Распространённость бруксизма среди взрослого населения Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

ОРТОДОНТИЧНИЙ РОЗД1Л

УДК 616.742-009.24-053.8

М. С. Дрогомирецька, д. мед. н., Ю. М. Мартиць

1С НМАПО iM. П. Л. Шупика ДВНЗ « Тернопiльський Державний медичний утверситет iM. I. Я. Горбачевського МОЗ Украши »

РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ БРУКСИЗМУ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ (частина I)

В cmammi представлено результати до^дження розпо-всюдженостi бруксизму серед дорослого населення з вико-ристанням рiзних методик (анкетуваня, пальпаця м'язiв та скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), восковi оклюдограми, оклюзтш контакти, фасетки стертостi (ФС), назубт термоформоват пластини BruxChecker®). Показано, що цей стан е широко розповсюдженим серед дорослого населення, що тдтверджуе необхiднiсть надання особливог уваги дiагностицi бруксизма з метою виявлення соматичног, психгчног та паразитарног патологт, яю, згiд-но до^джень багатьох авторiв, часто супроводжуються бруксизмом. Також дано порiвняльну оцтку достовiрностi та ефективностi рiзних методiв дiагностики цього пато-логiчного стану.

Ключовi слова: бруксизм, анкетування, пальпащя м 'язiв та СНЩС, фасетки стертостi, оклюзограми, оклюзтш контакти, BruxChecker®.

М. С. Дрогомирецкая, Ю. Н. Мартиц

ИС НМАПО им. П. Л. Шупика ГВУЗ « Тернопольский государственный медицинский университет им. И. Я. Горбачевского МОЗ Украины »

РАСПРОСТРАНЁННОСТЬ БРУКСИЗМА СРЕДИ ВЗРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ

В статье представлены результаты исследования распространённости бруксизма среди взрослого населения с использованием различных методик (анкетирование, пальпация мышц и височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС), восковые окклюдограммы, окклюзионные контакты, фасетки стираемости (ФС), назубные термоформованые пластины BruxChecker®). Показано, что это состояние широко распространено среди взрослого населения, что подтверждает необходимость уделения особенного внимания диагностике бруксизма с целью выявления соматической, психической и паразитарной патологий, которые, согласно исследованиям многих авторов, часто сопровождаются бруксизмом. Также дана сравнительная оценка достоверности и эффективности разных методов диагностики этого патологического состояния.

Ключевые слова: бруксизм, анкетирование, пальпация мышц и ВНЧС, фасетки стёртости, окклюзиограммы, окклюзионные контакты, BruxChecker®.

M. S. Drohomyretska, Yu. M. Martyts

P.L. Shupic National Medical Academy of post-graduate Education, Institute of Dentristy I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University

PREVALENCE OF BRUXISM AMONG ADULTS ABSTRACT.

iThe issue of bruxism diagnosis, treatment and prevention is one of the most relevant in modern dentistry. It is established that

bruxism is an extremely common phenomenon. It is proved that the formation of the mentioned pathology is caused by many factors, both local and general. In addition, in patients with brux-ism there is a number of neurological symptoms. Many researchers consider bruxism as one of the signs of frustration not only in the dental field, but also somatic and psychiatric disorders (cerebral palsy, autism, Down syndrome), parasitic infections. Therefore, the detection of such phenomena as bruxism can be regarded as an additional stage of diagnosis in general complex diagnostic procedures in many pathological conditions.

The aim of the investigation. To analyze the prevalence of brux-ism among adults and conduct a comparative assessment of the credibility and effectiveness of different methods for diagnosis of this pathological condition.

The materials and the methods of the investigation. 377 students of the Faculty of Dentistry of Ternopil State Medical University aged from 18 to 31 years (mean age - 19.9 years) participated in the current research.

The study included conducting surveys to identify signs of brux-ism (survey of the presence of such bad habits like biting of lips, cheeks, tongue, fingernails, other objects, which is considered as indirect sign of masticatory muscles parafunctions), as well as answers to the 13 questions of the questionnaire (by R. Slavichek). In case of positive answer, the participants were asked to independently assess the intensity of the complaint according to 3-point scale, where 1 point is the smallest, and 3 is the greatest severity of the given disorder. As a result of this assessment occlusal index (OI) was calculated - the ratio of points to the number of positive responses, that characterizes the severity of violations in stomatognatic system. At the same time OI from 0 to 1 is considered to be low, 1-2 points - medium, and from 2 to 3 - high. Also the research procedure included muscle palpation of maxillofacial area, head, shoulders and neck, the area of the temporomandibular joint in statics and dynamics, performing wax occludograms, determination of occlusal contacts using dental carbon paper and photographing them for further analysis, printing of dental impressions using alginate impression mass, making plaster models were used to identify abrasion facets (AF) on teeth and dental manufacturing ther-moformed plates BruxChecker®. These plates were used at night to diagnose bruxism and to determine occlusal contact pattern. The findings. The results of studies bruxism prevalence among adults using a variety of methods (questionnaires, muscle and TMJ palpation, study of wax occludograms, occlusal contacts, abrasion facets, BruxChecker®) showed rather high presence of this phenomenon. Comparative evaluation of the reliability and effectiveness of different methods for diagnosis of this pathological condition found their different diagnostic value: the survey using specially compiled questionnaires can only alert the physician to determine the patient's bruxism, and to confirm this diagnosis additional methods of examination should be necessarily used. The fact that this condition is widespread among adults, confirming the need for special attention to the diagnosis of bruxism to detect somatic, psychic and parasitic lesions, which, according to studies by many authors, is often accompanied by this phenomenon, and timely prevention of its complications in the solid tissues (abfractions, abfraction facets, enamel cracks, fractures of tooth crown and root,teeth hypersensitivity), perio-dontal (gum recession, alveolar bone resorption, localized and generalized gingivitis), therapeutic and orthopedic restorations (cracking and loss of fillings, chipped ceramic, implant fractures), the occurrence of temporomandibular jaw disorders. But it should be noted that there is a necessity for further large-scale epidemiological studies involving wider layers of the population in order to obtain more reliable data.

© ffрогомирецhка M. C., Mapm^h №. M., 2014.

Keywords: bruxism, questionnaire, palpation of muscles and TMJ, abrasion facets, occlusograms, occlusal contacts, BruxChecker®.

Проблема дiагностики, лшування та профшакти-ки бруксизма е одшею з найактуальшших в сучаснш стоматологи. Встановлено, що бруксизм е надзвичай-но розповсюдженим, враховуючи статистичнi данi ба-гатьох дослiджень, що вказують на значну частоту виникнення даного процесу [1-3]. Доведено, що фор-мування вказано! патологи зумовлене багатьма факторами як мюцевими, так i загальними. Так, перекон-ливо показано, що оклюзшш порушення, аномали та деформаци прикусу, часткова втрата зубiв призводять до передчасного контакту горбив зубiв, блокування руху нижньо! щелепи i 11 зсуву, постшно! аферентно! пульсаци вiд перiодонтальних механорецепторiв, що викликае напругу в м'язах [3, 4]. Встановлено, що о^м впливу мiсцевих етiологiчних чинник1в, досить часто спричинюють розвиток патологiчних змiн яви-ща центрального походження, зокрема психолопчш чинники [2, 4]. Причиною виникнення парафункцш жувальних м'язiв можуть бути стресовi ситуаци, пси-хiчна, емоцшна, розумова напруга, iнфекцiйнi захво-рювання [2, 5, 6, ]. Так, доведена суттева роль спадко-вого фактора в розвитку парафункцiй (Christer НиЫш, Jaakko Карпо, 2001). Заслуговують на особливу увагу данi про високу кореляцш парафункцiй жувальних м'язiв у близнюк1в.

Крiм того, у хворих на бруксизм встановлено низку невролопчних симптомiв (занепокоення, депреая, значна м'язева перенапруга не пльки в жувальних м'язах, але й у м'язах шших дiлянок тша), скреготiння також мало мiсце в 100 % випадшв парафункци жувальних м'язiв в осiб з неврозами [5, 7].

Багато дослвднишв вказують на бруксизм як одну з ознак розлащв не пльки в стоматолопчнш сферi, але i загальносоматичних, психiчних захворювань (дитя-чий церебральний паралiч, аутизм, синдром Дауна), паразитарних шфекцш [2, 3, 8, 9]. В наш час так за-хворювання е надзвичайно поширеш, на що вказують як офщшш статистичнi данi мiнiстерств охорони здо-ров'я рiзних кра!н, так i данi незалежних дослщниць-ких установ та лiкувальних закладiв. Тому виявлення такого явища як бруксизм може розглядатись в якостi додаткового етапу дiагностики в загальному комплекс дiагностичних процедур при багатьох патолопчних станах [8, 10-12].

Найбiльш характерними симптомами бруксизму е стискання щелеп, скреготшня зубами, стомлюва-нiсть м'язiв. Деяк1 пацiенти скаржаться на поганий сон, втрату апетиту. У них виникае дралвливють, стресовий стан, плаксивють, бiль, клацання у скроне-во-нижньощелепному суглобi [3, 13, 14]. На слизовш оболонцi щiк i бiчних поверхнях язика помiтнi ввдби-тки зубiв [ 6, 8, 11]. З оклюзшних симптомiв спостерь гаються генералiзована або локалiзована пвдвищена стертють зубiв, виникнення абфракцiй, передчасний контакт на окремих горбках зубiв, нестшкий прикус зi змiщенням нижньо1 щелепи, блокування руху нижньо! щелепи, аномали та деформаци прикусу. На ор-топантомограмах виявляються деструктивнi процеси

в пародонп. Багато пацiентiв iз нiчним бруксизмом пiсля пробудження ввдчувають рiзку стомлюванiсть жувальних м'язiв. У деяких пащенпв (частiше з од-нобiчним типом жування) виявляеться гiпертрофiя жувальних м'язiв. При пальпаци скроневих, власне жувальних i латеральних крилоподiбних м'язiв ввд-значаеться бiль [6, 15, 16].

Дане дослвдження е фрагментом науково! роботи, присвячено! питанням вивчення поширеностi бруксизму, ошгашзаци дiагностики та профiлактики усклад-нень цього явища.

Мета до^дження. Проаналiзувати розповсю-дженiсть бруксизму серед дорослого населення та провести порiвняльну оцшку достовiрностi та ефек-тивностi рiзних методiв дiагностики цього патологiч-ного стану.

Матерiали та методи до^дження. Досль дження проводилось в мюп Тернополi. Участь у да-ному дослiдженнi приймали 377 студентiв стоматоло-гiчного факультету Тернопiльського державного ме-дичного унiверситету у вiцi ввд 18 до 31 року (серед-нiй вiк - 19,9 рошв). Критер1ями включення в дане дослщження були письмова iнформована згода та на-явнiсть фiксованого прикусу в учаснишв. Критерil ви-ключення були: виражений блювотний рефлекс, нефi-ксований прикус, неможливiсть зняти вiдбитки, важ-кий ступiнь в1дкритого, дистального або мезiального прикусу.

Дослiдження включало в себе проведення анке-тування на предмет виявлення ознак бруксизму (опи-тування щодо наявносп таких шк!дливих звичок, як кусання губ, щiк, язика, нiгтiв, стороншх предметiв, що вважаеться непрямою ознакою наявностi парафу-нкцil жувальних м'язiв), а також вiдповiдi на наступш запитання:

1) Чи маете Ви проблеми з жуванням?

2) Чи маете Ви проблеми з вимовою?

3) Чи маете Ви проблеми при закриванш зубiв щшьно?

4) Чи мають як1сь з Ваших зубiв п1двищену чут-ливiсть?

5) Чи маете Ви проблеми при широкому ввдкри-ванш рота?

6) Чи маете Ви шуми в СНЩС, якщо так, то з якого боку?

7) Чи маете Ви б№ в дмнщ суглобiв?

8) Чи страждаете Ви вiд головних болiв?

9) Чи бувають судоми або спазми в голов^ шш або груднiй клiтинi?

10) Чи маете Ви проблеми з поставою?

11) Чи маете Ви звичку стискати або терти зубами в денний час?

12) Чи скрегочете Ви зубами тд час сну?

13) Чи маете Ви ввдчуття болю, дискомфорту в щелепно-лицевш дшянщ шсля пробудження?.

В разi позитивно! вщповщ пропонувалось само-стiйно оцiнити iнтенсивнiсть дано! скарги за 3-х баль-ною шкалою, де 1 бал - найменший, а 3 - найбшьший стутнь вираженостi iнтенсивностi даного прояву. За результатами такого ощнювання вираховувався оклюзшний iндекс (О1) - в1дношення суми балiв до кiлькостi позитивних ввдповщей, що характеризуе ступiнь важкостi порушень в стоматогнатичнш сис-

тем! При цьому О1 в1д 0 до 1 вавжаеться низьким, 1-2 бали - середнiм, а ввд 2-х до 3-х - високим.

Також процедура дослiдження включала пальпа-цiю м'язiв щелепно-лицево! дшянки, голови плечей та ши!, д1лянки скронево-нижньощелепного суглобу в статицi та динамщ, зняття воскових оклюдограм, ви-значення оклюзiйних контактiв за допомогою стома-толопчно! копiрки та !х фотографування з метою по-дальшого аналiзу, зняття ввдбитшв зубних рядiв з ви-користанням альгшатно! вщбитково! маси, виготов-лення гiпсових моделей, яш використовувались для виявлення фасеток стертосп (ФС) на зубах та вигото-влення назубних термоформованих пластин BruxChecker®. Ц пластини застосовувались вночi з

Мал. 1. Ан^з шкiдпивих звичок.

Аналiзуючи цi дан ми бачимо, що зпдно резуль-татiв опитування можна припустити наявшсть брук-сизму не бiльше, н1ж у 34 (9,0 %) опитуваних. Також слад зазначити, що в жодному випадку не було бшьше одше! позитивно! вiдповiдi одночасно, що, на нашу думку, вказуе на сумшвну цiннiсть такого опитування в процес дiагностики бруксизму в якосп самостшно-го методу, принаймнi, в оаб молодого вiку.

Розглядаючи результати анкетування, ми бачимо, що найбшьша к1льк1сть позитивних вiдповiдей була отримана на запитання №№ 4, 8 та 10 (123, 135 та 129, або 32,6 %, 35,8 % та 34,2 % вщповщно), що е прями-ми ознаками наявносп парафункцiй жувальних м'язiв (табл. 2). Найменшою була кшьюсть позитивних в1д-повiдей на запитання №№ 1, 2, 5, 7, 13 (2, 4, 7, 7 та 1, або 0,5 %, 1,1 %, 1,9 %, 1,9 % та 0,5 % вщповадно), що

метою дiагностики бруксизму та визначення шаблону оклюзiйних контактiв.

Статистичний аналiз отриманих даних проводив-ся з використанням програмного забезпечення Statistica 6.0 та комп'ютерно! програми Microsoft Office Excel XP.

Результати дослгдження та гх обговорення. Шсля статистично! обробки даних було отримано на-ступш результати. Наявнiсть шюдливих звичок ста-новила в1д 0 % до 9,0 % i була наступною (в порядку зростання): кусання язика (0 %), кусання щiк (5,3 %), кусання нiгтiв (5,8 %), кусання губ (7,4 %), кусання стороншх предмепв (9,0 %). Наведен данi представ-ленi в табл. 1 та на мал 1.

дозволяе зробити висновки щодо невисоко! дiагнос-тично! цiнностi даних запитань та доцшьносп !х включення в анкету.

Наведеш даш вказаш на мал. 2.

За результатами анкетування проводилось визначення О1 як ввдношення суми балiв позитивних вщпо-ввдей до кiлькостi позитивних ввдповщей. Величина О1 дозволяе зробити висновки щодо важкосл та ште-нсивносп проявiв бруксизму.

Найбiльшу групу склали обстеженi з низьким (0 - 1) значенням О1 ( 278, або 73,7 %), за ними - група з середшм значенням (97, або 25,7 %) i найменша -група з високим значенням (2 учасники, або 0,5 %). Наведеш даш представлен в табл. 3 та на мал. 3.

Таблиця 1

Аналiз шкщливих звичок

Шкiдпивi кусання губ кусання щж кусання язика кусання шгпв кусання сторон-

звички тх предмета

Вар!анти кшьюсть % к1ЛЬК1СТЬ % кшьюсть % кшьюсть % кшьюсть %

вдаовщеи

так 28 7,4 20 5,3 0 0 22 5,8 34 9,0

н1 349 32,6 357 94,7 377 100,0 355 91,2 343 91,0

400 350 300 250 200 150 100 50 0

357

377

355

343

94,7

100

91,2

732 20 15.3 И 1Я

91

кусання губ

х1

о4

кусання щж

х1

о4

кусання язика

х1

о4

кусання нiгтiв

х1

о4

£

0

1

3

кусання стороннiх предметiв

так нi

ш к 1 д л и в 1 з в и ч к и

К1ЛБК1СТБ

KIJIbKICTb

KIJIbKICTb

К1ЛБК1СТБ

К1ЛБК1СТБ

К1ЛБК1СТБ

>

Я —]

>

д К1ЛБК1СТБ »

К1ЛБК1СТБ

К1ЛБК1СТБ

К1ЛБК1СТБ

К1ЛБК1СТБ

К1ЛБК1СТБ

К1ЛБК1СТБ

5. так § о td ання за пи-

99,5 U1 (Л о (л K> * ïx F кшь- -

98,9 U1 U) r « £ £ tr КШЬ-

88,3 U1 UJ UJ 11,7 « кшь- OJ

67,4 K> (Л 32,6 K> U) * кшь-

98,1 U1 о ЧО « кшь-

89,9 U1 UJ ЧО о U) 00 « КШЬ- <У\

98,1 U1 о ЧО « ^ EF кшь-

64,2 K> K> 35,8 U) (Л * кшь- 00

90,2 U1 o ЧО 00 U) « кшь- VO

65,8 K> 00 34,2 K> ЧО « кшь- о

90,2 U1 o ЧО 00 U1 « £ £ tr КШЬ- -

92,8 U1 (Л о k> K> « кшь-

99,7 U1 ON о U) - * кшь- OJ

H

а: Ol ü я

ß

»

к»

Таблиця 3

Аналiз значень О1

значення О1 результат 0 - 1 1,1 - 2 2,1 - 3

шлькють 278 97 2

% 73,7 25,7 0,5

З цих даних видно, що середне значения О1 скла-ло 0,9, отже, можна зробити висновки, що штенсив-нiсть проявiв бруксизму у пацiентiв молодого вжу не е високою. На нашу думку, це пояснюеться високими компенсаторними можливостями оргашзму в молодому вщ, специфiкою обстеження (самостiйна ощн-ка) та учаснишв (студенти ВНЗ), а, отже, мае бшьшу цiннiсть в якосп критерiя ефективностi процесу лжу-вання бруксизму та дисфyнкцiй СНЩС, анiж безпосе-редньо 1х дiагностики.

При розглядi резyльтатiв пальпаторного обсте-ження (табл. 4, дiаграма 4) було виявлено, що найбь льшу к1льк1сть больових вiдчyттiв показали медiаль-ний крилоподiбний м'яз (89 учаснишв, або 23,6 %) та щелепно-тд'язичний м'яз (78 обстежених, або 20,7 %), що пвдтверджуе 1х активну участь в процесах бру-ксування. Середнi значення больових вiдчyттiв були виявленi при пальпyваннi tuber maxilla (69, або 18,3 %), язика (62, або 16,4 %), СНЩС в динамщ (55, або 14,6 %), атланто-окциттально! дiлянки (53, або 14,2 %) та глибока частина жувального м'язу (38, або 10,2 %). Це також пвдтверджуе вiдомi данi про те, що

Аналiз

при парафyнкцiональних порушеннях жувальних м'язiв е зад1яними не тiльки безпосередньо жувальш м'язи, а й м'язи, що беруть участь в шдтримщ поста-ви та елементи СНЩС.

Показовим е той факт, що найбшьше значення проявiв дискомфорту було виявлено також при паль-пацп tuber maxilla, тобто, мiсця прикршлення латерального крилоподiбного м'яза, який бере активну участь в позицюнуванш нижньо! щелепи та елементiв СНЩС, що доводить надзвичайну важливу роль його обстеження в дiагностицi фyнкцiональних порушень щелепно-лицьово! дiлянки.

Той факт, що бшьше 2/3 пропальпованих дiлянок, де була ввдсутня реакцiя на пальпацш, показали значення понад 80 % (ввд 307, або 81,4 % по двочеревце-вому м'язу до 376, або 99,7 % по пвд-шд'язичнш груш м'язiв) дозволяе зробити висновки, що в обстеженш груш стутнь важкостi бруксизму не був високим. Також можна припустити, що вищевказаиi дiлянки бу-дуть задiянi лише у важких випадках парафункци жувальних м'язiв iз залученням елементiв СНЩС та бу-дуть супроводжуватись порушеннями постави, больо-вим синдромом в щелепно-лицьовш дмнщ, дисфун-кцiею СНЩС в рiзних варiантах 11 проявiв. Отже, включення до схеми пальпацп всiх вказаних дiлянок, на наш погляд, е обов'язковим та дозволить провести якнайрозширенiшy дiагностикy бруксизму та його ускладнень.

Таблиця 4

flmaHKH, ^o nantnyroTtca вщсутня реакщя дискомфорт Бшь

кшьюсть % кшьюсть % кшьюсть %

1 n^eni Ta maa 359 95,1 8 1,3 10 3,6

2 AraaHTO-OKqHmT&ibHa ginaHKa 291 77,1 33 8,7 53 14,2

3a M. temporalis ant. 351 93,2 7 1,8 19 5,0

3b M. temporalis med. 335 88,8 28 7,4 14 3,8

3c M. temporalis post. 366 97,4 3 0,8 14 3,8

4a M. masseter ( superficialis ) 367 97,2 9 2,3 2 0,5

4b M. masseter ( profundus ) 326 86,4 13 3,4 38 10,2

5 Tuber maxilla 221 58,6 87 23,1 69 18,3

6 M. pterigoideus medialis 230 61,0 58 15,4 89 23,6

7 M. mylohyoideus 248 65,8 51 13,5 78 20,7

8 M. digastricus 307 81,4 49 13,0 11 2,9

9 suprahyoidale M. 375 99,5 0 0 2 0,5

10 infrahyoidale M. 376 99,7 0 0 1 0,3

11 Larynx 335 88,8 30 8,0 12 3,2

12 M. sterno-cleido-mastoideus 364 96,6 13 3,4 0 0

13 M. omohyoideus 368 97,7 2 0,5 7 1,8

14 ^3HK 279 74,0 36 9,6 62 16,4

15a CH^C ( b стaтнцi ) 311 82,5 53 14,1 13 3,4

15b CH^,C ( b gHHaM^i ) 265 70,3 57 15,1 55 14,6

15c PeTpocyraoöoBHH npocTip 269 71,4 37 9,8 71 8,8

15d Lig. temporo-mandibulare 314 83,3 40 10,6 22 6,1

400 350 300 250 200 150 100 50 0

ИМИ

О Д 3 a fj тз

й ¡Í Й и

С 3 3

сд сд у

~ ^ Щ

5 S

ä5S „

и А й ^ щ

£ ^ ^ ^ 3

& ° 2 а & л с & & з rp з Ö 5= S § ^Н

•e .go о £ -о ^ ^

■ -S -S

й ^ tí tí

с '

Я '

я

I

•о

' =3" ' 5 "g Jä

ü "Ü | I

Н Я с -О

u s й Ö Я ч üs g

w ш ш я

sí

О

I &

fr м

I вщсутня реaкцiя (

кiлькiсть ) I вiдсутня реакцiя ( % )

дискомфорт ( кшьмсть )

I дискомфорт ( % )

Дiаграма 4. Результати пальпацй'

Висновки. Представлеш результати дослвдження розповсюдженостi бруксизму серед дорослих оаб з використанням рiзних методик (анкетуваня, пальпащя м'язiв та СНЩС, вивчення воскових оклюдограм, оклю-зiйних контакта, фасеток стертостi, ВгихСИескег®) показали достатньо високий стутнь поширеностi цього явища. Порiвняльна ощнка достовiрностi та ефективнос-тi рiзних методiв дiагностики цього патологiчного стану виявила к рiзну дiагностичну щншсть: анкетування з використанням спецiально складених анкет може лише насторожити лшаря на предмет наявностi у пащента бруксизму, а для щдтвердження цього дiагнозу слад обв'язково застосовувати додатковi методи обстеження. Той факт, що цей стан е широко розповсюдженим серед дорослого населення, гадтверджуе необхвдтсть надання особливо! уваги дiагностицi бруксизму з метою вияв-лення соматично!, психiчноl та паразитарно! патологiй, яю, згтдно дослвджень багатьох авторiв, часто супрово-джуються цим явищем, та своечасно! профiлактики його ускладнень з боку твердих тканин зуба (абфракци, фасетки стертосп, трiщини емал^ переломи коронки та ко-реня зуба, гiперчутливiсгь зубiв), пародонту (рецет ясен, резорбцiя альвеолярно! к1стки, локалзоваш та ге-нералiзованi гiнгiвiти), терапевтичних та ортопедичних реставрацiй (ввдломи та випадання пломб, сколи кераш-ки, переломи iмплантiв), виникнення скронево-щелепних порушень. Але слад зазначити на необхвдтсть проведення подальших масштабнiших етдемюлопчних дослвджень iз залученням ширших верств населення з метою отримання бшьш достовiрних даних.

Зактчення статт1 буде надруковано в журналI «1н-новацИ в стоматологИ » (№3, 2014 р.)

Список л1тератури

1. Arima T., Svensson P., RasmussenC., Nielsen K.D., Dreves A.M., Arendt-Nielsen L., The relationship between selective sleep deprivation, nocturnal jawmuscle activity and pain in healthy men // J. Oral. Rehabil. - 2001; 28 : 140-148.

2. Dubner R., Sessie B.J., Storey A.T. The neural basis of oral and facial function. - New York, Plenum Press, 1978.

3. Lavigne G.J., Khoury S., Abe S., Yamaguchi T., Raphael K. Bruxism physiology and pathology: an overview for clinicians // J. Oral Rehabil. - 2008; 35: 476 - 494.

4. Lobbezoo F., van der Zaag J., van Selms M.K., Hamburger H.L., Naeije M. Principles for the management of bruxism // J. Oral Rehabil. - 2008; 35: 509-23.

5. Вейн А. М. Заболевания вегетативной нервной системы : руководство для врачей / А. М. Вейн, Т. Г. Вознесенская, В. Л. Голубев / под ред. А. М. Вейна. - М. : Медицина, 1991. - 622 c.

6. Гаврилов Е. И. Клинические формы парафункций жевательных мыщц / Е. И. Гаврилов, В. Д. Пантелеев // Стоматология. -1987. - № 4. - С. 40-43.

7. Гросс М. Д. Нормализация окклюзии : пер.с англ. / М. Д. Гросс, Дж. Д. Мэтьюс. - М. : Медицина, 1986. - 287 с.

8. Демнер Л. М. Клиника и лечение бруксизма / Л. М. Демнер, А. П. Залигян // Стоматология. - 1986. - № 5. - С. 77-79.

9. Добровольская Н. И. Распространенность и этиология бруксизма у детей разного возраста / Н. И. Добровольская // Орто-донт-инфо. - 1999. - № 2. - С. 40-42.

10. Жулев Е. Н. Этиология, клиника и лечение бруксизма / Е. Н. Жулев // Стоматология. - 1976. - № 4. - С. 95-98.

11. Залигян А. П. Бруксизм, его лечение и профилактика осложнений: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / А.П. Залигян - Казань, 1987. - 231 с.

12. Левин Я. И. Двигательные расстройства во сне / Я. И. Левин, П. В. Ковров, Д. Г. Ферапонтов // Соврем. психиатрия. -1998. - № 3. - С. 28-29.

13. Мирза А. И. Бруксизм (феномен Karolyi, парафункция жевательных мышц). Современный взгляд на проблему / А.И. Мирза, А.В. Сирук, И.В. Михеева, Е.А. Рубинова // Соврем. стоматология. - 2008. - № 1. — С. 201-203.

14. Семкин В. А. Клинико-рентгенологические проявления мышечного дисбаланса височно-нижнечелюстного сустава и его лечения / В. А. Семкин, Н. А. Рабухина, Н. В. Букатина // Стоматология. - 1997. - Т. 76, № 5. - С. 15-17.

15. Сеферян Н. Ю. Клиника и комплексное лечение пара-функций жевательных, мимических мышц и мышц языка: дис. канд. мед. наук / Н. Ю. Сеферян. - Тверь, 1998. - 151 с.

16. Sato S. Atlas Occlusion Diagnosis by BruxChecker. Kana-gawa Dental College Research Institute of Occlusion Medicine -Kanagava - 2005 - 33 p.

REFERENCES

1. Arima T., Svensson P., Rasmussen C., Nielsen K. D., Dreves A. M., Arendt-Nielsen L. The relationship between selective sleep deprivation, nocturnal jawmuscle activity and pain in healthy men. J. Oral. Rehabil. 2001;28:140-148.

2. Dubner R., Sessie B. J., Storey A. T. The neural basis of oral and facial function. New York, Plenum Press, 1978.

3. Lavigne G. J., Khoury S., Abe S., Yamaguchi T., Raphael K. Bruxism physiology and pathology: an overview for clinicians. J. Oral Rehabil. 2008;35:476 - 494.

4. Lobbezoo F., van der Zaag J., van Selms M. K., Hamburger H. L., Naeije M. Principles for the management of bruxism. J. Oral Rehabil. 2008; 35: 509-23.

5. Veyn A. M., Voznesenskaya T. G., Golubev V. L., Zabolevaniya vegetativnoy nervnoy systemy: rukovodstvo dla vrachey [Vegetative nervous system disorders: Manual for doctors]. Moskva, Medicina;1991: 622.

6. Gavrilov E. I., Panteleev V. D. Clinical forms of masticatory muscles parafunctions. Stomatologiya. 1987;4:40-43.

7. Gross M. D., Mathews J. D. Normalizatsiya okklyuzii. [Occlusion in Restorative Dentistry]. Moskva, Medicina, 1986: 287.

8. Demner L. M., Zalygyan A. P. Bruxism clinic and treatment. Stomatologiya. 1986;5:77-79.

9. Dobrovolskaya N. I. Prevalence and etiology of bruxism in children of different age. Ortodont-info. 1999;2:40-42.

10. Zhulev E. N. Etiology, clinic and treatment of bruxism. Stomatologiya. 1976; 4: 95-98.

11. Zalygyan A. P. Bruksizm, ego lechenie I profilaktika oslozhneniy [ Bruxism, its treatment and prevention of its complications ]: Dissertation of Candidate of Medical Sciences. Kazan' 1987:231.

12. Levin Ya. I., Kovrov P. V., Ferapontov D. G. Movement sleep disorders. Sovrem. Psikhiatriya. 1998;3:28-29.

13. Mirza A. I., Siruk A. V., Mikheeva I. V., Rubinova E. A. Bruxism (phenomenon of Karolyi, masticatory muscles parafunction). Modern look at the problem. Sovrem. stomatologiya. 2008;1:201-203.

14. Semkin V. A., Rabukhina N. A., Bukatina N. V. Clinical and radiographic manifestations of muscle imbalance of temporomandibular joint and its treatment. Stomatologiya. 1997;76 (5):15-17.

15. Seferyan N. Yu. Klinika i kompleksnoe lechenieparafunktsiy zhevatelnych, mimicheskikh myshts i myshts yazyka [Clinic and complex treatment of parafunctions of mustictory, mimic muscles and tongue muscles]: Dissertation of Candidate of Medical Sciences. Tver' 1998:151.

16. Sato S. Atlas Occlusion Diagnosis by BruxChecker. Kanagava, Kanagawa Dental College Research Institute of Occlusion Medicine, 2005: 33.

Надшшла 01.08.14

УДК 616.314.17-008.1+616.314-089.23(048)

В. А. Самойленко

Государственное учреждение «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины»

ПРИЧИНЫ, ЗНАЧЕНИЕ И РОЛЬ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ, ВОЗНИКАЮЩИХ В ТКАНЯХ ПАРОДОНТА ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ БРЕКЕТ-СИСТЕМ

Научная статья посвящена актуальной для современной стоматологии теме - воспалительные осложнения, возникающие в тканях пародонта при использовании брекет-систем. В основу проблематики данного исследования положен тот факт, что брекет-системы широко используются в современной стоматологии, при этом последствием их использования может стать воспаление тканей па-родонта, причиненное рядом факторов, среди которых основной - ухудшение естественной гигиены полости рта. Определение причин, значения и роли таких осложнений играет ключевую роль не только в теоретическом аспекте, но и в процессе практического применения при использовании ортодонтического метода лечения в целях минимизации подобных рисков.

Ключевые слова: пародонт, брекет-система, ортодонти-ческое лечение

В. А. Самойленко

Державна установа «Дншропетровська медична академiя МОЗ Украши»

ПРИЧИНИ, ЗНАЧЕННЯ I РОЛЬ ЗАПАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ, ВИНИКАЮЧИХ У ТКАНИНАХ ПАРОДОНТУ ПРИ ВИКОРИСТАНН1 БРЕКЕТ-СИСТЕМ

Наукова стаття присвячена актуальны для сучасноï сто-матологп темi - запальт ускладнення, що виникають у тканинах пародонта при використанш брекет-систем. Основою проблематики даного до^дження являешься те, що брекет-системи на сьогодн широко використовуються для комплексного ортодонтичного л^вання, проте на^дком 1х використання може стати запалення тканин пародонта, спричинене рядом факторiв, серед яких основним е по-гiршення гiгiени ротово1 порожнини. Визначення причин, значення та ролi таких ускладнень являеться ключовим за-вданням не лише в теоретичному аспектi, але i для практичного використання при застосуваню ортодонтичного методу л^вання з метою мiнiмiзацiï подiбнихризиюв. Ключовi слова: пародонт, брекет-система, ортодонтичне л^вання

V. A. Samoilenko

State Establishment "Dnipropetrovsk medical academy Ministry of Health of Ukraine"

CAUSES, VALUE, AND ROLE OF INFLAMATORY COMPLICATIONS IN PERIODONTAL TISSUE USING BRACET SYSTEM

ABSTRACT

The research article touches upon topical for modern stomatology issue - inflammatory aftereffects of paradontium tissues after usage of braces.

© Самойленко В. А., 2014.