CC BY
12никновение, изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей необходимо связать с определенным моментом времени (например, с 6 июня 1998 г.), либо с конкретным числом каждого месяца, квартала и т.д. (например, дата внесения платежей за коммунальные услуги, услуги телефонной связи, выплаты процентов по банковскому вкладу - п. 2 ст. 839 ГК).
Периодом срок определяется, если необходимо указать промежуток времени, в пределах которого гражданские права и обязанности должны возникнуть, существовать, измениться или прекратиться. В этом случае срок исчисляется годами, месяцами, неделями, днями, часами и даже минутами. Возможно определение периода в кратном или дробном отношении к указанным единицам измерения времени. Например, квартал, полгода, декада, сутки и т.п. Чтобы определить срок периодом времени, необходимо установить начальный момент его течения (например, в течение двадцати дней со дня заключения договора, предъявления требования, ежеквартально в течение действия договора и т.д.).
Сроки могут определяться путем указания на событие, которое неизбежно должно наступить (например, начало соответствующего сезона, начало и окончание навигации, достижение определенного возраста и т.п.). Если возникновение или прекращение прав и обязанностей по совершенной сделке ставится в зависимость от события, относительно которого неизвестно, наступит оно или нет, то это событие определяет не срок, а условие.
Литература
1. Гражданский кодекс Российской Федерации (часть первая) от 30.11.1994 № 51-ФЗ (ред. от 29.12.2017).
2. Арбитражный процессуальный кодекс Российской Федерации" от 24.07.2002 N 95-ФЗ (ред. от
28.12.2017)
3. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации от 14.11.2002 N 138-Ф3 (ред. от
03.04.2018).
4. Гражданское право: Учебник. В 2 т. / Под ред. Б.М. Гонгало. Т. 1. 2-е изд. перераб. и доп.- М.: Статут, 2017.
К1БЕРЗЛОЧИНН1СТЬ ЯК ПРОЯВ Д1ЯЛЬНОСТ1 СУЧАСНО1 ОРГАН1ЗОВАНО1 ЗЛОЧИННОСТ1
Мтяйло Н. €.
провiдний науковий cniepo6imHUK, кандидат юридичних наук, доцент Нацюнальна академiя прокуратури Украши
Украша
CYBERCRIME AS A MANIFESTATION OF MODERN ORGANIZED CRIME
Miniailo N. Y.
leading researcher PhD in Law, Associate Professor, National Prosecution Academy of Ukraine,
Ukraine
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена дослщженню проблемам поширення в Укршт проявiв шберзлочинностг Для на-шо! держави проблема протидп шберзлочинносп мае подвшне значення: в державi зростае piBem шберз-лочишв, а свггова стльнота гостро ввдчувае наслщки дiяльностi саме укра!нських хакерiв. Все часпше шберзлочини е проявом дiяльностi оргашзовано! злочинносп з метою отримання значних прибутшв. Внесено пропозищю про встановлення кримшально! ввдповщальносп за шберзлочини, вчинеш оргашзованою групою.
ABSTRACT
The article is devoted to the study of the problems of the spread of cybercrime manifestations in Ukraine. For our country, the problem of counteracting cybercrime has a double meaning: the state is growing in the level of cybercrime, and the world community is acutely experiencing the consequences of the activities of Ukrainian hackers. Increasingly, cybercrime is a manifestation of organized crime in order to generate significant profits. A proposal was made to establish criminal liability for cybercrime committed by an organized group.
Ключовi слова: шберзлочиншсть, протидiя, збитки, оргашзована злочиншсть, вщповвдальнють, ор-гашзована група.
Keywords: cybercrime, counteraction, damage, organized crime, responsibility, organized group.
8С1БМСБ8 ОБ БиКОРБ # 26, (2018)
47
Постановка проблеми. Срмкий розвиток ш-формацiйних технологiй окрiм позитивних насладив зумовив появу яшсно нового виду злочинностi - шберзлочинносл. Проблема кiберзлочинностi на-була глобального масштабу, а збитки вiд не! сяга-ють сотнi мiльярдiв доларiв. Украша не стоггь осто-ронь проблем шберзлочинносл, И рiвень в нашш краíнi постiйно зростае. Шсля останнiх к1бератак на iнформацiйнi системи державних оргашв, в Украш усвщомлюючи загрози кiберзлочинностi було прийнято ряд важливих нормативно-правових ак-тiв, спрямованих на протидш цьому виду злочин-ностi. Адже для нашо! держави небезпека шберзло-чинностi носить подвшний характер: з однiеí сто-рони в краТш росте к1льк1сть шберзлочишв, а з iншоí - украТнсью хакери все частiше стоять за най-бiльшими свiтовими к1берзлочинами. В бшьшосп випадкiв, така дiяльнiсть носить оргашзований характер. Разом з тим, сформована система протидп шберзлочинносл ввдносно молода i потребуе не лише наповнення професiоналами а й формування дiевих механiзмiв спiвробiтництва як в середиш краТни, так i ефективно! спiвпрацi з iноземними партнерами. Подальша Г! розбудова та професшне кадрове наповнення повинно ввдбуватись саме з врахуванням органiзованого i часто транснацюна-льного характеру кiберзлочинностi.
Анатз останнiх дослiджень i публiкацiй. До-слвдження к1бербезпековоГ проблематики знайшли належне вiдображення у працях Дж. Лшмана, Д. Фахренкурга, Ф. Крамера, Л. Вентца, Дж. ЛьюГса, М. Лiбiцкi, Д. Куела, С. Бейделмана, Л. Жанчевсш, А. Коларiка, М. Каветлт Серед вiтчизняних дослщ-ник1в слщ вiдмiтити працi таких науковцiв як Д. Азаров, I. Владленов, В. Голубев Д. Дубов, О. Дзьо-баня, М. Карчевський, Е. Кальницький, О. Манжай,
A. Марченко, £. Макаренко, М. Ожеван, В. Петров,
B. Пилипчук М. Погорецький, О. Порфимович, М.Рудик, В. Шеломенцев, Ю. Федорова та ш.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Глобалiзацiйнi свiтовi процеси поряд iз с^мким розвитком iнформацiйних техно-логiй продукують сприятливi умови для поширення шберзлочинносл. Разом з тим, подальшого досль дження потребують якiснi змiни шберзлочинносл на сучасному етапi розвитку шформацшних техно-логiй та недостатньоГ захищеносп кiберкордонiв держави. Законодавство, спрямоване на протидш сучаснш кiберзлочинностi повинно враховувати особливосп тако! дiяльностi та бути ефективним у боротьбi з И проявами.
Цiль статтi. Метою дослвдження е аналiз про-явiв сучасноГ кiберзлочинностi в Украíнi та свт як напрямку дiяльностi органiзованоí злочинносп спрямованоГ на отримання значного прибутку.
Викладення основного матерiалу. Поняття шберзлочиншсть наповнене досить широким змю-том та охоплюе значне коло злочинних посягань у вiртуальному середовищi, саме його використання передбачае мiжнародне законодавство, зокрема i згiдно Конвенцií Ради Свропи про кiберзлочиннiсть [1, с.71]. Воно часто вживаеться поряд з поняттями «комп'ютерна злочиншсть», «злочиншсть у сферi
високих (iнформацiйних) технологiй», «високотех-нологiчна злочиннiсть». Конвенцiя Ради Свропи говорить про чотири типи комп'ютерних злочишв, визначаючи íх як злочини проти конфiденцiйностi, цiлiсностi та доступносп комп'ютерних даних i систем:
1. Незаконний доступ - ст. 2 (протиправний умисний доступ до комп'ютерноí системи або и ча-стини);
2. Незаконне перехоплення - ст. 3 (протипра-вне умисне перехоплення не призначених для гро-мадськосп передач комп'ютерних даних на комп'ютерну систему, з неi або в и межах);
3. Втручання в даш - ст. 4 (протиправне пош-кодження, видалення, порушення, змша або припи-нення комп'ютерних даних);
4. Втручання в систему - ст. 5 (серйозне протиправне перешкоджання функцюнуванню комп'ютерноi системи шляхом введення, передачi, пошкодження, знищення, порушення, змши чи при-пинення комп'ютерних даних).
Тож шд кiберзлочиннiстю розумшть сукуп-нiсть злочинiв, що вчинюються у вiртуальному просторi за допомогою комп'ютерних систем або шляхом використання комп'ютерних мереж та ш-ших засобiв доступу до вiртуального простору, в межах комп'ютерних мереж, а також проти комп'ютерних систем, комп'ютерних мереж i комп'ютерних даних.
В наущ видiляють наступнi ознаки шберзлочинносл:
1. Цi злочини вчиняються у вiртуальному про-сторi або в межах комп'ютерних мереж. Вiртуаль-ний проспр - це модульований за допомогою комп'ютера iнформацiйний проспр, в якому мiс-тяться даш про оаб, факти, явища, процеси, пред-ставленi в математичному, символьному чи шшому виглядi. Цi ввдомосп знаходяться в процесi руху по локальних i глобальних комп'ютерних мережах, збер^аються в пам'ятi будь-якого фiзичного або вi-ртуального пристрою, спещально призначених для íх зберiгання, переробки та передачi.
2. К1берзлочини вчиняються за допомогою комп'ютерних систем або шляхом використання комп'ютерних мереж та шших засобiв доступу до вiртуального простору, а також проти комп'ютерних систем, комп'ютерних мереж i комп'ютерних даних. Таким чином, електронно-обчислювана тех-шка може виступати як засобом вчинення злочину, так i предметом злочину.
Найбiльш розповсюдженою е класифжащя к1-берзлочинiв на агресивш та неагресивнi. До першо1 групи належать: к1бертероризм, погроза фiзичноí розправи (наприклад, передана через електронну пошту), шберпереслвдування, кiберсталкiнг (протиправне сексуальне домагання та переслiдування iн-шоi особи через 1нтернет), дитяча порнографiя (створення порнографiчних матерiалiв, виготовле-них iз зображенням дiтей, розповсюдження цих ма-терiалiв, отримання доступу до них). Друга група включае: кiберкрадiжка, кiбервандалiзм, к1бершах-райство, к1бершпигунство, розповсюдження спаму та вiрусних програм [2, с.332].
Так, шформащя стае об'ектом злочишв: розк-радання, змiни або знищення шляхом несанкцюно-ваного доступу до не!. Юберзлочиншсть мiстить не тшьки технiчну i правову, а й сощальну проблему, ефективне ршення яко! вимагае, перш за все, системного щдходу до розробки основ забезпечення безпеки життево важливих iнтересiв громадянина, суспiльства i держави в шберпросторг
На початковому етат шформацшно! ери шбе-рзлочини вчинялися з цiкавостi та задля розваги, зараз же вони здшснюються для здобуття слави та збагачення. Кiберзлочиннiсть i втручання в особи-стi данi в чотири рази прибутковше за наркоторп-влю. Хакерськ атаки передують терористичним актам, руйнують iнфраструктурнi об'екти та виводять iз ладу фiнансовi системи. За даними IBM у мину-лому роцi через хакерськ1 атаки свгтова економiка втратила $450 млрд., найбшьше в!д кiберзлочинцiв страждають велик1 корпорацп, насамперед амери-кансьш [3].
Лише США ощнили сво! збитки за ва роки !с-нування глобально! мереж! у $ 400 млрд., що у три рази б!льше щор!чних витрат на освиу. У 2006 рощ витрати американських компанш на iнформацiйну безпеку складали $ 61,5 млрд., а за подсумками 2010 року цей показник перевищував позначку у $ 100 млрд., у 2015 сягнув позначки до $ 130 млрд. [4].
У свт боротьба з кiберзлочиннiстю, однозначно, посилюеться. Так, зокрема, Свропа i США iдентифiкували цю проблему як одну з найбшьш небезпечних i ухвалюють велику шльшсть норма-тивних документiв для захисту шформацп в!д шбе-рзлочинносп.
Не залишаеться осторонь цих питань i Свро-пейський Союз, iнтеграцiю до якого проголошено зовшшньополггачним прiоритетом Украши. Держави загалом мають принципово переосмислити прюритети нацiональних iнтересiв, зважаючи на те, що захист штереав держави та наци в шформацш-ному сусшльств! як1сно вирiзняеться в!д традицш-ного розумшня безпеки як «стану захищеносп». Хоча цифров! кордони держав дедалi менше збта-ються з !х географ!чними кордонами, захист цих ко-рдошв i цифрового суверештету стае проблемою дедал! актуальшшою.
Украша штегрована у свгговий цифровий про-спр i вщповщно зазнае р!зних загроз i негативних вплив!в, пов'язаних з розвитком шберпростору (зокрема в!д наслщшв суперництва США та КНР), що гостро актуал!зуе проблеми к1бербезпеки на загаль-нодержавному р!вш. Йдеться про необхщшсть концептуально зрозумгга нову безпекову (шбербезпе-кову) реальшсть та виршити суто практичш пи-тання впорядкування внутршнього нормативно-правового поля, зон вщповщальносл ведомств, за-д!яних у забезпеченн шбербезпеки держави, загалом весь комплекс проблем, пов'язаних з розбудо-вою ефективно! нащонально! системи к1бербезпеки [5, с. 5-10].
За екпертними ощнками, у мюяць з'являеться вщ 2 до 10 нових комп'ютерних «в!руав», яш при-носять значну шкоду користувачам шформацшних мереж. Так, наприклад, запущений в електронну
систему Бiлого Дому США влигсу 2001 р. Bipyc «Code Red» завдав шкоди стороншм органiзацiям на суму понад $1 млрд., Bipyc «Melissa» заподiяв шкоди користувачам на приблизно таку ж суму, а вipyc «Love Letter» завдав шкоди в pозмipi $8,7 млрд. [6]. В УкраМ подiбна хакерська атака вщбу-лась за допомогою вipycy Petya.
Експерти зазначають, що Укра1на - дуже важ-ливий центр хакерства, поряд iз Роcieю, Бpазилieю, Китаем та меншою мipою - Iндieю, маючи досить оcвiчене, талановите молоде населення в галyзi IT, високий piвень безробггтя та обмеженi можливоcтi працевлаштування за спещальшстю. За даними Ла-боратори Касперського, Укра1на yвiйшла до тршки лiдеpiв з DDoS-атак, адже 12% вщ yciх атак припа-дае на Украшу [4].
Сучасш комп'ютерш технологй' дозволяють тpадицiйномy кpимiналy вийти на яшсно новий pi-вень свого розвитку. Нажаль активна комп'ютери-защя населення сприяе тому, що значну частину ш-ших видiв злочинiв учиняють з використанням комп'ютерних мереж, зокрема 1нтернет. Так, мо-жна cпоcтеpiгати сплеск шахрайських акцш з використанням високих технологш (вiд виготовлення фальшивих пластикових кредитних карток до вip-туальних операцш). За допомогою використання 1нтернет здшснюеться тоpгiвля наркотиками, зброею i навиъ людьми та людськими органами.
Особливу занепокоешсть викликають випадки pозмiщення в шформацшних системах дитячо! по-рнографи, що контролюеться оpганiзованою зло-чиншстю. Кiлькicть поpногpафiчних cайтiв в 1нтер-нетi поcтiйно збiлъшyeтьcя, що приносить 1х влас-никам вiд 50 до 80 % доходiв, а сукупн доходи, одеpжанi вiд вipтyальноl секс^ндустрп, ощню-ються в 100 млн. дол. на рш.
Наша кра!на характеризуючись досить низь-ким piвнем обiзнаноcтi про загрози використання комп'ютеpiв i низьким piвнем шформацшно! безпеки стае cпpавжнiм клондайком для хакеpiв. Тiльки в Киeвi фiкcyeтьcя до двадцяти випадк1в крад1жки грошей через систему кл1ент-банк, суми яких становлять вiд 20 тис. до 40 млн. грн. В основному, так шахрайсьш схеми реал1зуються оргаш-зованими групами, у яш входять представники банков та силових структур [7].
Примгтний той факт, що потершла сторона, в основному, в оcобi великих корпорацш, що е влас-ником системи, неохоче повiдомляe (якщо повщо-мляе взагал1) в правоохоронш органи про факти вчинення комп'ютерного злочину. Тож важливим е встановити збитки, проте може бути складно 1х пi-драхувати, адже якщо немае шкоди, то встановити cycпiлънy небезпеку подiбних дiй вкрай складно. Цим частково можна пояснити i високий piвень ла-тентноcтi даного виду злочинносп, що за piзними оцiнками становить 85-90%. Цьому сприяе i специ-фiчний механiзм та cпоciб скоення злочинiв в cфеpi комп'ютерних технологш.
Проблема профшактики i стримування шберз-лочинноcтi в Укpаíнi - це комплексна проблема. Сьогодш закони повинш вiдповiдати вимогам, що подиктованi сучасним piвнем розвитку технологiй.
Прюритетним напрямком е також оргашзащя взае-модп i координащя зусиль правоохоронних орга-нiв, спецслужб, судовоi системи, забезпечення Тх необхщною матерiально-технiчною базою. Жодна держава сьогодш не в змозi протистояти шберзло-чинностi самостiйно, тож нагальною е необхвдшсть активiзацií м1жнароднот спiвпрацi в цш сферi [4].
В УкраТш за останнi роки прийнято дешлька принципово важливих нормативних актiв у сферi протидп кiберзлочинностi, зокрема Стратепя шбе-рбезпеки УкраТни, затверджена у 2016 р., Указ про створення Нащонального координацiйного центру к1бербезпеки, Закон УкраТни «Про основнi засади забезпечення шбербезпеки УкраТни» та Указ «Про ршення Ради нацiональноí безпеки та оборони Украши ввд 29 грудня 2016 року «Про загрози шбер-безпецi держави та неввдкладш заходи з Тх нейтра-лiзацii».
Важливим фактом е те, що законодавець закрь пив у Кримшальному Кодексi УкраТни у роздiлi XVI ввдповщальшсть за злочини у сферi викорис-тання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), систем та комп'ютерних мереж, встановивши можливе покарання за деяк з них у виглядi позбавлення волi до п'яти рошв. В Кримь нально-процесуальному Кодексi також закршлеш положення щодо злочинiв в сферi IT-технологiй. Проте, сучасне украшське законодавство спрямо-ване на боротьбу з шберзлочиншстю потребуе до-опрацювання, розширення та змiн певних поло-жень як щодо розширення числа дiянь за як1 повинна наступати кримшальна вiдповiдальнiсть, так i щодо посилення покарання за подiбнi злочини у вiдповiдь на сучасш загрози.
Крiм того, в жоднш зi статей Кримiнального кодексу Украши щодо злочишв у сферi викорис-тання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерiв), систем та комп'ютерних мереж не-мае вказiвки на Гх пiдвищену суспiльну небезпеку у вчиненш саме органiзованою злочинною групою чи оргашзащею. Не достатньо чiтко законодавець вщобразив i той факт, що в бшьшосп випадк1в, ш-берзлочиншсть спрямована саме на отримання при-бутку i носить корисливий характер. Також, слад звернути увагу i на той факт, що окреслене законо-давцем коло дiянь, за як наступае кримiнальна вщ-повщальшсть у сферi iнформацiйних технологiй досить незначна. З одшет сторони, це можна пояс-нити тим, що Конвенщя Ради Свропи про шберзло-чиннiсть була ратифiкована УкраТною iз застере-женнями, а з iншоi - все ще не достатньо серйозним сприйняттям загроз кiберзлочинностi для украТнсь-кого суспiльства.
Нажаль, укратнською проблемою також е не-достатня кiлькiсть державних експертiв в обласп комп'ютерно-техшчнот експертизи, так i складнощi з введенням в правове поле дослвджень фахiвцiв ко-мерцiйних оргашзацш. Типовий термiн проведення комп'ютерно-технiчних експертиз становить в1д пiвроку i вище через високу завантаженiсть профь льних державних установ. Тож украТнське законодавство у сферi захисту шформацп вимагае дуже серйозного доопрацювання [7].
Ще одшею умовою, що впливае на ефектив-нiсть розслiдування комп'ютерних злочишв та до-ведення гх до суду е громадська думка, яка не вва-жае комп'ютерш злочини серйозними, внаслiдок того, що комп'ютерш злочинщ, навiть якщо розсль дування доведено до к1нця i винесено вирок суду, в1дбуваються легкими покараннями - умовними ви-роками [8].
Тож на сьогодш в УкраТш необхвдно пiдвищу-вати ефектившсть правоохоронноГ дiяльностi, пiд-вищувати рiвень вимогливостi до рiвня професiона-лiзму спiвробiтникiв правоохоронних органiв, Гх морально-дшових якостей. Не можна допускати Гх формального ставлення до звiтностi про результата боротьби з комп'ютерною злочиншстю.
Для протистояння кiбершахраям в свт ство-рюються спецiальнi пiдроздiли i структури. íхнi по-вноваження постшно розширюються, а технiчнi мо-жливосп посилюються. Останнiй приклад - £вро-пейський центр боротьби з шберзлочиншстю, який запрацював на початку 2013 року. В Америщ цим займаеться Секретна служба США, ГГ представники часто приГжджають в УкраГну i беруть участь в тих чи шших слiдчих дiях з розслвдування к1берзлочи-нiв вчинених транснацiональними злочинними ор-ганiзацiями.
Слiд зазначити, що в УкраТш, Департамент ш-берполщп - вiдносно новий пiдроздiл НацюнальноГ полiцií, що по-сутi тiльки формуеться. Однак з ко-жним роком набувае бшьший досвiд, напрацьовуе методологш, отримуе знання в1д зарубiжних парт-нерiв.
За пов1домленням начальника начальник шбе-рношдГГ, к1льк1сть виявлених злочинiв у сферi к1бе-рбезпеки в Украí'нi збiльшуеться в середньому на 2,5 тисячi щорiчно. У 2017 рощ шберполщя супро-воджувала близько 7 тис. кримшальних прова-джень, з них 4,5 тис. - виключно к1берзлочини. За 11 мюящв 2017 року ми направили до суду обвину-вальнi акти за 726 особами. У липш 2017 року представники координацп проекпв ОБС£ в Украí'нi передали шдроздшам кiберполiцií Нацiональноí поль цií 194 одиницi спецiалiзованоí техшки в рамках проекту ^«Розвиток можливостей кiберполiцií» [9].
Так, у 2015 рощ в УкраТш лiквiдовано фшал транснацiональноí органiзацií, яка займалася збу-том порнографií через 1нтернет, вилучено близько 450 одиниць комп'ютерноГ техшки та обладнання, яке використовувалось для вчинення злочинiв. Встановлено, що до складу оргашзованоТ' злочинноГ групи входило понад 70 осiб. Осередки оргашзацп також дiяли у США, Великш БританiТ', Нiдерлан-дах, РосiТ' i Бiлорусi [10].
Офiцiйнi статистичнi даш правоохоронних ор-ганiв УкраТни щодо такого злочину як несанкцiоно-ване втручання в роботу електронно-обчислюваль-них машин (комп'ютерiв), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку вказують на його актуальшсть для нашот держави.
Даш щодо несанкцiонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'юте-_рiв), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку в Украдш_
Рiк Зареестровано зло-чинiв Вчинено особами, ям ра-и1шевчиняли злочини Вчинено гру-пою омб Провадження за-крито
2013 398 30 12 332
2014 344 10 11 176
2015 432 32 9 134
2016 494 7 4 103
2017 1795 93 35 549
3 мк. 2018 368 11 0 10
Загалом можна констатувати, що шльшсть ви-явлених злочишв демонструе виразну тенденщю до зростання абсолютно за вама основними статтями Кримшального кодексу Укра!ни, що стосуються злочишв, здшснюваних !з використанням високих шформацшних технологш, проте, насторожуе 1 той факт, що правоохоронними органами закрито майже третина уах проваджень.
У структур! злочишв переважають р1зномань тш випадки шахрайств, основною жертвою яких е баншвсько-фшансовий сектор та його ктенти. Так, у 2013 рощ шберзлочинщ намагалися привласнити з баншвських рахуншв 87 млн грн, злочинний при-буток в1д такого шахрайства склав 10 млн. грн. В Укрш'ш спостер1гаються довол1 висок! показники розкриття шберзлочишв у баншвсьшй сфер! — до 80 % вкрадених кошпв повертаеться господарям.
Висока латентшсть сприяе тому, що далеко не завжди держава реально об1знана з масштабами ш-берзлочинносп. I ця проблема наявна не лише в Ук-рш'ш, а й у вах державах, де шберзлочиншсть на-бирае оберпв [7].
Боротьба з шберзлочиншстю, що мае чггко ви-ражений оргашзований та транснащональний характер, сьогодш неможлива без об'еднання зусиль уах защкавлених держав. Жодна кра!на не волод1е 1муштетом до комп'ютерно! злочинносл. У зв'язку з цим, особливого значения набувае саме всеб1чний розвиток м1жнародного сшвробггаицтва 1з заруб1ж-ними партнерами. Для усшшно! боротьби з шберзлочиншстю обов'язков1 три складових:
• гармошзащя нащонального законодавства щодо боротьби з комп'ютерною злочиншстю з ви-могами м1жнародного права;
• висока професшна подготовка правоохорон-них оргашв - в1д слвдчого до судово! системи;
• сшвпраця 1 правовий мехашзм щодо взаемо-ди правоохоронних оргашв р1зних держав.
Питання посилення сшвпращ у сфер! безпеки обговорювали 1 глави делегацш Сашту глав уряд1в держав-члешв Оргаиiзацii за демокрапю та еконо-м1чний розвиток ГУАМ (Грузiя, Укра!на, Азербайджан, Молдова). Сторони обговорили питання посилення сшвпращ у сферi безпеки як в формат ГУАМ, так i Схвдного партнерства. Зокрема, мова йшла про створення Регiонального центру Сходного партнерства по боротьбi з шберзлочиншстю, а також координацii взаемодii' в сферi боротьби з те-роризмом [11].
Адже, слiд зауважити, що свггова спiльнота також гостро ввдчувае на собi дiяльнiсть укра!нських
кiберзлочинцiв. Фактично всi вiдомi випадки !х зло-чинно! дiяльностi носять яскраво виражений орга-нiзоваиий характер, а подекуди i траиснацiональ-ний. Наведемо деяк iз найбiльш гучних затримань кiберзлочинцiв з Укра!ни:
• 20 травня 2003 року в тайському мiстi Бангкок був заарештований Максим Височанський, що входив в десятку найбшьш небезпечних шберзло-чинщв розшукуваних ФБР, за звинуваченням у хакерству порушеннi авторських прав виробнишв, не-законне поширення програмного забезпечення, вщ-мивання грошей i незаконне проникнення до компьютерно! мереж!, що завдало компашям-виро-бникам збитшв у розм!р! 3 млн. доларiв;
• у 2007 рощ в Туреччиш був заарештований Максим Ястремський, вш же хакер Максик, який через 1нтернет зламував кредитнi картки i перекидав грош! на сво! рахунки в 13 кра!нах свиу, викра-вши 11 млн. долар!в США. Суд Анталл визнав Максима винним в 12 крад!жках з турецьких баншв ! засудив його до 30 рошв ув'язнення;
• у травш 2008 року в Грецп був затриманий укра!нець £гор Шевельов як учасник хакерсько! групи, яка займалася крадгжками плапжних карт ! завдала матер!альних збитшв на 4 млн. долар!в.
• засноване 2010 року укра!нцем Святославом Бондаренком злочинне угруповання завдало сво!ми протиправними д!ями збитшв на 530 мшьйо-шв долар!в, стверджують у мшстерств! юстици США. Група шберзлочинщв д!яла за гаслом «1п Fraud We ТгшЬ>, створили розгалужену й добре ор-гашзовану мережу, що протизаконним шляхом отримувала доступ до баншвських та електронних рахуншв. До злочинного угруповання загалом 36 оаб. Арешти проводилися в США, Австрали, Великобритании Франц!!, 1талл, Косов!, Серб!! та Албани [13];
• у червш 2014 року в 1тали був затриманий Сергш Вовненко, який з! спшьниками проникав в комп'ютери приватних оаб ! компанш в США;
• у листопад! 2014 року в США був затриманий киянин Вадим Срмолович, що разом !з двома спшьниками викрадали шформацш, що допома-гала усшшно грати на б!рж, !х заробгток склав бли-зько 100 млн. долар!в США;
• у липш 2016 року в Польщ! був заарештований харшв'янин Артем Ваулш, якого звинува-тили в управлшш найбшьшим торрентом в мереж! KickassTorrents (КАТ), завдавши збитшв правовла-сникам на суму понад мшьярд долар!в, створенш
шдшльно1 оргашзацп, порушенш авторських прав i вщмиванш грошей;
• у лютому 2018 року пращвники Центрального слщчого бюро Польщi при спiвпрацi з ФБР за-тримали громадянина Украши, що перебував у базi даних розшуку 1нтерполу, якого щдозрюють у по-ширеш шюдливого програмного забезпечення, а дь яльнiсть його групи оцiнюeться в калька сотень мь льйонiв доларiв;
• 25 лютого 2018 року в Киeвi кiберполiцiя затримала оргашзатора мiжнародноï злочинноГ пла-тформи «Avalanche» Геннадiя Капканова, якого ро-зшукували в 30 кранах свiту, а грошовi втрати за попереднiми тдрахунками, склали сотнi мiльйонiв евро по всьому свiту;
• 6 березня 2018 року в Iспанiï заарештували украшця Дениса К, жертвами якого стали понад 100 банкiв з 40 кран, однак основнi крадiжки ним були здiйсненi в банках Роси. За попереднiми даними, сума викраденого перевищуе 1 мiльярд евро, хоча мова може йти i про значно бшьшу суму - аж до 10 мiльярдiв;
• 13 березня 2018 року сшвробггники шбер-полiцiï Чернiвецькоï областi Украши спiльно з ш-мецькими колегами викрили двох хакерiв 28-рiчноï жшки та 22-рiчного чоловiка, що завдали збитшв кл1ентам мiжнародного сервiсу лопстики DHL бiльш як на €1,5 млн. [13].
З наведених прикладiв можна чiтко побачити, що йдеться не про одноособову дiяльнiсть вказаних оаб, а про вчинення ними злочишв у складi оргаш-зовано1' групи зi спрямуванням свое1' дiяльностi саме на отримання прибутку.
Також слiд зазначити, що до 2014 року хакер-ське спiвтовариство було единим для всього по-страдянського простору, i украïнцi були його не-вiд'емною частиною. Навiть тсля анексiï Криму i початку збройного конфлжгу на Донбасi так зваш «чорнi» або blackhat-хакери, як1 заробляють зла-мами, залишаються аполiтичними, у разi потреби ствпрацюючи у досягненш едино1' мети.
Як зазначае один iз засновник1в чеського Нащ-онального центру к1бербезпеки Томаш Флiдр, саме тюною iнтеграцiею хакерського спiвтовариства на просторах колишнього СНД пояснюються i випа-дки роботи украïнцiв на росшсьш спецслужби. Це, за його словами, призвело до того, що зв'язки м1ж службами державно1' безпеки РФ i органiзованою кiберзлочиннiстю ставали все тюшшими - в той час як росшсьш хакери завдяки такому зв'язку отриму-вали захист вщ кримiнального переслвдування, ïхнi украшсьш колеги подiбного iмунiтету не мали.
З 2014 року частина шберактивюпв почала до-помагати украïнськiй державi на волонтерських засадах, i якщо спершу це виражалося в одиничних акцiях, то до 2016 року призвело до об'еднання в окремi угруповання тд «парасолькою» Украшсь-кого к1беральянсу. Серед сво1'х успiшних акцiй ак-тивюти називають злами сайту росiйського «Пер-шого каналу», сервера документообiгу департаменту Мшоборони РФ щодо забезпечення державного оборонного замовлення i навиъ скриньок прийма-льнi помiчника президента Владислава Суркова.
Останнш зi зламiв пiзнiше став вiдомим пiд назвою <^иткоуЬеакз» [14].
Загалом же, загрози, як1 несе в собi шберзло-чиннiсть в умовах сьогоднiшнього стрiмкого розви-тку технологiй вимагають вщ суспiльства i кожнот держави ввдповщного прогресивного та особливо далекоглядного реагування. Недооцiнення ж небез-печностi шберзлочинносп та ГГ можливостей може сприяти створенню на територií держави вельми сприятливих умов для ГГ активiзацii та розповсю-дження.
Висновки i мромозшиТ. Сучасна шберзлочин-нiсть е не лише результатом стрiмкого розвитку iн-формацiйних технологiй, а й важливою та надзви-чайно прибутковою сферою злочиннот дiяльностi. Практично жодна держава не стоГть осторонь даноГ проблеми. Спрямовуючи свот зусилля на зниження ризик1в ГГ прояву на власнш територií, держави дi-ють в активнш спiвпрацi, взаемодопомозi та коор-динацií дiй спрямованих на протидш к1берзлочин-ностi. За останш роки УкраГна зробила чимало важ-ливих крок1в у протистояннi шберзлочинносп, сформувавши для цього як необхвдну нормативну правову базу, так i удосконаливши систему органiв, що ведуть активну боротьбу зi злочинами у сферi iнформацiйних технологiй.
Разом з тим, статистичш данi щодо числа ви-явлених кiберзлочинiв на територп Укратни за останнi роки вказують на тх зростання та зм^ як1-сних ознак. Кiберзлочиннiсть носить яскраво вира-жений органiзований характер, а у бшьшосп випа-дшв i транснацiональний, будучи надзвичайно прибутковою сферою злочинноГ дiяльностi. Сучасш тенденцií, що притаманнi кiберзлочинностi, вимагають i корегування державою власних зусиль та напрямшв протидií. В законодавсга Укратни сл1д закрiпити положення про можливiсть вчинення к1-берзлочишв органiзованою злочиннiстю з пiдви-щенням рiвня вiдповiдальностi за так! злочини. Крiм того, кримiнальний закон повинен врахову-вати потреби суспiльства в кримiналiзацii i !нших д!янь у сферi iнформацiйних технологiй, що несуть значну сусп!льну небезпеку i спричиняють значнi збитки.
Лiтература
1. Закон Укра1ни «Про ратифiкацiю Конвенцii' про шберзлочиншсть» // в!домост! ВерховноГ Ради УкраГни (ВВР), 2006, N 5-6, ст.71.
2. Голiна В.В., Головк1н Б.М. Кримшолопя: За-гальна та Особлива частини. Навчальний пос!6ник. - Х.: Право, 2014. - 513 с. С.332.
3. В. Арович. Юберзлочиншсть у 4 рази при-бутковша за наркоторгiвлю»: Директор 1ВМ !з безпеки про хакерство. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https ://1аЬ .р1а1£эг. ma/bezpeka-vid-ibm
4. Н.Довбыш. Кiберзлочиннiсть в Укратш. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.science-community.org/uk/node/16132
5. Дубов Д. В. Юберпроспр як новий вим!р ге-опол!тичного суперництва : монографiя / Д. В. Дубов. - К. : Н1СД, 2014. - 328 с.
6. Юберзлочиннють у цифрах. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // https://securelist.ru/kiberprestupnost-v-tsifrah/6625
7. Прохоренко В. Юберзлочиншсть для Укратни стае актуальним поняттям - НБУ. - //Еко-TOMi4ra правда вiд 26 лютого, 2013року.
8. Николаева А.Б., Тумбинская М.В. Киберпре-сгупносгь: история развития, проблемы практики расследования. Материалы международной конференции Sorucom 2014 (13-17 октября 2014) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.computer-museum.ru/articles/materialy-mezhdunarodnoy-konferentsii-sorucom-2014/629/
9. Кiлькiсть кiберзлочинiв в Украт'ш збшьшу-еться на 2,5 тисячi на рiк. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://dt.ua/UKRAINE/kilkist-kiberzlochiniv-v-ukrayini-zbilshuyetsya-na-2-5-tisyachi-na-rik-266179 .html
10. В Одессе нашли филиал «ведущего мирового производителя порнографии». [Електронний
ресурс]. - Режим доступу:
http://odessa.comments.ua/news/2011/09/01 /105937.html
11. Порошенко обсудил сотрудничество в сфере безопасности с представителями ГУАМ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // https://www.rbc.ua/rus/news/poroshenko-obgovoril-predstavitelyami-guam-1490626130.html
12. У США викрили засновану укратнцем м1жнародну мережу кiберзлочинцiв. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://www .dw.co m/uk
13.М. Рабченюк. 10 найвщомших укратнських хакерiв. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2430232-10-naividomisih-ukrainskih-hakeriv.html
14. Хто так укратнсьш хакери, i на кого вони працюють[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dw.com/uk
ОБ УСИЛЕНИИ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОГО СОДЕРЖАНИЯ УГОЛОВНО-ПРАВОВЫХ И УГОЛОВНО-ИСПОЛНИТЕЛЬНЫХ НОРМ ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ НА ПРЕСТУПНОСТЬ
Акимжанов Т.К.
доктор юридических наук, профессор, директор НИИ права, профессор кафедры "Юриспруденции и
Международного права"университета «Туран», заслуженный работник МВД РК, полковник юстиции в отставке
Алматы Торгаутова Б.А.
кандидат юридических наук, доцент кафедры "Юриспруденции и Международного права " Университета «Туран» Алматы Рысалдиева А.Е.
докторант университета «Туран», магистр юридических наук
Алматы
ABOUT STRENGTHENING THE PREVENTIVE CONTENT OF CRIMINAL-LEGAL AND CRIMINAL-EXECUTIVE STANDARDS
UNDER IMPACT ON CRIME
Akimzhanov T.K.,
Doctor of Law, Professor, Director of the Research Institute of Law, Professor of the Department ofJurisprudence and International law of Turan University, Honored Worker of the Ministry of Internal Affairs of the Republic of Kazakhstan, retired colonel of Justice
Almaty Torgautova B.A.,
Candidate of Law, Associate Professor of the Department of Jurisprudence and International law of Turan University
Almaty Ryssaldiyeva A. Y.
doctoral student of the Turan University, Master of Law
Almaty
