CC BY
358
залiзничного транспорту: Монографш. - Харкв: УкрДАЗТ, 2008. - 194 с.
2. Федоров И.Г. Трансфер технологий как основа экономического развития в новой цикличной динамике // Научное наследие Н.Д. Кондратьева в контексте развития российской и мировой социально-экономической мысли: Материалы к Международному научному симпозиуму, посвященному 110-летию со дня рождения Н.Д. Кондратьева. - М.: МФК, 2002. - С. 263267.
3. 1лляшенко С.М. Управлшня шновацшним розвитком: проблеми, концепцп, методи / С.М.1лляшенко. - Суми: ВТД "Ушверситетська книга", 2003. - 278 с.
4. Матросова Л. Н. Формирование организационно-экономического механизма управления инновационными процессами в промышленности / Л. Н.Матросова. - Л.: ВУГУ, 2000. - 568 с.
5. Павленко I.A. Економжа та оргашзащя шновацшно! дiяльностi: навч. - метод. поиб. для сам. вивч. дисц. / I.A.Павленко, Н.П.Гончарова, Г.О.Швиданенко. - К. : КНЕУ, 2002. - 150с.
6. Пересада A.A. Управлшня швестицшним процесом / A.A.Пересада - К.: Лiбра, 2002. - 472 с.
7. Поповенко Н.В. Оценка инновационного потенциала хозяйственной системы / Н.В.Поповенко, ЭА.Забарная // Бизнес-информ. - 1998. - №3. - С. 51-59.
8. Ресурсы инноваций: организационный, финансовый, административный: Учеб. пособие для вузов / под ред. проф. И.П. Николаевой. - М: Юнити-Дана, 2003. - 318 с.
9. Сич С.М. Теоретичт основи розвитку шновацшно-швестицшних систем / С.М.Сич, В.П.1льчук // Проблеми i перспективи розвитку банювсько1 системи Украши. - 2003.- Т.8. - С. 64-68.
10. Уткин Э. A. Инновационный менеджмент / ЭА. Уткин, Н.И.Морозова, Г.И.Морозова. - М.: AКAЛИС. - 1996. - 208 с.
11. Яковлев A.I. Удосконалення теорп i методгв оцшки ефекту проектiв / A.I.Яковлев // Общество, обоснованное на знаниях: новые вызовы науке и технике. - 2006. - С. 369 - 376.
Аннотация. Выполнен анализ теоретических основ инновации. Одной из главных форм привлечения и распространения инноваций избрана диффузия инновации. Обоснованно использование диффузионности инноваций в качестве критерия при обосновании целесообразности реализации инновационного проекта на железнодорожном транспорте.
Ключевые слова: инновация, трансфер инновации, диффузия инновации.
Summary. The analysis of theoretical bases of innovation is executed. Diffusion of innovation is select one of main forms of bringing in and distribution of innovations. Grounded the use of диффузионности innovations as a criterion at the ground of expedience of realization of innovative project on a railway transport.
Keywords: innovation, transfer of innovation, diffusion of innovation
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТ Полякова О.М.
Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 658.589
К1ЛЬК1СНА ОЦ1НКА 1ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
шдприемств
КалШченкоЛ. Л., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
Розглянуто кнуючу практику оцiнювання iнновацiйного потенцiалу тдприемства. Розкрито методичний nidxid до о^нки iнновацiйного потенщалу, що основуеться на думцi eKcnepmie та визначенш ттегрального показника рiвня iнновацiйного потенцiалу, що враховуе його структуру.
Ключовi слова: тновацшний потенщал, показники оцтки тновацшного потенщалу, експертний метод оцтки
Постановка проблеми та ii зв'язки з науковими чи практичними завданнями. В
сучасних умовах розвиток промислових
пвдприемств та реформування економши пов'язано з переходом на тновацшний шлях розвитку. Одним з важливих засобiв ршення ще! задачi е
© Калшченко Л.Л.
iнтеграцiя шновацш, iнвестицiй та виробництва з метою формування едино! цшсно! шновацшно-виробничо! системи, яка повинна забезпечувати реалiзацiю iнновацiйних проектiв. Значну роль в розвитку промислових щдприемств грае не тшьки виробничий менеджмент як оргашзац1я процесу виробництва з метою скорочення витрат та щдвищення якостi продукци, але й iнновацiйний менеджмент, що забезпечуе iнновацiйний тип розвитку промислових щдприемств, якi повиннi працювати в новш економiцi.
Визначення стратеги розвитку щдприемства та поточне управлiння iнновацiйною дшльнютю тiсно пов'язано з розмiром та структурою шновацшного потенцiалу, який е необхщною умовою здiйснення iнновацiй. Для адекватно! ощнки поточно! ситуацi! та вибору перспективних напрямiв iнновацiйного розвитку на пiдприемствi необхiдно проведения систематично! оцшки наявного шновацшного потенщалу, що буде сприяти визначенню резервiв шдвищення ефективностi його використаиия, що надасть можливiсть коректувати напрями iнновацiйного розвитку та прогнозувати вiрогiднiсть та характер результата iнновацiйно! дiяльностi.
Анал1з останнгх до^джень та видтення невиршених частин загальног проблеми. Важливють питання дослвдження iнновацiйного потенцiалу сприяло появi велико! шлькосп наукових публiкацiй, що присвячеш його сутностi, складу, формуванню та ощнщ: Белоусова Л., Воловельська I., Гарматш Н., Гришко В., Данько М., Волков О., 1лляшенко С., Йохна М., Новiкова I., Мiрошник Р., Фесенко А., Хобта В., Яковлева Н. та ш. [1-13]. На думку вчених [8,9], шновацшний потенщал е оболонкою загального потенщалу пвдприемства, коли кожна складова останнього впливае на рiвень iнновацiйного потенщалу, а вш, в свою чергу, впливае як на загальний потенщал, так i його елементи, тим самим створюеться ефект синерги. Бшьшють авторiв стверджують, що iнновацiйний потенщал характеризуе
спроможшсть до впровадження досягнень науки i технiки у виробництво конкурентних товарiв, як1 спрямованi на задоволення запитiв споживачiв [7, 10]. Не дивлячись на значну кшьшсть дослщжень з питань оцiнки шновацшного потенщалу, так i не було отримано едино! точки зору стосовно найкращого методу !! проведення. Думки науковщв щодо складу iнновацiйного потенцiалу, показнишв !х оцiнки рiзияться. Отже, остаточна невиршешсть проблеми оцiнки дозволяе автору статп ще раз зупинитися на цш проблемi, а саме вивчити юнуючий досввд та сформувати власну точку зору щодо Г! виршення.
Метою статтi е вивчения досвщу оцiнки iнновацiйного потенцiалу пiдприемств та розгляд методичного подходу, що грунтуеться на думцi експертiв та визначенш iнтегрального показника
рiвня iнновацiйного потенщалу за амома його складовими
Виклад основного матерiалу досл^ження. Наукова лггература немае едино! точки зору щодо сутносл шновацшного потенщалу i методiв його оцшки. Зуст^чаються пiдходи, в межах яких iнновацiйний потенцiал розглядаеться як:
- ресурсна можливють використаиия пвдприемством прогресивних напрацюваиь у сферi шновацш [1];
- узагальнена характеристика можливостей п1дприемства здiйснювати вперше або вiдтворювати ефективне нововведення на пвдстаы використання власних та залучених ресурсiв [2];
- сукупнiсть взаемодшчих i взаемопов'язаних кадрових, науково-технiчних, виробничо-технолопчних i фiнаисово-економiчних ресурсiв, необх1дних для здшснення iнновацiйно! дiяльностi, як1 здатш продукувати iнновацi! за наявностi сприятливих умов [3];
- цiлеорiентована комбшащя iнновацiйних ресурсiв та каталiзаторiв, яш уможливлюють використання цих ресурсiв для досягнення мети iнвестицiйно! дiяльностi, пвдвищення рiвия конкурентоспроможностi i стратегiчного устху п1дприемства [4] тощо.
Значения шновацшного потенщалу для забезпечення ефективно! дiяльностi та конкурентоспроможиостi п1дприемств вимагае пошуку шляхiв його розвитку. Такими на рiвнi п1дприемства можуть бути: освоения ново! техшки та технологiй; впровадження найпрогресившших технологiй зберiгания сировини та ресурав; розвиток прогресивних форм оргашзацп виробництва; проведения технiчно!
реструктуризацi! шдприемств; переход до культури цiльового управлшня; постiйне п1двищения рiвня квалiфiкацi! персоналу вах категорiй вiдповiдно до сучасних вимог та напрямiв знаиь; оптимiзацiя кадрово! структури персоналу, стимулювання творчих працiвникiв; соцiальний розвиток пвдприемств як одна зi складових !х iнновацiйного потенцiалу; вивчення та застосування досвiду провiдних пiдприемств свiту; залучення iнвестицiй у власнi розробки, НДДКР шляхом iнвестуваиия у виглядi фшансування (цiльового, предметно-орiентоваиого, проблемно-спрямованого),
кредитування, лiзингу, фондових операцiй; п1двищения ефективносп плаиуваиия, органiзацi! й контролю шновацшно! дiяльностi; використаиия сучасних засобiв та методiв пiдтримки прийияття рiшень; удосконалення механiзмiв управлiння iнновацiйною дiяльнiстю пвдприемства в цiлому.
Проте вибору одного зi шляхiв розвитку iнновацiйного потенщалу передуе його оцiнка, що дае можливють проаналiзувати фiнансову стiйкiсть пвдприемства до iнновацiйного розвитку та визначити шновацшну стратегiю. Впровадження нових технологш на п1дприемствах без
попередньо! оцшки його iнновацiйного потенцiалу може спричинити негативнi наслiдки. Щдприемству може не вистачити кошпв для завершення початого проекту, що негативно вiдiб'eться на забезпеченш поточно! виробничо-господарсько! дiяльностi або й узагалi призведе до зупинки iнновацiйного проекту. Затримка термшв реалiзацil iнновацiй призводить до збшьшення незавершеного виробництва, що небажано, й розцiнюeться як нерацiональне використання швестованого капiталу.
Оцiнка iнновацiйного потенцiалу методично ускладнена внаслiдок складностi процесу формування iнновацiйного потенцiалу
пвдприемства. Механiзм та результати такого оцшювання повиннi задовольняти певнi вимоги, головними серед яких е так1 [5]:
1) при здшсненш оцiнювання рiвня iнновацiйного потенщалу пвдприемства за можливiстю потрiбно враховувати уа фактори, що беруть участь у його формуванш, або визначити найбшьш вагомi з них, без урахування яких неможливо отримати обгрунтовану оцiнку потенцiалу;
2) результат кшьшсного оцiнювання iнновацiйного потенцiалу мае бути однозначним та характеризуватися допустимим рiвнем точностi;
3) оцiнювання iнновацiйного потенщалу шдприемства повинно супроводжуватися створенням та використанням потужно! шформадшно! бази, що вмiщуе данi про дiяльнiсть тдприемства та його зовнiшне оточення.
Як показник оцшки шновацшного потенцiалу щдприемства зазвичай пропонуеться використовувати досить рiзноплановi
характеристики, як1 являють собою кадрову, виробничо-технологiчну, науково-технiчну,
фiнансово-економiчну складовi дiяльностi пвдприемства iнновацiйного типу. Для шдвищення об'ективностi тако! оцiнки, що грунтуеться на кiлькiсному врахуваннi рiзнопланових показнишв, Хобта В.М. пропонуе використовувати ушверсальний показник - функцiю бажаностi Харршгтона, в основi побудови яко! знаходиться вдея перетворення натуральних значень окремих вщгушв (реакцiй) на безрозмiрну шкалу бажаносл (переваги) [6]. Такий шдхвд до оцiнки, враховуючи можливостi функцп бажаностi поеднувати об'ективнi результати юторичного розвитку iз суб'ективними поглядами експерпв, дозволяе, на думку Хобти В. М., надати об' ективну характеристику iнновацiйних процеав та можливостей пiдприемств, визначити тенденци та динамiку розвитку рiвня шновацшного потенщалу, встановити шляхи пвдвищення ефективносп роботи пвдприемства з урахуванням рiзноспрямованостi показник1в фшансово-економiчноl, кадрово! та науково-техшчно! сфери; виявити фактори i резерви пвдвищення iнновацiйного потенцiалу щдприемства, видшити
основнi напрями вдосконалення оргашзацшно-економiчного механiзму його дiяльностi.
В пращ [7] критерiями оцiнки шновацшного потенщалу встановлено: 1) енергiйне, гнучке керiвництво, здатне йти на ризик; 2) прогресивну органiзацiйну структуру управлшня, орiентовану на роботу в ринкових умовах; 3) високу репутацш пвдприемства та його продукцп у споживачiв та дiлових партнерiв; 4) наявшсть шформацп про тенденцil змiн потреб i попиту споживачiв, умiння виявляти й прогнозувати майбутнi потреби та попит; 5) добре знания можливостей та потенщалу конкурента; 6) наявшсть патенпв на техшчш рiшения i техиологil в обраиiй галузi дiяльностi; 7) доступ до остаинiх досягнень науки та техшки в обранш галузi дiяльностi та сумiжних; 8) кадровий потенцiал (науковий, iнженерний, робггничий); 9) високу як1сть продукцil та високу культура виробництва; 10) резерви виробничих площ та потужностей тощо [7, c. 282].
Мiрошник Р.О., Меренюк Л.В. розкривають один з методiв оцiнки iнновацiйного потенцiалу, за допомогою розрахунку показник1в, що характеризують фiнаисову стiйкiсть п1дприемства:
1) показник власного оборотного капiталу, який характеризуе ту частину власного кашталу пiдприемства, що е джерелом формування його оборотних активiв;
2) власш джерела формування запасiв -рiзниця мiж величиною власного капiталу пвдприемства i величиною його необоротних активiв:
3) власнi i довгостроковi позиковi джерела формування запасiв- сума власних джерел формування запасiв та величини довготермiнових зобов'язань:
Одним з способiв оцiнювания iнновацiйного потенцiалу, на думку Йохна М.А, е оцшювання з використанням схеми «ресурси - функци -проекти», що використовують на стади обгрунтування iнновацiйного проекту. Вона включае:
- опис проблеми розвитку падприемства та визначення завдань, що входять в програму розв' язання проблеми;
- опис зовшшнього та внутрiшнього середовища розв' язання проблеми, що впливають на iнновацiйну дiяльнiсть пiдприемства;
- оцiнювання ресурсного потенщалу, який необхщний для розв'язання проблеми розвитку пвдприемства та забезпеченiсть проекту необхщними ресурсами;
- ресурсне забезпечення управлшських функцiй та здатнiсть пращвнишв досягати поставлених результатiв дiяльностi;
- ощнювання забезпеченостi проекту необхiдними функщями, що забезпечують реалiзацiю цього проекту;
- визначення основних завдань, необхiдних для досягнення певного потенцiалу щодо реалiзацil шновацшного проекту [9, с.117].
Ще одним способом, який використовуеться для ощнювання iнновацiйного потенцiалу шдприемства е SWOT-аналiз. Цей спосiб не лише дае можливють оцiнити здатнiсть пвдприемства реатзувати шновацп, а й показуе як зовшшне середовище впливае на здатшсть пвдприемства реалiзувати шновацп. SWOT-аналiз характеризуе шновацшш можливостi, як1 надае середовище господарювання та потенцiал пiдприемства.
Щкаву точку зору щодо оцiнювання рiвня iнновацiйного потенцiалу мае Воловельська I. В. [10]. Вона пропонуе систему груп показник1в, яка описуе основш якостi iнновацiйного потенцiалу пвдприемства: наукоемносп, якiсного рiвня шновацшно! дiяльностi, конкурентоздатносп, оновлюваностi, та коефiцiент, що визначае рiвень iнновацiйного потенцiалу пiдприемства на 1х мультиплiкативнiй основi. Такий розрахунок дозволяе провести експрес дiагностику шновацшного потенщалу.
1нтегрального подходу до показнишв оцiнки iнновацiйного потенцiалу притримуеться i Гарматiй Н. М. [11]. Усю сукупшсть показник1в, що визначають шновацшний потенцiал, розподiляе на: 1) показники, як1 характеризують окремi сторони виробництва, i показники, як1 дозволяють виразити його рiвень в цiлому 2) вхвдш (кiлькiсть i якiсть ресурав) i вихiднi (результативнi показники дiяльностi виробництва); 3) якiснi ( визначають стушнь впевненостi суб'екта оцiнки про яшсть показника) i кiлькiснi показники (обчислюються чисельно за допомогою вимiрювань або обчислень); 4) показники прямого (безпосередньо впливають на результат шновацшно! дiяльностi) i непрямого впливу (опосередкований вплив через низку iнших показнишв) на шновацшний потенщал. При цьому розглядае iнновацiйний потенцiал як комплексу штегровану категорш, яка поеднуе в собi внутрiшнiй потенцiал пiдприемства i його iнновацiйну активнiсть.
На думку автора стати, методика оцiнки мае враховувати структуру шновацшного потенщалу та надавати характеристику кожно! складово! (рис.).
Рисунок - Структурна схема шновацшного потенщалу промислового тдприемства
Методика оцшки шновацшного потенщалу повинна характеризувати рiвень потенщалу та мае допомагати керiвникам проводити аналiз iснуючого становища п1дприемства, виявляти резерви та визначати прюритети розвитку. Для вирiшення цих завдань пропонуемо використовувати методику, етапами проведення яко! е:
1) розбиття шновацшного потенщалу на ам складових, що охоплюють усi ключовi аспекти потенщалу;
2) визначення набору показнишв, що впливають на вщповвдну складову потенщалу;
3) визначення експертним шляхом вагомосп кожного показника в ощнщ вiдповiдноl складово! iнновацiйного потенцiалу;
4) оцшка кожного показника на основi експертного опитування по п'ятибальнiй шкалц
Таблиця
Органiзацiйно-економiчнi заходи по активгзаци iнновацiйного потенщалу промислового _тдприемства_
Рекомендацп Заходи Результати
1 2 3
Освоения нових технологш Впровадження прогресивиих техиологiй Випуск иово! продукцй, скорочення термшв та витрат иа розробку иово! техшки
Покращення стану обладнання Здiйсиеиия техтчиого переосиащеиия тдприемства Збшьшення обсягiв випускаемо! продукцй, тдвищення !! якосп, зиижеиия собiвартостi
Удоскоиалеиия мехаиiзму управлiиия об'ектами штелектуально! власиостi Шдвищення правово! захищеносл власиих шновацш, придбаиия права власноста иа виробиицтво та комерцiалiзацiю прогресивиих шновацш Шдвищення конкурентних переваг тдприемства, збшьшення прибутку вщ використаиия об'ектш штелектуально! власиостi
Диверсифiкацiя розробок та виробництва Виробиицтво иово! продукцй та модифжацш продукцй, що випускаеться Збшьшення власиих оборотних засоб1в
Удосконалення оргатзацшно! структуры Створення вiддiлу стратегiчиого та iниовацiйиого розвитку, шформацшно-аналгтичиого вщдшу, орiеитацiя маркетиигових служб иа активну участь в шновацшнш дiяльиостi Збшьшення шновацшно! активиостi, усуиеиия иестачi шформацп
Покращеиия системи стимулюваиия персоналу Виплата додаткових премiй за рацiоиалiзаторськi пропозици, закордоиi стажування, тдвищення квалiфiкацil кадрiв Збшьшення кшькоста iииовацiйиих розробок, тдвищення продуктивност працi, збережеиия квалiфiковаиих кадр1в, збшьшення лояльност персоналу до тдприемства
Збiльшеиия ргвия сприйнятливоста робiтникiв до iииовацiй Надаиия персоналу шформаци про змши, залучеиия робiтникiв до проектування та здiйсиеиия шновацш, оргашзацш професшно! пiдготовки та тдвищення квалiфiкацil персоналу Шдтримка робiтниками iнновацiйних проекпв, збiльшення кшькосп рацiоналiзаторських пропозицiй, тдвищення професшно-квалiфiкацiйного та штелектуального потенцiалу персоналу, тдвищення ефективносл управлшия виробництвом
5) розрахунок складових шновацшного потенцiалу, що визначаються в балах вщ 0 до 5 в процеа експертно! оцiнки за формулою:
Ш-i
R¡ = Z. aiiPii
J
i=1 i i
(1)
де R¡ - i-а складова шновацшного
потенщалу пiдприeмства;
Ш. - кшьшсть показникiв в складi /-о!
складово! iнновацiйного потенцiалу;
P - бальна оцiнка J-го показника /-о!
складово! шновацшного потенщалу;
a.j - ваговий коефщент J-го показника /-о!
складово! iнновацiйного потенцiалу, що визначаеться експертним шляхом (при
ш ¡
цьому Z a.. = 1)-
J = 1
ij
6) визначення iнтегрального показника iнновацiйного потенцiалу за формулою:
n
IP = Z b.R.
i i
i =1 , (2)
де IP - шновацшний потенцiал пвдприемства;
П - к1льк1сть складових шновацшного потенщалу тдприемства;
R¡ - i-я складова iнновацiйного потенцiалу пвдприемства;
Ь. - ваговий коефiцiент i-о! складово! шновацшного потенщалу, що визначаеться
експертним шляхом (при цьому z ь = 1 )•
i = 1 i
В результат оцiнки штегрального показника iнновацiйного потенцiалу можна виокремити промисловi пiдприемства, що мають:
- високий piBeHb iнновацiйного потенцiалу (3,75 < IP < 5);
- середнш piBeHb iнновацiйного потенцiалу (2,5 < IP < 3,75);
- низький piBeHb iнновацiйного потeнцiалу
(0 < IP < 2,5).
Для aKraBi3aqii iнновацiйного потeнцiалу нeобхiднi заходи науково-дослщницького, техшко-технолопчного, кадрового, фiнансового, оргашзацшно-структурного характеру (табл.).
Висновки. Таким чином, запропонована методика оцiнки iнновацiйного потенщалу промислового пiдпpиeмства дозволяе виявити резерви його пщвищення та вибрати оптимальну стpатeгiю iнновацiйного розвитку.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Белоусова Л. I Управлгння гнновацшно-iнвeстицiйною дiяльнiстю промислового тдприемства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Л. I. Белоусова. - Донецьк, 2006. - 20 с.
2. Фесенко А. А. Екожмчна оцшка iнновацiйного потeнцiалу вугледобувних тдприемств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / А. А. Фесенко. - Луганськ, 2003. - 18 с.
3. Яковлева Н. Г. Оpганiзацiйно-eкономiчний мехатзм управлгння шновацшним потенщалом в^ритих акщонерних товариств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Н. Г. Яковлева. - Ктв, 2006. - 20 с.
4. Новжова I. В. 1нновацшний потенщал тдприемства. Оцгнка та фшансове-швестицшне забезпечення розвитку (за матepiалами тдприемств алмазно-iнстpумeнтального виробництва Украши) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / I. В. Новжова. - Кшв, 2003. - 20 с.
5. Гришко В.А. Формування та оцшювання шновацшного потенщалу машинобудгвних тдприемтсв
/ В. А. Гришко, О.Я. Колещук, H.I. Крет // Вiсник Национального ушверситету "Львгвська полiтexнiка" . -2009. - № 640. - С. 47-55.
6. Хобта В.М. Оцшка шновацшного потенщалу тдприемства / В. М. Хобта, Г. О. Комар // Економжа промисловосп». - 2009. - №44. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/eprom/2009_44/st_ 44_14.pdf.
7. Економжа та оргашзащя гнновацшний дiяльностi: Шдручник / O.I. Волков, М.П. Денисенко,
A.П. Гречан та ш.; тд ред. проф. O.I. Волкова, проф. М.П. Денисенка. - К.: ВД "Професюнал", 2004. - 960 с.
8. Мрошник Р.О. Проблеми використання та оцгнки iнновацiйного потeнцiалу пiдпpиемствР. О. Мipошник, Л.В. Меренюк // Вюник Нацiонального унiвepситeту "Львгвська полiтexнiка". -2008. - № 611. -С. 191-197.
9. Йохна М.А. Економжа i оpганiзацiя iнновацiйноl дiяльностi: навч.поабник / М.А Йохна.,
B.В. Стадник - К.: Акадeмiя, 2005. - 400с.
10. Воловельська ГВ. Методика ощнки piвня iнновацiйного потeнцiалу як складова оргашзацшно-eкономiчного мexанiзму процесу шновацшного реформування пiдпpиемств залiзничного транспорту // Вюник економгки транспорту i пpомисловостi . - 2009. -№ 25. - С. 100-102.
11. Гарматш Н. М. Сутшсть шновацшного катталу та нeобxiднiсть його застосування в галузi тeлeкомунiкацiй / Наталiя Гарматгй // Галицький eкономiчний вiсник. — 2009. — № 2. — С. 42-46
12. Данько М. !нновацшний потенщал у промисловосп Укра1ни // Економiст. - 1999. - № 10. - С. 26-32.
13. !лляшенко С. !нновацшний розвиток можливостей вiтчизняниx пiдпpиемств в умовах ^рех^ого пepiоду // Економжа. Фгнанси. Право. -1999. - № 9. - С. 4-5.
Аннотация. Рассмотрено существующую практику оценивания инновационного потенциала предприятия. Раскрыто методический подход к оценки инновационного потенциала, который основывается на мнении экспертов и определении интегрального показателя уровня инновационного потенциала, учитывающего его структуру.
Ключевые слова: инновационный потенциал, показатели оценки инновационного потенциала, экспертный метод оценки.
Summary. The existing practice of evaluating the innovation potential of the enterprise. Disclose the methodical approach to assessing innovation capacity, which is based on expert opinion and definition of the integral indicator of the level of innovation potential, taking into account its structure.
Keywords: innovative capacity, performance evaluation of innovative potential, an expert evaluation
method.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В.
Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТЗубенко В.О.
