CC BY
5Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 23 (62). № 1. 2010 г. С.27-34.
УДК94 (477»192/193»):369.03
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РАДЯНСЬКО1 СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ В 1920-1930 р.р. (1СТОРИЧНИЙ АСПЕКТ)
Латишева О. В.
Тавршський нащональний ушверсишеш iM В. I. Вернадського, Смферополь, Украгна
Статтю присвячено дослвдженню нормативно-правових акпв, за допомогою яких здiйснювалося правове регулювання радянсько! системи страхування в 20-30 р. На цш пiдставi здшснюються узагаль-нюючi висновки про побудову тако! системи, формування та дшльшсть оргашв державного страхування.
Ключовi слова: нормативно-правове регулювання, декрет, постанова, шструкщя.
Формування та д1яльн1сть оргашв державного страхування в СРСР 20-30-х рр., судячи з 1стор1ограф1чного огляду науково! л1тератури [1; 2; 3; 4; 5], розгля-далося в контекст економ1чно! науки, тому виокремлювалися фшансово-господарсью аспекти. 1сторично-правничий, а тим паче науково-юторичний ракурс ще! проблеми соц1ально-економ1чних вщносин, не дослщжувались, вщтак вона залишаеться актуальною.
В Укра!ш д1ють державш, акцюнерш та приватш страхов1 компанп, тобто страхова справа для укра!нського суспшьства мае певну юторичну традищю, тому ви-вчення досвщу створення та функцюнування державного i кооперативного страхування в роки непу i сталшсько! модершзацп суспiльних вщносин е важливим з юто-рично! та практично! точок зору.
Термш i явище «нормативно-правове регулювання» можна розглядати в юто-рико-правовому або юторичному контекстах. Вiдмiннiсть мiж ними полягае в типо-логiзацi! об'екта дослщження, тобто системного розкриття його складових частин. 1сторичний аспект передбачае розгляд нормативно-правово! бази як джерела важли-во! iнформацi! про конкретний соцiально-економiчний iнститут та орган державного регулювання з метою з'ясування наступних проблем: встановлення хронологiчно! дати та обставин виникнення, вiдстеження структури, виявлення повноважень, фун-кцiй, системних реформ, особливостей взаемодп частин единого цшого, розвитку органiзацiйних форм. Ми вивчаемо джерела, вщтак нормативно-правове регулювання - це насамперед послщовнють i системнiсть ухвалення державними органами влади (законодавчими i виконавчими) конкретних декреив i постанов, на основi яких вщбуваеться моделювання iсторичного знання про сощальну систему державного та кооперативного страхування.
Об'ектом нашого анаттичного дослiдження е iсторiя створення нормативно-правово! бази оперативного регулювання системи державного страхування, а предметом - конкретш законодавчi акти - декрети, постанови, циркуляри, тарифи, !х змютове та iнформацiйне наповнення. Мета i завдання зумовленi об'ектом та пред-
метом, яю полягають в науково-юторичному з'ясуваннi основних етапiв становлен-ня та розвитку радянсько! системи майнового страхування.
Формування законодавчо! бази державного страхування розпочалося 6 жов-тня 1921 р. вщ ухвалення декрету РНК РСФРР «Про державне майнове страхування». Його текст було опублшовано в першому номерi «Вестника государственного страхования». Органи державного страхування дiяли при Наркомфш, а цей наркомат вважався об'еднаним, тобто федеративним, тому декрет стосувався певною мiрою Укра!ни. Переважна бшьшють законiв, якi приймав РНК УСРР та навт ВУЦВК базувалися саме на основi так званих федеративних постанов. В Укрш'ш дiяв адмшстративно-пол^ичний iнститут Уповноваженого Наркомфiну РСФРР, а згодом СРСР. Декрет 6 жовтня 1921 р. став юридичним документом для формування в мютах i селах оргашв державного страхування майна приват-них господарств вiд пожеж, худоби вщ загибелi, зернових культур вщ градобою, транспорту вiд аварш. Вiн був пiдписаний Ленiним В. I. [6, с. 40-41]. Згщно декрету ус попереднi оргашзацшш форми страхування, якi функцiонували при ВРНГ, тдлягали лшвщацп, а управлшсью структури переходили до Головного правлшня державного страхування при Наркомфiнi. На мюцях мали з'явитися страховi пщвщдши при фiнвiддiлах виконкомiв, якi працювали пiд наглядом Головного правлшня. Декрет надав кооперативним установам право встановлювати форми, види i тарифи страхування !хнього майна, а це означало формування ор-гашзацшно! структури кооперативного страхування.
6 липня 1922 р. РНК РСФРР видав чергову постанову «Про державне страхування», яка доповнила декрет вщ 6 жовтня 1921 р. новими положеннями [7, с. 4243]. Радянсью органи страхування дiяли на принципах госпрозрахунку, а Головне управлшня стало Головним правлшням державного страхування (Держстрах). З'явився новий вид страхування - добровшьне страхування життя. Постанова випи-сала повноваження Головного правлiння, його структуру, фiнансовi пiдвалини, але !х повний виклад зафiксовано у Положены про Головне правлiння державного страхування, яке схвалив народний комiсар фшаншв Сокольнiков Г. Я. 27 листопада 1922 р. [8, с. 26-29] Його опублшували окремою брошурою у 1923 р. [9] Вперше юридично пiдкреслювалося спiвiснування двох форм страхування - добровшьного та обов'язкового, !х структурна конкретизацiя. Обов'язкове подiлялося на окладне страхування майна вщ пожеж, зернових культур вщ градобою, худоби вщ смертi та неокладне страхування майна державних, комунальних та кооперативних оргашза-цiй. Офiцiйно проголошувалося добровшьне страхування, рухомого та нерухомого майна пщприемств та товарiв вiд пожеж, худоби, культур, транспорту - сухопутного та морського, життя i вщ нещасних випадкiв. До регулятивних функцш належало те, що Держстрах створював мiсцевi органи державного страхування в республшах, але згiдно угод РСФРР з ними.
Оперативне керiвництво здшснювалося на основi законодавчих акпв, через так званi циркуляри структурних пщроздшв Держстраху. Вони розповсюджувалися телеграфно, а також службовою поштою. Протягом вересня 1922 р. було вщправле-но понад 40 циркулярiв [10, с. 38-40].
Циркулярна форма регулювання роботи оргашв Держстраху була основною, яка забезпечувала ix повсякденну дiяльнiсть. Виходили збiрники (зводи) проблем-но-тематичних циркулярiв, тобто своeрiдний кодекс нормативно-правових актiв. Наприклад, в липнi 1923 р. з'явився зведений циркуляр № 705, що систематизував ус циркуляри, видаш Головним правлiнням. Укрдержстрах упорядкував 1 шчня 1925 р. власний зведений циркуляр № 166, надюлавши його мюцевим органам [11]. Союзний (№ 705) та республiканський (№ 166) зведенi циркуляри узагальнювали попереднiй досвiд становлення та функцiонування радянсько' системи державного страхування. Вони е важливим джерелом вивчення ютори Держстраху, а також фо-рмування юридично' основи його регулятивно-управлшсько' дiяльностi, позаяк зб> рник циркулярiв вiдтворюе номенклатурний мехашзм взаемодп центрального апа-рату та мюцевих структур. Наприклад, циркуляр «Про оплату вщповщальним пра-щвникам мiсцевиx органiв Держстраху особливо' винагороди за устшне виконання операцiйниx завдань у 1923-24 рощ» дозволив створення спещального фонду заохо-чення [12, с. 26-29]. Зведення циркулярiв виходили щороку, якi, крiм господарсько-фшансових справ, регулювали соцiальнi питання. Станом на 1 шчня 1926 р. заборо-нялося вiдповiдними циркулярами брати на службу пращвниюв Держстраху, яю мали судовi покарання, були засновниками приватних торгових закладiв, мали сь мейну спорiдненiсть (чоловiк, дружина, брат, сестра) [13].
Постанови вищих оргашв державно' влади накреслювали загальнi принципи розвитку страхово' справи, а циркуляри та шструкци 'х реалiзовували на практищ. 11 листопада 1924 р. РНК СРСР видав постанову «Про державне страхування в сшьських мюцевостях», якою надав правовi пiдстави для формування низово' ланки структурних шдроздшв системи радянського страхування [14]. 19 шчня 1926 р. його скасували, а натомiсть прийняли постанову РНК РСФРР «Про залучення мюце-вого населення до страхово' справи». Фактично створювалася паралельна виконавча форма страхування: сощально-правовий iнститут уповноважених, обраний загаль-ними зборами села, та секщя по страхуванню при пов^ових виконкомах [15]. Конк-ретнi питання майнового страхування регулювалися вiдповiдними циркулярами.
Створення СРСР та конституцшне оформлення союзно' держави викликало не-обхщшсть ушфшаци законодавчих актiв, у тому чи^ в галузi страхування. Так, 18 вересня 1925 р. ЦВК та РНК СРСР впровадили Положення про державне страхування Союзу РСР, поява якого усунула чиннють попередшх закошв. Держастрах продовжував дiяти на принципах госпрозрахунку та централiзацii системи управ-лiння. «Положення» ч^ко регламентувало обов'язки та права республшанських ор-ганiв страхування. Зазначалося, що республшансью правлiння «...е органами Головного правлшня державного страхування СРСР» [16].
Здшснення суцшьно' колективiзацii, полiтично-економiчний курс яко' визрiвав протягом 1928-1929 рр., зумовило доцiльнiсть реоргашзаци радянсько' системи майнового страхування. К шщатором в Укра'ш був голова правлшня Укрдержстра-ху Мазлах С. М., службова доповiдь якого стала основою постанови колеги НК РС1 УСРР «Про реоргашзащю державного та кооперативного страхування» вщ 5 грудня 1928 р. [17, с. 178-182]. Вона не була опублшована, тому що викликала суперечливi зауваження iншиx державних оргашв влади (схвальш i заперечу вальш) [17, с. 81].
Реформуванню тдлягала органiзацiйна структура системи державного страхування: правлiння Укрдержстраху перетворювалося в Управлiння державного страхування при Наркомфш УСРР, окружнi страховi контори в iнститут iнспекторiв.
Постанова НК РС1 УСРР мала вщомчий характер, однак спонукала до ди зако-нодавчий орган - ВУЦВК. 12 серпня 1929 р. секретарiат ВУЦВКу ухвалив постанову на доповщь Укрдержстраху [18], у якш серед недолiкiв iснуючоï системи страхування було названо вщсутшсть сприяння колективiзацiï. Офiцiйний документ тд-креслив той факт, що «... державне страхування е одним з найважливших чинникiв регулювання складних соцiально-економiчних вщносин у приватному секторЬ> [18]. ВУЦВК визнав доцшьним вилучення Держстраху 3i складу Наркомфiну в окремий орган, тдпорядкований РНК УСРР. Президiя ВУЦВКу мала розглянути проект нового Положення про державне страхування в порядку союзного законодавства. Його текст був шдготовлений у 1929 р., тобто в рш «великого перелому»: здшснення примусовоï колективiзацiï сiльського господарства, форсованоï iндустрiалiзацiï.
Проект Положення про державне страхування Союзу РСР обговорили 3 травня 1930 р. на засщанш Раднаркому УСРР. Щд час обговорення зазначалося, що «Положення» спрямоване на змщнення центратзаци державного страхування, тому ви-словили негативну оцiнку проекту [19, с. 175].
Союзний уряд, беручи до уваги проект Положення, прийняв 4 вересня 1929 р. постанову «Про обов'язкове страхування майна усуспшьненого сектору народного господарства» [20], залишивши право кооперативним установам страху-вати майно кооперацп. Фактично була збережена едшсть радянсько1' системи страхування. Майно члешв кооперативних товариств, тобто селянських госпо-дарств, тдлягало державному страхування. 1 серпня 1930 р. Раднарком СРСР видав постанову № 245 «Про реоргашзащю державного страхування та лшвща-щю Держстраху», а заступник голови РНК УСРР Сербiченко О. К., коментуючи цей факт, розпорядився «... перевести в життя союзну настанову» [19]. Вона означала докоршне реформування системи страхування, яка виникла на початку 20-х рр. Укрдержстрах було розформовано у 1931 р., а регулювання страхово1' справи зосереджувалося в Наркомфшь
9 лютого 1931 р. ЦВК та РНК СРСР видали постанову «Про змши в державному страхуванш», яка зафшсувала його нову систему, а також встановила тарифи. для майна усуспшьненого сектора, добровшьного страхування майна приватних ошб, первинних товариств споживчо1', житлово1' та кустарно-промислово1' кооперацп [20, с. 6]. Вони мали самостшно оформляти страхування 1'хнього майна, подаючи вщповщш заяви та документи до мюцевих фшоргашв, а за просрочку страхових платеж1в пiдлягали адмiнiстративному стягненню пенi. Весною 1932 р. впроваджу-валися новi тарифи i тарифш правила для страхування майна установ, оргашзацш i господарств усуспiльненого сектору. Майно мюьких будiвель подiлялося на три класи, а в селах на двi категори районiв. 1снували вiдповiднi ставки у копiйках за 100 крб. страхово1' суми, як коливалися у залежностi вiд якост будiвель, форм вла-сностi майна. Наприклад, майно промислових пiдприемств розподшили на 10 кла-сiв, вщтак страховий внесок першого становив 25 копшок, а десятого класу - 1 крб. 60 коп. [20] Дiяли «нормальш» та «пiльговi» тарифи, а вся оргашзацшна робота зо-
середжувалася у фшвщдшах райвиконкомiв. З'явилися термiни «страхувач» (орга-нiзацiя, прiзвище власника), «страхшспектор», «посередник», «уповноважений рай-фшвщдшу», якi не використовувалися у 20-х рр. Тарифи добровшьного страхуван-ня, тобто майна, яке не шдлягало обов'язковому окладному страхування, були детально виписаш. Дивним було страхування сшьськогосподарсько! продукци (хлiб, насiння, овочi) у 1932 р., коли хлiбозаготiвельнi комюи масово вилучали !х у селян, а ставки страхово! суми (1 крб. 20 коп. на 10 крб. вартосп) не поверталися, хоча забирали десятками i сотнями пудiв зернових культур, центнерами картопль
Протягом друго! половини 30-х рр. було прийнято десятки постанов, шструк-цш, якi на законодавчому рiвнi упорядкували систему добровiльного та окладного страхування. Так, 27 липня 1934 р. ЦВК та РНК СРСР видали постанову «Про доб-ровшьне страхування», дозволивши Держстраху СРСР здшснювати в сшьських районах та селищах мюького типу добровшьне надокладне страхування майна колго-спiв, кооперативiв, рибальських артiлей, а також сiльськогосподарських тварин. До-повнивши ст. 10 постанови вщ 3 лютого 1931 р. «Про змши в державному страху-ваннi», уряд дозволив Держстраху СРСР страхувати велику рогату худобу вшом до 10 рокiв та коней 12 роюв, якi перебували в господарствах колгоспниюв та одноос> бниюв [21]. 17 вересня 1935 р. ЦВК та РНК СРСР доповнили та внесли змши до постанови вщ 27 липня 1934 р., поширивши право Держстраху на страхування посiвiв спещальних i техшчних культур, продукцiю садiвництва та городництва в колгос-пах та кооперативах [22]. 5 вересня 1936 р. РНК СРСР, пщкреслюючи своечасшсть i повний збiр страхових платежiв, виплати компенсащю населення за втрату майна, запровадив добровiльне iндивiдуальне (особисте) страхування на випадок смерт без обмеження суми страхування, доручивши Наркомфiну розробити протягом мюяця його правила i тарифи [23]. Союзний уряд видав 29 листопада 1936 р. Правила добровшьного надокладного страхування пошвних зернових i бобових культур [24], а 17 травня 1938 р. Наркомфш СРСР розповсюдив 1нструкщю по оргашзацп та оформленню добровшьного колективного страхування життя трудящих [25, с. 175], яка мютила перелш необхщних докуменив та формулярiв. 1 жовтня 1938 р. з'явилися Правила добровшьного шдивщуального страхування на випадок смер-и вiд всiляких причин та швалщносп вiд нещасного випадку [25, с. 199]. Вони дозволяли особам вшом вщ 16 до 60 роюв страхуватися термiном на рш i до 20 рокiв, не обмежуючи суму страховки. Були виписаш правила И оформлення, вщ-повщальшсть Держстраху, порядок сплати страхових внесюв та виплати страхово! суми. Тодi ж були схвалеш Наркомфшом i Правила добровiльного страхування життя вщ нещасних випадкiв, яю структурно i функцiонально дублювали попередш, але частково вирiзнялися: продовженням вшово! межi до 70 рокiв, термшом страхування до одного року, повною виплатою страхово! суми у випадку смери та стовщсотково! втрати працездатносп [25, с. 200-203]. Документом регулятивного спрямування була також 1нструкщя по добровшьному (надоклад-ному) страхуванню майна, посiвiв i тварин, яю належали колгоспам i трудящим, схвалена Наркомфшом СРСР 4 жовтня 1938 р. [25, с. 133-137]
Страхування життя в умовах «великого терору», тобто пол^ичних репресш 1937-1939 рр., виглядало цишчно, позаяк нiхто не був «застрахований» вiд арешту,
ув'язнення та розстршу за пол^ично-щеолопчними мотивами. 9.02.1939 р. Нарко-мфш СРСР встановив Правила добровшьного колективного страхування життя трудящих, тобто роб^ниюв, колгоспникiв, службовцiв, кооперованих кустарiв, студен-тiв цiлими цехами, колгоспами, факультетами. Колективне страхування прийма-лося вщ 500 до 5000 крб. страхово! суми на кожну особу [25, с. 169-174]. Норма-тивш акти, тобто правила, шструкци, директивнi листи Головного правлiння Держстраху СРСР, стосувалися умов добровiльного страхування домашнього майна вiд пожежi, блискавки, вибуху, повеш, землетрусу, урагану, зливи, попов-знiв. Вiдшкодуванню втрат вщ перелiчених випадкiв слугували правила, розроб-ленi Наркомфiном СРСР 14 квггня 1939 р. [25, с. 161-163]. Формулювання «доб-ровiльне страхування» означало його видову вщмшшсть вiд окладного, але в умовах 30-х рр. воно було обов'язковим
До прюритетних видiв страхування, якщо брати до уваги стягнення страхових платеж1в з населення, належало окладне обов'язкове страхування. За його рахунок, починаючи з 27 вересня 1936 р. [26], до мюцевого бюджету надходило 15% реатзо-вано! суми страхових платежiв, а також 15% на попередження пожеж та загибелi худоби. 11 кв^ня 1937 р. ЦВК та РНК СРСР усунули порядок вилучення майна для покриття боргу по обов'язковому окладному страхуванню колгоспiв, промислових артiлей та громадян, яким займалися податковi органи адмiнiстративним шляхом, поклавши цю справу на так зваш народнi суди [27]. Встановлювався порядок вилучення майна, розроблений Наркомюстом СРСР 9 травня 1937 р., вщтак повернення страхових платежiв вщбувалося за принципами i методами стягнення податку. 3 лютого 1938 р. РНК СРСР скасував постанову 3 лютого 1931 р. «Про змши в державному страхуванш», тобто вщбулося вщносне реформування системи страхування [25, с. 119]. Орендш пщприемства пщлягали обов'язковому окладному страхуванню, а майно бюджетних установ союзного та республшанського рiвня звiльнялося вщ обов'язкового i добровiльного форм страхування. Держстрах отримав право стягнення платежiв добровшьного страхування за майно кооперативних профспшко-вих, громадських оргашзацш. Майно кустарно-промислово! коопераци в сшьських районах та коопераци iнвалiдiв пщлягало обов'язковому окладному страхуванню. За постановою Наркомфiну СРСР вiд 7 жовтня 1938 р. обов'язкове страхування по-ширювалося на житловi будинки i господарськi будiвлi державно! форми власносп [25]. Iнструкцiя Наркомфiну СРСР вщ 11 лютого 1939 р. встановлювала порядок визначення втрат майна вщ пожежi та !х вiдшкодування [25, с. 122-126].
Проанатзувавши нормативно-правове регулювання радянсько! системи страхування, тобто вщповщного корпусу законодавчих актiв, зазначу конкретш !! вiд-мiнностi у 20-х та 30-х рр. Переважна бшьшють постанов, декретiв, iнструкцiй, по-ложень, ухвалених протягом непу, вщтворювали принципи становлення та функцi-онування класично! страхово! справи, запозичено! з дореволюцшно! доби. 1х реор-гашзащя розпочалася у 1929 р. i була остаточно завершена на початку 1931 р. Кла-совий принцип майнового страхування, актуалiзований у зв'язку з колективiзацieю сiльського господарства, фактично лiквiдував будь-якi рештки попередньо! системи страхування. Зникли навт термiни («премiя», «превенцiя», «тариф премiй», «страхова ощнка»), якi були характернi для 20-х рр. Система страхування перюду непу
була своерщним «гарантшним страхуванням» його функцюнування, тобто виразни-ком нового економiчного курсу.
Держава повшстю монополiзувала страхову справу, розширивши страхове поле шляхом дроблення об'екпв страхування. Так зване добровшьне страхування пе-ретворилося на додаткове фiнансове джерело мобМзацп коштiв населення, а окладне обов'язкове страхування на звичайне його оподаткування. Кооперативш та громадсью оргашзацп не уникли «страхових стягнень», а система страхування стала винятково державною. Норми, правила, тарифи встановлював Наркомфш СРСР, видаючи шструкцп.
Викладене дае пiдстави для висновку про те, що радянська система страхування 20-30-х рр., судячи з офiцiйних законодавчих акпв, зазнала суттевого реформування у 1929-1930 рр., набувши ушфшовано! оргашзацшно-функцюнально! форми шляхом лiквiдацi! кооперативного страхування та республшанських самодiяльних центрiв - Укрдержстрах. Починаючи з 1931 р., тобто одразу тсля остаточно! лшвь дацi! «Коопстраху» та реоргашзаци «старо!», дiяла едина система державного страхування з розгалуженою структурою !! мiсцевих органiв. Збереглася форма цирку-лярiв та iнструкцiй, притаманна також для 20-х рр.
Список лггератури
1. Серебровский В. И. Страхование / В. И. Серебровский. - М. : Финиздат НКФ СССР, 1927. -
143 с.
2. Воблый К .Г. Основы экономии страхования / К. Г. Воблый. - М. : Изд. центр «Анкил», 1995. -
228 с.
3. Мотылев Л. А. Государственное страхование в СССР и проблемы его развития / Л. А. Моты-лев. - М. : Финансы, 1972. - 264 с.
4. Тагиев Г. Государственное страхование в СССР / Г. Тагиев. - М. : Госфиниздат, 1953. - 96 с.
5. Библиографический указатель литературы по страховому делу 1800-1995 / [науч. ред. Л. И. Рейтман], [сост. В. В. Аленичев, Т. Д. Аленичева]. - М. : ЮКИС, 1995. - 300 с.
6. Вестник государственного страхования. - 1922. - №у1. - С. 40-41.
7. Вестник государственного страхования. - 1922. - №у2. - С. 42-43.
8. Положение о Главном Правлении государственного страхования // Вестник государственного страхования. - 1922. - №у11-12. - С. 26-29.
9. Положение о Главном Правлении Государственного страхования. - М. : ГПГС (Госстрах), 1923. - 20 с.
10. Перечень циркуляров Госстраха за сентябрь месяц 1922 г. // Вестник государственного страхования. - 1922. - № 7. - С. 38-40.
11. Сводный циркуляр №166 украинским губстрахконторам, окружным и участковым агентам. -Х. : Издание Всеукраинского правления государственного страхования, 1925. - 225 с.
12. О выплате ответственным работникам местных органов Госстраха особого вознаграждения за успешное выполнение операционных заданий в 1923-24 году // Финансовый бюллетень. - 1924. - № 42. - С. 42-44.
13. Свод распоряжений Главного Правления, действующих на 1-ое января 1926 года. - М. : Изд. ГПГС, 1926. - 125 с.
14. Собрание законов СССР. - 1924. - № 26. - Ст. 225.
15. Собрание законов СССР. - 1926. - № 6. - Ст. 41.
16. Положение о государственном страховании Союза ССР. - М. : Госстрах, 1926. - 15 с.
17. ЦДАВО Украши. - Ф. 539. - Опис 7. - Справа 1037. - Арк. 178-182.
18. ЦДАВО Украши. - Ф. 539. - Опис 7. - Справа 1037. -Арк. 181.
19. Угрунтування та методолога класового оподаткування майна, що тдлягае обов'язковому окладному страхуванню та матер1али щодо реоргашзаци державного страхування. - Х. : Вид-во ЦСУ УСРР, 1929. - 64 с.
20. ЦДАВО Укра!ни. - Ф. 539. - Опис 7. - Справа 1037. - Арк. 175.
21. Известия. - 1929. - 8 вересня, № 207.
22. ЦДАВО Укра!ни. - Ф. 539. - Опис 7. - Справа 1037. - Арк. 324.
23. Тарифи й тарифш правила державного страхування (кр1м окладного). Систематизований зб1р-ник тариф1в i тарифних правил та пояснення про порядок застосування !х. - Х. : УкрфЫя Держфшви-даву СРСР, 1932. - 40 с.
24.. Собрание законов СССР. - 1934. - №40. - Ст. 317.
25. Собрание законов СССР. - 1935. - №51. - Ст. 423.
26. Собрание законов СССР. - 1936. - №46. - Ст. 398.
27. Собрание законов СССР. - 1936. - №61. - Ст. 453.
28. Сборник важнейших постановлений и ведомственных распоряжений по государственному страхованию / Сост. В.С. Давыдов; Отв. ред. А.Н. Власов. - М. : Финиздат, 1940. - С. 175.
29. Собрание законов СССР. - 1936. - №50. - Ст. 407.
30. Собрание законов СССР. - 1937. - №30. - Ст. 120.
Латышева Е. В. Нормативно-правовое регулирование советской системы страхования в
192-1930 гг. (исторический аспект) / Е. В. Латышева// Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия : Юридические науки. - 2010. - Т. 23 (62). № 1. 2010. - С. 27-34.
Статья посвящена исследованию нормативно-правовых актов, посредством которых осуществлялось правовое регулирование советской системы страхования в 1920-1930 г. На этой основе сделаны обобщающие выводы об устройстве такой системы, формировании и деятельности органов государственного страхования.
Ключевые слова нормативно-правовое регулирование, декрет, постановление, инструкция.
Latysheva E. The normative legal regulation of the soviet insurance scheme in the 1920-1930 yrs. (the historical aspect)/ Е. Latysheva // Scientific Notes of Tavrida V. Vernadsky National University. -Series: Law sciens - 2009. - Vol. 23 (62). № 1. 2010. - Р. 27-34.
The article is dedicated to the analysis of the normative legal regulations that were used to control the soviet insurance scheme in the 1920 - 1930 yrs. On this basis the resumptive conclusions about the structure of such a system, formation and work of the bodies of state insurance are drawn.
Keywords: normative legal regulation, decree, enactment, instruction.
НадШшла до редакцИ 21.04.2010 р.
