CC BY
10
The article states that the events of recent years have highlighted the inconsistency of values and spiritual orientation of Ukrainian society. Civil conflicts and military operations in the East led to the fact that engulfed the country in its consequences; it is a critical set of crises that cannot be overcome within the existing political and socio-economic structure. Specific transformation of patriotic feelings of young people takes place. It is indicated that in the conditions of the crisis in all spheres of the society and the existing acute conflict, it is important to study the characteristics of national-patriotic education of youth in the area of the conflict interaction.
The article presents the sociological research of students. The peculiarities of the national identity and ideological orientations in the patriotic education of youth in modern conditions are described. Most respondents believe in patriotism devotion to their homeland, the love of their people, and the national-patriotic education - systematic and purposeful activity of forming the patriotic consciousness. The students are not sure in the need to strengthen national-patriotic education. They believe that today it is not very effective, and the form of this education is not very interesting.
A considerable part of respondents in the polyethnical region have the opinion that the language of lead through of national-patriotic measures must be Ukrainian, and the language of lead through of other measures must be Russian, as most schoolchildren communicate at home, read literature, press, Internet most frequently in Russian; also the desired language of textbooks (manuals) for considerable part of schoolchildren is Russian.
The feeling of belonging to a nation and its language proficiency is among the main trends of national consciousness of students. The survey results point to positive trends in the national consciousness of students and the need to intensify and systematically work in this area.
Key words: patriotism, national-patriotic education, national identification, identity, political nation, crisis, conflict interaction, students.
УДК 316.422.6:631(477)"1931/1933"(045)
О. С. Цибулько
ВПЛИВ АГРОТЕХН1ЧНИХ ТА СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ЧИННИК1В НА СКОРОЧЕННЯ ПОС1ВНИХ ПЛОЩ У 1931-1933 РР. У С1ЛЬСЬКОМУ
ГОСПОДАРСТВ1 УСРР
В cmammi дослгджено основнг причини виникнення зерновог проблеми в сгльському господарств1 УСРР, показано динамту виробництва зерна колгоспами, радгоспами та селянськими господарствами, гуртов1 збори в кожному 1з сектор1в, сощально-економ1чн1 та агротехтчт аспекти спаду зерновиробництва, його «виршення» шляхом здтснення масовог колектив1заци та створення соц1ал1стичних «фабрик зерна», за допомогою документальних матер1ал1в з'ясовано вплив агротехтчних та сощально-економ1чних чинникгв на скорочення посгвних площ у 1931-1933 рр.
Клю^о^^ слова: зернова проблема, криза хл1бозагот1вель, колгосп, радгосп, селянське господарство, хл1бозагот1вельна кампатя, державний план хл1бозагот1вель, колективгзацгя.
Сшьське господарство Украши XX столбя пережило декшька глобальних аграрних реформ, починаючи вщ столитнсько! та завершуючи проведенням
нащоналiзащi i сощалiзащi землi, здiйсненням колективiзащi протягом 20-30-х рр., а також реорганiзацiйними процесами перюду «горбачовсько'1' перебудови», розвитком фермерства i пiдприeмництва за роки незалежносп украшсько"1 держави. Органiзацiйно-господарськi форми, яю функцiонували на засадах приватно'1' власносп на засоби виробництва, якщо брати дореволюцшний перiод, та економiчноi багатоукладносп в роки революцп i непу - вели мiж собою юторичне змагання за визнання ix виробничо'1' ефективностi. Суспiльство постiйно вишукувало оптимально'1' форми оргашзацп господарства, iдеальниx принцитв розподiлу нацiонального багатства, вдаючись до регюнальних або масштабних соцiально-економiчниx експерименпв, не завжди прогнозованих та науково обгрунтованих з точки зору гумаштарних наслiдкiв.
Вивчення iсторичного досвiду радикальних перетворень в аграрному секторi економши Украши перiоду 1928-1933 рр., коли одночасно з колективiзацieю вiдбувалася форсована i виснажлива iндустрiалiзацiя, не втратило суспшьного i наукового зацiкавлення, а 1'х наслiдки викликають гострi полiтичнi дискусп, рiзнi тлумачення, правовi та щеолопчш оцiнки. 1сторична наука мае дати об'ективну i обгрунтовану характеристику суперечливих явищ i процесiв, яю вiдбувалися в УСРР тих роюв. Вiдтак, аналiз впливу агротеxнiчниx та соцiально-економiчниx чинникiв на скорочення поавних площ у 1931-1933 рр. е важливим для усвщомлення реально'1 ситуацп у аграрному секторi краши.
Протягом 1933-1936 рр. вийшли статистично-довiдковi видання, у яких показано соцiально-демографiчну ситуащю в мiстаx Украши, загальну характеристику райошв УСРР, врожайнiсть зернових культур 1928-1934 рр. Так, у 1936 р. з'явився статистичний довщник, до якого потрапили даш про заавну площу зернових культур в колгоспах та селянських господарствах УСРР, а також загалом в Укршш [1]. Урожайнють та валовий збiр пшенищ i жита за 1928-1934 рр., зафшсоваш у довiднику, потребують узгодження та ствставлення з даними вщомчо'1 статистики.
Не втратив науково-документально'1 та шформативно'1 цiнностi збiрник документ1в i матерiалiв з iсторii колективiзацii сшьського господарства в УРСР [2]. Якщо в попередшх тематичних збiрникаx докумешив i матерiалiв колективiзацiя сiльського господарства в Укрш'ш висвiтлювалася побiжно, то в тритомнику постае весь спектр соцiально-економiчниx змш в укра1нському сель Вражае розмшття документ1в: циркуляри партшно-радянських та кооперативно-господарських, iнструкцii, постанови державних оргашв влади, протоколи, доповiднi записки, повщомлення преси, заяви селян, телеграми, резолюцii, листи наркоматiв i громадян. Зразковi статути артiлей, iнформацiйнi огляди, статистичш зведення, доповiдi, звернення, доповщш записки, звiти колгоспiв. Вони стосувалися сощально-економiчниx питань, тобто оргашзацп працi в колгоспах, розподiлу на трудодш, завершения колективiзацii, проведення поавних та xлiбозаготiвельниx кампанiй, збору зернових та врожайносп, пiдсумкiв господарювання, стану тваринництва.
Статистично-економiчна характеристика динамiки обсяпв xлiбозаготiвель, участь господарських одиниць - колгоств, радгоспiв, одноосiбникiв в заго^влях сiльгосппродукцii, ix питома вага, врожайшсть зернових культур та xiд поавних кампанiй, витрат xлiба пiд час збирання тощо - зосереджуеться в арxiвному фондi Народного комiсарiату Робiтничо-селянськоi iнспекцii УСРР (Ф. 539, НК РС1 УСРР) [4]. За типом це шформативно-аналггичш матерiали спецiальниx ревiзiйно-контрольних комiсiй, бригад, груп, яю займалися серйозною системною перевiркою стану справ в сшьському господарствi, а за формою конкретш документи - постанови державних оргашв, доповвд, вщомосп, листування з органiзацiями та установами,
аналггичш доповiднi записки, зведення (п'ятиденш, декаднi, мiсячнi, квартальш, pi4Hi) про темпи хлiбозаготiвель тощо. Зведення Укртрактороцентру, облконтор Всесоюзного об'еднання «Заготзерно», Наркомату постачання УСРР, а також шших владних структур про хлiбозаготiвлi дозволяють спiвставити рiзнi даш про обсяги i темпи, виявити стввщношення мiж планом та його реальним виконанням.
В особистому фондi голови Раднаркому УСРР В.Я. Чубаря (Ф. 4402) вщклалися зведеш даш про виконання обсяпв хлiбозаготiвель кожним iз секторiв в областях та по Укршш загалом [3; 5] Хронолопчно документи охоплюють 1928-1934 рр. За формою це переважно протоколи засщання Економiчноï наради при РНК УСРР, доповвд В. Чубаря на III Всеукрашськш партконференцп 6-9 липня 1932 р., стенограми його промов, статистичш вщомосп про стан сшьського господарства, доповiднi записки про втрати врожаю зернових.
Вщомча та офiцiйна статистика дозволяють виявити динамшу заготiвель зернових культур в уах секторах господарювання - колгоспах, радгоспах та однооабних селянських господарствах. Наявш документи дозволяють аналiзувати вплив агротехшчних та соцiально-економiчних чинникiв на скорочення поавних площ у 1931-1933 рр., та стверджувати, що врожайшсть зернових залежала не лише вщ погодно-клiматичних умов та якостi насшня, а також вiд низки соцiально-економiчних факторiв (своeчасностi посiву, наявностi зерна, належного агрокультурного оброб^ку рiллi тощо).
Врожайшсть зернових дiйсно залежала вщ своeчасностi i якостi агрокультурних заходiв, особливо вiд елiтностi насiння та дотримання норм виаву i термшу його проведения. Статистичнi довiдники подають середню врожайнiсть озимо'' пшеницi протягом 1928-1934 рр., яка вирiзнялася нестабшьшстю. В УСРР вона була наступною: у 1928 р. - 8,7, у 1929 р. - 10,2, у 1930 р. - 12,2, у 1931 р. - 9,8, у 1932 р. - 8,5, у 1933 р.
- 13,1, у 1934 р. 6,2 ц. з га. [1, с. 276]. Загальна поавна площа змшювалася залежно вщ економiчноï та природничо-^матично'' ситуацп в Укрш'ш. На початку масово'' колективiзацiï', тобто у 1929 р. вона становила 20,1 млн. га., у 1930 р. - 22,3, у 1931 р. -21, у 1932 р. - 18,1, у 1933 р. - 19,8, у 1934 р. - 20,2 млн. га. [1, с. 248]. Збшьшення протягом 1929-1930 рр. пояснюеться перерозподшом селянсько'' орно'' землi в перюд масового ï'ï' усуспшьнення, а також надшення маломщних колгоств землями резервного державного фонду, за рахунок частково'' мелюрацп, збшьшення угщь радгоств та МТС. Посiвна площа колгоств збшьшувалася за рахунок примусового усуспшьнення селянсько'' землi, яка неухильно зменшувалася. Так, 1 жовтня 1928 р. 12042 колгоспи УСРР мали 1,4 млн. га. придатно'' земл^ з них комуни - 73959 га., артш
- 266717 га., товариство спшьно'' обробки землi (далi - тсози) понад 1 млн. га. [2, с. 116-117].
Основш форми колгоств вирiзнялися за рiвнем усуспшьнення засобiв виробництва, особливо тсози, у яких залишалася земля в селянському володшш, а усуспiльненню пiдлягала спшьна праця та частково реманент. Селянин не постшав вiддавати землю. Зосередження уваги Сталша на артiльнiй форм^ яку вiн вважав единоспроможною розв'язати зернову проблему, пщкреслювало ïï оргашзацшно-господарський статус виробника зерна, тому що колективiзацiï пiдлягали земля, худоба, реманент, праця, але з елементами вщрядно'' оплати у грошовш та натуральнш формi.
Зерновi культури завжди посiдали вагоме мiсце серед шших, про що свщчить 'х частка поавного клину колгоспiв та селянських господарств. ïх спiввiдношення було таким:
Таблиця 1
Пос1вна площа колгоспiв та одноосiбникiв УкраТни 1928-1934 рр.
_(в тис. га.) [1, с. 258]._
Роки Колгоспи Однооабний сектор
площа поаву з них зернових площа поаву з них зернових
1928 305,7 231,7 23936 19029
1929 928,7 741,9 23838 18988
1930 11252,2 8498,2 16102 13193
1931 17972,5 13518,3 8792 6333
1932 18049,2 13005,0 5360 3407
1933 18876,8 14905,6 4306 2683
1934 19429,9 15958,9 31925 1831
Завдяки колективiзащi збшьшувався зерновий клин колгоств та зменшувався селянський, але не виршувалася зернова проблема, позаяк вiдбувалася деградащя зернового господарства. Данi таблицi засвщчують швидке зростання загальнох' поивно! площi колгоспiв та 1! зерново'1' частини протягом 1929-1931 рр. - майже у 18 разiв, яке завершилося кризою зерновиробництва у 1932 р. та руйшвними наслiдками -голодомором, а з другого боку катастрофiчним зменшенням землi селян-одноосiбникiв. На голодш 1932-1933 рр. припадае спад колективiзацii, вiдтак i розширення колгоспного поавного клину. Та навiть Сталiн визнав факт занепаду поавних площ i тваринництва, зменшення валового збору зернових у 1932 р. Колективiзацiя виконала 11 властиву функцiю усуспiльнення земл^ худоби, реманенту, перерозподiливши рiллю та структуру зерновиробництва мiж соцiально-економiчними секторами, але не розв'язала зерново! проблеми. Погодш та клiматичнi умови 1929-1931 рр., як передували занепаду сшьського господарства 1932-1933 рр., названого партшними органами «проривом», були сприятливими, якщо порiвнювати з 1928 р.
В особистому фондi В. Я. Чубаря збереглася таблиця загибелi озимих, заповнена ним власноруч. Вона зафшсувала вщсоток уражених зернових культур шкiдниками, морозами та рiзними хворобами рослин, вирiзняючись такими показниками по секторах господарювання та роках:
Таблиця 2
Питома вага загиблоТ поавноТ площi озимих зернових культур в УкраТш
1928-1931 рр.
(у % до загального поавного клину) [3]
Форми господарювання 1928 р. 1929 р. 1930 р. 1931 р.
Колгоспи 34,4 5,4 3,1 10,8
Радгоспи 59,6 2,2 5,5 10,0
Однооабники 36,0 1,2 3,2 18,7
Разом 36,8 1,6 4,5 12,0
Три роки поспшь сшьське господарство Укра1ни оминали несприятливi клiматичнi умови, судячи з вщсотюв загибелi озимих. Навiть степовi райони, якi найчастiше страждали вщ морозiв та суховпв, вирiзнялися стшюстю зернових: у 1929 р. загинуло 1,6%, у 1930 р. - 6,9%, а на Правобережш - 0,3% та 2,8% [3, арк. 13]. Постачання фосфорних добрив протягом 1929-1932 рр. також свщчило про створення сприятливих умов для збшьшення врожайносп. Так, у 1929 р. село отримало 126,1, у 1930 р. - 154,1, у 1931 р. - 453,3, у 1932 р. - 496,7 тис. т мшеральних добрив [3, арк. 13].
Пошкодження зернових культур весною 1931 р., тобто майбутнього врожаю,
вiдбувалося, крiм незначних вiдсоткiв загибелi озимих, через ураження комахами, гризунами та iншими шкщниками. Зокрема, вiд поразки «головш» у 1931 р. зменшився валовий збiр озимо'' пшеницi на 3,2%, яро'' на 2,6% [3, арк. 45]. Найбшьшого пошкодження зазнавала озимина, а ранш культури, особливо жито виявляли стшюсть. Наприклад, станом на 26 кв^ня 1931 р. деякi господарства райошв Одеського регiону (Цебриково, Домашвка) втратили вiд 10 до 20%, а навколо Березiвки та Гросулiвки до 60% [4, арк. 9]. В районах Микола'вщини, Херсонщини, Дншропетровщини, Криворiжжя також траплялися факти загибелi пiзнiх засiвiв - вiд 50 до 70%, в люостеповш смузi озимина мала задовiльний стан, а в господарствах бшя Лозово'' - до 30%, Куп'янська - до 20%, Полтави, Карлiвки, Червонограду - до 30% тзшх культур. «Основним чинником пошкодження озимини поточного року, - зазначалося в аналггичнш довщщ НК РС1 про хiд пщготовки до сiвби весною 1931 р., - е не стшьки несприятливi клiматичнi умови, зокрема похолодання в останшх числах березня та перших числах квггня, оскiльки низька агротехшка, зокрема, запiзнення з посiвом i низька яюсть передпосiвного обробiтку та поаву» [4, арк. 47]. У кв^ш 1931 р. пошкодження озимини в 45 районах Степу сягало 17% (196 тис. га.), а по УСРР менше 17% [4, арк. 47]. Отже, основною причиною нестшкосп озимини були агротехшчш фактори - затзнення авби, низька якють насшня, хоча на валовий збiр впливала i норма виаву зерна на одиницю площь
Не прогнозовашсть обсяпв поавного клину, в умовах 'х перманентного коливання, зумовленого темпами колективiзацiï, а з другого боку пол^ична лiнiя на його збшьшення, тобто дотримання екстенсивного шляху розвитку сшьськогосподарського виробництва, пщштовхували керiвникiв райошв, колгоств, сшьрад до ударного «завершення сiвби», незважаючи на якiсть насшня. Ставка на зерновi культури, яю вважалися експортною сировиною, також посилювала екстенсивний методи господарювання. Серед матерiалiв до доповвд В. Я. Чубаря на листопадовому (1933 р.) пленумi ЦК КП(б)У е данi про загальну поавну площу та зернових, яка дещо вирiзняеться вiд офщшних статистичних даних. Вони засвiдчують занепад зернового господарства у 1931-1933 рр., враховуючи абсолютне i вщносне скорочення поавного клину. Його стввщношення по вах соцiально-економiчних секторах було таким:
Таблиця 3
Пос1вна площа зернових культур в господарствах Украши
(тис. га) [5, а рк. 6]
Сектори та площа 1929 р. 1930 р. 1931 р. 1932 р. 1933 р.
Вся площа 24741,4 27513,0 28502,6 25741,7 26522,3
З них: зернових 19757,3 21737,5 20699,5 17501,6 19814,2
Радгоспи вся площа 706,7 1160,2 2154,0 3012,9 3239,0
Зернових 403,8 745,2 1268,7 1727,7 2271,2
Колгоспи вся площа 928,1 10370,4 17275,3 17798,9 18924,8
Зернових 741,8 8082,2 12817,3 12735,2 14859,5
Колгоспнитв вся 618,3 625,2 1534,9 736,4 1074,9
площа
Зернових 475,4 194,0 722,2 156,3 318,9
Однооабнишв вся 22488,3 15361,3 7538,4 4193,5 3283,6
площа
Зернових 18136,3 12716,1 5891,3 2882,4 2364,6
Загальна кшьюсть поавно'' площi в Укршш за п'ять роюв зросла, але у 1932-1933
167
рр. спостертався ïï спад порiвняно з 1931 р., а також зернових культур, яю суттево зменшилися у 1932 р. - на 3 млн. га. порiвняно з попередтм роком. Неухильне збшьшення зернового клину в радгоспах цшком закономiрне, позаяк саме вони мали стати фабриками зерна. Якщо в офщшних стат.довiдниках спостерiгаеться вщносна динамiка посiвних площ в колгоспах, то матерiали доповiдi В. Я. Чубаря демонструють застiй зернового господарства у 1931-1932 рр. та поступове збшьшення у 1933 р. Вражае рiзке зменшення зернових на присадибних дшянках колгоспникiв саме у 1932 р. - у 5 разiв порiвняно з 1931 р. та у 3 рази з 1929 р. Така мiзерна цифра (156300 га.), навт за умов фантастичного врожаю, не могла забезпечити хлiбом родини колгоспниюв. Однооабники втратили за роки колективiзацiï близько 16 млн. га, а вщтак сшьське господарство втратило традицшного виробника хлiба.
Адмiнiстративно-полiтичнi рiшення стосовно збшьшення врожайносп зернових культур на 35% по завершенню першо'1 п'ятирiчки залишились партiйною декларацiею, а протягом 1930-1933 рр. були створен лише передумови для зрушення зерново'1 проблеми, яка не була подолана, а навпаки - протягом 1932-1933 рр. вщбувався спад зерновиробництва i деградащя тваринництва. Екстенсивний шлях, тобто збшьшення поавного клину колгоств шляхом усуспшьнення земл^ змшив традицiйну структуру виробництва хлiба в Укрш'ш, вiдтак в сшьському господарствi виникла системна криза iз катастрофiчними соцiально-економiчними наслiдками.
Список використаноУ л1тератури
1. Сельское хозяйство СССР. Ежегодник 1935. - Москва : ЦУНХУ, 1936. - 652 с. ; Selskoe khozyaystvo SSSR. Yezhegodnik 1935. - Moskva : TsUNKhU, 1936. - 652 s.
2. Iсторiя колективiзацiï сiльського господарства Украшсько'1 РСР. 1917-1937 : зб. докум. i матер. у 3-х т. / упоряд. : I. Х. Ганжа, О. О. Кривошеева, Г. М. Михайличенко та ш.; ред. колепя: I. Х. Ганжа, Л. В. Гусева, I. Л. Шерман. - Кшв : Наукова думка, 1965. - Т. 2 : Здшснення суцшьно'1 колективiзацiï на Укрш'ш 1927-1932 рр. - 836 с. ; Istoriia kolektyvizatsii silskoho hospodarstva Ukrainskoi RSR. 1917-1937 : zb. dokum. i mater. u 3-kh t. / uporiad. : I. Kh. Hanzha, O. O. Kryvosheieva, H. M. Mykhailychenko ta in.; red. kolehiia: I. Kh. Hanzha, L. V. Husieva, I. L. Sherman. - Kyiv : Naukova dumka, 1965. -T. 2 : Zdiisnennia sutsilnoi kolektyvizatsii na Ukraini 1927-1932 rr. - 836 s.
3. ЦДАВО Украши. - Ф. 4402. - Опис 1. - Справа 203. - Статистичн матерiали про стан сшьського господарства УРСР в 1932 р. Почато 1932 р., на 66 арк; TsDAVO Ukrayiny. - F. 4402. - Opys 1. - Sprava 203. - Statystychni materialy pro stan sil's'koho hospodarstva URSR v 1932 r. Pochato 1932 r., na 66 ark.
4. ЦДАВО Украши. - Ф. 539. - Опис 9. - Справа 661. - Сведения о ходе посевной кампании 1 августа1931 г. в УССР; TsDAVO Ukrayiny. - F. 539. - Opys 9. - Sprava 661. - Svedenyya o khode posevnoy kampanyy 1 avhusta 1931 h. v USSR.
5. ЦДАВО Украши. - Ф. 4402. - Опис 1. - Справа 225. - Глюстративн матерiали до доповвд В. Я. Чубаря «Про хщ виконання основних сшьськогосподарських роб^ по областям Украши» на листопадовому пленумi ЦК КП(б)У. Почато 18 листопада 1933 р.; закшчено 22 листопада 1933 р., на 82 арк.; TsDAVO Ukrayiny. - F. 4402. - Opys 1. -Sprava 225. - Ilyustratyvni materialy do dopovidi V. Ya. Chubarya «Pro khid vykonannya osnovnykh sil's'kohospodars'kykh robit po oblastyam Ukrayiny» na lystopadovomu plenumi TsK KP(b)U. Pochato 18 lystopada 1933 r.; zakincheno 22 lystopada 1933 r., na 82 ark.
Стаття надшшла до редакцп 11.04.2016
O. Tsybulco
ISSN 2226-2849
BICHHK MAPIYnOntCLKOrO ^EP^ABHOTO YfflBEPCHTETY CEPLS: OMOCOOLS, KYHLTYPOnOn^, CO^O^OrLS, 2016, BHH. 11
THE INFLUENCE OF AGRONOMIC AND SOCIO-ECONOMIC FACTORS ON THE REDUCTION OF CROP ACREAGE IN USSR AGRICULTURE IN 1931-1933
The article depicts the main causes of the grain problem in USSR agriculture and the dynamics of grain production by kolkhozes and sovkhozes (collective and state farms). It also represents wholesale charges in each of the sectors, socio-economic and agronomic aspects of grain production decline and its 'solution' on the basis of mass collectivization and formation of socialist 'grain factories'. The influence of agronomic and socio-economic factors on the reducing of crop acreage in 1931-1933 was revealed as well.
Total cultivated area in Ukraine had increased for 5 years. But its decline was observed in 1932-1933 compared to 1931 as well as grains, which significantly decreased in 1932 by 3 million hectares compared to the previous year. The steady increase of grain amount on the farms is quite natural as they had to become grain factories. There was a relative dynamics of acreage on the farms in the official statistical references while the papers written by V. Chubar show standstill of grain production in 1931-1932 and gradual increase in 1933. There was a striking decrease of grain areas in 1932 by 5 times compared to 1931 and by 3 times - to 1929. Such a pitiful figure (156, 300 hectares) could not provide families with bread. Individual farmers lost about 16 million hectares during years of collectivization, thus agriculture lost a traditional bread manufacturer.
Administrative and political solutions concerning the increase of grain crop yield by 35% at the end of the first five-year plan were left as a party declaration. During 1930-1933 only some prerequisites were found to shift the grain problems that had not been overcome but vice versa during 1932-1933 there was a decline in grain production and livestock degradation. The extensive way, i.e. an increase of sowing area of collective farms on the basis of communization, altered the traditional structure of bread production in Ukraine. Therefore a systemic crisis with devastating socio-economic consequences appeared in the agriculture.
Key words: corn problem, grain collection crisis, collective farm, state farm, peasant economy, grain collection campaign, state plan of grain collection, collectivization.
