i3 трьох станцiй точок выбору i процiджували через атку Апштейна (газ № 72), до яко! була прикрiплена металева склянка об'емом 33,5 мл. Ввдбрану пробу фшсували 4% розчином формалiну. Якiснi проби обробляли у той же день, не шзшше, шж через 2 - 3 години шсля процедури вiдбору. Кiлькiсний шдрахунок зiбраного матерiалу проводили у камерi Богорова. Таксономiчне визна-чення видiв здiйснювали за Л.О. Кутiковою (Kutikova, 1970), В.1. Монченком (Monchenko, 1974), £.Ф. Мануйловою (Manuylova, 1964). Бюмасу зоопланктону обчислювали шляхом прирiвнювання окремих форм до простих геометричних ф^ур, об'еми яких брали iз номограм для визначення ваги водних органiзмiв (Chislenko, 1968). У частини видiв коловерток i ракоподiбних вагу особин визначали на основi залежност довжини тiла вiд маси (Balushkina and Vinberh, 1979; Vinberh and Lavrent'eva, 1982).
Обстеженню пiддавали цьоголггок коропа (Сургт-us сarpio L.). Основш рибогосподарськi дос-лiдження були проведет за методиками, загально-прийнятими в рибництвг В дослiдах враховували щшьшсть посадки, прирiст, виживанiсть риб протя-гом експерименту та рибопродуктивнiсть.
Результати та ïx обговорення
Встановлено, що у дослiджуваних водоймах бу-ло виявлено 76 таксономiчних одиниць зоопланктону, якi належать до трьох систематичних груп: нижчi черви класу Rotatoria i ракоподiбнi пiдряду Cladocera та ряду Copepoda. Серед визначених пд-робiонтiв 36 видiв ввдносяться до класу Rotatoria, що становить 46,4% вiд загального числа видiв. 1з рако-подiбних подряду Cladocera, виявлено 24 види (32,4%), ряду Copepoda - найменше - 16 видiв (21,2%).
Динамжа щiльностi зоопланктону визначаеться в основному розвитком коловерток, а бюмаси - розвит-ком гiллястовусих i веслоногих рачюв, що було хара-ктерним для уах ставiв. Спiввiдношення Кол : Гш : Вес е непостшним i залежить вiд специфiки водойми.
При дослiдженнi зоопланктону у вирощувальному ставi господарства «Рудники» протягом дослщжува-ного перiоду зареестровано 53 види.
У травш панiвними групами у ставi були гшлясто-вуа рачки i науплiальнi стадiï веслоногих. Комплекс найчисельшших видiв представлений, в основному, пелагобюнтами - Brachionus calyciflorus, B.falcatus, Keratella cochlearis, K.quadrata, Polyarthra vulgaris, Pompholyx sulcata i евритопними рачками Bosmina longirostris i Daphnia magna. Достатньо висок1 значения бюмаси для травня спостер^алися через розви-ток великорозмiрних дафнiй у шнщ травня - на початку червня (табл.1). Короткочасний розвиток D. magna вщбувався за добрих трофiчних i температур-них умов.
Таблиця 1
Чисельшсть (N, тис.екз./м3) та бюмаса (В, г/м3)
зоопланктону у вирощувальному craBi _господарства «Рудники»_
М1сяць N В
V X = 639,2 X = 13,3
Ro = 11,7 Ro = 1,0
Cl = 526,3 Cl = 10,9
Co = 101,2 Co = 1,4
VI X = 242,1 X = 13,0
Ro = 1,9 Ro = 0,1
Cl = 167,4 Cl =8,4
Co = 72,8 Co = 4,5
VII X = 116,9 X = 3,8
Ro = 4,6 Ro = 0,1
Cl = 54,7 Cl = 2,2
Co = 57,6 Co = 1,5
VIII X = 99,1 X = 9,0
Ro = 1,7 Ro = 0,0
Cl = 76,9 Cl = 8,6
Co = 20,5 Co = 0,4
IX X = 322,8 X = 6,6
Ro = 5,7 Ro = 0,0
Cl = 208,2 Cl = 5,4
Co = 108,9 Co = 1,2
Приметка. (X - загальна чисельшсть; чисельшсть Ro - коловерток, Cl - гшлястовусих рачкш, Co - веслоногих рачюв).
Розвиток зоопланктону у став визначали гшлясто-вуа рачки, як1 переважали як за чисельшстю, так i за бюмасою. Це, зокрема, Bosmina longirostris, Daphnia magna, Daphnia pulex, Ceridaphnia quadrangula.
У червш встановлено зниження чисельносп зоопланктону (табл. 1). Така ситуа^ виникла, очевидно, i3 юлькох причин. Переход ввд весни до лгга характе-ризуеться депресieю у розвитку зоопланктону, яка виявлясться у зменшенш чисельностi гiллястовусих рачков, зокрема великих дафнш. Ще однiею iз причин зниження чисельностi зоопланктону у червш е його активне ви!дання рибою. Цим пояснюеться зникнення дрiбних представник1в роду Bosmina longirostris та шших гiллястовусих рачк1в iз складу зоопланктону. Висош значення бiомаси зоопланктону виявилися за рахунок невелико! кшькосп дафнiй великих розмiрiв та дорослих стадш веслоногих рачк1в.
Загалом, виявлена у ставi природна кормова база була задовшною. Протягом всього вегетацшного сезону мiнiмальний показник бiомаси не зменшувався нижче нормативно! меж1 3,35 г/м3 для дослвджуваного типу вирощувальних ставiв. Середньосезонна бiомаса зоопланктону за вегетацшний сезон складала 9,14 г/м3 , що е в межах норми для стаив нашого регюну.
Зоопланктон вирощувального ставу Львiвсько! до-слiдно! станцi! 1нституту рибного господарства був представлений 51 таксономiчною одиницею. Коловерток (Rotatoria) зареестровано 21 таксон, гшлястовусих рачшв (Cladocera) - 16, веслоногих рачшв (Copepoda) - 14. Домшантами в угрупованнях зоопланктону виступали у травш - Bosmina longirostris, Daphnia pulex, Polyphemus pediculus, незрш форми копепод; у червш - Daphnia pulex, D. magna, Diaptomus sp., незрш форми веслоногих рашв; у лип-m - Daphnia pulex, D.magna, D.longispina, незрш форми веслоногих рашв; у серпш - Daphnia pulex, D.magna, D.longispina, Acanthocylops americanus, Thermocyclops crassus, копеподитш стадп Copepoda.
Кормова база на початку вегетацшного сезону ви-явилася доброю. Основу угруповань за чисельшстю i бюмасою складали ракоподiбнi (табл. 2), в основному гшлястовуа, з друго! половини вегетацшного сезону ютотну роль у структурi зоопланктону почали вщг-равати веслоноп рачки. Пiсля залиття ставiв картина виявилася такою: у травш чисельшсть зоопланктонпв складала 684,0 тис.екз./м3, бюмаса - 9,8 г/м3. Домшантами виступали дрiбнi ракоподiбнi - Bosmina longirostris ( Cladocera) та науплiальнi i молодшi ко-пеподитнi стади веслоногих рачк1в. Найбiльший спад розвитку зоопланктону встановлено у другш половиш червня, коли зменшилися показники чисельносп у 5 разiв до 127,6 тис.екз./м3 та у липш (132,4 тис.екз./м3).
З друго! половини липня встановлено зростання чисельносп зоопланктону, яке тривало до юнця веге-тацiйного сезону. Таку ж тенденцiю мали показники бюмаси. Ввдбулися змiни у структурi зоопланктону. Якщо у червнi шльюсть видiв не перевищувала 10 i домiнантами виступали велик зрiлi i меншi у 2 - 3 рази за розмiром особини дафнш, зокрема Daphnia pulex i D. magna, то в липш чисельшсть i шльшсть видiв зоопланктону зросла до 15, але вже домшували меншi за розмiром дафнi!' i копеподитнi стадi!' веслоногих рачюв, що не дало приросту бюмаи, яка змен-шилася у 2 рази. Однак до кiнця липня ситуацiя з кормовою базою ютотно покращилася i вже у серпш бюмаса сягала максимального значення 17,2 г/м3.
Таблиця 2 В, г/м3)
зоопланктону у вирощувальному CTaBi .Лы^вськоТ
Чисельнiсть (N, тис.екз./м3) i бюмаса (В, г/м3)
Мюяць N B
V X = 684,0 X = 9,8
Ro = 4,5 Ro = 0,1
Cl = 438,2 Cl = 7,3
Co = 241,3 Co = 2,4
VI X = 127,6 X = 7,4
Ro = 0,9 Ro = 0,0
Cl = 66,8 Cl = 5,2
Co = 59,9 Co = 2,2
VII X = 132,4 X = 4,2
Ro = 5,4 Ro = 0,0
Cl = 52,6 Cl = 2,5
Co = 74,4 Co = 1,7
VIII X = 438,4 X = 17,2
Ro = 40,4 Ro = 0,1
Cl = 126,5 Cl = 13,6
Co = 271,5 Co = 3,5
IX X = 357,6 X = 11,1
Ro = 2,4 Ro = 0,0
Cl = 100,1 Cl = 6,5
Co = 255,1 Co = 4,6
Примггаа. (X - загальна чисельшсть; верток, Cl - гшлястовусих рачкгв, Co
чисельшсть Ro - коло- веслоногих рачюв)
У вересш показники бюмаси дещо знизилися за рахунок збшьшення чисельносп мтропланктону, зокрема коловерток, яш маючи значну чисельшсть i малу шдивщуальну вагу, порiвняно з ракоподiбними, не давали ютотного внеску у загальну бiомасу зоопланктону, а гшлястовуа ракоподiбнi були представ-ленi малорозмiрними видами.
Загалом, кiлькiснi показники розвитку зоопланктону знаходилися в межах норми для вирощувальних ставiв Люостепово! зони, що шдтверджуеться серед-ньосезонними показниками, як1 складали 9,94 г/м3. Гiдрохiмiчний склад води не був обмежуючим чинни-ком для розвитку зоопланктону, оскшьки хiмiчнi по-казники в основному знаходилися у межах норми.
Дослщження рибницьких показникiв цьоголiток проводили шсля закiнчення вегетацiйного сезону при виловi з вирощувальних ставiв (табл. 3).
Таблиця 3
Результати вирощування цьоголггок коропа у
Господарства «Рудники» «Великий Любшь»
№/площа ставу, га 4/5,4 18/3,67
Посаджено личинок тис. екз. /га 22,0 32,0
всього тис. екз 118,8 117,4
Виловлено цьоголггок тис. екз. 78,8 75,5
середня маса, г 34,0 42,0
вихвд, % 66,3 64,3
Загальна маса, кг 2679,2 3171,0
Рибопродуктившсть, кг/га 496,1 864,0
Затрати кормГв, кг 7140 кг 10893 кг
У вирощувальнi стави господарства «Рудники» та «Великий Любшь» було посаджено вщповщно 22,0 та 32,0 тис. екз./га. Загальна кшьшсть станови-ла 118,8 та 117,4 тис. екз. У вирощувальному ставi
rocnogapcTBa «PygHHKH» 3 ogHoro reKTapa 6yno bh-noBneHo Ha 3,3% 6inbme pu6, npoTe Maca ogmei' pu6u 6yna MeHmore Ha 8 rp.
3aranbHa Maca BunoBneHoi pu6u y Bupo^yBanb-HOMy CTaBi rocnogapcTBa «PygHHKH» cTaHoBuna 2679,2 Kr., y CTaBi rocnogapcTBa «BenuKHH ,Hra6iHb» - 3171,0 Kr. Pu6onpogyKTHBHicTb CTaBiB y rocnogap-CTBi «PygHHKH» 6yna hh^hom Ha 42,6%. 3aTpaTH KopMiB gna rogiBni pu6 y rocnogapcTBi «PygHHKH» CTaHoBH^H 7140 Kr, y rocnogapcTBi «BenuKHH hm-6iHb» 10893 Kr.
BuCMOBKM
y pe3ynbTaTi gocnig^eHb 3oonnaHKToHy BuaBneHo 76 TaKcoHoMiHHHx oguHH^ KonoBepTOK, rinnacToBycHx Ta BecnoHorux paHKiB. KonuBaHHa HHcenbHocTi Ta 6io-MacH 3oonnaHKToHy cnpuHUHanHca ce3oHHHMH 3MiHaMH y noro guHaM^i, npecoM pu6 Ta rigpoxiMiHHHM pe^u-mom y cTaBax. y Bupo^yBanbHux cTaBax pн6ннцbкнx rocnogapcTB HbBiBcbKoi o6nacri BcraHoBneHo 3HaHHi KonuBaHHa pu6orocnogapcKux noKa3HHKiB b 3ane®HocTi Big npupogHoi kopmoboi 6a3H cTaBiB.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. npoBecTH gocnig^eHHa po3BHTKy npupogHoi kopmoboi 6a3H cTaBiB 3a BHeceHHa pi3Hoi KinbKocTi opraHiHHux go6puB.
Bi6^iorpa$iHMi iIOCII. lainm
Krazhan, S.A., Hryhorenko, T.V., Chuzhma, N.P. (2010). Netradytsiyni orhanichni dobryva u formuvanni pryrodnoyi kormovoyi bazy ta ryboproduktyvnosti vy-roshchuval'nykh staviv. Nauk. zapysky Ternopil's'ko-ho nats. ped. un-tu. 2(43), 283-286 (in Ukrainian). Krazhan, S.A., Khyzhnyak, M.I. (2009). Pryrodna kormova baza staviv. Kherson: Oldi-Plyus (in Ukrainian).
Abakumov, V.A (1983). Rukovodstvo po metodam hidrobiolohicheskoho analiza poverkhnostnykh vod i donnykh otlozheniy. L.: Hidrometizdat (in Russian). Kiselev, I.A. (1969). Plankton morey i kontinental'nykh
vodoemov. Tom 1. L.: Nauka (in Russian). Kutikova, L.A. (1970). Kolovratki fauny SSSR. M.: Nauka (in Russian). Monchenko, V.I. (1974). Fauna Ukrainy. Tom 27.
(Vyp.3). Tsyklopy. Kiev: Nauk. Dumka (in Russian). Manuylova, E.F. (1964). Vetvistousye rachki (Cladocera)
fauny SSSR. M. - L.: Nauka (in Russian). Chislenko, L.L. (1968). Nomohrammy dlya opredeleniya vesa vodnykh orhanBzmov po razmeram y forme tela. M.: AN SSSR (in Russian). Balushkina, E.V., Vinberh, H.H. (1979). Zavisimost' mezhdu dlinnoy massoy tela planktonnykh rakoobraznykh. Eksperimental'nye i polevye issle-dovaniya biolohicheskikh osnov produktivnosti ozer. L.: Nauka, 58-72 (in Russian). Vinberh, H.H., Lavrent'eva, H.M. (1982). Metodicheskie rekomendatsii po sboru i obrabotke materialov pri hidrobiolohicheskikh issledovaniyakh na presno-vodnykh vodoemakh. Zooplankton i eho produktsiya. L.: Izd-vo HosNIORKh (in Russian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 21.09.2016
