CC BY
20ОРТОДОНТИЧИЙ РОЗД1Л
УДК 616.742-009.24-053.8
М. С. Дрогомирецька, д. мед. н., Ю. М. Мартиць
1С НМАПО iM. П. Л. Шупика ДВНЗ « Тернопiльський Державний медичний унiверситет iM. I. Я. Горбачевського МОЗ Украши »
РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ БРУКСИЗМУ СЕРЕД ДОРОСЛОГО НАСЕЛЕННЯ (Частина II)
В cmammi представлено результати до^дження розповсюдженосmi бруксизму серед дорослого населения з використанням ргзних методик (анкетуваня, пальпаця м ^в та скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), восковi оклюдограми, оклюзшш контакти, фасетки стертостi (ФС), назубнi термоформоваш плас-тини BruxChecker®). Показано, що цей стан е широко розповсюдженим серед дорослого населення, що тдтве-рджуе необхiднiсть надання особливо'г' уваги дiагностицi бруксизма з метою виявлення соматично'г', психiчноi та паразитарно'г' патологш, яю, згiдно до^джень багатьох авторiв, часто супроводжуються бруксизмом. Також дано порiвняльну оцiнку досmовiрносmi та ефективностi ргзних методiв дiагностики цього патологiч-ного стану.
Ключовi слова: бруксизм, анкетування, пальпаця м 'язiв та СНЩС, фасетки сmерmосmi, оклюзограми, оклюзшш контакти, BruxChecker®.
М. С. Дрогомирецкая, Ю. Н. Мартиц
ИС НМАПО им. П. Л. Шупика ГВУЗ « Тернопольский государственный медицинский университет им. И. Я. Горбачевского МОЗ Украины »
РАСПРОСТРАНЁННОСТЬ БРУКСИЗМА СРЕДИ ВЗРОСЛОГО НАСЕЛЕНИЯ (Часть II)
В статье представлены результаты исследования распространённости бруксизма среди взрослого населения с использованием различных методик (анкетирование, пальпация мышц и височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС), восковые окклюдограммы, окклюзионные контакты, фасетки стираемости (ФС), назубные термоформованые пластины BruxChecker®). Показано, что это состояние широко распространено среди взрослого населения, что подтверждает необходимость уделения особенного внимания диагностике бруксизма с целью выявления соматической, психической и паразитарной патологий, которые, согласно исследованиям многих авторов, часто сопровождаются бруксизмом. Также дана сравнительная оценка достоверности и эффективности разных методов диагностики этого патологического состояния.
Ключевые слова: бруксизм, анкетирование, пальпация мышц и ВНЧС, фасетки стёртости, окклюзио-граммы, окклюзионные контакты, BruxChecker®.
M. S. Drohomyretska, Yu. M. Martyts
P.L. Shupic National Medical Academy of post-graduate Education, Institute of Dentristy I.Ya. Horbachevsky Ternopil State Medical University
PREVALENCE OF BRUXISM AMONG ADULTS (PART II)
The issue of bruxism diagnosis, treatment and prevention is one of the most relevant in modern dentistry. It is established that bruxism is an extremely common phenomenon. It is proved that the formation of the mentioned pathology is caused by many factors, both local and general. In addition, in patients with bruxism there is a number of neurological symptoms.
Many researchers consider bruxism as one of the signs of frustration not only in the dental field, but also somatic and psychiatric disorders (cerebral palsy, autism, Down syndrome), parasitic infections. Therefore, the detection of such phenomena as bruxism can be regarded as an additional stage of diagnosis in general complex diagnostic procedures in many pathological conditions.
© Дрогомирецька М. С., Мартиць Ю. М., 2014.
The aim of the investigation. To analyze the prevalence of bruxism among adults and conduct a comparative assessment of the credibility and effectiveness of different methods for diagnosis of this pathological condition.
The materials and the methods of the investigation. 377 students of the Faculty of Dentistry of Ternopil State Medical University aged from 18 to 31 years (mean age - 19.9 years) participated in the current research.
The study included conducting surveys to identify signs of bruxism (survey of the presence of such bad habits like biting of lips, cheeks, tongue, fingernails, other objects, which is considered as indirect sign of masticatory muscles parafunctions), as well as answers to the 13 questions of the questionnaire (by R. Slavichek). In case ofpositive answer, the participants were asked to independently assess the intensity of the complaint according to 3-point scale, where 1 point is the smallest, and 3 is the greatest severity of the given disorder. As a result of this assessment occlusal index (OI) was calculated - the ratio ofpoints to the number ofpositive responses, that characterizes the severity of violations in stomatognatic system. At the same time OI from 0 to 1 is considered to be low, 1-2 points - medium, and from 2 to 3 -high. Also the research procedure included muscle palpation of maxillofacial area, head, shoulders and neck, the area of the temporomandibular joint in statics and dynamics, performing wax occludograms, determination of occlusal contacts using dental carbon paper and photographing them for further analysis, printing of dental impressions using algi-nate impression mass, making plaster models were used to identify abrasion facets (AF) on teeth and dental manufacturing thermoformed plates BruxChecker®. These plates were used at night to diagnose bruxism and to determine occlusal contact pattern.
The findings. The results of studies bruxism prevalence among adults using a variety of methods ( questionnaires, muscle and TMJ palpation, study of wax occludograms, occlusal contacts, abrasion facets, BruxChecker® ) showed rather high presence of this phenomenon. Comparative evaluation of the reliability and effectiveness of different methods for diagnosis of this pathological condition found their different diagnostic value: the survey using specially compiled questionnaires can only alert the physician to determine the patient's bruxism, and to confirm this diagnosis additional methods of examination should be necessarily used. The fact that this condition is widespread among adults, confirming the need for special attention to the diagnosis of bruxism to detect somatic, psychic and parasitic lesions, which, according to studies by many authors, is often accompanied by this phenomenon, and timely prevention of its complications in the solid tissues (abfractions, abfraction facets, enamel cracks, fractures of tooth crown and root,teeth hypersensitivity), periodontal (gum recession, alveolar bone resorption, localized and generalized gingivitis), therapeutic and orthopedic restorations (cracking and loss of fillings, chipped ceramic, implant fractures), the occurrence of temporomandibular jaw disorders. But it should be noted that there is a necessity for further large-scale epidemiologi-cal studies involving wider layers of the population in order to obtain more reliable data.
Key words: bruxism, questionnaire, palpation of muscles and TMJ, abrasion facets, occlusograms, occlusal contacts, BruxChecker®.
Проблема дiагностики, лшування та профь лактики бруксизма е одшею з найактуальшших в сучаснш стоматологи. Встановлено, що брук-сизм е надзвичайно розповсюдженим, враховую-чи статистичш даш багатьох дослщжень, що вка-зують на значну частоту виникнення даного про-цесу [1-3]. Доведено, що формування вказано! патологи зумовлене багатьма факторами, як мю-цевими, так i загальними. Так, переконливо показано, що оклюзшш порушення, аномалп та де-формацп прикусу, часткова втрата зубiв призво-дять до передчасного контакту горбюв зубiв, блокування руху нижньо! щелепи i И зсуву, пос-тшно! аферентно! пульсацп вщ перюдонтальних механорецепторiв, що викликае напругу в м'язах [3, 4]. Встановлено, що о^м впливу мюцевих етюлопчних чинниюв, досить часто спричиню-ють розвиток патолопчних змш явища центрального походження, зокрема психолопчш чинники [2, 4]. Причиною виникнення парафункцш жува-льних м'язiв можуть бути стресовi ситуацп, пси-хiчна, емоцшна, розумова напруга, шфекцшш за-хворювання [2, 5, 6,]. Так, доведена суттева роль спадкового фактора в розвитку парафункцш (Christer НиЫт, Jaakko Каргю, 2001 ). Заслугову-
ють на особливу увагу даш про високу кореля-щю парафункцш жувальних м'язiв у близнююв.
Крiм того, у хворих на бруксизм встановлено низку невролопчних симптомiв ( занепокоення, депрешя, значна м'язева перенапруга не тшьки в жувальних м'язах, але й у м'язах шших дшянок тша ), скреготшня також мало мюце в 100 % ви-падюв парафункцп жувальних м'язiв в ошб з неврозами [5, 7].
Багато дослщниюв вказують на бруксизм як одну з ознак розладiв не тшьки в стоматолопчнш сфер^ але i загальносоматичних, психiчних за-хворювань ( дитячий церебральний паралiч, аутизм, синдром Дауна ), паразитарних шфекцш [2, 3, 8, 9]. В наш час таю захворювання е надзвичайно поширеш, на що вказують як офщшш статистичш даш мшстерств охорони здоров'я рiз-них кра!н, так i даш незалежних дослщницьких установ та лшувальних закладiв. Тому виявлення такого явища як бруксизм може розглядатись в якосп додаткового етапу дiагностики в загаль-ному комплекс дiагностичних процедур при багатьох патолопчних станах [8, 10-12 ].
Найбшьш характерними симптомами брук-сизму е стискання щелеп, скреготшня зубами,
стомлювашсть m'h3Íb. Деяю пацieнти скаржаться на поганий сон, втрату апетиту. У них виникае драпвливють, стресовий стан, плаксивють, бiль, клацання у скронево-нижньощелепному суглобi [3, 13, 14]. На слизовш оболонцi щiк i бiчних по-верхнях язика помггш вiдбитки зубiв [6, 8, 11]. З оклюзшних симптомiв спостерiгаються генераль зована або локалiзована пiдвищена стертють зу-бiв, виникнення абфракцiй, передчасний контакт на окремих горбках зубiв, нестшкий прикус зi змiщенням нижньо! щелепи, блокування руху нижньо! щелепи, аномалп та деформацп прикусу. На ортопантомограмах виявляються деструк-тивш процеси в пародонтi зубiв. Багато пащенпв iз нiчним бруксизмом тсля пробудження вщчу-вають рiзку стомлювашсть жувальних м'язiв. У деяких пащенпв (частiше з однобiчним типом жування) виявляеться гiпертрофiя жувальних м'язiв. При пальпацп скроневих, власне жувальних i латеральних крилоподiбних м'язiв вщзна-чаеться бiль [6, 15, 16].
Дане дослщження е фрагментом науково! роботи, присвячено! питанням вивчення поши-реностi бруксизму, оптимiзацil дiагностики та профшактики ускладнень цього явища.
Мета до^дження. Проаналiзувати розпо-всюдженiсть бруксизму серед дорослого насе-лення та провести порiвняльну оцiнку достовiр-носп та ефективностi рiзних методiв дiагностики цього патологiчного стану.
Матерiали та методи до^дження. Дослщження проводилось в мют Тернополг Участь у даному дослщженш приймали 377 студента стоматолопчного факультету Тернопiльського державного медичного ушверситету у вiцi вiд 18 до 31 року (середнш вш - 19,9 рокiв). Крш^я-ми включення в дане дослiдження були письмова шформована згода та наявшсть фiксованого прикусу в учасниюв. Критери виключення були: ви-ражений блювотний рефлекс, нефiксований прикус, неможливють зняти вiдбитки, важкий сту-пiнь вiдкритого, дистального або мезiального прикусу.
Дослiдження включало в себе проведення анкетування на предмет виявлення ознак брукси-зму (опитування щодо наявностi таких шкщли-вих звичок, як кусання губ, щiк, язика, нiгтiв, стороншх предметiв, що вважаеться непрямою ознакою наявностi парафункцп жувальних м'язiв), а також вщповда на наступнi запитання:
1) Чи маете Ви проблеми з жуванням ?
2) Чи маете Ви проблеми з вимовою ?
3) Чи маете Ви проблеми при закриванш зу-бiв щшьно ?
4) Чи мають якiсь з Ваших зубiв тдвищену чутливiсть ?
5) Чи маете Ви проблеми при широкому вщ-криванш рота ?
6) Чи маете Ви шуми в СНЩС, якщо так, то з якого боку ?
7) Чи маете Ви бшь в дшянщ суглобiв ?
8) Чи страждаете Ви вщ головних болiв ?
9) Чи бувають судоми або спазми в голов^ ши або груднш клiтинi ?
10) Чи маете Ви проблеми з поставою ?
11) Чи маете Ви звичку стискати або терти зубами в денний час ?
12) Чи скрегочете Ви зубами тд час сну ?
13) Чи маете Ви вщчуття болю, дискомфорту в щелепно-лицевш дшянщ тсля пробудження ?.
В разi позитивно!' вщповда пропонувалось самостшно ощнити iнтенсивнiсть дано1 скарги за 3-х бальною шкалою, де 1 бал - найменший, а 3 - найбшьший ступiнь вираженосп iнтенсивностi даного прояву. За результатами такого ощню-вання вираховувався оклюзшний iндекс (01) -вiдношення суми балiв до кiлькостi позитивних вщповщей, що характеризуе ступiнь важкостi порушень в стоматогнатичнiй системi. При цьо-му 01 вiд 0 до 1 вважаеться низьким, 1-2 бали -середшм, а вщ 2-х до 3-х - високим.
Також процедура дослщження включала па-льпащю м'язiв щелепно-лицево1 дiлянки, голови плечей та шш, дiлянки скронево-нижньощелепного суглобу в статицi та динамщ, зняття воскових оклюдограм, визначення оклю-зiйних контактiв за допомогою стоматолопчно1 копiрки та 1х фотографування з метою подаль-шого аналiзу, зняття вiдбиткiв зубних рядiв з ви-користанням альгiнатноï вiдбитковоï маси, виго-товлення гiпсових моделей, якi використовува-лись для виявлення фасеток стертосл (ФС) на зубах та виготовлення назубних термоформова-них пластин BruxChecker®. Цi пластини застосо-вувались вночi з метою дiагностики бруксизму та визначення шаблону оклюзшних контакпв.
Статистичний аналiз отриманих даних про-водився з використанням програмного забезпе-чення Statistica 6.0 та комп'ютерноï програми Microsoft Office Excel XP.
Результати до^дження та ïx обговорен-ня. Пюля статистичноï обробки даних було отримано наступнi результати.
Серед обстежених пащенпв адентiя була представлена в основному тре^ми молярами (зуб № 18 був вщсутнш в 186-ти випадках, або 49,3 %, № 28 - в 210-ти випадках, або 55,7 %, № 38 - в 238-ми випадках, або 63,1 %, №48 - в 235-ти випадках, або 62,3 % ). Ц даш корелюються з даними рiзних джерел щодо наявносп, термшв прорiзування та ретенци третiх моляр iв.
Адентш перших молярiв, як було вияснено з анамнезу, була вторинною, оскшьки вказаш зуби першими з постшних прорiзуються в ранньому вщ^ а, отже , мають тенденщю щодо раннього виникнення карiесу та його ускладнень, що, в свою чергу, призводить до !х передчасно! втрати.
Також шляхом збору анамнезу було встано-влено, що вщсутш премоляри ВЩ та НЩ та шла ВЩ було видалено в дитячому вщ з метою про-ведення ортодонтичного лiкування. Наведенi да-нi вказано на дiаграмi 1.
Д1аграма 1. Ввдсутш зуби.
Д1аграма 2. Анал1з оклюдограм.
В процесi аналiзу воскових оклюдограм було виявлено, що на ВЩ найбшьша кшьюсть наяв-них контактiв була на зубах № 26 (339, або 90,0 %), 14 (335, або 88,8 %), 16 (326, або 86,5 %), 24 ( 315, або 84,1 % ), 13 (312, або 82,8 %), 27 (304, або 80,6 % ), 17 (294, або 78,0 %). На НЩ це були зуби № 37 (353, або 93,6 % ), 33 (343, або 91,0 %), 36 та 47 (по 334, або 88,6 %), 46 (333, або 88,3 % ), 34 (330, або 87,5 %).
Найбшьша кшьюсть вщсутшх контактов, ви-явлена за допомогою воскових оклюдограм, була на ВЩ на зубах № 18 (165, або 43,8 %), 22 (159, або 42,2 %), 12 (135, або 35,8 %), 28 (129, або 34,2 %). На НЩ - зуб №32 (288, або 76,4 %).
З наведених результатiв видно, що в оклюзi! задiянi найбшьше першi, другi моляри та шла, що доводить !х важливу роль в процеш функцiо-нування жувально! системи людини та вказуе на
важливють iх збереження, яюсного вщновлення терапевтичними засобами, адекватного протезу-вання (в разi необхiдностi) та правильного роз-мiщення в зубнш дузi зi встановленням стабшь-них контакпв у випадках ортодонтичного лшу-вання. Наведенi данi вiдображенi на дiаграмi 2.
Пiд час дослщження оклюзшних контакпв з використанням котрки нами було отримано результати, яю дещо вiдрiзнялись вiд викладених попередньо. Так, кшьюсть наявних контакпв бу-
ла високою на вах зубах (вiд 294, або 78,2 % на зубi №17, до 377, або 100 % на зубi №44). Винят-ком був зуб № 32 (70, або 18,6 %). Таю результа-ти дозволяють зробити припущення щодо важ-ливо! ролi перших премолярiв в оклюзи та пос-тавити пiд сумшв рацiональнiсть та доцiльнiсть проведення планового видалення цих зубiв в процес проведення ортодонтичного лiкування у випадках з дефщитом мiсця в зубнш дузь Вказа-нi данi вщображеш на дiаграмi 3.
Д1аграма 3. Анал1з оклюзшних контакта.
Д1аграма 4. Анал1з фасеток стертости
Розглядаючи даш, отримаш при дослщженш фасеток стертостi (ФС) на гшсових моделях, нами було виявлено, що найбiльша кiлькiсть ФС була на шлах обох щелеп (вiд 274 до 307, або вщ 72,7 % до 81,4 %), а також на нижшх централь-них рiзцях (270-271, або 71,6 - 71,9 %), що без-заперечно вказуе на задiянiсть цих зубiв як в акт жування, так i в процес бруксування. Най-меншою ж була кшьюсть ФС на третiх молярах обох щелеп (вщ 3 до 16, або вщ 0,8 % до 4,2 %), що доводить !х невелику фiзiологiчну цiннiсть та виправданють !х видалення при проведенш ор-тодонтичного лшування для дистатзацп зубiв та уникнення рецидивiв ортодонтично! патологи ш-сля закiнчення лшування. Наведенi данi вщобра-жено на дiаграмi 8.
Звертаючись до результатов застосування БгцхСЬеекег®, слiд зазначити достатньо високу та однорiдну кiлькiсть контакпв (вiд 263 до 370, або вщ 69,8 % до 98,1 %) на обох зубних рядах
(за винятком треих молярiв) (щаграма 5). Зва-жаючи на особливосп застосування БгцхСЬеекег® (а саме, застосування вночi пiд час сну, тобто, в перюд вiдсутностi активностi симпатично! нервово! системи та пщвищення актив-ностi парасимпатично!), ми зробили висновки, що пластини Вгих^ескег® найповшше та на-йоб'eктивнiше вiдображають характер мимовь льно! активностi жувальних м'язiв, що дозволяе рекомендувати цей метод в якосп обв'язкового при дослщженш характеру оклюзiйних контактiв та для дiагностики парафункцiй жувальних м'язiв (бруксизму) в стоматолопчних клiнiках. Це дозволить отримати об'ективну картину щодо функцюнального стану зубо-щелепно! системи, провести повнощнну та всебiчну пiдготовку до стоматолопчно! реабшггацп пацiентiв та уникну-ти рiзноманiтних ускладнень в постреабшггацш-ному перюд1
Д1аграма 9. Анал1з застосування ВгахСИескег®
Висновки. Представленi результати досль дження розповсюдженостi бруксизму серед до-рослих осiб з використанням рiзних методик (ан-кетуваня, пальпацiя м'язiв та СНЩС, вивчення воскових оклюдограм, оклюзiйних контактiв, фасеток стертостi, БгцхСЬеекег® ) показали достатньо високий стутнь поширеностi цього яви-ща. Порiвняльна оцiнка достовiрностi та ефекти-вностi рiзних методiв дiагностики цього патоло-гiчного стану виявила !х рiзну дiагностичну щн-нiсть: анкетування з використанням спецiально складених анкет може лише насторожити лшаря на предмет наявносп у пацiента бруксизму, а для
шдтвердження цього дiагнозу слiд обов'язково застосовувати додатковi методи обстеження. Той факт, що цей стан е широко розповсюдженим серед дорослого населення, тдтверджуе необхщ-нiсть надання особливо! уваги дiагностицi бруксизму з метою виявлення соматично!, психiчно! та паразитарно! патологiй, якi, згiдно дослщжень багатьох авторiв, часто супроводжуються цим явищем, та своечасно! профiлактики його ускладнень з боку твердих тканин зуба (абфракцп, фасетки стертосп, трщини емалi, переломи коронки та кореня зуба, гшерчутливють зубiв ), паро-донту (рецесiя ясен, резорбцiя альвеолярно! кiст-
ки, локалiзованi та генералiзованi гшпвгги), те-рапевтичних та ортопедичних реставрацш (вщ-ломи та випадання пломб, сколи керамши, переломи ÍM^amÍB), виникнення скронево-щелепних порушень. Але слщ зазначити на необхiднiсть проведення подальших масштабнiших ешдемю-логiчних дослщжень Í3 залученням ширших верств населення з метою отримання бшьш дос-товiрних даних.
Список лтератури
1. Arima T., Svensson P., RasmussenC., Nielsen K.D., Dreves AM., Arendt-Nielsen L., The relationship between selective sleep deprivation, nocturnal jawmuscle activity and pain in healthy men // J. Oral. Rehabil. - 2001; 28 : 140-148.
2. Dubner R., Sessie B.J., Storey A.T. The neural basis of oral and facial function. - New York, Plenum Press, 1978.
3. Lavigne G.J., Khoury S., Abe S., Yamaguchi T., Raphael K. Bruxism physiology and pathology: an overview for clinicians // J. Oral Rehabil. - 2008; 35: 476 - 494.
4. Lobbezoo F., van der Zaag J., van Selms M.K., Hamburger H.L., Naeije M. Principles for the management of bruxism // J. Oral Rehabil. - 2008; 35: 509-23.
5. Вейн А. М. Заболевания вегетативной нервной системы : руководство для врачей / А. М. Вейн, Т. Г. Вознесенская, В. Л. Голубев / под ред. А. М. Вейна. - М. : Медицина, 1991. - 622 c.
6. Гаврилов Е. И. Клинические формы парафункций жевательных мышц / Е. И. Гаврилов, В. Д. Пантелеев // Стоматология. - 1987. - № 4. - С. 40-43.
7. Гросс М. Д. Нормализация окклюзии : пер.с англ. / М. Д. Гросс, Дж. Д. Мэтьюс. - М. : Медицина, 1986. - 287 с.
8. Демнер Л. М. Клиника и лечение бруксизма / Л. М. Демнер, А. П. Залигян // Стоматология. - 1986. - № 5. -С. 77-79.
9. Добровольская Н. И. Распространенность и этиология бруксизма у детей разного возраста / Н. И. Добровольская // Ортодонт-инфо. - 1999. - № 2. - С. 40-42.
10. Жулев Е. Н. Этиология, клиника и лечение бруксизма / Е. Н. Жулев // Стоматология. - 1976. - № 4. - С. 9598.
11. Залигян А. П. Бруксизм, его лечение и профилактика осложнений: дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / А.П. Залигян - Казань, 1987. - 231 с.
12. Левин Я. И. Двигательные расстройства во сне / Я. И. Левин, П. В. Ковров, Д. Г. Ферапонтов // Соврем. психиатрия. - 1998. - № 3. - С. 28-29.
13. Мирза А. И. Бруксизм (феномен Karolyi, пара-функция жевательных мышц). Современный взгляд на проблему / А.И. Мирза, А.В. Сирук, И.В. Михеева, Е.А. Руби-нова // Соврем. стоматология. - 2008. - № 1. — С. 201-203.
14. Семкин В. А. Клинико-рентгенологические проявления мышечного дисбаланса височно-нижнечелюстного сустава и его лечения / В. А. Семкин, Н. А. Рабухина, Н. В. Букатина // Стоматология. - 1997. - Т. 76, № 5. - С. 15-17.
15. Сеферян Н. Ю. Клиника и комплексное лечение парафункций жевательных, мимических мышц и мышц языка: дис. канд. мед. наук / Н. Ю. Сеферян. - Тверь, 1998. -151 с.
16. Sato S. Atlas Occlusion Diagnosis by BruxChecker. Kanagawa Dental College Research Institute of Occlusion Medicine - Kanagava - 2005 - 33 p.
Надшшла 11.08.14
