CC BY
10
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
Key words: Society of Jesus, the lines of activities of the Society of Jesus in Ukraine, houses of the Jesuit Order, the area of research of Ukrainian scholars of post-independence period, the initial stage of the activities of Jesuits in Ukraine.
УДК 94(477)''1943/1945'':37
В.В. Ревенко
ОРГАН1ЗАЦ1Я НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНО1 РОБОТИ В С1ЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ ПШДЕННО1 УКРА1НИ В ПОВОСННИЙ ПЕР1ОД.
У cmammi на основ1 арх1вних та тших джерел досл1джено складний процес в1дбудови сфери oceimu в твденноукрашському селi в повоенний перюд. Особлива увага зосереджена аналiзу питань оргатзацтного, матерiально та кадрового забезпечення сшьських шкш. Аналiз навчально-виховного процесу показав, що у повоенний перюд в украгнському селi проведена значна робота 3i створення передумов для зростання освтнього рiвня селянства, невпинно розширювалась мережа загальноосвттх шкы, що дозволила охопити навчанням уа верстви населення.
Ключоei слова: освта, вiдбудова шкшьного господарства, стьсьш школи, навчання, тдручники, письмове приладдя, учительськ кадри.
Одшею з пом^них тенденцш сучасно! юторично! науки е звернення уваги дослщниюв до юторп розвитку осв^ньо! системи в Укра!ш. Це зумовлено необхщшстю врахування практичного досвщу роботи юторико-педагопчного досвщу минулого, з метою виявлення досягнень та уникнення помилок.
Аналiз юторюграфп показав, що доробок iз дано! тематики мае достатньо велику базу. Проблему оргашзацп осв^и в селах у визначених хронолопчних межах висв^лена в працях учених радянського (А. Бондара, С. Березняка, О. Завадсько!, О. К. Зубань та ш.) та пострадянського (В.С. Курило, В.О. Шпортенко, Г.В. Кучеренко, Л.Д. Березiвська, Н.С. Уштова, Т.Л. Гавриленко, О.Б. Петренко, О.В. Попова, О.О. Любар, Ю.В. Носков та ш.) перiодiв. Але юнуюча л^ература не розкривае ус проблемнi питання, пов'язанi iз органiзацiею шкшьно! освiти повоенного перюду, тож зазначена тематика потребуе подальшого дослiдження. Виходячи з цього автор статп ставить за мету розглянути з власно! точки зору особливосп оргашзацп освiти на прикладi Швдня Укра!ни в означений перiод.
У другш половинi 1943 - навесш 1944 рр. внаслiдок успiшного наступу радянсько! армп Пiвденна Укра!на була визволена вщ нiмецько-румунських загарбникiв. Населення визволених райошв приступило до вщбудови народного господарства. Величезний обсяг вщновлювальних робiт вимагав рiзкого пiдйому духовно! культури народу. Тому одшею з найважливших умов нормалiзацii життя було вщновлення i розгортання дiяльностi закладiв освiти [1, с. 15]. Урядом республши був розроблений план вщновлення шкшьно! мережi, який зобов'язував мiсцевi органи протягом 1943 - 1946 рр. повшстю вiдновити передвоенну кшькють шкiл [1, с. 21].
Виконуючи цю постанову, Народний Комiсарiат осв^и Укра!ни видав наказ про поновлення роботи в уах школах. Виконкоми обласних, мюьких, сiльських та селищних Рад депутатiв трудящих розглянули це питання на сво!х засiданнях, розробили конкретш плани поновлення мереж! осв^шх закладiв i доклали всiх зусиль, щоб своечасно пiдготувати школи до початку занять.
Звичайно, бiльшiсть щойно вщкритих шкiл працювала не в сво'х примiщеннях, а в тимчасово обладнаних пiд школи, а часом i у хатах колгоспникiв, i навт у блiндажах. Так, наприкiнцi 1943-1944 навчального року в хатах колгоспниюв Миколш'всько'' областi працювало 69 шкш, Одесько'' - 176 [1, с. 22].
За час свого «господарювання» загарбники знищили не лише шкшьш примiщення, а й парти, столи, дошки тощо. Положення з меблями було дуже важке - д^и сидши по 34 за одшею партою, а в рядi випадкiв не було навiть цього. Тому вщразу пiсля вигнання окупанпв органiзовували збирання меблiв серед населення, ремонтували уцшли меблi пiсля окупацп, виготовли новi в шкiльних майстернях вчителi разом з батьками i учнями [2, арк. 3].
У полi зору партiйних i радянських органiв Укра'ни були не тшьки вiдбудова шкiльних будинкiв i забезпечення 'х матерiальноi бази, а й яюсть навчання та дieвiсть учбового процесу.
Найважлившим пiслявоeнним завданням стало охоплення навчанням вах дiтей шкiльного вiку i тисячi пiдлiткiв, яких вiйна ввдрвала вiд навчання. Багато дiтей з рiзних причин не мали можливост вiдвiдувати школу. Мiсцевi ради депутатсв трудящих проводили облiк усiх д^ей i пiдлiткiв, якi мали навчатися в школi [3, с. 14]. У компетенцп цих органiв було право притягати до вщповщальносп винних за прогулювання дiтьми школи без поважних причин.
Та попри здшснеш заходи значна кшькють дiтей залишилися поза школою. Так, кiлькiсть д^ей не охопленi навчанням в розрiзi минулих лiт станом на 1 липня 1951 р. по Микола'вськш област показуе таблиця.
Причини вщаву учнiв 1947-1948 навчальш роки 1948 -1949 навчальш роки 1949 -1950 навчальш роки 1950 -1951 навчальш роки
■ СП З 5-7 кл З 8 -10 кл. всього - СП З 5-7 кл З 8 -10 кл. всього - СП З 5-7 кл З 8 -10 кл. всього - СП З 5-7 кл З 8 -10 кл. всього
вiддаленiсть вщ школи 13 1 - 14 22 21 5 48 21 28 30 79 67 81 5 153
Вiдсутнiсть взуття та одягу 854 46 8 908 17 5 15 4 194
Влаштовувал ися на роботу в колгосп 426 697 90 121 3 15 3 483 119 755 16 5 242 51 458 19 1 366 10 4 661
Домашня робота 17 7 1 25 56 21 12 89 - - - - 2 - - 2
Виключено 21 25 6 52 22 19 8 49 27 30 1 58 23 24 10 57
Переростки - - - - 37 3 - 40 20 6 93 20 319 15 19 - 34
Всього 133 1 776 105 221 2 46 5 562 148 117 5 41 9 393 102 914 29 8 490 11 9 907
З данних таблиц видно, що основними причинами, через яю дiти не вщвщували школу стали важкi матерiальнi умови ам% вiддаленiсть мiсця проживання, робота в колгоспах, вщсутшсть одягу тощо, але в той же час прослщковуеться динамша щорiчного зменшення кшькосп учнiв, якi неохопленнi навчанням.
Для лшвщацп вiдсiву та повернення в школу д^ей органами народно!' осв^и вживалися заходи: потребуючим дiтям ремонтувалися старий одяг i взуття, вони отримували грошову допомогу, безкоштовне харчування, з ними велися заняття вдома, забеспечували пiдручниками i зошитами [2, арк. 7]. Так, учням шкш Миколш'всько'' областi за 1946-1947 рр. видано безкоштовно 9687 пар взуття, 3984 комплекти одягу. Надано грошову допомогу учням в сумi 182350 крб. По вах районах обласп мюцевими майстрами виготовленш 4900 пар взуття [4, арк. 18]. Через райспоживспшку за цший рiк отримано 69 пар дитячого взуття призначеного для школярiв, але фактично воно виявилася дуже малих розмiрiв, приблизно на 4-5 роюв. Дитячого одягу отримано 102 реч^ але серед них не виявилося жодно'' тепло'! [5, арк. 6]. У селах обласп працювали 42 'дальш, в яких дiти - сироти та д^и iнвалiдiв Велико'! В^чизняно'' вiйни одержували 'жу безкоштовно - 3779 учшв [4, арк. 18]. Вщповщно до рiшення бюро Херсонського обкому КП(б)У вiд 16 грудня 1946 р. з метою надання матерiальноi допомоги дгтям шкшьного вiку населених пунктiв постраждалих вщ посухи, виконком депутатiв трудящих та РК КП (б) У постановив оргашзувати в районах i селах обласп пункти харчування з одноразовим гарячим харчуванням [6, арк. 51]. Але не с^зь допомога д^ям проводилась на належному рiвнi. Бшьшють сiльських шкiл Одещини у 1945 - 1946 рр. навчальному рощ мали примщення для 'далень i буфетiв, але громадське харчування в школах не оргашзовано. Тодi як учш мiських шкiл отримували щоденно по 50 гр. хлiба i по 10 гр. цукру на одного учня [2, арк. 5]. У перше пiврiччя гарячi сшданки органiзованi тiльки у трьох районах. Багато шкш обласп отримували продукти харчування з пришкшьних земельних дшянок i вiд колгоспiв, але оргашзащя гарячих снiданкiв була на дуже низькому рiвнi [7, арк. 31].
Велику допомогу надавали учням батьювсью ком^ети. Наприклад, батькiвський комiтет Володимирiвського району Микола'всько'' областi надав матерiальну допомогу учням одягом i взуттям на суму 600 крб. [4, арк. 19]. Проте мобшзована громадськють на допомогу налагоджена не в уах школах. Наприклад, в Жовтневому райош шяко'' матерiальноi допомоги учням за рахунок громадськосп не надовалося [4, арк. 20].
У полi зору партшних i радянських оргашв Укра'ни були не тiльки д^и шкiльного вiку, але й доросле населення, яке в силу рiзних причин не отримало навчання. У тслявоенш роки важливе мюце в системi народно'' освiти займали школи роб^ничо'' та сшьсько'' молодi, яю мали сво'м завданням дати загальноосв^ню пiдготовку тiй частинi молодi, яка в умовах вшни i фашистсько' окупацп позбавлена можливостi вiдвiдувати школу, а тепер була зайнята на виробництвь Вже 6 липня 1944 р. виходить постанова уряду СРСР про оргашзащю шкш сшьсько'' молодь Першi школи роб^ничо'' молодi оргашзували в 1944 - 1945 рр. У 1944 - 1945 рр. в школах сшьсько'' молодi на Херсонщиш навчалося 1 600 оаб [8, с. 38 -39].
У сшьських районах Одесько'' областi з 1 ачня 1945 р. по 1 ачня 1946 лiквiдували неграмотшсть в органiзованих групах з 294 оаб, з них 116 жшок i 178 допризивникiв [2, арк. 62]. По сшьських районах обласп 1945 - 1946 рр. працювало 64 школи сшьсько'' молод^ з них 25 семирiчних, в яких навчалось 1356 тдл^юв, 39 початкових шкiл, у яких навчалися 1244 тдл^ка [2, арк. 69]. У 1946 - 1947 рр. в Микола'вськш обласп працювало 10 шкш сшьсько'' молодi та 12 окремих клаав. Всього в районах обласп у вечiрнiх школах навчалось 590 молодих колгоспниюв i службовцiв [4, арк. 31].
Навчання сшьсько'' молодi проводилося без вiдриву вiд сшьськогосподарських робiт i тому навчальний рш розпочинався 1 листопада 1944 р. i завершувався 1 травня 1945 р. Надалi урядам союзних республш надавалося право визначати початок i закiнчення навчального року самостiйно в межах шестимюячного строку навчання [8, с. 38].
Школи органiзовувались у великих селах, в колгоспах, радгоспах та при машинно-тракторних станщях. Школи сшьсько" молодi спочатку створювались як початковi i семирiчнi, а там, де не вистачало учшв для розгортання школи, створювались окремi 1 -7 класи при школах загального навчання. У ходi лшвщацп малописемносп та здiйснення закону про загальнообов'язкове навчання кшьюсть початкових шкш i окремих класiв зменшувалась, а семирiчних шкiл - зростала [9, с. 67].
Основним з недолшв у робот шкiл селянсько'' молодi був великий вiдсiв учнiв. Тшьки в Одеськiй областi протягом 1945- 1946 навчального року покинули навчання 63 людини. Основною причиною стала вщсутшсть в рядi пiдприeмств нормальних умов для навчання робочо'' молодi [2, арк. 70]. Слабка вщвщувашсть i вiдсiв учнiв значною мiрою обумовлювалися затримками учнiв на вечiрнiх роботах в радгоспах i колгоспах i вiдсутнiстю освiтлення в школь Сшьсью школи, окрiм шкiл райцентрiв, освiтлювалися гасом, але значним недолгом стала нестача ламп. Також у школах припинялося навчання з початком польових роб^ [4, арк. 24].
Постачання сшьських шкш роб^ничо" молодi пiдручниками та навчальними посiбниками поставлено погано, бшьшють з них користувалися поабниками масових шкiл, в примщеннях яких вони проводили роботу. Педагопчними кадрами школи були забезпеченi. У цих школах працювали вчшеш масових шкш в порядку сумюництва, але серед них спостер^алась велика плиншсть. Внаслiдок цих i багатьох шших причин, знання учнiв були на досить низькому рiвнi, особливо на курс попередшх класiв, i як слщство, залишилися значно недовиконанi навчальш плани шкiл сшьсько" молодi. Також необхщно вiдмiтити, що в багатьох працях радянських iсторикiв зазначаеться, що на кiнець четверто'' п'ятирiчки вже було повшстю лiквiдовано неписьменнiсть та малописьменшсть серед дорослого населення. Проте це не вщповщало дiйсностi. Протягом 6 роюв пiсля звiльнення Микола'всько" областi, вiдповiдно до звiтiв оргашв народно'' освiти, в областi навчено 5,5 тис. чол., причому деяю районо щорiчно, починаючи з 1948 р., у сво'х звiтах по сут стверджували, що лiквiдацiя неписьменносп в районах закiнчена. Природно, що якби зв^ш данi облоно були правдоподiбнi, то лiквiдацiю неписьменних давно закшчили, проте на 1 ачня 1951 р. число неписьменних з сшьського населення становило 0,023% [10, арк. 112].
У 1950 р. в цшому по обласп за даними облоно навчено неписьменних 1049 чол. i малограмотних 1823 чол. Навчання неграмотних i малограмотних проводилося головним чином у першш половиш 1950 р., за цей перюд навчено неписьменних 960 чол. i малограмотних 1555 чол. А у другш половинi 1950 р. навчено неписьменних тшьки 89 чол., малограмотних 268 чол. План випуску неписьменних в 1950 р. виконаний тшьки на 42,6%. Зовам не виконаний план випуску в Арбузинському, Баштанському, Березнегуватському, Лисопрському, Новоодеському, Прившьнянському районах. По Жовтневому району виконано план на 21,5%, по Вознесенському - 13,9%. План випуску малограмотних в цшому по обласп виконано на 96,9%. Виключно погано оргашзовано навчання неписьменних i малограмотних у Варварiвському райош. 1з загально'' кшькосп 196 малограмотних в 1950 р. охоплено навчанням 52 чол., з яких закшчили курс навчання 13 чол. Ще прше з лшвщащею неписьменних: з 163 неписьменних закшчили курс навчання 7 чол. Облш i зв^шсть з навчання неписьменних i малограмотних у системi народно'' освгти перебували в занедбаному сташ i даш одержуваш облоно абсолютно не е достовiрними. У багатьох районах обласп, а так само в облоно, не знають повних даних про чисельшсть неписьменних i малограмотних. Ряд завiдувачiв райвно стали на шлях приписок i обману держави, намагаючись прикрити цим самим свою бездiяльнiсть i незадовiльний стан роботи по лшвщацп неписьменностi i малограмотностi. З 19 райошв тiльки в 4-х (Вознесенському, Володимирiвському, Казанкiвському та iн.), даш тдтверджуються первинними документами. У 8 районах
пiдтверджуються тiльки частково. У 7 районах не тдтверджуються взагал1. Загалом в областi приписано за кшьюстю навчених неписьменних 527 чол., або 50,2%, малограмотних - 913 чол., або 50,0% [10, арк. 113-115].
На 1 с1чня 1951 р. сшьськими радами Миколшвсько'1 обласп вирахувано неписьменних 6738 осiб (в1к 8-49 рокiв), з них 5 643 жшок, 1095 чоловiкiв. З 288 сшьських рад 182 мали неписьменних 11 i бшьше ос1б, 35 сшьських рад - в1д 6 до 10 ос1б, 37 - в1д 1 до 5 чолов1к, i тiльки 34 сшьських рад не мали ш одного неписьменного. Найбшьша кiлькiсть неписьменних в Арбузинському (679 ос1б), Широколанiвському (396 чол.) районах, що складало 0,04% до числа населення у вщ1 8 -49 роюв [10, арк. 112]. На 1 с1чня 1951 р. з 575 обстежених сшьських рад Одесько'1 областi виявили, що серед населення в1ком в1д 8 до 49 рокiв, тшьки в 26 не було неграмотних [11, арк. 7-8].
Наявшсть такого великого числа неписьменних пояснювалося перш за все тим, що органи народно! осв1ти по сутi не займалися лшвщащею неписьменностi, ïx не виявляли, обл1ку не вели, внаслщок чого плани навчання складалися занижеш, облiкових не навчали i представляли вищестоящим органам недостовiрну iнформацiю.
Особливо гострою проблемою, яка дiяла на повнощнне функцiонування шкiл, було кадрове питання. Багато вчител1в загинуло на вшш, а пiдготовка педагогiчних кадрiв пiд час вiйни рiзко скоротилася. Тим часом, вщновлення й розгортання мереж шкш, здшснення Закону про загальне обов'язкове навчання вимагали рiзкого збшьшення кiлькостi учителiв, пiдвищення рiвня 1'хньо'1 професiйноï пiдготовки. В Укрш'ш розгорнулася пiдготовка i перепiдготовка вчительських кадрiв. Виконком Миколшвсь^' обласноï ради оргашзував п'ятимiсячнi курси на 360 чолов1к учителiв. Влiтку 1951 року на курсах тдвищення квал1ф1кацп навчалися в Миколшвськш областi - 510 вчител1в, в Одеськiй - 670, в Херсонськш - 540 та 90 iнспекторiв по 30 чоловш з кожноï областi [12, арк. 22]. Показники про збшьшення кшькосп вчшешв, рiвень ïx освiти i стаж роботи по Миколшвськш обласп розкривае таблиця._
роки
1947-1948 1948-1949 1949-1950 1950-1951 1951-1952
Всього працюе вчител1в 4581 4595 4580 5207 5763
по област1
В 1-4 кл. 2896 2729 2454 2414 2152
В 5-7 кл 1491 1643 По 5-10 кл 2524 3129
В 8-10 кл 194 223 Сам126 269 482
За р1внем освгги
З вищою 604 654 722 863 1085
З учительським 527 665 727 1055 1175
шститутом
З незак1нчено вищою 226 250 260 271 346
З середньою 1173 2343 2394 2624 2779
педагопчною
осв1тою
З загальною середньою 1583 352 230 206 193
осв1тою
З незак1нченою 468 331 247 188 185
середньою осв!тою
З а стажем роботи
До 1 року 342 302 259 379 528
В1д 1 до 5 1677 1678 1680 1673 1884
В1д 5 до 10 р. 1128 1168 1217 1599 1740
В1д 10 до 25 р. 1192 1187 1189 1291 1322
Понад 25 р. 242 260 235 265 289
З даних таблиц видно, що якщо загальна кшьюсть вчителiв за 1947-1951 навчальнi роки збшьшилась на 20,51 %, то число вчшешв з вищою педагопчною освiтою збiльшилось на 55,14 %. У 1947-1948 навчальному рощ число вчшешв з вищою осв^ою збшьшилось на 44,3%, з незакiнченою вищою на 34,68 %, з середньою осв^ою на -57,7 %. Водночас рiзко зменшилось число вчшешв, яю не мали педагогично'' осв^и. Якщо в перший пiслявоенний рш вчителiв з середньою загальною осв^ою було 1583, то в 1950 - 1951 навчальному рощ - лише 23 %. За цей же час число вчшешв з незакшченою середньою осв^ою зменшилося до 40 % [13, арк.54].
До того ж багато вчителiв не мали достатшх знань з того предмету, який викладали учням. Так, один iз учшешв Варварiвського району Микола'всько'' областi показав на перетдготовчих курсах в 1954 - 1955 рр. повну безграмотшсть i все ж його назад прислали на роботу, i як наслщок цього - в штш була низька устшшсть [14, арк. 50]. Не встигали в навчанш значна кшькють учнiв початкових семирiчних i середшх шкiл, особливо в 4-6 i 8 класах, зокрема з укра'нсько'' та росшсько" мов i математики [12, арк. 15]. 1950 - 1951 навчальний рш закшчився з великим вщсотком неуспiшностi, тобто 15% учшв залишилися на другий рш i на осiннi iспити [15, арк. 95].
Необхщно вiдмiтити, що дисциплша в школах довгий час залишалася на низькому рiвнi. Характерними порушеннями шкшьно'' дисциплiни були: розмови на уроках, затзнення на заняття, невиконання домашнiх завдань, псування шкшьного iнвентарю, самовiльний вiдхiд з уроюв, грубiсть у вiдношеннi з вчителями, торпвля на базарi [2, арк. 37].
Щоб запоб^и порушенню дисциплши в школах велась активна виховна робота, яка спрямовувалась на виховання в учшв комушстичного св^огляду, любовi до свое'' сощалютично'' батькiвщини i непримиренно'' ненавистi до ворогiв радянсько'' кра'ни [2, арк. 14].
Основним завданням загальноосв^ньо" школи була тдготовка молодi до вступу в спещальну середню i вищу школу. З перших кроюв свое'' юторп радянська школа розвивалась як трудова школа. Основний принцип трудового виховання в радянськш штш полягав у тому, щоб учш разом iз знаннями здобували вмшня, якi можна застосовувати у виробнищта, оскiльки переважна бшьшють 'х працюватиме в рiзних галузях народного господарства. У багатьох школах суспшьно корисна праця школярiв стала одним iз ефективних засобiв трудового виховання [16 с. 169-170]. Учш старших клаав (починаючи з 6 кл.) активно працювали на полях колгоств i радгоств, на будiвництвi, збирали лiкарськi рослини тощо.
Наприклад, учш шкш Цебрикiвського району Одесько'' областi виробили 54700 трудоднiв, зiбрали у фонд оборони 31 000 крб., 380 кг. металобрухту, провели 51 суботник. У Чорнянському райош учш виробили 64000 трудодшв, зiбрали 2,5 тон металу, 3 центнери лшарських рослин. У подарунок червонш армй вiдправили 2 центнери тютюну. Учш шкш 8 райошв Одесько'' областi зiбрали 259 123 трудодшв, 508 тон металу [7, арк. 47].
Уа школи Миколш'всько" обласп допомагали колгоспам у збираннi колосюв, соняшнику, виконували iншi посильнi роботи в колгоспах. Учш Новокостянтишвсько" школи зiбрали 20 центнерiв зерна, учш Новожуковсько'' школи зiбрали 7 центнерiв зерна, Вiкторiвськоi - 6 центнерiв. Школярi Костоватсько'' школи прибрали 15 га. соняшнику, справили прополку 30 га. Ячменю [5, арк. 9-10]. Суспшьно корисна робота шкш велася в напрямку надання максимально'' допомоги ам'ям фронтовиюв, швалщам В^чизняно'' вшни та д^ям - сиротам [2, арк. 38].
У другш половиш 40-х - першiй половинi 50-х роюв ХХ ст. керiвнi органи держави не раз наголошували на важливш ролi позакласно'' та позашкшьно'' роботи в життi дiтей, а також у формуванш 'хнього св^огляду. Вся робота по органiзацii культурного
вiдпочинку дiтей проводилась вщповщно вiковим особливостям дiтей, спрямовуючи всю увагу на виховання д^ей в дус радянського патрiотизму.
Однieю з форм здшснення iнтенсивного полiтико-iдеологiчного та виховного впливу на д^ей у позанавчальний час стало створення дитячих тонерських оздоровчих i трудових таборiв, покликаних органiзовувати дозвiлля дiтей, наповнюючи його суспiльно - корисною працею та заходами, спрямованими на фiзичний розвиток, формування здорового способу життя, пiдвищення полiтичного та iдейного рiвня майбутнiх будiвникiв комунiзму.
У тслявоенний час табiрний пiонерський рух почав вщроджуватися в серединi 40-х рр. Спочатку л^ш оздоровчi табори оргашзовували в примщеннях шкiл, якi знаходилися в сшьськш мiсцевостi, на л^о 'х переоблаштовували пiд спальнi корпуси
[17, с. 4-5].
З метою кращо' оргашзацп дозвiлля, влiтку обласш вiддiли народно'' освiти давали районш iнструктивнi вказiвки по оргашзацп роботи шкшьних бiблiотек, проведення районних зльотсв юних мандрiвникiв, планували вiдпустки вчшешв з таким розрахунком, щоб дозвшля дiтей органiзовано та знаходилося тд постiйним наглядом вчителiв[18, арк. 4]. Також оргашзащя дозвiлля проводилася на дитячих спортивних та iгрових майданчиках в школах, дитячих будинках, у парках. У значнш частиш шкш та дитячих будинкiв розташованих на березi Чорного та Азовського морiв, на берегах рiчок Днiпра та 1нгулець, органiзовувався вiдпочинок та дозвшля дгтей на берегах, де облаштовувалися пляж та iгровi майданчики.
Питання тдготовки та проведення дозвiлля д^ей - важливий захiд повоенно' вщбудови i потребував належно' уваги вах iнстанцiй. Недостатня органiзацiя дозвiлля та систематично' роботи з дтми призводила до того, що залишенi без нагляду д^и, пiддавалися впливу злочинних елементив i ставали на шлях хул^анства i злочинностi. З метою подолання дитячо' безпритульностi i злочинносп, партiйнi органи зобов'язали органи осв^и здiйснювати ефективне керiвництво позашкiльною та позакласною роботою.
Отже, у повоенний перюд в укра'нському селi проведена значна робота зi створення передумов для зростання осв^нього рiвня селянства. Однак масштабш негативнi явища й недолши в оргашзацп осв^ньо" роботи суттево знижували реальнi результати. До того ж шкшьна освiта в дослщжуваний перiод знаходилася в безпосередньому тдпорядкуванш вiд соцiально-економiчних та суспшьно-пол^ичних чинникiв, якi диктували змiст i функцiонування загальноосвiтньоi школи. Основними причинами незадовшьного стану навчально - виховно' роботи в багатьох школах були: залишкове фшансування, недостатне змiцнення навчально-матерiальноi бази, недостатня пiдготовленiсть певно' частини вчителiв до роботи в школ^ недостатня кiлькiсть фахiвцiв з вищою освiтою, а також вiдсутнiсть з боку Мшютерства освiти УРСР, обласних, мюьких i районних вiддiлiв народно' осв^и належно'' роботи по пщвищенню фахово'' квалiфiкацii цих вчителiв, полшшенню заочного навчання, плиннiсть керiвних педагопчних кадрiв. Учнi часто надмiрно перевантажувалися громадськими завданнями, не придшялося належно' уваги оргашзацп 'х дозвiлля та вщпочинку. Однак, треба зауважити, що мережа загальноосв^шх шкiл невпинно розширювалась, а це дозволило охопити навчанням уа верстви населення.
Список використано1 л1тератури
1. Бакуменко П. I. З юторп боротьби Комунiстичноi партп за розвиток народно' освiти на Укра'ш (1943-1970 рр.) / П. I. Бакуменко. - Ки'в : Пол^видав Укра'ни, 1972. -235 с. ; Bakumenko P. I. Z istorii borotby Komunistychnoi partii za rozvytok narodnoi osvity na Ukraini (1943-1970 rr.) / P. I. Bakumenko. - Kyiv : Politvydav Ukrainy, 1972. - 235 s.
2. Державний apxiB Одесько'' областi у м. Одеса (ДАОО). - Ф.11. - Оп.12. -Спр.278. - 141 арк.; Derzhavnyi arkhiv Odeskoi oblasti (dali - DAOO). - F. 11. - Op.12. -Spr. 278. - 141 ark. dali - DAMO). - F.P.7. - Op.4. - Spr.528. - 231 ark.
3. Талан С.П. Колгоспи Украшсько'' РСР в перюд завершення будiвництва соцiалiзму (1951-1958 рр.) / С.П. Талан. - К.: Наук. думка, 1966. - 160 с. ;Talan Ye.P. Kolhospy Ukrainskoi RSR v period zavershennia budivnytstva sotsializmu (1951-1958 rr.) / Ye.P. Talan. - K.: Nauk. dumka, 1966. - 160 s.
4. Державний архiв Миколш'всько'' обласп у м. Микола'в (ДАМО). - Ф.П.7. - Оп.4.
- Спр.528. - 231 арк.; Derzhavnyi arkhiv Mykolaivskoi oblasti u m. Mykolaiv (DAMO). -F.P.7. - Op.4. - Spr.528. - 231 ark.;
5. ДАМО - Ф.П. - 7. - Оп.8. - Спр.214 - Арк.58.; DAMO - F.P. - 7. -Op.8. - Spr.214
- Ark.58.
6. Державний архiв Херсонсько'' обласп у м. Херсон (ДАХО). - Ф.1979. - Оп.2. -Спр.49. - 82 арк.; Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti u m. Kherson (DAKhO). - F.1979.
- Op.2. - Spr.49. - 82 ark.
7. ДАОО. - Ф.11. - Оп.11. - Спр.405. - 206 арк.; DAOO. - F. 11. - Op.11. -Spr.405. - 206 ark.
8. Кучеренко Г.В. Оргашзащя осв^и працюючо'' молодi пiсля звiльнення територп Укра'ни вiд нацистсько'' окупацп / Г.В. Кучеренко // Науковi пращ: Науковий журнал. -Т.129. Вип.116. Iсторiя. - Микола'в: Вид-во ЧДУ iм. Петра Могили, 2010. - С. 37- 40.; Kucherenko H.V. Orhanizatsiia osvity pratsiuiuchoi molodi pislia zvilnennia terytorii Ukrainy vid natsystskoi okupatsii / H.V. Kucherenko // Naukovi pratsi: Naukovyi zhurnal. - T.129. Vyp.116. Istoriia. - Mykolaiv: Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly, 2010. - S. 37- 40.
9. Кошарний I. Я. У сузiр'i сощалютично'' культури. Культурне будiвництво у возз'еднаних областях УРСР (1939-58рр.) / I. Я. Кошарний. - Львiв : ЛДУ, 1975. - 150 с. ; Kosharnyi I. Ya. U suziri sotsialistychnoi kultury. Kulturne budivnytstvo u vozziednanykh oblastiakh URSR (1939-58rr.) / I. Ya. Kosharnyi. - Lviv : LDU, 1975. - 150 s.
10. ДАМО - Ф.П. - 7. - Оп.8. - Спр.23 - 116 арк.; DAMO - F.P. - 7. - Op.8. -Spr.23 - 116 ark.
11. Центральний державний архiв вищих оргашв влади i управлшня Укра'ни. (ЦДАВО Укра'ни) - Ф.582. - Оп.24. - Спр.304. - 250 арк.; Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady i upravlinnia Ukrainy. (TsDAVO Ukrainy) - F.582. - Op.24.
- Spr.304. - 250 ark.;
12. ДАМО - Ф. - 992. - Оп.6. - Спр.1185 - 103 арк. DAMO - F. - 992. - Op.6. -Spr.1185 - 103 ark.
13. ДАМО - Ф.П. - 7. - Оп.8. - Спр.214 - Арк.5.; DAMO - F.P. - 7. -Op.8. -Spr.214. - Ark.54.
14. ДАМО - Ф. - 2812. - Оп.2. - Спр.51 - 124 арк. ; DAMO - F. - 2812. - Op.2. -Spr.51 - 124 ark.
15. ДАМО - Ф. - 992. - Оп.6. - Спр.1184 - 101 арк.; DAMO - F. - 992. - Op.6. -Spr.1184 - 101 ark.
16. Золотоверхий I. Д. Iсторiя радянсько'' культури / I. Д. Золотоверхий. - К.: Наук. думка, 1966. - 220 с.; Zolotoverkhyi I. D. Istoriia radianskoi kultury / I. D. Zolotoverkhyi. -K.: Nauk. dumka, 1966. - 220 s.
17. Анпшогова Т.Ю. Пюнерський табiрний рух як форма пол^ико-щеолопчного та виховного впливу на радянську молодь (на матерiалах Донбасу). / Т.Ю Анпшогова // Вюник Луганського Нащонального Ушверситету iменi Тараса Шевченка. - 2009. - № 21(184). -. С.4- 8.; Anpilohova T.Iu. Pionerskyi tabirnyi rukh yak forma polityko-ideolohichnoho ta vykhovnoho vplyvu na radiansku molod (na materialakh Donbasu). /
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) ВГСНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УШВЕРСИТЕТУ
_СЕРЫ: КТОРШ. ПОЛIТОЛОПЯ, 2016, ВИП. 17
T.Iu Anpilohova // Visnyk Luhanskoho Natsionalnoho Universytetu imeni Tarasa Shevchenka. - 2009. - № 21(184). -. S.4- 8.
18. ДАХО. - Ф.1979. - Оп.3. - Спр.288. - 435 арк.; DAKhO. - F.1979. - Op.3. -Spr.288. - 435 ark.
Стаття надiйшла до редакци 08.12.2016 р.
V. Revenko
ORGANIZATION OF EDUCATIONAL WORK IN RURAL SCHOOLS SOUTH OF UKRAINE IN THE POSTWAR PERIOD.
The article is devoted to the analysis of complex conditions, which were education, lacked of school buildings, teaching material resources, there was a significant lack of teachers and specialists with higher education. Part of children of school age did not attend school through a difficult financial situation, lack of clothing and shoes and work on the farm.
To improve the material conditions of students and the elimination of children's homelessness, the public education authorities and the public had taken the necessary measures: provided clothing, money assistance, free meals, conducted classes at home and provided books and notebooks. Analysis of the educational process showed that in the postwar period in the Ukrainian village carried out considerable work on creation of preconditions for the growth of the educational level of the peasantry, constantly expanding the network of secondary schools that allowed us to cover the training of all segments of the population.
Key words: education, rehabilitation of school agriculture, rural schools, teaching, textbooks, writing utensils, teaching staff.
УДК 94(477.62-2Мар)''1917''(045)
В.М. Романцов
МАР1УПОЛЬСЬК1 БШЬШОВИКИ В БОРОТЬБ1 ЗА ВЛАДУ В 1917 р.
УРОКИ 1СТОР11 НА ПОРОЗ1 СТОЛ1ТНЬОГО ЮВ1ЛЕЮ РЕВОЛЮЦП
Висвтлюються актуальн для нашого часу питания icmopi'i боротьби марiупольських бшьшовишв за владу в 1917 р. З'ясувуються icmopu4Hi умови сустльно'г трансформаци, яка вiдбувалася в 1917 р. в Украгт eid демократичног революци до збройного протистояння, вiд Украгнськог нацюнально-демократичног революци до бтьшовицьког диктатури. Аналiзуeться м^це бшьшовишв у сустльних процесах в Украгн загалом та в Марiуполi зокрема в революцтних подiях 1917 р. з погляду сторiчно'г давнини в контекстi полтики декомушзаци.
Ключов1 слова: wторичний досвiд, революцтн поди 1917 р., марiупольськi быьшовики, захоплення влади збройним шляхом, тформацтна втна, быьшовицька диктатура.
На порозi 2017 року, коли укра'нське суспшьство в складних умовах протиди агреси росшського iмперiалiзму докладае зусиль для лшвщаци корумповано'' кланово-олiгархiчноi системи влади, дуже важливо осмислити юторичш уроки революцшних подш 1917 р. Необхщно проаналiзувати суперечливi суспшьш процеси того далекого часу, оскшьки це надае можливють краще зрозум^и сутшсть сучасно'' сустльно'' кризи в Украш.
В наш час, коли пол^ика декомушзаци, що здшснюеться в Украш, руйнуе стереотипи в юторичнш свщомосп укра'нщв, е потреба розкрити дшсне мюце бшьшовиюв у сустльних процесах в Украш загалом та в Марiуполi зокрема в
