CC BY
1
УДК 94(477):332.025.26
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.1.23
Я. I. МАНДРИК
доктор кторичних наук, професор кафедри сусшльних наук 1вано-Франювський нащональний технiчний ушверситет нафти i газу
ORCID: 0000-0001-6663-4880
РАДЯНСЬК1 УПРАВЛ1НЦ1 В СЕЛАХ УКРА1НИ: IX ФОРМУВАННЯ ТА П1ДГОТОВКА В 1930-Х РР. (КОМПАРТ1ЙН1 ПЕРСОНАЛ11 НОВГГНЬО! 1СТОР11 УКРА1НИ: ПРАВДА I ФАЛЬШ)
У cmammi на ocHoei наукових до^джень та неопублiкованих apxieHux douyMenmie, icmopu4Hux джерел того часу вивчено систему пiдгomoвки yправлiнцiв, спeцiалiсmiв, rndpie середньо'1 ланки в роки масово'1 насильниць-ко'1 кoлeкmивiзацii в радянськш УкраШ. Широкомасштабне вторгнення росшськоХ федераци на суверенну тери-moрiю Укратсьmi держави 24 лютого 2022 року кардинально змтило парадигму нацioнальнo'i самoсвiдoмoсmi громадян нашо'1' держави, по-новому постала проблематика наукових дoслiджeнь радянського пeрioдy ктори Украши. Радянська влада була встановлена у фoрмi окупацтного режиму 3i сторони радянсько'1' роси. Такий пiдхiд поширюеться, очевидно, i на до^дження системи пiдгomoвки yправлiнцiв в селах радянсько'1' Украши в 1930-хроках. Так, проведення кoлeкmивiзацii компартшними органами було неможливим без забезпечення сшь-ського господарства цими кадрами. Адже знищення приваmнoi власнoсmi проводилось примусово, злочинним способом i була нeoбхiдна величезна армiя ргзних наглядачiв аби процеси кoлeкmивiзацii вiдбyлися. Шдготовлет yправлiнськi кадри були тими пeрсoналiями, як примусово насаджували абсолютно чужу радянську форму влади в тогочасних селах. Саме вони несуть повну вiдпoвiдальнiсmь за mi злочини, яю вiдбyвалися в селах moдi. Час вимагав швидких змт, довготривала тдготовка була неможлива i радянське кeрiвницmвo iдe на створенняргзних короткотермтових курав, шкт для пiдгomoвки цих кадрiв. Така система формування yправлiнцiв i спeцiалiсmiв сшьського господарства давала пeвнi тльюсш показники, але яюсний бгк був ргзко негативний. Такий розвиток не вiдпoвiдав ттересам радянсько' Украши. Вiд цих кадрiв вимагали певних планових показнитв, яких нeoбхiднo було досягнути будь-якою цною. Щлком природно, що i сама кoлeкmивiзацiя, як i армiя тих, хто ii забезпечу-вав були проведет у 1930-х рр. у фoрмi штурму, незважаючи на жахливi людськ жертви голодомору-геноциду 1932-33 рр. Результати mакoiроботи в селах радян^^ Украти не просто гальмували розвиток альськогоспо-дарського виробництва, а i пiдiрвали його базoвi принципи розвитку на тривалий перюд часу.
Ключовi слова: кoлeкmивiзацiя, голова колгоспу, агроном, бригадир, спещалкт iз тваринництва, агротехнк yправлiнцi сeрeдньo'i ланки.
YA. I. MANDRYK
Doctor of Historical Sciences, Professor at the Department of Social Sciences Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas ORCID: 0000-0001-6663-4880
SOVIET MANAGERS IN THE VILLAGES OF UKRAINE: THEIR FORMATION AND TRAINING IN THE 1930S (COMPARTMENT PERSONNEL OF THE RECENT UKRAINIAN HISTORY: TRUTH AND FALSE)
Based on scientific research and unpublished archival documents, historical sources of that time, the article examines the system of training managers, specialists, and middle-level personnel during the years of mass forcible collectivization in Soviet Ukraine. The large-scale invasion of the Russian Federation on the sovereign territory of the Ukrainian state on February 24, 2022 radically changed the paradigm of national self-awareness of the citizens of our state, and the issue of scientific research of the Soviet period of the history of Ukraine appeared in a new way. Soviet power was established in the form of an occupation regime from the side of Soviet Russia. Such an approach extends, obviously, to the study of the system of training managers in the villages of Soviet Ukraine in the 1930s. Thus, collectivization by Communist Party bodies was impossible without the provision of agriculture by these cadres. After all, the destruction of private property was carried out by force, in a criminal way, and a huge army of various supervisors was necessary for the collectivization processes to take place. Trained management personnel were those personalities who forcibly planted a completely foreign Soviet form of power in the villages of that time. They bear full responsibility for the crimes that occurred in the villages at that time. Time required rapid changes, long-term training was impossible, and the Soviet leadership is going to create various short-term courses and schools for training these personnel. This system of training managers and agricultural specialists gave certain quantitative indicators, but the qualitative side was sharply negative. Such a development did not correspond to the interests of Soviet Ukraine. Certain planned indicators were required from
these personnel, which had to be achieved at any cost. It is quite natural that collectivization itself, as well as the army of those who provided it, were carried out in the 1930s in the form of an assault, despite the terrible human casualties of the famine-genocide of1932-33. The results of such work in the villages of Soviet Ukraine were not simply inhibited the development of agricultural production, and undermined its basic principles of development for a long period of time.
Key words: collectivization, collective farm head, agronomist, foreman, animal husbandry specialist,
Постановка проблеми
Колекгивiзацiя вимагала KepiBHm ка^в, спещатсттв сшьського господарства, ка^в середньо! ланки: бри-raA^iB, спещатспв тваринницьких ферм. Причому, гх подготовку необхшно було здшснювати форсованими темпами.
Аналiз останшх дослщжень та публшацш
Проблеми тдготовки керiвних кадрiв га спецiалiсгiв сiльського господарства у роки колективiзацií в радянськш Украш знайшли свое вiдображення у дослщженнях С. Кульчицького, В. Марочка, Л. Гриневич, Л. Новохатька, С. Бшоконя, Ю. Шаповала, автора даноГ публiкацií та iнших сучасних науковщв. Окремi питання цiеí проблематики проаналiзовано у наукових працях учених украГнськоГ дiаспори та деяких заруб1жних авто-рiв. Перш за все - це дослщження К. Кононенка, I. Майстренка, £. Пастернака, П. Голубенка, К. Костюка, Р. Конквеста, Д. Мейса та ш.
Результата щег тдготовки та дiяльнiсть в радянських управлiнцiв у селах УкраГни у довоенний перюд яскраво та реалютачно ввдображено у лiтературних творах М. Стельмаха, А. Головка, Ю. Яновського, О. Вишш (П. Губенка), П. Панча, М. Хвильового та ряду шших радянських письменнишв.
Формування мети дослщження
Однак, зазначена наукова проблематика не знайшла глибокого комплексного аналiзу в цих дослiдженнях та лггературних творах.
Беручи до уваги вищесказане, необхвдно пiдкреслити актуальнiсть теми цього дослщження, потребу ГГ глибокого вивчення.
Опираючись на неопублiкованi архiвнi документи, автор поставив за мету розкрити цю проблему.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Наприкiнцi 20-х рошв розпочався перiод у нашiй юторп, пов'язаний iз великими втратами, грубими помил-ками, страшними жертвами, i це не дивлячись на героГчну працю простого народу. Розпочалася масова колек-тивiзацiя, яка супроводжувалась небаченою ломкою селянських господарств, традицiй сшьського життя, лж-вiдацiею сiльського господаря. На зм^ iндивiдуальним господарствам i кооперацií приходить колгосп, який фактично стае державною оргатзащею. Колективiзацiя, будучи значним кроком назад у порiвняннi з коопе-рацiею, все-таки, вшкривала можливiсть перед сiльськогосподарським виробництвом ширше використовувати машинну технiку, полегшити працю селянина, що могло вплинути на культуру села.
Запровадження машинноí техшки вимагало збiльшення числа трактористiв, комбайнерiв, шоферiв, слюса-рiв та шших спещатспв масових професiй. Так у 1930 рощ на селi в Украш комбайнiв налiчувались одиницi, а в 1932 рощ 1'х уже було 1800 [1, с. 340], тому треба було готувати комбайнерiв, механЫв комбайнiв тощо.
Звичайно, що велике сшьськогосподарське виробництво не могло обштися без керiвних кадрiв, спещатс-тiв сiльського господарства, кадрiв середньо1' ланки, бригадирiв тракторних i польових бригад, спещатспв тваринницьких ферм. Основною формою обслуговування сiльського господарства в 1926-1927 роках були агро-номiчнi дiлянки. На одну з них припадала територiя радiусом 35 км, на яких знаходились в середньому понад 82 поселения i понад 4000 селянських господарств. На одного агронома припадало в середньому 25-30 колгоств i приблизно стшьки ж бiльш простiших сiльськогосподарських об'еднань, як володiли 20,6 тис. десятин землг У 1928 роцi було обстежено 18 колгоств i ТСОЗiв Лубенсько1', Зiнов'i'вськоí, Мелiтопольськоí округiв. ffi в одному господарствi не було свого агронома. Гостро не вистачало спещатспв з обл^. 1з перевiрених господарств вони були виявленi тшьки в 4-х. Про якихось шших спещатспв i мови не могло бути [2, с. 13].
Так були забезпечеш кадрами господарства, створеш ще в першiй половинi 20-х рошв. У багатьох iз них голови колгоств i ТСОЗiв працювали на громадських засадах, не розумши фiнаисовоí справи [3, арк. 45].
Всього в 1928 рощ в республщ працювало 604 районнi агрономи, 260 осiб окружного агроперсоналу, 200 рай-колективiзаторiв, 330 спецiалiстiв з полеводства, 230 спещалюпв з тваринництва, 240 спещалюпв з iнтенсивного вирощування, 102 агротехнiки [4, арк. 15]. Майже 40% агрономiв по своему сощальному походженню належали до дворян, духовенства, заможних селян Тiльки 7,5% агрономiв, 12,2% землевпорядник1в були вихвдцями iз робiтникiв i будних селян. Вони особливо страждали низьким рiвнем подготовки.
Дуже великою була потреба в оргашзаторах "великого соцiалiстичного сшьського господарства", адже всi вони обслуговували iндивiдуальнi господарства i не були ознайомлеш з роботою колективних господарств. Навиъ в радгоспах, де кожному господарству по штату видiлялись своi' спецiалiсти, один спецiалiст сiльського господарства припадав на 10 радгоств [5, с. 19]. За даними НКЗС УСРР на 1928 рш тшьки 25-35% голiв колгоспiв
ввдповщали своему призначенню, решту необхщно було замшити на квал1ф1кованих спещатспв. (Все-таки цей показник був значно вищим в1д показник1в по СРСР в цшому, де 7/6, тшьки 18-20% гол1в колгосшв мали спе-щальну освиу) [6, арк. 1]. Низьким був р1вень подготовки 1 серед агроном1в. У 1928 рощ !з вищою освггою було 32,9% в1д !х загально! юлькосп, !з середньою 1 незаюнченою вищою - 44,3%, з початковою освггою 1 взагал1 без освпи - 22,8% [7, арк. 18].
Ось такою була реальна картина забезпеченосп сшьського господарства спещалютами. В перюд тдготовки плану першо! п'ятир1чки р1вень !х професюнал!зму 1 культури навиъ не були ввдом1.
Шсля ряду заиипв у ВРНГ в шш наркомати УСРР НКО республ1ки отримав нарешп ор!ентовш дан про потребу сшьського господарства в спещалютах з вищою освггою - 14648 оаб. По проф1лях вони були розподшеш так: агроном1в потр1бно 2817 оаб, агроном1в - полевод1в - 2112 оаб, зоотехнЫв - 1436 оаб, штенсивнишв -1018 оаб, культуртехнЫв - 232 оаб тощо [8, с. 302].
Коли цей план проанал1зували в ЦК КП(б)У, то виявилося, що вш був дуже далекий ввд реально! дшсносп. Були занижен! потреби в мехашзаторах, насшневиках, взагал1 були вщсутш плани подготовки галузевих агро-ном1в, агроном1в сировинних культур тощо. Тому на 11 з'1'зд1 КП(б)У (червень 1930 року) ЦК парти наыв даш в потребах спещал!спв альського господарства Укра!ни, як1 в1др1знялись ввд розробок НКО республ1ки. Було визначено необхщшсть у спец1ал1стах з вищою освггою в 39 тис. оаб, а з спещальною осв1тою - 68 тис. Вузи УСРР могли покрити щ потреби на 50%, а техншуми - на 62-68% [9, с. 302].
Переглянувши план НКО Украши, ЦК КП(б)У його л1кв1дував 1 в 1931 р. були введет плани ЦК парти.
У перюд НЕПу проблема кадр1в для села вир1шувалась двома шляхами:
• залучали старих спещалюпв;
• готували нових - з робггаишв 1 селян.
Головним в 20-1 роки був перший шлях.
З початком масово! колектив1зацп, який ствпадав з пер1одом першо! п'ятир1чки, такий спос1б забезпечення с1льського господарства спец1ал1стами був уже застар1лим, !х не вистачало.
Партшне та радянське кер1вництво приступили до вир1шення проблеми сшьськогосподарських кадр1в тими ж методами, яш використовували 1 при проведенн1 масово! колектив1зацп. На листопадовому (1929 р.) пленум! ЦК ВКП(б) було прийнято спещальну резолюц1ю "Про с!льське господарство Укра!ни ! про роботу на сел!". В нш говорилося: "Для тдготовки кадр!в кер!вних прац!вник1в для колгосшв ! радгосп!в необх!дно розширити у цьому роц! !снуюч! курси, !з залученням на ц! курси активу з промислових роб!тник!в колгосшв ! с!льськогосподарських роб!тник1в. Необходно також посилити висування та п!дготовку оргашзатор!в ! прац!вник!в для колектив!в радгос-п!в, кер!вник!в тракторних загон!в, зав!дувач!в машинними прокатними пунктами. Щодо тдготовки агротехтч-ного персоналу, ЦК КП(б)У повинен так перебудувати роботу альськогосподарських вуз!в ! техн!кум!в Укра!ни, щоб готувати в них спец!ал!ст!в, яш здатн! будувати "велике громадське сшьськогосподарське виробництво" [10].
За постановою ЦК у 1929 роц! на навчання було мобшзовано 1100 роб!тник!в-комун!ст!в, з яких майже 1/5 частину було послано в сшьськогосподарсьи вузи [11, с. 137]. Цього ж року ЦВК СРСР приймае ршення про зб!льшення кошпв на вищу осв!ту, в шститутах стипенд!ями забезпечувалися 70% студенпв, в техн!кумах - 50%. Шдвищено зарплату професорсько-викладацькому складу цих вуз!в [12, с. 137].
Однак, молодь була не готова до вступу у вузи. У 1929 роц! до Харшвського сшьськогосподарського !нституту на 240 мюць було подано тшьки 173 заяви, до зоотехн!чного шституту на 120 ваканс!й - всього 28 заяв [13].
Дещо покращили ситуац!ю в с!льськогосподарських вузах УСРР робггаич! факультети (робфаки) !з тдготовки до вступу в шститут. Так, при набор! 200 оаб у Ки!вський пдромелюративний !нститут в 1933 роц! було прийнято 166 робфашвщв, !з них - 46 колгоспнишв. За допомогою робфаку в Ки!вський агро!нженерний !нститут цукрово! промисловост! в 1932 роц! !з 200 оаб було зараховано 96 колгоспник!в [14] тощо.
За роки першо! п'ятир!чки значно розширилась мережа с!льськогосподарських вуз!в ! техн!кум!в. Якщо в 1929 роц! в Укра!ш було 8 таких шститупв, 17 техн!кум!в, в яких разом навчалися 8,8 тис. студенпв, то на початок 1933 року вже був 21 шститут, де навчались 17,6 тис. студенпв ! 208 техн!кум!в - 30 тис. студенпв [15, арк. 30].
Прийом учшв у сшьськогосподарськ! шститути за цей час зрю майже в 3 рази, контингент студенпв у них -бшьше н!ж у 2 рази. Зм!нюеться соц!альний склад студент!в вуз!в ! учн!в техн!кум!в. Так, якщо у 1929 роц! дни селян складали у вузах 27,7%, в техшкумах - 32,7%, то в 1938 роц! дни роб!тник!в ! колгоспнишв вже становили в вузах понад 40% [16, с. 57]. Щ 40% - загальний показник. Ним прикрип наступш процеси. 1з завершениям масово! колектив!зацп с!льськ! жител! були перетворен! в нов!тн!х кршашв. Тепер вирватись !з села було дуже складно (ввдсутшсть паспорт!в). Тшьки деяким батькам вдавалося влаштувати сво!х д!тей на навчаиня в мюто, тод! вони могли врятуватись вод колгосшв, отримавши паспорти. Тому на шнець 30-х рошв серед студенпв вуз!в !з цих 40% бшьшють становили д!ти роб!тник!в, к!льк!сть селян скоротилась, пор!вняно з к!нцем 20-х рошв [17, с. 114]. Щоб приховати цю тенденцш, офщшна статистика ! дае к!льк!сть студент!в, вихщщв !з селян ! роб!тник!в, в сукупносп.
Зростання мереж! с!льськогосподарських вуз!в ! техн!кум!в, однак, не означало покращання !х матер!ального обладнания, умов навчання студенпв. В 1929/30 н.р. гуртожитками було забезпечено всього 42% студенпв. Деяш
примщення не 6ули пр^тасовят под гуртожитки. Haприклaд, в Киeвi стyденти проживaли y бaрaкax колишнix вiйськовополонениx, в пожежниx бaрaкax. Вяжи умови проживaния, погaне xaрчyвaння посилили незaдоволения стyдентiв. Зростae ïx aгресивнiсть, збiльшyeться потiк скярг, зокремa, в Кшвський мiськвиконком. Студенти роз-починяють ся6отяж зянять, влшштовують скaндaли з керiвництвом вyзiв i фaкyльтетiв. Tax, мaсовi виступи студен-тiв мяли мiсце в серпш-вересш 1930 року в Хшршвському ветеринярному iнститyтi [18, с. 49].
Тякий розвиток подiй змусив ЦК КП(б)У створити спецiaльнy комiсiю стосовно перевiрки нaвчaльноï бязи вyзiв Укряши. Комгая прийшля до висновку, що бaгaто з ниx е дуже слябкими i мaломiцними. Були виявленi Фякти, коли ля6орятор1л вузу буля розмщега в колишньому курнику, a гуртожиток в колишнiй лaзнi [19, с. 87].
Maтерiaли комiсiï були розглянуп в HКО респyблiки, який у вересш 1929 року приймae постшнову "Про вищу середню сiльськогосподaрськy освиу". Було вiдмiчено той фякт, що ш в кiлькiсномy, нi в яшсному вiдношеннi подготовкя кaдрiв вищо! квaлiфiкaцiï не вiдповiдae ще перспективям розгортaния тя реконструкцй' няродного гос-подярствя. Особливя увяга звертялясь ня посилення пiдготовки спецiaлiстiв для великм меxaнiзовaниx госпо-дярств. Були л^щовят всi фякультети оргaнiзaцiï дрiбного селянського господярствя, оргaнiзовyвaлись зaмiсть ниx фякультети великиx yсyспiльнениx рaдянськиx господярств [20, ярк. 66].
У листопaдi 1931 року в HOC Укряши ввдбуляся нaрaдa з пигань подготовки сiльськогосподaрськиx кaдрiв у теxнiкyмax. Ha нш було вiдмiчено, що основня чястиня сiльськогосподaрськиx теxнiкyмiв не зябезпеченя нaвчaльними прогрямями, a якщо е щ прогрями, то тшьки з основниx дисциплш. Зокремя, жодниx ншвчшль-нт прогрям не було в Черкяському теxнiкyмi ветеринярй', КриворОзькому теxнiкyмi велико! рогато! xyдоби, Зшов'!вському, Звенигородському сiльськогосподaрськиx теxиiкyмax тощо. Слябо буля поставлен методичня роботя, дуже болюче питяння - зaбезпечення пiдрyчникaми. Ha цш гарядО вперше в крaïнi було виршено ощню-вяти зняння студенпв по п^тибяльнш системО ПОднято роль виклaдaчa, як персоняльного керОвникя тдготовки студенпв [21, ярк. 19].
ВяжливО змши вОдбувялися в щ роки в системО сОльськогосподярськоХ освпи Укрш'ни. В СРСР в той чяс нярос-тяля посиленя центрaлiзaцiя всього життя няроду, в тому числО, освгга. Це вшбилось i ня сОльськогосподярськ1й освт. Ще липневий (1928 рж) пленум ЦК ВКП(б) зaпропонyвaв "приступити з 1928/29 н.р. до у^ф^ци системи теxнiчноï освпи в СРСР". 11 вересня 1930 року ЦВК i РHК СРСР приймяють вшповвдну постянову [22, с. 108]. В кряХт вводиляся единя системя iндyстрiaльно-теxнiчноï освгга, едиш типи нaвчaльниx зяклядОв. У 1933 рощ для керОвництвя вищою теxиiчною освгтою в СРСР був створений Комиет з вищо! теxнiчноï школи при ЦВК, a в 1936 рощ - Всесоюзний комитет з вищо! школи при РHК СРСР. Ha нього поклядялося керОвництво всОмя вищими нaвчaльними зaклaдaми незялежно вОд ïx вОдомчо' нялежностО (зя винятком xyдожиix i в^ськов^).
Одняк, вузи i теxнiкyми Укряши не спрявлялися з тдготовкою керiвниx кядрОв для селя. Потреби зя зaявкaми господярств у оте^ялОс^ альського господярствя в 1929 рощ склядяли 10865 оаб. Вузи могли випустити тшьки 4960 спецОялОстОв (46%) необидно!' кшькостО.
СпецОялОстОв середньо! лянки потрОбно було 18000 осОб, текшими могли випустити 14781 спецОялОстОв (82 %) [23, ярк. 2].
Одня Оз основниx причин буля в тому, що в 1929 рощ, не зяинчивши нaвчaння, вибувяли Оз сшьгосшнститупв Оз 100 оаб - 26, тяга ж кяртиня буля i в теxнiкyмax. Вчясно нaвчaння зaкiнчyвaли в сiльгоспiнститyтax тшьки 23% студенпв. Стяновище Оз випуском спецОялОстОв сшьського господярствя не змшилось до шнця першо! п'ятирОчки. У 1933 р. плян випуску кядрОв вищо! квaлiфiкaцiï було виконяно ня 3,5% (плян був 1095 осОб, a випущено - 35) [24, ярк. 9]. ВОдсоток ввдаву, як свщчить стaтистикa, був величезним. HКО УСРР ввaжaв нормяльним явищем в ri роки ведав студенпв зя чяс нaвчaння поняд 70% вОд зaгaльного ïx числя [25, ярк. 70].
Причиня тякого явищя буля у вяжкому мятерОяльному стяновищО бОльшостО студенпв Укрш'ни.
КрОм того, у вyзax i теxнiкyмax в роки першо!' п'ятирОчки дуже яктивно попрaцювaлa стшлОнськш репресивня мяшиня. Комяндя буля дяня компяртОйним керОвництвом кряХни ще в 1929 р. Цього року, виступщючи ня ПершОй ВсесоюзнОй ншршдО пряцОвнишв вищо! школи, В. Молотов няголосив: "В 1929 р. питяння про вищу освиу стяло перед нщми як одне Оз вaжливиx полiтичниx зшедянь. ТодО виявилось з особливою силою, якя ще слябкя рядян^^ крaïнa теxнiчними кшдршми, як ще живучий буржуязний вплив, як розгорнутя роботя Оноземно! ягентури серед старт спецОялОстОв i студентОв^" [26, с. 70].
У кшщ 1920-x ня почятку 1930-x рр. пройшли мясовО чистки виклшдшцького i студентського склщдОв Ки'вського зоотеxнiчного Онституту, Ки'вського сОльськогосподярського Онституту тя iншиx вузОв. Haприклaд, суть злочину репресовaниx у Ки'вському сОльськогосподярському ОнститутО виклядячОв К. Веселовського тя М. Войгяня поля-галя в тому, що вони при ви^^лян^ дисциплОн Огнорувяли рОшення гарти стосовно колективiзaцiï, зовсОм не готувяли студентОв до ïï проведення. В цьому ОнститутО був репресовяний ректор В. Мязуркевич, ОншО виклядячО.
У 1932 р. HКЗC УСРР розробляе спещяльну ОнструкцОю "Виробничий профОль теxнiкa", в якОй в якостО обов^зковт були вкшзшнО тякО вимоги до спецОялОстОв: "^викривяти тя рОшуче боротися з прявими i лОвими опортушсгами, контрреволюцОйними троцьк^стшми, гнилими лОберялями, боротися з кaпiтaлiстичними, ОдеялОс-тичними тя всОмя Он. ворожими мярксизму-ленОнОзму теор1ями. Викривяти тя рОшуче боротися зО шкОдливими
теориями М. Кондратьева, О. Чаянова, М. Макарова" [27] (в1дом1 вчеш-економюти, прихильники кооперативного руху). Слово в слово щ вимоги були повторен в шструкци стосовно подготовки 1нженер1в [28], яка була розро-блена НКЗС УСРР того ж таки 1932 р.
У щ роки в Укрш'ш йшла боротьба проти послщовнишв О. Чаянова - М. Фшповського, В. Бухановського та шших. З Одеського альськогосподарського шституту було вигнано професора М. Балашова. В Харк1вському сшьськогосподарському шститут1 був заарештований професор Х. Левицький, в Кшвському кооперативному шститут1 - професор М. Паж1тков тощо. Була знищена не лише школа О. Чаянова, а й група Л. Крщмана, яка займала протилежш !й позицп, !х називали "Аграрними марксистами" [29, арк. 34]. Всього було репресовано понад 120 оаб [30, арк. 90].
Масова щеолопчна обробка студенпв приносила результати. Зокрема, основна маса студенпв сшьськогоспо-дарських вуз1в Укра!ни шдтримала вирок тд час процесу над СВУ Були серед них i так1, як вважали щ ршення надто м'якими, вимагали вищо! м1ри покарання [31, арк. 98]. Однак тотальна политизация навчального процесу в сшьськогосподарських вузах, винищення найбшьш прогресивних i обдарованих викладач1в негативно ввдби-лася на р1вш тдготовки спещалюпв. Посилено вщбувалася "радяшзащя" нових кадр1в вищо! квал1ф1кацп. Все це проходило за рахунок !х професюнал1зму, загальнокультурно! тдготовки. Для радянського кер1вництва голо-вним у пвдготовщ сшьськогосподарських спещал1спв була не !х професшна готовшсть, а вдеолопчне, полпичне загартування. В русл1 загально! боротьби проти "куркульства" розпочинаеться масове виключення студенпв 1з сшьськогосподарських вуз1в. У 1930 р. секретар1ат ЦК КП(б)У приймае спещальну постанову "Про дней курку-л1в у початковш, середнш i вищш школГ' (про не! вже йшла мова). Було сказано: "дней куркул1в до вищо! школи не приймати. Вах, хто приховав свое походження, виключати" [32, арк. 10].
Одночасно в вузах дгяла шструкщя, зпдно яко! ва вступники були роздшеш на 4 категори: робггаики, селяни, службовщ та кустарь Для члешв ВКП(б) та кандидапв у члени парти, дней робпниюв, наймипв, альсько! б1д-ноти робився виняток при прийом1 до вузу: !х дозволялось зарахувати на навчання при нездач1 1-2-ох не основних для даного вузу предмепв, коли загальна академ1чна подготовка гарантувала нормальне навчання цього абиу-р1ента. Кр1м того, члени i кандидата у члени парти приймались у вузи поза нормою, встановленою для кожно! сощально! групи, а членам ВЛКСМ надавали перевагу в межах дано! сощально! групи.
Норми набору в сшьськогосподарсьш вузи були встановлеш наступш: робпниюв - 29% вод загально! шлькосп зарахованих, селян - 60%, службовщв - 9%; до сшьськогосподарських техшкум1в, вадповвдно, 20%, 70%, 8% [33, арк. 71].
Запроваджувалася плата за складання екзамешв у таких розм1рах: робггаики вод заробпку 60-100 крб. - 1 крб., службовщ - 3 крб., кустар1 - 5 крб., в1д заробпку 100-150 крб. - ввдповадно 2 крб, 5 крб. 10 крб. Для селян, яш сплачували податки в обсяз1 15-50 крб., встановлювався розм1р оплати 1 крб.; вод 50 до 100 крб. - 2 крб.; 100-300 крб. - 5 крб.; 300 i бшьше - 10 крб [34, арк. 74].
Напришнщ 1920-го - на початку 1930-го рр. у республщ важлива роль выводилась пвдготовщ кадр1в для нащональних райошв 1з м1сцевого населення. На зак1нчення першо! п'ятир1чки в Укрш'ш нараховувалося 18 сшьськогосподарських техшкум1в для нащональних меншин, де навчалися 1430 студенпв, серед них: шмецьких техшкум1в - 5 (360 студенпв), еврейських - 5 (320 оаб), 3 польських (230 оаб), 2 росшських (127 оаб); а також -1 еврейський та 1 молдавський сшьськогосподарсьш шститути на 140 студенпв кожний. Працювали 6 еврейських ввддшв при загальних сшьськогосподарських техшкумах [35, с. 131].
Однак вже у другш половит 1930-х рр. нащональш професшш заклади, в тому числ1 сшьськогосподарсьш, були оголошеш осередками розповсюдження нацюнал1зму i закрип.
Для покращення тдготовки спещал1ст1в вищо! квал1ф1кацп для сшьського господарства певне значення мало ршення ввд 21 вересня 1932 р про реоргашзащю комушстичних вуз1в у вищ1 комушстичш сшьськогосподарсьш школи (ВКСГШ). Ц школи приймали комушст1в i безпартшних, яш мали певний стаж кер1вно! роботи. ВКСГШ мали завдання готувати квал1ф1кованих кер1вних пращвнишв для колгосшв, МТС, радгосшв i районних партшно-радянських оргашзацш, яш мали би поруч 1з широким полпичним розвитком достатш сшьськогосподарсьш знання. 30% випускнишв цих шшл направлялися на роботу в колгоспи, а 70% - у МТС i радгоспи.
За роки першо! п'ятир1чки ВКСГШ тдготували 417 кер1вних спещалюпв альського господарства. Але це була дуже обмежена шльшсть, причому в колгоспи з них потрапила (i то чи потрапила?) всього третина.
Безпосередньо для колгосшв готували кер1вш кадри (гол1в колгосшв, бригадир1в тощо) вищ1 колгоспш школи (ВКШ), створен1 в 1930 р. Термш навчання в них складав один р1к. В Укра1ш в 1931 р. !х працювало 7, а в наступному - вже 19. Як правило, ВКШ розмщувались у м1стах i райцентрах, де для них була матер1альна база. Наприклад, Ки!вська ВКШ проводила заняття 1з спец1альних предмет1в у лаборатор1ях i каб1нетах Альськогосподарського 1нституту, залучаючи до навчального процесу пращвнишв цього вузу.
ВКШ готували для колгоспного виробництва спец1ал1ст1в середньо! квал1ф1кацИ. Так Червоногородська школа готувала орган1затор1в-тваринник1в для колгосп1в, Кам'янець-Под1льська - оргашзатор1в-птах1внишв тощо.
У 1931-32 н.р. ВКШ Укра!ни мали склад слухачiв, який демонструе, що у них переважав сшьський актив. Серед слухачiв було багато голiв колгоств, як пiдвищували тут свою квалiфiкацiю, переважали члени КП(б)У та комсомольца
Навчальнi плани ВКШ передбачали 1258 год., з яких 68% вадводилося на спецiалiзацiю, вивчення одте! з галузей колгоспного виробництва i планування, а також на виробничу практику. Один iз початкiвцiв колгосп-ного будiвництва в Украiнi Ф. Дубковецький писав: "Школа дала менi багато. Я систематизував сво! поспiхом напхан знання з агрономп, зоотехнiки, пвдкувався политично" [36, с. 37]. ВКШ закончили багато органiзаторiв колгоспiв республОки в 1930-х рр. - Я. Дробот, М. Чуенко та ш.
У 1931 р. почали створюватись районн колгоспнi школи (РКШ), де готували в основному голiв колгоств i рахiвникiв. Термiн навчання в них складав 3-4 мiсяцi. Для тдготовки завiдувачiв колгоспних тваринницьких ферм створюються мiжрайоннi колгоспнi школи (МК), аналогiчнi РКШ. В 1933 р. вони були .шкшдоваш, а тер-мiн навчання в РКШ збОльшено до 6 мiсяцiв, потiм - до 1 року. З 1933 р. в них стали готувати i завфермами, а з 1934 р. - бригадирiв. Давали щ школи як спецiальнi, так i загальноосвiтнi знання. Розширюеться сiтка РКШ. Так у Вшницьшй областi за планом на 1932-1933 рр. передбачалось створити 15 шшл з контингентом у 900 оаб, в 1933-1934 рр. тут працювали вже 48 РКШ, яш випустили 5130 слухачiв, в тому числг
бригадирiв-полеводiв - у 1933 р. 1200 оаб;
у 1934 р. 17231 особу;
бригaдирiв-твaринникiв, вадповадно, - 750 1451 особу [37, арк. 24].
Серйозну школу перевiрки сво!х дiлових i моральних якостей, як керiвники колгоств i рaдгоспiв, пройшли випускники цих шшл у стрaшнi 1932 1933 рр. Ми можемо зараз говорити, що багато з них стали справжтми керiвникaми Так у с. Великий Хупр на Черкащин в колгост, де головував Я. Дробот, голоду практично не було. Як селянам вдавалося ховати хлiб, дос невщомо. Колгосп видiляв кожнiй дитин хлiб та молоко. Пiдгодовувaли тих, хто приходив iз сусiднiх сш. У цьому ж селi жив бригадир колгоспу I. Козорiз. Вш ходив по селах i допомагав людям, взяв на утримання чужих одинадцять дiтей, хоча в хап було шiсть сво!х. Про цей подвиг знали люди, але мовчали. Я. Дробот пережив 1937 р. ТОльки в 1941 р. тмщ його вбили. До цих шр жителi села свято бережуть пам'ять про цих людей [38].
У с. МихайлОвка Сумсько! облaстi голова колгоспу М. Чуенко зiбрaв селян i заявив, що не буде вщдавати зерно без згоди тих, хто його виростив. За такий бунт М. Чуенко був розстрОляний, 67 осiб було арештовано. Офщшна преса стала нaрiкaти на колгоспи, яш "розподiляють все зерно, весь урожай серед мюцевого населения" [39]. Наприклад, у Хaркiвськiй облaстi багато колгоств приховували справжню врожaйнiсть, з метою роздати голо-дним селянам. Так у колгост "Серп i молот" Балакллвського району упрaвлiння колгоспу показало зменшену врожaйнiсть. Те саме зробили в колгоспах "Червоний ачень" цього району, "Переможець" - Сахновищанського району [40] тощо. Всього спещальна колегiя обкому Компарти (бiльшовикiв) Укрш'ни виявила в липнi 1933 р. таких 7 господарств, де голови правлшь були розстрОлят.
Були спроби з боку НКЗС республiки з 1930 р. розгорнути курси прискорено! пiдготовки спецiaлiстiв сiльського господарства вищо! та середньо! квaлiфiкaцiй при вузах i технiкумaх. Особи зараховувались на навчання зпдно направлення сiльськогосподaрських оргашзацш, i тому пiсля його зашнчення повертались назад. Навчання було розраховане на 6-7 мюящв теоретично! тдготовки i 5 мiсяцiв - практично!. Через 1,5 року шсля зашнчення курив з мiсця роботи курсанта подавалась характеристика, на пiдстaвi яко! (i рекомендацп господарства) спецiaльнa комiсiя вузу, при якому працювали курси, присвоювала квaлiфiкaцiю i видавала постшне квaлiфiкaцiйне свiдоцтво. До мережi зaклaдiв прискорено! пiдготовки було вiднесено 97 технiкумiв i 21 iнститут.
Першi прaктичнi заходи щодо реалОзаци плану подготовки спещалюпв показали нездaтнiсть сшьськогосподар-ських оргaнiзaцiй до комплектування курсанлв та !х фiнaнсувaння. Плани набору курсанпв були зiрвaнi. Станом на 1 грудня 1932 р. в системО Укрколгоспцентру було виконано план ввдрядження курсaнтiв до середнiх сшьсько-господарських навчальних закладОв на 2,5% (замють 11850 осОб направлено 227), до шститупв - на 20% (вадпо-вадно 1095 - 25 осОб). За трестами план цей був виконаний, вщповвдно, на 11,8% О на 19,3% [41].
У липн 1934 р. в УСРР було 26434 колгоспи. Тобто, необхадно було тшьки одних голОв колгоств тдготувати дешлька тисяч осОб, окрОм того, десятки тисяч !х заступников, шших спещалюпв.
Тому для подготовки цих кадрОв вводиться найбшьш швидкоплинна система - курсова. В шнщ 1929 р. оргаш-затцшне бюро ЦК КП(б)У приймае ршення про створення в округах не менше 50 курав з двомюячним термшом навчання для подготовки 35 тис. голОв колгоств.
Для подготовки керОвних колгоспних кадрОв в рядО мют республОки- Одеа, Новомосковську, Каховщ, Довгатвщ та Он. - були створен колгоспн утверситети (так називались курси Оз ускладненою програмою). КрОм того, при робиничих ушверситетах у ЮровоградО, ПроскуровО, Вшнищ, ПолтавО працювали колгоспн факультети. Одеський унверситет, сшьськогосподарський факультет КОровоградського уиверситету повинн були готувати
впродовж 2-х рошв кер1вник1в 1 оргашзатор1в колгоспного виробництва. Полтавський, Каховський факультети впродовж 3-6 м1сящв готували пращвнишв середньо! ланки для колгоств. На початок 1932 р. в Украхш вже д1яв 41 колгоспний ушверситет, в яких навчалися 11700 ос1б.
Курсова система дозволяла швидко готувати спещал1слв, але яшсть !х тдготовки при цьому надзвичайно попршувалась. На жаль, саме ця система була головною в пвдготовщ кадр1в для сшьського господарства в дово-енний перюд.
Висновки
Зазначеш статистичш даш показують, що колектив1зац1я абсолютно не була тдготовлена не тшьки матерь ально, а й за лш1ею кадрового забезпечення. Це призводило до того, що розпочалась швидкоплинна 1 поверх-нева !х тдготовка. Як сввдчать джерела, вона не давала ш глибоких професшних знань, ш загальноосвиньо! та й культурно! тдготовки. Так кер1вн1 кадри в сел1 довго не затримувались. Постшно ввдбувалося !х перемщення, високою була плиншсть. Звичайно, що в1д кер1вник1в колгоств багато в чому залежав розвиток культури села, а вони дуже мало впливали на не!. Т1льки в 1970-1 рр. почали розширювати тдготовку кер1вних колгоспних кадр1в у вузах 1 техшкумах, 1 ц1 спещалюти стали переважаючими на сел1.
Список використаноТ лiтератури
1. Слинько 1.1. Сощал1стична перебудова 1 техн1чна реконструкц1я с1льського господарства Украши, К.: Нау-кова книга, 1961 С. 304.
2. Борисов Ю.С. Подготовка производственных кадров сельского хозяйства в реконструктивный период. М.: Научная литература, 1960. С 13.
3. Центральний державний арх1в сташв державно! влади 1 оргашв державного управл1ння (дал1 ЦДАОДВОДУ), ф. 166, оп. 4, спр. 127, арк. 45.
4. ЦДАОДВОДУ, ф. 2623, оп. 1, спр. 128, арк. 15.
5. Кардашев О.Г. Кадры на селе // Сельськохозяйственная жизнь. 1928. № 14. С. 19.
6. ЦДАОДВОДУ ф. 2623 оп. 1, спр. 17, арк. 1.
7. ЦДАОДВОДУ, ф. 166, оп. 129, спр. 5, арк. 18.
8. XI з'!зд КП(б)У Стеногр. зв1т. Х., 1930. С 302.
9. Там же, С 303.
10. Попов М.И. Сельськие кадры // Правда. 1929 - 2 ноября.
11. Розвиток украшсько! культури за роки радянсько! влади. Х., 1930. С 137.
12. Собрание законов и распоряжений Рабоче-Крестьянского правительства СССР за 1929 г. Х., 1930. С 137.
13. Сербин. В. Навчаеться нова змша // Комушст. 1929. 28 серпня
14. Працюе робфак // За кадри. 1932. 16 червня
15. Державний арх1в Кшвсько! обласл, ф. 5, оп. 20, спр. 40, арк. 30.
16. УРСР в цифрах статистичний доввдник. К., 1936. С. 578.
17. Культурне буд1вництво в Украшсьшй РСР. К., 1959.
18. Там же, С 49.
19. Стан перев1рки вуз1в // Бшьшовик Укра!ни. 1929. № 17-18. с. 87.
20. Центральний державний арх1в громадських об'еднань Укра!ни, (дал1 ЦДАГО), ф. 1, оп. 20, спр. 99, арк. 66.
21. ЦДАОДВОДУ, ф. 2, оп. 1, спр. 1628, арк 19.
22 КПРС в резолющях 1 ршеннях з'1зд1в, конференцш, пленум1в ЦК. К., 1978. Т. 4, С 108.
23. ЦДАОДВОДУ, ф. 2623, оп. 1, спр. 99, арк 2.
24. ЦДАОДВОДУ, ф. 2623, оп. 1, спр. 656, арк. 9.
25. ЦДАОДВОДУ, ф. 2623, оп. 1, спр. 99, арк. 70.
26. Молотов В. За передову науку - К., 1939. - С. 70.
27. Комушст - 1929 - 10 с1чня.
28. Комушст - 1929 - 14 с1чня.
29. ЦДАОДВОДУ, ф. 5, оп. 1, спр. 1612, арк. 34.
30. ЦДАГО, ф. 1, оп. 20, спр. 3192, арк. 90.
31. ЦДАГО, спр. 3194, арк. 98.
32. ЦДАГО, спр. 3195, арк. 10.
33. ЦДАГО,ф. 1, оп. 328, спр. 3199, арк. 71.
34. ЦДАГО, ф. 1, оп. 1034, спр. 3198, арк. 74.
35. Скрипник М. Перебудовними шляхами. Укра!нський юторичний журнал. 1989. № 12. С. 131.
36. Дубковецький Ф. На путях к коммунизму. М., 1949. С. 37.
37. ЦДАОДВОДУ, ф. 166, оп. 17, спр. 247, арк. 24.
38. Збережемо пам'ять // Молодь Укра!ни. 1993. 24 липня.
39 3^ohhh npoTH B^agn // Bicri. 1932. 1 ^obthh.
40. npnxoByMTb Bpo^an // KoMyHicr. 1933. 3 CÍHHH.
41. He6e3nenm ^ararc // KoMyHicr. 1933. 6 nepBHH.
References
1. Slynko I.I. (1961) Sotsialistychnaperebudova i tekhnichna rekonstruktsiia silskoho hospodarstva Ukrainy [Socialist reconstruction and technical reconstruction of agriculture in Ukraine]. Kyiv: Naukova knyha, pp. 304-310.
2. Borisov Yu.S. (1960) Podgotovka proizvodstvennykh kadrov sel'skogo khozyaystva v rekonstruktivnyy period [Training of agricultural production personnel in the reconstruction period]. Moskva: Nauchnaya literatura, pp. 13-20.
3. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv staniv derzhavnoi vlady i orhaniv derzhavnoho upravlinnia (dali TsDAODVODU) [Central state archive of states of state power and state administration bodies (hereinafter, TsDAODVODU)], Kyiv, fond (f.) 166, opys (op.) 4, sprava (spr.) 127, arkush (ark.) 45.
4. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 2623, op. 1, spr. 128, ark. 15.
5. Kardashev O.G. (1928) Kadry na sele [Personnel in the countryside]. Sel's'kokhozyaystvennaya zhizn', no. 14, pp. 19.
6. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 2623, op. 1, spr. 17, ark. 1.
7. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 166, op. 129, spr. 5, ark. 18.
8. XI zizd KP(b)U (1930) Stenohrama zvitu [11th Congress of the CP(b)U Transcript report], Kharkiv: Partiina literatura, p. 302.
9. XI zizd KP(b)U (1930) Stenohrama zvitu [11th Congress of the CP(b)U Transcript report], Kharkiv: Partiina literature, p. 303.
10. Popov M.I. (1929) Sel's'kie kadry [Rural personnel]. MoskvaMoskovskaya Pravda, no. 2-e noyabrya.
11. Rozvytok ukrainskoi kultury za roky radianskoi vlady (1930) [The development of Ukrainian culture during the years of Soviet power], Kharkiv, p. 137.
12. Sobranie zakonov i rasporyazheniy Raboche-Krest'yanskogo pravitel'stva SSSR za 1929 g (1930) [Collection of laws and orders of the Workers 'and Peasants' Government of the USSR for 1929], Khar'kov, p. 137.
13. Serbyn. V (1929) Navchaietsia nova zmina [The student has a new shift], Kharkiv Komunist, 28 serpnia.
14. Pratsiuie robfak (1932) [The robotics department works], Kharkiv: Za kadry, 16 chervnia.
15. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti [State archive of Kyiv region], f. 5, on. 20, spr. 40, ark. 30.
16. URSR v tsyfrakh statystychnyi dovidnyk (1936) [Ukrainian SSR in numbers statistical guide], Kyiv, p. 578.
17. Kulturne budivnytstvo v Ukrainskii RSR (1959) [Cultural construction in the Ukrainian SSR], Kyiv, p. 17.
18. Kulturne budivnytstvo v Ukrainskii RSR (1959) [Cultural construction in the Ukrainian SSR], Kyiv, p. 49.
19. Stan perevirky vuziv (1929) [State of inspection of higher education institutions], Kharkiv: Bilshovyk Ukrainy, no. 17-18, p. 87.
20. TsDAHO [The Central State Archive of Public Associations], Kyiv, f. 1, op. 20 spr. 99, ark. 66.
21. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 2, op. 1, spr. 1628, ark. 19.
22. KPRS v rezoliutsiiakh i rishenniakh zizdiv, konferentsii, plenumiv TsK (1978) [CPSU in resolutions and decisions of congresses, conferences, plenums of the Central Committee], Kyiv, vol. 4, p. 108.
23. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 2623, op. 1, spr. 99, ark. 2.
24. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 2623, op. 1, spr. 656, ark. 9.
25. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 2623, op. 1, spr. 99, ark. 70.
26. Molotov V. (1939) Zaperedovu nauku [For advanced science], Kyiv, p. 70.
27. Komunist (1929) [Communist], Kharkiv, 10 sichnia.
28. Komunist (1929) [Communist], Kharkiv, 14 sichnia.
29. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 5, op. 1, spr. 1612, ark. 34.
30. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan (dali TsDAHO) [The Central State Archive of Public Associations (hereinafter, TsDAHO)], Kyiv, spr. 3194, ark. 90.
31. TsDAHO [The Central State Archive of Public Associations], Kyiv, spr. 3194, ark. 98.
32. TsDAHO [The Central State Archive of Public Associations], Kyiv, spr. 3194, ark. 10.
33. TsDAHO [The Central State Archive of Public Associations], Kyiv, f. 1, op. 328, spr. 3199, ark. 71.
34. TsDAHO [The Central State Archive of Public Associations], Kyiv, f. 1, op. 1034, spr. 3199, ark. 74.
35. Skrypnyk M. (1989) Perebudovnymy shliakhamy [By means of reconstruction], Kyiv: Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, no. 12, p. 131.
36. Dubkovets'kiy F. (1949) Naputyakh k kommunizmu [On the way to communism], Moskva, p. 37.
37. TsDAODVODU [Central state archive of states of state power and state administration bodies], Kyiv, f. 166, op. 17, spr. 247, ark. 24.
38. Zberezhemo pamiat (1993) [Let's preserve the memory], Kyiv: Molod Ukrainy, 24 lypnia.
39. Zlochyn proty vlady (1932) [Crime against the government], Kharkiv: Visti, 1 zhovtnia.
40. Prykhovuiut vrozhai (1929) [They hide the harvest], Kharkiv: Komunist, 14 sichnia.
41. Nebezpechni fakty (1933) [Dangerous facts], Kharkiv: Komunist, 6 chervnia.
