CC BY
9
УДК 616.8:616-006.5:611.814.3 DOI 10.26683/2786-4855-2021-1(35)-26-32
РАД1ОХ1РУРГ1ЧНЕ Л1КУВАННЯ РЕЗИДУАЛЬНИХ ТА РЕЦИДИВНИХ АДЕНОМ Г1ПОФ1ЗА
о.м. возняк1, о.с. сшасва2, м.е. пол1щук3,
Н.О. ГРИН1В3
1Клiнiчна лiкарня «Феофашя», м. Кшв, Украша 2Клiнiка «Оберт», м. Кшв, Украша 3Нацiональний унiверситет охорони здоров'я Украши iMeHi П.Л. Шупика, м. Кшв, Украша
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту iнтересiв). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не тдпадае пiд вимоги полiтики щодо розкриття шформацп фiнансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 17.02.21 *Date of acceptance — 10.03.21
*Дата подачi рукопису — 17.02.21 *Дата ухвалення — 10.03.21
*Дата подачи рукописи — 17.02.21 *Дата одобрения к печати — 10.03.21
Мета роботи - оцтити результати л1кування пащентгв 1з субтотально видаленими та рецидивними аденомами гтоф1за з використанням р1зних алгоритм1в радютерапи та рад1ох1рургИ.
Mamepianu та методи. Проведено ретроспективний анал1з результатгв л1кування 21 пащента з аденомами гтоф1за. Серед пащентгв було 11 ж1нок та 10 чолов1к1в. BiK пащ-ентгв становив вiд 18 до 72 роюв (середнт вт - 45 роюв). Yci хворi були направлен на променеве лтування з приводу рецидиву або залишку аденоми гiпофiза тсля ii неповного хiрургiчного видалення. Метод опромiнення обирав лтар-радюлог. Розмiр пухлини оцтю-вав незалежнийрентгенолог через 3 мw та 1 рт тсля лтування, ендокринну функцю - не-залежний ендокринолог у тi самi термiни.
Результати. Транссфеногдальне видалення проведено 13 пащентам (4 з них прооперовано двiчi), кратальну хiрургiю застосовано у 5 хворих, прооперовано по^довно трансназально i транскратально 3 особи. Опромiнення в 14 випадках залишковог пухлини виконали не тзмше 6 м1с тсля операцп. Патентам з рецидивними аденомами розпочинали опромiнення через 8-17 мw тсля хiрургli (у середньому - через 12 м1с). Y16 випадках лтування було проведено з використанням VARIANNovalis, у 4 - VARIAN Clinac iX, в 1 - VARIAN TrueBeam STx. Разовi та сумарт дози опром1жння визначали iндивiдуально. Yжодного пащента не зафтсовано погiр-шення зору тсля лтування. Поглиблення чи появу гтоттутаризму не вiдзначено.
Висновки. Гтофракцюнована стереотаксична радiохiрургiя дае змогу тдвести велику дозу опром1жння до аденоми гiпофiза з1 швидким спадом, що мiнiмiзуе пошкодження зорових структур, гiпофiза та його стебла, а також зменшити токсичтсть методики. Використан-
ня сучасних технологт опромгнення при лгкуваннг резидуальних тарецидивних аденом гтофи за сприяе зменшенню дози для здорових оточуючих тканин I негативних насл1дк1в лтування.
Ключов1 слова: аденома гiпофiза; стереотаксична радiохiрургiя; фракцюнована радютера-пiя; пролактин; соматотропний гормон; адренокортикотропний гормон.
ПерелЫ скорочень
fSRS Fractionated stereotactic radiosurgery
SRS Stereotactic radiosurgery
АГ Аденома гiпофiза
АКТГ Адренокортикотропний гормон
СТГ Соматотропний гормон
Вступ
На частку аденом гiпофiза (АГ) припадае 10-20 % вщ внутрiшньочерепних пухлин [1]. Вони бувають гормонально активними та неактивними. У пащенпв може спосте-рiгатися гормональна дисфункщя гшофь за, симптоми гшерсекрецп або порушення зору, спричиненi тиском на зоровi нерви, хiазму та окоруховi нерви, стебло гiпофiза, гiпоталамiчну дiлянку головного мозку. Методом вибору для бшьшосп АГ е хiрургiчне видалення, якого часто достатньо для оду-жання пацiента, однак повна резекщя АГ не завжди е можливою [1, 2]. Частота резидуальних часток АГ або рецидивiв тсля хiрургiчного втручання становить 24-80 %, найчаспше вони виникають при гормонально активних пухлинах та агресившших пiдтипах АГ [3]. Пстолопчний маркер про-лiферацii Ki-67 у поеднаннi з рентгеноло-пчною оцiнкою iнвазивностi можуть бути корисними для щентифшацп пацiентiв iз високим ризиком рецидивування пухлини [4]. Найчаспшими анатомiчними локалiза-цiями резидуальноi пухлини чи рецидиву е кавернозний синус i хiазма.
Променева тератя вiдiграе важливу роль у лшуванш неоперабельних, резидуальних i рецидивних АГ. Стереотаксична радюхь рургiя (stereotactic radiosurgery (SRS)) або
ВОЗНЯК Олександр Михайлович
к. мед. н., лiкар-нейрохiрург
3aeidyea4 вiддiленням нейрохiрургii
mmi4Ha лiкарня «Феофатя»
Державного уnравлiння справами
Адреса: 03143, м. Кшв, вул. Академка Заболотного, 21
Тел.: +38 (044) 299-49-10
E-mail: drvoznyak@gmail.com
ORCID ID: 0000-0001-8254-9811
стереотаксична фракцюнована радютератя (fractionated stereotactic radiosurgery (fSRS)) - техшка променевоi терапп, котра дае змогу проводити опромшення з високою конформ-шстю дози, збер^аючи при цьому оточуючi здоровi тканини вiд надмiрного опромшення, що зменшуе ризик вiддаленоi токсичность Лшування обов'язково проводять пiд контролем зображень (image-guided radiotherapy (IGRT)) для контролю точност позицюну-вання новоутворення [5, 6].
Стереотаксичну радiохiрургiю можна проводити на системах Гамма-шж (Gamma-Knife), Кiбер-нiж (Cyber-Knife) та лшшний прискорю-вач (Linac-based SRS), який мае техшчш мож-ливост для проведення SRS [2, 4].
Системи на основi лiнiйних прискорюва-чiв дають змогу досягти жорстко'1' iммобiлi-зацп пацiента i точносп опромiнення рiзни-ми способами (швазивна рамка або маски неiнвазивноi жорстко'1' фшсацп та система керування зображеннями високо! точностi (Cone Beam Computed Tomography (CBCT), комп 'ютерна томографiя конусним пучком)). У системах на базi лiнiйного прискорювача пучок опромшення формуеться конусами або багатопелюстковими тшматорами (multileaf collimator (MLC)). Для досягнення рiзкого градiента дози мiж мшенню та нормальною тканиною використовують множинш некомп-ланарнi поля та/або штенсивно-модульовану дугову терапiю [3, 7].
Застосування SRS обмежуеться розмiром пухлини та вщстанню до зорових структур, тсда як fSRS не мае обмеження за цiею ознакою.
При проведенш fSRS використовують су-марнi дози вщ 45 до 54 Гр за 25-30 фракцш, при проведенш SRS - дози вщ 12 до 35 Гр. Радюбюлопчний ефект залежить вiд разовох
та сумарно! дози. Наприклад, схожий туморо-цидний ефект можна отримати вщ дози 50 Гр за 25 фракцш та 12-14 Гр за 1 фракщю [3].
Однофракцшна стереотаксична радюхь рургiя рекомендована при АГ малого та се-реднього розмiру (<3 см) за умови, що доза для зорового нерва та хiазми не перевищуе 8-10 Гр [4, 8].
Гтофракцюнована стереотаксична ра-дiохiрургiя (зазвичай 25 Гр за 5 фракцш) може бути кращим варiантом лiкування, коли доза одше!' фракцп асоцiюeться з не-прийнятним ризиком розвитку невропатп зорового нерва. Рекомендованим методом променевого лшування для уражень розмь ром >3 см та/або стискання переднього зорового шляху е fSRS [9].
Мета роботи - оцшити результати лшу-вання пацiентiв iз субтотально видаленими та рецидивними аденомами гiпофiза з використанням рiзних алгоритмiв радютерапи та радiоxiрурriï.
Матер1али та методи
Проведено ретроспективний аналiз резуль-татiв лiкування 21 пащента з аденомами гшо-фiза, пролшованих у клiнiчнiй лiкарнi «Фео-фатя» та клiнiцi «Оберт» у перюд з 2012 до 2020 р. Серед пащешив було 11 жшок та 10 чоловiкiв. Вiк пащешйв становив вiд 18 до 72 роюв (середнiй вiк - 45 роюв).
Усi хворi були направлен на променеве лiкування з приводу рецидиву або залишку АГ тсля ïï неповного хiрургiчного видалення. Показаннями до призначення опромшен-ня резидуальних АГ були:
1) вщсуттсть бiоxiмiчноï ремюи пiсля xi-рурпчного видалення у пацiентiв з АГ, яю секретували гормон росту або адренокорти-котропний гормон (АКТГ);
2) нечутливють або непереноснiсть аготс-тсв дофамiну у хворих з пролактиномами;
3) тенденщя до збiльшення розмiрiв резиду-ально1 частки АГ у разi АГ, якi не секретують.
Метод опромiнення обирав лiкар-радiолог. Розмiр пухлини оцiнював незалежний рентгенолог через 3 мю та 1 рш пiсля лiкування, ендокринну функщю - незалежний ендокри-нолог у ri самi термiни.
Усi пащенти проходили офтальмологiчне обстеження (поля зору) до та тсля л^вання.
Тривалють спостереження становила вiд 6 до 85 мс, у середньому - 36 мс.
Оптимальний об'ем мшеш для АГ ви-значали за допомогою використання маг-штно-резонансно1 томографп (МРТ) до та пiсля контрастного тдсилення. МРТ проводили зi зрiзами товщиною 1 мм та по-еднували в подальшому iз тонкозрiзовою неконтрастною комп'ютерною томогра-фiею для планування. Об'ем опромiнення визначали як ураження, видиме на МРТ (gross tumor volume (GTV)), з додаванням вщступу 0-1 мм (planning tumor volume (PTV)), що враховуе можливу похибку тд час позищонування та лшування. Додат-кове збшьшення об'ему вiд GTV до CTV (clinical tumor volume) не використовували при лшуванш АГ.
Результати
Дат пащешйв наведено в таблищ.
Транссфенощальне видалення проведено
13 пацiентам (4 з них прооперовано двiчi), крашальну xiрургiю застосовано у 5 хворих, прооперовано послщовно трансназально i транскранiально 3 особи. Опромшення
14 випадкiв залишково! пухлини виконали не тзшше 6 мiс тсля операцп. Пащентам з рецидивними аденомами розпочинали опромiнення через 8-17 мю пiсля xiрургiï (у середньому - через 12 мю). У 16 випадках лшування було проведено з використанням VARIAN Novalis, у 4 - VARIAN Clinac iX, в 1 - VARIAN TrueBeam STx. Разовi та сумарш дози опромшення визначали шди-вщуально (див. таблицю).
Бiоxiмiчноï ремюи, за даними лаборатор-них дослщжень рiвня гормонiв у сироватцi кров^ досягнуто в усix пацiентiв з аденомами, як секретують АКТГ, та пролактиномами, а також у 5 (71 %) iз 7 пащешив з аденомами, ко^ секретують СТГ. Два випадки застосу-вання радютерапи при соматотропшомах ви-явилися невдалими.
Бiоxiмiчну ремiсiю при СТГ-активних аденомах спостер^али впродовж 6-12 мiс пiсля лшування, при кортикотропiномаx - до 6 мю.
У всix пацiентiв з гормонально неактивни-ми АГ вдалося досягти контролю за прогре-суванням пухлини.
У жодного пащента не зафшсовано по-гiршення зору пiсля лiкування. Поглиблен-ня чи появу гшотту1таризму не вщзначе-но, хоча термiн спостереження був не до-сить тривалим.
Таблиця. Загальм дам пацгентгв
% BiK на момент л1кування, роки Стать Попередш операци Рецидив/Залишок а нь ьт 4 .а ан 5 и 2 я мт рк оа M Тип терапи к н н е X s „ о ^ s в ° о м V® О Разова доза, Гр Сумарна доза, Гр 3 J w S Е 3 е « * S s £ i .1 s .S й w g
1 28 Ж ТС З АКТГ IMRT Novalis 7,1 2,00 50,00 +
2 71 Ч К Р АКТГ 3DCRT - 11,4 1,80 54,00 +
3 51 Ж ТСх2 Р АКТГ 3DCRT Novalis 1,6 1,80 54,00 +
4 40 Ч ТС, К Р АКТГ 3DCRT Novalis 6,0 1,80 54,00 +
5 41 Ч ТС З ПРЛ fSRS Novalis 2,0 5,00 25,00 +
6 58 Ж ТСх2 Р ПРЛ fSRS Novalis 4,0 8,00 24,00 +
7 58 Ж ТС З ПРЛ IMRT Novalis 3,3 1,80 54,00 +
8 38 Ж ТСх2 Р СТГ IMRT Novalis 2,4 1,50 51,00 +
9 45 Ч К З СТГ fSRS Novalis 8,3 8,00 24,00 +
10 33 Ч ТС, К З СТГ IMRT Novalis 3,4 1,50 51,00 -
11 46 Ж ТС З СТГ fSRS Novalis 2,7 8,00 24,00 +
12 64 Ч ТС, К Р СТГ fSRS Novalis 5.9 6,00 30,00 -
13 49 Ч ТС З СТГ fSRS Novalis 1,8 6,00 30,00 +
14 33 Ч ТС З СТГ fSRS Novalis 3,8 8,00 24,00 +
15 23 Ж ТС З Н/А 3DCRT - 5,7 1,80 54,00 +
16 37 Ч ТСх2 Р Н/А fSRS Novalis 2,3 8,00 24,00 +
17 24 Ж К З Н/А IMRT - 14,5 1,80 54,00 +
18 44 Ж ТС З Н/А 3DCRT - 4,4 1,80 54,00 +
19 58 Ж К З Н/А 3DCRT Novalis 13,2 1,80 54,00 +
20 57 Ж К З Н/А IMRT Novalis 9,0 1,80 54,00 +
21 34 Ч TC З СТГ fSRS TrueBeam STx 5,3 5,0 25,0 +
Примтка: IMRT - intesity modulated radiation therapy; 3DCRT - 3D-conformal radiation therapy; ПРЛ - пролак-тин, ТС - транссфено1дально; К - крашально; ТСх2 - проопероваш двiчi транссфенощально; Н/А - неактивна.
Обговорення
Основним методом л^вання АГ, за винят-ком пролактиноми, е хiрургiчне видалення. Однак повне видалення АГ не завжди е тех-шчно можливим, переважно через швазивне вростання пухлини в оточуючi анатомiчнi структури, тому частота рецидивiв i неповних видалень АГ пiсля хiрургiчного видалення становить 24- 80 % [1-3].
Радiохiрургiчне лiкування за ефектив-нiстю дещо поступаеться хiрургiчному методу через анатомiчнi обмеження мето-
дики, вщтермшовану бiохiмiчну ремiсiю та ппоштуггарш розлади у вiддалений перiод, тому ïï розглядають як терапiю друго'1 лшп, ад'ювантну або палiативну в комплексному лшуванш АГ. Застосуван-ня стереотаксично'1 радютерапп дае змогу тдвести високу дозу конформного випро-мшювання до пухлини з вiдносним ща-дiнням навколишнiх тканин. Використан-ня радiохiрургiï виправдане при лiкуваннi АГ, про що свiдчать данi спостереження за пащентами впродовж тривалого перюду,
однак обмежене через необхщшсть вщ-даленостi пухлини на 2-3 мм вщ зорових нервiв та xiазми, якi мають толерантнiсть дози одше1 фракцп 8-10 Гр [10]. У нашш серп 9 пащен^в отримали цей вид терапп з позитивним результатом та вщсутшстю ускладнень з боку зору. Цьому сприяли два чинники: xiрургiчна техшка роботи бшя зорових нервiв i правильний розрахунок об'ему опромшення, зокрема використання систем Novalis i TrueBeam STx, оснащених 120HD-MLC i роботизованим 6Б-столом.
Фракцюнована променева тератя вико-ристовуе терапевтичне стввщношення мiж пухлиною та нормальною тканиною. Завдя-ки позицiонуванню пащента мiж сеансами та впродовж сеансу об'ем опромшення об-межуеться пухлиною, що може знизити ризик ускладнень тсля л^вання та тривало! радiа-цшно-шдуковано1 неоплазп [11].
Лiкування одшею фракцiею асоцiюеться з контролем пухлини 93-100 % через 10 роюв спостереження, хоч ризик гшоттуггаризму становить 6-30 %, а попршення зору - близь-ко 9 % [10, 11].
Гормонально активш АГ прше тдда-ються лiкуванню i потребують бшьшо1 дози порiвняно iз нефункцiональними (25-30 i 15-18 Гр вщповщно). Лiкування SRS дае змо-гу контролювати гормони на рiвнi 25-82 % з типовою тривалютю перiоду до нормалiза-цп рiвня гормону 12-24 мiс. 1снуе думка, що вища загальна доза, яка доставляеться фрак-цшно до гормонально активних пухлин, на вщмшу вiд гшофракцюновано1 схеми, може бути безпечнiшою у випадках, коли пухли-на прилягае до зорових нервiв. Для тдтвер-дження цього припущення потрiбнi додатко-вi спостереження та бiльша кшькють пащен-тiв [12].
Гшотту1таризм - тзнш ефект промене-во1 терапп, котрий найчастiше спостер^а-еться при лшуванш АГ, з ризиком 20-60 % через 5 роив [13, 14]. Чинники, пов'язаш з вищим ризиком гшотту1таризму, - дефь цит передньо1 частки гiпофiза до проме-невого лiкування, великий об'ем пухлини, велим дози, ям надходять до гiпофiза та стебла гiпофiза, тривалше спостереження. Для зниження ризику гшотту1таризму обов'язковим е точне розмежування цш та оточуючих здорових структур з мiнiмiзацiею ïx дозового навантаження. Середш дози
опромiнення при однофракцшнш радiохi-рургii для гiпофiза мають бути <12-15 Гр, для стебла гiпофiза <7-10 Гр для обмежен-ня розвитку нових дефщшив гiпофiза, для фракцiонованоi радiотерапii - <50 Гр.
Оптична нейропа^я тсля проведення променево'1' терапii трапляеться рщко при дотриманнi рекомендованих толерантних доз <50-55 Гр при фракщонованш терапп 1,8-2,0 Гр/фракщю, <8-10 Гр при однофракцшнш радiохiрургii, <15,0-19,5 Гр при 3-фракцшнш радiохiрургii та <20-25 Гр - при 5-фракцшнш радiохiрургii. Згiд-но з настановами радiацiйно-iндукована оптична нейропатiя (radiation-induced optic neuropathy (RION)) мае дуже низький ризик при дозах <55 Гр - <1,0-1,5 %.
Як fSRS, так i SRS, демонструють високу ефективнiсть щодо контролю росту АГ. Стереотаксична радiохiрургiя може бути зруч-нiшою для пащента при одноразовш терапii порiвняно зi щоденним застосуванням fSRS протягом 5-6 тиж. Деяю дослiдження свiд-чать про швидшу реакцiю щодо бiохiмiчноi ремiсii та меншi по6iчнi ефекти при SRS, по-рiвняно з fSRS. Однак не проведено контро-льоваш дослiдження, якi б порiвнювали fSRS та SRS. Через рiзницю в одиничних дозах запропоновано вибрати вщповщну технiку опромiнення. Для SRS мшень пухлини мае бути вщдалена принаймнi на 3-5 мм вщ хi-азми зорового нерва та мати дiаметр <3 см. В шшому випадку фракцiонований EBRT (External Beam Radiation Therapy, радюте-ратя зовнiшнiм пучком) може бути единим можливим варiантом лiкування.
Крiм того, fSRS слщ вiддавати перевагу при пухлинах зi складною конфiгурацiею, зокрема з дифузною локальною шфшьтращею та супраселярним поширенням або поширен-ням до стовбура мозку, щоб уникнути висо-ких доз опромшення здорово'1 тканини мозку. Як рятувальну терапiю SRS iз певним устхом застосовувано у невеликiй серГ1 пащенпв з активними пухлинами, якi персистують, не-зважаючи на попередню fSRS.
Висновки
Фракцюнована променева тератя та радю-хiрургiя вiдiграють важливу роль у комплексному лшуванш аденоми гiпофiза та забез-печують бiохiмiчну ремiсiю та/або контроль росту пухлини у бшьшосп випадкiв.
Гiпофракцiонована стереотаксична радiохiрур-пя дае змогу тдвести велику дозу опромшення до аденоми гiпофiза 3Í швидким спадом, що MiHÍMÍ3ye пошкодження зорових структур, гiпофiза та його стебла, а також зменшити токсичшсть методики.
References
1. Alonso CE, Bunevicius A, Trifiletti DM et al. Safety and efficacy of repeat radiosurgery for acromegaly: an International Multi-Institutional Study. J Neurooncol. 2019 Nov;145(2):301-7. doi: 10.1007/s11060-019-03296-8. Epub 2019 Sep 20. PMID: 31541405.
2. Puataweepong P, Dhanachai M, Hansasuta A et al. The clinical outcome of hypofractionated stereotactic radiotherapy with cyberknife robotic radiosurgery for perioptic pituitary adenoma. Technol Cancer Res Treat. 2016 Dec;15(6):NP10-NP15. doi: 10.1177/1533034615607113. Epub 2015 Sep 30. PMID: 26424501.
3. Colin P, Jovenin N, Delemer B et al. Treatment of pituitary adenomas by fractionated stereotactic radiotherapy: a prospective study of 110 patients. Int J Radiat Oncol Biol Phys. 2005 Jun 1;62(2):333-41. doi: 10.1016/j.ijrobp.2004.09.058. PMID: 15890572.
4. Sheehan JP, Pouratian N, Steiner L, Laws ER, Vance ML. Gamma Knife surgery for pituitary adenomas: factors related to radiological and endocrine outcomes. J Neurosurg. 2011 Feb;114(2):303-9. doi: 10.3171/2010.5. JNS091635. Epub 2010 Jun 11. PMID: 20540596.
5. Chanson P, Dormoy A, Dekkers OM. Use of radiotherapy after pituitary surgery for non-functioning pituitary adenomas. Eur J Endocrinol. 2019 Jul;181(1):D1-D13. doi: 10.1530/EJE-19-0058. PMID: 31048560.
6. Ramos-Prudencio R, Pérez-Álvarez SI, Flores-Balca-zar CH et al. Radiotherapy for the treatment of pituitary adenomas: A dosimetric comparison of three planning techniques. Rep Pract Oncol Radiother. 2020 Jul-Aug;25(4):586-93. doi: 10.1016/j.rpor.2020.04.020. Epub 2020 May 19. PMID: 32508534; PMCID: PMC7264003.
7. Minniti G, Flickinger J, Tolu B, Paolini S. Management of nonfunctioning pituitary tumors: radiotherapy. Pituitary. 2018 Apr;21(2): 154-61. doi: 10.1007/ s11102-018-0868-4. PMID: 29372392.
Використання сучасних технологий опром> нення при лiкуваннi резидуальних та рецидив-них аденом гшофiза сприяе зменшенню дози для здорових оточуючих тканин i негативних наcлiдкiв л^вання.
8. Sherry AD, Khattab MH, Xu MC et al. Outcomes of stereotactic radiosurgery and hypofractionated stereotactic radiotherapy for refractory Cushing's disease. Pituitary. 2019 Dec;22(6):607-13. doi: 10.1007/ s11102-019-00992-6. PMID: 31552580.
9. Jagannathan J, Sheehan JP, Pouratian N et al. Gamma knife radiosurgery for acromegaly: outcomes after failed transsphenoidal surgery. Neuro-surgery. 2008 Jun;62(6):1262-9; discussion 126970. doi: 10.1227/01.neu.000033 3297.41813.3d. PMID: 18824992.
10. Hayashi M, Chernov M, Tamura N et al. Gamma Knife robotic microradiosurgery of pituitary adenomas invading the cavernous sinus: treatment concept and results in 89 cases. J Neurooncol. 2010 Jun;98(2):185-94. doi: 10.1007/s11060-010-0172-2. Epub 2010 Apr 22. PMID: 20411299.
11. Liao HI, Wang CC, Wei KC et al. Fractionated stereotactic radiosurgery using the Novalis system for the management of pituitary adenomas close to the optic apparatus. J Clin Neurosci. 2014 Jan;21(1):111-5. doi: 10.1016/j.jocn.2013.03.024. Epub 2013 Sep 29. PMID: 24084193.
12. Zhang L, Chen W, Ding C et al. Gamma Knife radiosurgery as the initial treatment for elderly patients with nonfunctioning pituitary adenomas. J Neurooncol. 2021 Apr; 152(2):257-64. doi: 10.1007/s11060-021-03724-8. Epub 2021 Feb 27. PMID: 33638114.
13. Hasegawa T, Shintai K, Kato T, Iizuka H. Stereotac-tic radiosurgery as the initial treatment for patients with nonfunctioning pituitary adenomas. World Neurosurg. 2015 Jun;83(6):1173-9. doi: 10.1016/j. wneu.2015.01.054. Epub 2015 Feb 17. PMID: 25700971.
14. Kotecha R, Sahgal A, Rubens M et al. Stereotactic radiosurgery for non-functioning pituitary adenomas: meta-analysis and International Stereotactic Radiosur-gery Society practice opinion. Neuro Oncol. 2020 Mar 5;22(3):318-32. doi: 10.1093/neuonc/noz225. PMID: 31790121; PMCID: PMC7058447.
RADIOSURGICAL TREATMENT OF RESIDUAL AND RECURRENT PITUITARY ADENOMAS
O.M. VOZNYAK \ O.S. SILAIEVA 2, M.Ye. POLISHCHUK 3, N.O. HRYNIV 3
1 Clinical Hospital «Feofania», Kyiv, Ukraine
2 Clinica «Oberih», Kyiv, Ukraine
3 National University of Health of Ukraine named after P.L. Shupik, Kyiv, Ukraine
Objective - the treatment result estimation of subtotally removed and recurrent pituitary adenomas using different algorithms of radiotherapy and radiosurgery.
Materials and methods. The retrospective analysis of 21 cases of pituitary adenomas was performed. There were 11 women and 10 men included. The average age was 45 (from 18 to 72) years. All patients had relapse or residual tumor after incomplete surgical removal. The method of irradiation was chosen by a radiologist. Tumor size control was assessed by an independent radiologist in 3 months and 1 year after treatment. Endocrine function was estimated by an independent endocrinolo-gist in 3 months and 1 year after treatment.
Results. Following transsphenoidal removal - 13 patients (4 were operated twice), 5 after cranial surgery and 3 were operated sequentially transnasally and transcranially. Irradiation of 14 cases of residual tumor was performed no later than 6 months after surgery. The mean term of treatment start of recurrent adenomas was 12 months (8-17) after surgery. VARIAN Novalis was applied in 16 cases, VARIAN Clinac iX in 4 cases and VARIAN TrueBeam STx was used once. Single and total radiation doses were determined individually. None of patients had visual impairment after treatment. The hypopituitarism deterioration was not noted as well.
Conclusions. Hypofractionated stereotactic radiosurgery allows to bring a high dose of radiation to the pituitary adenomas, minimizing damage to the visual pathways, the pituitary gland and infundibulum. As the sequence, it reduces the toxicity of the technique. The application of modern radiation technologies minimize the irradiation of healthy surrounding tissues and reduce the negative effects of treatment. Key words: pituitary adenoma; stereotactic radiosurgery; fractional radiotherapy; prolactin; growth hormone, adrenocorticotropic hormone.
РАДИОХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ РЕЗИДУАЛЬНЫХ И РЕЦИДИВНЫХ АДЕНОМ ГИПОФИЗА
А.М. ВОЗНЯК1, О С. СИЛАЕВА2, Н Е. ПОЛИЩУК3, Н О. ГРИНЕВ3
1 Клиническая больница «Феофания», г. Киев, Украина
2 Клиника «Обериг», г. Киев, Украина
3 Национальный университет здравоохранения Украины имени П. Л. Шупика, г. Киев, Украина
Цель работы - оценить результаты лечения пациентов с субтотально удаленными и рецидивирующими аденомами гипофиза с использованием разных алгоритмов радиотерапии и радиохирургии.
Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов лечения 21 пациента с аденомами гипофиза. Среди пациентов было 11 женщин и 10 мужчин. Возраст пациентов составлял от 18 до 72 лет (средний возраст - 45 лет). Все больные были направлены на лучевое лечение по поводу рецидива или остатка аденомы гипофиза после ее неполного хирургического удаления. Метод облучения выбирал врач-радиолог. Размер опухоли оценивал независимый рентгенолог через 3 мес и 1 год после лечения, эндокринную функцию - независимый эндокринолог в те же сроки.
Результаты. Транссфеноидальное удаление проведено 13 пациентам (4 из них прооперированы дважды), краниальную хирургию применили у 5 больных, прооперированы последовательно трансназально и транскраниально 3 лица. Облучение в 14 случаях остаточной опухоли выполнили не позднее 6 мес после операции. Пациентам с рецидивирующими аденомами начинали облучение через 8-17 мес после хирургии (в среднем - через 12 мес). В 16 случаях лечение проведено с использованием VARIAN Novalis, в 4 - VARIAN Clinac iX, в 1 - VARIAN TrueBeam STx. Разовые и суммарные дозы облучения определяли индивидуально. Ни у одного пациента не зафиксировано ухудшение зрения после лечения. Углубление или появление гипопитуитаризма не отмечено.
Выводы. Гипофракционированная стереотаксическая радиохирургия позволяет подвести большую дозу облучения к аденоме гипофиза с быстрым спадом, что сводит к минимуму повреждение зрительных структур, гипофиза и его стебля, а также уменьшает токсичность методики. Использование современных технологий облучения при лечении резидуальных и рецидивных аденом гипофиза способствует уменьшению дозы для здоровых окружающих тканей и негативных последствий лечения.
Ключевые слова: аденома гипофиза; стереотаксическая радиохирургия; фракционированная радиотерапия; пролактин; соматотропный гормон; адренокортикотропный гормон.
