CC BY
8CITIZEN AS DEAD //Norwegian Journal of Development of the International Science. - 2021. - №. 76-2. -C. 27-32.
24. KhudoynazarovKhudoynazarov, D. (2021). THE IMPLEMENTATION OF MODERN INFORMATION AND COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE ACTIVITIES OF COURTS IN THE ACTION STRATEGY DEVELOPMENT OF OUR COUNTRY: RESULTS
AND PROSPECTS: THE IMPLEMENTATION OF MODERN INFORMATION AND
COMMUNICATION TECHNOLOGIES IN THE ACTIVITIES OF COURTS IN THE ACTION STRATEGY DEVELOPMENT OF OUR COUNTRY: RESULTS AND PROSPECTS. TSUL Legal Report International electronic scientific journal, 2(1), 101108.
PUBLIC DANGER OF CRIME
Topchii V.
Doctor of Law, Professor, Honored Lawyer of Ukraine, Professor, Department of Criminal Justice, State
Tax University Didkivska G.
Doctor of Law, Professor, Professor, Department of Criminal Justice, State Tax University
СУСПШЬНА НЕБЕЗПЕЧН1СТЬ ЗЛОЧИННОСТ1
Топчш В.В.
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист Украти, професор кафедри кримтально1 юс-
тицИ Державного податкового утверситету
Дикчвська Г.В.
доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист Украти, професор кафедри кримiнальноi юс-
тицИ Державного податкового утверситету
Abstract
This article notes that the social danger of crime is expressed in damage to both material and moral to individual citizens and society as a whole. The opinion is substantiated that direct harm from crime should be divided into direct damage of a material nature and direct damage to a personal character. It is indicated that it is especially difficult to determine and calculate the consequences of criminal offenses committed against an individual. It is possible to calculate the costs of treatment and medications for a person who has become a victim of a criminal offense as direct material damage, but it is considered impossible to determine in monetary terms moral and psychological losses, an insult to honor and dignity, a change in the attitude of a person to the environment and himself after a committed criminal offense as direct personal injury. In addition, different people experience the consequences of criminal offenses differently. Especially moral and psychological stress grows when it comes to murders, harm to health, rape. So, for example, when studying the phenomenon of drug crime, it became obvious: it is extremely difficult to measure and evaluate in monetary terms all the consequences of the harm resulting from the spread of drug addiction in society, they are stretched out in time and become obvious only in the future, when it is impossible to correct the situation. Therefore, it is emphasized that it is advisable to include in the cost of crime also the costs of treatment and psychological rehabilitation of family members of a drug addict.
Therefore, the position is substantiated that such approaches are relevant and urgent tasks of modern criminological science and the practice of law enforcement agencies.
Анотащя
У данш статп зазначаеться, що сусшльна небезпечнють злочинносп виражаеться у нанесенш шкоди як матерiальноi так i морально! окремим громадянам i сустльству в цшому. Обгрунтовуеться думка, що пряма шкода ввд злочинносп мае бути подшена на прямий збиток матерiального характеру i прямий збиток особистого характеру. Вказуеться, що особливо складт для визначення i пвдрахунку наслщшв кримшаль-них правопорушень, що вчинеш щодо окремо! особи. Можливо щдрахувати витрати на л^вання i медп-репарати для людини, що стала жертвою кримшального правопорушення як прямий матерiальний збиток, але вважаеться неможливим визначити у грошовому екшваленп моральш i психолопчш втрати, образу чесп i пдносп, змшу ставлення особи до навколишнього середовища i само! себе тсля вчиненого кримь нального правопорушення як прямий особистий збиток. До того ж рiзнi люди неоднаково переживають наслщки кримшальних правопорушень. Особливо моральне i психолопчне напруження зростае, коли йде-ться про вбивства, завдавання шкоди здоров'ю, згвалтування. Так, наприклад, при дослвдженш феномена наркозлочинносп стало очевидним: вишряти i оцшити у грошовому екюваленп вс наслщки шкоди, що настае у результата розповсюдження у суспiльствi захворювання наркомашею, надзвичайно складно, вони розтягнуп у час i стають очевидними лише у майбутньому, коли виправити становище неможливо. Ввд-так, акцентуеться увага, що доцшьно до вартосп злочинносп включати також витрати на лшування i пси-холопчну реабштацш члешв родини наркозалежно! особи.
Тож, обгрунтовуеться позищя, що таы шдходи е нагальними i актуальними завданнями сучасно! кри-мшолопчно! науки i практично! дiяльностi правоохоронних оргашв.
Keywords: crime, criminal offense, punishment, damage, national security, social danger. Ключовi слова: злочиншсть, кримiнальне правопорушення, покарання, збитки, нацiональна безпека, сусшльна небезпечнiсть.
Суспiльство здавна хвилюе злочиншсть, яка е кримiнальним пiдвидом зi своею своерiдною субкультурою, осшльки вона зачiпае не лише життевi ш-тереси кожного, а й загрожуе нацiональнiй безпецi держави. «Сучасна кримiнальна обстановка в Укра-!ш характеризуеться негативною тенденцiею змiн в структурi злочинностi, якi полягають у тому, що ш-дивiдуальна злочиншсть усе часпше поступаеться мiсцем груповш, а остання, у свою чергу, перерос-тае в органiзовану злочинну д!яльшсть» [8, с. 169]. Ще в кiнцi ХХ столiття, було актуалiзоване питання про прiоритетнiсть боротьби з цим явищем, аби по-ставити його на стiйку правову основу. Це було на-слвдком того, що кримiналiзацiя нашого сусшльс-тва на той час досягла значного рiвня. Чисельнiсть засуджених, яш перебували в мiсцях позбавлення вол^ починаючи з1992 року зросла втрич^ майже на 60 вiдсоткiв виросла рецидивна злочиннiсть. На-самперед це вбивства, згвалтування, тяжкi тiлеснi ушкодження, наркоманiя, хулiганство. Значна пи-тома вага належала майновим злочинам. Зросла ш-лькiсть засуджених до позбавлення волi за незначнi правопорушення. Спостерп-алася тенденцiя до збь льшення порушення кримiнальних проваджень щодо жiнок. Виправно-трудовi установи через пе-реповнення кримшалггетом перебували в критичному сташ Звичайно, за всiма цими визначеннями стояли фундаментальнi контури кризи, спричине-но! станом економiки, соцiального захисту населения [1].
З часом почали формуватися новi пiдходи до розумшня злочинностi, можливостi 11 кшькюно-яш-сного вимiрювання i визначення реально! (а не лише зареестровано!) шлькосп правопорушень, а також категорi! «щна» злочинностi, пошук джерел «щни» злодiянь, вдосконалення методiв розраху-нку «щни» конкретних злочинiв з урахуванням дос-вiду транснацiонального законодавства. Зокрема, йде мова про £вропейську конвенцiю про вщшко-дування збиткiв жертвам насильницьких злочишв, прийнято! у Страсбургу 24 листопада 1983 року [2].
На сьогодш обгрунтовуеться позищя, що так шдходи е нагальними i актуальними завданнями сучасно! кримшолопчно! науки i практично! д!яль-ностi правоохоронних оргашв.
Обгрунтовуючи такий пiдхiд провiднi кримь нологи зазначають, що пряма шкода ввд злочинно-стi мае бути подшена на прямий збиток матерiаль-ного характеру i прямий збиток особистого характеру. Особливо складш для визначення i пiдрахунку насладив кримшальних правопорушень, що вчинеш щодо окремо! особи. Можливо т-драхувати витрати на лiкування i медпрепарати для людини, що стала жертвою кримшального правопорушення як прямий матерiальний збиток, але вважаеться неможливим визначити у грошовому
екшваленп моральнi i психологiчнi втрати, образу чесп i гiдностi, змiну ставлення особи до навколи-шнього середовища i само! себе пiсля вчиненого кримшального правопорушення як прямий особис-тий збиток. До того ж рiзнi люди неоднаково пере-живають наслiдки кримiнальних правопорушень. Особливо моральне i психологiчне напруження зростае, коли йдеться про вбивства, завдавання шкоди здоров'ю, згвалтування. Так, наприклад, при дослщженш феномена наркозлочинностi стало оче-видним: вимiряти i оцiнити у грошовому екшваленп всi наслщки шкоди, що настае у результат роз-повсюдження у суспiльствi захворювания наркома-нiею, надзвичайно складно, вони розтягнуп у часi i стають очевидними лише у майбутньому, коли ви-правити становище неможливо. Вiдтак вважаеться дощльно до вартостi злочинностi включати також витрати на л^вання i психолопчну реабiлiтацiю членiв родини наркозалежно! особи [2].
Здшснюючи аиалiз дослщження у даиiй сферi стае зрозумшим, що злочиннiсть протягом, як мшь мум, шлькох десятилiть залишаеться одшею з най-бiльших небезпек для политичного та економiчного розвитку багатьох кра!н свiту. Найчастiше потерпа-ють ввд !! негативних впливiв держави, як! знахо-дяться в сташ сусшльно-полгшчних трансформа-цш. Не е винятком, на жаль, i Укра!на. На сьогодш злочиншсть, яка юнуе в Укра!ш, охопила найпри-6утковш! ринки у сферi економiки та господарсь-ко! д!яльност!, фiнансiв, у баншвськш д!яльносп, використаиия бюджетних кошпв, видобування ко-рисних копалин, що безпосередньо пов'язують з корупщею. Наступне, торпвля людьми, зброею, наркотиками, неконтрольоване державою виготов-лення сигарет та спиртних напо!в також знахо-диться шд контролем злочинностг Але, особливою сшциФ!чною злочиншстю в Укра!'ш видмють саме тюну взаемодiю оргашзованих злочинних груп i злочинних оргашзацш !з органами влади на вах р!внях, що становить загрозу безпещ держави [3].
Корупщя як вид злочинносп стала поширеним явищем, яке розповсюдило свш вплив в ус! сфери функцюнування держави, завдавши невиправно! шкоди !! розвитку. Подолання цього явища вже пе-ретворюеться у надзвичайно складну проблему, яка становить загрозу розвитку держави, стабшьносп i безпецi суспiльства, сприяе шдриву демократичних шститупв, цiнностей та дов!ру до закону.
Авторитетш мiжиароднi спостерiгачi ввдзнача-ють, що корупщя та пов'язана з нею злочиншсть, негативно впливае на формування i д!яльшсть оргашв державно! влади, шдриваючи дов!ру громадян до них, ускладнюе ввдносини Укра!ни з iноземними державами. В сусшлъств! мщшють стереотипи то-
лерантносп по вщношенню до корупцп та злочинносл в цшому, пов'язано! з нею. В масовш свщомо-стi основних соцiальних груп формуеться думка, що корупцiйнi кримшальш правопорушення не на-носять шкоди суспiльству, тому певнi верстви населения обирають корупцiйнi шляхи виршення тих чи iнших сво!х нагальних питань.
Сучаснi реали щодо реал1заци заходiв запобь гання корупцп в органах державно! влади вимагае чггкого уявлення про масштаби цього явища. Така оцiнка повинна грунтуватися як на даних офiцiйно! статистично! звпносп, так i на опитуваннi громад-сько! думки щодо вiдповiдних процеав.
З одного боку, представники правоохоронних органiв, опираючись на стан злочинносп, роблять висновки про вiдсутнiсть високого рiвня корупцi! в органах влади, зазначаючи, що в останнi роки до рь зних видiв ввдповщальносп за корупцiю щорiчно притягуються не бшьше 1% державних службовцiв. З шшого боку, iснуе тенденцiя, особливо серед представнишв неурядових органiзацiй та журналю-тiв, будувати висновки про рiвень корупцi! в органах влади виключно на матерiалах опитування гро-мадсько! думки [4].
За даними сервюу Numbeo, який формуе 1н-декс злочинностi, Укра!на станом на 2021 рiк зай-мае 54 мiсце у свт (зi 135) за рiвнем злочинносл. В Gвропi за цим показником наша кра!на опинилася на третьому мiсцi пiсля Бiлорусi та Францп. «Слово i дшо» пропонуе подивитися, скшьки кримiнальних правопорушень було вчинено в Украш в 2013-2020 роках (без обл1ку правопорушень, за якими закрили справи або не знайшли складу злочину).
У поввдомленнях про стан злочинносп зазна-чаеться, що в 2014 рощ рiзко збшьшилася кiлькiсть злочинiв, що пiдпадають тд статтю «Умисне вбив-ство» i «Незаконне позбавлення волi або викра-дення людини» - 11 тис. 532 i 1 тис. 974 зафжсова-них правопорушень.
Найпоширенiшi кримiнальнi правопорушення в УкраЫ - крадiжка i граб1ж. За статтею «Крадь жка» в 2013 рощ було 242 тис. 769 правопорушень, в 2014-му - 226 тис. 833, у 2015-му - 273 тис. 756, в 2016-му - 312 тис. 172, у 2017-му - 261 тис. 282, в 2018-му - 238 тис. 492, в 2019-му - 197 тис. 564, у минулому рощ - 138 тис. 562.
Кшьшсть кримшальних проваджень за статтею «Грабiж» з 2013 року знизилася майже втричг тодi за рш було 22 тис. 695 зафжсованих правопорушень, в 2020 рощ - 7 тис. 492. У два рази за щ роки також знизилася шлькють справ за статтею «Розбш»: в 2013-му - 2 тис. 856 правопорушень, в 2020-му - 1 тис. 360.
Навпаки, зросла за останш калька рошв шлькють правопорушень за статтею «Торпвля людьми»: у 2013-му - 131, в 2014-му - 118, в 2015-му - 110, в 2016-му - 115, в 2017-му - 342 , в 2018-му - 270, в 2019-му - 320, в 2020-му - 206.
Торж рiвень злочинносл в Укра!ш трохи зни-зився. Було менше зареестровано злочишв за статтею «Умисне вбивство» - 3 тис. 844, за статтею
«Незаконне позбавлення волЬ» - 414, «Контрабанда» - 114, «Протиправне заволодшня майном тд-приемства» - 90.
При цьому в 2020 рощ порушували бшьше проваджень за статтями «Згвалгування» (393), «Бандитизм» (20), «Легалiзацiя майна, отриманого зло-чинним шляхом» (348), «Шахрайство з фшансо-вими ресурсами» (142) [5].
Зниження життевого рiвня багатьох амей, на-явнiсть бшьшосп населення, що перебувае на меж1 або за межею бiдностi, ослаблення iнфраструктури охорони здоров'я, освiти та культури щодо !хнього життезабезпечення, розвитку та соцiалiзацi! е нас-лвдком того, що зростання такого сощального явища, як злочиннiсть, викликае природне занепо-коення громадян за свое життя, благополуччя сiм'!' та безпеку дней, а також знижуе довiру до державно! полiтики у сферi !! запобiгання. Натомiсть шхто не заперечуватиме, що злочиннiсть сьогодш ви-йшла далеко за меж1 загально кримiнального феномен i перетворилася на фактор, що створюе реа-льну загрозу нацiональнiй безпещ, основам державного устрою, а методики реального розрахунку нанесеного злочиншстю шкоди особi, державi та сустльству в Укра!'ш немае. Крiм того, з'ясування завдано! шкоди злочиннiстю в сучасних реалiях политично! та економiчно! нестабiльностi, коли закон захищае тiльки окрему групу людей, е надзвичайно складним питаниям. Тому едине джерело, де ми мо-жемо побачити конкретнi цифри про реальну зло-чиннiсть в Укра!ш, - державна кримшально-пра-вова статистика, в якш визначено пряму шкоду, на-несену потерпiлому в результатi вчиненого ввдносно нього конкретного виду злочину [6].
Щдсумовуючи вище зазначене, можна погоди-тись, що сустльна небезпечнiсть злочинностi на пряму негативно впливае на регулювання i публiч-них суспiльних вiдносин, що складаються у сферi формування, розподiлу i використання коштiв пуб-лiчних грошових фоидiв, але також злочиннiсть е кримшальним iнструментом впливу на фшансову безпеку держави [7].
Отже, аналiзуючи наслiдки ввд злочинно! д1я-льносп, ми також повиннi враховувати ва його фа-ктори: моральнi, майнов^ фiзичнi, сощально-пси-хологiчнi, оцiнка яких дозволить простежити рух витрат потерпшого та держави на всiх стад1ях кри-мiнального провадження. А тому знання про реальну шкоду i суспшьно! небезпеки злочинностi до-поможе вченим, працiвникам правоохоронних i су-дових оргаиiв, адвокатам i захисникам, державним i недержавним шститущям, населенню кра!ни знати про реальний стан злочинностi в Укра!ш, здшснювати прогнозування !! розвиток i своечасно реагувати на !! прояви.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Злочиннiсть та засоби !! подолання. URL: https://lexinform.com.ua/dumka-eksperta/zlochynnist-ta-zasoby-yiyi-podolannya/ (дата звернення 08.01.2022).
2. «Щна» злочинносп: що ми про не! зна-емо? URL: http://www.golos.com.ua/article/46047 (дата звернення 08.01.2022).
3. Стан оргашзовано1 злочинностi та про-тидп ш на територй' Украши за 2020 piK (в поpiвняннi зi статистичними даними за 2016-2019 роки). URL: http://www.baganets.com/blogs-baga-nets/stan-organ-zovano-zlochinnost-ta-protid-.html (дата звернення 08.01.2022).
4. Сучасш проблеми боротьби з оргашзова-ною злочиншстю та коpупцiею. URL: https://miniust.gov.ua/m/str_5179 (дата звернення 08.01.2022).
5. Злочиннють в Укршт: як змiнювалася ситуацiя в 2013-2020 роках. URL: .https://www.slovoidilo.ua/2021/01/28/infografika/sus
pilstvo/zlochynnist-ukrayini-yak-zminyuvalasya-sy-tuacziya-2013-2020-rokax (дата звернення 08.01.2022).
6. Богатирьов 1.Г. Кримшолопя : пiдpучник. Кшв : ВД Дакор, 2019. 352 с.
7. Топчш В. В. Кpимiнальна ввдповщаль-нiсть за злочини у сфеpi господарсько! дiяльностi : навч. поаб. / В. В. Топчiй, Г. В. Двдшвська, Т. О. Мудряк; Держ. фiскальна служба Украши, Ун-т ДФС Украши, Союз юриспв Украши ГО « Всеук-рашська асоща^ кpимiнального права». Вшниця «ТВОРИ», 2019. 320 с.
8. Топчш В.В. Планування розслщування злочинiв, учинених оргашзованими групами. Юри-дичний eicHUK. 2015. №1 (34). С. 169-174.
THE PURPOSE AND FUNCTION OF INSTITUTION OF CASSATION REVIEW IN THE
LEGISLATION OF UZBEKISTAN
Khakimov B.
Lecturer of Tashkent State University of Law
Abstract
This article analyzes the importance of the case in the cassation review, its goals and objectives. In particular, the supervisory instance on which this institution is based has been considered from a historical point of view. Also, the history of establishment and reforms of the institute of supervisory instance, amendments in the legislation are covered by the article. It also critically examines the problematic aspects of the institution of reconsideration of the case in the cassation procedure. The right to judicial protection was also analyzed to carry out this analysis. Based on this principle, the institute of cassation review of the case was evaluated by author.
Keywords: supervisory instance, cassation, cassation review, judicial protection, judicial review, court decisions, amendment
The institution of reviewing court decisions is important to ensure that they are fair and justified. The Institute of Judicial Review has also been established in the Republic of Uzbekistan. Under current law, the institution of judicial review consists of an appellate, cassation, and cassation review. An amendment to the procedural legislation in 2021 abolished the supervisory instance and replaced it with the institution of cassation review.
Although the supervisory instance has been abolished, it can be seen that the institute of cassation review of cases, which is a new institution for reconsideration of court decisions included in the Code, is exactly the same as the supervisory instance. That is, the parties and stakeholders can't apply directly to the court, but they must apply to the President of the Supreme Court, the Attorney General or their deputies. They will consider the application and decide whether to file a protest or not to reconsider the case in cassation. The decision to file a protest is based on the violation or misapplication of substantive or procedural law1.
This article analyzes the institution of the cassation review of court decisions based on the principle of
1 Civil Procedure Code of the Republic of Uzbekistan. Art.4193. https://lex.uz/docs/3517337
2 https://www.un.int/uzbekistan/uzbekistan/constitution-re-
public-uzbekistan
the right to judicial protection. To do this, we first focus on the principle of the right to judicial protection. Then there is a brief history of the supervisory instance. The working mechanism of the institute of cassation review of existing cases will then be discussed on the basis of the above analysis. In the conclusion, the author's opinion will be given as to whether the institution of cassation review restricts the right of citizens to judicial protection.
Article 44 of the Constitution provides for the right to judicial protection, which states that "Everyone shall be entitled to legally defend his rights and freedoms, and shall have the right to appeal any unlawful action of state bodies, officials and public associations.2" This article is interpreted in the Plenum decision of the Supreme Court of the Republic of Uzbekistan as follows: "Judicial protection of the rights, freedoms and interests of individuals and legal entities is an important institution of state protection, which is ensured by an independent judiciary.3" It is clear from the explanation in this Plenum decision that the right to judicial protection is guaranteed only through the administration of justice. Justice is administered only by the
3 O'zbekiston Respublikasi Oliy Sudi Plenumining 2020-yil 3-iyuldagi "Jismoniy va yuridik shaxslar huquqlari va qon-uniy manfaatlarini sud orqali himoya qilish to'g'risida" 11-sonli Qarori.
