CC BY
8
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14
general, anyone interested in local history. However, systematic detected and available sources of complex socio-economic, cultural and everyday history of Mykolaiv second half of XIX -early XX century requires critical analysis using a wide range of source techniques and methods.
Working different groups of narrative sources will create a comprehensive study of the history of Southern Ukraine, will open new opportunities to the public perception and understanding of the past. However, each source deserves attention of historians, ethnographers, researchers and in general anyone interested in local history.
Keywords: funds, materials of personal origin, archives, memoirs, letters, diaries, Mykolaiv.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н, проф.; Задунайський В.В., дл.н., проф.
УДК 336.77:63(477)"192"
А. А. Лубчинський
1НСТИТУТ КРЕДИТУВАННЯ ЯК СТИМУЛЮЮЧИЙ ФАКТОР РОЗВИТКУ УКРА1НСЬКОГО СЕЛА В 20-Х РР. ХХ СТ.
Дана стаття до^джуе тститут кредитних eidnocun мiж Радянською державою та украгнським селянством в 20-mi роки ХХ ст. В нт подано тформащю про pi3HOMaHimHi види кредитних вiдносин, що були започатковаш владою з метою стимулювання розвитку зруйнованого сшьського господарства. На основi фактичного матерiалу розглянуто реальну доцшьтсть проведення кредитування сшьськогосподарських виробник1в рiзних форм власностi з метою тдвищення гх продуктивностi пращ.
Ключовi слова: селянин, кредитування, початковий каптал, податки, iндивiдуальне селянське господарство, колгосп, радгосп, кредитне товариство.
З метою стимулювання сшьгоспвиробниюв рiзних форм власносп i задля ix eK0H0Mi4H0i тдтримки радянська держава, в 20-х рр. ХХ ст., робила катталовкладення в сшьськогосподарське виробництво у виглядi кредшлв. Вироблялись напрямки та конкретш форми кредитування рiзниx категорш селянських господарств - колективних та шдивщуальних. За допомогою кредитування влада здшснювала непрямий вплив на весь аграрний сектор i безпосередньо на сшьгоспвиробниюв.
Питаннями залучення кош^в у сшьськогосподарське виробництво чаав непу займались економюти-аграри: О. Чаянов [1], I. Коротков [2]. Вони пропонували альтернативы тдходи фшансування селянських господарств як з державного бюджету так i з фондiв кредитно'1' коопераций На сучасному етат проблемами та перспективами розвитку сшьського господарства займаються економюти - П. Саблук [3], юторики-аграри Л. Беренштейн, П. Панченко, С. Коломieць, О. Каденюк [4;5], I. Рибак [6; 15], В. Зшовчук [7] та ш.
Сам шститут кредитування був започаткований на початку 20-х роюв для тих галузей народного господарства, котрi забезпечували населення продуктами харчування та товарами загального вжитку. Введення кредитування в аграрному секторi було обумовлено деякими важливими факторами. По-перше, - в роки свггово'1' та громадянсько'1' воен сшьське господарство Украши, по суп, занепало. 1стотно скоротились поавш площ^ поголiв'я худоби, попршилась технолопя обробгтау землi i,
113
як наслщок, знизилась врожайнють. CaMi господарства, бiльшiсть з яких перетворилась у натурально-споживч^ не володши засобами для покращення свого занепалого стану. Подруге, з перших дшв радянсько!' влади почали виникати сшьськогосподарсью пiдприeмствa, що не мали початкового катталу. Бiльшiсть з них утворювались на бaзi колишшх помiщицьких мaeткiв. Але в дшсносп вони отримували тiльки землю та рiзномaнiтнi будiвлi. Технiкa, тяглова сила, поавний фонд, що належали помщикам, були розкрaденi в роки вшни. Радгоспам, комунам, aртiлям необхiдно було створювати власну мaтерiaльно-технiчну базу, початковий каттал, грошовi фонди для сплати податюв, зaкупiвлi нaсiння, технiки тощо.
О. Риков вважав, що розвиток сшьськогосподарського кредиту буде сприяти якнайшвидшому вiдновленню головного кaпiтaлу в аграрному секторь «Достеменно вiдомо, - писав вш, - що загальною передумовою для вiдновлення головного кaпiтaлу сшьськогосподарсько!' гaлузi е найшвидший темп накопичення на селЬ> [8, с. 9].
Розвиток сшьськогосподарського кредиту повинен був сприяти пщвищенню товарносп селянських господарств, змщненню 1хньо1 мaтерiaльно-технiчноi бази, посиленню грошового та товaрообiгу, забезпеченню сплати податюв держaвi.
Оргaнiзaцiя кредитування, за визначенням тодшнього голови прaвлiння Спшки сшьськогосподарсько!' коопераци УСРР П. Любченка, - зводилась не тiльки до простого розподшу державних коштiв серед шдивщуальних селянських господарств, а й для тдтримки 1хнього розвитку. Вона також мала на мет мобшзовувати та перерозподiляти вiльнi селянськi каттали, сприяти розвитку колективних форм господарювання [9, с. 4].
До 1924 р. сшьськогосподарський кредит надавався головним чином найбщшшим верствам украшського села. 22 серпня 1922 р. РНК УРСР прийняв декрет про надання пшьгових кредита незаможним селянам [10, арк. 64]. 2 травня 1923 р. ВУЦВК прийняв постанову «Про фонд незаможниюв» [10, арк. 68]. Законодавчо та юридично було визначено, що першочерговому кредитуванню пiдлягaють т гaлузi сiльськогосподaрського виробництва та окремi гaлузi у ньому, розвиток яких знайде сприятливi умови в ланщ сiльськогосподaрського виробництва. Кредитування впроваджувалось з урахуванням ринково'1 кон'юнктури розвитку та сшьськогосподарсько!' спецiaлiзaцii окремо взятого регюну.
Зверталась також увага i на те, що головною метою сшьськогосподарського кредитування е тдтримка та розвиток слабких бщняцьких та середняцьких господарств. Це було нщо шше, як конкретне, цшеспрямоване соцiaльно-економiчне регулювання розвитку сшьгоспвиробництва з боку держави.
Для бщняцьких господарств встановлювались принципи пшьгового кредитування. Пiльги мали досить широкий спектр ди, тaкi, як знижки вщсоткових ставок за позики, збшьшення строкiв виплати позик тощо, але це могло вщбуватися у випадках господарчо'1 необхiдностi та полiтичноi доцшьносп. Також переваги в отримaннi кредш^в мали господарства, що запроваджували нaйвищi оргaнiзaцiйнi та технiчнi методики сшьськогосподарського виробництва. Зрозумшо, що такими господарствами були радгоспи, колгоспи, сшьськогосподарсью комуни, артш та iншi форми спшьного, колективного обробiтку землi.
Для надання кредш^в були створенi Губсiльбaнки та Укра1нський сiльськогосподaрський банк. Станом на 1 серпня 1924 р. загальна сума кош^в Укрсшьгоспбанку та Губсшьбанюв сягала 29 618 тис. крб, а це було у три рази бшьше, шж кошти, яю видiлялись мiсцевими та державним бюджетом на сшьськогосподарсью потреби [11, с. 67].
Оргашзащя та ефективнiсть кредитування у значнш мiрi залежали вщ фiнaнсовоi стaбiльностi в крaiнi. З врахуванням цього аспекту у розвитку кредитування в 20-х роках можна видшити два етапи.
Перший етап охоплюе 1921-1924 рр., вш вiдзнaчився гшершфлящею, знецiненням та емiсiею грошових знаюв. «...Все нижче i нижче падав рiвень цiнностi наших радянських знаюв, якi брались вже на фунти, як листки непотрiбного паперу.», - писав М. Бухарш [12, с. 147].
Лiтом та восени 1923 р. вщбулось стрiмке пaдiння щн на хлiб. Це явище було викликане збшьшенням пропозицiй продажу хлiбa. Частина хлiбa здавалась як продподаток, або ж хлiб продавався i продподаток сплачувався грошима. Купiвельнa спроможнють селян постiйно знижувалась через знецшення радянських грошових знaкiв, якi вони отримували за здану продукщю.
Другий етап постав у 1925 р. i був досить суперечливим. Вш характеризувався певною стабшьнютю цiнностi радянських грошей. «А тепер, - писав М. Бухарш у 1925 р., - ми маемо «твердi грошЬ>, по мютах та селах гуляе вже срiбнa та мщна монети, мщною ходою крокуе наш «червшець» [12, с. 147]. Зарплатня виплачувалась знецшеними карбованцями, а кредитнi операци проводились «червiнцями». Тому в селян виникали додaтковi клопоти - потрiбно було реaлiзувaти товар за карбованщ, якi потiм обмiнювaлись у вщдшеннях Держбанку на «червiнцi», i останшми сплачувався кредит.
Ще одним з важливих вaжелiв впливу на сшьське господарство стали кредитнi сiльгосптовaриствa, яю зосередили свою увагу переважно на процес постачання та збуту, не заглиблюючись у сшьськогосподарське виробництво. Головна мета сшьськогосподарських кредитних кооперaтивiв була у тому, щоб мобшзувати можливi надлишки грошових коштiв селянства та спрямувати 1х на розвиток прюритетних нaпрямкiв господарювання: здiйснення мехашзаци, вдосконалення авозмши, проведення мелiорaтивних робiт тощо. З щею метою кошти, що були зосереджеш у сiльськогосподaрських кредитних кооперативах, направлялись на придбання техшки, насшня, на оргaнiзaцiю переробки та збуту сшьськогосподарсько! продукцп.
У 1925 р. сшьськогосподарсью кредитнi товариства отримали кредити в сумi 3 300 тис. крб. В середньому на господарство кредитш позики складали 1490 крб. [13, арк. 4]
Однак кредитна кооперащя охоплювала тшьки 5 % селянських господарств. В 1927 р. в УкраЛш кшькють кредитних товариств сягала майже двох тисяч. Сума кредита досягала 136 млн. крб., причому майже третина надавалась iз мюцевих бюджетних кошта [14, арк. 6].
В здшсненш кредитування хлiборобiв значну роль ввдгравали селянсью товариства взаемодопомоги. Вони, як зазначало «Положення про сшьсью товариства взаемодопомоги», затверджене ВУЦВК та РНК УРСР, були створенi «... для тдтримки господарств та громадян, що збщнши до рiвня злидарювання, для залучення селянства на загальних засадах сaмодiяльностi до справи сощального забезпечення у вах його проявах та формах - трудово'!, правово'!, натурально! та мaтерiaльноi» [15, с. 47].
Хоча кредити повинш були надаватись вам верствам украхнського селянства, прiоритетною верствою, все ж таки, залишались бщняки. Постановою ВУЦВК вщ 2 травня 1923 р. створено спещальний фонд комнезaмiв. Вiн був призначений для забезпечення незаможних селян поавним мaтерiaлом, тягловою силою та реманентом. На щ потреби видiлялось близько 100 тис. крб. для надання позик бщним верствам селянства строком вщ 1 до 5 роюв [10, арк. 68].
У перюд з 1926 до 1929 рр. ва категори селянства отримали кредити на суму 145 млн. крб. Двi третини цiеi суми отримали бщш верстви украхнського села. За рахунок фонду бщноти у 1927 р. 3,5 тис. сшьськогосподарських об'еднань отримали 4 млн. крб. кредиту, а це близько 50 тис. селянських дворiв. За цшьовим призначенням кредитування бщноти в Украт 36% кошта направлялось на закутвлю робочох худоби,
24% - на закутвлю сшьськогосподарських машин та TpaKTopiB, 40% - на будiвництво виробничих примщень та закупiвлю реманенту [14, арк. 19].
1нститут кредитування значно змщнив економiку iндивiдуальних бiдняцьких господарств. Згодом бшьшють з них перейшли до категори середняцьких. Значна частина селянських господарств тд впливом фонду бщноти втягувалась до складу коопераций Подiбна змiна соцiального стану була наслщком позитивних економiчних перетворень на селi i вельми корисною для всього сшьськогосподарського виробництва.
Разом з тим ефективнють використання фонду бщноти в значнш мiрi зменшувалася в зв'язку з тим, що вш несвоечасно формувався. Не винятковою була ситуащя, коли кредитнi кошти не знаходили сво'1'х клiентiв. Так, у Полюс кредити на придбання робочо'1 худоби в 1927 р. не були використаш на 33 %, в Люостепу - на 10 %. Ще вищим був вщсоток невикористаних кредитiв на придбання сшьськогосподарсько'1 технiки. В районах Полiсся вони складали 45%, у Степу - 27%, а на Правобережжi - 30% [14, арк. 11].
Кредитш кошти надавались i колективним господарствам. Восени 1927 р. кредитуванням були охоплеш 75% вах колективних господарств Украши [14, арк. 22]. Порiвняно з шдивщуальними селянськими господарствами вони кредитувались штенсившше.
В 20-х роках виникла тенденщя до оргашзацп фштивних сiльськогосподарських колективних пiдприемств. Метою 1'хнього створення було отримання кредитiв, а потсм -здiйснити саморозпуск. Тому, починаючи з 1924-1925 господарського року, кредити колгоспам надавались тшьки цшьовь Бiльшiсть господарств, що виникли у 1927 р., кредшлв не отримали. До 1'хнього складу входило 82,4% щойно органiзованих сiльськогосподарських артiлей, 85,8% кредитних товариств та 69,2% комун [16, с. 78].
Тактика селян була проста: селяни-власники, однооабники об'еднували сво'1 земельш дшянки у колективш господарства. Майно та реманент вони не усуспшьнювали. Брали державний кредит на добрива, насшня i т.д., але використовували 1'х на власних дiлянках одноосiбно. Через пiвроку-рiк таке колективне господарство розпадалось, кредит державi повертався з нового врожаю, а весь залишок розподiлявся мiж пайовиками господарства. Самим великим негативом ще'1 дрiбно шахрайсько'1 схеми було те, що державна податкова служба отримала меншу кшькють податку, а головне - держава так i не отримала сильного, цшеспрямованого сшьськогосподарського колективу з числа шдивщуальних сшьськогосподарських виробниюв.
Для заможних верств селян держава зробила виняток у наданш машинного кредиту. Тому загальна частка кредитування на придбання сшьськогосподарсько!' техшки заможними шдивщуальними власниками у 1927-1928 господарському рощ склала 43,3%, а кредитування колгоств та бщняцьких господарств склала вщповщно 44,4% та 12,3% [17, с. 38].
Кредити для придбання тракторiв надавались за певних умов. Неоднаковою була сума завдатку за придбання техшки. Найбшьшу суму передоплати вносили, зрозумшо, шдивщуальш власники. Остаточний розрахунок з державою за техшку вщбувався протягом трьох роюв.
Своерщним видом кредитування було створення фонду боротьби з посухою, бюджет якого за 1925-1928 рр. склав 15 600 тис. крб. [17, с. 16].
Бшьшють селян використовували кредити досить ефективно. У 1926-1927 рр. 40% сшьськогосподарських машин, що поповнили парк селянських господарств Украши (як шдивщуальних, так i колективних), були придбаш за рахунок отриманих кредшлв. На кошти, отримаш в порядку кредитування, за вказаш роки селяни придбали 400 голiв робочо'1 та продуктивно'1 худоби, 7708 тракторiв [17, с. 16].
116
Разом з тим, в шститул державного кредитування з'явились негативш тенденци. З року в рш збiльшувалась сума заборгованостi виплат селянами отриманих кредита. До 1927 р. заборгованють господарств, що отримали кредити, склала 119,4 млн. крб. З ще'1 суми на шдивщуальш селянсью господарства припадало 49,3 млн. крб. (41,3%), на колективш господарства (колгоспи, радгоспи, земельш товариства) - 28,7 млн. крб. (24,1%), на сшьськогосподарську кооперацш, деpжавнi та piзноманiтнi гpомадськi сiльськогосподаpськi установи - 41,4 млн. крб. (34,6%). Зокрема, колгоспи заборгували 7,5 млн. крб. Серед селян-однооабниюв заборгованють бщняюв становила 28,1 млн. крб. (57%), а заборгованють заможного селянства складала 20,1 млн. крб., а це 16,8% вщ загально'1 суми заборгованосп [14, арк. 16].
Заборгованють колгоств деpжавi зростала у шалених пpопоpцiях. У 1924 р. вона складала 1,2 млн. крб., у 1925 р. - 3,6 млн. крб., у 1926 р. - 4,3 млн. крб., у 1927 р. - 7,5 млн. крб., а у 1928 р. - 26,8 млн. крб. [16, с. 33]. Станом на 1 ачня 1928 р. 92,8% вах сшьськогосподарських артшей, 84,6% - комун та 83,7% кредитних товариств були боржниками держави [14, арк. 24].
Таким чином, кредитування, з одного боку, сприяло економiчному розвитку значно'1 кшькосл господарств i, особливо, шдивщуальних. При цьому найбшьшого ефекту вщ нього досягли середняцью та заможш верстви селянства. З шшого боку, з кредитуванням пов'язане створення фжтивних колгоств, товариств взаемодопомоги i т.д., заборгованють господарств державним банювським установам та органам кредитно'1 коопераци. Подiбнi негативш явища у сшьськогосподарському кредитуванш ш в якш мipi не зменшували його позитивного значення для сшьського господарства. 1нститут кредитування завжди був i буде важливим стимулятором розширення сшьськогосподарського виробництва.
Список використаноУ л1тератури
1. Чаянов А. В. Краткий курс кооперации./ А. В. Чаянов. - 3-е узд., перераб. -Москва, 1925. - 80 с. ; Chayanov A. V. Kratkiy kurs kooperatsii./ A. V. Chayanov. - 3-e uzd., pererab. - Moskva, 1925. - 80 s.
2. Коротков И. П. Организационно-производственные минимумы в крестьянском хозяйстве и методы их устранения / И. П. Коротков. - Харьков, 1926. - 53 с. ; Korotkov I. P. Organizatsionno-proizvodstvennye minimumy v krestyanskom khozyaystve i metody ikh ustraneniya / I. P. Korotkov. - Kharkov, 1926. - 53 s.
3. Саблук П. Т. Реформування та розвиток пщприемств агропромислового виробництва: поабник у питаннях та вщповщях / П. Т. Саблук. - Кшв, 1999. - 532 с. ; Sabluk P. T. Reformuvannia ta rozvytok pidpryiemstv ahropromyslovoho vyrobnytstva: posibnyk u pytanniakh ta vidpovidiakh / P. T. Sabluk. - Kyiv, 1999. - 532 s.
4. Коломiець С. С. Iстоpiя формування укра'1нсько'1 моделi розвитку сiльського господарства (з найдавшших часiв до сьогодення). / С. С. Коломiець; за заг. ред. Л. Ю. Беренштейна. - Кшв : НАУ, 2003. - Ч. 2, 3. - 244 с. ; Kolomiiets S. S. Istoriia formuvannia ukrainskoi modeli rozvytku silskoho hospodarstva (z naidavnishykh chasiv do sohodennia). / S. S. Kolomiiets; za zah. red. L. Yu. Berenshteina. - Kyiv : NAU, 2003. - Ch. 2, 3. - 244 s.
5. Украшське село у 20-90 роках ХХ ст. (короткий iстоpико-економiчний нарис) / Л. Беренштейн, С. Кульчицький, П. Панченко, Г. Мигрин, Ф. Джос, О. Каденюк. - Кшв, 1998. - 124 с. ; Ukrainske selo u 20-90 rokakh KhKh st. (korotkyi istoryko-ekonomichnyi narys) / L. Berenshtein, S. Kulchytskyi, P. Panchenko, H. Myhryn, F. Dzhos, O. Kadeniuk. -Kyiv, 1998. - 124 s.
6. Рибак I. В. Сшьське господарство Подшля i Пiвденно-схiдноï Волинi у перюд непiвського агропереходу (1921-1929 pp.). Iстоpико-економiчне дослiдження : моногр. / I. В. Рибак, О. М. Свщерська. - Кам'янець-Подшьський : ФОП Я. В. Сисин, 2013. -
117
216 с. ; Rybak I. V. Silske hospodarstvo Podillia i Pivdenno-skhidnoi Volyni u period nepivskoho ahroperekhodu (1921-1929 rr.). Istoryko-ekonomichne doslidzhennia : monohr. / I. V. Rybak, O. M. Sviderska. - Kamianets-Podilskyi : FOP Ya. V. Sysyn, 2013. - 216 s.
7. Зшовчук В. Кооперативна щея в сшьському господарста Украши i США / В. Зшовчук. - Кшв : Логос, 1996. - 224 с. ; Zinovchuk V. Kooperatyvna ideia v silskomu hospodarstvi Ukrainy i SShA / V. Zinovchuk. - Kyiv : Lohos, 1996. - 224 s.
8. Рыков А. И. Деревня, новая экономическая политика и кооперация / А. И.Рыков.
- Москва-Ленинград, 1925. - 68 с. ; Rykov A. I. Derevnya, novaya ekonomicheskaya politika i kooperatsiya / A. I.Rykov. - Moskva-Leningrad, 1925. - 68 s. ;
9. Любченко П. Сшьськогосподарський кредит i кредитна сшьськогосподарська кооперащя / П. Любченко // Сшьський господар. - 1924. - № 16. - С. 4-18 ; Liubchenko P. Silskohospodarskyi kredyt i kredytna silskohospodarska kooperatsiia / P. Liubchenko // Silskyi hospodar. - 1924. - № 16. - S. 4-18
10. Документы СНК и ВУЦИК УССР о формах содействия Комнезамам // ЦДАВО Украши - Ф.27, - Оп 4, - Спр. 25-а, - Арк. 63-68 ; Dokumenty SNK i VUTsIK USSR o formakh sodeystviya Komnezamam // TsDAVO Ukraïni - F.27, - Op 4, - Spr. 25-a, - Ark. 6368.
11. Бюллетень наркомзема УССР.- 1924. - № 51-52.; Byulleten narkomzema USSR-1924. - № 51-52.
12. Бухарин Н. И. Избранные произведения / Н. И. Бухарин. - Москва : Политиздат, 1988. - 500 с. ; Bukharin N. I. Izbrannye proizvedeniya / N. I. Bukharin. -Moskva : Politizdat, 1988. - 500 s.
13. О работе сельхозкредитсоюзов // ЦДАВО Украши - Ф.337, - Оп 1, - Т. 2 - Спр. 4344, - Арк. 1-18.; O rabote selkhozkreditsoyuzov // TsDAVO Ukraïni - F.337, - Op 1, - T. 2
- Spr. 4344, - Ark. 1-18.
14. Материалы об обороте, распределении и возврате кредитов // ЦДАВО Украши
- Ф. 1, - Оп. 3, - Спр. 2645, - Арк. 6-27.; Materialy ob oborote, raspredelenii i vozvrate kreditov // TsDAVO Ukraïni - F. 1, - Op. 3, - Spr. 2645, - Ark. 6-27.
15. Рибак I. В. Селянська взаемодопомога в Укра'Ы 1921-1932рр. - Кшв, Рщний край, 1999. - 90 с. ; Rybak I. V. Selianska vzaiemodopomoha v Ukraini 1921-1932rr. - Kyiv, Ridnyi krai, 1999. - 90 s.
16. Гайстер А. Достижения и трудности колхозного строительства / А. Гайстер. -Москва, Изд. Ком. академии, 1929. - 96 с. ; Gayster A. Dostizheniya i trudnosti kolkhoznogo stroitelstva / A. Gayster. - Moskva, Izd. Kom. akademii, 1929. - 96 s.
17. Материалы о состоянии сельского хозяйства Украины и работы на селе. -Харьков, 1929. - 54 с. ; Materialy o sostoyanii selskogo khozyaystva Ukrainy i raboty na sele.
- Kharkov, 1929. - 54 s.
Стаття надшшла до редакци 29.10.2015 р. A. Lubchinskiy
CREDITING INSTITUTION AS THE STIMULATED FACTOR OF UKRAINIAN VILLAGE DEVELOPMENT IN THE 20-TH YEARS OF THE XX-TH CENTURY
All complex of the economic measures inculcated in 20th of ХХ of century in Ukraine is a certain lesson in development of modern social and economic processes with the aim of strengthening of the Ukrainian state system.
This article investigates of credit relations institution between the soviet state and Ukrainian peasantry in the 20-th years of the XX-th century. Different forms of agricultural producers crediting concern to the system of credit relations, in the case.
The state stimulated with different level provided peasants by material incentive for rising the productivity of labor, to stimulate introduction of advanced technologies, to make use of new methods of ground cultivation.
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2015, ВИП. 13-14
The article contemplates the financial part of the Ukrainian village life on the eve of the complete collectivization in Ukraine.
The major aspect of the given research is an activity analysis of financial institutions. For crediting of peasants, the state, specially, created the number of banking institutions, credit unions and credit associations. Considerable aid in definition of an ultimate goal of the state crediting of agricultural producers is given in the analysis offinancial "stability" in the country. Funding of villages is a serious part of the state, budgetary policy, and consequently we perform only a partial analysis of this policy, money receipt and outflow.
The credit policy of the Soviet government had a wide spectrum of actions. It covered all layers of peasants. Indeed, there were different kinds of crediting for different village layers. On the basis of the given review we can analyze not only the differentiated approach of the state to crediting of different kinds of agriculture, but also track back the expediency of their financing. Obviously, average and prosperous individual producers were more serviceable credit payers, whereas poor individual proprietors and collective farms (collective farmers, state farms, a commune etc.) were sometimes in state's good graces and often dragged out or were absolutely unable to return credit money which, subsequently, was cancelled by the state.
The aim of this research is to investigate not only the fact, itself, of credit allocation, but state differential methods of approach to the rate choice, duration of crediting and rate of interest.
This investigation deals with different aspects of crediting institution influence to the level of agricultural production and work productivity in the Ukrainian village in the20-th years of the XX-th century.
Keywords: peasant, crediting, initial capital, taxes, individual peasant economy, collective farm, state farm, credit society.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Гедьо А.В., дл.н., проф.; Молчанов В.Б., кл.н., с.н.с.
УДК 94(477.74)"18/19":061.1:323.15.000.374.72
В.В. Македон
ПРОСВ1ТНИЦТВО В Д1ЯЛЬНОСТ1 ОДЕСЬКИХ НАЦЮНАЛЬНО-
КУЛЬТУРНИХ ОБ'еДНАНЬ У СЕРЕДИН1 Х1Х - НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
В cmammi до^джуеться просвтницька dimbHicmb нацюнально-культурних об 'еднань Одеси у середин Х1Х - на початку ХХ ст. Визначено етапи та прояви ще'г дiяльностi, постатi найбшьш активних оЫб, що рухали просвтницьку справу в ОдеЫ. Основою статтi е документи з фондiв Державного архiву Одеськог областi та преси
Ключовi слова: Одеса, просвтництво, нацюнально-культурш об'еднання.
Просвгтництвом е Bci недержавш, громадсью, ди, спрямоваш на подолання неписьменносп серед неосвiчених верств населення, або надання додаткових знань вам, хто цього добровольно бажае. Одним з найдiевiших засобiв поширення просвгти було створення вщповщних стлок, оргашзацш, зокрема, належних до окремих нащональних стльнот. Бшьшють з них намагались поеднувати благодшш та просвгтницью завдання, що вщобразилось у назвi частини з них: Чеське благодшне та освгтне товариство iменi Я.А. Коменського у Киев^ Санкт-Петербурзьке Естонське товариство освгти та захисту сиргг
